Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Brokke — гідроелектростанція на півдні Норвегії, за сотню кілометрів на схід від Ставангера та за 110 км на північ від Крістіансанна. Знаходячись між ГЕС Холен І-ІІ, ГЕС Холен ІІІ, ГЕС Скарг з однієї сторони та ГЕС Hekni з іншої, входить до складу каскаду на річці Отра, яка впадає до протоки Скагеррак у Крістіансанні.
| ГЕС Brokke | |
|---|---|
 | |
| 59°07′40″ пн. ш. 7°30′50″ сх. д. / 59.128000000028° пн. ш. 7.51400000002777801° сх. д.Координати: 59°07′40″ пн. ш. 7°30′50″ сх. д. / 59.128000000028° пн. ш. 7.51400000002777801° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Валле (Норвегія)[2] |
| Стан | діюча |
| Річка | Bossvassai, деривація з верхів'я Отри |
| Каскад | каскад на Отрі |
| В експлуатації з | 1964[3][4] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1964—1965 (перша черга), 1976 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 330 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1556 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | від 244 до 303 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 (перша черга), 1 (друга черга) |
| Витрата через турбіни | 136 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 по 100 МВА (перша черга), 1 на 140 МВА (друга черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 3х77,2 + 1х102,2 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна з моренним ядром |
| Висота греблі | 47 м |
| Довжина греблі | 575 м |
| Власник | Otrakraft |
| Оператор | d |
  ГЕС Brokke | |
| Мапа | |
Забір ресурсу для роботи станції починається у сховищі Bossvatn, розташованому на правій притоці Отри річці Bossvassai (витікає з резервуару Blasjoen зі складу гідровузла Ulla-Forre, станції якого знаходяться на протилежному боці водорозділу між басейнами Скагераку та Північного моря). Вперше регулювання цього озера з метою постачання розташованих на нижній Отрі електростанцій здійснили у 1919 році, організувавши здреновування на 8 метрів нижче за природний рівень, котрий складав 529 метрів НРМ (це створювало корисний об'єм у 42,5 млн м3). Після початку роботи ГЕС Brokke у середині 1960-х мінімальний рівень опустили ще далі — до 495 метрів НРМ. Крім того, за розробленими планами теперішній резервуар Bossvatn мав бути лише частиною значно більшого сховища, котре утримувала б споруджена на Отрі після впадіння Bossvassai гребля висотою 75 метрів. Але протести місцевих мешканців проти затоплення їх земель змусили значно скоротити проект.
У підсумку в 1974—1976 роках на виході з Bossvatn звели кам'яно-накидну греблю з моренним ядром висотою 47 метрів та довжиною 575 метрів, яка потребувала 0,44 млн м3 матеріалу. Це дозволило наростити максимальний рівень у сховищі до позначки 551 метр НРМ, що збільшило регульований діапазон до 56 метрів та довело корисний об'єм до 296 млн м3. Втім, на літній період мінімальний рівень встановлений навіть більше за колишній природний — 530 метрів НРМ, і лише взимку Bossvatn максимально спорожнюють в очікуванні на прийом майбутньої талої води.
Зі сховища через правобережний гірський масив Отри прокладено головний дериваційний тунель довжиною 31 км, котрий прямує в південному напрямку підбираючи додатковий ресурс з численних приток головної річки — Bekk fra Noheitjonnane, Hisani, Ljosani (та її притоки Gjesloyani), Skiftesbekken, Lislea, Bekk fra Dei Lange Tjornin, Svinevadsani та Hovestoylani (і її притоки Hylesdalsani). Неподалік машинного залу він стрічається зі ще одним тунелем довжиною біля 12 км, який має північний напрямок та подає воду ще кількох правих приток Отри: Farani, Fjellskardevja та Kvernani (і притоки останньої Bjorndalsbekken).
Машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Френсіс — трьома потужністю по 77 МВт у 1964—1965 роках та однією потужністю 102 МВт у 1976-му. Вони працюють при напорі від 244 до 303 метрів та забезпечують виробництво 1,5 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться до Отри.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- https://www.skagerakkraft.no/brokke/category1340.html — Skagerak Kraft.
- Brokke — Skagerak Kraft.
- Brokke kraftstasjon — Å Energi.
- Otra Kraft. www.facebook.com (укр.). Процитовано 13 вересня 2018.
- 45 år siden Bykles seier (PDF).
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2018.
- . obrugseier.no (nb-NO) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
- Pumped Storage Development in Øvre Otra, Norway Lars Marius Rognlien (PDF).
- . www.setesdalswiki.no (nb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- Brokke.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Brokke gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za sotnyu kilometriv na shid vid Stavangera ta za 110 km na pivnich vid Kristiansanna Znahodyachis mizh GES Holen I II GES Holen III GES Skarg z odniyeyi storoni ta GES Hekni z inshoyi vhodit do skladu kaskadu na richci Otra yaka vpadaye do protoki Skagerrak u Kristiansanni GES Brokke59 07 40 pn sh 7 30 50 sh d 59 128000000028 pn sh 7 51400000002777801 sh d 59 128000000028 7 51400000002777801 Koordinati 59 07 40 pn sh 7 30 50 sh d 59 128000000028 pn sh 7 51400000002777801 sh d 59 128000000028 7 51400000002777801Krayina NorvegiyaAdminodinicya Valle Norvegiya 2 Stan diyuchaRichka Bossvassai derivaciya z verhiv ya OtriKaskad kaskad na OtriV ekspluataciyi z 1964 3 4 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1964 1965 persha cherga 1976 druga cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 330 MVtSerednye richne virobnictvo 1556 mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir vid 244 do 303 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 3 persha cherga 1 druga cherga Vitrata cherez turbini 136 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 3 po 100 MVA persha cherga 1 na 140 MVA druga cherga Potuzhnist gidroagregativ 3h77 2 1h102 2 MVtOsnovni sporudiTip grebli kam yano nakidna z morennim yadromVisota grebli 47 mDovzhina grebli 575 mVlasnik OtrakraftOperator dGES BrokkeMapa Zabir resursu dlya roboti stanciyi pochinayetsya u shovishi Bossvatn roztashovanomu na pravij pritoci Otri richci Bossvassai vitikaye z rezervuaru Blasjoen zi skladu gidrovuzla Ulla Forre stanciyi yakogo znahodyatsya na protilezhnomu boci vodorozdilu mizh basejnami Skageraku ta Pivnichnogo morya Vpershe regulyuvannya cogo ozera z metoyu postachannya roztashovanih na nizhnij Otri elektrostancij zdijsnili u 1919 roci organizuvavshi zdrenovuvannya na 8 metriv nizhche za prirodnij riven kotrij skladav 529 metriv NRM ce stvoryuvalo korisnij ob yem u 42 5 mln m3 Pislya pochatku roboti GES Brokke u seredini 1960 h minimalnij riven opustili she dali do 495 metriv NRM Krim togo za rozroblenimi planami teperishnij rezervuar Bossvatn mav buti lishe chastinoyu znachno bilshogo shovisha kotre utrimuvala b sporudzhena na Otri pislya vpadinnya Bossvassai greblya visotoyu 75 metriv Ale protesti miscevih meshkanciv proti zatoplennya yih zemel zmusili znachno skorotiti proekt U pidsumku v 1974 1976 rokah na vihodi z Bossvatn zveli kam yano nakidnu greblyu z morennim yadrom visotoyu 47 metriv ta dovzhinoyu 575 metriv yaka potrebuvala 0 44 mln m3 materialu Ce dozvolilo narostiti maksimalnij riven u shovishi do poznachki 551 metr NRM sho zbilshilo regulovanij diapazon do 56 metriv ta dovelo korisnij ob yem do 296 mln m3 Vtim na litnij period minimalnij riven vstanovlenij navit bilshe za kolishnij prirodnij 530 metriv NRM i lishe vzimku Bossvatn maksimalno sporozhnyuyut v ochikuvanni na prijom majbutnoyi taloyi vodi Zi shovisha cherez pravoberezhnij girskij masiv Otri prokladeno golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu 31 km kotrij pryamuye v pivdennomu napryamku pidbirayuchi dodatkovij resurs z chislennih pritok golovnoyi richki Bekk fra Noheitjonnane Hisani Ljosani ta yiyi pritoki Gjesloyani Skiftesbekken Lislea Bekk fra Dei Lange Tjornin Svinevadsani ta Hovestoylani i yiyi pritoki Hylesdalsani Nepodalik mashinnogo zalu vin strichayetsya zi she odnim tunelem dovzhinoyu bilya 12 km yakij maye pivnichnij napryamok ta podaye vodu she kilkoh pravih pritok Otri Farani Fjellskardevja ta Kvernani i pritoki ostannoyi Bjorndalsbekken Mashinnij zal obladnali chotirma turbinami tipu Frensis troma potuzhnistyu po 77 MVt u 1964 1965 rokah ta odniyeyu potuzhnistyu 102 MVt u 1976 mu Voni pracyuyut pri napori vid 244 do 303 metriv ta zabezpechuyut virobnictvo 1 5 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda vidvoditsya do Otri PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 https www skagerakkraft no brokke category1340 html Skagerak Kraft d Track Q12000809 Brokke Skagerak Kraft d Track Q12000809 Brokke kraftstasjon A Energi d Track Q4355084 Otra Kraft www facebook com ukr Procitovano 13 veresnya 2018 45 ar siden Bykles seier PDF PDF Arhiv originalu PDF za 12 veresnya 2018 obrugseier no nb NO Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 13 veresnya 2018 Pumped Storage Development in Ovre Otra Norway Lars Marius Rognlien PDF www setesdalswiki no nb Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 13 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020 Brokke a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya