Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Åna-Sira — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, неподалік узбережжя Північного моря на приблизно рівній відстані від Ставангера та Крістіансанна. Знаходячись після ГЕС Тонстад, становить нижній ступінь гідровузла Сіра-Квіна, який використовує ресурс із двох річок, що течуть у південному напрямку паралельно одна одній — Квіни (впадає до затоки Fedafjorden за сім десятків кілометрів на захід від Крістіансанна) та (має устя західніше від Квіни, за вісім десятків кілометрів на південний схід від Ставангера).
| ГЕС Åna-Sira | |
|---|---|
 | |
| 58°17′37″ пн. ш. 6°27′01″ сх. д. / 58.29380000002777251° пн. ш. 6.450370000027778161° сх. д.Координати: 58°17′37″ пн. ш. 6°27′01″ сх. д. / 58.29380000002777251° пн. ш. 6.450370000027778161° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | |
| Каскад | гідровузол Сіра-Квіна |
| В експлуатації з | 1971[2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1971 (перша черга), 1989 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 150 МВт |
| Середнє річне виробництво | 602 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 48 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 3х125 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 на 60 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 3х50 МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 300 + 66 |
| Власник | Sira Kvina Kraftselskap |
| Оператор | d[2] |
  ГЕС Åna-Sira | |
| Мапа | |
Відпрацьована ГЕС Тонстад вода потрапляє у вузьке, але витягнуте по долині Сіри на 25 км озеро Сірдалсватн, яке короткою — до 4 км — протокою з'єднане з наступним за течією річки озером Лундеватн, так само витягнутим у свої долині на кілька десятків кілометрів. Для покращення стоку з першої водойми частину зазначеної протоки поглибили та перетворили на канал, а на виході Сіри з Лундеватн звели невисоку греблю. Це дозволило перетворити обидва озера на спільно регульоване сховище з коливанням рівня між позначками 44 та 48,5 метра НРМ, що при значній площі поверхні забезпечує корисний об'єм у 161 млн м3 (втім, це не найбільший резервуар, котрий працює на ГЕС Åna-Sira — у верхній течії Сіри та Квіни створені такі водойми як Свартеватн та Roskreppfjord).
Від греблі Лундеватн через лівобережний масив прокладений дериваційний тунель довжиною 1,5 км з перетином 150 м2, який переходить у три напірні водоводи до машинного залу. Останній обладнаний трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 50 МВт, дві з яких ввели в експлуатацію у 1971-му, а ще одну у 1989-му. При напорі у 48 метрів вони забезпечують виробництво 0,6 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по тунелю довжиною 0,2 км скидається до Сіри нижче від порогів Логсфоссен, за 5 км до устя річки.
Видачу продукції провадять по ЛЕП, які працюють під напругою 300 та 66 кВ.
Примітки
- https://www.nve.no/energiforsyning/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=528
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 19 вересня 2018.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Ana Sira gidroelektrostanciya u pivdennij chastini Norvegiyi nepodalik uzberezhzhya Pivnichnogo morya na priblizno rivnij vidstani vid Stavangera ta Kristiansanna Znahodyachis pislya GES Tonstad stanovit nizhnij stupin gidrovuzla Sira Kvina yakij vikoristovuye resurs iz dvoh richok sho techut u pivdennomu napryamku paralelno odna odnij Kvini vpadaye do zatoki Fedafjorden za sim desyatkiv kilometriv na zahid vid Kristiansanna ta maye ustya zahidnishe vid Kvini za visim desyatkiv kilometriv na pivdennij shid vid Stavangera GES Ana Sira58 17 37 pn sh 6 27 01 sh d 58 29380000002777251 pn sh 6 450370000027778161 sh d 58 29380000002777251 6 450370000027778161 Koordinati 58 17 37 pn sh 6 27 01 sh d 58 29380000002777251 pn sh 6 450370000027778161 sh d 58 29380000002777251 6 450370000027778161KrayinaNorvegiyaAdminodinicyad 1 StandiyuchaRichkaKaskadgidrovuzol Sira KvinaV ekspluataciyi z1971 2 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1971 persha cherga 1989 druga cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist150 MVtSerednye richne virobnictvo602 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir48 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin3Vitrata cherez turbini3h125 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv3 na 60 MVAPotuzhnist gidroagregativ3h50 MVtOsnovni sporudiLEP300 66VlasnikSira Kvina KraftselskapOperatord 2 GES Ana SiraMapa Vidpracovana GES Tonstad voda potraplyaye u vuzke ale vityagnute po dolini Siri na 25 km ozero Sirdalsvatn yake korotkoyu do 4 km protokoyu z yednane z nastupnim za techiyeyu richki ozerom Lundevatn tak samo vityagnutim u svoyi dolini na kilka desyatkiv kilometriv Dlya pokrashennya stoku z pershoyi vodojmi chastinu zaznachenoyi protoki poglibili ta peretvorili na kanal a na vihodi Siri z Lundevatn zveli nevisoku greblyu Ce dozvolilo peretvoriti obidva ozera na spilno regulovane shovishe z kolivannyam rivnya mizh poznachkami 44 ta 48 5 metra NRM sho pri znachnij ploshi poverhni zabezpechuye korisnij ob yem u 161 mln m3 vtim ce ne najbilshij rezervuar kotrij pracyuye na GES Ana Sira u verhnij techiyi Siri ta Kvini stvoreni taki vodojmi yak Svartevatn ta Roskreppfjord Vid grebli Lundevatn cherez livoberezhnij masiv prokladenij derivacijnij tunel dovzhinoyu 1 5 km z peretinom 150 m2 yakij perehodit u tri napirni vodovodi do mashinnogo zalu Ostannij obladnanij troma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 50 MVt dvi z yakih vveli v ekspluataciyu u 1971 mu a she odnu u 1989 mu Pri napori u 48 metriv voni zabezpechuyut virobnictvo 0 6 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda po tunelyu dovzhinoyu 0 2 km skidayetsya do Siri nizhche vid porogiv Logsfossen za 5 km do ustya richki Vidachu produkciyi provadyat po LEP yaki pracyuyut pid naprugoyu 300 ta 66 kV Primitkihttps www nve no energiforsyning vannkraft vannkraftdatabase vannkraftverk id 528 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2018 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 19 veresnya 2018 Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2018