Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеволод Волчев пол Wsiewołod Wołczew 18 червня 1929 1929червня18 Ленінград 1 червня 1993 Катовиці польський комуніст бо

Всеволод Волчев

Всеволод Волчев

Всеволод Волчев (пол. Wsiewołod Wołczew; 18 червня 1929(1929червня18), Ленінград — 1 червня 1993, Катовиці) — польський комуніст болгарсько-російського походження, ідеолог ортодоксального крила ПОРП. Виступав з позицій догматичного марксизму-ленінізму та сталінізму. Фактично очолював Катовицький партійний форум, виступав за силове придушення Солідарності, брав участь у внутрішньопартійній боротьбі на боці «партійного бетону» та персонально Анджея Жабинського. Після перетворення ПНР на Третю Речі Посполиту кілька років очолював Асоціацію польських марксистів.

Всеволод Волчев
 
Народження: 18 червня 1929(1929-06-18)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Смерть: 1 червня 1993(1993-06-01) (63 роки)
Країна: Республіка Польща
Партія: Польська об'єднана робітнича партія

Походження

Народився у сім'ї болгарського комуніста-політемігранта. Його батько Василь Вилчев брав участь у комуністичному Вересневому повстанні 1923 року і після його придушення емігрував до СРСР. Жив у Ленінграді, одружився з російською громадянкою СРСР, займався теоретичними дослідженнями. У 1938 році репресований НКВС і розстріляний під час Великого терору. Посмертно реабілітований у 1956 році.

Евеліна Вилчева, мати Всеволода Волчева, працювала бухгалтером. Після марних спроб дізнатися про долю чоловіка вона вийшла заміж за поляка Самуела Гашнера, командира РСЧА й активіста Союзу польських патріотів. У 1946 році сім'я отримала дозвіл переїхати до Польщі (згодом Всеволод Волчев неодноразово жалкував про це). Влаштувалися у Любліні, потім у Катовиці. Прізвище Вилчових було полонізовано, почало писатися та вимовлятися як Волчев.

Догматик-ортодокс

З раннього дитинства Всеволод Волчев виховувався на кшталт ортодоксального комунізму. Трагічна доля батька не змінила його поглядів. У ПНР Волчев став функціонером ідеологічного апарату — спочатку в аналогах комсомолу, потім в урядущій компартії ПРП-ПОРП.

Закінчив Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської. У 1962—1970 роках викладав там історію. З 1970 році працював у катовицькому Сілезькому університеті, був одним з організаторів Інституту політичних наук. З 1973 року — співробітник Сілезького наукового інституту, заступник директора з політичних досліджень. Мав наукові ступені магістра історії та магістра економіки, доктора гуманітарних наук. Захистив кандидатську дисертацію у Вищій школі суспільних наук при ЦК ПОРП. Його науковими інтересами були історія польського революційно-соціалістичного руху, насамперед у Люблінському регіоні, історія міжнародного комуністичного руху, історія СРСР.

Ідеологічно Волчев стояв на позиціях догматичного марксизму-ленінізму. Усі його тексти писалися у відповідному поняттєвому апараті та термінології. Декларативно виступаючи від імені робітничого класу проти буржуазії та бюрократії, часом відзначаючи «збочення періоду культу особистості» та навіть засуджуючи сталінські репресії — у всіх практичних висновках Волчев стояв на позиціях однопартійної держави, планово-централізованої економіки, командно-адміністративної системи. Критикуючи політику Владислава Гомулки, Едварда Герека, Войцеха Ярузельського як «бюрократичну» і «ворожу робітничому класу», він засуджував здебільшого «правий опортунізм», «лібералізацію», «угоду з антисоціалістичними силами». З усіх періодів історії ПНР серйозної критики Волчева не викликало лише відверто сталінське правління Болеслава Берута.

Противник «Солідарності»

Влітку 1980 року Польщу захлеснула хвиля страйків. Керівництво ПОРП й уряд ПНР не наважилися застосувати насильство та змушені були піти на діалог із Міжзаводськими страйковими комітетами. Були укладені серпневі угоди, які легалізували незалежну профспілку Солідарність. Вже за кілька місяців у «Солідарності» перебували майже 10 мільйонів поляків. Робітники отримали право на самоорганізацію та страйк. Значно розширилися свободи слова, друку, зборів.

Ці зміни Всеволод Волчев із самого початку сприйняв вкрай вороже — попри робітничий характер «Солідарності», її самоуправлінські ідеї та загалом соціалістичні гасла. У тому, що відбувається, він бачив небезпеку для державної марксистсько-ленінської ідеології та монопольної влади ПОРП. Волчев належав до ідеологічного апарату — для цієї соціальної групи реальні зміни не залишали жодної соціальної перспективи. Політика Станіслава Каня (з вересня 1980 року перший секретар ЦК ПОРП) та Войцеха Ярузельського (з лютого 1981 року голова уряду ПНР, з жовтня перший секретар ЦК ПОРП) викликала жорстку критику за «опортунізм», «нерішучість», «потурання антисоціалістичним силам».

Всеволод Волчев позиціювався як непримиренний супротивник «Солідарності». З катовицьких ідеологічних функціонерів він створив Клуб Болеслава Берута (програма та позиція випливали з назви). При цьому Волчев орієнтувався на лідерів «партійного бетону» у керівництві ПОРП — членів Політбюро Стефана Ольшовського, Тадеуша Грабського, Станіслава Кочелека, пізніше Мирослава Мілевського й особливо Анджея Жабиньського, який був першим секретарем Катовицького воєводського комітету ПОРП. У конфлікті між робітничим класом і партійною бюрократією Волчев однозначно став на бік другої — за всіх своїх теоретизуваннях на ці теми.

Лідер «бетонного» форуму

Ідеолог жорсткої лінії

11 грудня 1980 року Жабинський зустрівся з представниками «Клубу Болеслава Берута». Було досягнуто домовленості про створення ширшої структури, яка поведе «безкомпромісну боротьбу проти ворогів соціалізму». Стратегічною метою Жабиньського був тиск на IX надзвичайний з'їзд ПОРП — створити серед делегатів перевагу «бетону» або зірвати з'їзд взагалі. Зі свого боку, перший секретар гарантував повну підтримку своїм адміністративним ресурсом.

Організація отримала назву Катовицький партійний форум (KFP). Офіційний початок відбувся 15 травня 1981 року. Формальним завданням було названо підготовку платформи до IX з'їзду. До групи увійшли близько ста осіб — марксистсько-ленінські суспільствознавці та викладачі, партійні журналісти та лектори, чиновники середнього та нижнього рівня, афілійовані з партапаратом представники робітничої аристократії. Було сформовано керівний орган — Програмну раду. Головою став шахтар Герард Габрись (незадовго до того кооптований у Політбюро), його заступниками — партійний чиновник Гжегож Кміта та Всеволод Волчев.

Саме Волчев був головним ідеологом, оратором і публічною особою KFP (головування Габрися як «спецробітника» була суто номінальною). Він готував усі публічні виступи та документи форуму. Волчев заявляв про «загрозу завоюванням соціалізму», висловлював непримиренну ворожість до «Солідарності» як «антисоціалістичної контрреволюції», закликав до «консолідації здорових сил партії» та жорстких заходів захисту ПОРП й наявного ладу. Він вимагав жорсткого курсу, «ідеологічної однозначності» у ПОРП, попереджав про «переродження на ревізіоністську, соціал-демократичну та буржуазно-ліберальну партію». Різко критикував таких партійно-державних керівників, як Станіслав Каня, Войцех Ярузельський, Казімеж Барциковський й особливо Мечислав Раковський, який вважався лідером партійних «лібералів».

Очолювана Волчевим група була нечисленна та не мала важелів влади. Однак KFP грав помітну роль у внутрішньопартійному протиборстві. Лідери «бетону» серйозно обговорювали питання про усунення Кані та Ярузельського, розрив Серпневих угод, силове придушення «Солідарності». Як кандидат у перші секретарі ЦК ПОРП розглядався Жабиньський. Було встановлено зв'язок з впливовими колами КПРС, КПЧ, СЄПН. Планувалася навіть інтервенцію у Польщу з боку СРСР, ЧССР і НДР — на кшталт «братської допомоги» Чехословаччини у 1968 році (поліграфічна база KFP розташовувалась у чехословацькій Остраві, під егідою консервативно-сталіністського секретаря регіонального комітету КПЧ Мирослава Мамули. KFP використовувався як таран у публічному політичному наступі. У червні 1981 року здавалася реальною перспектива «бетонного бунту» на IX з'їзді та висування Жабиньського на першу посаду партії.

Поразка на з'їзді

Виступи Волчева та KFP зустрічали жорстку відсіч. Голова Катовицького профцентру «Солідарності» Анджей Розплоховський називав Волчева "платним клакером, ватажком сталінської квазімафії, готовим вбивати «контрреволюціонерів», «ревізіоністів», «правих опортуністів» і «буржуазних лібералів», справжнім ворогом. З іншого боку, резолюції засудження ухвалювали заводські первинні організації ПОРП і катовицькі делегати ІХ з'їзду. Вони характеризували KFP як «сталінських політиканів з чорних 1950-х років» (малися на увазі політичні репресії беруто-берманівських часів), «ізольоване у суспільстві угруповання, яке намагається атакувати процес демократизації».

Проти «догматизму та консерватизму» висловлювалася більшість членів Політбюро, починаючи з Кані та Ярузельського. З критикою «ортодоксальних сектантів» виступав друкований орган ЦК ПОРП «Трибуна Люду». Проти «консерватизму та догматизму» висловилися Каня, Раковський, Барциковський. Раковський говорив, що Волчев «спирається на Прагу та Гонекера» — його діяльність оцінювалася як ворожа та породжена іноземним втручанням. Про зустрічі Волчева з офіційними представниками НДР у негативному контексті повідомляв профспілковий друк.

Не витримавши тиску, від KFP відмежувався голова Габрись. Волчев змушений був значно стримати тональність і звернутися з роз'ясненнями до ЦК та Центральної комісії партконтролю. IX з'їзд ПОРП зміцнив позиції генерала Ярузельського та його прихильників, вивів із Політбюро Жабиньського та Габрися. Але при цьому курс ПОРП щодо «Солідарності» посилився, і це дозволило KFP знову активізуватися із закликами до «остаточного рішення».

Проте керівництво ПОРП на чолі з Ярузельським вважало недоцільною активність KFP. Воєводське управління Катовице розпорядилося припинити його діяльність. Виконуючи цю вказівку, 29 вересня 1981 року KFP перетворився на Катовицький марксистсько-ленінський семінар (KSML) при Воєводському центрі ідеологічної освіти. Керівником KSML залишався Всеволод Волчев. Семінар повною мірою зберіг ідеологічний догматизм й агресивність. Між KSML і заводськими парткомами на цьому ґрунті траплялися серйозні конфлікти. На металургійному комбінаті Хута Катовице дійшло до бійки між ортодоксальними прихильниками Волчева та членами парторганізації, які підтримували офіційну лінію ПОРП. Але на самостійну політичну лінію Волчев більше не претендував.

За правління Ярузельського

13 грудня 1981 року у Польщі було введено воєнний стан. Багато діячів KFP стали функціонерами воєнного режиму. Всеволод Волчев, він — за наступними відгуками — був його противником, оскільки вважав «не порятунком соціалізму, а порятунком Ярузельського». Підтримував у конфлікті з владою «бетонну» Асоціацію «Реальність», очолювану Тадеушем Грабським у відставці. Марно пропонував організувати для Політбюро та «Реальності» посередництво у НДР.

Симпатизуючі Волчеву джерела стверджують, ніби у 1982 році він очікував швидкого падіння режиму. Водночас з публічними політичними заявами Волчев у той період не виступав і припущення про його позицію засновані або на пізніх творах, або на інформації сподвижників після його смерті.

Ярузельський та його оточення аж ніяк не були зацікавлені у жорсткому силовому сценарії, заворушеннях та кровопролитті. Центральна влада почала змінювати катовицькі керівні кадри. Генерал Роман Пашковський, 16 грудня призначений Катовицьким воєводою, називав своїм завданням «упокорення партійних яструбів на чолі з Жабинським». На початку січня Жабинського було знято з посади першого секретаря та замінено Збіґнєвом Месснером. Діяльність KFP та подібних до нього груп була швидко та рішуче згорнута.

У другій половині 1980-х Волчев працював у Щецинському університеті, очолював кафедру політології, читав лекції з філософії. У бурхливих подіях кінця десятиліття — страйкова хвиля 1988 року, Круглий стіл, «напіввільні» вибори, формування першого некомуністичного уряду та зміна суспільного устрою Польщі — він практично не проявився. Одіозна ідеологічна репутація, відсутність власного організаційного ресурсу, втрата апаратної підтримки (Жабинський на той час помер, Ольшовський емігрував, Мілевський, Грабський, Сивак, Кочелек були виведені з політики) позбавили Волчева будь-якого впливу.

Останні роки

У 1990 році Всеволод Волчев вийшов на пенсію. Жив у Катовиці, головував в Асоціації польських марксистів — теоретичному гуртку, який не мав політичного значення. В асоціацію входили інтелектуали протилежних напрямів — від «ревізіоніста» Адама Шаффа до близького Волчева «бетонного» функціонера Зигмунта Найдовського.

Деякі твори Волчева — наприклад, «Зауваження про джерела та передумови нинішньої кризи світової системи соціалізму», написані на початку 1989 року, під час Круглого столу — викликають інтерес дослідників і жваву полеміку. Волчев писав, що новий польський капіталізм (на той момент, який тільки формувався) походить з соціалістичної ПНР, і політика декомунізації не змінює цього факту. Він також вказував на міць робітничого класу — без підтримки якого повалення соціалізму та реставрація капіталізму не могли б відбутися. У той самий час відповідальність за поразку соціалізму Волчев покладав на «привілейований прошарок управлінців». Дослідники відзначають схожість пізніх позицій Волчева вже не зі сталінізмом, а з троцькізмом, його персональної фігури — з Львом Троцьким після поразки та висилки з СРСР. На цій підставі робиться поспішний висновок про антисталінізм Волчева. Конкретна політична позиція у 1980—1981 році при цьому ігнорується.

Волчев різко критикував команду Ярузельського за «віроломство», «буржуазну реставрацію», «змову на Круглому столі з іншим центром антисоціалістичних сил» тощо. Однак на парламентських виборах 1991 року він закликав голосувати за Союз демократичних лівих сил — коаліцію, згуртовану навколо номенклатури ПОРП. Політична практика Волчева знову розійшлася з його формально-теоретичними постулатами.

Смерть та похорон

Помер Всеволод Волчев незадовго до свого 64-річчя.

Ми повинні дякувати тим, хто нагорі, за те, що воєнний стан не привів до влади таких, як Всеволод… Він помер через два роки після розпаду СРСР. Можливо, з відчаю через кінець світу, який був для нього землею щастя.

На похороні Волчева виконувався «Інтернаціонал». Склалося так, що грав оркестр шахти «Вуек» — оплота «Солідарності», придушеної збройною силою 16 грудня 1981 року, під час воєнного стану.

Примітки

  1. Jak to się stało?. оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  2. Towarzysz. Życie i poglądy doc. dra hab. Wsiewołoda Wołczewa. оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  3. Katowickie Forum Partyjne (PDF). (PDF) оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  4. Twardogłowi towarzysze z PZPR kontra «zdrowy nurt robotniczy» Albina Siwaka. оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  5. Dziadul: Katowicka ciemna strona mocy. оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  6. Towarzysz zdrowa siła. оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  7. Katowickie PZPR prosi o bratnią pomoc. оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  8. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  9. Oni decydowali na Górnym Śląsku w XX wieku. Roman Paszkowski / Generał Roman Paszkowski — postawa polityczna wojewody katowickiego wobec wydarzeń stanu wojennego (PDF). (PDF) оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  10. Zabrzmiała «Moja melodia PRL-u». оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vsevolod Volchev pol Wsiewolod Wolczew 18 chervnya 1929 1929chervnya18 Leningrad 1 chervnya 1993 Katovici polskij komunist bolgarsko rosijskogo pohodzhennya ideolog ortodoksalnogo krila PORP Vistupav z pozicij dogmatichnogo marksizmu leninizmu ta stalinizmu Faktichno ocholyuvav Katovickij partijnij forum vistupav za silove pridushennya Solidarnosti brav uchast u vnutrishnopartijnij borotbi na boci partijnogo betonu ta personalno Andzheya Zhabinskogo Pislya peretvorennya PNR na Tretyu Rechi Pospolitu kilka rokiv ocholyuvav Asociaciyu polskih marksistiv Vsevolod Volchev Narodzhennya 18 chervnya 1929 1929 06 18 Leningrad RSFRR SRSRSmert 1 chervnya 1993 1993 06 01 63 roki Krayina Respublika PolshaPartiya Polska ob yednana robitnicha partiyaPohodzhennyaNarodivsya u sim yi bolgarskogo komunista politemigranta Jogo batko Vasil Vilchev brav uchast u komunistichnomu Veresnevomu povstanni 1923 roku i pislya jogo pridushennya emigruvav do SRSR Zhiv u Leningradi odruzhivsya z rosijskoyu gromadyankoyu SRSR zajmavsya teoretichnimi doslidzhennyami U 1938 roci represovanij NKVS i rozstrilyanij pid chas Velikogo teroru Posmertno reabilitovanij u 1956 roci Evelina Vilcheva mati Vsevoloda Volcheva pracyuvala buhgalterom Pislya marnih sprob diznatisya pro dolyu cholovika vona vijshla zamizh za polyaka Samuela Gashnera komandira RSChA j aktivista Soyuzu polskih patriotiv U 1946 roci sim ya otrimala dozvil pereyihati do Polshi zgodom Vsevolod Volchev neodnorazovo zhalkuvav pro ce Vlashtuvalisya u Lyublini potim u Katovici Prizvishe Vilchovih bulo polonizovano pochalo pisatisya ta vimovlyatisya yak Volchev Dogmatik ortodoksZ rannogo ditinstva Vsevolod Volchev vihovuvavsya na kshtalt ortodoksalnogo komunizmu Tragichna dolya batka ne zminila jogo poglyadiv U PNR Volchev stav funkcionerom ideologichnogo aparatu spochatku v analogah komsomolu potim v uryadushij kompartiyi PRP PORP Zakinchiv Lyublinskij Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi U 1962 1970 rokah vikladav tam istoriyu Z 1970 roci pracyuvav u katovickomu Silezkomu universiteti buv odnim z organizatoriv Institutu politichnih nauk Z 1973 roku spivrobitnik Silezkogo naukovogo institutu zastupnik direktora z politichnih doslidzhen Mav naukovi stupeni magistra istoriyi ta magistra ekonomiki doktora gumanitarnih nauk Zahistiv kandidatsku disertaciyu u Vishij shkoli suspilnih nauk pri CK PORP Jogo naukovimi interesami buli istoriya polskogo revolyucijno socialistichnogo ruhu nasampered u Lyublinskomu regioni istoriya mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu istoriya SRSR Ideologichno Volchev stoyav na poziciyah dogmatichnogo marksizmu leninizmu Usi jogo teksti pisalisya u vidpovidnomu ponyattyevomu aparati ta terminologiyi Deklarativno vistupayuchi vid imeni robitnichogo klasu proti burzhuaziyi ta byurokratiyi chasom vidznachayuchi zbochennya periodu kultu osobistosti ta navit zasudzhuyuchi stalinski represiyi u vsih praktichnih visnovkah Volchev stoyav na poziciyah odnopartijnoyi derzhavi planovo centralizovanoyi ekonomiki komandno administrativnoyi sistemi Kritikuyuchi politiku Vladislava Gomulki Edvarda Gereka Vojceha Yaruzelskogo yak byurokratichnu i vorozhu robitnichomu klasu vin zasudzhuvav zdebilshogo pravij oportunizm liberalizaciyu ugodu z antisocialistichnimi silami Z usih periodiv istoriyi PNR serjoznoyi kritiki Volcheva ne viklikalo lishe vidverto stalinske pravlinnya Boleslava Beruta Protivnik Solidarnosti Vlitku 1980 roku Polshu zahlesnula hvilya strajkiv Kerivnictvo PORP j uryad PNR ne navazhilisya zastosuvati nasilstvo ta zmusheni buli piti na dialog iz Mizhzavodskimi strajkovimi komitetami Buli ukladeni serpnevi ugodi yaki legalizuvali nezalezhnu profspilku Solidarnist Vzhe za kilka misyaciv u Solidarnosti perebuvali majzhe 10 miljoniv polyakiv Robitniki otrimali pravo na samoorganizaciyu ta strajk Znachno rozshirilisya svobodi slova druku zboriv Ci zmini Vsevolod Volchev iz samogo pochatku sprijnyav vkraj vorozhe popri robitnichij harakter Solidarnosti yiyi samoupravlinski ideyi ta zagalom socialistichni gasla U tomu sho vidbuvayetsya vin bachiv nebezpeku dlya derzhavnoyi marksistsko leninskoyi ideologiyi ta monopolnoyi vladi PORP Volchev nalezhav do ideologichnogo aparatu dlya ciyeyi socialnoyi grupi realni zmini ne zalishali zhodnoyi socialnoyi perspektivi Politika Stanislava Kanya z veresnya 1980 roku pershij sekretar CK PORP ta Vojceha Yaruzelskogo z lyutogo 1981 roku golova uryadu PNR z zhovtnya pershij sekretar CK PORP viklikala zhorstku kritiku za oportunizm nerishuchist poturannya antisocialistichnim silam Vsevolod Volchev poziciyuvavsya yak neprimirennij suprotivnik Solidarnosti Z katovickih ideologichnih funkcioneriv vin stvoriv Klub Boleslava Beruta programa ta poziciya viplivali z nazvi Pri comu Volchev oriyentuvavsya na lideriv partijnogo betonu u kerivnictvi PORP chleniv Politbyuro Stefana Olshovskogo Tadeusha Grabskogo Stanislava Kocheleka piznishe Miroslava Milevskogo j osoblivo Andzheya Zhabinskogo yakij buv pershim sekretarem Katovickogo voyevodskogo komitetu PORP U konflikti mizh robitnichim klasom i partijnoyu byurokratiyeyu Volchev odnoznachno stav na bik drugoyi za vsih svoyih teoretizuvannyah na ci temi Lider betonnogo forumuIdeolog zhorstkoyi liniyi 11 grudnya 1980 roku Zhabinskij zustrivsya z predstavnikami Klubu Boleslava Beruta Bulo dosyagnuto domovlenosti pro stvorennya shirshoyi strukturi yaka povede bezkompromisnu borotbu proti vorogiv socializmu Strategichnoyu metoyu Zhabinskogo buv tisk na IX nadzvichajnij z yizd PORP stvoriti sered delegativ perevagu betonu abo zirvati z yizd vzagali Zi svogo boku pershij sekretar garantuvav povnu pidtrimku svoyim administrativnim resursom Organizaciya otrimala nazvu Katovickij partijnij forum KFP Oficijnij pochatok vidbuvsya 15 travnya 1981 roku Formalnim zavdannyam bulo nazvano pidgotovku platformi do IX z yizdu Do grupi uvijshli blizko sta osib marksistsko leninski suspilstvoznavci ta vikladachi partijni zhurnalisti ta lektori chinovniki serednogo ta nizhnogo rivnya afilijovani z partaparatom predstavniki robitnichoyi aristokratiyi Bulo sformovano kerivnij organ Programnu radu Golovoyu stav shahtar Gerard Gabris nezadovgo do togo kooptovanij u Politbyuro jogo zastupnikami partijnij chinovnik Gzhegozh Kmita ta Vsevolod Volchev Same Volchev buv golovnim ideologom oratorom i publichnoyu osoboyu KFP golovuvannya Gabrisya yak specrobitnika bula suto nominalnoyu Vin gotuvav usi publichni vistupi ta dokumenti forumu Volchev zayavlyav pro zagrozu zavoyuvannyam socializmu vislovlyuvav neprimirennu vorozhist do Solidarnosti yak antisocialistichnoyi kontrrevolyuciyi zaklikav do konsolidaciyi zdorovih sil partiyi ta zhorstkih zahodiv zahistu PORP j nayavnogo ladu Vin vimagav zhorstkogo kursu ideologichnoyi odnoznachnosti u PORP poperedzhav pro pererodzhennya na revizionistsku social demokratichnu ta burzhuazno liberalnu partiyu Rizko kritikuvav takih partijno derzhavnih kerivnikiv yak Stanislav Kanya Vojceh Yaruzelskij Kazimezh Barcikovskij j osoblivo Mechislav Rakovskij yakij vvazhavsya liderom partijnih liberaliv Ocholyuvana Volchevim grupa bula nechislenna ta ne mala vazheliv vladi Odnak KFP grav pomitnu rol u vnutrishnopartijnomu protiborstvi Lideri betonu serjozno obgovoryuvali pitannya pro usunennya Kani ta Yaruzelskogo rozriv Serpnevih ugod silove pridushennya Solidarnosti Yak kandidat u pershi sekretari CK PORP rozglyadavsya Zhabinskij Bulo vstanovleno zv yazok z vplivovimi kolami KPRS KPCh SYePN Planuvalasya navit intervenciyu u Polshu z boku SRSR ChSSR i NDR na kshtalt bratskoyi dopomogi Chehoslovachchini u 1968 roci poligrafichna baza KFP roztashovuvalas u chehoslovackij Ostravi pid egidoyu konservativno stalinistskogo sekretarya regionalnogo komitetu KPCh Miroslava Mamuli KFP vikoristovuvavsya yak taran u publichnomu politichnomu nastupi U chervni 1981 roku zdavalasya realnoyu perspektiva betonnogo buntu na IX z yizdi ta visuvannya Zhabinskogo na pershu posadu partiyi Porazka na z yizdi Vistupi Volcheva ta KFP zustrichali zhorstku vidsich Golova Katovickogo profcentru Solidarnosti Andzhej Rozplohovskij nazivav Volcheva platnim klakerom vatazhkom stalinskoyi kvazimafiyi gotovim vbivati kontrrevolyucioneriv revizionistiv pravih oportunistiv i burzhuaznih liberaliv spravzhnim vorogom Z inshogo boku rezolyuciyi zasudzhennya uhvalyuvali zavodski pervinni organizaciyi PORP i katovicki delegati IH z yizdu Voni harakterizuvali KFP yak stalinskih politikaniv z chornih 1950 h rokiv malisya na uvazi politichni represiyi beruto bermanivskih chasiv izolovane u suspilstvi ugrupovannya yake namagayetsya atakuvati proces demokratizaciyi Proti dogmatizmu ta konservatizmu vislovlyuvalasya bilshist chleniv Politbyuro pochinayuchi z Kani ta Yaruzelskogo Z kritikoyu ortodoksalnih sektantiv vistupav drukovanij organ CK PORP Tribuna Lyudu Proti konservatizmu ta dogmatizmu vislovilisya Kanya Rakovskij Barcikovskij Rakovskij govoriv sho Volchev spirayetsya na Pragu ta Gonekera jogo diyalnist ocinyuvalasya yak vorozha ta porodzhena inozemnim vtruchannyam Pro zustrichi Volcheva z oficijnimi predstavnikami NDR u negativnomu konteksti povidomlyav profspilkovij druk Ne vitrimavshi tisku vid KFP vidmezhuvavsya golova Gabris Volchev zmushenij buv znachno strimati tonalnist i zvernutisya z roz yasnennyami do CK ta Centralnoyi komisiyi partkontrolyu IX z yizd PORP zmicniv poziciyi generala Yaruzelskogo ta jogo prihilnikiv viviv iz Politbyuro Zhabinskogo ta Gabrisya Ale pri comu kurs PORP shodo Solidarnosti posilivsya i ce dozvolilo KFP znovu aktivizuvatisya iz zaklikami do ostatochnogo rishennya Prote kerivnictvo PORP na choli z Yaruzelskim vvazhalo nedocilnoyu aktivnist KFP Voyevodske upravlinnya Katovice rozporyadilosya pripiniti jogo diyalnist Vikonuyuchi cyu vkazivku 29 veresnya 1981 roku KFP peretvorivsya na Katovickij marksistsko leninskij seminar KSML pri Voyevodskomu centri ideologichnoyi osviti Kerivnikom KSML zalishavsya Vsevolod Volchev Seminar povnoyu miroyu zberig ideologichnij dogmatizm j agresivnist Mizh KSML i zavodskimi partkomami na comu grunti traplyalisya serjozni konflikti Na metalurgijnomu kombinati Huta Katovice dijshlo do bijki mizh ortodoksalnimi prihilnikami Volcheva ta chlenami partorganizaciyi yaki pidtrimuvali oficijnu liniyu PORP Ale na samostijnu politichnu liniyu Volchev bilshe ne pretenduvav Za pravlinnya Yaruzelskogo13 grudnya 1981 roku u Polshi bulo vvedeno voyennij stan Bagato diyachiv KFP stali funkcionerami voyennogo rezhimu Vsevolod Volchev vin za nastupnimi vidgukami buv jogo protivnikom oskilki vvazhav ne poryatunkom socializmu a poryatunkom Yaruzelskogo Pidtrimuvav u konflikti z vladoyu betonnu Asociaciyu Realnist ocholyuvanu Tadeushem Grabskim u vidstavci Marno proponuvav organizuvati dlya Politbyuro ta Realnosti poserednictvo u NDR Simpatizuyuchi Volchevu dzherela stverdzhuyut nibi u 1982 roci vin ochikuvav shvidkogo padinnya rezhimu Vodnochas z publichnimi politichnimi zayavami Volchev u toj period ne vistupav i pripushennya pro jogo poziciyu zasnovani abo na piznih tvorah abo na informaciyi spodvizhnikiv pislya jogo smerti Yaruzelskij ta jogo otochennya azh niyak ne buli zacikavleni u zhorstkomu silovomu scenariyi zavorushennyah ta krovoprolitti Centralna vlada pochala zminyuvati katovicki kerivni kadri General Roman Pashkovskij 16 grudnya priznachenij Katovickim voyevodoyu nazivav svoyim zavdannyam upokorennya partijnih yastrubiv na choli z Zhabinskim Na pochatku sichnya Zhabinskogo bulo znyato z posadi pershogo sekretarya ta zamineno Zbignyevom Messnerom Diyalnist KFP ta podibnih do nogo grup bula shvidko ta rishuche zgornuta U drugij polovini 1980 h Volchev pracyuvav u Shecinskomu universiteti ocholyuvav kafedru politologiyi chitav lekciyi z filosofiyi U burhlivih podiyah kincya desyatilittya strajkova hvilya 1988 roku Kruglij stil napivvilni vibori formuvannya pershogo nekomunistichnogo uryadu ta zmina suspilnogo ustroyu Polshi vin praktichno ne proyavivsya Odiozna ideologichna reputaciya vidsutnist vlasnogo organizacijnogo resursu vtrata aparatnoyi pidtrimki Zhabinskij na toj chas pomer Olshovskij emigruvav Milevskij Grabskij Sivak Kochelek buli vivedeni z politiki pozbavili Volcheva bud yakogo vplivu Ostanni rokiU 1990 roci Vsevolod Volchev vijshov na pensiyu Zhiv u Katovici golovuvav v Asociaciyi polskih marksistiv teoretichnomu gurtku yakij ne mav politichnogo znachennya V asociaciyu vhodili intelektuali protilezhnih napryamiv vid revizionista Adama Shaffa do blizkogo Volcheva betonnogo funkcionera Zigmunta Najdovskogo Deyaki tvori Volcheva napriklad Zauvazhennya pro dzherela ta peredumovi ninishnoyi krizi svitovoyi sistemi socializmu napisani na pochatku 1989 roku pid chas Kruglogo stolu viklikayut interes doslidnikiv i zhvavu polemiku Volchev pisav sho novij polskij kapitalizm na toj moment yakij tilki formuvavsya pohodit z socialistichnoyi PNR i politika dekomunizaciyi ne zminyuye cogo faktu Vin takozh vkazuvav na mic robitnichogo klasu bez pidtrimki yakogo povalennya socializmu ta restavraciya kapitalizmu ne mogli b vidbutisya U toj samij chas vidpovidalnist za porazku socializmu Volchev pokladav na privilejovanij prosharok upravlinciv Doslidniki vidznachayut shozhist piznih pozicij Volcheva vzhe ne zi stalinizmom a z trockizmom jogo personalnoyi figuri z Lvom Trockim pislya porazki ta visilki z SRSR Na cij pidstavi robitsya pospishnij visnovok pro antistalinizm Volcheva Konkretna politichna poziciya u 1980 1981 roci pri comu ignoruyetsya Volchev rizko kritikuvav komandu Yaruzelskogo za virolomstvo burzhuaznu restavraciyu zmovu na Kruglomu stoli z inshim centrom antisocialistichnih sil tosho Odnak na parlamentskih viborah 1991 roku vin zaklikav golosuvati za Soyuz demokratichnih livih sil koaliciyu zgurtovanu navkolo nomenklaturi PORP Politichna praktika Volcheva znovu rozijshlasya z jogo formalno teoretichnimi postulatami Smert ta pohoronPomer Vsevolod Volchev nezadovgo do svogo 64 richchya Mi povinni dyakuvati tim hto nagori za te sho voyennij stan ne priviv do vladi takih yak Vsevolod Vin pomer cherez dva roki pislya rozpadu SRSR Mozhlivo z vidchayu cherez kinec svitu yakij buv dlya nogo zemleyu shastya Na pohoroni Volcheva vikonuvavsya Internacional Sklalosya tak sho grav orkestr shahti Vuek oplota Solidarnosti pridushenoyi zbrojnoyu siloyu 16 grudnya 1981 roku pid chas voyennogo stanu PrimitkiJak to sie stalo originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Towarzysz Zycie i poglady doc dra hab Wsiewoloda Wolczewa originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Katowickie Forum Partyjne PDF PDF originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Twardoglowi towarzysze z PZPR kontra zdrowy nurt robotniczy Albina Siwaka originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Dziadul Katowicka ciemna strona mocy originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Towarzysz zdrowa sila originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Katowickie PZPR prosi o bratnia pomoc originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Oni decydowali na Gornym Slasku w XX wieku Roman Paszkowski General Roman Paszkowski postawa polityczna wojewody katowickiego wobec wydarzen stanu wojennego PDF PDF originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Zabrzmiala Moja melodia PRL u originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2021 Posilannya

Дата публікації:
Топ