Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Його́ Імпера́торська Висо́кість Вели́кий Кня́зь Володи́мир Олекса́ндрович (нар. 10 (22) квітня 1847, Санкт-Петербург — пом. 4 (17) лютого 1909, Санкт-Петербург) — 4-й син імператора Олександра II та імператриці Марії Олександрівни; сенатор, член Державної ради Російської імперії (з 1872), генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії (з 1880), президент Академії мистецтв (1876—1909); молодший брат Олександра III, рідний дядько Миколи ІІ. Був одружений з донькою великого герцога Макленбург-Шверінського Марією Александріною Єлизаветою Елеонор.
| Великий князь Володимир Олександрович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 22 квітня 1847[1] Санкт-Петербург, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 17 лютого 1909[1] (61 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | державний діяч, військовослужбовець, архітектор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | російська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Членство | Петербурзька академія наук | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | Його Імператорська Високість Великий Князь Володимир Олександрович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посада | член Державної ради Російської імперії | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал, генерал-ад'ютант і генерал від інфантерії | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конфесія | православний | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Романови | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Олександр II (російський імператор) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Марія Олександрівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | d, Микола Олександрович (син Олександра ІІ), Олександр III, d, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович Романов, d, d і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Марія Павлівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Кирило Володимирович, Олена Володимирівна, d, d і d[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
У день свого народження (10 квітня 1847 року) був призначений шефом лейб-гвардійського Драгунського полку, який перебував у лейб-гвардійському Преображенському полку і лейб-гвардійському Саперному батальйоні.
Обіймав відповідальний пост Головнокомандувача військами Гвардії та Санкт-Петербурзького Військового Округу. 9 січня 1905 віддав історичний наказ — стріляти по натовпу, що прийшов під стіни Зимового палацу з петицією до царя. У жовтні 1905 року, у зв'язку зі скандальним одруженням старшого сина Кирила, покинув всі посади і подав у відставку.
Маніфестом імператора Олександра III від 14 березня 1881 був призначений регентом на випадок смерті імператора — до повноліття спадкоємця престолу Миколи Олександровича (або у випадку кончини останнього).
Посади:
- Член Державної ради (з 1872);
- Член Комітету міністрів;
- голова Комісії зі спорудження храму Воскресіння Христового (з 1883);
- почесний член берлінського православного церковного Свято-Князь-Володимирського братства (з 1890);
- почесний голова Київського товариства старожитностей і мистецтв;
- почесний член Миколаївської Інженерної академії (з 1899).
Помер 4 лютого 1909 року. Про його смерть було офіційно сповіщено Найвищим маніфестом того ж дня. 7 лютого відбулося перевезення тіла з його палацу в Петропавлівський собор, а 8 лютого — поховання й відспівування, яке очолив митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Антоній. На церемонії були присутні імператор (Микола ІІ), велика княгиня Марія Павлівна (вдова), інші члени імператорської сім'ї, голова Ради міністрів Петро Аркадійович Столипін, а також цар Болгарії Фердинанд I.
Нагороди
Російська імперія
- Орден Андрія Первозванного (22 квітня 1847)
- Орден Святого Олександра Невського (22 квітня 1847)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (22 квітня 1847)
- Орден Білого орла (22 квітня 1847)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (11 червня 1865)
- Орден Святого Володимира
- 4-го класу (22 квітня 1868)
- 2-го класу з мечами (15 вересня 1877)
- 1-го класу (15 травня 1883)
- Орден Святого Георгія 3-го ступеня (14 листопада 1877)
- Золота зброя «За хоробрість» з алмазами (1877)
- Портрет Його Величності для носіння на грудях (1896)
- Діамантами всипаний портрет Імператорів Миколи I, Олександра II, Олександра III, Миколи II для носіння на грудях (1904)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (27 липня 1857)
- ланцюг (30 серпня 1872)
- Орден Червоного орла, великий хрест (27 липня 1857)
- Pour le Mérite (16 грудня 1877)
- Вищий орден Святого Благовіщення (квітень 1869)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (квітень 1869)
- Орден Корони Італії, великий хрест (квітень 1869)
- Орден Вірності (Баден) (29 серпня 1872)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест з ланцюгом (29 серпня 1872)
Інші країни
- , великий хрест (8 червня 1857)
- , великий хрест (Королівство Сербія; 27 липня 1857)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 28 липня 1860)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
- Орден Слона (Данія; 14 червня 1866)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; 6 червня 1867)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 17 червня 1867)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 28 червня 1867)
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія; 22 листопада 1868)
- Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 27 липня 1869)
- Орден Леопольда I, великий хрест з ланцюгом (Бельгія; 13 червня 1870)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест (1 липня 1870)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 19 серпня 1872)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург; 22 квітня 1874)
- Залізний хрест за переправу через Дунай в 1877 році (Об'єднане князівство Волощини та Молдови; 1878)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1880)
- Орден Золотого руна (Іспанія; 29 жовтня 1891)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1897)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 13 квітня 1902)
- Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 29 грудня 1903)
Сім'я
16 серпня 1874 одружився в Петербурзі на Марії Павлівні (Марія Александріна Елізабета Елеонор), принцесі Мекленбург-Шверінській, старшій дочці великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II. Дружина приходилася йому троюрідною племінницею по лінії діда з боку батька (подружжя були нащадками російського імператора Павла I) і троюрідною сестрою по лінії бабки з боку батька (подружжя були правнуками пруського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцкої).
Діти:
- Олександр Володимирович (1875—1877);
- Кирило Володимирович (1876—1938);
- Борис Володимирович (1877—1943);
- Андрій Володимирович (1879—1956);
- Олена Володимирівна (1882—1957).
Родовід
| 16. Петро III | ||||||||||||||||
| 8. Павло I | ||||||||||||||||
| 17. Катерина II | ||||||||||||||||
| 4. Микола І | ||||||||||||||||
| 18. | ||||||||||||||||
| 9. Марія Федорівна | ||||||||||||||||
| 19. | ||||||||||||||||
| 2. Олександр II | ||||||||||||||||
| 20. Фрідріх Вільгельм II | ||||||||||||||||
| 10. Фрідріх Вільгельм III | ||||||||||||||||
| 21. | ||||||||||||||||
| 5. Олександра Федорівна (дружина Миколи I) | ||||||||||||||||
| 22. | ||||||||||||||||
| 11. Луїза (королева Пруссії) | ||||||||||||||||
| 23. Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
| 1. Великий князь Володимир Олександрович | ||||||||||||||||
| 24. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | ||||||||||||||||
| 12. Людвіг I Гессенський | ||||||||||||||||
| 25. | ||||||||||||||||
| 6. | ||||||||||||||||
| 26. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський | ||||||||||||||||
| 13. Луїза Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
| 27. | ||||||||||||||||
| 3. Марія Олександрівна (принцеса Гессен-Дармштадтська) | ||||||||||||||||
| 28. Карл Фрідріх Баденський | ||||||||||||||||
| 14. Карл Людвіг Баденський | ||||||||||||||||
| 29. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
| 7. | ||||||||||||||||
| 30. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | ||||||||||||||||
| 15. Амалія Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
| 31. | ||||||||||||||||
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Владимир Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
- «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.
- «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.
Джерела
- Крылов-Толстикович А., Барковец О., Великий князь Владимир Александрович. Изд. «Абрис». СПб., 2010. (рос.)
- Шилов Д. Н., Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906. СПб., 2007. — С.132—138. (рос.)
Посилання
- Владимир Александрович Романов [ 31 серпня 2013 у Wayback Machine.], Биографический указатель, сайт «Хронос» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogo Impera torska Viso kist Veli kij Knya z Volodi mir Oleksa ndrovich nar 10 22 kvitnya 1847 Sankt Peterburg pom 4 17 lyutogo 1909 Sankt Peterburg 4 j sin imperatora Oleksandra II ta imperatrici Mariyi Oleksandrivni senator chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi z 1872 general ad yutant general vid infanteriyi z 1880 prezident Akademiyi mistectv 1876 1909 molodshij brat Oleksandra III ridnij dyadko Mikoli II Buv odruzhenij z donkoyu velikogo gercoga Maklenburg Shverinskogo Mariyeyu Aleksandrinoyu Yelizavetoyu Eleonor Velikij knyaz Volodimir OleksandrovichNarodivsya 22 kvitnya 1847 1847 04 22 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 17 lyutogo 1909 1909 02 17 1 61 rik Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist derzhavnij diyach vijskovosluzhbovec arhitektorZnannya mov rosijskaUchasnik Rosijsko turecka vijna 1877 78Chlenstvo Peterburzka akademiya naukTitul Jogo Imperatorska Visokist Velikij Knyaz Volodimir OleksandrovichPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyiVijskove zvannya general general ad yutant i general vid infanteriyiKonfesiya pravoslavnijRid RomanoviBatko Oleksandr II rosijskij imperator Mati Mariya OleksandrivnaBrati sestri d Mikola Oleksandrovich sin Oleksandra II Oleksandr III d Mariya Oleksandrivna Sergij Oleksandrovich Pavlo Oleksandrovich Romanov d d i dU shlyubi z Mariya PavlivnaDiti Kirilo Volodimirovich Olena Volodimirivna d d i d 1 Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Pour le Merite Prussiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Lyudviga Gessen Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Slona Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Orden knyazya Danila I Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Orden Vendskoyi koroni Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Svyatogo Guberta Zolota zbroya Za horobrist z almazami Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPalac Volodimira Oleksandrovicha u Sankt Peterburzi U den svogo narodzhennya 10 kvitnya 1847 roku buv priznachenij shefom lejb gvardijskogo Dragunskogo polku yakij perebuvav u lejb gvardijskomu Preobrazhenskomu polku i lejb gvardijskomu Sapernomu bataljoni Obijmav vidpovidalnij post Golovnokomanduvacha vijskami Gvardiyi ta Sankt Peterburzkogo Vijskovogo Okrugu 9 sichnya 1905 viddav istorichnij nakaz strilyati po natovpu sho prijshov pid stini Zimovogo palacu z peticiyeyu do carya U zhovtni 1905 roku u zv yazku zi skandalnim odruzhennyam starshogo sina Kirila pokinuv vsi posadi i podav u vidstavku Manifestom imperatora Oleksandra III vid 14 bereznya 1881 buv priznachenij regentom na vipadok smerti imperatora do povnolittya spadkoyemcya prestolu Mikoli Oleksandrovicha abo u vipadku konchini ostannogo Posadi Chlen Derzhavnoyi radi z 1872 Chlen Komitetu ministriv golova Komisiyi zi sporudzhennya hramu Voskresinnya Hristovogo z 1883 pochesnij chlen berlinskogo pravoslavnogo cerkovnogo Svyato Knyaz Volodimirskogo bratstva z 1890 pochesnij golova Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv pochesnij chlen Mikolayivskoyi Inzhenernoyi akademiyi z 1899 Pomer 4 lyutogo 1909 roku Pro jogo smert bulo oficijno spovisheno Najvishim manifestom togo zh dnya 7 lyutogo vidbulosya perevezennya tila z jogo palacu v Petropavlivskij sobor a 8 lyutogo pohovannya j vidspivuvannya yake ocholiv mitropolit Sankt Peterburzkij i Ladozkij Antonij Na ceremoniyi buli prisutni imperator Mikola II velika knyaginya Mariya Pavlivna vdova inshi chleni imperatorskoyi sim yi golova Radi ministriv Petro Arkadijovich Stolipin a takozh car Bolgariyi Ferdinand I NagorodiVolodimir Oleksandrovich u nagorodah Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo 22 kvitnya 1847 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 22 kvitnya 1847 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 22 kvitnya 1847 Orden Bilogo orla 22 kvitnya 1847 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 11 chervnya 1865 Orden Svyatogo Volodimira 4 go klasu 22 kvitnya 1868 2 go klasu z mechami 15 veresnya 1877 1 go klasu 15 travnya 1883 Orden Svyatogo Georgiya 3 go stupenya 14 listopada 1877 Zolota zbroya Za horobrist z almazami 1877 Portret Jogo Velichnosti dlya nosinnya na grudyah 1896 Diamantami vsipanij portret Imperatoriv Mikoli I Oleksandra II Oleksandra III Mikoli II dlya nosinnya na grudyah 1904 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom orden 27 lipnya 1857 lancyug 30 serpnya 1872 Orden Chervonogo orla velikij hrest 27 lipnya 1857 Pour le Merite 16 grudnya 1877 Korolivstvo Italiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya kviten 1869 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest kviten 1869 Orden Koroni Italiyi velikij hrest kviten 1869 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 29 serpnya 1872 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest z lancyugom 29 serpnya 1872 Inshi krayini velikij hrest 8 chervnya 1857 velikij hrest Korolivstvo Serbiya 27 lipnya 1857 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 28 lipnya 1860 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1864 Orden Slona Daniya 14 chervnya 1866 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Druga francuzka imperiya 6 chervnya 1867 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 17 chervnya 1867 Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo 28 chervnya 1867 Orden knyazya Danila I velikij hrest Knyazivstvo Chornogoriya 22 listopada 1868 Orden Serafimiv Shvedsko norvezka uniya 27 lipnya 1869 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 13 chervnya 1870 Orden Niderlandskogo leva velikij hrest 1 lipnya 1870 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 19 serpnya 1872 Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Meklenburg 22 kvitnya 1874 Zaliznij hrest za perepravu cherez Dunaj v 1877 roci Ob yednane knyazivstvo Voloshini ta Moldovi 1878 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1880 Orden Zolotogo runa Ispaniya 29 zhovtnya 1891 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1897 Orden hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya 13 kvitnya 1902 Korolivskij Viktorianskij orden pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 29 grudnya 1903 Sim yaVolodimir Oleksandrovich iz sim yeyu 16 serpnya 1874 odruzhivsya v Peterburzi na Mariyi Pavlivni Mariya Aleksandrina Elizabeta Eleonor princesi Meklenburg Shverinskij starshij dochci velikogo gercoga Meklenburg Shverinskogo Fridriha Franca II Druzhina prihodilasya jomu troyuridnoyu pleminniceyu po liniyi dida z boku batka podruzhzhya buli nashadkami rosijskogo imperatora Pavla I i troyuridnoyu sestroyu po liniyi babki z boku batka podruzhzhya buli pravnukami pruskogo korolya Fridriha Vilgelma III i jogo druzhini Luyizi Meklenburg Strelickoyi Diti Oleksandr Volodimirovich 1875 1877 Kirilo Volodimirovich 1876 1938 Boris Volodimirovich 1877 1943 Andrij Volodimirovich 1879 1956 Olena Volodimirivna 1882 1957 Rodovid 16 Petro III 8 Pavlo I 17 Katerina II 4 Mikola I 18 9 Mariya Fedorivna 19 2 Oleksandr II 20 Fridrih Vilgelm II 10 Fridrih Vilgelm III 21 5 Oleksandra Fedorivna druzhina Mikoli I 22 11 Luyiza koroleva Prussiyi 23 Frederika Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska 1 Velikij knyaz Volodimir Oleksandrovich 24 Lyudvig IX landgraf Gessen Darmshtadtskij 12 Lyudvig I Gessenskij 25 6 26 Georg Vilgelm Gessen Darmshtadtskij 13 Luyiza Gessen Darmshtadtska 27 3 Mariya Oleksandrivna princesa Gessen Darmshtadtska 28 Karl Fridrih Badenskij 14 Karl Lyudvig Badenskij 29 Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska 7 30 Lyudvig IX landgraf Gessen Darmshtadtskij 15 Amaliya Gessen Darmshtadtska 31 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Vladimir Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIa S 644 d Track Q23892903d Track Q656d Track Q602358d Track Q21451679d Track Q19908137 Pravitelstvennyj Vѣstnik 15 27 marta 1881 58 str 1 Pravitelstvennyj Vestnik 10 23 fevralya 1909 30 str 4 5 DzherelaKrylov Tolstikovich A Barkovec O Velikij knyaz Vladimir Aleksandrovich Izd Abris SPb 2010 ros Shilov D N Chleny Gosudarstvennogo soveta Rossijskoj imperii 1801 1906 SPb 2007 S 132 138 ros PosilannyaVladimir Aleksandrovich Romanov 31 serpnya 2013 u Wayback Machine Biograficheskij ukazatel sajt Hronos ros