Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карбонатні породи — гірські породи (г.п.), складені в основному карбонатами природними утвореннями. До цієї групи можуть бути віднесені всі гірські породи, що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту і інш.
| Карбонатні гірські породи | |
| З матеріалу | карбонати і карбонати природні |
|---|---|
Основні складові мінерали і їх походження
Основні мінерали, що складають К.г.п.: кальцит, доломіт, магнезит. У К.г.п. майже завжди присутні глиниста і органічна речовина, кварц, часто глауконіт, пірит, фосфорит і т. д.
Осн. маса К.п. утворилася осадовим шляхом в мор. і озерних басейнах.
Класифікація
Виділяється 3 гол. генетич. типи К.п.:
- органогенні
- хемогенні
- уламкові.
К.п. складають бл. 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати дек. сотень м.
К.п. дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Осн. масу К.п. поділяють в залежності від вмісту в них кальциту і доломіту і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди:
- вапняк [СаСО3 95 -100 %, CaMg (СО3)2 5-0 %];
- доломітовий вапняк (відповідно 50-95 % і 50-5 %);
- вапняковий доломіт (5-50 % і 95-50 %);
- доломіт (0-5 % і 100-95 %).
За вмістом СаСО3 і глини виділяють:
- вапняк (доломіт) (95-100 % і 5-0 %);
- глинистий вапняк (доломіт) (75-95 % і 25-5 %);
- мергель, доломітовий мергель (25-75 % і 75-25 %);
- вапнякову (доломітову) глину (5-25 % і 95-75 %); глину (0-5 % і 100-95 %).
Різко відрізняється за структурою найчистіший різновид К.п. — крейда, що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мк (залишки мор. водоростей ).
Карбонатні породи в залежності від межі міцності на стиск поділяються на:
- тверді (Т) з межею міцності при стиску більш — 600 кгс/см2
- середньої твердості (СТ) з межею міцності при стиску більше 300—600 кгс/см2
- м'які (М) з межею міцностей при стиску більше — 100—300 кгс/см2
- дуже м'які (ДМ) з межею міцності при стиску менше 100 кгс/см2
Застосування
К.п. належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства.
Найбільші споживачі К.п. — пром-сть буд. матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, вогнетриви) і с.г.(вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). К.п. використовується в кольоровій металургії, хім., цукровій, целюлозно-паперовій, електротехн., парфюмерній і інш. галузях.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karbonatni porodi girski porodi g p skladeni v osnovnomu karbonatami prirodnimi utvorennyami Do ciyeyi grupi mozhut buti vidneseni vsi girski porodi sho skladayutsya z kalcitu aragonitu dolomitu magnezitu sideritu ankeritu rodohrozitu viteritu i insh Karbonatni girski porodi Z materialukarbonati i karbonati prirodniOsnovni skladovi minerali i yih pohodzhennyaOsnovni minerali sho skladayut K g p kalcit dolomit magnezit U K g p majzhe zavzhdi prisutni glinista i organichna rechovina kvarc chasto glaukonit pirit fosforit i t d Osn masa K p utvorilasya osadovim shlyahom v mor i ozernih basejnah KlasifikaciyaVidilyayetsya 3 gol genetich tipi K p organogenni hemogenni ulamkovi K p skladayut bl 20 mas vid usih osadovih utvoren voni vidomi u vidkladah riznogo viku potuzhnist plastiv mozhe dosyagati dek soten m K p duzhe riznomanitni za rechovinnim skladom strukturoyu i pohodzhennyam vnaslidok chogo sered nih vidilyayut bagato tipiv i riznovidiv Osn masu K p podilyayut v zalezhnosti vid vmistu v nih kalcitu i dolomitu i vid spivvidnoshennya karbonatnoyi i terigennoyi skladovih na taki riznovidi vapnyak SaSO3 95 100 CaMg SO3 2 5 0 dolomitovij vapnyak vidpovidno 50 95 i 50 5 vapnyakovij dolomit 5 50 i 95 50 dolomit 0 5 i 100 95 Za vmistom SaSO3 i glini vidilyayut vapnyak dolomit 95 100 i 5 0 glinistij vapnyak dolomit 75 95 i 25 5 mergel dolomitovij mergel 25 75 i 75 25 vapnyakovu dolomitovu glinu 5 25 i 95 75 glinu 0 5 i 100 95 Rizko vidriznyayetsya za strukturoyu najchistishij riznovid K p krejda sho skladayetsya v osn z tonkih chastok rozmirom 1 3 mk zalishki mor vodorostej Karbonatni porodi v zalezhnosti vid mezhi micnosti na stisk podilyayutsya na tverdi T z mezheyu micnosti pri stisku bilsh 600 kgs sm2 serednoyi tverdosti ST z mezheyu micnosti pri stisku bilshe 300 600 kgs sm2 m yaki M z mezheyu micnostej pri stisku bilshe 100 300 kgs sm2 duzhe m yaki DM z mezheyu micnosti pri stisku menshe 100 kgs sm2ZastosuvannyaK p nalezhat do najbilsh universalnih vidiv mineralnoyi sirovini i zastosovuyutsya u bagatoh galuzyah gospodarstva Najbilshi spozhivachi K p prom st bud materialiv virobnictvo cementu vapna shebenyu shtuchnogo i oblicyuvalnogo kamenyu chorna metalurgiya flyusovi vapnyaki vognetrivi i s g vapnuvannya kislih gruntiv i dobavka do kormu hudobi ta ptahiv K p vikoristovuyetsya v kolorovij metalurgiyi him cukrovij celyulozno paperovij elektrotehn parfyumernij i insh galuzyah Div takozhKarbonatnist porid Karbonatozaciya Sutoro stilolitovij shovLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3