Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Свартісен – гідроелектростанція у центральній частині Норвегії між Му-і-Рана та Буде. Використовує ресурс із цілого ряду річок, котрі несуть свої води до розташованих між зазначеними містами фіордів.
| ГЕС Свартісен | |
|---|---|
 | |
| 66°43′42″ пн. ш. 13°54′49″ сх. д. / 66.7283° пн. ш. 13.9136° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d[1][2] |
| Стан | діюча |
| Річка | Fykanaga, деривація зі сточища Beiarelva та Ранельви |
| В експлуатації з | 1993[2][1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1993 (перша черга), 2010 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 600 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2466 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 543 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 120 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 1х350 (перша черга), 1х250 (друга черга) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна |
| Висота греблі | 125 м |
| Довжина греблі | 825 м |
| Власник | Statkraft/Nordlandskraft |
| Оператор | d[1] |
  ГЕС Свартісен | |
| Мапа | |
Необхідне для роботи станції водосховище Storglomvatnet створили на річці Fykanaga, яка впадає до Glomfjorden. Ще до реалізації проекту Свартісен тут існував резервуар, котрий накопичував ресурс для ГЕС Glomfjord, введеної в експлуатацію у 1920 році та в подальшому розширеної до показника 120 МВт. У 1990-х замість старої бетонної звели нову кам’яно-накидну греблю висотою 125 метрів та довжиною 825 метрів (попередня споруда при цьому виявилась затопленою). Гребля дозволила створити найбільше в країні водосховище з площею поверхні 47,3 км2 та корисним об’ємом 3506 млн м3, в якому припустиме коливання рівня між позначками 460 та 585 метрів НРМ.
Окрім власного стоку сюди зі сходу перекидається додатковий ресурс зі сточища річок Beiarelva (тече у північному напрямку та впадає до Beiarfjorden, котрий через Nordfjord та Beiarkjeften сполучається з гирлом Saltfjorden – великої затоки, на березі якої і стоїть зазначене вище місто Буде) та Blakkåga (тече у південному напрямку до впадіння праворуч у Raudvassåga, котра через озеро Лангват відноситься до сточища річки Рана, яка впадає до Рана-фіорду біля згаданого вище міста Мо-і-Рана). При цьому окрім самої Beiarelva наявні водозабори на Gråtåga (ліва притока Beiarelva) та її лівій притоці Vegdalselva, а також сім водозаборів на струмках, що зтікають до Beiarelva з обох сторін долини. Що стосується Blakkåga, то окрім водозабору на ній відбирають ресурс із озера Bogvatnet,яке дренується коротким струмком праворуч до Blakkåga. Загальна довжина тунелів цієї розгалуженої системи перевищує чотири десятки кілометрів.
Крім того з півдня до Storglomvatnet по короткому – біля 1 км – тунелю подається ресурс із водозабору у верхній течії Langvassåga (тече до нещодавно згаданого озера Лангватн зі сточища Рана-фіорду).
Із Storglomvatnet на захід прокладено головний дериваційний тунель довжиною біля 5,5 км, який неподалік від машинного залу з’єднаний з протяжною (понад два десятки кілометрів лише у основного тунелю) водозбірною системою, котра тягнеться на південь та північ і отримує ресурс із 43 водозаборів на струмках, що стікають з прибережних гір до Holandsfjorden та його східного продовження Nordfjorden, а також ліворуч до річки Fykanaga.
Також варто відзначити, що в межах проекту відбувається збір води під панцирем льодовика Свартісен, котрий розташований між Storglomvatnet та узбережжям. Загальна ж довжина тунелів станції складає біля 100 км.
Основне обладнання ГЕС становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю 350 МВт та 250 МВт, які використовують напір у 543 метра та забезпечують виробництво 2466 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тенелю довжиною біля 2,5 км відводиться до Nordfjorden.
Після запуску ГЕС Свартісен, котра забрала для себе більшу частину ресурсів району, на станції Glomfjord вивели з експлуатації п’ять із шести гідроагрегатів, що зменшило її потужність до 20 МВт.
Примітки
- Svartisen vannkraftverk — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- Svartisen — Statkraft.
- Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 16 липня 2019.
- Dam: Storglomvatn, Meløy, Nordland. www.nve.no. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- Svartisen | Statkraft. www.statkraft.no. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Svartisen gidroelektrostanciya u centralnij chastini Norvegiyi mizh Mu i Rana ta Bude Vikoristovuye resurs iz cilogo ryadu richok kotri nesut svoyi vodi do roztashovanih mizh zaznachenimi mistami fiordiv GES Svartisen66 43 42 pn sh 13 54 49 sh d 66 7283 pn sh 13 9136 sh d 66 7283 13 9136KrayinaNorvegiyaAdminodinicyaMeloyd 1 2 StandiyuchaRichkaFykanaga derivaciya zi stochisha Beiarelva ta RanelviV ekspluataciyi z1993 2 1 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1993 persha cherga 2010 druga cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist600 MVtSerednye richne virobnictvo2466 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir543 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin2Vitrata cherez turbini120 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv2Potuzhnist gidroagregativ1h350 persha cherga 1h250 druga cherga MVtOsnovni sporudiTip greblikam yano nakidnaVisota grebli125 mDovzhina grebli825 mVlasnikStatkraft NordlandskraftOperatorStatkraft Enerzhid 1 GES SvartisenMapa Neobhidne dlya roboti stanciyi vodoshovishe Storglomvatnet stvorili na richci Fykanaga yaka vpadaye do Glomfjorden She do realizaciyi proektu Svartisen tut isnuvav rezervuar kotrij nakopichuvav resurs dlya GES Glomfjord vvedenoyi v ekspluataciyu u 1920 roci ta v podalshomu rozshirenoyi do pokaznika 120 MVt U 1990 h zamist staroyi betonnoyi zveli novu kam 3 yano nakidnu greblyu visotoyu 125 metriv ta dovzhinoyu 825 metriv poperednya sporuda pri comu viyavilas zatoplenoyu Greblya dozvolila stvoriti najbilshe v krayini vodoshovishe z plosheyu poverhni 47 3 km2 ta korisnim ob yemom 3506 mln m3 v yakomu pripustime kolivannya rivnya mizh poznachkami 460 ta 585 metriv NRM 4 Okrim vlasnogo stoku syudi zi shodu perekidayetsya dodatkovij resurs zi stochisha richok Beiarelva teche u pivnichnomu napryamku ta vpadaye do Beiarfjorden kotrij cherez Nordfjord ta Beiarkjeften spoluchayetsya z girlom Saltfjorden velikoyi zatoki na berezi yakoyi i stoyit zaznachene vishe misto Bude ta Blakkaga teche u pivdennomu napryamku do vpadinnya pravoruch u Raudvassaga kotra cherez ozero Langvat vidnositsya do stochisha richki Rana yaka vpadaye do Rana fiordu bilya zgadanogo vishe mista Mo i Rana Pri comu okrim samoyi Beiarelva nayavni vodozabori na Grataga liva pritoka Beiarelva ta yiyi livij pritoci Vegdalselva a takozh sim vodozaboriv na strumkah sho ztikayut do Beiarelva z oboh storin dolini Sho stosuyetsya Blakkaga to okrim vodozaboru na nij vidbirayut resurs iz ozera Bogvatnet yake drenuyetsya korotkim strumkom pravoruch do Blakkaga Zagalna dovzhina tuneliv ciyeyi rozgaluzhenoyi sistemi perevishuye chotiri desyatki kilometriv Krim togo z pivdnya do Storglomvatnet po korotkomu bilya 1 km tunelyu podayetsya resurs iz vodozaboru u verhnij techiyi Langvassaga teche do neshodavno zgadanogo ozera Langvatn zi stochisha Rana fiordu Iz Storglomvatnet na zahid prokladeno golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu bilya 5 5 km yakij nepodalik vid mashinnogo zalu z yednanij z protyazhnoyu ponad dva desyatki kilometriv lishe u osnovnogo tunelyu vodozbirnoyu sistemoyu kotra tyagnetsya na pivden ta pivnich i otrimuye resurs iz 43 vodozaboriv na strumkah sho stikayut z priberezhnih gir do Holandsfjorden ta jogo shidnogo prodovzhennya Nordfjorden a takozh livoruch do richki Fykanaga Takozh varto vidznachiti sho v mezhah proektu vidbuvayetsya zbir vodi pid pancirem lodovika Svartisen kotrij roztashovanij mizh Storglomvatnet ta uzberezhzhyam Zagalna zh dovzhina tuneliv stanciyi skladaye bilya 100 km Osnovne obladnannya GES stanovlyat dvi turbini tipu Frensis potuzhnistyu 350 MVt ta 250 MVt yaki vikoristovuyut napir u 543 metra ta zabezpechuyut virobnictvo 2466 mln kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda po vidvidnomu tenelyu dovzhinoyu bilya 2 5 km vidvoditsya do Nordfjorden 3 5 Pislya zapusku GES Svartisen kotra zabrala dlya sebe bilshu chastinu resursiv rajonu na stanciyi Glomfjord viveli z ekspluataciyi p yat iz shesti gidroagregativ sho zmenshilo yiyi potuzhnist do 20 MVt Primitkired a b v Svartisen vannkraftverk Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 a b Svartisen Statkraft d Track Q1681145 a b Vannkraftverk NVE www nve no Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 16 lipnya 2019 Dam Storglomvatn Meloy Nordland www nve no Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 16 lipnya 2019 Svartisen Statkraft www statkraft no Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 16 lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title GES Svartisen amp oldid 41828845