Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС-ГАЕС Saurdal – гідроелектростанція на півдні Норвегії, за вісім десятків кілометрів на північний схід від Ставангеру. Знаходячись перед ГЕС Kvilldal, становить верхній ступінь гідровузла Ulla-Forre, використовуючи при цьому ресурс з річок, що течуть до Північного моря (переважно у Josenfjorden – східну затоку великого фіорду Boknafjorden) та протоки Скагеррак.
| ГЕС-ГАЕС Saurdal | |
|---|---|
 | |
| 59°28′57″ пн. ш. 6°40′21″ сх. д. / 59.48277000002777726° пн. ш. 6.672650000028° сх. д.Координати: 59°28′57″ пн. ш. 6°40′21″ сх. д. / 59.48277000002777726° пн. ш. 6.672650000028° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d[2] |
| Стан | діюча |
| Річка | Oddeana, Forreelva, Bossvassai |
| Каскад | гідровузол Ulla-Forre |
| В експлуатації з | 1985[2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1985 – 1986 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 640 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1535 (генераторний режим), 583 (споживання у насосному режимі) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 437 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс + Френсіс оборотні |
| Кількість та марка турбін | 2 + 2 |
| Витрата через турбіни | 173,3 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 + 2 мотор-генератори |
| Потужність гідроагрегатів | 2х160 + 2х160 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна з моренним ядром (Oddatjørndammen), бетонна арково-гравітаційна (Førrevassassdammen), кам'яно-накидна (Storvassdammen) |
| Висота греблі | 142 (Oddatjørndammen), 95 (Førrevassassdammen), 90 (Storvassdammen) м |
| Довжина греблі | 466 (Oddatjørndammen), 1300 (Førrevassassdammen), 1400 (Storvassdammen) м |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | d |
  ГЕС-ГАЕС Saurdal | |
| Мапа | |
В основу роботи гідровузла Ulla-Forre покладене накопичення ресурсу у другому за розмірами норвезькому водосховищі – Blasjoen, котре поступається лише резервуару Сторгломватн, створеному на десяток років пізніше для обслуговування ГЕС Свартісен. Blasjoen виникло внаслідок підняття рівня у трьох природних озерах Førrevatn, Oddatjern та Storvatn, котрі належали до різних річкових систем – перші два дренувались до Josenfjorden (Førrevatn безпосередньо через Forreelva, а Oddatjern через Oddeana, ліву притока Улли), тоді як останнє розташовувалось у витоків Bossvassai, правої притоки Отри, що має устя на південному узбережжі країни біля Крістіансанна (при цьому на Отрі працює власний каскад з рядом значних гідроелектростанцій – Brokke, Hekni, Iveland, Steinsfoss).
Орієнтований на північний захід витік Oddeana перегородили Oddatjørndammen – зведеною у 1979-1986 роках кам'яно-накидною греблею з моренним ядром висотою 142 метри та довжиною 466 метрів, яка потребувала 3,1 млн м3 матеріалу. За висотою це найвища в своєму типі норвезька споруда (та друга серед всіх гребель країни, котра лише кількома метрами поступається арковій бетонній споруді ГЕС Алта).
Орієнтовану на захід Forreelva перекрили бетонною арково-гравітаційною греблею Førrevassassdammen, яка має висоту 95 метрів та довжину 1300 метрів. Споруда потребувала 255 тис м3 матеріалу, що є найбільшим показником серед всіх бетонних гребель Норвегії.
Нарешті, в орієнтованій на південь долині Bossvassai звели греблю Storvassdammen, яка має висоту 90 метрів та довжину 1400 метрів. Ця кам’яно-накидна споруда також є найбільшою в своєму типі – але за об’ємом використаного матеріалу, якого знадобилось 9,7 млн м3.
Створений цими (а також ще 11 меншими) греблями підпір дозволив об'єднати Oddatjern та Storvatn в східну водойму, тоді як західніше на місці Førrevatn та ряду інших озер виникла водойма Underknutvatn. Східний та західний резервуари утворюють спільно регульовану систему з однаковим максимальним рівнем у 1055 метрів НРМ, що забезпечується прокладеним між котловинами Storvatn та Underknutvatn тунелем довжиною біля 6 км, тоді як котловини Underknutvatn і Oddatjern по’єднує дещо коротший тунель. Котловина Storvatn може здреновуватись до мінімальної позначки у 950 метрів НРМ, для Underknutvatn цей показник становить 935 метрів НРМ, а для котловини Oddatjern – 930 метрів НРМ. Разом всі частини резервуару мають назву Blasjoen та корисний об’єм у 3105 млн м3 (в т.ч. Storvatn 1493 млн м3, Underknutvatn 751 млн м3 та Oddatjern 861 млн м3).
Для подачі до Blasjoen додаткового ресурсу створені кілька допоміжних систем. Так, північніше організований забір води з верхньої частини сточища Улли. Тут на Kaldana, правій притоці Улли, знаходиться невеликий резервуар Vestre Kaldavatn (рівень поверхні регулюється між 1111 та 1115 метрами НРМ, корисний об’єм 5 млн м3). Від нього прокладено короткий тунель у сточище іншої правої притоки річки Kringleana, котра впадає в Уллу вище за розташоване в течії останньої сховище Skorpevadhol (рівень поверхні коливається між 1045 та 1060 метрів НРМ, корисний об’єм 2 млн м3), від якого прокладено ще один тунель на південь до Blasjoen.
Південніше ж від головного резервуару організували забір води з озера Ardals-Krymlevatn, яке регулюється в діапазоні від 1066 до 1068 метрів НРМ та належить до сточища річки Krymleana, правої притоки Ardalselva (впадає до Ardalsdfjorden, південно-східної затоки Boknafjorden).
Нарешті, на озері Vatn 1012 (регулюється між 1010 та 1012 метрами НРМ та має корисний об’єм лише 0,25 млн м3), яке знаходиться на впадаючому до Oddeana ліворуч струмку Elv fra vatn K1014, з 2004 року діє насосна станція Vatn 2012. Вона має один агрегат потужністю 0,6 МВт та споживає для підйому води 8 млн кВт-год електроенергії на рік.
Можливо відзначити, що окрім роботи на гідровузол Ulla-Forre передбачена резервна можливість для скидання з Blasjoen надлишкової води через короткий тунель до розташованого південніше озера Djupetjonn. Останнє розташоване на малій притоці річки Сіра (Sira), яка тече у південному напрямку та впадає до Північного моря за вісім десятків кілометрів на південний схід від Ставангеру. Поданий у сточище Сіри ресурс може використовуватись цілим рядом споруджених на ній значних гідроелектростанцій – Duge, Tjørhom, Тонстад, Åna-Sira.
Головний же дериваційний тунель довжиною понад 10 км тягнеться від Blasjoen у північно-західному напрямку. Після проходження під Уллою він в основному прямує під сточищем річки Holmaliana, лівої притоки Kvilldalsana (впадає з півдня у озеро Suldalsvatnet, котре дренується до Sandsfjorden – північно-східної затоки все того ж Boknafjorden). На своєму шляху він захоплює додатковий ресурс як з самої Holmaliana (в районі озера Pjakavatnet), так і з її правих притоків Elv I Satedalen та Grunnavassbekken.
Підземний машинний зал станції обладнали чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 160 МВт, дві з яких є оборотними – завдяки ним Saurdal може працювати в режимі гідроакумуляції, закачуючи ресурс з водозбірної системи станції Kvilldal до розташованого на чотири сотні метрів вище сховища Blasjoen. При напорі у 437 метрів гідроагрегати ГЕС Saurdal забезпечують виробництво понад 1,5 млрд кВт-го електроенергії на рік, споживаючи на роботу в насосному режимі біля 0,6 млрд кВт-год.
Відпрацьована вода подається до системи тунелів ГЕС Kvilldal.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- Saurdal pumpekraftverk — Skagerak Kraft.
- . www.nve.no. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- . Imgrum (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- Saurdal.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES GAES Saurdal gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za visim desyatkiv kilometriv na pivnichnij shid vid Stavangeru Znahodyachis pered GES Kvilldal stanovit verhnij stupin gidrovuzla Ulla Forre vikoristovuyuchi pri comu resurs z richok sho techut do Pivnichnogo morya perevazhno u Josenfjorden shidnu zatoku velikogo fiordu Boknafjorden ta protoki Skagerrak GES GAES Saurdal59 28 57 pn sh 6 40 21 sh d 59 48277000002777726 pn sh 6 672650000028 sh d 59 48277000002777726 6 672650000028 Koordinati 59 28 57 pn sh 6 40 21 sh d 59 48277000002777726 pn sh 6 672650000028 sh d 59 48277000002777726 6 672650000028Krayina NorvegiyaAdminodinicya d 2 Stan diyuchaRichka Oddeana Forreelva BossvassaiKaskad gidrovuzol Ulla ForreV ekspluataciyi z 1985 2 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1985 1986Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 640 MVtSerednye richne virobnictvo 1535 generatornij rezhim 583 spozhivannya u nasosnomu rezhimi mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir 437 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin Frensis Frensis oborotniKilkist ta marka turbin 2 2Vitrata cherez turbini 173 3 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 2 2 motor generatoriPotuzhnist gidroagregativ 2h160 2h160 MVtOsnovni sporudiTip grebli kam yano nakidna z morennim yadrom Oddatjorndammen betonna arkovo gravitacijna Forrevassassdammen kam yano nakidna Storvassdammen Visota grebli 142 Oddatjorndammen 95 Forrevassassdammen 90 Storvassdammen mDovzhina grebli 466 Oddatjorndammen 1300 Forrevassassdammen 1400 Storvassdammen mVlasnik StatkraftOperator dGES GAES SaurdalMapa Greblya Oddatjorndammen V osnovu roboti gidrovuzla Ulla Forre pokladene nakopichennya resursu u drugomu za rozmirami norvezkomu vodoshovishi Blasjoen kotre postupayetsya lishe rezervuaru Storglomvatn stvorenomu na desyatok rokiv piznishe dlya obslugovuvannya GES Svartisen Blasjoen viniklo vnaslidok pidnyattya rivnya u troh prirodnih ozerah Forrevatn Oddatjern ta Storvatn kotri nalezhali do riznih richkovih sistem pershi dva drenuvalis do Josenfjorden Forrevatn bezposeredno cherez Forreelva a Oddatjern cherez Oddeana livu pritoka Ulli todi yak ostannye roztashovuvalos u vitokiv Bossvassai pravoyi pritoki Otri sho maye ustya na pivdennomu uzberezhzhi krayini bilya Kristiansanna pri comu na Otri pracyuye vlasnij kaskad z ryadom znachnih gidroelektrostancij Brokke Hekni Iveland Steinsfoss Oriyentovanij na pivnichnij zahid vitik Oddeana peregorodili Oddatjorndammen zvedenoyu u 1979 1986 rokah kam yano nakidnoyu grebleyu z morennim yadrom visotoyu 142 metri ta dovzhinoyu 466 metriv yaka potrebuvala 3 1 mln m3 materialu Za visotoyu ce najvisha v svoyemu tipi norvezka sporuda ta druga sered vsih grebel krayini kotra lishe kilkoma metrami postupayetsya arkovij betonnij sporudi GES Alta Greblya Forrevassdammen Oriyentovanu na zahid Forreelva perekrili betonnoyu arkovo gravitacijnoyu grebleyu Forrevassassdammen yaka maye visotu 95 metriv ta dovzhinu 1300 metriv Sporuda potrebuvala 255 tis m3 materialu sho ye najbilshim pokaznikom sered vsih betonnih grebel Norvegiyi Greblya Storvassdammen Nareshti v oriyentovanij na pivden dolini Bossvassai zveli greblyu Storvassdammen yaka maye visotu 90 metriv ta dovzhinu 1400 metriv Cya kam yano nakidna sporuda takozh ye najbilshoyu v svoyemu tipi ale za ob yemom vikoristanogo materialu yakogo znadobilos 9 7 mln m3 Vodoshovishe Blasjoen Stvorenij cimi a takozh she 11 menshimi greblyami pidpir dozvoliv ob yednati Oddatjern ta Storvatn v shidnu vodojmu todi yak zahidnishe na misci Forrevatn ta ryadu inshih ozer vinikla vodojma Underknutvatn Shidnij ta zahidnij rezervuari utvoryuyut spilno regulovanu sistemu z odnakovim maksimalnim rivnem u 1055 metriv NRM sho zabezpechuyetsya prokladenim mizh kotlovinami Storvatn ta Underknutvatn tunelem dovzhinoyu bilya 6 km todi yak kotlovini Underknutvatn i Oddatjern po yednuye desho korotshij tunel Kotlovina Storvatn mozhe zdrenovuvatis do minimalnoyi poznachki u 950 metriv NRM dlya Underknutvatn cej pokaznik stanovit 935 metriv NRM a dlya kotlovini Oddatjern 930 metriv NRM Razom vsi chastini rezervuaru mayut nazvu Blasjoen ta korisnij ob yem u 3105 mln m3 v t ch Storvatn 1493 mln m3 Underknutvatn 751 mln m3 ta Oddatjern 861 mln m3 Dlya podachi do Blasjoen dodatkovogo resursu stvoreni kilka dopomizhnih sistem Tak pivnichnishe organizovanij zabir vodi z verhnoyi chastini stochisha Ulli Tut na Kaldana pravij pritoci Ulli znahoditsya nevelikij rezervuar Vestre Kaldavatn riven poverhni regulyuyetsya mizh 1111 ta 1115 metrami NRM korisnij ob yem 5 mln m3 Vid nogo prokladeno korotkij tunel u stochishe inshoyi pravoyi pritoki richki Kringleana kotra vpadaye v Ullu vishe za roztashovane v techiyi ostannoyi shovishe Skorpevadhol riven poverhni kolivayetsya mizh 1045 ta 1060 metriv NRM korisnij ob yem 2 mln m3 vid yakogo prokladeno she odin tunel na pivden do Blasjoen Pivdennishe zh vid golovnogo rezervuaru organizuvali zabir vodi z ozera Ardals Krymlevatn yake regulyuyetsya v diapazoni vid 1066 do 1068 metriv NRM ta nalezhit do stochisha richki Krymleana pravoyi pritoki Ardalselva vpadaye do Ardalsdfjorden pivdenno shidnoyi zatoki Boknafjorden Nareshti na ozeri Vatn 1012 regulyuyetsya mizh 1010 ta 1012 metrami NRM ta maye korisnij ob yem lishe 0 25 mln m3 yake znahoditsya na vpadayuchomu do Oddeana livoruch strumku Elv fra vatn K1014 z 2004 roku diye nasosna stanciya Vatn 2012 Vona maye odin agregat potuzhnistyu 0 6 MVt ta spozhivaye dlya pidjomu vodi 8 mln kVt god elektroenergiyi na rik Mozhlivo vidznachiti sho okrim roboti na gidrovuzol Ulla Forre peredbachena rezervna mozhlivist dlya skidannya z Blasjoen nadlishkovoyi vodi cherez korotkij tunel do roztashovanogo pivdennishe ozera Djupetjonn Ostannye roztashovane na malij pritoci richki Sira Sira yaka teche u pivdennomu napryamku ta vpadaye do Pivnichnogo morya za visim desyatkiv kilometriv na pivdennij shid vid Stavangeru Podanij u stochishe Siri resurs mozhe vikoristovuvatis cilim ryadom sporudzhenih na nij znachnih gidroelektrostancij Duge Tjorhom Tonstad Ana Sira Golovnij zhe derivacijnij tunel dovzhinoyu ponad 10 km tyagnetsya vid Blasjoen u pivnichno zahidnomu napryamku Pislya prohodzhennya pid Ulloyu vin v osnovnomu pryamuye pid stochishem richki Holmaliana livoyi pritoki Kvilldalsana vpadaye z pivdnya u ozero Suldalsvatnet kotre drenuyetsya do Sandsfjorden pivnichno shidnoyi zatoki vse togo zh Boknafjorden Na svoyemu shlyahu vin zahoplyuye dodatkovij resurs yak z samoyi Holmaliana v rajoni ozera Pjakavatnet tak i z yiyi pravih pritokiv Elv I Satedalen ta Grunnavassbekken Pidzemnij mashinnij zal stanciyi obladnali chotirma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 160 MVt dvi z yakih ye oborotnimi zavdyaki nim Saurdal mozhe pracyuvati v rezhimi gidroakumulyaciyi zakachuyuchi resurs z vodozbirnoyi sistemi stanciyi Kvilldal do roztashovanogo na chotiri sotni metriv vishe shovisha Blasjoen Pri napori u 437 metriv gidroagregati GES Saurdal zabezpechuyut virobnictvo ponad 1 5 mlrd kVt go elektroenergiyi na rik spozhivayuchi na robotu v nasosnomu rezhimi bilya 0 6 mlrd kVt god Vidpracovana voda podayetsya do sistemi tuneliv GES Kvilldal PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 Saurdal pumpekraftverk Skagerak Kraft d Track Q12000809 www nve no Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2018 Imgrum angl Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020 Saurdal a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya