Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Тонстад – гідроелектростанція на півдні Норвегії, за шість десятків кілометрів на південний схід від Ставангеру. Знаходячись між ГЕС Tjørhom та ГЕС Solhom з одного боку і ГЕС Åna-Sira з іншого боку, входить до складу гідровузла Сіра-Квіна. Останній використовує ресурс із двох річок, які течуть у південному напрямку паралельно одна одній до впадіння у Північне море – Квіни (впадає до затоки Fedafjorden за сім десятків кілометрів на захід від Крістіансанна) та (має устя західніше від Квіни, за вісім десятків кілометрів на південний схід від Ставангеру).
| ГЕС Тонстад | |
|---|---|
 | |
| 58°39′ пн. ш. 6°43′ сх. д. / 58.650° пн. ш. 6.717° сх. д.Координати: 58°39′ пн. ш. 6°43′ сх. д. / 58.650° пн. ш. 6.717° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | та її притоки, Квіна |
| Каскад | гідровузол Сіра-Квіна |
| В експлуатації з | 1968[2][3] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1968 – 1988 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 960 МВт |
| Середнє річне виробництво | 3800 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 442 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 2х85 + 1х80 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4х190 МВА + 1х360 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 4х160 + 1х320 МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 300 |
| Власник | Sira Kvina Kraftselskap |
| Оператор | d[3] |
  ГЕС Тонстад | |
| Мапа | |
Північна дериваційна система
Знаходячись в місці сходження двох верхніх гілок гідровузла, станція Тонстад отримує ресурс через дві дериваційні системи. Одна з них, що прямує з півночі по лівобережжю Сіри, починається у створеному на цій річці сховищі Tjorhomvatn. Цей резервуар охопив два природні озера – власне Tjorhomvatn та Handelandsvatn – і має припустиме коливання рівня поверхні між позначками 492 та 498 метрів НРМ, що відповідає корисному об’єму у 3 млн м3. До нього надходить ресурс, відпрацьований на ГЕС Tjørhom, а також проміжний сток Сіри після водозабору зазначеної станції.
Від Tjorhomvatn на південний схід прокладено тунель до сховища Ousdalsvatn, створеного на лівій притоці Сіри річці Ausdalsani. Цей маршрут має довжину 2,5 км та перетин 65 м2, при цьому максимальний рівень у з’єднаних тунелем водоймах однаковий. Мінімальний же рівень в Ousdalsvatn (яке поглинуло також ще одне природне озеро Myrstølstjønn) дещо нижчий та становить 482 метри НРМ. Що дозволяє отримати корисний об’єм у 12 млн м3.
Можливо відзначити, що такі незначні показники цих двох резервуарів компенсуються існуючими вище по системі сховищами, головним з яких є Свартеватн (працює на ГЕС Duge).
Від Ousdalsvatn на південь прокладено тунель довжиною 18 км з перетином 65 м2, яки по дорозі отримує додатковий ресурс з водозаборів на:
- озері Midtstolvatn, котре дренується ліворуч до Сіри через Elv fra Lundedalen;
- лівій притоці Сіри річці Lilandsani;
- озері Indre Rosstolstjorna, розташованому у течії лівої притоки тільки що згаданої Lilandsani річки Elv fra Stolstjornene. В притоку ж останньої за допомогою короткого тунелю скидається вода зі сховища Skardsvatnet, створеного на Elv I Guddalsdalen (так само впадає ліворуч до Lilandsani).
Східна дериваційна система
Дериваційна система з долини Квіни починається у створеному на ній сховищі Oyulvsvatnet/Homstolvatn, куди потрапляє відпрацьована на ГЕС Solhom вода. Цей резервуар має припустиме коливання рівня поверхні між позначками 471 та 498 метрів НРМ (максимальний показник такий саме, як і у двох північних водойм), що забезпечує корисний об’єм у 55 млн м3.
Окрім природного притоку, до Homstolvatn за допомогою двох коротких тунелів перекидається вода з притоків Ксані – лівої Austola та правої Oyevatnani (мають устя нижче за греблю сховища).
Від резервуару на захід через водорозділ з долиною Сіри прямує тунель довжиною 7,5 км з перетином 55 м2, який має лише один додатковий водозабір на Gjosa (ліва притока Сіри).
Південна дериваційна система
Після того, як на лівобережжі Сіри північний та східний тунелі зустрічаються, починається об’єднана траса довжиною 6 км та перетином 100 м2, котра прямує далі в південно-західному напрямку. Сюди у 2010 році підключили ще одну водозбірну систему довжиною біля 7 км, яка прямує в зустрічному напрямку на північ та подає ресурс з водозаборів на:
- озері Marevatn, котре відноситься до течії річки Marana, лівої притоки Asmundsani (ліва притока Yksnedalsani, котра впадає так само ліворуч до Сіри на ділянці озера Сірдалсватнет);
- згаданій тільки що Asmundsani;
- озері Ovedalsvatn у течії Yksnedalsani;
- озері Forevatn на тій самій Yksnedalsani, але вище по течії (від нього прокладено короткий тунель-відгалуження для здреновування до південної водозбірної системи);
- озері Ersvatn, котре лежить на Ertsbekken, лівій притоці Сіри. Рівень води тут піднято греблею, а скидання ресурсу організовано через канал до сточища Yksnedalsani вище за зазаначене перед цим озеро Forevatn.
На завершальному етапі об’єднаний дериваційний тунель пеереходить у прокладені в скелі три напірні водоводи довжиною по 0,6 км – два діаметром по 3,6 метра та один більший з показником у 4,8 метра.
Машинний зал
Машинний зал облаштований у підземному виконанні та має розміри 110х18х30 метрів, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною 0,75 км. Основне обладнання станції встановили у три етапи. Спершу в 1968 році разом з дериваційною системою Квіни запрацювали дві турбіни типу Френсіс потужністю по 160 МВт. За три роки разом з північною дериваційною системою ввели в експлуатацію ще два такі ж агрегати. А в 1988 запустили п’яту турбіну потужністю 320 МВт (варто відзначити, що поява цього найбільшого в країні гідроагрегату мала на меті не збільшення загальної виробітки, а підвищення пікової потужності). Обладнання працює з напором у 442 метри.
Відпрацьована вода транспортується у Сіру по відвідному тунелю довжиною 0,8 км з перетином 100 м2.
З річною продуктивністю біля 3,8 млрд кВт-год електроенергії станція Тонстад виробляє більше, аніж шість інших ГЕС гідровузла Сіра-Квіна разом узяті. Також за цим показником вона обходить розташовану дещо північніше найпотужнішу станцію країни – ГЕС Kvilldal зі складу гідровузла Улла-Форре (до речі, основне водосховище останнього Blasjoen може скидати надлишкову воду через тунель у верхів’я Сіри).
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 300 кВ.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- Tonstad kraftverk — Sira-Kvina Power Company.
- Tonstad vannkraftverk — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2017.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2017.
- . Sira-Kvina kraftselskap (no-NO) . Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Tonstad gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za shist desyatkiv kilometriv na pivdennij shid vid Stavangeru Znahodyachis mizh GES Tjorhom ta GES Solhom z odnogo boku i GES Ana Sira z inshogo boku vhodit do skladu gidrovuzla Sira Kvina Ostannij vikoristovuye resurs iz dvoh richok yaki techut u pivdennomu napryamku paralelno odna odnij do vpadinnya u Pivnichne more Kvini vpadaye do zatoki Fedafjorden za sim desyatkiv kilometriv na zahid vid Kristiansanna ta maye ustya zahidnishe vid Kvini za visim desyatkiv kilometriv na pivdennij shid vid Stavangeru GES Tonstad58 39 pn sh 6 43 sh d 58 650 pn sh 6 717 sh d 58 650 6 717 Koordinati 58 39 pn sh 6 43 sh d 58 650 pn sh 6 717 sh d 58 650 6 717KrayinaNorvegiyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkata yiyi pritoki KvinaKaskadgidrovuzol Sira KvinaV ekspluataciyi z1968 2 3 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1968 1988Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist960 MVtSerednye richne virobnictvo3800 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir442 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin5Vitrata cherez turbini2h85 1h80 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv4h190 MVA 1h360 MVAPotuzhnist gidroagregativ4h160 1h320 MVtOsnovni sporudiLEP300VlasnikSira Kvina KraftselskapOperatord 3 GES TonstadMapaPivnichna derivacijna sistemaZnahodyachis v misci shodzhennya dvoh verhnih gilok gidrovuzla stanciya Tonstad otrimuye resurs cherez dvi derivacijni sistemi Odna z nih sho pryamuye z pivnochi po livoberezhzhyu Siri pochinayetsya u stvorenomu na cij richci shovishi Tjorhomvatn Cej rezervuar ohopiv dva prirodni ozera vlasne Tjorhomvatn ta Handelandsvatn i maye pripustime kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 492 ta 498 metriv NRM sho vidpovidaye korisnomu ob yemu u 3 mln m3 Do nogo nadhodit resurs vidpracovanij na GES Tjorhom a takozh promizhnij stok Siri pislya vodozaboru zaznachenoyi stanciyi Vid Tjorhomvatn na pivdennij shid prokladeno tunel do shovisha Ousdalsvatn stvorenogo na livij pritoci Siri richci Ausdalsani Cej marshrut maye dovzhinu 2 5 km ta peretin 65 m2 pri comu maksimalnij riven u z yednanih tunelem vodojmah odnakovij Minimalnij zhe riven v Ousdalsvatn yake poglinulo takozh she odne prirodne ozero Myrstolstjonn desho nizhchij ta stanovit 482 metri NRM Sho dozvolyaye otrimati korisnij ob yem u 12 mln m3 Mozhlivo vidznachiti sho taki neznachni pokazniki cih dvoh rezervuariv kompensuyutsya isnuyuchimi vishe po sistemi shovishami golovnim z yakih ye Svartevatn pracyuye na GES Duge Vid Ousdalsvatn na pivden prokladeno tunel dovzhinoyu 18 km z peretinom 65 m2 yaki po dorozi otrimuye dodatkovij resurs z vodozaboriv na ozeri Midtstolvatn kotre drenuyetsya livoruch do Siri cherez Elv fra Lundedalen livij pritoci Siri richci Lilandsani ozeri Indre Rosstolstjorna roztashovanomu u techiyi livoyi pritoki tilki sho zgadanoyi Lilandsani richki Elv fra Stolstjornene V pritoku zh ostannoyi za dopomogoyu korotkogo tunelyu skidayetsya voda zi shovisha Skardsvatnet stvorenogo na Elv I Guddalsdalen tak samo vpadaye livoruch do Lilandsani Shidna derivacijna sistemaDerivacijna sistema z dolini Kvini pochinayetsya u stvorenomu na nij shovishi Oyulvsvatnet Homstolvatn kudi potraplyaye vidpracovana na GES Solhom voda Cej rezervuar maye pripustime kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 471 ta 498 metriv NRM maksimalnij pokaznik takij same yak i u dvoh pivnichnih vodojm sho zabezpechuye korisnij ob yem u 55 mln m3 Okrim prirodnogo pritoku do Homstolvatn za dopomogoyu dvoh korotkih tuneliv perekidayetsya voda z pritokiv Ksani livoyi Austola ta pravoyi Oyevatnani mayut ustya nizhche za greblyu shovisha Vid rezervuaru na zahid cherez vodorozdil z dolinoyu Siri pryamuye tunel dovzhinoyu 7 5 km z peretinom 55 m2 yakij maye lishe odin dodatkovij vodozabir na Gjosa liva pritoka Siri Pivdenna derivacijna sistemaPislya togo yak na livoberezhzhi Siri pivnichnij ta shidnij tuneli zustrichayutsya pochinayetsya ob yednana trasa dovzhinoyu 6 km ta peretinom 100 m2 kotra pryamuye dali v pivdenno zahidnomu napryamku Syudi u 2010 roci pidklyuchili she odnu vodozbirnu sistemu dovzhinoyu bilya 7 km yaka pryamuye v zustrichnomu napryamku na pivnich ta podaye resurs z vodozaboriv na ozeri Marevatn kotre vidnositsya do techiyi richki Marana livoyi pritoki Asmundsani liva pritoka Yksnedalsani kotra vpadaye tak samo livoruch do Siri na dilyanci ozera Sirdalsvatnet zgadanij tilki sho Asmundsani ozeri Ovedalsvatn u techiyi Yksnedalsani ozeri Forevatn na tij samij Yksnedalsani ale vishe po techiyi vid nogo prokladeno korotkij tunel vidgaluzhennya dlya zdrenovuvannya do pivdennoyi vodozbirnoyi sistemi ozeri Ersvatn kotre lezhit na Ertsbekken livij pritoci Siri Riven vodi tut pidnyato grebleyu a skidannya resursu organizovano cherez kanal do stochisha Yksnedalsani vishe za zazanachene pered cim ozero Forevatn Na zavershalnomu etapi ob yednanij derivacijnij tunel peerehodit u prokladeni v skeli tri napirni vodovodi dovzhinoyu po 0 6 km dva diametrom po 3 6 metra ta odin bilshij z pokaznikom u 4 8 metra Mashinnij zalMashinnij zal oblashtovanij u pidzemnomu vikonanni ta maye rozmiri 110h18h30 metriv a dostup do nogo personalu zdijsnyuyetsya cherez tunel dovzhinoyu 0 75 km Osnovne obladnannya stanciyi vstanovili u tri etapi Spershu v 1968 roci razom z derivacijnoyu sistemoyu Kvini zapracyuvali dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 160 MVt Za tri roki razom z pivnichnoyu derivacijnoyu sistemoyu vveli v ekspluataciyu she dva taki zh agregati A v 1988 zapustili p yatu turbinu potuzhnistyu 320 MVt varto vidznachiti sho poyava cogo najbilshogo v krayini gidroagregatu mala na meti ne zbilshennya zagalnoyi virobitki a pidvishennya pikovoyi potuzhnosti Obladnannya pracyuye z naporom u 442 metri Vidpracovana voda transportuyetsya u Siru po vidvidnomu tunelyu dovzhinoyu 0 8 km z peretinom 100 m2 Z richnoyu produktivnistyu bilya 3 8 mlrd kVt god elektroenergiyi stanciya Tonstad viroblyaye bilshe anizh shist inshih GES gidrovuzla Sira Kvina razom uzyati Takozh za cim pokaznikom vona obhodit roztashovanu desho pivnichnishe najpotuzhnishu stanciyu krayini GES Kvilldal zi skladu gidrovuzla Ulla Forre do rechi osnovne vodoshovishe ostannogo Blasjoen mozhe skidati nadlishkovu vodu cherez tunel u verhiv ya Siri Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 300 kV PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 Tonstad kraftverk Sira Kvina Power Company d Track Q12718301 Tonstad vannkraftverk Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 chervnya 2017 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 7 chervnya 2017 Sira Kvina kraftselskap no NO Arhiv originalu za 17 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020