Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сливка Юрій Юрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 березня 1930 Нове Давидково, Мукачівський район, Закарпатська область, СРСР |
| Помер | 6 січня 2017 (86 років) |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | УжНУ |
| Заклад | Львівська державна фінансова академія |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Крип'якевич Іван Петрович |
| Відомі учні | Аркуша Олена Георгіївна Литвин Микола Романович |
| Батько | Юрій Сливка, ветеран Автро-Угорської армії |
Юрій Юрійович Сливка (26 березня 1930, Нове Давидково — 6 січня 2017) — український історик, доктор історичних наук, професор.
Біографія
Народився 26 березня 1930 року в селі Новому Давидковому (нині Мукачівського району Закарпатської області) у селянській родині. Його батько Юрій воював у складі Автро-Угорської армії на І Світовій війні, пройшов усю війну від Балкан до Галичини і аж до полонення під Вінницею. Звідти приніс розповіді про таких самих українців по той бік Карпат, які воювали як у складі цісарського, так і царського війська.
У 1938 році, коли відбувались події на Карпатській Україні, Юрій вже був у 2 класі народної школи. Село Нове Давидково розташоване на кордоні, яким після Віденського арбітражу була поділена територія Закарпаття. Згадував, що у селі в той час було велике скупчення прикордонників. Два старших брата Юрія на той час також служили в чехословацькій армії.
Проте найбільший вплив на малого Юрія справили карпатські січовики. У селі майже щодня відбувались концерти, вистави, вишколи відділу Карпатської Січі. Кожен день, за спогадами пана Юрія, був ніби святом для сільської дітвори. Проте за короткий проміжок часу все змінилось, прийшли мадярські жандарми, розпочались гоніння і репресії проти активних українців. У сусідній хаті жандарми облаштували тюремну камеру, де допитували полонених. Як пригадував Юрій Сливка, вже через півроку у їхньому селі перепочивав кавалерійський відділ війська польського, яке після нападу СССР і Німеччини на Польщу групами відступало до Румунії. В час ІІ Світової війни через їхнє село переходили частини вермахту, угорські відділи, які рухались на фронт, на схід. Вже через три роки ті ж частини відступали на захід. Наприкінці 1944 року прийшла радянська влада.
Після німецько-радянської війни навчався в Мукачівському кооперативному технікумі. У 1948–1953 роках навчався на історичному факультеті Ужгородського університету. Після завершення працював директором сільської школи. Невдовзі поступив до Львівського інституту суспільних наук, де працював аспірантом під керівництвом академіка Івана Крип'якевича, згодом завідував відділом.
Був професором Львівської державної фінансової академії, завідувачем кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін. Помер на 87-му році життя 6 січня 2017 року.
Як історик досліджував визвольний рух на Закарпатті й на східній Галичині у 20-30 рр. ХХ ст.
Праці
- Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929-1937 рр. — Київ, 1960 // Український історичний журнал. — 1962. — № 1. — С. 125-127.
- Боротьба трудящих Східної Галичини проти іноземного поневолення. — Київ: Наукова думка, 1973 // Український історичний журнал. — 1974. — № 5. — С. 149–150.
- Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920–1939). — Київ: Наукова думка, 1985. — 271 с.
- Сторінки історії КПЗУ — Львів: Каменяр, 1989. — 91 с.
- Борці за возз’єднання: Біографічний довідник — Львів: Каменяр, 1989. — 359 с.
- Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. — Київ: Наукова думка, 1989. — 488 с. та інші.
Автор статей до 5-го і 6-го томів восьмитомної «Історії Української РСР» (Київ, 1977), зокрема у 6-му томі параграфа «Західна Україна під гнітом буржуазно-поміщицької Польщі». Автор статей десятитомної Енциклопедії історії України:
Відомі учні
Відомими вихованцями Юрія Сливки є в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України професор Микола Литвин та доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ імені Івана Франка Олена Аркуша.
Джерела
- Срібна Земля
- Енциклопедія історії України
- Красівський О., Кугутяк М., Патер І., Соляр І. Сливка Юрій Юрійович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 453-454.
Примітки
- . Українська Галицька Асамблея. Архів оригіналу за 6 квітня 2019.
- IN MEMORIAM: професор Юрій Сливка. Історична Правда.
- ЕІУ - Енциклопедія історії України. resource.history.org.ua. Процитовано 7 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Slivka Yurij YurijovichNarodivsya 26 bereznya 1930 1930 03 26 Nove Davidkovo Mukachivskij rajon Zakarpatska oblast SRSRPomer 6 sichnya 2017 2017 01 06 86 rokiv Krayina UkrayinaDiyalnist istorik vikladach universitetuAlma mater UzhNUZaklad Lvivska derzhavna finansova akademiyaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Krip yakevich Ivan PetrovichVidomi uchni Arkusha Olena Georgiyivna Litvin Mikola RomanovichBatko Yurij Slivka veteran Avtro Ugorskoyi armiyi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Slivka Yurij Yurijovich Slivka 26 bereznya 1930 Nove Davidkovo 6 sichnya 2017 ukrayinskij istorik doktor istorichnih nauk profesor BiografiyaNarodivsya 26 bereznya 1930 roku v seli Novomu Davidkovomu nini Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti u selyanskij rodini Jogo batko Yurij voyuvav u skladi Avtro Ugorskoyi armiyi na I Svitovij vijni projshov usyu vijnu vid Balkan do Galichini i azh do polonennya pid Vinniceyu Zvidti prinis rozpovidi pro takih samih ukrayinciv po toj bik Karpat yaki voyuvali yak u skladi cisarskogo tak i carskogo vijska U 1938 roci koli vidbuvalis podiyi na Karpatskij Ukrayini Yurij vzhe buv u 2 klasi narodnoyi shkoli Selo Nove Davidkovo roztashovane na kordoni yakim pislya Videnskogo arbitrazhu bula podilena teritoriya Zakarpattya Zgaduvav sho u seli v toj chas bulo velike skupchennya prikordonnikiv Dva starshih brata Yuriya na toj chas takozh sluzhili v chehoslovackij armiyi Prote najbilshij vpliv na malogo Yuriya spravili karpatski sichoviki U seli majzhe shodnya vidbuvalis koncerti vistavi vishkoli viddilu Karpatskoyi Sichi Kozhen den za spogadami pana Yuriya buv nibi svyatom dlya silskoyi ditvori Prote za korotkij promizhok chasu vse zminilos prijshli madyarski zhandarmi rozpochalis goninnya i represiyi proti aktivnih ukrayinciv U susidnij hati zhandarmi oblashtuvali tyuremnu kameru de dopituvali polonenih Yak prigaduvav Yurij Slivka vzhe cherez pivroku u yihnomu seli perepochivav kavalerijskij viddil vijska polskogo yake pislya napadu SSSR i Nimechchini na Polshu grupami vidstupalo do Rumuniyi V chas II Svitovoyi vijni cherez yihnye selo perehodili chastini vermahtu ugorski viddili yaki ruhalis na front na shid Vzhe cherez tri roki ti zh chastini vidstupali na zahid Naprikinci 1944 roku prijshla radyanska vlada Pislya nimecko radyanskoyi vijni navchavsya v Mukachivskomu kooperativnomu tehnikumi U 1948 1953 rokah navchavsya na istorichnomu fakulteti Uzhgorodskogo universitetu Pislya zavershennya pracyuvav direktorom silskoyi shkoli Nevdovzi postupiv do Lvivskogo institutu suspilnih nauk de pracyuvav aspirantom pid kerivnictvom akademika Ivana Krip yakevicha zgodom zaviduvav viddilom Buv profesorom Lvivskoyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi zaviduvachem kafedri socialnih i gumanitarnih disciplin Pomer na 87 mu roci zhittya 6 sichnya 2017 roku Yak istorik doslidzhuvav vizvolnij ruh na Zakarpatti j na shidnij Galichini u 20 30 rr HH st PraciRevolyucijno vizvolna borotba na Zakarpatti v 1929 1937 rr Kiyiv 1960 Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1962 1 S 125 127 Borotba trudyashih Shidnoyi Galichini proti inozemnogo ponevolennya Kiyiv Naukova dumka 1973 Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1974 5 S 149 150 Zahidna Ukrayina v reakcijnij politici polskoyi ta ukrayinskoyi burzhuaziyi 1920 1939 Kiyiv Naukova dumka 1985 271 s Storinki istoriyi KPZU Lviv Kamenyar 1989 91 s Borci za vozz yednannya Biografichnij dovidnik Lviv Kamenyar 1989 359 s Vozz yednannya zahidnoukrayinskih zemel z Radyanskoyu Ukrayinoyu Kiyiv Naukova dumka 1989 488 s ta inshi Avtor statej do 5 go i 6 go tomiv vosmitomnoyi Istoriyi Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1977 zokrema u 6 mu tomi paragrafa Zahidna Ukrayina pid gnitom burzhuazno pomishickoyi Polshi Avtor statej desyatitomnoyi Enciklopediyi istoriyi Ukrayini Bojkivska Radyanska respublika Bokotej Andrij Andrijovich Galicka Socialistichna Radyanska Respublika Guculska respublika Guculske povstannya 1920 Zakarpatska Chervona gvardiya Sobornist Terleckij Lyubomir Grigorovich Vidomi uchniVidomimi vihovancyami Yuriya Slivki ye v o direktora Institutu ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini profesor Mikola Litvin ta docent kafedri novitnoyi istoriyi Ukrayini LNU imeni Ivana Franka Olena Arkusha DzherelaSribna Zemlya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Krasivskij O Kugutyak M Pater I Solyar I Slivka Yurij Yurijovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 453 454 ISBN 978 966 2067 65 1Primitki Ukrayinska Galicka Asambleya Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 IN MEMORIAM profesor Yurij Slivka Istorichna Pravda EIU Enciklopediya istoriyi Ukrayini resource history org ua Procitovano 7 kvitnya 2019