Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль (нім. Landessternwarte Heidelberg-Königstuhl) — астрономічна обсерваторія на горі [de] на околиці міста Гайдельберг у Німеччині. Обсерваторія входить до складу Центру астрономії Гайдельберзького університету, поруч з нею розташовані Інститут астрономії імені Макса Планка і Будинок Астрономії. Попередниця обсерваторії була заснована 1774 року в сусідньому місті Мангайм, але погіршення умов спостереження призвело до переїзду обсерваторії до Гайдельберга у 1898 році.
| нім. Landessternwarte Heidelberg-Königstuhl | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Німеччина |
| Розташування | Гайдельберг |
| Організація | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Код | 024 |
| Висота | 560 м |
| Відкрито | 1774 |
| Сайт: | lsw.uni-heidelberg.de |
| Інструменти: | |
| Рефрактор Канна | 20-см дерев'яний рефрактор |
| Телескоп Брюс | 25-см телескоп і два 40-см астрографи |
| Телескоп Вальца | 72-см ньютонівський рефлектор |
  Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль (Німеччина) | |
 Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль у Вікісховищі | |
Історія
Оригінальні інструменти обсерваторії походять від [de], заснованої в 1774 році. Через погіршення умов спостереження обсерваторія була тимчасово переміщена в Карлсруе в 1880 році. В наступні роки обговорювалися три місця для будівництва нової обсерваторії, і зрештою було обрано Кенігштуль.
20 червня 1898 року Великий герцог Баденський Фрідріх I урочисто відкрив Гірську обсерваторію Великого князівства. Астрономічний інститут спочатку складався з двох відділів: астрофізичного під керівництвом Макса Вольфа та астрометричного під керівництвом Вільгельма Валентинера. Валентинер був директором Мангаймської обсерваторії до 1880 року та ініціював її перенесення до Карлсруе. У 1909 році, після виходу Валентинера на пенсію, відділи були об'єднані під керівництвом Макса Вольфа.
Вольф ще студентом побудував приватну обсерваторію в саду будинку своїх батьків на Мерцгассе в Гайдельберзі, яку з часом продовжував вдосконалювати. Він оптимізував астрофотографію та фотографічно відкрив нову комету та туманність Північна Америка.
Після призначення в гірську обсерваторію Вольфу вдалося залучити приватних меценатів для придбання потужних телескопів, у тому числі американку [en], яка пожертвувала 10 000 доларів.
Основним напрямком роботи обсерваторії спочатку було дослідження туманностей і пошук астероїдів. Вольф, його колеги та наступники до 1950-х років відкрили понад 800 астероїдів, у тому числі перший виявлений троянський астероїд 588 Ахіллес в 1906 році.
Спільно з Йоганном Палізою з Відня було створено перший фотографічний зоряний атлас для пошуку та ідентифікації щойно відкритих небесних тіл, [en].
У 1967 році поруч з обсерваторією відкрився Інститут астрономії імені Макса Планка.
З 1 січня 2005 року обсерваторія змінила підпорядкування, перейшовши з федерального підпорядкування до складу Гайдельберзького університету. Там вона була об'єднана з і Інститутом астрономічних обчислень в Центр астрономії Гайдельберзького університету.
Тепер обсерваторія працює в галузях позагалактичної та зоряної астрофізики, досліджує активні ядра галактик та квазари, холодні та гарячі зорі, використовує інтерферометрію на Дуже великому телескопі для пошуку екзопланет і ширококутні огляди неба для пошуку найстаріших зір Чумацького Шляху, бере участь у створенні спектрографа Lucifer для Великого бінокулярного телескопа та в роботі обсерваторії космічних променів H.E.S.S.
Директори
- Макс Вольф (1902—1932)
- Ганс Ельзессер (до 1975)
- Іммо Аппенцеллер (до 2006)
- Андреас Квірренбах (з 2006)
Будівлі
На території обсерваторії розташовані такі будівлі:
- Головна будівля (колишній Астрофізичний інститут) містить адміністрацію, майстерню точної механіки, майстерню електроніки, фотолабораторію, столярну майстерню, робочі кімнати, комп'ютерну кімнату та велику бібліотеку з приблизно 23 500 томами. Найстаріші книги (XVIII століття) походять ще з Мангаймської обсерваторії. В головній будівлі також знаходиться 6-метровий купол [de].
- Східний інститут (колишній Астрометричний інститут) на момент відкриття складався з меридіанного залу з двома меридіанними кругами та квадратної оглядової вежі для восьмидюймового рефрактора Канна. Інститут також містив Баденську службу часу та сейсмограф. Сьогодні колишній меридіанний зал використовується як лекційний зал та як архів фотопластин.
- Співробітники обсерваторії та їхні родини розміщені в житловому будинку. Раніше в будівлі також містились квартири директорів і житло студентів.
- Північний інститут (колишній будинок директора) містить робочі та гостьові кімнати.
- Лабораторії Гаппеля бере початок від художника Карла Гаппеля. Лабораторія містить, серед іншого, джерело планківського чорнотільного випромінювання для калібрування фотометрів для спектроскопії, оптичне вимірювальне обладнання для розробки оптичних систем і центральну обчислювальну систему.
- П'ять куполів телескопів різних розмірів.
Будинки є пам'ятками архітектури. В обсерваторії також створена планетна стежка для ілюстрації структури Сонячної системи.
-
![image]()
Вхід до обсерваторії -
![image]()
Вигляд обсерваторії з півдня -
![image]()
Нептун на планетній стежці
Інструменти
Діючі інструменти
Рефрактор Канна (нім. Kann-Refraktor) є найстарішим телескопом обсерваторії. Він названий на честь мецената Л. Канна. Він має діаметр об'єктива 20 см і фокусну відстань 3 м та дерев'яний корпус на екваторіальному монтуванні. Він згадується вже в річному звіті за 1894 рік тодішньої обсерваторії Карлсруе. Спочатку він використовувався для візуального спостереження подвійних зір, але тепер використовується виключно для публічних екскурсій (наприклад, для візуальних спостережень Сонця).
[de] (нім. Bruce-Teleskop), названий на честь меценатки [en], — це астрограф, який складається з телескопа з 25-сантиметровою апертурою і фокусною відстанню 4 м та двох 40-сантиметрових рефракторів для фотографування з фокусною відстанню 2 м. Пристрій почав працювати в 1900 році й використовувався для зйомки тисяч фотопластинок і відкриття численних астероїдів, частково у співпраці з Йоганном Палізою у Відні. Каталог відзнятих фотопластинок доступний в інтернеті. Тепер телескоп використовується для екскурсій.
Телескоп Вальца (нім. Waltz-Teleskop), названий на честь його засновника Б. Вальца — це ньютонівський телескоп з діафрагмою 72 см, який працює у фокусі Несміта. Він був введений в експлуатацію в 1906 році і став першим великим телескопом від Карла Цейсса. На телескопі здебільшого виконують спостереження за допомогою спектрографа з метою пошуку екзопланет. Це єдиний телескопом обсерваторії, який досі використовується для наукових досліджень.
Історичні інструменти
15-сантиметровий подвійний астрограф, який до 1898 року знаходився в приватній обсерваторії Вольфа і використовувався, серед іншого, для відкриття астероїда Брюсія — першого астероїда, відкритого фотографічний способом. Коли обсерваторія була заснована, астрограф перемістився в купол телескопа на південь від головної будівлі, ставши частиною обладнання тодішнього Астрофізичного інституту. Сьогодні вона експонується в будівлі Східного інституту.
У власній майстерні інституту в 1963 році був виготовлений телескоп Шмідта діаметром 40 см з фокусною відстанню 90 см. Телескоп має велике поле зору в чотири градуси й найкраще підходив для зйомок зоряних полів або (у поєднанні з призмою спектроскопа) одночасного вимірювання великої кількості зоряних спектрів.
У 1988 році був введений в експлуатацію саморобний телескоп Кассегрена з головним дзеркалом 70 см і фокусною відстанню 5,6 м. Він використовувався для моніторингу змінних об'єктів, таких як квазари, за допомогою ПЗЗ-камери.
Ще один телескоп Кассегрена з 50-сантиметровим головним дзеркалом і фокусною відстанню 6,95 метра також був виготовлений у власній майстерні обсерваторії в 1978 році. Основною сферою його застосування була фотометрія зір і поляриметрія.
Колишні інструменти
Історичний шестидюймовий рефрактор 1859 року використовувався для дослідження зоряних скупчень, а також для навчальних цілей до 1924 року, а потім був виведений з експлуатації. У 1957 році пристрій було передано місту Карлсруе, де він був установлений в [de].
7,5-сантиметрове меридіанне коло з інвентарю колишньої обсерваторії Карлсруе через недостатню точність використовувалося лише для навчальних цілей.
15-сантиметрове меридіанне коло, яке було придбано під час заснування обсерваторії в 1898 році. Воно використовувалось як основний інструмент Астрометричного інституту та для вимірювання часу службою часу. Для калібрування меридіанного кола в 100 м на південь і на північ від нього розташовувались хатинки зі [de].
У 1977 році був введений в експлуатацію телескоп Річі-Кретьєна-Кассегрена фірми Carl Zeiss з діаметром головного дзеркала 75 см і фокусною відстанню 6 м. Телескоп має азимутальне кріплення і комп'ютерне керування по обох осях. Він використовується в основному для фотографування галактик і зоряних скупчень за допомогою ПЗЗ-камери, переважно в червоному спектральному діапазоні. Його перевезли до Намібії в 2005 році в рамках проєкту ATOM (англ. Automated Telescope for Optical Monitoring, автоматичний телескоп для оптичного моніторингу).
Див. також
Примітки
- Landessternwarte Königstuhl (LSW). Zentrum für Astronomie. Процитовано 21 травня 2024.
- Universität Heidelberg: Akademische Mitteilungen für die Studierenden der Ruprecht-Karls-Universität zu Heidelberg: Sommer-Halbjahr 1898 (Heidelberg, 1898). Процитовано 12 червня 2023.
- Каталог пластин телескопа Брюса
- Heidelberger neueste Nachrichten: Heidelberger Anzeiger: Heidelberger neueste Nachrichten: Heidelberger Anzeiger (1936 (Juli bis Dezember)). Процитовано 12 червня 2023.
- Waltz Spectrograph. Процитовано 12 червня 2023.
- Heidelberger Akademie der Wissenschaften / Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse [VerfasserIn] [Hrsg.]: Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften, Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse (1933, 4. Abhandlung): Max Wolf: 1863 - 1932, ein Gedenkblatt (Berlin, 1933). Процитовано 12 червня 2023.
- Campbell, W. W. (1892). Discovery of Asteroids by Photography. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 4 (26): 264. Bibcode:1892PASP....4..264C. doi:10.1086/120521.
- ATOM project webpages. LSW Heidelberg. Процитовано 21 травня 2024.
Література
- Uwe Reichert: Hundert Jahre Landessternwarte Heidelberg-Königstuhl. In: Sterne und Weltraum. Jahrgang 37, Nr. 11, Dezember 1998, S. 1036—1044.
- Landesamt für Denkmalpflege (Hrsg.): Denkmaltopographie Bundesrepublik Deutschland, Kulturdenkmale in Baden-Württemberg, Stadtkreis Heidelberg. Thorbecke-Verlag 2013, .
Посилання
- Офіційний сайт обсерваторії [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Observatoriya Gajdelberg Kenigshtul nim Landessternwarte Heidelberg Konigstuhl astronomichna observatoriya na gori Kenigshtul de na okolici mista Gajdelberg u Nimechchini Observatoriya vhodit do skladu Centru astronomiyi Gajdelberzkogo universitetu poruch z neyu roztashovani Institut astronomiyi imeni Maksa Planka i Budinok Astronomiyi Poperednicya observatoriyi bula zasnovana 1774 roku v susidnomu misti Mangajm ale pogirshennya umov sposterezhennya prizvelo do pereyizdu observatoriyi do Gajdelberga u 1898 roci Observatoriya Gajdelberg Kenigshtulnim Landessternwarte Heidelberg Konigstuhl49 23 55 pn sh 8 43 15 sh d 49 3986 pn sh 8 72083 sh d 49 3986 8 72083Krayina NimechchinaRoztashuvannyaGajdelbergOrganizaciyaGajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaKod024Visota560 mVidkrito1774Sajt lsw uni heidelberg deInstrumenti Refraktor Kanna20 sm derev yanij refraktorTeleskop Bryus25 sm teleskop i dva 40 sm astrografiTeleskop Valca72 sm nyutonivskij reflektorObservatoriya Gajdelberg KenigshtulObservatoriya Gajdelberg Kenigshtul Nimechchina Observatoriya Gajdelberg Kenigshtul u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Direktori 