Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гжегож Ян Корчинський (пол. Grzegorz Jan Korczyński; 17 червня 1915, гміна Любартув — 22 жовтня 1971, Алжир), він же Стефан Ян Кілянович — польський генерал, один з керівників військових спецслужб ПНР. Учасник громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни. Партизанський командир Гвардії Людова. Керував єврейським погромом. Функціонер карального апарату режиму ПОРП. Активний учасник репресій проти опозиції; сам піддавався репресіям під час партійної чистки початку 1950-х років. У 1965—1971 роках — заступник міністра оборони ПНР, начальник воєнної розвідки Польської народної армії. Командував розстрілом робітників у грудні 1970 року.
| Гжегож Корчинський | |
|---|---|
| пол. Grzegorz Korczyński | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Stefan Jan Kilanowicz |
| Народження | 17 червня 1915[1][2] Бжезіни, Ґміна Любартів, Любартівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща |
| Смерть | 22 жовтня 1971[1][2](56 років) Алжир, Алжир |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Республіка Польща |
| Партія | d, Польська об'єднана робітнича партія і Французька комуністична партія |
| Звання | генерал броні |
| Війни / битви | громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, Операція «Вісла» і Заворушення в Польщі (1970—1971) |
| Нагороди | |
 Гжегож Корчинський у Вікісховищі | |
Юність
Народився у сім'ї робітника Стефана Кіляновича. Втративши батька у 17-річному віці, залишив навчання у школі. Працював кур'єром, різноробом, клерком. Він відрізнявся конфліктним характером, схильністю до авантюр.
У 1937 році поїхав до Іспанії. Вступив в інтербригаду, брав участь у громадянській війні за республіканців; близько зійшовся з комуністами. Після перемоги франкістів він перебрався до Франції. У серпні 1942 року нелегально повернувся до окупованої нацистами Польщі.
Партизанський опір і єврейський погром
Вступив у комуністичну ПРП. Командував партизанським загоном Гвардії Людова у Люблінському регіоні. Діяв під псевдонімом Grzegorz (Гжегож), прийняв ім'я Гжегож Ян Корчинський. Провів низку успішних бойових і диверсійних операцій проти німецьких окупантів (напади на залізничні станції та в'язниці, звільнення ув'язнених, зіткнення з жандармерією, знищення військових транспортів). У липні 1943 року бійці команди Гжегожа розстріляли групу нацистських чиновників, які поверталися з наради у Ганса Франка.
Водночас загін Корчинського здійснив єврейський погром у селі Людмилівка Красницького повіту. Жертвами розправи стали близько 100 осіб. При цьому Корчинський вимагав з єврейського населення значний грошовий викуп і санкціонував пограбування.
Загін Корчинського скоїв також напади на формування антикомуністичної Армії Крайова. Владислав Гомулка характеризував Гжегожа Корчинського як одного з кращих партизанських командирів країни.
Брат Гжегожа Корчинського-Кілановича — Єжи Кіланович — також воював у партизанських загонах, згодом служив у Міністерстві громадської безпеки, був військовим аташе ПНР.
У каральних органах
Суб'єкт репресій
У 1944—1945 роках очолював міліцію й управління Міністерства громадської безпеки у Любліні, Варшаві, Гданську. Був членом урядової комісії «боротьба з бандитизмом». Керував спецоперацією з «умиротворення» сіл, які співпрацювали з антикомуністичним партизанським рухом.
У 1946—1948 роках Гжегож Корчинський — заступник міністра громадської безпеки. У 1947 році був одним із керівників Операції «Вісла» — депортації українського населення із південно-східних районів Польщі.
Об'єкт репресій
У вересні 1948 року був звільнений з військової служби та направлений в управління лісової промисловості. 21 травня 1950 року був заарештований під час партійної чистки, ініційованої Болеславом Берутом. Формально Корчинському інкримінувалися вбивства під час людмилівського погрому. Слідство велося із застосуванням жорстких заходів фізичного впливу. Від Корчинського вимагали очорнювальних свідчень на Гомулку, але його так і не змогли схилити до співпраці. Після чотирирічного слідства Корчинського було засуджено до довічного ув'язнення. За кілька місяців термін було скорочено до 15 років. Корчинського було звільнено після смерті Берута у квітні 1956 року.
У військовому керівництві
Після приходу Гомулки до влади Корчинський знову зайняв важливі військові посади. З кінця 1956 року до середини 1965 року він був заступником начальника II управління Генерального штабу — воєнної розвідки Польської народної армії. З 1959 року він був членом Центрального комітету ПОРП; також він був депутатом Сейму (парламенту) ПНР.
У 1965—1971 роках був заступником міністра національної оборони ПНР (міністерську посаду обіймав Мар'ян Спихальський, потім Войцех Ярузельський). У 1965—1971 роках був головним інспектором територіальної оборони. У 1968 році отримав військове звання генерал броні.
Політично генерал Корчинський загалом дотримувався сталіністських поглядів, проте вирізнявся особистою відданістю Гомулці та входив до «партизанської фракції» Мочара. Для поглядів Корчинського залишався характерний антисемітизм, який виявився у подіях 1968 року.
Командувач розстрілом
У грудні 1970 року на Балтійському узбережжі спалахнули масові робітничі протести. Гжегож Корчинський очолив оперативний штаб, який керував придушенням виступів, координував дії ЗОМО й армійських частин. До штабу також входили віцепрем'єр Станіслав Кочелек, перший секретар Гданського воєводського комітету ПОРП Алоїзій Каркошка, заступник міністра внутрішніх справ генерал Генрик Слабчик, комендант громадянської міліції Гданського воєводства полковник Роман Кольчинський.
Внаслідок політичного рішення керівництва ПОРП і наказів військового командування 15—18 грудня 1970 року у містах Балтійського узбережжя загинули 44 особи, поранення отримали понад 1100 осіб. 24 загиблих припадали на Гдиню та Гданськ, де військами командував Корчинський.
Генерал Тадеуш Тучапський, притягнутий до судової відповідальності за участь у придушенні виступів у Щецині, назвав Корчинського серед головних організаторів кровопролиття. Список Тучапського містив п'ять прізвищ: Гомулка, Клишко, Кочелек, Лога-Совинський, Корчинський. Четверо з п'ятьох належали до партійного керівництва і лише один — Корчинський — до військового командування.
Події 1970 року призвели до зміни вищого керівництва ПНР. Усі діячі, перераховані Тучапським, втратили свої посади. Гомулка та Клишко пішли у відставку. Корчинський, подібно до Кочелека та Лога-Совинського, перейшов на дипломатичну службу та був відправлений послом до Алжиру. Там він і помер за нез'ясованих обставин (серед версій допускаються вбивство чи самогубство).
У похороні Корчинського на варшавському цвинтарі Військові Повонзки поряд з Ярузельським як міністром оборони брали участь Мочар і Гомулка.
Після смерті Гжегожа Корчинського передбачався випуск поштової марки з його зображенням, проте нове партійне керівництво на чолі з Едвардом Гереком не схвалило ідею.
Оцінки
За деякими оцінками, комуністичний вибір Кілановича-Корчинського був значною мірою випадковим наслідком конфронтаційності його характеру й схильності до авантюр. Погляди генерала Корчинського ґрунтувалися не так на марксизмі-ленінізмі, як на націоналізмі, мілітаризмі й антисемітизмі. У сучасній Польщі у діяльності Корчинського вбачаються риси «політичного гангстеризму».
Примітки
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000011926&find_code=SYS&local_base=ARS10
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000011928&find_code=SYS&local_base=ARS10
- Watażkowie z Gwardii Ludowej. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
- Z genealogii elit PZPR. Przypadek Stefana Kilianowicza vel Grzegorza Korczyńskiego [ 2015-04-08 у Wayback Machine.]
- Władysław Gomułka: Pamiętniki t. II, s. 134, BGW 1994, .
- Sąd uzasadnia łagodny wyrok. Uzasadnienie wyroku Sądu Okręgowego w Warszawie w sprawie pacyfikacji protestu robotników na Wybrzeżu w grudniu 1970 r. оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 24 грудня 2020.
- W cieniu czerwonej jarzębiny. оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
- Twarze II Rzeczpospolitej a twarze wspolczesne. оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korchinskij Gzhegozh Yan Korchinskij pol Grzegorz Jan Korczynski 17 chervnya 1915 1915chervnya17 gmina Lyubartuv 22 zhovtnya 1971 Alzhir vin zhe Stefan Yan Kilyanovich polskij general odin z kerivnikiv vijskovih specsluzhb PNR Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi ta Drugoyi svitovoyi vijni Partizanskij komandir Gvardiyi Lyudova Keruvav yevrejskim pogromom Funkcioner karalnogo aparatu rezhimu PORP Aktivnij uchasnik represij proti opoziciyi sam piddavavsya represiyam pid chas partijnoyi chistki pochatku 1950 h rokiv U 1965 1971 rokah zastupnik ministra oboroni PNR nachalnik voyennoyi rozvidki Polskoyi narodnoyi armiyi Komanduvav rozstrilom robitnikiv u grudni 1970 roku Gzhegozh Korchinskijpol Grzegorz KorczynskiIm ya pri narodzhennipol Stefan Jan KilanowiczNarodzhennya17 chervnya 1915 1915 06 17 1 2 Bzhezini Gmina Lyubartiv Lyubartivskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaSmert22 zhovtnya 1971 1971 10 22 1 2 56 rokiv Alzhir AlzhirPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaPartiyad Polska ob yednana robitnicha partiya i Francuzka komunistichna partiyaZvannyageneral broniVijni bitvigromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijna Operaciya Visla i Zavorushennya v Polshi 1970 1971 Nagorodid 1966 d d 1964 d 1964 d Gzhegozh Korchinskij u VikishovishiYunistNarodivsya u sim yi robitnika Stefana Kilyanovicha Vtrativshi batka u 17 richnomu vici zalishiv navchannya u shkoli Pracyuvav kur yerom riznorobom klerkom Vin vidriznyavsya konfliktnim harakterom shilnistyu do avantyur U 1937 roci poyihav do Ispaniyi Vstupiv v interbrigadu brav uchast u gromadyanskij vijni za respublikanciv blizko zijshovsya z komunistami Pislya peremogi frankistiv vin perebravsya do Franciyi U serpni 1942 roku nelegalno povernuvsya do okupovanoyi nacistami Polshi Partizanskij opir i yevrejskij pogromVstupiv u komunistichnu PRP Komanduvav partizanskim zagonom Gvardiyi Lyudova u Lyublinskomu regioni Diyav pid psevdonimom Grzegorz Gzhegozh prijnyav im ya Gzhegozh Yan Korchinskij Proviv nizku uspishnih bojovih i diversijnih operacij proti nimeckih okupantiv napadi na zaliznichni stanciyi ta v yaznici zvilnennya uv yaznenih zitknennya z zhandarmeriyeyu znishennya vijskovih transportiv U lipni 1943 roku bijci komandi Gzhegozha rozstrilyali grupu nacistskih chinovnikiv yaki povertalisya z naradi u Gansa Franka Vodnochas zagin Korchinskogo zdijsniv yevrejskij pogrom u seli Lyudmilivka Krasnickogo povitu Zhertvami rozpravi stali blizko 100 osib Pri comu Korchinskij vimagav z yevrejskogo naselennya znachnij groshovij vikup i sankcionuvav pograbuvannya Zagin Korchinskogo skoyiv takozh napadi na formuvannya antikomunistichnoyi Armiyi Krajova Vladislav Gomulka harakterizuvav Gzhegozha Korchinskogo yak odnogo z krashih partizanskih komandiriv krayini Brat Gzhegozha Korchinskogo Kilanovicha Yezhi Kilanovich takozh voyuvav u partizanskih zagonah zgodom sluzhiv u Ministerstvi gromadskoyi bezpeki buv vijskovim atashe PNR U karalnih organahSub yekt represij U 1944 1945 rokah ocholyuvav miliciyu j upravlinnya Ministerstva gromadskoyi bezpeki u Lyublini Varshavi Gdansku Buv chlenom uryadovoyi komisiyi borotba z banditizmom Keruvav specoperaciyeyu z umirotvorennya sil yaki spivpracyuvali z antikomunistichnim partizanskim ruhom U 1946 1948 rokah Gzhegozh Korchinskij zastupnik ministra gromadskoyi bezpeki U 1947 roci buv odnim iz kerivnikiv Operaciyi Visla deportaciyi ukrayinskogo naselennya iz pivdenno shidnih rajoniv Polshi Ob yekt represij U veresni 1948 roku buv zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi ta napravlenij v upravlinnya lisovoyi promislovosti 21 travnya 1950 roku buv zaareshtovanij pid chas partijnoyi chistki inicijovanoyi Boleslavom Berutom Formalno Korchinskomu inkriminuvalisya vbivstva pid chas lyudmilivskogo pogromu Slidstvo velosya iz zastosuvannyam zhorstkih zahodiv fizichnogo vplivu Vid Korchinskogo vimagali ochornyuvalnih svidchen na Gomulku ale jogo tak i ne zmogli shiliti do spivpraci Pislya chotiririchnogo slidstva Korchinskogo bulo zasudzheno do dovichnogo uv yaznennya Za kilka misyaciv termin bulo skorocheno do 15 rokiv Korchinskogo bulo zvilneno pislya smerti Beruta u kvitni 1956 roku U vijskovomu kerivnictviPislya prihodu Gomulki do vladi Korchinskij znovu zajnyav vazhlivi vijskovi posadi Z kincya 1956 roku do seredini 1965 roku vin buv zastupnikom nachalnika II upravlinnya Generalnogo shtabu voyennoyi rozvidki Polskoyi narodnoyi armiyi Z 1959 roku vin buv chlenom Centralnogo komitetu PORP takozh vin buv deputatom Sejmu parlamentu PNR U 1965 1971 rokah buv zastupnikom ministra nacionalnoyi oboroni PNR ministersku posadu obijmav Mar yan Spihalskij potim Vojceh Yaruzelskij U 1965 1971 rokah buv golovnim inspektorom teritorialnoyi oboroni U 1968 roci otrimav vijskove zvannya general broni Politichno general Korchinskij zagalom dotrimuvavsya stalinistskih poglyadiv prote viriznyavsya osobistoyu viddanistyu Gomulci ta vhodiv do partizanskoyi frakciyi Mochara Dlya poglyadiv Korchinskogo zalishavsya harakternij antisemitizm yakij viyavivsya u podiyah 1968 roku Komanduvach rozstrilomU grudni 1970 roku na Baltijskomu uzberezhzhi spalahnuli masovi robitnichi protesti Gzhegozh Korchinskij ocholiv operativnij shtab yakij keruvav pridushennyam vistupiv koordinuvav diyi ZOMO j armijskih chastin Do shtabu takozh vhodili viceprem yer Stanislav Kochelek pershij sekretar Gdanskogo voyevodskogo komitetu PORP Aloyizij Karkoshka zastupnik ministra vnutrishnih sprav general Genrik Slabchik komendant gromadyanskoyi miliciyi Gdanskogo voyevodstva polkovnik Roman Kolchinskij Vnaslidok politichnogo rishennya kerivnictva PORP i nakaziv vijskovogo komanduvannya 15 18 grudnya 1970 roku u mistah Baltijskogo uzberezhzhya zaginuli 44 osobi poranennya otrimali ponad 1100 osib 24 zagiblih pripadali na Gdinyu ta Gdansk de vijskami komanduvav Korchinskij General Tadeush Tuchapskij prityagnutij do sudovoyi vidpovidalnosti za uchast u pridushenni vistupiv u Shecini nazvav Korchinskogo sered golovnih organizatoriv krovoprolittya Spisok Tuchapskogo mistiv p yat prizvish Gomulka Klishko Kochelek Loga Sovinskij Korchinskij Chetvero z p yatoh nalezhali do partijnogo kerivnictva i lishe odin Korchinskij do vijskovogo komanduvannya Podiyi 1970 roku prizveli do zmini vishogo kerivnictva PNR Usi diyachi pererahovani Tuchapskim vtratili svoyi posadi Gomulka ta Klishko pishli u vidstavku Korchinskij podibno do Kocheleka ta Loga Sovinskogo perejshov na diplomatichnu sluzhbu ta buv vidpravlenij poslom do Alzhiru Tam vin i pomer za nez yasovanih obstavin sered versij dopuskayutsya vbivstvo chi samogubstvo U pohoroni Korchinskogo na varshavskomu cvintari Vijskovi Povonzki poryad z Yaruzelskim yak ministrom oboroni brali uchast Mochar i Gomulka Pislya smerti Gzhegozha Korchinskogo peredbachavsya vipusk poshtovoyi marki z jogo zobrazhennyam prote nove partijne kerivnictvo na choli z Edvardom Gerekom ne shvalilo ideyu OcinkiZa deyakimi ocinkami komunistichnij vibir Kilanovicha Korchinskogo buv znachnoyu miroyu vipadkovim naslidkom konfrontacijnosti jogo harakteru j shilnosti do avantyur Poglyadi generala Korchinskogo gruntuvalisya ne tak na marksizmi leninizmi yak na nacionalizmi militarizmi j antisemitizmi U suchasnij Polshi u diyalnosti Korchinskogo vbachayutsya risi politichnogo gangsterizmu Primitkihttps bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000011926 amp find code SYS amp local base ARS10 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000011928 amp find code SYS amp local base ARS10 Watazkowie z Gwardii Ludowej originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2014 Z genealogii elit PZPR Przypadek Stefana Kilianowicza vel Grzegorza Korczynskiego 2015 04 08 u Wayback Machine Wladyslaw Gomulka Pamietniki t II s 134 BGW 1994 ISBN 83 7066 552 7 Sad uzasadnia lagodny wyrok Uzasadnienie wyroku Sadu Okregowego w Warszawie w sprawie pacyfikacji protestu robotnikow na Wybrzezu w grudniu 1970 r originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2020 W cieniu czerwonej jarzebiny originalu za 12 veresnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Twarze II Rzeczpospolitej a twarze wspolczesne originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2014 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 17 veresnya 2014 Posilannya