Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Станіслав Кочелек

Станіслав Кочелек
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Станіслав Кочелек (пол. Stanisław Kociołek; 3 травня 1933(1933травня03), Варшава, Польська Республіка — 1 жовтня 2015, Варшава, Польща) — польський партійний і державний діяч, член Політбюро ЦК ПОРП, заступник голови Ради Міністрів ПНР. Вважається одним із керівників військового придушення робітничих протестів грудня 1970 року на Балтійському узбережжі. Отримав за це прізвисько «Кривавий казанок». У 1980—1982 роках — перший секретар Варшавського комітету ПОРП, один із лідерів «партійного бетону», непримиренний противник Солідарності. Після зміни суспільно-політичного ладу притягнуто до судової відповідальності, виправданий за браком доказів. Помер незабаром після скасування виправдувального вердикту до початку повторного процесу.

Станіслав Кочелек
пол. Stanisław Kociołek
image
 
Народження: 3 травня 1933(1933-05-03)[1][2]
Варшава, Польська Республіка
Смерть: 1 жовтня 2015(2015-10-01)[2][2](82 роки)
Варшава, Республіка Польща
Поховання: Військові Повонзки
Країна: Республіка Польща
Освіта: d
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Партійна кар'єра

Народився у сім'ї залізничного службовця у Варшаві. Після визволення Польщі від німецької окупації закінчив загальноосвітню школу. У 1951—1952 роках працював шкільним учителем у місті Ілава. У 1957 році закінчив філософський факультет Варшавського університету за спеціальністю соціолога. У 1956—1958 роках був секретарем університетського комітету урядущої компартії ПОРП.

У 1958—1960 роках — перший секретар Варшавського комітету Союзу соціалістичної польської молоді (ССМ) («комсомол ПОРП»), у 1960—1963 роках був секретарем ЦК ССМ. З 1961 року — член ЦК ПОРП. У 1962—1967 роках — член Центральної ради профспілок Польщі. З травня 1965 до лютого 1972 року — депутат Сейму.

У 1963—1964 роках — перший секретар районного комітету ПОРП Варшава-Центр. У 1964—1967 роках — перший секретар Варшавського комітету ПОРП. У грудні 1967 року переведено до Гданська, де до липня 1970 року очолював воєводський комітет ПОРП. У листопаді 1968 року кооптовано до складу Політбюро ЦК ПОРП. З кінця червня до кінця грудня 1970 року обіймав посаду заступника голови Ради Міністрів ПНР. Був наймолодшим членом партійного керівництва. З грудня 1970 року до лютого 1971 року — секретар ЦК ПОРП.

Грудневі події

У грудні 1970 року через оголошене підвищення цін почалися робітничі протести на Балтійському узбережжі. Кочелека направлено до Гданська у складі спеціально створеного місцевого координаційного штабу. Поряд із ним до штабу входили заступник міністра оборони генерал Гжегож Корчинський (начальник), перший секретар Гданського воєводського комітету ПОРП Алоїз Каркошка, заступник міністра внутрішніх справ генерал Генрик Слабчик, комендант громадянської міліції Гданського воєводства полковник Роман Кольчинський. Завданням штабу було керівництво діями силових структур для «нормалізації ситуації». Як член цієї структури Кочелек віддав директиву ввести у Гдиню війська для охорони партійно-державних об'єктів.

16 грудня 1970 року Кочелек виступив на телебаченні та закликав страйкарів повернутися на робочі місця. Поява на телеекрані зробило його публічною особою партійно-державного насильства (хоча рішення приймав молодший член Політбюро). За деякими свідченнями він дав генералу Корчинському санкцію відкрити вогонь на ураження (документальних підтверджень цьому згодом виявити не вдалося).

17 грудня 1970 року дорогою на підприємства робітники зазнали обстрілу. У Гдині 17 грудня загинуло 13 осіб, а загалом 15 — 18 грудня у містах Балтійського узбережжя — 44 особи, поранення отримали понад 1100 осіб.

Кровопролиття призвело до зміни керівництва ПОРП і ПНР. Новий перший секретар ЦК Едвард Герек усунув найбільш скомпрометованих діячів. Поряд із колишнім першим секретарем Владиславом Гомулкою та секретарем з ідеології Зеноном Клишко, Кочелека знято з керівних посад, виведено зі складу ЦК, Секретаріату та Політбюро, а також позбавлено мандата депутата Сейму ПНР. Однак він, на відміну від Гомулки та Клишка, залишився на державній службі, перейшовши до системи МЗС ПНР.

У 1971—1978 роках обіймав посаду посла ПНР у Бельгії та Люксембурзі. У 1978—1980 роках очолював Центральну раду кооперативних спілок. З червня до листопада 1980 року — посол у Тунісі.

«Бетонний» секретар

Наприкінці 1980 року, на тлі найгострішої політичної кризи, Кочелека повернено до керівництва ПОРП. Його не введено у Політбюро, Секретаріат чи апарат ЦК, але він знову обійняв посаду першого секретаря Варшавського комітету ПОРП (змінив Алоїзія Каркошку). Ініціатива цього призначення виходила від нового першого секретаря ЦК Станіслава Кані, який різко змінював кадрову політику Герека та розраховував на варшавський досвід Кочелека середини 1960-х років. Однак, з низки відгуків, Кочелек не виявляв на посаді великої активності — на практиці партійне управління столицею здійснював секретар комітету Генрік Шабляк.

Станіслав Кочелек, поряд із Мирославом Мілевським, Тадеушем Грабським, Стефаном Ольшовським, Анджеєм Жабинським, був одним із лідерів «партійного бетону» — догматичного крила ПОРП, найближчого до позицій керівництва КПРС. Опорою Кочелека був досить численний у столиці партапарат, ідеологічні функціонери (журналісти, лектори, викладачі), армійські та міліцейські чини, ветерани ПРП/ПОРП. За активної участі Кочелека було створено «клуб партійної творчої інтелігенції» Варшава 80 — одна з найагресивніших організацій «бетону» (поряд із KFP у Катовицях, RSK у Щецині, PFK у Познані, KZMP у різних містах). Заступався Кочелек і за націонал-комуністичну організацію «Грюнвальд». Тісно взаємодіяв зі стрижневою структурою «бетону» — клубами «Реальність» і «сірим кардиналом „бетону“» Ришардом Гонтажем.

Перший секретар Варшавського комітету ПОРП виступав за встановлення військово-партійної диктатури та репресії проти Солідарності — підтверджуючи негативну репутацію, яку він отримав у грудні 1970 року. Під час Бидгощської кризи Кочелек пропонував закрити у Польщі всі газети, крім органів ПОРП. Підтримував контакти з резидентурою КДБ СРСР (саме через нього зондувалася позиція Владислава Гомулки). Здобула популярність фраза Кочелека про необхідність придушити «Солідарність» військовим насильством, навіть ціною «кількох тисяч жертв, які зможуть запобігти морю крові». При цьому Кочелек відрізнявся підкресленою лояльністю навіть до опальних представників номенклатури — своїм розпорядженням він виділив столичну квартиру підвищеної комфортності відставленому сподвижнику Гереку Здзиславу Грудзеню.

Така позиція відкидалася у польському суспільстві, а значною мірою й в урядущій партії. На IX надзвичайному з'їзді ПОРП Кочелек зазнав нищівної поразки при виборах у ЦК, отримавши всього 611 голосів із майже 2000 делегатів. Однак він залишався керівником варшавської парторганізації і після з'їзду посилив курс. На засіданні Варшавського комітету 13 жовтня 1981 року пролунали різкі нападки на голову партії Станіслава Каню за «капітулянтство перед „Солідарністю“ та поступки церкви». Як й інші лідери «бетону», Кочелек вітав прихід на посаду першого секретаря ЦК ПОРП Войцеха Ярузельського — партійна влада генерала означала недвозначний сигнал встановлення воєнного режиму.

Друге усунення

Незабаром після запровадження воєнного стану було знято з партійної посади (новим першим секретарем Варшавського комітету став Мар'ян Возняк). Взятий курс цілком відповідав уявленням Кочелека, але Ярузельський намагався дистанціюватися від одіозних діячів «бетону». При цьому генерал негативно ставився особисто до Кочелека. Військова спецслужба WSW характеризувала Кочелека як «безініціативного відірваного від життя теоретика, покровителя „канцелярської мафії“, який привів столичну парторганізацію у жахливий стан». Приводом для відставки стали масові протести та зіткнення у Варшаві 1 та 3 травня 1982 року. На першого секретаря поклали провину як на того, хто «не впорався з ситуацією».

У липні 1982 року Кочелека направлено послом у СРСР — що означало почесну форму усунення з польської політики. У 1983 році увійшов до керівництва Товариства польсько-радянської дружби. У 1985 році фактично завершив будь-яку політичну діяльність, хоча до 1989 року залишався головним редактором філософсько-політичного щомісячника «Polish Perspectives».

Судовий процес

Після зміни суспільно-політичного устрою у Польщі Кочелека притягнуто до відповідальності за участь у грудневих подіях 1970 року. 1995 року разом із Войцехом Ярузельським, Тадеушем Тучапським і ще кількома відставними військовиками постав перед судом.

Захист обвинувачених стверджував, що політичне рішення приймали Гомулка та Клишко, процедура виконання визначилася директивою начальника генштабу генерала Болеслава Хохи, безпосередній наказ відкрити вогонь віддавав генерал Корчинський — тоді як інші воєначальники за обов'язком наказ виконували, а Кочелек лише передавав військові накази політичного керівництва, не прагнучи кровопролиття. Головним винуватцем кровопролиття називався при цьому Гомулка. Сам Кочелек стверджував, ніби не був поінформований про вказівки застосувати зброю, «не бачив причинно-наслідкового зв'язку» між своїми діями та загибеллю людей і покладав відповідальність на Корчинського. Однак він визнав свою «політичну причетність до трагедії».

Ні Гомулки, ні Клишка, ні Корчинського, ні Хохи на час суду давно не було в живих. З цієї причини пункти звинувачення не могли бути докладно прояснені під час судового слідства. Обвинуваченню не вдалося документально довести пряму відповідальність Кочелека у скоєних вбивствах. Суд вважав, що вказівки Кочелека військовикам не містили дослівного наказу вбивства, його озвучена позиція, на відміну від позиції Клишка, не орієнтувала беззастережно на насильство, а телевиступ 16 грудня не обов'язково вело до кровопролиття наступного дня. У 2013 році суд виправдав Кочелека.

Коментатори судового процесу пов'язували даний виправдувальний вердикт (а також м'які вироки військовим командирам, які отримали по 2 роки умовно) з тим, що обвинувачені та їхні адвокати мали можливість використовувати всі легальні способи захисту та затягування процесу. Результатом стали вироки, які у суспільному сприйнятті не відповідали поняттям справедливості.

Прокуратура опротестувала виправдувальний вердикт. У квітні 2015 року Верховний суд Польщі задовольнив прокурорську касацію, скасував рішення нижчої інстанції і направив справу на новий розгляд до суду Гданська. Суддя Томаш Гжегорчик зазначив, що Кочелек знав про те, що відбувається, і не міг не розуміти наслідків своїх дій. Однак Кочелек помер до початку процесу.

Місце у фольклорі

Попри офіційне виправдання, саме Кочелек — як найбільш публічна постать подій 1970 року — увійшов у політичний фольклор як уособлення тієї розправи:

Krwawy Kociołek, to kat Trójmiasta,
Przez niego giną starcy, niewiasty.
Poczekaj draniu, my cię dostaniem!
Janek Wiśniewski padł.
Ballada o Janku Wiśniewskim

Кривавий Кочелек, кат Триміста,
Через нього гинуть старі та жінки.
Стривай, мерзотник, ми тебе дістанемо
Янек Вишневський упав.

Балада про Янека Вишневського

Смерть

Кочелек помер 1 жовтня 2015 року. Перша інформація про це, за даними польських ЗМІ, з'явилася у «Газета Виборча» багаторічного дисидента — антикомуніста Адама Міхніка.

Похований на цвинтарі Військові Повонзки у Варшаві. Церемонія мала приватний сімейний характер, проте викликала акцію протесту асоціації Солідарні 2010. Влада Варшави змушена була пояснити, для похорону праху в урні не потрібно їхньої згоди (у цьому прозвучав очевидний натяк на незгоду столичної адміністрації із похованням Кочелека на престижному військовому цвинтарі). У день похорону 7 жовтня 2015 року протестувальники влаштували пікет із фотографіями робітників, убитих у грудні 1970 року.

Примітки

  1. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  2. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000059716&find_code=SYS&local_base=ARS10
  3. Sensus novus : Умер «Кровавый котелок» Польши. оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
  4. Sąd uzasadnia łagodny wyrok. Uzasadnienie wyroku Sądu Okręgowego w Warszawie w sprawie pacyfikacji protestu robotników na Wybrzeżu w grudniu 1970 r. оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 24 грудня 2020.
  5. Чёрный четверг — бело-красный рассвет. оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  7. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019
  8. Генерал Войцех Ярузельский — коммунист и солдат («Newsweek Polska», Польша). оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  9. Как кололи польскую элиту. оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  10. Proces ws. Grudnia '70: obrońca Kociołka chce uniewinnienia. оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
  11. Stanisław Kociołek: nie wiedziałem o rozkazach użycia broni. оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
  12. Stanisław Kociołek nie czuje się winny w sprawie masakry z grudnia 1970 r. оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 24 грудня 2020.
  13. Wyrok po 18 latach. оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
  14. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  15. Nie żyje Stanisław Kociołek, «kat Trójmiasta» z 1970 roku, wicepremier w czasach PRL
  16. Stanisław Kociołek znów stanie przed sądem. Za Grudzień '70
  17. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
  18. Nie żyje Stanisław Kociołek. оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  19. «Krwawy Kociołek» spocznie na Powązkach. Bez zgody władz Warszawy. оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
  20. «Są zbrodniarze, których ręka sprawiedliwości świeckiej nie dosięgła». Protesty podczas pogrzebu «Kata Trójmiasta» na Powązkach

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Stanislav Kochelek pol Stanislaw Kociolek 3 travnya 1933 1933travnya03 Varshava Polska Respublika 1 zhovtnya 2015 Varshava Polsha polskij partijnij i derzhavnij diyach chlen Politbyuro CK PORP zastupnik golovi Radi Ministriv PNR Vvazhayetsya odnim iz kerivnikiv vijskovogo pridushennya robitnichih protestiv grudnya 1970 roku na Baltijskomu uzberezhzhi Otrimav za ce prizvisko Krivavij kazanok U 1980 1982 rokah pershij sekretar Varshavskogo komitetu PORP odin iz lideriv partijnogo betonu neprimirennij protivnik Solidarnosti Pislya zmini suspilno politichnogo ladu prityagnuto do sudovoyi vidpovidalnosti vipravdanij za brakom dokaziv Pomer nezabarom pislya skasuvannya vipravduvalnogo verdiktu do pochatku povtornogo procesu Stanislav Kochelek pol Stanislaw Kociolek Narodzhennya 3 travnya 1933 1933 05 03 1 2 Varshava Polska RespublikaSmert 1 zhovtnya 2015 2015 10 01 2 2 82 roki Varshava Respublika PolshaPohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaOsvita dPartiya Polska ob yednana robitnicha partiyaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiPartijna kar yeraNarodivsya u sim yi zaliznichnogo sluzhbovcya u Varshavi Pislya vizvolennya Polshi vid nimeckoyi okupaciyi zakinchiv zagalnoosvitnyu shkolu U 1951 1952 rokah pracyuvav shkilnim uchitelem u misti Ilava U 1957 roci zakinchiv filosofskij fakultet Varshavskogo universitetu za specialnistyu sociologa U 1956 1958 rokah buv sekretarem universitetskogo komitetu uryadushoyi kompartiyi PORP U 1958 1960 rokah pershij sekretar Varshavskogo komitetu Soyuzu socialistichnoyi polskoyi molodi SSM komsomol PORP u 1960 1963 rokah buv sekretarem CK SSM Z 1961 roku chlen CK PORP U 1962 1967 rokah chlen Centralnoyi radi profspilok Polshi Z travnya 1965 do lyutogo 1972 roku deputat Sejmu U 1963 1964 rokah pershij sekretar rajonnogo komitetu PORP Varshava Centr U 1964 1967 rokah pershij sekretar Varshavskogo komitetu PORP U grudni 1967 roku perevedeno do Gdanska de do lipnya 1970 roku ocholyuvav voyevodskij komitet PORP U listopadi 1968 roku kooptovano do skladu Politbyuro CK PORP Z kincya chervnya do kincya grudnya 1970 roku obijmav posadu zastupnika golovi Radi Ministriv PNR Buv najmolodshim chlenom partijnogo kerivnictva Z grudnya 1970 roku do lyutogo 1971 roku sekretar CK PORP Grudnevi podiyiU grudni 1970 roku cherez ogoloshene pidvishennya cin pochalisya robitnichi protesti na Baltijskomu uzberezhzhi Kocheleka napravleno do Gdanska u skladi specialno stvorenogo miscevogo koordinacijnogo shtabu Poryad iz nim do shtabu vhodili zastupnik ministra oboroni general Gzhegozh Korchinskij nachalnik pershij sekretar Gdanskogo voyevodskogo komitetu PORP Aloyiz Karkoshka zastupnik ministra vnutrishnih sprav general Genrik Slabchik komendant gromadyanskoyi miliciyi Gdanskogo voyevodstva polkovnik Roman Kolchinskij Zavdannyam shtabu bulo kerivnictvo diyami silovih struktur dlya normalizaciyi situaciyi Yak chlen ciyeyi strukturi Kochelek viddav direktivu vvesti u Gdinyu vijska dlya ohoroni partijno derzhavnih ob yektiv 16 grudnya 1970 roku Kochelek vistupiv na telebachenni ta zaklikav strajkariv povernutisya na robochi miscya Poyava na teleekrani zrobilo jogo publichnoyu osoboyu partijno derzhavnogo nasilstva hocha rishennya prijmav molodshij chlen Politbyuro Za deyakimi svidchennyami vin dav generalu Korchinskomu sankciyu vidkriti vogon na urazhennya dokumentalnih pidtverdzhen comu zgodom viyaviti ne vdalosya 17 grudnya 1970 roku dorogoyu na pidpriyemstva robitniki zaznali obstrilu U Gdini 17 grudnya zaginulo 13 osib a zagalom 15 18 grudnya u mistah Baltijskogo uzberezhzhya 44 osobi poranennya otrimali ponad 1100 osib Krovoprolittya prizvelo do zmini kerivnictva PORP i PNR Novij pershij sekretar CK Edvard Gerek usunuv najbilsh skomprometovanih diyachiv Poryad iz kolishnim pershim sekretarem Vladislavom Gomulkoyu ta sekretarem z ideologiyi Zenonom Klishko Kocheleka znyato z kerivnih posad vivedeno zi skladu CK Sekretariatu ta Politbyuro a takozh pozbavleno mandata deputata Sejmu PNR Odnak vin na vidminu vid Gomulki ta Klishka zalishivsya na derzhavnij sluzhbi perejshovshi do sistemi MZS PNR U 1971 1978 rokah obijmav posadu posla PNR u Belgiyi ta Lyuksemburzi U 1978 1980 rokah ocholyuvav Centralnu radu kooperativnih spilok Z chervnya do listopada 1980 roku posol u Tunisi Betonnij sekretarNaprikinci 1980 roku na tli najgostrishoyi politichnoyi krizi Kocheleka poverneno do kerivnictva PORP Jogo ne vvedeno u Politbyuro Sekretariat chi aparat CK ale vin znovu obijnyav posadu pershogo sekretarya Varshavskogo komitetu PORP zminiv Aloyiziya Karkoshku Iniciativa cogo priznachennya vihodila vid novogo pershogo sekretarya CK Stanislava Kani yakij rizko zminyuvav kadrovu politiku Gereka ta rozrahovuvav na varshavskij dosvid Kocheleka seredini 1960 h rokiv Odnak z nizki vidgukiv Kochelek ne viyavlyav na posadi velikoyi aktivnosti na praktici partijne upravlinnya stoliceyu zdijsnyuvav sekretar komitetu Genrik Shablyak Stanislav Kochelek poryad iz Miroslavom Milevskim Tadeushem Grabskim Stefanom Olshovskim Andzheyem Zhabinskim buv odnim iz lideriv partijnogo betonu dogmatichnogo krila PORP najblizhchogo do pozicij kerivnictva KPRS Oporoyu Kocheleka buv dosit chislennij u stolici partaparat ideologichni funkcioneri zhurnalisti lektori vikladachi armijski ta milicejski chini veterani PRP PORP Za aktivnoyi uchasti Kocheleka bulo stvoreno klub partijnoyi tvorchoyi inteligenciyi Varshava 80 odna z najagresivnishih organizacij betonu poryad iz KFP u Katovicyah RSK u Shecini PFK u Poznani KZMP u riznih mistah Zastupavsya Kochelek i za nacional komunistichnu organizaciyu Gryunvald Tisno vzayemodiyav zi strizhnevoyu strukturoyu betonu klubami Realnist i sirim kardinalom betonu Rishardom Gontazhem Pershij sekretar Varshavskogo komitetu PORP vistupav za vstanovlennya vijskovo partijnoyi diktaturi ta represiyi proti Solidarnosti pidtverdzhuyuchi negativnu reputaciyu yaku vin otrimav u grudni 1970 roku Pid chas Bidgoshskoyi krizi Kochelek proponuvav zakriti u Polshi vsi gazeti krim organiv PORP Pidtrimuvav kontakti z rezidenturoyu KDB SRSR same cherez nogo zonduvalasya poziciya Vladislava Gomulki Zdobula populyarnist fraza Kocheleka pro neobhidnist pridushiti Solidarnist vijskovim nasilstvom navit cinoyu kilkoh tisyach zhertv yaki zmozhut zapobigti moryu krovi Pri comu Kochelek vidriznyavsya pidkreslenoyu loyalnistyu navit do opalnih predstavnikiv nomenklaturi svoyim rozporyadzhennyam vin vidiliv stolichnu kvartiru pidvishenoyi komfortnosti vidstavlenomu spodvizhniku Gereku Zdzislavu Grudzenyu Taka poziciya vidkidalasya u polskomu suspilstvi a znachnoyu miroyu j v uryadushij partiyi Na IX nadzvichajnomu z yizdi PORP Kochelek zaznav nishivnoyi porazki pri viborah u CK otrimavshi vsogo 611 golosiv iz majzhe 2000 delegativ Odnak vin zalishavsya kerivnikom varshavskoyi partorganizaciyi i pislya z yizdu posiliv kurs Na zasidanni Varshavskogo komitetu 13 zhovtnya 1981 roku prolunali rizki napadki na golovu partiyi Stanislava Kanyu za kapitulyantstvo pered Solidarnistyu ta postupki cerkvi Yak j inshi lideri betonu Kochelek vitav prihid na posadu pershogo sekretarya CK PORP Vojceha Yaruzelskogo partijna vlada generala oznachala nedvoznachnij signal vstanovlennya voyennogo rezhimu Druge usunennyaNezabarom pislya zaprovadzhennya voyennogo stanu bulo znyato z partijnoyi posadi novim pershim sekretarem Varshavskogo komitetu stav Mar yan Voznyak Vzyatij kurs cilkom vidpovidav uyavlennyam Kocheleka ale Yaruzelskij namagavsya distanciyuvatisya vid odioznih diyachiv betonu Pri comu general negativno stavivsya osobisto do Kocheleka Vijskova specsluzhba WSW harakterizuvala Kocheleka yak beziniciativnogo vidirvanogo vid zhittya teoretika pokrovitelya kancelyarskoyi mafiyi yakij priviv stolichnu partorganizaciyu u zhahlivij stan Privodom dlya vidstavki stali masovi protesti ta zitknennya u Varshavi 1 ta 3 travnya 1982 roku Na pershogo sekretarya poklali provinu yak na togo hto ne vporavsya z situaciyeyu U lipni 1982 roku Kocheleka napravleno poslom u SRSR sho oznachalo pochesnu formu usunennya z polskoyi politiki U 1983 roci uvijshov do kerivnictva Tovaristva polsko radyanskoyi druzhbi U 1985 roci faktichno zavershiv bud yaku politichnu diyalnist hocha do 1989 roku zalishavsya golovnim redaktorom filosofsko politichnogo shomisyachnika Polish Perspectives Sudovij procesPislya zmini suspilno politichnogo ustroyu u Polshi Kocheleka prityagnuto do vidpovidalnosti za uchast u grudnevih podiyah 1970 roku 1995 roku razom iz Vojcehom Yaruzelskim Tadeushem Tuchapskim i she kilkoma vidstavnimi vijskovikami postav pered sudom Zahist obvinuvachenih stverdzhuvav sho politichne rishennya prijmali Gomulka ta Klishko procedura vikonannya viznachilasya direktivoyu nachalnika genshtabu generala Boleslava Hohi bezposerednij nakaz vidkriti vogon viddavav general Korchinskij todi yak inshi voyenachalniki za obov yazkom nakaz vikonuvali a Kochelek lishe peredavav vijskovi nakazi politichnogo kerivnictva ne pragnuchi krovoprolittya Golovnim vinuvatcem krovoprolittya nazivavsya pri comu Gomulka Sam Kochelek stverdzhuvav nibi ne buv poinformovanij pro vkazivki zastosuvati zbroyu ne bachiv prichinno naslidkovogo zv yazku mizh svoyimi diyami ta zagibellyu lyudej i pokladav vidpovidalnist na Korchinskogo Odnak vin viznav svoyu politichnu prichetnist do tragediyi Ni Gomulki ni Klishka ni Korchinskogo ni Hohi na chas sudu davno ne bulo v zhivih Z ciyeyi prichini punkti zvinuvachennya ne mogli buti dokladno proyasneni pid chas sudovogo slidstva Obvinuvachennyu ne vdalosya dokumentalno dovesti pryamu vidpovidalnist Kocheleka u skoyenih vbivstvah Sud vvazhav sho vkazivki Kocheleka vijskovikam ne mistili doslivnogo nakazu vbivstva jogo ozvuchena poziciya na vidminu vid poziciyi Klishka ne oriyentuvala bezzasterezhno na nasilstvo a televistup 16 grudnya ne obov yazkovo velo do krovoprolittya nastupnogo dnya U 2013 roci sud vipravdav Kocheleka Komentatori sudovogo procesu pov yazuvali danij vipravduvalnij verdikt a takozh m yaki viroki vijskovim komandiram yaki otrimali po 2 roki umovno z tim sho obvinuvacheni ta yihni advokati mali mozhlivist vikoristovuvati vsi legalni sposobi zahistu ta zatyaguvannya procesu Rezultatom stali viroki yaki u suspilnomu sprijnyatti ne vidpovidali ponyattyam spravedlivosti Prokuratura oprotestuvala vipravduvalnij verdikt U kvitni 2015 roku Verhovnij sud Polshi zadovolniv prokurorsku kasaciyu skasuvav rishennya nizhchoyi instanciyi i napraviv spravu na novij rozglyad do sudu Gdanska Suddya Tomash Gzhegorchik zaznachiv sho Kochelek znav pro te sho vidbuvayetsya i ne mig ne rozumiti naslidkiv svoyih dij Odnak Kochelek pomer do pochatku procesu Misce u folkloriPopri oficijne vipravdannya same Kochelek yak najbilsh publichna postat podij 1970 roku uvijshov u politichnij folklor yak uosoblennya tiyeyi rozpravi Krwawy Kociolek to kat Trojmiasta Przez niego gina starcy niewiasty Poczekaj draniu my cie dostaniem Janek Wisniewski padl Ballada o Janku Wisniewskim Krivavij Kochelek kat Trimista Cherez nogo ginut stari ta zhinki Strivaj merzotnik mi tebe distanemo Yanek Vishnevskij upav Balada pro Yaneka VishnevskogoSmertKochelek pomer 1 zhovtnya 2015 roku Persha informaciya pro ce za danimi polskih ZMI z yavilasya u Gazeta Viborcha bagatorichnogo disidenta antikomunista Adama Mihnika Pohovanij na cvintari Vijskovi Povonzki u Varshavi Ceremoniya mala privatnij simejnij harakter prote viklikala akciyu protestu asociaciyi Solidarni 2010 Vlada Varshavi zmushena bula poyasniti dlya pohoronu prahu v urni ne potribno yihnoyi zgodi u comu prozvuchav ochevidnij natyak na nezgodu stolichnoyi administraciyi iz pohovannyam Kocheleka na prestizhnomu vijskovomu cvintari U den pohoronu 7 zhovtnya 2015 roku protestuvalniki vlashtuvali piket iz fotografiyami robitnikiv ubitih u grudni 1970 roku PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000059716 amp find code SYS amp local base ARS10 Sensus novus Umer Krovavyj kotelok Polshi originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Sad uzasadnia lagodny wyrok Uzasadnienie wyroku Sadu Okregowego w Warszawie w sprawie pacyfikacji protestu robotnikow na Wybrzezu w grudniu 1970 r originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2020 Chyornyj chetverg belo krasnyj rassvet originalu za 19 grudnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2020 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 General Vojceh Yaruzelskij kommunist i soldat Newsweek Polska Polsha originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Kak kololi polskuyu elitu originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 14 zhovtnya 2021 Proces ws Grudnia 70 obronca Kociolka chce uniewinnienia originalu za 7 kvitnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2014 Stanislaw Kociolek nie wiedzialem o rozkazach uzycia broni originalu za 7 kvitnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2014 Stanislaw Kociolek nie czuje sie winny w sprawie masakry z grudnia 1970 r originalu za 17 serpnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2020 Wyrok po 18 latach originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2014 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Nie zyje Stanislaw Kociolek kat Trojmiasta z 1970 roku wicepremier w czasach PRL Stanislaw Kociolek znow stanie przed sadem Za Grudzien 70 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2014 Nie zyje Stanislaw Kociolek originalu za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015 Krwawy Kociolek spocznie na Powazkach Bez zgody wladz Warszawy originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Sa zbrodniarze ktorych reka sprawiedliwosci swieckiej nie dosiegla Protesty podczas pogrzebu Kata Trojmiasta na PowazkachPosilannya

Дата публікації:
Топ