Acta diurna populi Romani (укр. Щоденні справи римського народу) — публікація офіційних повідомлень, що практикувалася в Стародавньому Римі з часів Юлія Цезаря і стала прототипом сучасних періодичних видань. Таблички з написаними на них повідомленнями щодня виставлялися в людних місцях — зокрема, на Римському форумі.
Светоній стверджує, що це щоденне видання заснував Цезар в рік свого першого консульства, тобто 59 до н. е. Видання публікувало сенатські акти, або відомості, куди входили пропозиції, що приймалися сенатом, інформацію про дебати, які відбувалися при їх обговоренні, донесення полководців і намісників, послання правителів інших держав, рішення та відповіді сенату — все це було припинено ще при Августі, але оприлюднення хроніки щоденного римського життя тривало й пізніше і припинилося, можливо, тільки з перенесенням столиці в Константинополь у 330. Остання вказівка на це видання, що дійшла до нас, відноситься до часу імператора Проба, тобто до останньої чверті III ст.
Зі збережених досить численних вказівок на Acta Diurna, можна визначити теми, які в них висвітлювалися:
- Події в житті видатних в державі осіб, а під час імперії — і всіх осіб, які належали до імператорської родини (їх народження, громадські та державні відзнаки, смерть, похорон і т. ін.)
- Державні справи: імператорські веління, сенатські постанови і дебати (наскільки оприлюднення їх допускалося), розпорядження різних гілок влади;
- Судові процеси і взагалі хроніка міського римського життя, а також цікаві випадки всякого роду: будівництво, переробка або руйнування громадських будівель, події в житті знатних родин, пожежі, надзвичайні явища природи і навіть міські чутки.
Цілковиту свободу слова цей орган давньоримського життя не мав, оскільки перебував під безпосереднім впливом імператора і нерідко служив його політичним цілям, але, разом з тим, містив в собі масу звісток і тому читався з жадібністю не тільки в Римі, але і в провінціях. Наприклад, Тацит повідомляв, що обвинувач сенатора і філософа Тразя Пета, що був знаменитого своєю опозицією Нерону, стверджував:
Щоденна римська газета читається по провінціях і у війську з великим завзяттям, щоб знати, чого ще Тразей не зробив. |
Див. також
Джерела
- Acta Diurna // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Ресурси Інтернету
- Brian J. Wright, Tyndale Bulletin 67.1 [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- A Dictionary of Greek and Roman Antiquities, London, 1875: Acta Diurna
- (dead link)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acta diurna populi Romani ukr Shodenni spravi rimskogo narodu publikaciya oficijnih povidomlen sho praktikuvalasya v Starodavnomu Rimi z chasiv Yuliya Cezarya i stala prototipom suchasnih periodichnih vidan Tablichki z napisanimi na nih povidomlennyami shodnya vistavlyalisya v lyudnih miscyah zokrema na Rimskomu forumi Svetonij stverdzhuye sho ce shodenne vidannya zasnuvav Cezar v rik svogo pershogo konsulstva tobto 59 do n e Vidannya publikuvalo senatski akti abo vidomosti kudi vhodili propoziciyi sho prijmalisya senatom informaciyu pro debati yaki vidbuvalisya pri yih obgovorenni donesennya polkovodciv i namisnikiv poslannya praviteliv inshih derzhav rishennya ta vidpovidi senatu vse ce bulo pripineno she pri Avgusti ale oprilyudnennya hroniki shodennogo rimskogo zhittya trivalo j piznishe i pripinilosya mozhlivo tilki z perenesennyam stolici v Konstantinopol u 330 Ostannya vkazivka na ce vidannya sho dijshla do nas vidnositsya do chasu imperatora Proba tobto do ostannoyi chverti III st Zi zberezhenih dosit chislennih vkazivok na Acta Diurna mozhna viznachiti temi yaki v nih visvitlyuvalisya Podiyi v zhitti vidatnih v derzhavi osib a pid chas imperiyi i vsih osib yaki nalezhali do imperatorskoyi rodini yih narodzhennya gromadski ta derzhavni vidznaki smert pohoron i t in Derzhavni spravi imperatorski velinnya senatski postanovi i debati naskilki oprilyudnennya yih dopuskalosya rozporyadzhennya riznih gilok vladi Sudovi procesi i vzagali hronika miskogo rimskogo zhittya a takozh cikavi vipadki vsyakogo rodu budivnictvo pererobka abo rujnuvannya gromadskih budivel podiyi v zhitti znatnih rodin pozhezhi nadzvichajni yavisha prirodi i navit miski chutki Cilkovitu svobodu slova cej organ davnorimskogo zhittya ne mav oskilki perebuvav pid bezposerednim vplivom imperatora i neridko sluzhiv jogo politichnim cilyam ale razom z tim mistiv v sobi masu zvistok i tomu chitavsya z zhadibnistyu ne tilki v Rimi ale i v provinciyah Napriklad Tacit povidomlyav sho obvinuvach senatora i filosofa Trazya Peta sho buv znamenitogo svoyeyu opoziciyeyu Neronu stverdzhuvav Shodenna rimska gazeta chitayetsya po provinciyah i u vijsku z velikim zavzyattyam shob znati chogo she Trazej ne zrobiv Div takozhPortal Starodavnij Rim Spisok latinskih visloviv Annales maximiDzherelaActa Diurna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Resursi InternetuBrian J Wright Tyndale Bulletin 67 1 16 listopada 2018 u Wayback Machine A Dictionary of Greek and Roman Antiquities London 1875 Acta Diurna dead link