Вудсія альпійська (Woodsia alpina) — багаторічна трав'яниста рослина з родини вудсієвих (Woodsiaceae). Вид занесено до Червоної книги України. Названа шотландським ботаніком Робертом Брауном в XIX столітті на честь англійського архітектора та природознавця (англ. Joseph Woods).
Вудсія альпійська | |
---|---|
Вудсія альпійська під літерою B. | |
Мабуть у безпеці () | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
Підпорядок: | Aspleniineae |
Родина: | Вудсієві (Woodsiaceae) |
Рід: | Вудсія (Woodsia) |
Вид: | Вудсія альпійська (W. alpina) |
Біноміальна назва | |
Woodsia alpina | |
Синоніми | |
Woodsia ilvensis ssp. alpina (Bolton) Asch. |
Морфологія
Гемікриптофіт. Трав'яний короткокореневищний багаторічник, ваї до 15 см висотою, двічі пірчасторозсічені, кінцеві сегменти яйцеподібні до 1 см в діаметрі, запушені з нижнього боку довгими волосками. Утворює густі дернини. Спори овально-еліптичні, великозморшкуваті, у спорангіях на ніжках, зібрані в округлі соруси, які майже суцільно вкривають нижню поверхню (вай). Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами та вегетативно (штучно: діленням куртин в квітні до початку відростання листків).
Ареал
Поширення виду на планеті: Арктична зона, Скандинавія та гірські системи Євразії (Альпи, Піренеї, Апенніни, Судети, Урал, Кавказ), Західний та Східний Сибір, Північна Америка з іррадіаціями на рівнину на виходах кристалічних порід. В Україні — поодинокі місцезростання в Карпатах (Івано-Франківська, Закарпатська області; популяції не досліджено) та на виходах Українського кристалічного щита Приазовської височини («Кам'яні Могили»). Популяція представлена у вигляді локальних невеликих (до 20-30 см) куртин, розміщених групками під нависаючими скелями. В Карпатах зустрічається спорадично на горі Обавський Камінь (Свалявський район); на Чивчинських горах у верхів’ях Білого Черемошу, горі . Місцезнаходження на Поліссі (Житомир) не підтверджено, можливо, наводилися помилково.
Зростає у затінених ущелинах виходів кристалічних порід, угруповання класу Asplenietea trichomanis. Облігатний петрофіт, ацидофіл, карбонатофоб, полюбляє кам’янисті, піщані ґрунти слабокислої або нейтральної реакції.
Охорона
Вудсія альпійська потребує природоохоронних заходів із збереження як зникаючий вид. Причинами зміни чисельності є вузька екологічна амплітуда, стенотопні умови зростання. Рослину охороняють у відділенні «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника. Заради збереження чисельності заборонено порушувати умови місцезростання, збирати дикорослі рослини. Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Наукове значення виду: досить рідкісний аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Вид має господарське та комерційне значення як декоративна рослина, в природі — ґрунтоформуюча рослина.
Історія
За цей вид часто приймають дрібні, зазвичай ювенільні рослини виду вудсії ельбської Woodsia ilvensis зі слабким запушенням і небагатьма лусочками на нижній стороні вай, що зустрічаються разом з вудсією альпійською. Помітно наближаються до альпійської вудсії екземпляри з Камчатки (річки Палана і верхів'я річки в Карагінськом районі), але і вони мають широколанцетну форму вай, характерну для вудсії ельбської. Загалом Woodsia alpina походить від гібридизації W. ilvensis (2n = 78) з W. glabella (2n = 78), що підтверджується хромосомним числом цього виду (2n = 156) і його проміжною між батьківськими видами морфологією.
Примітки
- Plants profile: Woodsia alpina (Bolton) Gray. USDA. Retrieved 12 June 2008.
- (англ.) Lusby, Phillip and Wright, Jenny (2002) Scottish Wild Plants: Their History, Ecology and Conservation. Edinburgh. Mercat. . pp. 107–109.
- Вудсія альпійська [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті з ландшафтного дизайну GreenInfo.ru.
- Вудсія альпійська [ 30 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Рослини світу».
- (рос.) Сосудистые растения советского Дальнего Востока. Том 5. / Отв. ред. С. С. Харкевич. — СПб.: Наука, 1991. — стр. 85.
Література
- Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.
- Ткаченко В. С., Дідух Я. П., Генов А. П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.
- Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1996. — 608 с.
- Дідух Я. П. Вудсія альпійська / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
- (рос.) Панова Л. С. Каменные Могилы. — Донецк, 1974.
- (рос.) Флора европейской части СССР. Том I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.
- (рос.) Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. М.: МГУ, 1979. — с. 195.
- (англ.) Quattrocchi, Umberto. CRC world dictionary of plant names: common names, scientific names, eponyms, synonyms and etymology. / Umberto Quattrocchi. — Roca-Ratea, Florida, USA, 2000. — v. I. A-C. — p. 188;
- (нім.) Genaust, Helmut. Etymologisches Worterbuch der botanischen Pflanzennamen. — 3., vollstandig uberarb. und erw. Aufl. — Basel; Boston ; Berlin: Birkhauser, 1996. — p. 66.
Посилання
- Фотогалерея вудсії альпійської. [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.]
- (англ.) Вудсія альпійська [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Аграрного Міністерства США (USDA).
- Вудсія альпійська в Червоній книзі України [ 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vudsiya alpijska Woodsia alpina bagatorichna trav yanista roslina z rodini vudsiyevih Woodsiaceae Vid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Nazvana shotlandskim botanikom Robertom Braunom v XIX stolitti na chest anglijskogo arhitektora ta prirodoznavcya angl Joseph Woods Vudsiya alpijskaVudsiya alpijska pid literoyu B Ohoronnij statusMabut u bezpeci Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Poryadok Bagatonizhkovi Polypodiales Pidporyadok AspleniineaeRodina Vudsiyevi Woodsiaceae Rid Vudsiya Woodsia Vid Vudsiya alpijska W alpina Binomialna nazvaWoodsia alpina Bolton Gray SinonimiWoodsia ilvensis ssp alpina Bolton Asch Woodsia intermedia Rupr Acrostichum alpinum BoltonMorfologiyaGemikriptofit Trav yanij korotkokorenevishnij bagatorichnik vayi do 15 sm visotoyu dvichi pirchastorozsicheni kincevi segmenti yajcepodibni do 1 sm v diametri zapusheni z nizhnogo boku dovgimi voloskami Utvoryuye gusti dernini Spori ovalno eliptichni velikozmorshkuvati u sporangiyah na nizhkah zibrani v okrugli sorusi yaki majzhe sucilno vkrivayut nizhnyu poverhnyu vaj Sporonosit u lipni serpni Rozmnozhuyetsya sporami ta vegetativno shtuchno dilennyam kurtin v kvitni do pochatku vidrostannya listkiv ArealPoshirennya vidu na planeti Arktichna zona Skandinaviya ta girski sistemi Yevraziyi Alpi Pireneyi Apennini Sudeti Ural Kavkaz Zahidnij ta Shidnij Sibir Pivnichna Amerika z irradiaciyami na rivninu na vihodah kristalichnih porid V Ukrayini poodinoki miscezrostannya v Karpatah Ivano Frankivska Zakarpatska oblasti populyaciyi ne doslidzheno ta na vihodah Ukrayinskogo kristalichnogo shita Priazovskoyi visochini Kam yani Mogili Populyaciya predstavlena u viglyadi lokalnih nevelikih do 20 30 sm kurtin rozmishenih grupkami pid navisayuchimi skelyami V Karpatah zustrichayetsya sporadichno na gori Obavskij Kamin Svalyavskij rajon na Chivchinskih gorah u verhiv yah Bilogo Cheremoshu gori Misceznahodzhennya na Polissi Zhitomir ne pidtverdzheno mozhlivo navodilisya pomilkovo Zrostaye u zatinenih ushelinah vihodiv kristalichnih porid ugrupovannya klasu Asplenietea trichomanis Obligatnij petrofit acidofil karbonatofob polyublyaye kam yanisti pishani grunti slabokisloyi abo nejtralnoyi reakciyi OhoronaVudsiya alpijska potrebuye prirodoohoronnih zahodiv iz zberezhennya yak znikayuchij vid Prichinami zmini chiselnosti ye vuzka ekologichna amplituda stenotopni umovi zrostannya Roslinu ohoronyayut u viddilenni Kam yani Mogili Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika Zaradi zberezhennya chiselnosti zaboroneno porushuvati umovi miscezrostannya zbirati dikorosli roslini Vidomostej pro rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah nemaye Naukove znachennya vidu dosit ridkisnij arkto alpijskij reliktovij vid z diz yunktivnim arealom Vid maye gospodarske ta komercijne znachennya yak dekorativna roslina v prirodi gruntoformuyucha roslina IstoriyaZa cej vid chasto prijmayut dribni zazvichaj yuvenilni roslini vidu vudsiyi elbskoyi Woodsia ilvensis zi slabkim zapushennyam i nebagatma lusochkami na nizhnij storoni vaj sho zustrichayutsya razom z vudsiyeyu alpijskoyu Pomitno nablizhayutsya do alpijskoyi vudsiyi ekzemplyari z Kamchatki richki Palana i verhiv ya richki v Karaginskom rajoni ale i voni mayut shirokolancetnu formu vaj harakternu dlya vudsiyi elbskoyi Zagalom Woodsia alpina pohodit vid gibridizaciyi W ilvensis 2n 78 z W glabella 2n 78 sho pidtverdzhuyetsya hromosomnim chislom cogo vidu 2n 156 i jogo promizhnoyu mizh batkivskimi vidami morfologiyeyu PrimitkiPlants profile Woodsia alpina Bolton Gray USDA Retrieved 12 June 2008 angl Lusby Phillip and Wright Jenny 2002 Scottish Wild Plants Their History Ecology and Conservation Edinburgh Mercat ISBN 1 84183 011 9 pp 107 109 Vudsiya alpijska 19 grudnya 2013 u Wayback Machine na sajti z landshaftnogo dizajnu GreenInfo ru Vudsiya alpijska 30 sichnya 2014 u Wayback Machine na sajti Roslini svitu ros Sosudistye rasteniya sovetskogo Dalnego Vostoka Tom 5 Otv red S S Harkevich SPb Nauka 1991 str 85 LiteraturaEkoflora Ukrayini Tom 1 Ya P Diduh P G Plyuta V V Protopopova ta in Vidpov red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2000 284 c Tkachenko V S Diduh Ya P Genov A P ta in Ukrayinskij prirodnij stepovij zapovidnik Roslinnij svit K Fitosociocentr 1998 280 s Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1996 608 s Diduh Ya P Vudsiya alpijska Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit za red Ya P Diduha K Globalkonsalting 2009 900 s ISBN 978 966 97059 1 4 ros Panova L S Kamennye Mogily Doneck 1974 ros Flora evropejskoj chasti SSSR Tom I Pod red A A Fedorova L Nauka 1974 404 s ros Kaden N N Terenteva N N Etimologicheskij slovar nauchnyh nazvanij sosudistyh rastenij dikorastushih i razvodimyh v SSSR M MGU 1979 s 195 angl Quattrocchi Umberto CRC world dictionary of plant names common names scientific names eponyms synonyms and etymology Umberto Quattrocchi Roca Ratea Florida USA 2000 v I A C p 188 nim Genaust Helmut Etymologisches Worterbuch der botanischen Pflanzennamen 3 vollstandig uberarb und erw Aufl Basel Boston Berlin Birkhauser 1996 p 66 PosilannyaFotogalereya vudsiyi alpijskoyi 2 chervnya 2013 u Wayback Machine angl Vudsiya alpijska 26 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Agrarnogo Ministerstva SShA USDA Vudsiya alpijska v Chervonij knizi Ukrayini 8 listopada 2014 u Wayback Machine