3 Budivli 4 Instrumenti 4 1 Diyuchi instrumenti 4 2 Istorichni instrumenti 4 3 Kolishni instrumenti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriyared nbsp Teleskop Valca v observatoriyi Gajdelberg Kenigshtul blizko 1907 roku Originalni instrumenti observatoriyi pohodyat vid Mangajmskoyi observatoriyi de zasnovanoyi v 1774 roci Cherez pogirshennya umov sposterezhennya observatoriya bula timchasovo peremishena v Karlsrue v 1880 roci V nastupni roki obgovoryuvalisya tri miscya dlya budivnictva novoyi observatoriyi i zreshtoyu bulo obrano Kenigshtul 20 chervnya 1898 roku Velikij gercog Badenskij Fridrih I urochisto vidkriv 1 Girsku observatoriyu Velikogo knyazivstva Astronomichnij institut spochatku skladavsya z dvoh viddiliv astrofizichnogo pid kerivnictvom Maksa Volfa ta astrometrichnogo pid kerivnictvom Vilgelma Valentinera Valentiner buv direktorom Mangajmskoyi observatoriyi do 1880 roku ta iniciyuvav yiyi perenesennya do Karlsrue U 1909 roci pislya vihodu Valentinera na pensiyu viddili buli ob yednani pid kerivnictvom Maksa Volfa Volf she studentom pobuduvav privatnu observatoriyu v sadu budinku svoyih batkiv na Mercgasse v Gajdelberzi yaku z chasom prodovzhuvav vdoskonalyuvati Vin optimizuvav astrofotografiyu ta fotografichno vidkriv novu kometu ta tumannist Pivnichna Amerika Pislya priznachennya v girsku observatoriyu Volfu vdalosya zaluchiti privatnih mecenativ dlya pridbannya potuzhnih teleskopiv u tomu chisli amerikanku Ketrin Vulf Bryus en yaka pozhertvuvala 10 000 dolariv Osnovnim napryamkom roboti observatoriyi spochatku bulo doslidzhennya tumannostej i poshuk asteroyidiv Volf jogo kolegi ta nastupniki do 1950 h rokiv vidkrili ponad 800 asteroyidiv u tomu chisli pershij viyavlenij troyanskij asteroyid 588 Ahilles v 1906 roci Spilno z Jogannom Palizoyu z Vidnya bulo stvoreno pershij fotografichnij zoryanij atlas dlya poshuku ta identifikaciyi shojno vidkritih nebesnih til zoryanij atlas Palizi Volfa en nbsp Observatoriya Gajdelberg Kenigshtul livoruch vgori Budinok astronomiyi pravoruch vgori u formi spiralnoyi galaktiki ta Institut astronomiyi imeni Maksa Planka bagatopoverhovij budinok v centri i budinok z kupolami pravoruch U 1967 roci poruch z observatoriyeyu vidkrivsya Institut astronomiyi imeni Maksa Planka Z 1 sichnya 2005 roku observatoriya zminila pidporyadkuvannya perejshovshi z federalnogo pidporyadkuvannya do skladu Gajdelberzkogo universitetu Tam vona bula ob yednana z Institutom teoretichnoyu astrofiziki i Institutom astronomichnih obchislen v Centr astronomiyi Gajdelberzkogo universitetu 1 Teper observatoriya pracyuye v galuzyah pozagalaktichnoyi ta zoryanoyi astrofiziki doslidzhuye aktivni yadra galaktik ta kvazari holodni ta garyachi zori vikoristovuye interferometriyu na Duzhe velikomu teleskopi dlya poshuku ekzoplanet i shirokokutni oglyadi neba dlya poshuku najstarishih zir Chumackogo Shlyahu bere uchast u stvorenni spektrografa Lucifer dlya Velikogo binokulyarnogo teleskopa ta v roboti observatoriyi kosmichnih promeniv H E S S 1 Direktorired Maks Volf 1902 1932 Gans Elzesser do 1975 Immo Appenceller do 2006 Andreas Kvirrenbah z 2006 Budivlired Na teritoriyi observatoriyi roztashovani taki budivli Golovna budivlya kolishnij Astrofizichnij institut mistit administraciyu majsternyu tochnoyi mehaniki majsternyu elektroniki fotolaboratoriyu stolyarnu majsternyu robochi kimnati komp yuternu kimnatu ta veliku biblioteku z priblizno 23 500 tomami Najstarishi knigi XVIII stolittya pohodyat she z Mangajmskoyi observatoriyi V golovnij budivli takozh znahoditsya 6 metrovij kupol teleskopa Bryus de Shidnij institut kolishnij Astrometrichnij institut na moment vidkrittya skladavsya z meridiannogo zalu z dvoma meridiannimi krugami ta kvadratnoyi oglyadovoyi vezhi dlya vosmidyujmovogo refraktora Kanna Institut takozh mistiv Badensku sluzhbu chasu ta sejsmograf 2 Sogodni kolishnij meridiannij zal vikoristovuyetsya yak lekcijnij zal ta yak arhiv fotoplastin Spivrobitniki observatoriyi ta yihni rodini rozmisheni v zhitlovomu budinku Ranishe v budivli takozh mistilis kvartiri direktoriv i zhitlo studentiv 2 Pivnichnij institut kolishnij budinok direktora mistit robochi ta gostovi kimnati Laboratoriyi Gappelya bere pochatok vid hudozhnika Karla Gappelya Laboratoriya mistit sered inshogo dzherelo plankivskogo chornotilnogo viprominyuvannya dlya kalibruvannya fotometriv dlya spektroskopiyi optichne vimiryuvalne obladnannya dlya rozrobki optichnih sistem i centralnu obchislyuvalnu sistemu P yat kupoliv teleskopiv riznih rozmiriv Budinki ye pam yatkami arhitekturi V observatoriyi takozh stvorena planetna stezhka dlya ilyustraciyi strukturi Sonyachnoyi sistemi nbsp Vhid do observatoriyi nbsp Viglyad observatoriyi z pivdnya nbsp Neptun na planetnij stezhciInstrumentired Diyuchi instrumentired nbsp Podvijnij astrograf Bryus nbsp Teleskop Valca Refraktor Kanna nim Kann Refraktor ye najstarishim teleskopom observatoriyi Vin nazvanij na chest mecenata L Kanna Vin maye diametr ob yektiva 20 sm i fokusnu vidstan 3 m ta derev yanij korpus na ekvatorialnomu montuvanni Vin zgaduyetsya vzhe v richnomu zviti za 1894 rik todishnoyi observatoriyi Karlsrue Spochatku vin vikoristovuvavsya dlya vizualnogo sposterezhennya podvijnih zir ale teper vikoristovuyetsya viklyuchno dlya publichnih ekskursij napriklad dlya vizualnih sposterezhen Soncya Teleskop Bryus de nim Bruce Teleskop nazvanij na chest mecenatki Ketrin Vulf Bryus en ce astrograf yakij skladayetsya z teleskopa z 25 santimetrovoyu aperturoyu i fokusnoyu vidstannyu 4 m ta dvoh 40 santimetrovih refraktoriv dlya fotografuvannya z fokusnoyu vidstannyu 2 m Pristrij pochav pracyuvati v 1900 roci j vikoristovuvavsya dlya zjomki tisyach fotoplastinok i vidkrittya chislennih asteroyidiv chastkovo u spivpraci z Jogannom Palizoyu u Vidni Katalog vidznyatih fotoplastinok dostupnij v interneti 3 Teper teleskop vikoristovuyetsya dlya ekskursij Teleskop Valca nim Waltz Teleskop nazvanij na chest jogo zasnovnika B Valca 4 ce nyutonivskij teleskop z diafragmoyu 72 sm yakij pracyuye u fokusi Nesmita Vin buv vvedenij v ekspluataciyu v 1906 roci i stav pershim velikim teleskopom vid Karla Cejssa Na teleskopi zdebilshogo vikonuyut sposterezhennya za dopomogoyu spektrografa z metoyu poshuku ekzoplanet 5 Ce yedinij teleskopom observatoriyi yakij dosi vikoristovuyetsya dlya naukovih doslidzhen Istorichni instrumentired 15 santimetrovij podvijnij astrograf yakij do 1898 roku znahodivsya v privatnij observatoriyi Volfa i vikoristovuvavsya sered inshogo dlya vidkrittya asteroyida Bryusiya 6 pershogo asteroyida vidkritogo fotografichnij sposobom 7 Koli observatoriya bula zasnovana astrograf peremistivsya v kupol teleskopa na pivden vid golovnoyi budivli stavshi chastinoyu obladnannya todishnogo Astrofizichnogo institutu 2 Sogodni vona eksponuyetsya v budivli Shidnogo institutu U vlasnij majsterni institutu v 1963 roci buv vigotovlenij teleskop Shmidta diametrom 40 sm z fokusnoyu vidstannyu 90 sm Teleskop maye velike pole zoru v chotiri gradusi j najkrashe pidhodiv dlya zjomok zoryanih poliv abo u poyednanni z prizmoyu spektroskopa odnochasnogo vimiryuvannya velikoyi kilkosti zoryanih spektriv U 1988 roci buv vvedenij v ekspluataciyu samorobnij teleskop Kassegrena z golovnim dzerkalom 70 sm i fokusnoyu vidstannyu 5 6 m Vin vikoristovuvavsya dlya monitoringu zminnih ob yektiv takih yak kvazari za dopomogoyu PZZ kameri She odin teleskop Kassegrena z 50 santimetrovim golovnim dzerkalom i fokusnoyu vidstannyu 6 95 metra takozh buv vigotovlenij u vlasnij majsterni observatoriyi v 1978 roci Osnovnoyu sferoyu jogo zastosuvannya bula fotometriya zir i polyarimetriya Kolishni instrumentired Istorichnij shestidyujmovij refraktor 1859 roku vikoristovuvavsya dlya doslidzhennya zoryanih skupchen a takozh dlya navchalnih cilej do 1924 roku a potim buv vivedenij z ekspluataciyi U 1957 roci pristrij bulo peredano mistu Karlsrue de vin buv ustanovlenij v observatoriyi Karlsrue de 7 5 santimetrove meridianne kolo z inventaryu kolishnoyi observatoriyi Karlsrue cherez nedostatnyu tochnist vikoristovuvalosya lishe dlya navchalnih cilej 2 15 santimetrove meridianne kolo yake bulo pridbano pid chas zasnuvannya observatoriyi v 1898 roci Vono vikoristovuvalos yak osnovnij instrument Astrometrichnogo institutu ta dlya vimiryuvannya chasu sluzhboyu chasu Dlya kalibruvannya meridiannogo kola v 100 m na pivden i na pivnich vid nogo roztashovuvalis hatinki zi shtuchnoyu zoreyu de 2 U 1977 roci buv vvedenij v ekspluataciyu teleskop Richi Kretyena Kassegrena firmi Carl Zeiss z diametrom golovnogo dzerkala 75 sm i fokusnoyu vidstannyu 6 m Teleskop maye azimutalne kriplennya i komp yuterne keruvannya po oboh osyah Vin vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya fotografuvannya galaktik i zoryanih skupchen za dopomogoyu PZZ kameri perevazhno v chervonomu spektralnomu diapazoni Jogo perevezli do Namibiyi v 2005 roci v ramkah proyektu ATOM angl Automated Telescope for Optical Monitoring avtomatichnij teleskop dlya optichnogo monitoringu 8 Div takozhred Centr astronomiyi Gajdelberzkogo universitetu Institut astronomiyi imeni Maksa PlankaPrimitkired a b v Landessternwarte Konigstuhl LSW Zentrum fur Astronomie Procitovano 21 travnya 2024 a b v g d Universitat Heidelberg Akademische Mitteilungen fur die Studierenden der Ruprecht Karls Universitat zu Heidelberg Sommer Halbjahr 1898 Heidelberg 1898 Procitovano 12 chervnya 2023 Katalog plastin teleskopa Bryusa Heidelberger neueste Nachrichten Heidelberger Anzeiger Heidelberger neueste Nachrichten Heidelberger Anzeiger 1936 Juli bis Dezember Procitovano 12 chervnya 2023 Waltz Spectrograph Procitovano 12 chervnya 2023 Heidelberger Akademie der Wissenschaften Mathematisch Naturwissenschaftliche Klasse VerfasserIn Hrsg Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften Mathematisch Naturwissenschaftliche Klasse 1933 4 Abhandlung Max Wolf 1863 1932 ein Gedenkblatt Berlin 1933 Procitovano 12 chervnya 2023 Campbell W W 1892 Discovery of Asteroids by Photography Publications of the Astronomical Society of the Pacific 4 26 264 Bibcode 1892PASP 4 264C doi 10 1086 120521 ATOM project webpages LSW Heidelberg Procitovano 21 travnya 2024 Literaturared Uwe Reichert Hundert Jahre Landessternwarte Heidelberg Konigstuhl In Sterne und Weltraum Jahrgang 37 Nr 11 Dezember 1998 S 1036 1044 Landesamt fur Denkmalpflege Hrsg Denkmaltopographie Bundesrepublik Deutschland Kulturdenkmale in Baden Wurttemberg Stadtkreis Heidelberg Thorbecke Verlag 2013 ISBN 978 3 7995 0426 3 Posilannyared Oficijnij sajt observatoriyi Arhivovano 16 bereznya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Observatoriya Gajdelberg Kenigshtul amp oldid 42677615