Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
ГЕС Івеланн (норв. Iveland) — гідроелектростанція на півдні Норвегії, за 25 км на північ від Крістіансанна. Розташовуючись між ГЕС Hekni (вище по течії) та , входить до складу каскаду на річці Отра, яка впадає до протоки Скагеррак у Крістіансанні.
ГЕС Івеланн | |
---|---|
58°23′25″ пн. ш. 7°53′39″ сх. д. / 58.39036700002777280° пн. ш. 7.89432600002777818° сх. д.Координати: 58°23′25″ пн. ш. 7°53′39″ сх. д. / 58.39036700002777280° пн. ш. 7.89432600002777818° сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Адмінодиниця | Івелан[2] |
Стан | діюча |
Річка | Отра |
Каскад | каскад на Отрі |
Початок будівництва | 2013 (Iveland 2) |
В експлуатації з | 1949[2] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1949—1995 (Iveland), 2016 (Iveland 2) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 43 (Iveland), 44 (Iveland 2) МВт |
Середнє річне виробництво | 500 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 50,5 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 (Iveland), 1 (Iveland 2) |
Витрата через турбіни | 216 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 (Iveland), 1 (Iveland 2) |
Потужність гідроагрегатів | 2х17,3 + 1х10,3 (Iveland), 44 (Iveland 2) МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна (Byglandsfjord) |
Власник | Agder Energi |
Оператор | d |
ГЕС Iveland | |
Мапа | |
Між станцією верхнього рівня Hekni та ГЕС Iveland на Отрі розташовується велике водосховище Byglandsfjord. Першу греблю на ньому побудували ще на початку 20 століття, а в 1973-му звели існуючу зараз бетонну споруду та допоміжну дамбу, що закриває одну із сідловин на західній стороні водойми. Утворений ними резервуар має доволі невеликий діапазон коливання рівня поверхні — між 198 та 203 метрами НРМ, проте витягнутий по долині річки більш ніж на тридцять кілометрів, що надає можливість утримувати корисний об'єм у 212 млн м3.
Безпосередній забір ресурсу для станції Iveland здійснюється з розташованих нижче по Отрі невеликих озер Kilefjorden та Gaseflafjorden. Створена на завершенні останнього гребля перетворила їх на спільно регульовану водойму з припустимим коливанням поверхні між 163 та 167 метрами НРМ.
Від Gaseflafjorden через лівобережний масив в кінці 1940-х проклали дериваційний тунель довжиною 2,6 км, котрий живив машинний зал із двома турбінами типу Френсіс потужністю по 17,3 МВт. В 1955-му до них додали ще одну того ж типу потужністю 10,3 МВт. Станом на початок 1990-х це обладнання при напорі у 50,5 метрів забезпечувало виробництво 328 млн кВт-год електроенергії. Таким чином, коефіцієнт використання встановленої потужності був дуже високим — близько 87 %. Це пояснювалось тим, що протягом другої половини 20 століття у верхів'ях Отри спорудили цілий ряд водосховищ (найбільшим з них стало Vatnedalsvatn), котрі дозволили краще регулювати стік та оптимізувати виробітку всіх розташованих нижче ГЕС.
У 2013—2016 роках спорудили другу чергу станції, для якої проклали ще один підвідний тунель із перетином 90 м2 довжиною 2 км (дещо коротший від попереднього, оскільки бере початок не від греблі, а в одній із заток сховища Gaseflafjorden). ГЕС Iveland 2 має одну турбіну типу Френсіс потужністю 44 МВт, яка, шляхом повнішого використання повеневої води, дозволить збільшити річний виробіток станції до 0,5 млрд кВт-год електроенергії.
Відпрацьована вода повертається в Отру.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- Iveland kraftstasjon — Å Energi.
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2018.
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2018.
- . www.sweco.no (норв.). Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami GES Ivelann norv Iveland gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za 25 km na pivnich vid Kristiansanna Roztashovuyuchis mizh GES Hekni vishe po techiyi ta vhodit do skladu kaskadu na richci Otra yaka vpadaye do protoki Skagerrak u Kristiansanni GES Ivelann58 23 25 pn sh 7 53 39 sh d 58 39036700002777280 pn sh 7 89432600002777818 sh d 58 39036700002777280 7 89432600002777818 Koordinati 58 23 25 pn sh 7 53 39 sh d 58 39036700002777280 pn sh 7 89432600002777818 sh d 58 39036700002777280 7 89432600002777818Krayina NorvegiyaAdminodinicya Ivelan 2 Stan diyuchaRichka OtraKaskad kaskad na OtriPochatok budivnictva 2013 Iveland 2 V ekspluataciyi z 1949 2 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1949 1995 Iveland 2016 Iveland 2 Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 43 Iveland 44 Iveland 2 MVtSerednye richne virobnictvo 500 mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir 50 5 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 3 Iveland 1 Iveland 2 Vitrata cherez turbini 216 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 3 Iveland 1 Iveland 2 Potuzhnist gidroagregativ 2h17 3 1h10 3 Iveland 44 Iveland 2 MVtOsnovni sporudiTip grebli betonna Byglandsfjord Vlasnik Agder EnergiOperator dGES IvelandMapa Mizh stanciyeyu verhnogo rivnya Hekni ta GES Iveland na Otri roztashovuyetsya velike vodoshovishe Byglandsfjord Pershu greblyu na nomu pobuduvali she na pochatku 20 stolittya a v 1973 mu zveli isnuyuchu zaraz betonnu sporudu ta dopomizhnu dambu sho zakrivaye odnu iz sidlovin na zahidnij storoni vodojmi Utvorenij nimi rezervuar maye dovoli nevelikij diapazon kolivannya rivnya poverhni mizh 198 ta 203 metrami NRM prote vityagnutij po dolini richki bilsh nizh na tridcyat kilometriv sho nadaye mozhlivist utrimuvati korisnij ob yem u 212 mln m3 Bezposerednij zabir resursu dlya stanciyi Iveland zdijsnyuyetsya z roztashovanih nizhche po Otri nevelikih ozer Kilefjorden ta Gaseflafjorden Stvorena na zavershenni ostannogo greblya peretvorila yih na spilno regulovanu vodojmu z pripustimim kolivannyam poverhni mizh 163 ta 167 metrami NRM Vid Gaseflafjorden cherez livoberezhnij masiv v kinci 1940 h proklali derivacijnij tunel dovzhinoyu 2 6 km kotrij zhiviv mashinnij zal iz dvoma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 17 3 MVt V 1955 mu do nih dodali she odnu togo zh tipu potuzhnistyu 10 3 MVt Stanom na pochatok 1990 h ce obladnannya pri napori u 50 5 metriv zabezpechuvalo virobnictvo 328 mln kVt god elektroenergiyi Takim chinom koeficiyent vikoristannya vstanovlenoyi potuzhnosti buv duzhe visokim blizko 87 Ce poyasnyuvalos tim sho protyagom drugoyi polovini 20 stolittya u verhiv yah Otri sporudili cilij ryad vodoshovish najbilshim z nih stalo Vatnedalsvatn kotri dozvolili krashe regulyuvati stik ta optimizuvati virobitku vsih roztashovanih nizhche GES U 2013 2016 rokah sporudili drugu chergu stanciyi dlya yakoyi proklali she odin pidvidnij tunel iz peretinom 90 m2 dovzhinoyu 2 km desho korotshij vid poperednogo oskilki bere pochatok ne vid grebli a v odnij iz zatok shovisha Gaseflafjorden GES Iveland 2 maye odnu turbinu tipu Frensis potuzhnistyu 44 MVt yaka shlyahom povnishogo vikoristannya povenevoyi vodi dozvolit zbilshiti richnij virobitok stanciyi do 0 5 mlrd kVt god elektroenergiyi Vidpracovana voda povertayetsya v Otru PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 Iveland kraftstasjon A Energi d Track Q4355084 www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2018 www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020 Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 www sweco no norv Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018