Газе́та (від італ. gazzetta — назва дрібної монети) — періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу (щоденно, щотижня, кожні два тижні) у формі складених аркушів. Містить новини, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії, рекламу і коментарі. Є видом часопису.
Газета | |
Названо на честь | d, час, новини і доба |
---|---|
З матеріалу | папір |
Досліджується в | d |
Дата відкриття (винаходу) | 1605 |
Підтримується Вікіпроєктом | |
Запис у таблиці скорочень | газ. |
Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих | ?item wdt:P31/wdt:P279* wd:Q11032. |
Газета у Вікісховищі |
Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Віклі ньюс» англ. «Weekly News» — «Щотижневі новини»), редакторами були Ніколас Бурн і Томас Арчер.
Вдосконалення поліграфії, винахід парового верстата в 1814, роторної машини в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев'яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп'ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася.
За допомогою метонімії цей термін може позначати періодичні видання, що друкуються з різною частотою видання, а також аудіовізуальні формати, такі як телевізійні новини або тележурнал (у франкомовній Швейцарії та Канаді).
Історія газет
Попередниками газет традиційно вважаються новинні повідомлення, що розповсюджувалися в Стародавньому Римі про події, що відбулися в місті. Переписували від руки сувої під назвою Acta diurna populi Romani («Щоденні справи римського народу») вивішувалися на площах і доставлялися політикам чи просто знатним містянам. Римські газети являли собою дерев'яні дощечки, на яких записували хроніку подій. Новинні зведення, як правило, мали неофіційний характер, поки Юлій Цезар не розпорядився в обов'язковому порядку поширювати звіти про засідання сенату, доповіді полководців і послання правителів сусідніх держав.
Першою у світі друкованою газетою стала «Ді бао» («Столичний вісник»), яка почала виходити в Китаї у 713 році, при імператорі Сюань-цзюні. У ній поміщали укази імператора та повідомлення про найважливіші події. Газету друкували з дощок, на яких вирізали ієрогліфи, покривали тушшю і робили відбитки. Ця технологія була вкрай незручною, оскільки дошка від частого покривання фарбою швидко ставала непридатною.
Протягом наступних століть в газетах мало що змінилося: аж до винаходу в Німеччині у 1450-х роках Йоганном Гутенбергом друкарського преса, що дозволяв розмножувати текст і зображення, не вдаючись до послуг переписувачів, газети (які являли собою все ті ж переписані від руки сувої з головними новинами) залишалися досить дорогим атрибутом життя високопоставлених чиновників чи багатих торговців. Свого сучасного вигляду газети почали набувати у XVI столітті. Тоді й стало звичним сама назва «газета» — від найменування дрібної італійської монети gazzetta, яку зазвичай сплачували за рукописний листок новин у Венеції. Вважається, що саме в цьому місті були утворені перші бюро зі збирання інформації — прообрази інформаційних агентств — і виникла професія «письменників новин».
Перші західноєвропейські газети
Роком народження європейської газетної періодики вважається 1609 (хоча деякі дослідники називають 1605). Місцем її появи стала Німеччина. Газета, що починалася словами «Relation: Aller Furnemmen», була надрукована в січні 1609 у вільному імперському місті Страсбург, і в ній були поміщені новини з Кельна, Антверпена, Риму, Венеції, Відня і Праги. Редактором-видавцем цього тижневика став друкар Йоганн Каролус, який раніше займався складанням рукописних листків новин.
У тому ж 1609 в Аугсбурзі з'явилася [en]» — інша щотижнева газета, яку видавав . Те, що в німецький друк проникло італійське слово «avviso», свідчить про генетичний зв'язок між першими німецькими щотижневими газетами та їхніми венеційськими прообразами. Формат німецьких видань і форма подачі новин також нагадують венеційські avvisi. Перші друковані газети не мали чітко визначеного назви. Місце видання та прізвище редактора-видавця зазвичай не вказувалися. Розташування новинного матеріалу залежало не від ступеня важливості самого описуваної події, а від дня надходження даної інформації. Самі новини практично не коментувалися і подавалися без будь-яких рубрик, політичні події чергувалися з далеко не завжди правдивими сенсаціями.
До числа перших газет, які вже нагадують сучасні нам видання, заведено відносити газету «La Gazette», яка виходила з 30 травня 1631 у Франції. Наклад газети налічував близько 1200 примірників, а її видавцем став, отримавши у 1630 патент на поширення новин на території Франції, дворянин Теофраст Ренодо. Політичне значення «La Gazette» було настільки велике, що деякі повідомлення в неї писали особисто король Франції Людовик XIII, а також кардинал Рішельє. Значення «La Gazette» для розвитку цього типу засобів масової інформації було особливо великим ще й тому, що в «La Gazette» стала розміщуватися платна реклама. У 1657 одна з англійських газет опублікувала першу рекламну пропозицію, незабаром король Карл II розмістив приватне оголошення про зникнення улюбленої собаки, а через півстоліття Даніель Дефо поклав початок політичній журналістиці, заснувавши тижневик «Огляд державних справ».
Перші московські газети
У Московії перші газети — рукописні «вістові листи» з'явилися за часів царювання Михайла Федоровича з 1613. Вони також називалися «стовпці», оскільки писалися стовпцями на приклеєних один до іншого довгастих аркушах, завдовжки кілька сажень. Пізніше вони були названі на європейський манер — «Куранти». Найстарішим виданням такого роду зі збережених до наших днів вважається примірник «Курантів», що вийшов у 1621. Основу змісту «вістових листів» становили перекладні нотатки з іноземної преси і донесення московських дипломатів і купців з-за кордону. Першою московською друкованою газетою з'явилася в 1702 за наказом імператора Петра I газета «Відомості про військові та інші справи, гідні знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі та інших навколишніх країнах». Перший аркуш цієї друкованої газети з'явився в Москві 2 січня 1703. Петро сам правив коректуру. Газета являла собою восьмушку аркушу, майже без полів, церковного шрифту. Більша частина відомостей черпалася з голландських газет, причому Петро сам зазначав олівцем, що треба перекладати для газети. Друкувалися «Відомості» в кількості 1000 примірників. Продажна ціна номера була 2 копійки.
Перші американські газети
Англійські колоністи в Америці, через малу залюдненість і жорстке правління дізналися про існування газет порівняно пізно. 25 вересня 1690 в Бостоні вийшов перший номер «Паблік океренсіз» («Publick Occurrences, both Forreign and Domestick»). Першу замітку цієї першої в Америці газети слід визнати вдалою: «Навернені в християнство індіанці в деяких частинах Плімута нещодавно призначили день подяки Господу за Його Милості». Однак, якщо газета мала намір вижити, інші матеріали, треба визнати, були вибрані не настільки вдало. «Паблік оккеренсіз» містила нападки на індіанців, які воювали на боці англійців проти французів, і переказ непристойної плітки про французького монарха. Ця журналістика відбивала смаки видавця , який випускав в Англії газетку пліток і сенсацій, поки його не відправили за ґрати, а після того, як він опублікував провокаційну замітку про начебто католицьку змову проти Англії, його змусили емігрувати до Америки. Влада Массачусетсу негайно висловила своє «високе обурення і обурення» з приводу «Паблік оккеренсіз», так що перший випуск першої американської газети виявився останнім. Чергова газета з'явилася в колоніях лише через 14 років.
Перші українські газети
У 1749 році явився urbi et orbi піонер преси в Україні — польськомовний «Кур'єр львовскі». 1772 року побачив світ франкофонний тижневик «Ля газетт де Леополь» (тобто «Львівська газета»), який видавався на кшталт популярних паризьких газет. Першими українськомовними газетами стали «Зоря Галицька» та «Новини» (1848, Львів). У Великій Україні, де в умовах Російської імперії століттями було заборонене українське друковане слово, початок пресі поклав "Харьковский еженедельник (1812). В Одесі першою газетою став франкомовний вісник «Ле мессажер де ля Рюссі мерідіоннель» (1820). Періодику рідною мовою започаткував "Черниговский листок". Вже аж під час революційних подій з'явилися "Хлібороб" (1905, Лубни), у Києві «Громадська думка» (1905-1906) та «Рада» (1906-1914). Обидві, як і національні газети у Катеринославі, Одесі, Харкові та інших великих містах, були закриті «імперією зла».
Тенденції розвитку преси у ХІХ-ХХ століттях
Світовий бум газет припав на XIX століття, коли в газети змістився центр політичного і суспільного життя багатьох країн Європи. У XX столітті газети продовжували успішно розвиватися, поступово видозмінюючись через появу таких нових електронних засобів масової інформації, як радіо (у 1920-ті роки) і телебачення (у 1950-ті роки). Не будучи здатними конкурувати з радіо і телебаченням в оперативності передачі інформації та емоційності подання сюжетів, газети зробили основну ставку на коментарі, докладний аналіз подій, а також на розвиток таких програм, як висвітлення місцевих новин і різноманітні дрібні оголошення.
Наприкінці XX століття, з появою Інтернету, куди пішла значна частина рекламних оголошень, газети почали переживати певну кризу. Реакцією на цю кризу для багатьох газет став перехід в таблоїдний формат, що дозволяє економити папір, а також залучати коротшими та емоційнішими статтями велику кількість молодих динамічних читачів, які залишалися неохопленими колишніми консервативними газетами. Все ж, перехід у формат таблоїду не є для сучасних газет панацеєю і не завжди приносить очікуваний економічний ефект. У наш час[] більшість газет світу знаходиться в пошуку нових форм подачі матеріалів і залучення читачів і рекламодавців, зокрема друковані випуски дублюють в Інтернеті.
Види і типи газет
Газети діляться:
- за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні), *внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);
- за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів тощо;
- за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;
- за форматом — A4, Берлінер, A3, A2;
- за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;
- за вартістю — платні та безкоштовні;
Особливості газет
- Мобільність — газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;
- Загальнодоступність — газета призначена для невизначеного кола осіб, читачем її може стати будь-яка людина;
- Періодичність — газета належить до періодичних видань, що виходять у світ за встановленим видавцем графіком. За цією ознакою газети поділяються на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети, що виходять двічі або тричі на тиждень, двічі на місяць тощо. Існують також ранкові та вечірні газети;
- Офіційність — багато рішень (розпорядження, закони тощо) владних органів усіх рівнів набирають чинності тільки після їх офіційного опублікування в газеті або іншому друкованому органі.
Газетні жанри
Основні функції засобів масової комунікації — інформація, освіта, створення громадської думки та виховання — знаходять своє втілення в конкретних жанрових формах. Використання тих чи інших жанрів визначається насамперед суспільно-історичними умовами життя. Наприклад, у довоєнній радянській журналістиці був дуже поширений жанр нарису. За свідченням відомого на той час журналіста Насіння Наріньяні в «Комсомольській правді» 1930-х років нарис був жанром номер один. «Іноді в одному номері друкувалося по два-три нарису відразу. На другій сторінці нарис виробничий, на третій — морально-етичний, на останній — спортивний або науковий.» Тобто у газетах того часу переважали матеріали, які несуть освітню, виховну функції. Осягаючи грамоту, народні маси молодої радянської республіки тягнулися до знань, і газети намагалися виконувати поставлені перед ними завдання — навчати і виховувати людей на яскравих прикладах нового життя.
Сьогодні ми спостерігаємо іншу картину: великі жанри на шпальтах щоденних газет з'являються не дуже часто, вони перекочували в тижневики, журнали. На перше ж місце вийшли інформаційні жанри. Прискорений темп життя, інформаційний бум диктують виданням і відповідні форми подачі матеріалів. Багато газет, враховуючи читацькі інтереси, орієнтують журналістів на невеликі за обсягом — 100—120 рядків — матеріали не тільки інформаційних, але й аналітичних жанрів з численними фактами, лаконічною аргументацією, без зайвих слів. Поряд з традиційними жанровими формами сьогодні на сторінках газет і журналів з'являються нові, наприклад, науково-популярні есе, соціально-політичні діалоги, соціальні портрети сучасників, соціально-економічні нариси, проблемні соціальні критичні репортажі, аналітичні інтерв'ю і т. д.
У міжнародній журналістиці багато жанрів потребують спеціального виконання. Газетні матеріали повинні мати певну спрямованість— ретельне врахування всіх специфічних рис, властивих авдиторії тієї чи іншої країни або групи країн, для яких призначено публікацію, а також риси, властивих місцевим газетам.
Інформаційні жанри
Інформаційні жанри — новина, замітка, репортаж, звіт, інтерв'ю — відрізняються оперативністю, наявністю в матеріалах подієвого приводу, розглядом окремого факту, явища. Цим жанрами відводиться найбільша частина газетної площі. Саме ці жанри несуть аудиторії всі останні новини. У деяких газетах їх позначають одним загальним терміном " новини ", часто вкладаючи в це поняття не просто повідомлення про щось нове, а про сенсаційне факт.
Сенсація — найбільш ходовий товар в масовій пресі. Видавцеві він підвищує наклад газет, приносить прибуток. Зусилля репортерів цих видань спрямовані на те, щоб кожен номер забезпечити незвичайною, захопливою новиною. На сторінки газет суцільним потоком йдуть матеріали про катастрофи і вбивства, пожежі і повені, а якщо ж раптом нічого не сталося, сенсації доводиться вигадувати, використовуючи чутки і т. д.
Новини в такому друку — головний жанр. Вони займають більш ніж половину площі газет (не рахуючи реклами). Світська, скандальна хроніка, політичні, економічні, спортивні повідомлення заповнюють численні стрічки. Велика кількість новин призводить до того, що багато читачів обмежуються переглядом одних заголовків або в найкращому випадку читанням перших абзаців, набраних великим шрифтом. У заголовок або початок матеріалу виносять найвигідніші, часто другорядні деталі. Читач же, привчений до того, що виклад інформаційних матеріалів будується за принципом «перевернутої піраміди» (головне повідомляється спочатку, а потім все менш і менш суттєві подробиці, щоб легко було скорочувати матеріал з кінця при макетуванні і верстці), сприймає їх як найважливіше в повідомленні.
Жанр матеріалу журналіст вибирає залежно від його змісту, від того наскільки важливі, злободенні й цікаві знайдені, відібрані факти.
Інтерв'ю
Цей жанр є розмовою журналіста з однією або кількома особами, що має суспільний інтерес. Виклад фактів, висловлювання про події ведеться від імені людини, яку опитують. Саме через це — думку фахівця, компетентного в цьому питанні авторитетної особи — більш за все цінують інтерв'ю. Як і інші інформаційні жанри, інтерв'ю повинно бути злободенним, відрізнятися цілеспрямованістю, діловитістю. Інтерв'ю може грати навіть роль офіційного політичного документа, якщо його дає журналістові великий політичний діяч, глава уряду, президент.
На відміну від інших інформаційних жанрів репортаж не просто повідомляє про факти, події, а показує їх через безпосереднє сприйняття автора, ніби відтворюючи картину того, що відбувається. В основі репортажу завжди знаходиться суспільно значуща подія, яка розвивається на очах у читача. Це свого роду історія події.
Характерні особливості жанру — оперативність, динамічність, наочність того, що відбувається, активно дійове авторське «я», яке допомагає створювати так званий «ефект присутності», дозволяє читачеві ніби знаходитися поряд з репортером і разом з ним бачити, відчувати подію.
Це найпоширеніший інформаційний жанр. Він повідомляє про важливий факт, подію суспільного життя. Основні його риси — стислість викладу, висока оперативність. Відповідає читачам на питання: що, де, коли? Не дає аналізу подій, тобто не відповідає на питання: чому? У замітці повинна міститися новина, зображена в конкретному факті суспільного життя — новий факт. Причому не просто факт, а факт, що має суспільне значення.
Звіт
Звіт — це розгорнуте інформаційне повідомлення про подію сфери навколишньої дійсності (конференції, засідання, симпозіуми, семінари, збори тощо), тобто про ту подію, на якому відбувається великий обмін інформацією. У звіті повинні бути представлені основні теми, положення та ідеї доповідей, промов, виступів осіб, які беруть участь в обговоренні. Як деталі виступають окремі репліки, реакції слухачів на виступ (оплески, дискусія тощо). Звіту властива гранична документальність і близькість до слів мовців, а також певна сухість складу. Одна з головних вимог до автора звіту — точність передачі суті висловлювань мовців. Журналіст може використовувати як пряму мову, цитати, непряму мову, так і на основі отриманих з доповіді відомостей написати текст.
Види звіту
- Прямий інформаційний звіт — відтворює подію в хронологічному порядку. Журналіст докладно показує те, що відбувається, нічого не коментуючи. Проте його позиція може виражатися в акцентуванні уваги на певних деталях, наприклад, доповіді деяких осіб можуть бути більш деталізовані. Аналітичний звіт — розповідаючи про подію, журналіст повідомляє подробиці з деякими коментарями. Для цього він має право залучати додаткові відомості, факти, цифри, думки, виокремлюючи найактуальніші проблеми, порушені у виступах оповідачів.
- Тематичний звіт — порушує хронологічний порядок події, автор вибирає доповіді, пов'язані однією-двома темами, проблемами, відмовляється від побічних деталей і приділяє увагу виступам людей, що торкнулися обрану їм тему.
Аналітичні жанри
Аналітичні жанри — кореспонденція, коментар, стаття, рецензія, огляд преси, лист, огляд — мають ширші часові межі, в них міститься вивчення та аналіз системи фактів, ситуацій, узагальнення та висновки. Сьогодні дослідники журналістики розширюють діапазон аналітичних жанрів, вводячи в їхнє число бесіду, журналістське розслідування, експеримент, версію, консультацію, соціологічне резюме, аналітичний прес-реліз, рейтинг.
Коментар
Цей жанр використовується для оперативного роз'яснення важливих подій суспільного життя. До недавнього часу його вважали одним із різновидів статті, яка відрізняється оперативної та гнучкою формою, застосовується для відгуку на такі явища, як документ, мова політичного діяча, виступ преси і т. д. Однак попри те, що ці два жанри часто фігурують у одному ряду, між ними є істотна різниця. Коментар вимагає мінімального розміру і вибудовується, як правило, навколо одного факту (або ланцюга однозначних фактів). Стаття ж передбачає ґрунтовний аналіз явища, розкриття його різних сторін, залучення фактів різних планів.
Як показує практика, коментар сьогодні вже впевнено зайняв власні позиції як самостійний жанр в ряду інших аналітичних жанрів. Особливо це помітно в публікаціях на міжнародні теми. Коментар являє собою актуальне публіцистичний виступ, яке пояснює факти та явища з політичних позицій, на яких стоїть автор. Основні вимоги до цього жанру — лаконічність і точність оцінки автором подій, що відбуваються.
Газетна практика дає велику кількість прикладів скромних за обсягом, побудованих на одному або декількох близьких один одному фактах, лаконічних коментарів. Разом з тим, не можна заперечувати і право на існування розгорнутих коментарів, у яких автор спирається на факти з різних джерел, простежує історію того чи іншого явища, розкриває читачами його істинний сенс. Публікації цього жанру досить різноманітні за вживаним в них літературно-публіцистичним засобів, які визначаються творчої та політичної завданням, поставленим журналістом. Коментар може мати пропагандистську, критичну, сатиричну, полемічну забарвлення залежно від конкретного приводу.
Кореспонденція
Це найпоширеніший аналітичний газетний жанр, який ґрунтується на конкретному аналізі фактів, вивченні будь-якої локальної ситуації. Призначення кореспонденції — пропагувати нові явища суспільного життя, викривати недоліки.
Кореспонденція будується на низці фактів, об'єднаних однією спільною темою. У неї висуваються злободенні питання, які потребують негайного рішення.
Основні риси кореспонденції — це оперативність, актуальність, конкретність теми, точна адреса освітлюваних явищ, чіткі часові межі того, що відбувається, переконливість, аргументованість викладу проблеми, узагальнення, конкретні рекомендації поліпшення справи.
Стаття
Це один з найпоширеніших та найскладніших газетних жанрів. Як порівняти з іншими жанрами, їй притаманні найбільша широта теоретичних і практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість. Це — дослідження, присвячене якомусь важливому конкретного питання, явищу, де вміло поєднується високий рівень узагальнення з майстерністю літературного викладу. Жанр статті присутній у більшості періодичних видань, саме він значною мірою визначає їх аналітичний рівень і напрям.
Рецензія
З допомогою цього жанру журналіст осмислює і оцінює наукові, суспільно-політичні, художні твори. Головна відмінність рецензії від інших жанрів полягає в тому, що її об'єктом є не безпосередні факти дійсності, а факти та явища, вже вивчені, осмислені і зображені в книгах, спектаклях, кінофільмах і т. д. Рецензія оцінює плюси й недоліки роботи вченого або художника, зіставляючи результати дослідження з життям, роблячи відповідні висновки. Рецензія, як правило, розглядає одне-два твори, дає їм оцінку, не ставлячи перед собою інших, складніших завдань.
Періодичні видання відгукуються на ті роботи, які становлять найбільший інтерес для аудиторії. Завдання газети — помітити найкраще, популяризувати його, а також вказати на помилкові або слабкі роботи.
Головне призначення рецензії — допомогти читачеві чи глядачеві глибше розібратися в питаннях політики, економіки, науки, техніки, мистецтва. Рецензія завжди цілеспрямована, розрахована на певну аудиторію, читацьку групу. Вона містить аналізовані дані про твір, про задум його автора, дає аналіз і вказує на суспільну значущість роботи.
Огляд ЗМІ
Цей жанр дуже схожий з жанром рецензії, оскільки являє собою одну з форм рецензування. Проте об'єкт його вивчення значно вужчий — це газети і журнали. Цей жанр має велику історію. Він завжди був присутній у газетах, які вели полеміку з іншими органами друку, що особливо характерно для партійної преси, яка полемізувала зі своїми ідейними супротивниками, опонентами. К. Маркс і Ф. Енгельс, редагуючи «Нову Рейнську газету», постійно використовували огляд преси як засіб для боротьби з буржуазною пресою. Крім того, огляд преси використовувався для керівництва місцевою партійною пресою, особливо в перші роки Радянської влади. Багато провінційні газети не мали на той час достатньо кваліфікованих журналістських кадрів, і завданням оглядів було підвищення рівня журналістської майстерності працівників друку на позитивних прикладах найкращих видань, розбір характерних помилок і недоліків місцевої преси. Огляди друку заміняли тоді навчальні посібники з журналістики, служили підвищенню професіоналізму молодих газетярів. Все це визначило долю жанру як управлінського. У подальших постановах партії роль огляду друку була обумовлена потребою вивчати утримання місцевих газет, виходячи з їх аналізу.
Огляд
Це один з найпоширеніших аналітичних жанрів, в основі якого лежить осмислення системи подій і фактів, обмежених певними часовими і географічними рамками. Огляд дає читачеві багату, різнобічну картину навколишньої дійсності, розкриває зв'язки між явищами суспільного життя, вказує на тенденцію їх розвитку.
Дослідники жанрів журналістики відзначають наступні особливості огляду:
- оглядач оперує не окремим фактом, не окремим подією, а більш-менш широкої сукупністю фактів, подій, ситуацій, явищ, процесів, сторін суспільного життя. Це набір не випадкових, а *ретельно відібраних фактів, з яких складається правдива картина дійсності в її певному аспекті (політика, промисловість, сільське господарство, культура і т. д.);
кожен окремий факт, подія, явище розглядається автором не самостійно, а як елемент цілого.
Художньо-публіцистичні жанри
Художньо-публіцистичні жанри — нарис, фейлетон, памфлет — поєднують в собі понятійні і образно-виражальні засоби, володіють великою емоційною силою, розкривають типове через індивідуальне.
Фейлетон
Це один із сатиричних жанрів, завдання якого — викриття суспільних вад, недоліків, сприяння їх викоренення. Як і інші художньо-публіцистичні жанри, фейлетон поєднує в собі понятійні і образно-виражальні засоби. Фейлетон, як один з поширених газетних жанрів сатири, використовувався журналістами для боротьби з пережитками, які заважали суспільного життя.
Памфлет
Цей жанр відрізняється від фейлетону гострішої сатиричної забарвленням, нерідко зовнішньополітичної спрямованістю. На відміну від фейлетону, який будується на одному або групі близьких один одному фактів, явищ, у памфлету ширшого масштабу. Його призначення — вести вогонь по системі поглядів, розкрити суттєве в політиці ворога, у його ідеологічної концепції, в його методи дії. Цей жанр відрізняється «убивчою» іронією, їдким сарказмом, разючим ідейних супротивників. Багато памфлетів публікувалося в радянській пресі в роки Німецько-радянської війни, в них памфлетистів піддавали нещадній критиці фашизм і його ватажків. Їх безжалісне викриття і осміяння, презирство і насмішка порушували у читачів глибоке почуття ненависті до ворогів. В останнє десятиліття XX століття в російській журналістиці також було опубліковано велику кількість памфлетів. З допомогою цього жанру протиборчі політичні сили демократів і опозиції вели запеклу боротьбу за уми читачів.
Це головний художньо-публіцистичний газетний жанр, що включає в себе всі функції ЗМК (засобів масової комунікації) з панівною функцією виховання. Цей жанр займає немов проміжне місце між журналістикою і літературою. Його з успіхом використовують і газетярі, і письменники.
На відміну від художнього оповідання в тексті нарису автор, перериваючи розповідь про героя, може безпосередньо звертатися до читача, прямо висловлюючи своє ставлення до зображуваного, що дає йому необмежені можливості в осмисленні, об'єднання найрізноманітніших фактів і явищ, далеко віддалених один від одного в просторі і в часі. Саме ці авторські роздуми часто є основними елементами нарису, основним композиційним стрижнем, навколо якого і йде угруповання всього зібраного матеріалу.
Хороший нарис інколи має й сюжет. Все це зумовлено тим, що нарисовець зазвичай показує явище, а не розповідає про нього, як це зазвичай робить автор замітки, кореспонденції, статті.
Сила виховного впливу нарису полягає в тому, що герой нарису, який полюбився читачам, живе серед них, у нього є конкретна адреса, йому можна написати листа, зателефонувати, зустрітися, обмінятися думками, почуттями. Між героєм нарису і аудиторією встановлюється прямий зв'язок, який може тривати багато років. Прикладом може служити нарис Ю. Роста «Брати» в «Літературній газеті» (2 грудня 1981). У ньому автор розповів про десять братів Лисенко, яких мати проводила на війну і які всі живі та неушкоджені повернулися після перемоги додому. А окрім синів у Євдокії Лисенко було ще п'ять дочок. Наприкінці матеріалу, віддаючи належне простий багатодітній селянці, автор запропонував поставити їй у селі пам'ятник, тим більше що зросту вона була маленького, і бронзи на неї піде небагато. Як пізніше писав нарисовець, газета отримала багато листів, де читачі висловлювали готовність взяти участь у спорудженні пам'ятника. Журналіст готувався подякувати авторів листів і висловити сподівання, що пам'ятник Матері коли-небудь буде встановлено, як раптом одержав листа на офіційному бланку Дніпропетровського машинобудівного заводу ім. В. І. Леніна, де повідомлялося, що робітники заводу просять згоди відлити безоплатно пам'ятник. Публікація цього листа викликала новий потік пошти. Тоді газета і місцева влада оголосила конкурс на найкращий проєкт пам'ятника Матері. Ніякого гонорарного фонду організатори не мали, тим не менш, до редакції надійшли десятки ескізів. У результаті через два з половиною роки в українському селі Бровахи було відкрито пам'ятник Євдокії Лисенко, матері десяти солдатів, поставлений усім світом. («Літературна газета», 9 травня 1984).
Цікаві факти
28 серпня 2009 року в Тернополі з нагоди Дня міста виготовили найбільшу в Україні газету, розмір якої дорівнював приблизно 50 м². Ця акція відбулася з ініціативи тернопільського прес-клубу та за сприяння Тернопільської міськради з метою об'єднання всіх журналістів регіону й підкреслення важливості «четвертої влади». На центральному майдані міста зібралося чимало представників тернопільських та всеукраїнських видань, щоб зі сторінок власних газет склеїти одну спільну. На це пішло майже кілометр скотчу, а міський голова Тернополя Роман Заставний власноруч допомагав у «випуску» газети-гіганта. Організатори акції планували запросити на захід представника Книги рекордів України, але не встигли оформити потрібні документи. І без того дивовижна газета стала сюрпризом і окрасою Дня міста і впродовж доби, поки її було закріплено до сходів місцевого драмтеатру, біля неї сфотографувалися сотні тернополян та гостей міста.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 3017
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.165-166
- . Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Мичко Світлана Формат рекордний. У Тернополі зробили гігантську газету [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 159 за 1 вересня 2009 року
Посилання
- Газета // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 208.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Газета |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Газета |
У Вікісловнику є сторінка газета. |
- В. А. Довгич. Книгодрукування та засоби масової інформації // Історія української культури. — К.: Наук. думка, 2013. — Т. 5. — Кн. 4. — С. 388—437.
- Каталог газет і база даних нових надходжень [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.] Національної бібліотеки України імені В. В. Вернадського.
- (англ.) Today's Front Pages [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] — щоденні передовиці газет світу.
- (рос.) Старые газеты [ 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] — проект з оцифровки радянських періодичних видань.
- П. М. Федченко. Преса та її попередники. — К.: Наук. думка, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaze ta vid ital gazzetta nazva dribnoyi moneti periodichne vidannya z postijnoyu nazvoyu sho vihodit cherez pevni korotki promizhki chasu shodenno shotizhnya kozhni dva tizhni u formi skladenih arkushiv Mistit novini operativnu informaciyu i materiali z aktualnih gromadsko politichnih naukovih virobnichih ta inshih pitan a takozh literaturni tvori fotografiyi reklamu i komentari Ye vidom chasopisu Gazeta Nazvano na chestd chas novini i doba Z materialupapir Doslidzhuyetsya vd Data vidkrittya vinahodu 1605 Pidtrimuyetsya VikiproyektomProyekt Naukovi zhurnali Zapis u tablici skorochengaz Ekvivalentnij SPARQL zapit do Vikidanih item wdt P31 wdt P279 wd Q11032 Gazeta u VikishovishiSuchasna gazeta Stinni gazeti 1951 Gazeti nabuli komercijnu cinnist pislya vinahodu drukuvannya pochali vipuskatisya v Nimechchini v 1609 v 1616 u Niderlandah U 1622 z yavilasya persha gazeta anglijskoyu movoyu Vikli nyus angl Weekly News Shotizhnevi novini redaktorami buli Nikolas Burn i Tomas Archer Vdoskonalennya poligrafiyi vinahid parovogo verstata v 1814 rotornoyi mashini v 1846 u SShA ta v 1857 v Angliyi gazetnogo paperu zroblenogo z derev yanoyi pulpi tehnologiya stala vikoristovuvatisya v Angliyi v 1880 h i pidvishennya gramotnosti zbilshilo vipusk gazet Pislya poyavi komp yuternih tehnologij vartist virobnictva gazet zmenshilasya Za dopomogoyu metonimiyi cej termin mozhe poznachati periodichni vidannya sho drukuyutsya z riznoyu chastotoyu vidannya a takozh audiovizualni formati taki yak televizijni novini abo telezhurnal u frankomovnij Shvejcariyi ta Kanadi Istoriya gazetminiatur Poperednikami gazet tradicijno vvazhayutsya novinni povidomlennya sho rozpovsyudzhuvalisya v Starodavnomu Rimi pro podiyi sho vidbulisya v misti Perepisuvali vid ruki suvoyi pid nazvoyu Acta diurna populi Romani Shodenni spravi rimskogo narodu vivishuvalisya na ploshah i dostavlyalisya politikam chi prosto znatnim mistyanam Rimski gazeti yavlyali soboyu derev yani doshechki na yakih zapisuvali hroniku podij Novinni zvedennya yak pravilo mali neoficijnij harakter poki Yulij Cezar ne rozporyadivsya v obov yazkovomu poryadku poshiryuvati zviti pro zasidannya senatu dopovidi polkovodciv i poslannya praviteliv susidnih derzhav Pershoyu u sviti drukovanoyu gazetoyu stala Di bao Stolichnij visnik yaka pochala vihoditi v Kitayi u 713 roci pri imperatori Syuan czyuni U nij pomishali ukazi imperatora ta povidomlennya pro najvazhlivishi podiyi Gazetu drukuvali z doshok na yakih virizali iyeroglifi pokrivali tushshyu i robili vidbitki Cya tehnologiya bula vkraj nezruchnoyu oskilki doshka vid chastogo pokrivannya farboyu shvidko stavala nepridatnoyu Titulnij arkush gazeti Relation za 1609 rik yaka vihodila u Strasburzi z 1605 roku Titulnij arkush pershogo nomera gazeti Aviso za 15 sichnya 1609 roku yaka vihodila u Volfenbyutteli Protyagom nastupnih stolit v gazetah malo sho zminilosya azh do vinahodu v Nimechchini u 1450 h rokah Jogannom Gutenbergom drukarskogo presa sho dozvolyav rozmnozhuvati tekst i zobrazhennya ne vdayuchis do poslug perepisuvachiv gazeti yaki yavlyali soboyu vse ti zh perepisani vid ruki suvoyi z golovnimi novinami zalishalisya dosit dorogim atributom zhittya visokopostavlenih chinovnikiv chi bagatih torgovciv Svogo suchasnogo viglyadu gazeti pochali nabuvati u XVI stolitti Todi j stalo zvichnim sama nazva gazeta vid najmenuvannya dribnoyi italijskoyi moneti gazzetta yaku zazvichaj splachuvali za rukopisnij listok novin u Veneciyi Vvazhayetsya sho same v comu misti buli utvoreni pershi byuro zi zbirannya informaciyi proobrazi informacijnih agentstv i vinikla profesiya pismennikiv novin Pershi zahidnoyevropejski gazeti Rokom narodzhennya yevropejskoyi gazetnoyi periodiki vvazhayetsya 1609 hocha deyaki doslidniki nazivayut 1605 Miscem yiyi poyavi stala Nimechchina Gazeta sho pochinalasya slovami Relation Aller Furnemmen bula nadrukovana v sichni 1609 u vilnomu imperskomu misti Strasburg i v nij buli pomisheni novini z Kelna Antverpena Rimu Veneciyi Vidnya i Pragi Redaktorom vidavcem cogo tizhnevika stav drukar Jogann Karolus yakij ranishe zajmavsya skladannyam rukopisnih listkiv novin U tomu zh 1609 v Augsburzi z yavilasya en insha shotizhneva gazeta yaku vidavav Te sho v nimeckij druk proniklo italijske slovo avviso svidchit pro genetichnij zv yazok mizh pershimi nimeckimi shotizhnevimi gazetami ta yihnimi venecijskimi proobrazami Format nimeckih vidan i forma podachi novin takozh nagaduyut venecijski avvisi Pershi drukovani gazeti ne mali chitko viznachenogo nazvi Misce vidannya ta prizvishe redaktora vidavcya zazvichaj ne vkazuvalisya Roztashuvannya novinnogo materialu zalezhalo ne vid stupenya vazhlivosti samogo opisuvanoyi podiyi a vid dnya nadhodzhennya danoyi informaciyi Sami novini praktichno ne komentuvalisya i podavalisya bez bud yakih rubrik politichni podiyi cherguvalisya z daleko ne zavzhdi pravdivimi sensaciyami Do chisla pershih gazet yaki vzhe nagaduyut suchasni nam vidannya zavedeno vidnositi gazetu La Gazette yaka vihodila z 30 travnya 1631 u Franciyi Naklad gazeti nalichuvav blizko 1200 primirnikiv a yiyi vidavcem stav otrimavshi u 1630 patent na poshirennya novin na teritoriyi Franciyi dvoryanin Teofrast Renodo Politichne znachennya La Gazette bulo nastilki velike sho deyaki povidomlennya v neyi pisali osobisto korol Franciyi Lyudovik XIII a takozh kardinal Rishelye Znachennya La Gazette dlya rozvitku cogo tipu zasobiv masovoyi informaciyi bulo osoblivo velikim she j tomu sho v La Gazette stala rozmishuvatisya platna reklama U 1657 odna z anglijskih gazet opublikuvala pershu reklamnu propoziciyu nezabarom korol Karl II rozmistiv privatne ogoloshennya pro zniknennya ulyublenoyi sobaki a cherez pivstolittya Daniel Defo poklav pochatok politichnij zhurnalistici zasnuvavshi tizhnevik Oglyad derzhavnih sprav Pershi moskovski gazeti U Moskoviyi pershi gazeti rukopisni vistovi listi z yavilisya za chasiv caryuvannya Mihajla Fedorovicha z 1613 Voni takozh nazivalisya stovpci oskilki pisalisya stovpcyami na prikleyenih odin do inshogo dovgastih arkushah zavdovzhki kilka sazhen Piznishe voni buli nazvani na yevropejskij maner Kuranti Najstarishim vidannyam takogo rodu zi zberezhenih do nashih dniv vvazhayetsya primirnik Kurantiv sho vijshov u 1621 Osnovu zmistu vistovih listiv stanovili perekladni notatki z inozemnoyi presi i donesennya moskovskih diplomativ i kupciv z za kordonu Pershoyu moskovskoyu drukovanoyu gazetoyu z yavilasya v 1702 za nakazom imperatora Petra I gazeta Vidomosti pro vijskovi ta inshi spravi gidni znannya i pam yati sho trapilisya v Moskovskij derzhavi ta inshih navkolishnih krayinah Pershij arkush ciyeyi drukovanoyi gazeti z yavivsya v Moskvi 2 sichnya 1703 Petro sam praviv korekturu Gazeta yavlyala soboyu vosmushku arkushu majzhe bez poliv cerkovnogo shriftu Bilsha chastina vidomostej cherpalasya z gollandskih gazet prichomu Petro sam zaznachav olivcem sho treba perekladati dlya gazeti Drukuvalisya Vidomosti v kilkosti 1000 primirnikiv Prodazhna cina nomera bula 2 kopijki Pershi amerikanski gazeti Anglijski kolonisti v Americi cherez malu zalyudnenist i zhorstke pravlinnya diznalisya pro isnuvannya gazet porivnyano pizno 25 veresnya 1690 v Bostoni vijshov pershij nomer Pablik okerensiz Publick Occurrences both Forreign and Domestick Pershu zamitku ciyeyi pershoyi v Americi gazeti slid viznati vdaloyu Naverneni v hristiyanstvo indianci v deyakih chastinah Plimuta neshodavno priznachili den podyaki Gospodu za Jogo Milosti Odnak yaksho gazeta mala namir vizhiti inshi materiali treba viznati buli vibrani ne nastilki vdalo Pablik okkerensiz mistila napadki na indianciv yaki voyuvali na boci anglijciv proti francuziv i perekaz nepristojnoyi plitki pro francuzkogo monarha Cya zhurnalistika vidbivala smaki vidavcya yakij vipuskav v Angliyi gazetku plitok i sensacij poki jogo ne vidpravili za grati a pislya togo yak vin opublikuvav provokacijnu zamitku pro nachebto katolicku zmovu proti Angliyi jogo zmusili emigruvati do Ameriki Vlada Massachusetsu negajno vislovila svoye visoke oburennya i oburennya z privodu Pablik okkerensiz tak sho pershij vipusk pershoyi amerikanskoyi gazeti viyavivsya ostannim Chergova gazeta z yavilasya v koloniyah lishe cherez 14 rokiv Pershi ukrayinski gazeti U 1749 roci yavivsya urbi et orbi pioner presi v Ukrayini polskomovnij Kur yer lvovski 1772 roku pobachiv svit frankofonnij tizhnevik Lya gazett de Leopol tobto Lvivska gazeta yakij vidavavsya na kshtalt populyarnih parizkih gazet Pershimi ukrayinskomovnimi gazetami stali Zorya Galicka ta Novini 1848 Lviv U Velikij Ukrayini de v umovah Rosijskoyi imperiyi stolittyami bulo zaboronene ukrayinske drukovane slovo pochatok presi poklav Harkovskij ezhenedelnik 1812 V Odesi pershoyu gazetoyu stav frankomovnij visnik Le messazher de lya Ryussi meridionnel 1820 Periodiku ridnoyu movoyu zapochatkuvav Chernigovskij listok Vzhe azh pid chas revolyucijnih podij z yavilisya Hliborob 1905 Lubni u Kiyevi Gromadska dumka 1905 1906 ta Rada 1906 1914 Obidvi yak i nacionalni gazeti u Katerinoslavi Odesi Harkovi ta inshih velikih mistah buli zakriti imperiyeyu zla Tendenciyi rozvitku presi u HIH HH stolittyahSvitovij bum gazet pripav na XIX stolittya koli v gazeti zmistivsya centr politichnogo i suspilnogo zhittya bagatoh krayin Yevropi U XX stolitti gazeti prodovzhuvali uspishno rozvivatisya postupovo vidozminyuyuchis cherez poyavu takih novih elektronnih zasobiv masovoyi informaciyi yak radio u 1920 ti roki i telebachennya u 1950 ti roki Ne buduchi zdatnimi konkuruvati z radio i telebachennyam v operativnosti peredachi informaciyi ta emocijnosti podannya syuzhetiv gazeti zrobili osnovnu stavku na komentari dokladnij analiz podij a takozh na rozvitok takih program yak visvitlennya miscevih novin i riznomanitni dribni ogoloshennya Naprikinci XX stolittya z poyavoyu Internetu kudi pishla znachna chastina reklamnih ogoloshen gazeti pochali perezhivati pevnu krizu Reakciyeyu na cyu krizu dlya bagatoh gazet stav perehid v tabloyidnij format sho dozvolyaye ekonomiti papir a takozh zaluchati korotshimi ta emocijnishimi stattyami veliku kilkist molodih dinamichnih chitachiv yaki zalishalisya neohoplenimi kolishnimi konservativnimi gazetami Vse zh perehid u format tabloyidu ne ye dlya suchasnih gazet panaceyeyu i ne zavzhdi prinosit ochikuvanij ekonomichnij efekt U nash chas koli bilshist gazet svitu znahoditsya v poshuku novih form podachi materialiv i zaluchennya chitachiv i reklamodavciv zokrema drukovani vipuski dublyuyut v Interneti Vidi i tipi gazetGazeti dilyatsya za principom teritorialnogo poshirennya ta ohoplennyam auditoriyi zagalnonacionalni regionalni respublikanski oblasni krajovi miscevi miski rajonni vnutrishnokorporativni zverneni do spivrobitnikiv pevnoyi organizaciyi za tematikoyu dilovi zagalnopolitichni galuzevi reklamno informacijni rozvazhalni zmishani takozh za vikovim principom dityachi molodizhni gazeti gazeti dlya pensioneriv tosho za periodichnistyu shodenni rankovi abo vechirni shotizhnevi shomisyachni za formatom A4 Berliner A3 A2 za stilem oformlennya kolorovi chorno bili i chorno bili z kolorovimi vstavkami za vartistyu platni ta bezkoshtovni Osoblivosti gazetMobilnist gazetu mozhna chitati yak vdoma tak i v bud yakomu inshomu misci Zagalnodostupnist gazeta priznachena dlya neviznachenogo kola osib chitachem yiyi mozhe stati bud yaka lyudina Periodichnist gazeta nalezhit do periodichnih vidan sho vihodyat u svit za vstanovlenim vidavcem grafikom Za ciyeyu oznakoyu gazeti podilyayutsya na shodenni shotizhnevi shomisyachni ridko Isnuyut gazeti sho vihodyat dvichi abo trichi na tizhden dvichi na misyac tosho Isnuyut takozh rankovi ta vechirni gazeti Oficijnist bagato rishen rozporyadzhennya zakoni tosho vladnih organiv usih rivniv nabirayut chinnosti tilki pislya yih oficijnogo opublikuvannya v gazeti abo inshomu drukovanomu organi Gazetni zhanriOsnovni funkciyi zasobiv masovoyi komunikaciyi informaciya osvita stvorennya gromadskoyi dumki ta vihovannya znahodyat svoye vtilennya v konkretnih zhanrovih formah Vikoristannya tih chi inshih zhanriv viznachayetsya nasampered suspilno istorichnimi umovami zhittya Napriklad u dovoyennij radyanskij zhurnalistici buv duzhe poshirenij zhanr narisu Za svidchennyam vidomogo na toj chas zhurnalista Nasinnya Narinyani v Komsomolskij pravdi 1930 h rokiv naris buv zhanrom nomer odin Inodi v odnomu nomeri drukuvalosya po dva tri narisu vidrazu Na drugij storinci naris virobnichij na tretij moralno etichnij na ostannij sportivnij abo naukovij Tobto u gazetah togo chasu perevazhali materiali yaki nesut osvitnyu vihovnu funkciyi Osyagayuchi gramotu narodni masi molodoyi radyanskoyi respubliki tyagnulisya do znan i gazeti namagalisya vikonuvati postavleni pered nimi zavdannya navchati i vihovuvati lyudej na yaskravih prikladah novogo zhittya Sogodni mi sposterigayemo inshu kartinu veliki zhanri na shpaltah shodennih gazet z yavlyayutsya ne duzhe chasto voni perekochuvali v tizhneviki zhurnali Na pershe zh misce vijshli informacijni zhanri Priskorenij temp zhittya informacijnij bum diktuyut vidannyam i vidpovidni formi podachi materialiv Bagato gazet vrahovuyuchi chitacki interesi oriyentuyut zhurnalistiv na neveliki za obsyagom 100 120 ryadkiv materiali ne tilki informacijnih ale j analitichnih zhanriv z chislennimi faktami lakonichnoyu argumentaciyeyu bez zajvih sliv Poryad z tradicijnimi zhanrovimi formami sogodni na storinkah gazet i zhurnaliv z yavlyayutsya novi napriklad naukovo populyarni ese socialno politichni dialogi socialni portreti suchasnikiv socialno ekonomichni narisi problemni socialni kritichni reportazhi analitichni interv yu i t d U mizhnarodnij zhurnalistici bagato zhanriv potrebuyut specialnogo vikonannya Gazetni materiali povinni mati pevnu spryamovanist retelne vrahuvannya vsih specifichnih ris vlastivih avditoriyi tiyeyi chi inshoyi krayini abo grupi krayin dlya yakih priznacheno publikaciyu a takozh risi vlastivih miscevim gazetam Informacijni zhanri Dokladnishe Informacijni zhanri novina zamitka reportazh zvit interv yu vidriznyayutsya operativnistyu nayavnistyu v materialah podiyevogo privodu rozglyadom okremogo faktu yavisha Cim zhanrami vidvoditsya najbilsha chastina gazetnoyi ploshi Same ci zhanri nesut auditoriyi vsi ostanni novini U deyakih gazetah yih poznachayut odnim zagalnim terminom novini chasto vkladayuchi v ce ponyattya ne prosto povidomlennya pro shos nove a pro sensacijne fakt Sensaciya najbilsh hodovij tovar v masovij presi Vidavcevi vin pidvishuye naklad gazet prinosit pributok Zusillya reporteriv cih vidan spryamovani na te shob kozhen nomer zabezpechiti nezvichajnoyu zahoplivoyu novinoyu Na storinki gazet sucilnim potokom jdut materiali pro katastrofi i vbivstva pozhezhi i poveni a yaksho zh raptom nichogo ne stalosya sensaciyi dovoditsya vigaduvati vikoristovuyuchi chutki i t d Novini v takomu druku golovnij zhanr Voni zajmayut bilsh nizh polovinu ploshi gazet ne rahuyuchi reklami Svitska skandalna hronika politichni ekonomichni sportivni povidomlennya zapovnyuyut chislenni strichki Velika kilkist novin prizvodit do togo sho bagato chitachiv obmezhuyutsya pereglyadom odnih zagolovkiv abo v najkrashomu vipadku chitannyam pershih abzaciv nabranih velikim shriftom U zagolovok abo pochatok materialu vinosyat najvigidnishi chasto drugoryadni detali Chitach zhe privchenij do togo sho viklad informacijnih materialiv buduyetsya za principom perevernutoyi piramidi golovne povidomlyayetsya spochatku a potim vse mensh i mensh suttyevi podrobici shob legko bulo skorochuvati material z kincya pri maketuvanni i verstci sprijmaye yih yak najvazhlivishe v povidomlenni Zhanr materialu zhurnalist vibiraye zalezhno vid jogo zmistu vid togo naskilki vazhlivi zlobodenni j cikavi znajdeni vidibrani fakti Interv yu Cej zhanr ye rozmovoyu zhurnalista z odniyeyu abo kilkoma osobami sho maye suspilnij interes Viklad faktiv vislovlyuvannya pro podiyi vedetsya vid imeni lyudini yaku opituyut Same cherez ce dumku fahivcya kompetentnogo v comu pitanni avtoritetnoyi osobi bilsh za vse cinuyut interv yu Yak i inshi informacijni zhanri interv yu povinno buti zlobodennim vidriznyatisya cilespryamovanistyu dilovitistyu Interv yu mozhe grati navit rol oficijnogo politichnogo dokumenta yaksho jogo daye zhurnalistovi velikij politichnij diyach glava uryadu prezident Reportazh Na vidminu vid inshih informacijnih zhanriv reportazh ne prosto povidomlyaye pro fakti podiyi a pokazuye yih cherez bezposerednye sprijnyattya avtora nibi vidtvoryuyuchi kartinu togo sho vidbuvayetsya V osnovi reportazhu zavzhdi znahoditsya suspilno znachusha podiya yaka rozvivayetsya na ochah u chitacha Ce svogo rodu istoriya podiyi Harakterni osoblivosti zhanru operativnist dinamichnist naochnist togo sho vidbuvayetsya aktivno dijove avtorske ya yake dopomagaye stvoryuvati tak zvanij efekt prisutnosti dozvolyaye chitachevi nibi znahoditisya poryad z reporterom i razom z nim bachiti vidchuvati podiyu Zamitka Ce najposhirenishij informacijnij zhanr Vin povidomlyaye pro vazhlivij fakt podiyu suspilnogo zhittya Osnovni jogo risi stislist vikladu visoka operativnist Vidpovidaye chitacham na pitannya sho de koli Ne daye analizu podij tobto ne vidpovidaye na pitannya chomu U zamitci povinna mistitisya novina zobrazhena v konkretnomu fakti suspilnogo zhittya novij fakt Prichomu ne prosto fakt a fakt sho maye suspilne znachennya Zvit Zvit ce rozgornute informacijne povidomlennya pro podiyu sferi navkolishnoyi dijsnosti konferenciyi zasidannya simpoziumi seminari zbori tosho tobto pro tu podiyu na yakomu vidbuvayetsya velikij obmin informaciyeyu U zviti povinni buti predstavleni osnovni temi polozhennya ta ideyi dopovidej promov vistupiv osib yaki berut uchast v obgovorenni Yak detali vistupayut okremi repliki reakciyi sluhachiv na vistup opleski diskusiya tosho Zvitu vlastiva granichna dokumentalnist i blizkist do sliv movciv a takozh pevna suhist skladu Odna z golovnih vimog do avtora zvitu tochnist peredachi suti vislovlyuvan movciv Zhurnalist mozhe vikoristovuvati yak pryamu movu citati nepryamu movu tak i na osnovi otrimanih z dopovidi vidomostej napisati tekst Vidi zvitu Pryamij informacijnij zvit vidtvoryuye podiyu v hronologichnomu poryadku Zhurnalist dokladno pokazuye te sho vidbuvayetsya nichogo ne komentuyuchi Prote jogo poziciya mozhe virazhatisya v akcentuvanni uvagi na pevnih detalyah napriklad dopovidi deyakih osib mozhut buti bilsh detalizovani Analitichnij zvit rozpovidayuchi pro podiyu zhurnalist povidomlyaye podrobici z deyakimi komentaryami Dlya cogo vin maye pravo zaluchati dodatkovi vidomosti fakti cifri dumki viokremlyuyuchi najaktualnishi problemi porusheni u vistupah opovidachiv Tematichnij zvit porushuye hronologichnij poryadok podiyi avtor vibiraye dopovidi pov yazani odniyeyu dvoma temami problemami vidmovlyayetsya vid pobichnih detalej i pridilyaye uvagu vistupam lyudej sho torknulisya obranu yim temu Analitichni zhanri Analitichni zhanri korespondenciya komentar stattya recenziya oglyad presi list oglyad mayut shirshi chasovi mezhi v nih mistitsya vivchennya ta analiz sistemi faktiv situacij uzagalnennya ta visnovki Sogodni doslidniki zhurnalistiki rozshiryuyut diapazon analitichnih zhanriv vvodyachi v yihnye chislo besidu zhurnalistske rozsliduvannya eksperiment versiyu konsultaciyu sociologichne rezyume analitichnij pres reliz rejting Komentar Cej zhanr vikoristovuyetsya dlya operativnogo roz yasnennya vazhlivih podij suspilnogo zhittya Do nedavnogo chasu jogo vvazhali odnim iz riznovidiv statti yaka vidriznyayetsya operativnoyi ta gnuchkoyu formoyu zastosovuyetsya dlya vidguku na taki yavisha yak dokument mova politichnogo diyacha vistup presi i t d Odnak popri te sho ci dva zhanri chasto figuruyut u odnomu ryadu mizh nimi ye istotna riznicya Komentar vimagaye minimalnogo rozmiru i vibudovuyetsya yak pravilo navkolo odnogo faktu abo lancyuga odnoznachnih faktiv Stattya zh peredbachaye gruntovnij analiz yavisha rozkrittya jogo riznih storin zaluchennya faktiv riznih planiv Yak pokazuye praktika komentar sogodni vzhe vpevneno zajnyav vlasni poziciyi yak samostijnij zhanr v ryadu inshih analitichnih zhanriv Osoblivo ce pomitno v publikaciyah na mizhnarodni temi Komentar yavlyaye soboyu aktualne publicistichnij vistup yake poyasnyuye fakti ta yavisha z politichnih pozicij na yakih stoyit avtor Osnovni vimogi do cogo zhanru lakonichnist i tochnist ocinki avtorom podij sho vidbuvayutsya Gazetna praktika daye veliku kilkist prikladiv skromnih za obsyagom pobudovanih na odnomu abo dekilkoh blizkih odin odnomu faktah lakonichnih komentariv Razom z tim ne mozhna zaperechuvati i pravo na isnuvannya rozgornutih komentariv u yakih avtor spirayetsya na fakti z riznih dzherel prostezhuye istoriyu togo chi inshogo yavisha rozkrivaye chitachami jogo istinnij sens Publikaciyi cogo zhanru dosit riznomanitni za vzhivanim v nih literaturno publicistichnim zasobiv yaki viznachayutsya tvorchoyi ta politichnoyi zavdannyam postavlenim zhurnalistom Komentar mozhe mati propagandistsku kritichnu satirichnu polemichnu zabarvlennya zalezhno vid konkretnogo privodu Korespondenciya Ce najposhirenishij analitichnij gazetnij zhanr yakij gruntuyetsya na konkretnomu analizi faktiv vivchenni bud yakoyi lokalnoyi situaciyi Priznachennya korespondenciyi propaguvati novi yavisha suspilnogo zhittya vikrivati nedoliki Korespondenciya buduyetsya na nizci faktiv ob yednanih odniyeyu spilnoyu temoyu U neyi visuvayutsya zlobodenni pitannya yaki potrebuyut negajnogo rishennya Osnovni risi korespondenciyi ce operativnist aktualnist konkretnist temi tochna adresa osvitlyuvanih yavish chitki chasovi mezhi togo sho vidbuvayetsya perekonlivist argumentovanist vikladu problemi uzagalnennya konkretni rekomendaciyi polipshennya spravi Stattya Ce odin z najposhirenishih ta najskladnishih gazetnih zhanriv Yak porivnyati z inshimi zhanrami yij pritamanni najbilsha shirota teoretichnih i praktichnih uzagalnen glibokij analiz faktiv i yavish chitka socialna spryamovanist Ce doslidzhennya prisvyachene yakomus vazhlivomu konkretnogo pitannya yavishu de vmilo poyednuyetsya visokij riven uzagalnennya z majsternistyu literaturnogo vikladu Zhanr statti prisutnij u bilshosti periodichnih vidan same vin znachnoyu miroyu viznachaye yih analitichnij riven i napryam Recenziya Z dopomogoyu cogo zhanru zhurnalist osmislyuye i ocinyuye naukovi suspilno politichni hudozhni tvori Golovna vidminnist recenziyi vid inshih zhanriv polyagaye v tomu sho yiyi ob yektom ye ne bezposeredni fakti dijsnosti a fakti ta yavisha vzhe vivcheni osmisleni i zobrazheni v knigah spektaklyah kinofilmah i t d Recenziya ocinyuye plyusi j nedoliki roboti vchenogo abo hudozhnika zistavlyayuchi rezultati doslidzhennya z zhittyam roblyachi vidpovidni visnovki Recenziya yak pravilo rozglyadaye odne dva tvori daye yim ocinku ne stavlyachi pered soboyu inshih skladnishih zavdan Periodichni vidannya vidgukuyutsya na ti roboti yaki stanovlyat najbilshij interes dlya auditoriyi Zavdannya gazeti pomititi najkrashe populyarizuvati jogo a takozh vkazati na pomilkovi abo slabki roboti Golovne priznachennya recenziyi dopomogti chitachevi chi glyadachevi glibshe rozibratisya v pitannyah politiki ekonomiki nauki tehniki mistectva Recenziya zavzhdi cilespryamovana rozrahovana na pevnu auditoriyu chitacku grupu Vona mistit analizovani dani pro tvir pro zadum jogo avtora daye analiz i vkazuye na suspilnu znachushist roboti Oglyad ZMI Cej zhanr duzhe shozhij z zhanrom recenziyi oskilki yavlyaye soboyu odnu z form recenzuvannya Prote ob yekt jogo vivchennya znachno vuzhchij ce gazeti i zhurnali Cej zhanr maye veliku istoriyu Vin zavzhdi buv prisutnij u gazetah yaki veli polemiku z inshimi organami druku sho osoblivo harakterno dlya partijnoyi presi yaka polemizuvala zi svoyimi idejnimi suprotivnikami oponentami K Marks i F Engels redaguyuchi Novu Rejnsku gazetu postijno vikoristovuvali oglyad presi yak zasib dlya borotbi z burzhuaznoyu presoyu Krim togo oglyad presi vikoristovuvavsya dlya kerivnictva miscevoyu partijnoyu presoyu osoblivo v pershi roki Radyanskoyi vladi Bagato provincijni gazeti ne mali na toj chas dostatno kvalifikovanih zhurnalistskih kadriv i zavdannyam oglyadiv bulo pidvishennya rivnya zhurnalistskoyi majsternosti pracivnikiv druku na pozitivnih prikladah najkrashih vidan rozbir harakternih pomilok i nedolikiv miscevoyi presi Oglyadi druku zaminyali todi navchalni posibniki z zhurnalistiki sluzhili pidvishennyu profesionalizmu molodih gazetyariv Vse ce viznachilo dolyu zhanru yak upravlinskogo U podalshih postanovah partiyi rol oglyadu druku bula obumovlena potreboyu vivchati utrimannya miscevih gazet vihodyachi z yih analizu Oglyad Ce odin z najposhirenishih analitichnih zhanriv v osnovi yakogo lezhit osmislennya sistemi podij i faktiv obmezhenih pevnimi chasovimi i geografichnimi ramkami Oglyad daye chitachevi bagatu riznobichnu kartinu navkolishnoyi dijsnosti rozkrivaye zv yazki mizh yavishami suspilnogo zhittya vkazuye na tendenciyu yih rozvitku Doslidniki zhanriv zhurnalistiki vidznachayut nastupni osoblivosti oglyadu oglyadach operuye ne okremim faktom ne okremim podiyeyu a bilsh mensh shirokoyi sukupnistyu faktiv podij situacij yavish procesiv storin suspilnogo zhittya Ce nabir ne vipadkovih a retelno vidibranih faktiv z yakih skladayetsya pravdiva kartina dijsnosti v yiyi pevnomu aspekti politika promislovist silske gospodarstvo kultura i t d kozhen okremij fakt podiya yavishe rozglyadayetsya avtorom ne samostijno a yak element cilogo Hudozhno publicistichni zhanri Hudozhno publicistichni zhanri naris fejleton pamflet poyednuyut v sobi ponyatijni i obrazno virazhalni zasobi volodiyut velikoyu emocijnoyu siloyu rozkrivayut tipove cherez individualne Fejleton Ce odin iz satirichnih zhanriv zavdannya yakogo vikrittya suspilnih vad nedolikiv spriyannya yih vikorenennya Yak i inshi hudozhno publicistichni zhanri fejleton poyednuye v sobi ponyatijni i obrazno virazhalni zasobi Fejleton yak odin z poshirenih gazetnih zhanriv satiri vikoristovuvavsya zhurnalistami dlya borotbi z perezhitkami yaki zavazhali suspilnogo zhittya Pamflet Cej zhanr vidriznyayetsya vid fejletonu gostrishoyi satirichnoyi zabarvlennyam neridko zovnishnopolitichnoyi spryamovanistyu Na vidminu vid fejletonu yakij buduyetsya na odnomu abo grupi blizkih odin odnomu faktiv yavish u pamfletu shirshogo masshtabu Jogo priznachennya vesti vogon po sistemi poglyadiv rozkriti suttyeve v politici voroga u jogo ideologichnoyi koncepciyi v jogo metodi diyi Cej zhanr vidriznyayetsya ubivchoyu ironiyeyu yidkim sarkazmom razyuchim idejnih suprotivnikiv Bagato pamfletiv publikuvalosya v radyanskij presi v roki Nimecko radyanskoyi vijni v nih pamfletistiv piddavali neshadnij kritici fashizm i jogo vatazhkiv Yih bezzhalisne vikrittya i osmiyannya prezirstvo i nasmishka porushuvali u chitachiv gliboke pochuttya nenavisti do vorogiv V ostannye desyatilittya XX stolittya v rosijskij zhurnalistici takozh bulo opublikovano veliku kilkist pamfletiv Z dopomogoyu cogo zhanru protiborchi politichni sili demokrativ i opoziciyi veli zapeklu borotbu za umi chitachiv Naris Ce golovnij hudozhno publicistichnij gazetnij zhanr sho vklyuchaye v sebe vsi funkciyi ZMK zasobiv masovoyi komunikaciyi z panivnoyu funkciyeyu vihovannya Cej zhanr zajmaye nemov promizhne misce mizh zhurnalistikoyu i literaturoyu Jogo z uspihom vikoristovuyut i gazetyari i pismenniki Na vidminu vid hudozhnogo opovidannya v teksti narisu avtor pererivayuchi rozpovid pro geroya mozhe bezposeredno zvertatisya do chitacha pryamo vislovlyuyuchi svoye stavlennya do zobrazhuvanogo sho daye jomu neobmezheni mozhlivosti v osmislenni ob yednannya najriznomanitnishih faktiv i yavish daleko viddalenih odin vid odnogo v prostori i v chasi Same ci avtorski rozdumi chasto ye osnovnimi elementami narisu osnovnim kompozicijnim strizhnem navkolo yakogo i jde ugrupovannya vsogo zibranogo materialu Horoshij naris inkoli maye j syuzhet Vse ce zumovleno tim sho narisovec zazvichaj pokazuye yavishe a ne rozpovidaye pro nogo yak ce zazvichaj robit avtor zamitki korespondenciyi statti Sila vihovnogo vplivu narisu polyagaye v tomu sho geroj narisu yakij polyubivsya chitacham zhive sered nih u nogo ye konkretna adresa jomu mozhna napisati lista zatelefonuvati zustritisya obminyatisya dumkami pochuttyami Mizh geroyem narisu i auditoriyeyu vstanovlyuyetsya pryamij zv yazok yakij mozhe trivati bagato rokiv Prikladom mozhe sluzhiti naris Yu Rosta Brati v Literaturnij gazeti 2 grudnya 1981 U nomu avtor rozpoviv pro desyat brativ Lisenko yakih mati provodila na vijnu i yaki vsi zhivi ta neushkodzheni povernulisya pislya peremogi dodomu A okrim siniv u Yevdokiyi Lisenko bulo she p yat dochok Naprikinci materialu viddayuchi nalezhne prostij bagatoditnij selyanci avtor zaproponuvav postaviti yij u seli pam yatnik tim bilshe sho zrostu vona bula malenkogo i bronzi na neyi pide nebagato Yak piznishe pisav narisovec gazeta otrimala bagato listiv de chitachi vislovlyuvali gotovnist vzyati uchast u sporudzhenni pam yatnika Zhurnalist gotuvavsya podyakuvati avtoriv listiv i visloviti spodivannya sho pam yatnik Materi koli nebud bude vstanovleno yak raptom oderzhav lista na oficijnomu blanku Dnipropetrovskogo mashinobudivnogo zavodu im V I Lenina de povidomlyalosya sho robitniki zavodu prosyat zgodi vidliti bezoplatno pam yatnik Publikaciya cogo lista viklikala novij potik poshti Todi gazeta i misceva vlada ogolosila konkurs na najkrashij proyekt pam yatnika Materi Niyakogo gonorarnogo fondu organizatori ne mali tim ne mensh do redakciyi nadijshli desyatki eskiziv U rezultati cherez dva z polovinoyu roki v ukrayinskomu seli Brovahi bulo vidkrito pam yatnik Yevdokiyi Lisenko materi desyati soldativ postavlenij usim svitom Literaturna gazeta 9 travnya 1984 Rekordna gazeta u Ternopoli 28 serpnya 2009 rokuCikavi fakti28 serpnya 2009 roku v Ternopoli z nagodi Dnya mista vigotovili najbilshu v Ukrayini gazetu rozmir yakoyi dorivnyuvav priblizno 50 m Cya akciya vidbulasya z iniciativi ternopilskogo pres klubu ta za spriyannya Ternopilskoyi miskradi z metoyu ob yednannya vsih zhurnalistiv regionu j pidkreslennya vazhlivosti chetvertoyi vladi Na centralnomu majdani mista zibralosya chimalo predstavnikiv ternopilskih ta vseukrayinskih vidan shob zi storinok vlasnih gazet skleyiti odnu spilnu Na ce pishlo majzhe kilometr skotchu a miskij golova Ternopolya Roman Zastavnij vlasnoruch dopomagav u vipusku gazeti giganta Organizatori akciyi planuvali zaprositi na zahid predstavnika Knigi rekordiv Ukrayini ale ne vstigli oformiti potribni dokumenti I bez togo divovizhna gazeta stala syurprizom i okrasoyu Dnya mista i vprodovzh dobi poki yiyi bulo zakripleno do shodiv miscevogo dramteatru bilya neyi sfotografuvalisya sotni ternopolyan ta gostej mista Indonezijci chitayut ukrayinsku gazetu sho vihodila v Krimu do 2014 r Zah Sumatra IndoneziyaDiv takozhIstoriya presi v Ukrayini Ukrayinska Asociaciya vidavciv periodichnoyi presi Kategoriya Gazeti Ukrayini Tabloyid tip gazeti Zhurnal StingazetaPrimitkiDSTU 3017 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 165 166 Arhiv originalu za 27 bereznya 2014 Procitovano 27 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Michko Svitlana Format rekordnij U Ternopoli zrobili gigantsku gazetu 27 bereznya 2014 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 159 za 1 veresnya 2009 rokuPosilannyaGazeta Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 208 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Gazeta Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gazeta U Vikislovniku ye storinka gazeta V A Dovgich Knigodrukuvannya ta zasobi masovoyi informaciyi Istoriya ukrayinskoyi kulturi K Nauk dumka 2013 T 5 Kn 4 S 388 437 Katalog gazet i baza danih novih nadhodzhen 20 chervnya 2015 u Wayback Machine Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V V Vernadskogo angl Today s Front Pages 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine shodenni peredovici gazet svitu ros Starye gazety 1 serpnya 2015 u Wayback Machine proekt z ocifrovki radyanskih periodichnih vidan P M Fedchenko Presa ta yiyi poperedniki K Nauk dumka 1969