ГЕС Steinsfoss — гідроелектростанція на півдні Норвегії, за 15 км на північ від Крістіансанна. Знаходячись між ГЕС Nomeland (вище за течією) та ГЕС Hunsfoss, входить до складу каскаду на річці Отра, яка впадає до протоки Скагеррак у Крістіансанні.
ГЕС Steinsfoss | |
---|---|
58°18′00″ пн. ш. 7°58′02″ сх. д. / 58.3001900000277757385° пн. ш. 7.967450000027778145° сх. д.Координати: 58°18′00″ пн. ш. 7°58′02″ сх. д. / 58.3001900000277757385° пн. ш. 7.967450000027778145° сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Адмінодиниця | d |
Стан | діюча |
Річка | Отра |
Каскад | каскад на Отрі |
В експлуатації з | 1957[1] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1957—1958, 1985 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 110 МВт |
Середнє річне виробництво | 542 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 57,4 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 |
Витрата через турбіни | 244 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Потужність гідроагрегатів | 2 × 23,6 + 1 × 61,3 МВт |
Власник | Agder Energi |
Оператор | d[2] |
ГЕС Steinsfoss | |
Мапа | |
Станція не має власного великого сховища, проте вище по течії працює чимало резервуарів, найбільшим серед яких є Vatnedalsvatn. Забір води для ГЕС Steinsfoss відбувається з озера Beihølen, від якого через правобережний масив прямує підвідний тунель довжиною 3,5 км. Така схема дає змогу використати падіння річки на ділянці трьох послідовних порогів Steinsfoss, Paulenfoss та Urfoss.
Підземний машинний зал обладнали турбінами типу Френсіс — дві з потужністю по 23,6 МВт стали до ладу в 1957—1958 роках, а у 1985-му до них приєдналась ще одна з потужністю 61,3 МВт. При напорі у 57,4 метра це обладнання забезпечує виробітку понад 0,5 млрд кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода повертається в Отру.
Примітки
- https://www.ae.no/var-virksomhet/produksjon/vannkraft/vare-vannkraftverk/steinsfoss-kraftstasjon/
- https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=399
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- Steinsfoss.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Steinsfoss gidroelektrostanciya na pivdni Norvegiyi za 15 km na pivnich vid Kristiansanna Znahodyachis mizh GES Nomeland vishe za techiyeyu ta GES Hunsfoss vhodit do skladu kaskadu na richci Otra yaka vpadaye do protoki Skagerrak u Kristiansanni GES Steinsfoss58 18 00 pn sh 7 58 02 sh d 58 3001900000277757385 pn sh 7 967450000027778145 sh d 58 3001900000277757385 7 967450000027778145 Koordinati 58 18 00 pn sh 7 58 02 sh d 58 3001900000277757385 pn sh 7 967450000027778145 sh d 58 3001900000277757385 7 967450000027778145KrayinaNorvegiyaAdminodinicyadStandiyuchaRichkaOtraKaskadkaskad na OtriV ekspluataciyi z1957 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1957 1958 1985Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist110 MVtSerednye richne virobnictvo542 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir57 4 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin3Vitrata cherez turbini244 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv3Potuzhnist gidroagregativ2 23 6 1 61 3 MVtVlasnikAgder EnergiOperatord 2 GES SteinsfossMapa Stanciya ne maye vlasnogo velikogo shovisha prote vishe po techiyi pracyuye chimalo rezervuariv najbilshim sered yakih ye Vatnedalsvatn Zabir vodi dlya GES Steinsfoss vidbuvayetsya z ozera Beiholen vid yakogo cherez pravoberezhnij masiv pryamuye pidvidnij tunel dovzhinoyu 3 5 km Taka shema daye zmogu vikoristati padinnya richki na dilyanci troh poslidovnih porogiv Steinsfoss Paulenfoss ta Urfoss Pidzemnij mashinnij zal obladnali turbinami tipu Frensis dvi z potuzhnistyu po 23 6 MVt stali do ladu v 1957 1958 rokah a u 1985 mu do nih priyednalas she odna z potuzhnistyu 61 3 MVt Pri napori u 57 4 metra ce obladnannya zabezpechuye virobitku ponad 0 5 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda povertayetsya v Otru Primitkihttps www ae no var virksomhet produksjon vannkraft vare vannkraftverk steinsfoss kraftstasjon https www nve no energi energisystem vannkraft vannkraftdatabase vannkraftverk id 399 Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2020 Steinsfoss a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya