Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
ГЕС Голен І-ІІ — гідроелектростанція на півдні Норвегії, дещо менше ніж за 100 кілометрів на північний схід від Ставангера. Розташовуючись перед ГЕС Brokke, є однією зі станцій верхнього ступеня (поряд з ГЕС Голен ІІІ та ГЕС Скарг) каскаду на річці Отра, яка впадає до протоки Скагеррак у Крістіансанні.
| ГЕС Голен І-ІІ | |
|---|---|
 | |
| 59°20′48″ пн. ш. 7°14′54″ сх. д. / 59.3466666666944391° пн. ш. 7.24833333336111085° сх. д.Координати: 59°20′48″ пн. ш. 7°14′54″ сх. д. / 59.3466666666944391° пн. ш. 7.24833333336111085° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Бюкле |
| Стан | діюча |
| Річка | Отра та її притоки |
| Каскад | каскад на Отрі |
| Початок будівництва | 1978 (нова гребля Vatnedalsdammen) |
| В експлуатації з | 1981 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1981 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 174 МВт |
| Середнє річне виробництво | 613 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | від 149 до 345 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 109 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х87 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна з моренним ядром (Vatnedalsdammen), бетонна (Ormsavatn), бетонні з кам'яно-накидними елементами (Breidvatn, Hartevatn) |
| Висота греблі | 120 (Vatnedalsdammen Sor), 480 (Vatnedalsdammen Nord), 7 (Ormsavatn) м |
| Довжина греблі | 65 (Vatnedalsdammen Sor), 380 (Vatnedalsdammen Nord), 68 (Ormsavatn) м |
| Власник | Agder Energi / Skagerakkraft |
| Оператор | d |
  ГЕС Холен І-ІІ | |
| Мапа | |
Отра, що на всій протяжності має переважно південний напрямок течії, протікає у верхів'ї через озера Saesvatn, Breidvatn, Lislevatn, Гартеватн (Hartevatn) та послідовно приймає праві притоки Kaldsai (впадає на ділянці Breidvatn), Forsvassani (приєднується до Hartevatn) і Loyningsani, котрі прямують на південний схід. У роботі ГЕС Голен І-ІІ залучили названі тільки що озера на Отрі, а також ряд водойм на притоках, створивши наступні резервуари:
- Skyvatn на Kaldsai, де шляхом нижче природного порогу організували регулювання рівня поверхні між позначками 1078 та 1090 метрів НРМ, що забезпечує корисний об'єм у 56,8 млн м³;
- Saesvatn/Breidvatn, для чого на виході Отри з Breidvatn спорудили невелику комбіновану (бетонна з кам'яно-накидними елементами) греблю, внаслідок створеного нею підпору виникла спільно регульована водойма з коливанням рівня між позначками 894 та 896,5 метра НРМ (в тому числі 1 метр шляхом одерновування нижче природного порогу).
- Breivevatn/Hartevatn, котре утворили перекривши вихід Отри з Hartevatn комбінованою (бетонна з кам'яно-накидними елементами) греблею та поглибивши останню ділянку річища Forsvassani (на якій знаходиться Breivevatn) перед впадінням в Отру (Hartevatn) так, щоб забезпечити в об'єднаній водоймі коливання рівня поверхні в діапазоні 7 метрів. Втім, за домовленістю з місцевою владою фактичне регулювання певний час не перевищувало 1,6 метра (між 757,3 та 758,9 метра НРМ), а у 21 столітті це вже було закріплено в ліцензії;
- Store Forsvatn, котре розташовується на Forsvassani перед описаним тільки що Breivevatn та має коливання рівня поверхні між позначками 836 та 843 метри НРМ (в тому числі 3 метри шляхом здреновування нижче природного порогу), що забезпечує корисний об'єм у 20,6 млн м³.
Skyvatn природним шляхом дренується в Saesvatn/Breidvatn, з якого ресурс по руслу Отри досягає озера Lislevatn (створений тут підпір лише на 0,35 метра не дозволяє вважати його за водосховище), звідки прокладено тунель довжиною майже 10 км до Store Forsvatn. При цьому існують плани організувати скидання води зі Skyvatn до Store Forsvatn через нову дериваційну ГЕС. Що стосується розташованого нижче за всі названі резервуари Breivevatn/Hartevatn, то для подачі з нього ресурсу в тільки що названий тунель працює насосна станція Breive, введена в експлуатацію у 1982 році. Вона має вісім насосів потужністю по 2,5 МВт котрі споживають близько 17 млн кВт-год електроенергії на рік.
Вода, зібрана у Store Forsvatn зі сховищ верхнього рівня, подається по тунелю довжиною понад 5 км до розташованого південніше на річці Loyningsani головного резервуару Vatnedalsvatn. Сюди ж природним шляхом по річищу Loyningsani дренується створене вище водосховище Ormsavatn, котре має коливання рівня поверхні між 856,5 та 868 метрами НРМ (в тому числі на 9,5 метра шляхом здреновування) та корисний об'єм у 30,6 млн м³. При цьому на виході з Ormsavatn спорудили греблю ще в 1951 році, за три десятиліття до появи Голен І, що мало на меті накопичувати додатковий ресурс для станцій на нижній Отрі. Спершу це була так звана trebukkedam — дерев'яна споруда, котра має похилену в бік нижнього б'єфу площину, підтримувану поставленими під кутом численними розпірками. В 1991 році її замінили бетонною греблею висотою 7 метрів та довжиною 68 метрів, не змінивши регуляторні показники.
Vatnedalsvatn вперше врегулювали у 1919 році, коли завдяки кам'яній мурованій греблі підняли рівень на 5 метрів, на додачу до чого дренажним тунелем забезпечили зниження проти природного стану на 2,5 м. У 1943-му (під час німецької окупації) почалось зведення нової бетонної споруди, завершеної вже по закінченню Другої світової війни у 1947-му. Тепер підпір зріс з 5 до 18,5 метра, що забезпечувало створення великого сховища з корисним об'ємом у 142 млн м³.
Нарешті, в 1978—1983 роках в межах проєкту ГЕС Голен сховище Vatnedalsvatn збільшили в рази. Тепер тут з'явились дві кам'яно-накидні греблі, більша з яких (південна) поглинула попередню бетонну. Ця нова споруда з мала висоту 120 м, довжину 480 м та ширину по основі 365 м, що потребувало 4,3 млн м³ матеріалу. Створена для закриття сідловини північна гребля мала висоту 65 метрів та довжину 380 метрів, для чого знадобилось ще 0,9 млн м³ матеріалу. В результаті Vatnedalsvatn перетворилось на резервуар з припустимим коливанням рівні поверхні в діапазоні від 700 до 840 метрів НРМ (в тому числі шляхом суттєво збільшеного — до 45 метрів — здреновування нижче природного порогу), що забезпечило корисний об'єм у 1150 млн м³ (сьомий показник у Норвегії).
З Vatnedalsvatn на південь прокладено головний дериваційний тунель довжиною 12 км (не рахуючи бокових відгалужень). Він прямує до машинного залу, спорудженого поблизу північного берега сховища Bossvatn, яке знаходиться на ще одній правій притоці Отри — річці Bossvassai (бере початок у другому за потужністю водосховищі країни Blasjoen, котре працює на гідровузол Ulla-Forre). На своєму шляху тунель отримує додатковий ресурс з водозаборів на Skargjesani (ліва притока Bossvassai) та Kvervani (ліва притока попередньої). Можна відзначити, що вище по течії з Skargjesani вже здійснювався відбір води для більш високонапірної ГЕС Голен ІІІ.
Неподалік свого завершення головний тунель через бічні відгалуження приймає додатковий ресурс з водозаборів на ще чотирьох лівих притоках Bossvassai — Trogumsani, Hisbekken, Fossbekken та Kvernbekken.
Машинний зал обладнаний двома турбінами типу Френсіс потужністю по 87 МВт, які працюють при напорі від 149 до 345 метрів (влітку цей показник не перевищує 310 метрів через встановлені ліцензією умови щодо мінімального рівня у нижньому б'єфі). Це дозволяє виробляти 613 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться до сховища Bossvatn.
Варто відзначити, що машинний зал станції розташований разом з аналогічною спорудою ГЕС Голен III.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2018.
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2016.
- . Skagerak Kraft (no-NO) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- Breive.[недоступне посилання]
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- Otra Kraft. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2018.
- . obrugseier.no (nb-NO) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- medlemsadministrasjon, Web123 fra WebSite AS — norskutviklet system for nettsted-, kurs-, konferanse- og. . www.icoldnorway2015.org (англ.). Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- Pumped Storage Development in Øvre Otra, Norway Lars Marius Rognlien (PDF).
- . Skagerak Kraft (no-NO) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- . otrakraft.no (nb-NO) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
- Holen I-II.[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami GES Golen I II gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi desho menshe nizh za 100 kilometriv na pivnichnij shid vid Stavangera Roztashovuyuchis pered GES Brokke ye odniyeyu zi stancij verhnogo stupenya poryad z GES Golen III ta GES Skarg kaskadu na richci Otra yaka vpadaye do protoki Skagerrak u Kristiansanni GES Golen I II59 20 48 pn sh 7 14 54 sh d 59 3466666666944391 pn sh 7 24833333336111085 sh d 59 3466666666944391 7 24833333336111085 Koordinati 59 20 48 pn sh 7 14 54 sh d 59 3466666666944391 pn sh 7 24833333336111085 sh d 59 3466666666944391 7 24833333336111085Krayina NorvegiyaAdminodinicya ByukleStan diyuchaRichka Otra ta yiyi pritokiKaskad kaskad na OtriPochatok budivnictva 1978 nova greblya Vatnedalsdammen V ekspluataciyi z 1981Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1981Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 174 MVtSerednye richne virobnictvo 613 mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir vid 149 do 345 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 2Vitrata cherez turbini 109 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 2Potuzhnist gidroagregativ 2h87 MVtOsnovni sporudiTip grebli kam yano nakidna z morennim yadrom Vatnedalsdammen betonna Ormsavatn betonni z kam yano nakidnimi elementami Breidvatn Hartevatn Visota grebli 120 Vatnedalsdammen Sor 480 Vatnedalsdammen Nord 7 Ormsavatn mDovzhina grebli 65 Vatnedalsdammen Sor 380 Vatnedalsdammen Nord 68 Ormsavatn mVlasnik Agder Energi SkagerakkraftOperator dGES Holen I IIMapa Otra sho na vsij protyazhnosti maye perevazhno pivdennij napryamok techiyi protikaye u verhiv yi cherez ozera Saesvatn Breidvatn Lislevatn Gartevatn Hartevatn ta poslidovno prijmaye pravi pritoki Kaldsai vpadaye na dilyanci Breidvatn Forsvassani priyednuyetsya do Hartevatn i Loyningsani kotri pryamuyut na pivdennij shid U roboti GES Golen I II zaluchili nazvani tilki sho ozera na Otri a takozh ryad vodojm na pritokah stvorivshi nastupni rezervuari Skyvatn na Kaldsai de shlyahom nizhche prirodnogo porogu organizuvali regulyuvannya rivnya poverhni mizh poznachkami 1078 ta 1090 metriv NRM sho zabezpechuye korisnij ob yem u 56 8 mln m Saesvatn Breidvatn dlya chogo na vihodi Otri z Breidvatn sporudili neveliku kombinovanu betonna z kam yano nakidnimi elementami greblyu vnaslidok stvorenogo neyu pidporu vinikla spilno regulovana vodojma z kolivannyam rivnya mizh poznachkami 894 ta 896 5 metra NRM v tomu chisli 1 metr shlyahom odernovuvannya nizhche prirodnogo porogu Breivevatn Hartevatn kotre utvorili perekrivshi vihid Otri z Hartevatn kombinovanoyu betonna z kam yano nakidnimi elementami grebleyu ta poglibivshi ostannyu dilyanku richisha Forsvassani na yakij znahoditsya Breivevatn pered vpadinnyam v Otru Hartevatn tak shob zabezpechiti v ob yednanij vodojmi kolivannya rivnya poverhni v diapazoni 7 metriv Vtim za domovlenistyu z miscevoyu vladoyu faktichne regulyuvannya pevnij chas ne perevishuvalo 1 6 metra mizh 757 3 ta 758 9 metra NRM a u 21 stolitti ce vzhe bulo zakripleno v licenziyi Store Forsvatn kotre roztashovuyetsya na Forsvassani pered opisanim tilki sho Breivevatn ta maye kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 836 ta 843 metri NRM v tomu chisli 3 metri shlyahom zdrenovuvannya nizhche prirodnogo porogu sho zabezpechuye korisnij ob yem u 20 6 mln m V yizd do nasosnoyi stanciyi Breive Skyvatn prirodnim shlyahom drenuyetsya v Saesvatn Breidvatn z yakogo resurs po ruslu Otri dosyagaye ozera Lislevatn stvorenij tut pidpir lishe na 0 35 metra ne dozvolyaye vvazhati jogo za vodoshovishe zvidki prokladeno tunel dovzhinoyu majzhe 10 km do Store Forsvatn Pri comu isnuyut plani organizuvati skidannya vodi zi Skyvatn do Store Forsvatn cherez novu derivacijnu GES Sho stosuyetsya roztashovanogo nizhche za vsi nazvani rezervuari Breivevatn Hartevatn to dlya podachi z nogo resursu v tilki sho nazvanij tunel pracyuye nasosna stanciya Breive vvedena v ekspluataciyu u 1982 roci Vona maye visim nasosiv potuzhnistyu po 2 5 MVt kotri spozhivayut blizko 17 mln kVt god elektroenergiyi na rik Voda zibrana u Store Forsvatn zi shovish verhnogo rivnya podayetsya po tunelyu dovzhinoyu ponad 5 km do roztashovanogo pivdennishe na richci Loyningsani golovnogo rezervuaru Vatnedalsvatn Syudi zh prirodnim shlyahom po richishu Loyningsani drenuyetsya stvorene vishe vodoshovishe Ormsavatn kotre maye kolivannya rivnya poverhni mizh 856 5 ta 868 metrami NRM v tomu chisli na 9 5 metra shlyahom zdrenovuvannya ta korisnij ob yem u 30 6 mln m Pri comu na vihodi z Ormsavatn sporudili greblyu she v 1951 roci za tri desyatilittya do poyavi Golen I sho malo na meti nakopichuvati dodatkovij resurs dlya stancij na nizhnij Otri Spershu ce bula tak zvana trebukkedam derev yana sporuda kotra maye pohilenu v bik nizhnogo b yefu ploshinu pidtrimuvanu postavlenimi pid kutom chislennimi rozpirkami V 1991 roci yiyi zaminili betonnoyu grebleyu visotoyu 7 metriv ta dovzhinoyu 68 metriv ne zminivshi regulyatorni pokazniki Vatnedalsvatn vpershe vregulyuvali u 1919 roci koli zavdyaki kam yanij murovanij grebli pidnyali riven na 5 metriv na dodachu do chogo drenazhnim tunelem zabezpechili znizhennya proti prirodnogo stanu na 2 5 m U 1943 mu pid chas nimeckoyi okupaciyi pochalos zvedennya novoyi betonnoyi sporudi zavershenoyi vzhe po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1947 mu Teper pidpir zris z 5 do 18 5 metra sho zabezpechuvalo stvorennya velikogo shovisha z korisnim ob yemom u 142 mln m Greblya Vatnedalsvatn Nareshti v 1978 1983 rokah v mezhah proyektu GES Golen shovishe Vatnedalsvatn zbilshili v razi Teper tut z yavilis dvi kam yano nakidni grebli bilsha z yakih pivdenna poglinula poperednyu betonnu Cya nova sporuda z mala visotu 120 m dovzhinu 480 m ta shirinu po osnovi 365 m sho potrebuvalo 4 3 mln m materialu Stvorena dlya zakrittya sidlovini pivnichna greblya mala visotu 65 metriv ta dovzhinu 380 metriv dlya chogo znadobilos she 0 9 mln m materialu V rezultati Vatnedalsvatn peretvorilos na rezervuar z pripustimim kolivannyam rivni poverhni v diapazoni vid 700 do 840 metriv NRM v tomu chisli shlyahom suttyevo zbilshenogo do 45 metriv zdrenovuvannya nizhche prirodnogo porogu sho zabezpechilo korisnij ob yem u 1150 mln m somij pokaznik u Norvegiyi Z Vatnedalsvatn na pivden prokladeno golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu 12 km ne rahuyuchi bokovih vidgaluzhen Vin pryamuye do mashinnogo zalu sporudzhenogo poblizu pivnichnogo berega shovisha Bossvatn yake znahoditsya na she odnij pravij pritoci Otri richci Bossvassai bere pochatok u drugomu za potuzhnistyu vodoshovishi krayini Blasjoen kotre pracyuye na gidrovuzol Ulla Forre Na svoyemu shlyahu tunel otrimuye dodatkovij resurs z vodozaboriv na Skargjesani liva pritoka Bossvassai ta Kvervani liva pritoka poperednoyi Mozhna vidznachiti sho vishe po techiyi z Skargjesani vzhe zdijsnyuvavsya vidbir vodi dlya bilsh visokonapirnoyi GES Golen III Nepodalik svogo zavershennya golovnij tunel cherez bichni vidgaluzhennya prijmaye dodatkovij resurs z vodozaboriv na she chotiroh livih pritokah Bossvassai Trogumsani Hisbekken Fossbekken ta Kvernbekken Mashinnij zal obladnanij dvoma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 87 MVt yaki pracyuyut pri napori vid 149 do 345 metriv vlitku cej pokaznik ne perevishuye 310 metriv cherez vstanovleni licenziyeyu umovi shodo minimalnogo rivnya u nizhnomu b yefi Ce dozvolyaye viroblyati 613 mln kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda vidvoditsya do shovisha Bossvatn Varto vidznachiti sho mashinnij zal stanciyi roztashovanij razom z analogichnoyu sporudoyu GES Golen III PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2018 www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2016 Skagerak Kraft no NO Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Breive nedostupne posilannya www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Otra Kraft www facebook com ukr Procitovano 12 veresnya 2018 obrugseier no nb NO Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 medlemsadministrasjon Web123 fra WebSite AS norskutviklet system for nettsted kurs konferanse og www icoldnorway2015 org angl Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Pumped Storage Development in Ovre Otra Norway Lars Marius Rognlien PDF Skagerak Kraft no NO Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 otrakraft no nb NO Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Holen I II nedostupne posilannya