Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Kvilldal – гідроелектростанція на півдні Норвегії, за вісім десятків кілометрів на північний схід від Ставангеру. Знаходячись між ГЕС Saurdal та ГЕС Stølsdal (з одного боку) і ГЕС Hylen (з іншого боку), входить до складу гідровузла Ulla-Forre, створеного переважно у сточищі річок, які течуть до Sandsfjorden, Josenfjorden та Ardaldfjorden – відповідно північно-східної, східної та південно-східної заток великого фіорду Boknafjorden. Станом на другу половину 2010-х найпотужніша гідроелектростанція в країні.
| ГЕС Kvilldal | |
|---|---|
 | |
| 59°31′43″ пн. ш. 6°39′15″ сх. д. / 59.52878000002777270° пн. ш. 6.65420000002777812° сх. д.Координати: 59°31′43″ пн. ш. 6°39′15″ сх. д. / 59.52878000002777270° пн. ш. 6.65420000002777812° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | річки зі сточища Boknafjorden |
| Каскад | гідровузол Ulla-Forre |
| В експлуатації з | 1981[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1981 – 1986 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1240 МВт |
| Середнє річне виробництво | 3028 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 537 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 263,3 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х310 МВт |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | d |
  ГЕС Kvilldal | |
| Мапа | |
Дериваційна станція Kvilldal отримує свій ресурс з двох тунелів, котрі зустрічаються за кілька кілометрів від південного завершення озера Suldalsvatnet (передостання ланка річково-озерного ланцюжка Suldalsvassdraget, яка через Suldalslagen дренується до Sandsfjorden). Північно-східний тунель має довжину біля півтора десятка кілометрів та проходить по лівобережжю Suldalsvatnet, захоплюючи ресурс з дев’яти водозаборів у сточищах його приток Bekk fra Dorlevatnet, Eivindsana та Gaukstolana. Отримана звідси вода перш за все потрапляє до сховища Lauvastolsvatn, створеного на ще одній лівій притоці Suldalsvatnet річці Kvilldalsana. Зазначена водойма з корисним об’ємом 8 млн м3 має припустиме коливання рівня поверхні між позначками 590 та 605 метрів НРМ, що частково досягається за рахунок здреновування нижче природного порогу (рівень озера до регулювання складав 594 метри НРМ).
Ще більшим є південно-західний тунель, який (навіть без урахування західного відгалуження від озера Mosvatnet) має довжину біля двох з половиною десятків кілометрів. На своєму початку він приймає ресурс відпрацьований ГЕС Stølsdal (17 МВт), котра отримує воду зі сточища річок Tusso (права притока Ardalselva, яка тече до Ardalsdfjorden), Sorana (права притока Forreelva, яка впадає зі сходу у Josenfjorden), та Kviana (впадає у той же Josenfjorden дещо західніше від попередньої). Машинний зал станції Stølsdal знаходиться у правобережному гірському масиві тільки що згаданої Sorana, на висоті понад шість сотень метрів над рівнем моря. Сюди ж за допомогою насосної станції Stølsdal (два агрегати загальною потужністю 6 МВт, які споживають 9 млн кВт-год електроенергії на рік) закачується ресурс з розташованого у середній течії Sorana малого сховища Vassbottvatnet, котре має корисний об’єм 1 млн м3 та припустиме коливання рівня поверхні між позначками 470 та 475 метрів НРМ (в основному за рахунок здреновування нижче природного порогу).
Від станції Stølsdal тунель прямує на північ та:
- перетинає долину Forreelva, отримуючи тут поповнення з двох водозаборів (можливо відзначити, що верхів’я Forreelva вже були охоплені другим за розміром водосховищем країни Blasjoen, котре працює на верхній ступінь гідровузла ГЕС Saurdal);
- підбирає ресурс з одного водозабору на Fagerdalsana та чотирьох у сточищі Flottana (обидві є лівими притоками річки Улла, котра впадає у Josenfjorden з півночі). При цьому вище по течії Flottana знаходиться значне сховище Stovedalsvatn, котре має корисний об’єм у 55 млн м3, що забезпечується припустимим коливанням рівня між позначками 790 та 830 метрів НРМ (майже виключно за рахунок здреновування нижче природного рівня у 827 метрів НРМ);
- перетинає долину Улли, маючи тут два водозабри – на головній річці та її малій лівій притоці Bekk fra Flottehei;
- досягає водосховища Sandsavatn на річці Kvennana, правій притоці Улли. Ця водойма регулюється в діапазоні від 550 та 605 метрів НРМ, і, знов-таки, майже повністю шляхом здреновування – природний рівень поверхні озера знаходився на позначці 602,3 метра НРМ. Зазначене коливання забезпечує можливість використання корисного об’єму у 230 млн м3. Втім, на практиці намагаються використовувати верхні 10-15 метрів діапазону (корисний об’єм 95 млн м3), оскільки низький рівень води у Sandsavatn накладає певні обмеження на роботу ГЕС Saurdal (яка не просто є верхнім ступенем гідровузла, але й використовує Sandsavatn у якості нижнього резервуару при роботі в режимі гідроакумуляції).
З заходу до Sandsavatn потрапляє додатковий ресурс завдяки роботі ще однієї дериваційної траси, тунель якої має довжину біля 7 км. Це відгалуження починається зі сховища Mosvatnet, створеного на річці Mosana (ліва притока згаданої на самому початку статті Suldalslagen, котра тече до Sandsfjorden). Mosvatnet регулюється в діапазоні лише 2 метри (від 516 до 518 метрів НРМ) та має корисний об’єм у 3 млн м3. Тунель спершу потрапляє у сточище A fra Finndalen, правої притоки Улли, де розташовані три водозабори та насосна станція Hjorteland. Остання має три агрегати загальною потужністю 6,6 МВт та споживає на рік 20 млн кВт-год електроенергії, забезпечуючи підйом ресурсу на рівень, достатній для подачі у розташоване суттєво вище Sandsavatn. На шляху до нього західний тунель має ще один водозабір з Bekk fra Heiavatna, правої притоки Kvennana (на якій і знаходиться Sandsavatn).
Після Sandsavatn південно-західний тунель довертає дещо на схід, прямуючи на з’єднання з північно-східним (при цьому можливо звернути увагу, що розташоване в нижній частині останнього водосховище Lauvastolsvatn має такий самий максимальний рівень поверхні, як і Sandsavatn). На завершальному етапі маршрут від Sandsavatn приймає ресурс з останнього водозабору із озера Grunnavatnet, котре лежить на річці Holmaliana, лівій притоці Kvilldalsana (остання, як зазначалось, протікає через Lauvastolsvatn).
Втім, значно важливішим з’єднанням останнього етапу тунелю від Sandsavatn є сполучення з машинним залом ГЕС-ГАЕС Saurdal, котра може або видавати сюди відпрацьовану воду, або забирати ресурс із тунелю для закачування в розташоване на чотири сотні метрів вище сховище Blasjoen.
Після з’єднання південно-західного та північно-східного тунелів поблизу Lauvastolsvatn починається об’єднана ділянка північного спрямування довжиною біля 4 км, яка виводить до розташованого неподалік південного узбережжя озера Suldalsvatnet машинного залу ГЕС Kvilldal.
Основне обладнання станції складають чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 310 МВт, які при напорі у 537 метрів забезпечують виробництво понад 3 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю потрапляє до Suldalsvatnet.
Примітки
- Kvilldal kraftverk — Skagerak Kraft.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2018.
- Stolsdal pumpe.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . docplayer.me. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
- Hjorteland pumpe.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- Kvilldal.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Kvilldal gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za visim desyatkiv kilometriv na pivnichnij shid vid Stavangeru Znahodyachis mizh GES Saurdal ta GES Stolsdal z odnogo boku i GES Hylen z inshogo boku vhodit do skladu gidrovuzla Ulla Forre stvorenogo perevazhno u stochishi richok yaki techut do Sandsfjorden Josenfjorden ta Ardaldfjorden vidpovidno pivnichno shidnoyi shidnoyi ta pivdenno shidnoyi zatok velikogo fiordu Boknafjorden Stanom na drugu polovinu 2010 h najpotuzhnisha gidroelektrostanciya v krayini GES Kvilldal59 31 43 pn sh 6 39 15 sh d 59 52878000002777270 pn sh 6 65420000002777812 sh d 59 52878000002777270 6 65420000002777812 Koordinati 59 31 43 pn sh 6 39 15 sh d 59 52878000002777270 pn sh 6 65420000002777812 sh d 59 52878000002777270 6 65420000002777812KrayinaNorvegiyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkarichki zi stochisha BoknafjordenKaskadgidrovuzol Ulla ForreV ekspluataciyi z1981 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1981 1986Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist1240 MVtSerednye richne virobnictvo3028 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir537 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin4Vitrata cherez turbini263 3 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv4Potuzhnist gidroagregativ4h310 MVtVlasnikStatkraftOperatordGES KvilldalMapa Derivacijna stanciya Kvilldal otrimuye svij resurs z dvoh tuneliv kotri zustrichayutsya za kilka kilometriv vid pivdennogo zavershennya ozera Suldalsvatnet peredostannya lanka richkovo ozernogo lancyuzhka Suldalsvassdraget yaka cherez Suldalslagen drenuyetsya do Sandsfjorden Pivnichno shidnij tunel maye dovzhinu bilya pivtora desyatka kilometriv ta prohodit po livoberezhzhyu Suldalsvatnet zahoplyuyuchi resurs z dev yati vodozaboriv u stochishah jogo pritok Bekk fra Dorlevatnet Eivindsana ta Gaukstolana Otrimana zvidsi voda persh za vse potraplyaye do shovisha Lauvastolsvatn stvorenogo na she odnij livij pritoci Suldalsvatnet richci Kvilldalsana Zaznachena vodojma z korisnim ob yemom 8 mln m3 maye pripustime kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 590 ta 605 metriv NRM sho chastkovo dosyagayetsya za rahunok zdrenovuvannya nizhche prirodnogo porogu riven ozera do regulyuvannya skladav 594 metri NRM She bilshim ye pivdenno zahidnij tunel yakij navit bez urahuvannya zahidnogo vidgaluzhennya vid ozera Mosvatnet maye dovzhinu bilya dvoh z polovinoyu desyatkiv kilometriv Na svoyemu pochatku vin prijmaye resurs vidpracovanij GES Stolsdal 17 MVt kotra otrimuye vodu zi stochisha richok Tusso prava pritoka Ardalselva yaka teche do Ardalsdfjorden Sorana prava pritoka Forreelva yaka vpadaye zi shodu u Josenfjorden ta Kviana vpadaye u toj zhe Josenfjorden desho zahidnishe vid poperednoyi Mashinnij zal stanciyi Stolsdal znahoditsya u pravoberezhnomu girskomu masivi tilki sho zgadanoyi Sorana na visoti ponad shist soten metriv nad rivnem morya Syudi zh za dopomogoyu nasosnoyi stanciyi Stolsdal dva agregati zagalnoyu potuzhnistyu 6 MVt yaki spozhivayut 9 mln kVt god elektroenergiyi na rik zakachuyetsya resurs z roztashovanogo u serednij techiyi Sorana malogo shovisha Vassbottvatnet kotre maye korisnij ob yem 1 mln m3 ta pripustime kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 470 ta 475 metriv NRM v osnovnomu za rahunok zdrenovuvannya nizhche prirodnogo porogu Vid stanciyi Stolsdal tunel pryamuye na pivnich ta peretinaye dolinu Forreelva otrimuyuchi tut popovnennya z dvoh vodozaboriv mozhlivo vidznachiti sho verhiv ya Forreelva vzhe buli ohopleni drugim za rozmirom vodoshovishem krayini Blasjoen kotre pracyuye na verhnij stupin gidrovuzla GES Saurdal pidbiraye resurs z odnogo vodozaboru na Fagerdalsana ta chotiroh u stochishi Flottana obidvi ye livimi pritokami richki Ulla kotra vpadaye u Josenfjorden z pivnochi Pri comu vishe po techiyi Flottana znahoditsya znachne shovishe Stovedalsvatn kotre maye korisnij ob yem u 55 mln m3 sho zabezpechuyetsya pripustimim kolivannyam rivnya mizh poznachkami 790 ta 830 metriv NRM majzhe viklyuchno za rahunok zdrenovuvannya nizhche prirodnogo rivnya u 827 metriv NRM peretinaye dolinu Ulli mayuchi tut dva vodozabri na golovnij richci ta yiyi malij livij pritoci Bekk fra Flottehei Greblya na Sandsavatnet dosyagaye vodoshovisha Sandsavatn na richci Kvennana pravij pritoci Ulli Cya vodojma regulyuyetsya v diapazoni vid 550 ta 605 metriv NRM i znov taki majzhe povnistyu shlyahom zdrenovuvannya prirodnij riven poverhni ozera znahodivsya na poznachci 602 3 metra NRM Zaznachene kolivannya zabezpechuye mozhlivist vikoristannya korisnogo ob yemu u 230 mln m3 Vtim na praktici namagayutsya vikoristovuvati verhni 10 15 metriv diapazonu korisnij ob yem 95 mln m3 oskilki nizkij riven vodi u Sandsavatn nakladaye pevni obmezhennya na robotu GES Saurdal yaka ne prosto ye verhnim stupenem gidrovuzla ale j vikoristovuye Sandsavatn u yakosti nizhnogo rezervuaru pri roboti v rezhimi gidroakumulyaciyi Z zahodu do Sandsavatn potraplyaye dodatkovij resurs zavdyaki roboti she odniyeyi derivacijnoyi trasi tunel yakoyi maye dovzhinu bilya 7 km Ce vidgaluzhennya pochinayetsya zi shovisha Mosvatnet stvorenogo na richci Mosana liva pritoka zgadanoyi na samomu pochatku statti Suldalslagen kotra teche do Sandsfjorden Mosvatnet regulyuyetsya v diapazoni lishe 2 metri vid 516 do 518 metriv NRM ta maye korisnij ob yem u 3 mln m3 Tunel spershu potraplyaye u stochishe A fra Finndalen pravoyi pritoki Ulli de roztashovani tri vodozabori ta nasosna stanciya Hjorteland Ostannya maye tri agregati zagalnoyu potuzhnistyu 6 6 MVt ta spozhivaye na rik 20 mln kVt god elektroenergiyi zabezpechuyuchi pidjom resursu na riven dostatnij dlya podachi u roztashovane suttyevo vishe Sandsavatn Na shlyahu do nogo zahidnij tunel maye she odin vodozabir z Bekk fra Heiavatna pravoyi pritoki Kvennana na yakij i znahoditsya Sandsavatn Pislya Sandsavatn pivdenno zahidnij tunel dovertaye desho na shid pryamuyuchi na z yednannya z pivnichno shidnim pri comu mozhlivo zvernuti uvagu sho roztashovane v nizhnij chastini ostannogo vodoshovishe Lauvastolsvatn maye takij samij maksimalnij riven poverhni yak i Sandsavatn Na zavershalnomu etapi marshrut vid Sandsavatn prijmaye resurs z ostannogo vodozaboru iz ozera Grunnavatnet kotre lezhit na richci Holmaliana livij pritoci Kvilldalsana ostannya yak zaznachalos protikaye cherez Lauvastolsvatn Vtim znachno vazhlivishim z yednannyam ostannogo etapu tunelyu vid Sandsavatn ye spoluchennya z mashinnim zalom GES GAES Saurdal kotra mozhe abo vidavati syudi vidpracovanu vodu abo zabirati resurs iz tunelyu dlya zakachuvannya v roztashovane na chotiri sotni metriv vishe shovishe Blasjoen Pislya z yednannya pivdenno zahidnogo ta pivnichno shidnogo tuneliv poblizu Lauvastolsvatn pochinayetsya ob yednana dilyanka pivnichnogo spryamuvannya dovzhinoyu bilya 4 km yaka vivodit do roztashovanogo nepodalik pivdennogo uzberezhzhya ozera Suldalsvatnet mashinnogo zalu GES Kvilldal Osnovne obladnannya stanciyi skladayut chotiri turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 310 MVt yaki pri napori u 537 metriv zabezpechuyut virobnictvo ponad 3 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda po vidvidnomu tunelyu potraplyaye do Suldalsvatnet PrimitkiKvilldal kraftverk Skagerak Kraft d Track Q12000809 PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2018 Stolsdal pumpe a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya docplayer me Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2018 Hjorteland pumpe a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020 Kvilldal a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya