Вели́кий князь Сергі́й Олекса́ндрович (29 квітня (11 травня) 1857, Царське Село — 4 (17) лютого 1905, Москва) — п'ятий син Олександра II, Московський градоначальник, (генерал-губернатор).
Сергій Олександрович | |
---|---|
Сергей Александрович | |
Народився | 29 квітня (11 травня) 1857 Царське Село |
Помер | 4 (17) лютого 1905 (47 років) Москва |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | великий князь, Московський градоначальник |
Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
Членство | d |
Титул | князь |
Посада | d і член Державної ради Російської імперії[d] |
Військове звання | генерал |
Рід | Гольштейн-Готторп-Романови |
Батько | Олександр II |
Мати | Марія Олександрівна |
Брати, сестри | d, d, Марія Олександрівна, d, Олександр III, d, Володимир Олександрович, d, Микола Олександрович (син Олександра ІІ) і Павло Олександрович Романов |
У шлюбі з | Єлизавета Федорівна |
Нагороди | |
|
Чоловік великої княгині Єлизавети Федорівни. Загинув від бомби терориста Каляєва.
Біографія
Учасник російсько-турецької війни 1877-1878.
З лютого 1887 — командир лейб-гвардійського [ru].
З 26 лютого 1891 московський військовий генерал-губернатор, з 1896 командувач Московським ВО (генерал-лейтенант).
З 1892 — почесний член [ru], яке перебуває під заступництвом великого князя Володимира Олександровича берлінського православного.
Убивство та поховання
4 лютого 1905, близько 3-ї години по півдні, великий князь від'їхав у кареті від Миколаївського палацу до Кремля; під'їжджаючи до Микільської вежі, був розірваний «пекельною машиною», кинутою членом «бойової організації партії соціалістів-революціонерів» Іваном Каляєвим; загинув відразу, смертельно поранило кучера, карету рознесло. Тіло великого князя було розчленоване вибухом на частини; після бальзамування та заморожування останки були покладені до труни, яку виставлено в соборі кремлівського кафедрального Чудівського монастиря. З телеграм з Москви 8 лютого: «Кремль увесь день переповнений народом. Біля труни Великого Князя безперервно служать панахиди. Церква святителя Алексія, в якій поставлено труну з останками Великого Князя далеко не може вмістити всіх охочих поклонитися праху <…>».
Пораненого кучера Андрія Рудінкіна було доставлено до Яузької лікарні, де він невдовзі помер; його ім'я також поминали на Найвищій панахиді ввечері 8 лютого, яку очолював митрополит Московський Володимир (Богоявленський) за вселюдного ридання богомольців.
Убивство Великого князя Сергія потрясло консервативно-монархічні кола суспільства. Його засудив вождь ірландських терористів Мікаель Девільт, який незадовго до трагедії зустрічався з Великим князем у Москві. Він заявив представникам преси, що покійний генерал-губернатор був «гуманною людиною й постійно виявляв інтерес до поліпшення життя робітників».[]
Ліворадикальне та єврейське середовища, навпаки, новину зустріли із задоволенням, про що може свідчити цинічний жарт того часу: «Нарешті Великому князю довелося розкинути мізками!».
Приватне життя й думки про нього
Шлюб і сім'я
3 (15) червня 1884-го в [ru] Зимового палацу вінчався шлюбом з принцесою Гесен-Дармштадтською Єлизаветою Олександрою Луїзою Алісою (в православ'ї отримала ім'я Єлизавета Федорівна), яка була другою донькою великого герцога Гесенського Людвіга IV, онукою англійської королеви Вікторії, старшою сестрою імператриці Олександри Федорівни.
Сергія та Єлизавети виховували велику княжну Марію Павлівну та її брата, великого князя Дмитра Павловича, мати яких померла під час передчасних пологів. Після вбивства чоловіка, залишивши світське життя, Єлизавета Федорівна прийняла чернецтво. [ru]; була канонізована як преподобномучениця.
Згідно зі складеним у 1992 році (після її канонізації) житієм преподобномучениці Єлизавети, подружжя незалежно один від одного, ще до знайомства, дали Богу обітницю вінця. Тому шлюб їх був бездітним, вони жили як брат з сестрою.
Шарлота Зеепват, представниця західноєвропейської промонархістської історіографії, пише:
Елізабет Гесенська розмірковувала понад рік, перш ніж прийняти пропозицію великого князя Сергія Олександровича, з дитинства їй знайомого. Князь теж поводився нерішуче, та все ж у вересні 1883-го Елізабет і Сергій Олександрович, нарешті побралися. Батько нареченої сказав Олександру III: "Я дав свою згоду не вагаючись. Я знаю Сергія з дитячого віку; бачу його милі, приємні манери й упевнений, що він зробить мою доньку щасливою." |
Дослідниця вважає, що
нещодавно опубліковані приватні листи спростовують думку, яка існувала раніше, про те, що шлюб Елізабет був нещасливим. Така думка склалася завдяки придворним пліткам і письмовим спогадами великого князя Олександра Михайловича, який ненавидів Сергія. Великий князь Сергій був дуже релігійною людиною, що не приховував неприязні до розкішного суспільства, й, природно, що він мав багато ворогів. Брат Елізабет, Ернест Людвіг згадував: "Він часто бував самовпевненим. У такі моменти він напружувався, погляд його ставав твердим… Тому у людей складалося невірне враження. Тоді як його вважали холодним зверхником, він допомагав дуже багатьом людям, але робив це за суворої таємниці". Елізабет так сказала своєму батькові: "Сергій — це людина, яку що більше пізнаєш, то більше любиш…" |
Гомосексуальність
Соціолог, психолог і сексолог Ігор Кон стверджував (1997), що Сергій Олександрович вів відкрито гомосексуальний спосіб життя, навівши як приклад історію зі спогадів міністра закордонних справ графа [ru].
Історик В. Балязін зазначав:
Їх сімейне життя не склалося, хоча Єлизавета Федорівна ретельно приховувала це, не зізнаючись навіть своїм дармштадтським родичам. Причиною цього, зокрема, була пристрасть Сергія Олександровича до осіб протилежної статі. |
Власниця столичного великосвітського салону дружина генерала Олександра Вікторівна передавала у своєму щоденнику слова Царськосільської подруги про те, що
Сергій Олександрович живе зі своїм ад'ютантом Мартиновим, що дружині пропонував не раз обрати собі чоловіка з докільних їй людей. Вона бачила газету іноземну, де було надруковано, що приїхав до Парижа le grand duc Serge avec sa maitresse m-r un tel. Ось, подумаєш, які скандали! |
Ніна Берберова в біографії сучасника князя композитора Чайковського, відомого своєю нетрадиційною орієнтацією, пригадувала такий епізод:
Відомий один випадок із людиною, знайомою досить багатьом, викладачем латині та грецької, коханцем московського губернатора, великого князя Сергія Олександровича (брата Олександра Третього), якого судили та якому дали три роки «вигнання» до Саратова, та потім повернули до Москву. |
У літературі
- Виведений у романах Бориса Акуніна «Статський радник» і «Коронація, або Останній із Романів» під ім'ям Симеона Олександровича.
Примітки
- Телеграммы. // «Правительственный Вѣстникъ». 5 (18) лютого 1905, № 28, стр. 4. Телеграммы. Об убийстве Сергея Александровича. 04 (17) 02.//Петербургский листок. СПб., 1905. — к № 27.
- Телеграммы. // «Правительственный Вѣстникъ». 9 (22) лютого 1905, № 31, стр. 3.
- «28 января 2010 года сотрудниками фонда „Возрождение Николо-Берлюковской пустыни“ совместно с настоятельницей Марфо-Мариинской Обители милосердия Н.А. Молибога был водружён новый дубовый крест на могилу Андрея Алексеевича Рудинкина».[1] [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Борис Савінков, великий і жахливий // «Известия»(рос.)
- Свята преподобномучениця велика княгиня Єлизавета [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Шарлотта Зеепват. Цари перед объективом. Семья Романовых в фотографиях /Пер. с англ. — Днепропетровск: Либри, 2005. С. 47. (Charlotte Zeepvat. The Camera and the Tsars: The Romanov Family in Photographs. 2004.)
- . Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2012.
- Балязин В.Н. Московские градоначальники. М., 1997. С. 399.
- Переклад: «Великий князь Сергій зі своєю коханкою п. таким-то» (франц.)
- Дневник А.В. Богданович. «Три последних самодержца». М.-Л., 1924. С. 68. (Текст «Щоденника» попереджений написаним з марксистських позицій вступом «Від видавництва», який, зокрема, свідчить, що публікований текст є «найкоротшою "ексцерпцією" з усієї товстої купи списаного паперу»; частину записів, згідно з видавцями, втрачено.)
- Богданович А.В. Три последних самодержца. — М.: «Новости», 1990. С. 80. (Передрук тексту першого видання з виправленнями допущених друкарських помилок і незначними перекрученнями — унаслідок нерозуміння коректорами описуваних реалій).
- Див., н-д: Соколов В. Антонина Чайковская. История забытой жизни. — М.: Музыка, 1994; Познанский А. Пётр Чайковский: Биография. — СПб.: Вита Нова, 2009; Самоубийство Чайковского: миф и реальность. — М.: Журнал «Глагол», 1993; Кон И.С. Любовь небесного цвета: Научно-исторический взгляд на однополую любовь. — СПб.: Продолжение жизни, 2001. — Глава 9. Чи був гомосексуалізм на святій Русі? [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Берберова Н.Н. Чайковский, история одинокой жизни. Берлин: Петрополис, 1936.(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сергій Олександрович |
- .
- В. Секачев. Великий князь Сергей Александрович: тиран или мученик? [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Сергей Александрович(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij knyaz Sergi j Oleksa ndrovich 29 kvitnya 11 travnya 1857 18570511 Carske Selo 4 17 lyutogo 1905 Moskva p yatij sin Oleksandra II Moskovskij gradonachalnik general gubernator Sergij OleksandrovichSergej AleksandrovichNarodivsya 29 kvitnya 11 travnya 1857 1857 05 11 Carske SeloPomer 4 17 lyutogo 1905 1905 02 17 47 rokiv MoskvaPohovannya dKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist velikij knyaz Moskovskij gradonachalnikUchasnik Rosijsko turecka vijna 1877 78Chlenstvo dTitul knyazPosada d i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannya generalRid Golshtejn Gottorp RomanoviBatko Oleksandr IIMati Mariya OleksandrivnaBrati sestri d d Mariya Oleksandrivna d Oleksandr III d Volodimir Oleksandrovich d Mikola Oleksandrovich sin Oleksandra II i Pavlo Oleksandrovich RomanovU shlyubi z Yelizaveta FedorivnaNagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Mediafajli u Vikishovishi Cholovik velikoyi knyagini Yelizaveti Fedorivni Zaginuv vid bombi terorista Kalyayeva BiografiyaSergij Oleksandrovich 1863 Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Z lyutogo 1887 komandir lejb gvardijskogo ru Z 26 lyutogo 1891 moskovskij vijskovij general gubernator z 1896 komanduvach Moskovskim VO general lejtenant Z 1892 pochesnij chlen ru yake perebuvaye pid zastupnictvom velikogo knyazya Volodimira Oleksandrovicha berlinskogo pravoslavnogo Ubivstvo ta pohovannyaZrujnovana vibuhom kareta v yakij znahodivsya Velikij knyaz Sergij Oleksandrovich 4 lyutogo 1905 blizko 3 yi godini po pivdni velikij knyaz vid yihav u kareti vid Mikolayivskogo palacu do Kremlya pid yizhdzhayuchi do Mikilskoyi vezhi buv rozirvanij pekelnoyu mashinoyu kinutoyu chlenom bojovoyi organizaciyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Ivanom Kalyayevim zaginuv vidrazu smertelno poranilo kuchera karetu rozneslo Tilo velikogo knyazya bulo rozchlenovane vibuhom na chastini pislya balzamuvannya ta zamorozhuvannya ostanki buli pokladeni do truni yaku vistavleno v sobori kremlivskogo kafedralnogo Chudivskogo monastirya Z telegram z Moskvi 8 lyutogo Kreml uves den perepovnenij narodom Bilya truni Velikogo Knyazya bezperervno sluzhat panahidi Cerkva svyatitelya Aleksiya v yakij postavleno trunu z ostankami Velikogo Knyazya daleko ne mozhe vmistiti vsih ohochih poklonitisya prahu lt gt Poranenogo kuchera Andriya Rudinkina bulo dostavleno do Yauzkoyi likarni de vin nevdovzi pomer jogo im ya takozh pominali na Najvishij panahidi vvecheri 8 lyutogo yaku ocholyuvav mitropolit Moskovskij Volodimir Bogoyavlenskij za vselyudnogo ridannya bogomolciv Hrest pam yatnik na misci vbivstva Sergiya Oleksandrovicha Ubivstvo Velikogo knyazya Sergiya potryaslo konservativno monarhichni kola suspilstva Jogo zasudiv vozhd irlandskih teroristiv Mikael Devilt yakij nezadovgo do tragediyi zustrichavsya z Velikim knyazem u Moskvi Vin zayaviv predstavnikam presi sho pokijnij general gubernator buv gumannoyu lyudinoyu j postijno viyavlyav interes do polipshennya zhittya robitnikiv dzherelo Livoradikalne ta yevrejske seredovisha navpaki novinu zustrili iz zadovolennyam pro sho mozhe svidchiti cinichnij zhart togo chasu Nareshti Velikomu knyazyu dovelosya rozkinuti mizkami Privatne zhittya j dumki pro nogoShlyub i sim ya 3 15 chervnya 1884 go v ru Zimovogo palacu vinchavsya shlyubom z princesoyu Gesen Darmshtadtskoyu Yelizavetoyu Oleksandroyu Luyizoyu Alisoyu v pravoslav yi otrimala im ya Yelizaveta Fedorivna yaka bula drugoyu donkoyu velikogo gercoga Gesenskogo Lyudviga IV onukoyu anglijskoyi korolevi Viktoriyi starshoyu sestroyu imperatrici Oleksandri Fedorivni Sergiya ta Yelizaveti vihovuvali veliku knyazhnu Mariyu Pavlivnu ta yiyi brata velikogo knyazya Dmitra Pavlovicha mati yakih pomerla pid chas peredchasnih pologiv Pislya vbivstva cholovika zalishivshi svitske zhittya Yelizaveta Fedorivna prijnyala chernectvo ru bula kanonizovana yak prepodobnomuchenicya Zgidno zi skladenim u 1992 roci pislya yiyi kanonizaciyi zhitiyem prepodobnomuchenici Yelizaveti podruzhzhya nezalezhno odin vid odnogo she do znajomstva dali Bogu obitnicyu vincya Tomu shlyub yih buv bezditnim voni zhili yak brat z sestroyu Sergij Oleksandrovich iz druzhinoyu Sharlota Zeepvat predstavnicya zahidnoyevropejskoyi promonarhistskoyi istoriografiyi pishe Elizabet Gesenska rozmirkovuvala ponad rik persh nizh prijnyati propoziciyu velikogo knyazya Sergiya Oleksandrovicha z ditinstva yij znajomogo Knyaz tezh povodivsya nerishuche ta vse zh u veresni 1883 go Elizabet i Sergij Oleksandrovich nareshti pobralisya Batko narechenoyi skazav Oleksandru III Ya dav svoyu zgodu ne vagayuchis Ya znayu Sergiya z dityachogo viku bachu jogo mili priyemni maneri j upevnenij sho vin zrobit moyu donku shaslivoyu Doslidnicya vvazhaye sho neshodavno opublikovani privatni listi sprostovuyut dumku yaka isnuvala ranishe pro te sho shlyub Elizabet buv neshaslivim Taka dumka sklalasya zavdyaki pridvornim plitkam i pismovim spogadami velikogo knyazya Oleksandra Mihajlovicha yakij nenavidiv Sergiya Velikij knyaz Sergij buv duzhe religijnoyu lyudinoyu sho ne prihovuvav nepriyazni do rozkishnogo suspilstva j prirodno sho vin mav bagato vorogiv Brat Elizabet Ernest Lyudvig zgaduvav Vin chasto buvav samovpevnenim U taki momenti vin napruzhuvavsya poglyad jogo stavav tverdim Tomu u lyudej skladalosya nevirne vrazhennya Todi yak jogo vvazhali holodnim zverhnikom vin dopomagav duzhe bagatom lyudyam ale robiv ce za suvoroyi tayemnici Elizabet tak skazala svoyemu batkovi Sergij ce lyudina yaku sho bilshe piznayesh to bilshe lyubish Gomoseksualnist Sociolog psiholog i seksolog Igor Kon stverdzhuvav 1997 sho Sergij Oleksandrovich viv vidkrito gomoseksualnij sposib zhittya navivshi yak priklad istoriyu zi spogadiv ministra zakordonnih sprav grafa ru Istorik V Balyazin zaznachav Yih simejne zhittya ne sklalosya hocha Yelizaveta Fedorivna retelno prihovuvala ce ne ziznayuchis navit svoyim darmshtadtskim rodicham Prichinoyu cogo zokrema bula pristrast Sergiya Oleksandrovicha do osib protilezhnoyi stati Vlasnicya stolichnogo velikosvitskogo salonu druzhina generala Oleksandra Viktorivna peredavala u svoyemu shodenniku slova Carskosilskoyi podrugi pro te sho Sergij Oleksandrovich zhive zi svoyim ad yutantom Martinovim sho druzhini proponuvav ne raz obrati sobi cholovika z dokilnih yij lyudej Vona bachila gazetu inozemnu de bulo nadrukovano sho priyihav do Parizha le grand duc Serge avec sa maitresse m r un tel Os podumayesh yaki skandali Nina Berberova v biografiyi suchasnika knyazya kompozitora Chajkovskogo vidomogo svoyeyu netradicijnoyu oriyentaciyeyu prigaduvala takij epizod Vidomij odin vipadok iz lyudinoyu znajomoyu dosit bagatom vikladachem latini ta greckoyi kohancem moskovskogo gubernatora velikogo knyazya Sergiya Oleksandrovicha brata Oleksandra Tretogo yakogo sudili ta yakomu dali tri roki vignannya do Saratova ta potim povernuli do Moskvu U literaturiVivedenij u romanah Borisa Akunina Statskij radnik i Koronaciya abo Ostannij iz Romaniv pid im yam Simeona Oleksandrovicha PrimitkiTelegrammy Pravitelstvennyj Vѣstnik 5 18 lyutogo 1905 28 str 4 Telegrammy Ob ubijstve Sergeya Aleksandrovicha 04 17 02 Peterburgskij listok SPb 1905 k 27 Telegrammy Pravitelstvennyj Vѣstnik 9 22 lyutogo 1905 31 str 3 28 yanvarya 2010 goda sotrudnikami fonda Vozrozhdenie Nikolo Berlyukovskoj pustyni sovmestno s nastoyatelnicej Marfo Mariinskoj Obiteli miloserdiya N A Moliboga byl vodruzhyon novyj dubovyj krest na mogilu Andreya Alekseevicha Rudinkina 1 15 grudnya 2013 u Wayback Machine Boris Savinkov velikij i zhahlivij Izvestiya ros Svyata prepodobnomuchenicya velika knyaginya Yelizaveta 23 kvitnya 2011 u Wayback Machine ros Sharlotta Zeepvat Cari pered obektivom Semya Romanovyh v fotografiyah Per s angl Dnepropetrovsk Libri 2005 S 47 Charlotte Zeepvat The Camera and the Tsars The Romanov Family in Photographs 2004 Arhiv originalu za 3 lipnya 2011 Procitovano 10 lyutogo 2012 Balyazin V N Moskovskie gradonachalniki M 1997 S 399 Pereklad Velikij knyaz Sergij zi svoyeyu kohankoyu p takim to franc Dnevnik A V Bogdanovich Tri poslednih samoderzhca M L 1924 S 68 Tekst Shodennika poperedzhenij napisanim z marksistskih pozicij vstupom Vid vidavnictva yakij zokrema svidchit sho publikovanij tekst ye najkorotshoyu ekscerpciyeyu z usiyeyi tovstoyi kupi spisanogo paperu chastinu zapisiv zgidno z vidavcyami vtracheno Bogdanovich A V Tri poslednih samoderzhca M Novosti 1990 S 80 Peredruk tekstu pershogo vidannya z vipravlennyami dopushenih drukarskih pomilok i neznachnimi perekruchennyami unaslidok nerozuminnya korektorami opisuvanih realij Div n d Sokolov V Antonina Chajkovskaya Istoriya zabytoj zhizni M Muzyka 1994 Poznanskij A Pyotr Chajkovskij Biografiya SPb Vita Nova 2009 Samoubijstvo Chajkovskogo mif i realnost M Zhurnal Glagol 1993 Kon I S Lyubov nebesnogo cveta Nauchno istoricheskij vzglyad na odnopoluyu lyubov SPb Prodolzhenie zhizni 2001 Glava 9 Chi buv gomoseksualizm na svyatij Rusi 18 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Berberova N N Chajkovskij istoriya odinokoj zhizni Berlin Petropolis 1936 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sergij Oleksandrovich V Sekachev Velikij knyaz Sergej Aleksandrovich tiran ili muchenik 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Sergej Aleksandrovich ros Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z rosijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi rosijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad