Інститут астрономії імені Макса Планка

Інститут астрономії імені Макса Планка (нім. Max-Planck-Institut für Astronomie, MPIA) — науково-дослідний інститут у Німеччині у складі товариства Макса Планка. Розташований у Гайдельберзі на горі , поруч з Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль і Будинком Астрономії. Інститут проводить фундаментальні дослідження з астрономії, астрономічні спостереження, а також розробку та виготовлення спостережних приладів у власних майстернях. Теми наукових досліджень охоплюють галактики, екзопланети, зореутворення, космологію, міжзоряне середовище. В інституті працює близько 400 співробітників, з них близько 200 науковців. Близько 50 аспірантів навчаються в спільній з Гайдельберзьким університетом аспірантурі.

Інститут астрономії імені Макса Планка нім. Max-Planck-Institut für Astronomie
Основні дані
Засновано	1967
Абревіатура	MPIA
Приналежність	Товариство імені Макса Планка
Сфера	астрономія
Розташування	Гайдельберг, Німеччина
Країна	Німеччина
Штаб-квартира	Гайдельберг
Тип	^d
Материнська організація	Товариство імені Макса Планка
Членство	^d^[1]
Вебсторінка	mpia.de/en
Мапа
Інститут астрономії імені Макса Планка у Вікісховищі

Історія

Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль (ліворуч вгорі), Будинок астрономії (праворуч вгорі, у формі спіральної галактики) та Інститут астрономії імені Макса Планка (багатоповерховий будинок в центрі і будинок з куполами праворуч)

Інститут був заснований 1967 року. Директором-засновником інституту 1968 року став Ганс Ельзессер. У лютому 1969 року перша група з 5 співробітників почала працювати в будівлях сусідньої державної обсерваторії Кенігштуль. Інститут, завершений у 1975 році, спочатку займався підготовкою та оцінкою астрономічних спостережень і розробкою нових методів вимірювання.

Між 1973 і 1984 роками спільно з іспанською владою інститут керував будівництвом ^[en] в Іспанії. Ця найбільша обсерваторія на європейському континенті рівноправно використовувалася астрономами Німеччини й Іспанії до 2019 року. 23 травня 2019 року регіональний уряд Андалусії та MPG підписали угоду про передачу 50% акцій обсерваторії. Відтоді він перебуває у власності Іспанії.

З 2005 року MPIA експлуатує Великий бінокулярний телескоп разом з партнерами з Німеччини, Італії та США. LBT стоїть на горі Грем висотою 3190 м поблизу Тусона, штат Арізона. Він має два основних дзеркала на кріпленні, кожне з діаметром 8,4 метра, що робить його найбільшим єдиним оптичним телескопом у світі, який складається з окремих головних дзеркал.

Директори

• Ганс Ельзессер, директор у 1968–1997 роках
• Ґвідо Мюнх, 1978–1989
• Стівен Беквіт, 1991–2001
• Іммо Аппенцеллер, 1998–2000 (тимчасовий директор)
• Ганс-Вальтер Рікс, з 1999
• Томас Геннінґ, 2001–2024
• Лаура Крейдберг, з 2020
• Міріам Беністі, з 2024

Дослідження

Основні теми наукових досліджень інституту:

• Зореутворення, формування планет, астробіологія, міжзоряна речовина, астрохімія
• Будова та історія Чумацького Шляху, квазари та активні ядра галактик, еволюція галактик, скупчення галактик, космологія
• Фізика атмосфер екзопланет

Міжнародна дослідницька школа Макса Планка

MPIA бере участь у ^[de] з астрономії та космічної фізики (International Max Planck Research School for Astronomy and Cosmic Physics, IMPRS), яка працює з 2005 року. Партнерами інституту за IMPRS є Інститут ядерної фізики Макса Планка, Центр астрономії Гайдельберзького університету та Гейдельберзький інститут теоретичних досліджень. З 2007 року IMPRS є частиною Гейдельберзької аспірантури з фундаментальної фізики (Heidelberg Graduate School of Fundamental Physics, HGSFP).

Галерея

• Головний корпус
• Будівля Ельзассера
• Скульптура перед будівлею Ельзассера
• 70-сантиметровий телескоп в будівлі Ельзассера
• Сатурн на планетній стежці біля Будинку астрономії

Примітки

1. https://idw-online.de/de/institution1413
2. Lemke, Dietrich. (2011). Im Himmel über Heidelberg : 40 Jahre Max-Planck-Institut für Astronomie in Heidelberg (1969-2009). Berlin: Archiv der Max-Planck-Gesellschaft. ISBN . OCLC 795320685.
3. History of the Institute. www.mpia.de (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
4. . www.caha.es. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
5. Ligori, Sebastiano; Lenzen, Rainer; Mandel, Holger; Grimm, Bernhard; Mall, Ulrich (29 вересня 2004). Garnett, James D.; Beletic, James W. (ред.). The MPIA detector system for the LBT instruments LUCIFER and LINC-NIRVANA. USA. с. 108. doi:10.1117/12.549571.
6. Eckart Henning, Marion Kazemi: Handbuch zur Institutsgeschichte der Kaiser-Wilhelm- /Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, 1911–2011. Daten und Quellen. In: 100 Jahre Kaiser-Wilhelm-/Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften. Teil II/1. 1, Duncker & Humblot, Berlin, , S. 109 ff. (Online).
7. Dietrich Lemke: Im Himmel über Heidelberg. 40 Jahre Max-Planck-Institut für Astronomie in Heidelberg (1969–2009). In: Veröffentlichungen aus dem Archiv der Max-Planck-Gesellschaft. 21, Archiv der Max-Planck-Gesellschaft, Berlin, .
8. Klaus Jäger (15 травня 2024). Myriam Benisty neue Direktorin am MPIA. Max-Planck-Institut für Astronomie (нім.). Процитовано 15 травня 2024.
9. Markus Nielbock, Klaus Jäger (5. Mai 2020). Laura Kreidberg neue dritte Direktorin am MPIA. Max-Planck-Institut für Astronomie. Процитовано 8. Mai 2020.
10. Topcial Graduate Schools. HGSFP – Heidelberg Graduate School for Physics (англ.). Процитовано 16 серпня 2019.

Література

• Dietrich Lemke: Im Himmel über Heidelberg. 40 Jahre Max-Planck-Institut für Astronomie in Heidelberg (1969–2009). Archiv der Max-Planck-Gesellschaft, Berlin 2011, .
• Max-Planck-Institut für Astronomie. In: Eckart Henning, Marion Kazemi: Handbuch zur Institutsgeschichte der Kaiser-Wilhelm- /Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, 1911–2011. Daten und Quellen. Berlin 2016, 2 Teilbände, Teilband 1: Institute und Forschungsstellen A–L. (PDF; 75 MB), Seite 109–126 (Chronologie des Instituts).

Посилання

• Офіційний сайт
• Офіційна сторінка у Facebook
• Твіттер MPIA