Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́лицька Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка — територіальне утворення, проголошене 15 липня 1920 року Галицьким революційним комітетом (Галревком) на частині західноукраїнських земель під час польсько-радянської війни 1920 року зі столицею в Тернополі, ліквідоване 21 вересня.
| Галицька Соціалістична Радянська Республіка | ||||
| ||||
|
| ||||
 | ||||
| Столиця | Тернопіль | |||
| Мови | українська, польська, їдиш | |||
| Форма правління | Соціалістична республіка | |||
| Голова | Володимир Затонський | |||
| Історичний період | Міжвоєнний період | |||
| - Засновано | 15 липня 1920 | |||
| - Ліквідовано | 21 вересня 1920 | |||
| ||||
Створення ГСРР відбулося за директивами з Москви і під безпосереднім керівництвом В. Леніна.
Передумови створення
Ще під час Першої світової війни Володимир Ленін цікавився суспільно-політичними подіями на західноукраїнських землях; відомо про його зустріч 1915 р. в Берні з галицьким соціал-демократом Володимиром Левинським, який написав статтю «Україна й війна» до друкованого органу ЦК РСДПР, редактором якого був Ленін. Після розвалу Австро-Угорської та Російської імперій в новоутворених державах Центральної Європи розпочалася боротьба за владу. Так, 1919 року нетривалий час проіснували Угорська Радянська Республіка (березень-серпень) і Баварська Радянська Республіка (квітень). На теренах Галичини розпочала діяльність Комуністична партія Східної Галичини, створена в Станиславові на початку 1919 року. Західну Україну керівництво РСФРР бачило як можливий плацдарм для поширення комуністичної ідеології та влади далі на захід. Після проголошення Угорської Радянської Республіки у квітні 1919-го Ленін хотів, щоб Червона армія пройшла через територію західної України та Карпат до Угорщини. 7 травня Раднарком України надіслав відповідну ноту уряду ЗУНР, на яку галицький уряд вирішив не відповідати. Улітку, після відступу західноукраїнських військ під тиском поляків, командири галицької армії проводили таємні переговори з радянським командуванням про можливий союз проти поляків, однак безрезультатно, хоча за продовження діалогу з УСРР деякий час був навіть галицький прем'єр Сидір Голубович.
Зрештою, в листопаді-грудні 1919 року «трикутник смерти» (Польща-Радянська Росія-Денікін) замкнувся — УГА підписала сепаратний мир із Денікіним, перейшовши на південь України, а голова Директорії УНР Симон Петлюра виїхав до Польщі, щоб не потрапити до рук більшовиків.
Варшавський договір, який підписали УНР і Польща, передбачав спільний наступ польських та українських військ на більшовиків і визволення України. 25 квітня 1920 року розпочалася польсько-радянська війна. На першому етапі радянські війська відкинуто аж за Київ, однак наприкінці травня більшовики перейшли у контрнаступ, до кінця літа зайнявши територію сучасної Тернопільщини, Волині та Білорусі, підійшовши під Львів і Варшаву. Частина населення радо вітала радянську владу після багатьох років панування польської еліти й нехтування правами українців, частині було просто цікаво подивитися, як виглядають більшовики, а решта українського населення зайняла очікувальну позицію.
Історія
Галицька Соціалістична Радянська Республіка була створена керівництвом РСФРР під час походу Червоної армії на Польщу як політична структура та плацдарм для подальшої комуністичної експансії в Центральну Європу. Галревком 15 липня 1920 року опублікував декларацію «До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав», у якій проголосив про створення ГСРР.
На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Запроваджували чужі для галичан радянські порядки: організовували примусове здавання хліба, свідомих українців піддавали теророві. Фактично всі справи вирішувало військове командування.
Наприкінці липня Червона армія вступила на територію Галичини, 1 серпня Галревком перебрався в Тернопіль, де ухвалив декрет № 1 «Про встановлення радянської влади в Галичині».
Декретами Галревкому ліквідовано приватну власність на засоби виробництва, встановлено 8-годинний робочий день, відокремлено церкву від держави, націоналізовано церковні маєтки, запроваджено єдину трудову школу із семирічним навчанням, націоналізовано землю (Тимчасова інструкція про організацію органів радянської влади; Декларація № 2 про права й обов'язки робітників в ГСРР; Декрет № 2 про відокремлення церкви від держави і школи).
У серпні опубліковано декларацію № 3 в справі народної освіти; звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини із закликом взяти активну участь у радянському будівництві; декларацію Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
11 серпня в Тернополі відбувся перший пленум ЦК КПГ, на якому затверджено новий склад п'ятичленної колегії Галревкому (Політбюро ЦК КПГ): Володимир Затонський (голова), Михайло Баран (заступник голови), Михайло Левицький, Казимир Литвинович, Арнольд Бараль.
16 серпня видано декрет № 3 про мобілізацію галичан, які перебувають на території РСФРР і УСРР.
23 серпня голова Галревкому Володимир Затонський доповідав Володимирові Леніну: крах Галицької СРР викликаний боєздатністю польсько-українських військ, форсованим діями (тиском) Раднаркому РСФРР та Галревкому, які силою, згори, насаджували у Східній Галичині радянську владу.
Не пізніше 25 серпня видано: декрет № 4 про скасування обов'язкової державної мови; декрет № 6 про утворення відділу внутрішніх справ; декрет № 7 про утворення військового відділу; декрет № 8 про здавання населенням зброї; декрет № 9 про заборону виробництва і продажу алкогольних напоїв; декрет № 10 про організацію міліції.
25 серпня видано декрет № 16 про організацію громадського харчування та декрет № 17 про введення трудового харчового пайка.
28 серпня — декрет № 12 про активне і пасивне виборче право по виборах до органів радянської влади в ГСРР та декрет № 18 про народні суди, революційні трибунали і касаційний трибунал у ГСРР.
29 серпня побачила світ тимчасова постанова відділу праці і соціального забезпечення Галревкому про організацію відділів праці і соціального забезпечення при повітревкомах.
Не пізніше 30 серпня вийшла постанова про організацію відділу народної освіти.
У вересні вийшло звернення до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії та декрет Галревкому про хлібну розкладку.
3 вересня видано декрет № 20 про утворення кооперативного комітету Галичини.
9 вересня — декрет № 15 про робітничо-селянську інспекцію.
11 вересня вийшли декрет № 21 про організацію відділу народної освіти; постанова про організацію відділів народної освіти при повітових і місцевих ревкомах та про педагогічні школи; постанова про організацію професійних шкіл; декрет № 22 та постанова про введення єдиної трудової школи.
13 вересня вийшов декрет про організацію відділу пошт і телеграфу.
15 вересня видано декрет № 23 про грошові знаки.
Не пізніше 17 вересня — постанова земельного і харчового відділу про експропріацію поміщицького майна та постанова продовольчого відділу Галревкому про встановлення твердих цін на продукти харчування.
У зв'язку з провалом походу Червоної армії на Варшаву 15 вересня 1920 року Галревком покинув Тернопіль, а 21 (23?) вересня 1920 року (після відступу Червоної армії з території Галичини) ГСРР припинила своє існування.
Офіційні документи, а також агітаційні плакати, листівки, розпорядження влади, брошури друкувалися в заснованому на початку вересня 1920 Всегалицькому видавництві.
Склад і керівний орган
До складу ГСРР увійшли: Бережанський, Борщівський, Бродівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Золочівський, Підгаєцький, Рогатинський, Сокальський, Теребовлянський, Сокальський, Тернопільський, Чортківський і, частково, Бібрський, Кам'янко-Струмилівський, Перемишлянський, Радехівський повіти (територія сучасної Тернопільської і частково Львівської та Івано-Франківської областей).
Найвищим керівним органом республіки став Галицький революційний комітет (Галревком).
Державна влада зосереджувалася в руках Галревкому, в його відділах — спочатку 12, згодом 18, також у Галицькій надзвичайній комісії (ГНК, або так звана ГАНКА; фактично керував Володимир Затонський, формально М. Наваловський; встигла позбавити життя не один десяток людей) для боротьби з контрреволюцією. На місцях створювалися сільські, містечкові, повітові ревкоми. Місцем перебування Галревкому став Тернопіль.
До складу Галревкому входили Володимир Затонський (голова), Михайло Баран (заступник голови), Михайло Левицький, Казимир Литвинович, Федір Конар (Палащук), Іван Немоловський та інші.
Офіційні мови
Офіційними мовами було визнано українську,польську та їдиш. Ревком ухвалив декрет № 4 «Про ліквідацію державної мови». Всі мови, якими користується трудяще населення республіки, оголошувалися рівноправними: кожен громадянин мав право звертатися до всіх радянських установ з усіх питань усно або письмово своєю рідною мовою.
Грошовий обіг
На території Галицької СРР в обігу були гроші різних валютних систем: Російської імперії і Тимчасового уряду, австро-угорські корони, німецькі марки та воєнні гроші «ост-рублі» і «ост-марки», польські марки, численні місцеві паперові гроші. Крім цих грошей, в обігу також були гроші країн Антанти: франки, фунти стерлінгів, долари.
Кінець історії
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
 Теребовлянське князівство |
 Тернопільський округ |
 Тернопільський край |
 Тернопільський повіт |
 Західноукраїнська Народна Республіка |
 Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
 Тернопільське воєводство |
 Крайсгауптманшафт Тернопіль |
 Тернопільська область |
Під вечір 15 вересня почався загальний наступ Дієвої армії УНР на лінії антибільшовицького фронту. Частини армії форсували р. Дністер в районах Єзуполя, Нижнева і Городенки для наступу на Бучач — Чортків — Теребовлю з метою звільнення Поділля. У Монастириськах вже увечері відбувся врочистий вступ під сурми і «Ще не вмерла Україна!» до міста 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР.
16 вересня. Сили Дієвої армії УНР були під Озерянами.
18 вересня Дієва армія УНР на східному березі Збруча; просування підрозділів на Проскурів — Дунаївці.
19 вересня до Тернополя увійшли сили 6-ї польської армії та Дієвої армії УНР; бої 6-ї стрілецької дивізії армії УНР в районі Підволочиська.
20 вересня польсько-українські сили звільнили від червоноармійців Збараж, Вишневець та Скалат і перейшли за Збруч, 21 вересня увійшли в Гусятин.
21 вересня відбувся постфактум розпуск Галревкому і повітревкомів.
Галицька СРР була останньою з радянських республік, створених за межами колишньої Російської імперії. Ця подія засвідчила остаточний крах сподівань на світову революцію, у здійсненні яких Східна Галичина посідала вагоме місце.
Посилання і примітки
- Литвин Микола, ЗУНР і Галицька СРР у геостратегії більшовицької Росії [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.] // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009. — С. 101—118.
- Василь Верига. Галицька Соціялістична Совєтська Республіка 1920 р. — НТШ, 1986. — Т. 203. — С. 57.
- О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область. — Тернопіль: Збруч, 2008. — 728 с. c.18
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 7 жовтня 2011.
- Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
- Геннадій Єфіменко (20 вересня 2017). . Архів оригіналу за 16 вересня 2018.
Джерела, посилання та література
- Сливка Ю. Ю. Галицька Соціалістична Радянська Республіка 1920 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 29. — .
- Галицька Соціалістична Радянська Республіка [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Довідник з історії України [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
![image]()
Збірник декретів, деклярацій і постанов Галицького Революційного Комітету. Випуск 1.–. Тернопіль: Всегалицьке Радянське Видавництво, 1920. — 19 с. 5.- Тищик Б. Й. Галицька Соціалістична Радянська Республіка (1920 р.) [ 5 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Львів, 1970.
- Сливка Ю. Ю. Боротьба трудящих Східної Галичини проти іноземного поневолення. — К., 1973.
- Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. — К., 1989.
- Інститут історії України [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — 728 с. — .
- Norman Davies. White Eagle, Red Star: the Polish-Soviet War, 1919-20. — Pimlico, 2003. . (First edition: St. Martin's Press, inc., New York, 1972)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga licka Socialisti chna Radya nska Respu blika teritorialne utvorennya progoloshene 15 lipnya 1920 roku Galickim revolyucijnim komitetom Galrevkom na chastini zahidnoukrayinskih zemel pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 roku zi stoliceyu v Ternopoli likvidovane 21 veresnya Galicka Socialistichna Radyanska Respublika1920Galichina istorichni kordoni na kartiStolicya TernopilMovi ukrayinska polska yidishForma pravlinnya Socialistichna respublikaGolova Volodimir ZatonskijIstorichnij period Mizhvoyennij period Zasnovano 15 lipnya 1920 Likvidovano 21 veresnya 1920Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galicka Socialistichna Radyanska Respublika Stvorennya GSRR vidbulosya za direktivami z Moskvi i pid bezposerednim kerivnictvom V Lenina Peredumovi stvorennyaShe pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Volodimir Lenin cikavivsya suspilno politichnimi podiyami na zahidnoukrayinskih zemlyah vidomo pro jogo zustrich 1915 r v Berni z galickim social demokratom Volodimirom Levinskim yakij napisav stattyu Ukrayina j vijna do drukovanogo organu CK RSDPR redaktorom yakogo buv Lenin Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi ta Rosijskoyi imperij v novoutvorenih derzhavah Centralnoyi Yevropi rozpochalasya borotba za vladu Tak 1919 roku netrivalij chas proisnuvali Ugorska Radyanska Respublika berezen serpen i Bavarska Radyanska Respublika kviten Na terenah Galichini rozpochala diyalnist Komunistichna partiya Shidnoyi Galichini stvorena v Stanislavovi na pochatku 1919 roku Zahidnu Ukrayinu kerivnictvo RSFRR bachilo yak mozhlivij placdarm dlya poshirennya komunistichnoyi ideologiyi ta vladi dali na zahid Pislya progoloshennya Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki u kvitni 1919 go Lenin hotiv shob Chervona armiya projshla cherez teritoriyu zahidnoyi Ukrayini ta Karpat do Ugorshini 7 travnya Radnarkom Ukrayini nadislav vidpovidnu notu uryadu ZUNR na yaku galickij uryad virishiv ne vidpovidati Ulitku pislya vidstupu zahidnoukrayinskih vijsk pid tiskom polyakiv komandiri galickoyi armiyi provodili tayemni peregovori z radyanskim komanduvannyam pro mozhlivij soyuz proti polyakiv odnak bezrezultatno hocha za prodovzhennya dialogu z USRR deyakij chas buv navit galickij prem yer Sidir Golubovich Zreshtoyu v listopadi grudni 1919 roku trikutnik smerti Polsha Radyanska Rosiya Denikin zamknuvsya UGA pidpisala separatnij mir iz Denikinim perejshovshi na pivden Ukrayini a golova Direktoriyi UNR Simon Petlyura viyihav do Polshi shob ne potrapiti do ruk bilshovikiv Varshavskij dogovir yakij pidpisali UNR i Polsha peredbachav spilnij nastup polskih ta ukrayinskih vijsk na bilshovikiv i vizvolennya Ukrayini 25 kvitnya 1920 roku rozpochalasya polsko radyanska vijna Na pershomu etapi radyanski vijska vidkinuto azh za Kiyiv odnak naprikinci travnya bilshoviki perejshli u kontrnastup do kincya lita zajnyavshi teritoriyu suchasnoyi Ternopilshini Volini ta Bilorusi pidijshovshi pid Lviv i Varshavu Chastina naselennya rado vitala radyansku vladu pislya bagatoh rokiv panuvannya polskoyi eliti j nehtuvannya pravami ukrayinciv chastini bulo prosto cikavo podivitisya yak viglyadayut bilshoviki a reshta ukrayinskogo naselennya zajnyala ochikuvalnu poziciyu IstoriyaPeriod najbilshogo nastupu radyanskih vijsk Serpen 1920 Galicka Socialistichna Radyanska Respublika bula stvorena kerivnictvom RSFRR pid chas pohodu Chervonoyi armiyi na Polshu yak politichna struktura ta placdarm dlya podalshoyi komunistichnoyi ekspansiyi v Centralnu Yevropu Galrevkom 15 lipnya 1920 roku opublikuvav deklaraciyu Do pracyuyuchih vsogo svitu do uryadiv Socialistichnih Radyanskih Respublik i do uryadiv usih kapitalistichnih derzhav u yakij progolosiv pro stvorennya GSRR Na miscyah formuvalisya silski mistechkovi j povitovi revkomi Zaprovadzhuvali chuzhi dlya galichan radyanski poryadki organizovuvali primusove zdavannya hliba svidomih ukrayinciv piddavali terorovi Faktichno vsi spravi virishuvalo vijskove komanduvannya Naprikinci lipnya Chervona armiya vstupila na teritoriyu Galichini 1 serpnya Galrevkom perebravsya v Ternopil de uhvaliv dekret 1 Pro vstanovlennya radyanskoyi vladi v Galichini Dekretami Galrevkomu likvidovano privatnu vlasnist na zasobi virobnictva vstanovleno 8 godinnij robochij den vidokremleno cerkvu vid derzhavi nacionalizovano cerkovni mayetki zaprovadzheno yedinu trudovu shkolu iz semirichnim navchannyam nacionalizovano zemlyu Timchasova instrukciya pro organizaciyu organiv radyanskoyi vladi Deklaraciya 2 pro prava j obov yazki robitnikiv v GSRR Dekret 2 pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi i shkoli U serpni opublikovano deklaraciyu 3 v spravi narodnoyi osviti zvernennya Galbyuro pri politviddili 1 yi Kinnoyi armiyi do naselennya Shidnoyi Galichini iz zaklikom vzyati aktivnu uchast u radyanskomu budivnictvi deklaraciyu Galrevkomu pro monopoliyu na harchovi i golovni virobi fabrichno zavodskoyi promislovosti 11 serpnya v Ternopoli vidbuvsya pershij plenum CK KPG na yakomu zatverdzheno novij sklad p yatichlennoyi kolegiyi Galrevkomu Politbyuro CK KPG Volodimir Zatonskij golova Mihajlo Baran zastupnik golovi Mihajlo Levickij Kazimir Litvinovich Arnold Baral 16 serpnya vidano dekret 3 pro mobilizaciyu galichan yaki perebuvayut na teritoriyi RSFRR i USRR 23 serpnya golova Galrevkomu Volodimir Zatonskij dopovidav Volodimirovi Leninu krah Galickoyi SRR viklikanij boyezdatnistyu polsko ukrayinskih vijsk forsovanim diyami tiskom Radnarkomu RSFRR ta Galrevkomu yaki siloyu zgori nasadzhuvali u Shidnij Galichini radyansku vladu Ne piznishe 25 serpnya vidano dekret 4 pro skasuvannya obov yazkovoyi derzhavnoyi movi dekret 6 pro utvorennya viddilu vnutrishnih sprav dekret 7 pro utvorennya vijskovogo viddilu dekret 8 pro zdavannya naselennyam zbroyi dekret 9 pro zaboronu virobnictva i prodazhu alkogolnih napoyiv dekret 10 pro organizaciyu miliciyi 25 serpnya vidano dekret 16 pro organizaciyu gromadskogo harchuvannya ta dekret 17 pro vvedennya trudovogo harchovogo pajka 28 serpnya dekret 12 pro aktivne i pasivne viborche pravo po viborah do organiv radyanskoyi vladi v GSRR ta dekret 18 pro narodni sudi revolyucijni tribunali i kasacijnij tribunal u GSRR 29 serpnya pobachila svit timchasova postanova viddilu praci i socialnogo zabezpechennya Galrevkomu pro organizaciyu viddiliv praci i socialnogo zabezpechennya pri povitrevkomah Ne piznishe 30 serpnya vijshla postanova pro organizaciyu viddilu narodnoyi osviti U veresni vijshlo zvernennya do trudyashih Galichini z zaklikom dobrovilno vstupati do lav Chervonoyi armiyi ta dekret Galrevkomu pro hlibnu rozkladku 3 veresnya vidano dekret 20 pro utvorennya kooperativnogo komitetu Galichini 9 veresnya dekret 15 pro robitnicho selyansku inspekciyu 11 veresnya vijshli dekret 21 pro organizaciyu viddilu narodnoyi osviti postanova pro organizaciyu viddiliv narodnoyi osviti pri povitovih i miscevih revkomah ta pro pedagogichni shkoli postanova pro organizaciyu profesijnih shkil dekret 22 ta postanova pro vvedennya yedinoyi trudovoyi shkoli 13 veresnya vijshov dekret pro organizaciyu viddilu posht i telegrafu 15 veresnya vidano dekret 23 pro groshovi znaki Ne piznishe 17 veresnya postanova zemelnogo i harchovogo viddilu pro ekspropriaciyu pomishickogo majna ta postanova prodovolchogo viddilu Galrevkomu pro vstanovlennya tverdih cin na produkti harchuvannya U zv yazku z provalom pohodu Chervonoyi armiyi na Varshavu 15 veresnya 1920 roku Galrevkom pokinuv Ternopil a 21 23 veresnya 1920 roku pislya vidstupu Chervonoyi armiyi z teritoriyi Galichini GSRR pripinila svoye isnuvannya Oficijni dokumenti a takozh agitacijni plakati listivki rozporyadzhennya vladi broshuri drukuvalisya v zasnovanomu na pochatku veresnya 1920 Vsegalickomu vidavnictvi Sklad i kerivnij organDo skladu GSRR uvijshli Berezhanskij Borshivskij Brodivskij Buchackij Gusyatinskij Zalishickij Zbarazkij Zborivskij Zolochivskij Pidgayeckij Rogatinskij Sokalskij Terebovlyanskij Sokalskij Ternopilskij Chortkivskij i chastkovo Bibrskij Kam yanko Strumilivskij Peremishlyanskij Radehivskij poviti teritoriya suchasnoyi Ternopilskoyi i chastkovo Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Najvishim kerivnim organom respubliki stav Galickij revolyucijnij komitet Galrevkom Dokladnishe Galickij revolyucijnij komitet Derzhavna vlada zoseredzhuvalasya v rukah Galrevkomu v jogo viddilah spochatku 12 zgodom 18 takozh u Galickij nadzvichajnij komisiyi GNK abo tak zvana GANKA faktichno keruvav Volodimir Zatonskij formalno M Navalovskij vstigla pozbaviti zhittya ne odin desyatok lyudej dlya borotbi z kontrrevolyuciyeyu Na miscyah stvoryuvalisya silski mistechkovi povitovi revkomi Miscem perebuvannya Galrevkomu stav Ternopil Do skladu Galrevkomu vhodili Volodimir Zatonskij golova Mihajlo Baran zastupnik golovi Mihajlo Levickij Kazimir Litvinovich Fedir Konar Palashuk Ivan Nemolovskij ta inshi Oficijni moviOficijnimi movami bulo viznano ukrayinsku polsku ta yidish Revkom uhvaliv dekret 4 Pro likvidaciyu derzhavnoyi movi Vsi movi yakimi koristuyetsya trudyashe naselennya respubliki ogoloshuvalisya rivnopravnimi kozhen gromadyanin mav pravo zvertatisya do vsih radyanskih ustanov z usih pitan usno abo pismovo svoyeyu ridnoyu movoyu Groshovij obigNa teritoriyi Galickoyi SRR v obigu buli groshi riznih valyutnih sistem Rosijskoyi imperiyi i Timchasovogo uryadu avstro ugorski koroni nimecki marki ta voyenni groshi ost rubli i ost marki polski marki chislenni miscevi paperovi groshi Krim cih groshej v obigu takozh buli groshi krayin Antanti franki funti sterlingiv dolari Kinec istoriyiOsnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi TernopilshiniTerebovlyanske knyazivstvoTernopilskij okrugTernopilskij krajTernopilskij povitZahidnoukrayinska Narodna RespublikaGalicka Socialistichna Radyanska RespublikaTernopilske voyevodstvoKrajsgauptmanshaft TernopilTernopilska oblast Pid vechir 15 veresnya pochavsya zagalnij nastup Diyevoyi armiyi UNR na liniyi antibilshovickogo frontu Chastini armiyi forsuvali r Dnister v rajonah Yezupolya Nizhneva i Gorodenki dlya nastupu na Buchach Chortkiv Terebovlyu z metoyu zvilnennya Podillya U Monastiriskah vzhe uvecheri vidbuvsya vrochistij vstup pid surmi i She ne vmerla Ukrayina do mista 6 yi strileckoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR 16 veresnya Sili Diyevoyi armiyi UNR buli pid Ozeryanami 18 veresnya Diyeva armiya UNR na shidnomu berezi Zbrucha prosuvannya pidrozdiliv na Proskuriv Dunayivci 19 veresnya do Ternopolya uvijshli sili 6 yi polskoyi armiyi ta Diyevoyi armiyi UNR boyi 6 yi strileckoyi diviziyi armiyi UNR v rajoni Pidvolochiska 20 veresnya polsko ukrayinski sili zvilnili vid chervonoarmijciv Zbarazh Vishnevec ta Skalat i perejshli za Zbruch 21 veresnya uvijshli v Gusyatin 21 veresnya vidbuvsya postfaktum rozpusk Galrevkomu i povitrevkomiv Galicka SRR bula ostannoyu z radyanskih respublik stvorenih za mezhami kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Cya podiya zasvidchila ostatochnij krah spodivan na svitovu revolyuciyu u zdijsnenni yakih Shidna Galichina posidala vagome misce Posilannya i primitkiLitvin Mikola ZUNR i Galicka SRR u geostrategiyi bilshovickoyi Rosiyi 10 sichnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 18 2009 S 101 118 Vasil Veriga Galicka Sociyalistichna Sovyetska Respublika 1920 r NTSh 1986 T 203 S 57 O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Ternopil Zbruch 2008 728 s ISBN 978 966 528 297 6 c 18 Arhiv originalu za 15 veresnya 2012 Procitovano 7 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2009 Gennadij Yefimenko 20 veresnya 2017 Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaSlivka Yu Yu Galicka Socialistichna Radyanska Respublika 1920 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 29 ISBN 966 00 0405 2 Galicka Socialistichna Radyanska Respublika 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 11 grudnya 2014 u Wayback Machine Zbirnik dekretiv deklyaracij i postanov Galickogo Revolyucijnogo Komitetu Vipusk 1 Ternopil Vsegalicke Radyanske Vidavnictvo 1920 19 s 5 Tishik B J Galicka Socialistichna Radyanska Respublika 1920 r 5 serpnya 2021 u Wayback Machine Lviv 1970 Slivka Yu Yu Borotba trudyashih Shidnoyi Galichini proti inozemnogo ponevolennya K 1973 Vozz yednannya zahidnoukrayinskih zemel z Radyanskoyu Ukrayinoyu K 1989 Institut istoriyi Ukrayini 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Zbruch 2008 Kn 1 728 s ISBN 978 966 528 297 6 Norman Davies White Eagle Red Star the Polish Soviet War 1919 20 Pimlico 2003 ISBN 0 7126 0694 7 First edition St Martin s Press inc New York 1972