Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крива ва неді ля 9 22 січня 1905 рос Кровавое воскресенье день розстрілу і розгону 2 5 тисячної мирної демонстрації робі

Кривава неділя (1905)

Кривава неділя (1905)

Крива́ва неді́ля 9 (22) січня 1905 (рос. Кровавое воскресенье) — день розстрілу і розгону 2,5-тисячної мирної демонстрації робітників, що прямували до Зимового палацу (резиденцію російського царя Миколи ІІ) з проханням поліпшити умови життя та наміром передати петицію робітників і жителів Санкт-Петербурга; подія відбулася 9 січня (за старим стилем, 22 січня за новим) 1905 року у Санкт-Петербурзі. Демонстрацію очолював відомий священик Георгій Гапон. Перед Зимовим палацом демонстрантів зненацька атакувало царське військо. Згідно з даними поліції тоді загинуло близько 100 осіб і близько 300 було поранено; ймовірно, цифри занижено. Ці події викликали велике обурення в Росії; дата вважається початком Революції 1905 року.

Кривава неділя
image
Країна image Російська імперія
Місце розташування Санкт-Петербург
Дата й час 9 (22) січня 1905
image Кривава неділя у Вікісховищі
image
Ранок 9 січня біля Нарвської брами. Гравюра
image
Георгій Гапон на «Зборах російських фабрично-заводських робітників м. Санкт-Петербургу»
image
Священик Георгій Гапон 9 січня

Передісторія

Січень 1905 року в Петербурзі почався страйком на Путиловському заводі, що вимагав встановлення 8-годинного робочого дня, гарантованого мінімуму зарплати, скасування обов'язковості понаднормових робіт і т.д. По заклику Петербурзького комітету більшовиків пролетаріат села підтримав страйкуючих загальним політичним страйком, у якому незабаром брали участь 150 тисяч чоловік.

У цей час священик Супрун Богдан запропонував робітникам план організації мирної ходи до імператора. Був складений текст вірнопідданської петиції імператору. На робочих зборах Петербурга в петицію під впливом більшовиків були поряд з економічними вимогами включені й політичні: передача землі селянам, скликання Установчих зборів, свобода слова, друку, робочих союзів, припинення війни з Японією, відділення церкви від держави.

Імператорський уряд був наляканий розмахом страйкового руху: у Петербурзі був оголошений воєнний стан, у місті було зосереджено понад 40 тисяч солдатів і поліції. Проведення демонстрації в цих умовах носило провокаційний характер. 8 січня більшовики звернулися з відозвою, у якій говорилося, що робітники доможуться звільнення не подачею петицій, а тільки збройним повстанням народу проти імперіалізму.

Але значна частина робітників ще вірила в імператора, і запобігти демонстрації не вдалося. Увечері того ж дня до голови комітету міністрів С. Ю. Вітте прибула депутація інтелігентів, у яку входив Максим Горький, із проханням запобігти кровопролиттю. Вітте відіслав депутацію до міністра внутрішніх справ Святополк-Мирського, але останній навіть не прийняв її.

Події неділі 9(22) січня 1905

Зранку робітники всіх районів Петербурга рушили до Зимового палацу, разом з ними йшли жінки, діти, старі; люди несли корогви, ікони, імператорські портрети, співали молитви. Усього на вулиці вийшло понад 140 тисяч чоловік. О 12 годині дня кавалерія атакувала хід біля Нарвських воріт, піхота дала п'ять залпів. Гапон, що йшов з колоною Нарвського району, зник. Через годину біля Троїцького моста були зустрінуті вогнем колони Виборзької й Петербурзької сторін.

О 2-й годині дня частини Преображенського полку, що стояли біля Зимового палацу, дали три залпи по людях, що перебували в Олександрівському саду, біля Палацового мосту і будинку Головного штабу. Наказ — стріляти по мирному натовпу, віддав дядько імператора — великий князь Володимир Олександрович. Олександрівський парк був засіяний сотнями вбитих і поранених, кавалерія й кінні жандарми рубали робітників шашками, добивали поранених, не жаліючи ні жінок, ні дітей, ні старих. Залпи гриміли на Невському проспекті, на Морській і Гороховій вулицях, біля Казанського собору. У підсумку 9 січня було вбито більше тисячі й поранено більше 2 тисяч чоловік.

image
9 січня 1905 р. Кіннота біля Певчеського мосту затримує рух ходи до Зимового палацу.

Суспільна реакція

Кривава розправа сколихнула всю країну, різко зросла активність страйкового руху: у січні 1905 р., за далеко не повними офіційними даними, страйкувало понад 440 000 робітників (з них від 30% до 60% — з політичних мотивів), а в лютому — близько 300 000 осіб. Загальна кількість страйкуючих в січні-лютому 1905 року приблизно на 200 000 осіб перевищувало число учасників страйкового руху за попередні чотири роки (1901—1904 рр.).

Реакція російських робітників була географічно дуже нерівномірною: відносно стриманою в Центральній Росії та бурхливою на національних окраїнах. 28 січня польські соціалісти — як ППС так і СДКПіЛ — закликали до загального страйку; понад 400 000 робітників узяли участь у страйках по всьому Царству Польському, які продовжувалися протягом 4-х тижнів. Загальні страйки відбулися в Прибалтиці (у Ревелі, Вільно і Білостоці); схожа картина страйків, демонстрацій, барикад і військових зіткнень спостерігалася в Тіфлісі, звідки «безлад» перекинувся на всю Грузію.

18 (31) січня В. І. Ленін у своїй статті «Початок революції в Росії», опублікованій в женевській газеті «Вперед», закликав до негайного повалення уряду:

«Пролетаріат був доведений до повстання урядом. Тепер навряд чи можливі сумніви щодо намірів уряду зумисне дати порівняно безперешкодно розвиватися страйковому руху та початися широкій демонстрації, бажаючи довести справу до застосування військової сили. І воно довело до цього! Тисячі убитих і поранених — такі підсумки кривавої неділі 9 січня в Петербурзі. Військо перемогло беззбройних робітників, жінок та дітей. Військо здолало ворога, розстрілюючи робітників, що лежали на землі. «Ми дали їм хороший урок!»,- з невимовним цинізмом говорять тепер імператорські слуги і їх європейські лакеї з консервативної буржуазії».

Література

Історичні документи

  • Петиция рабочих Санкт-Петербурга для подачи царю Николаю II // Красная летопись. — Л., 1925. — № 2. — С. 30—31.
  • Петиция рабочих и жителей Санкт-Петербурга для подачи царю Николаю II // Красная летопись. — Л., 1925. — № 2. — С. 33—35.
  • Доклад директора Департамента полиции А. Лопухина о событиях 9-го января 1905 г. // Красная летопись. — Л., 1922. — № 1. — С. 330—338.
  • Записки прокурора Петербургской судебной палаты министру юстиции 4—9 января 1905 г. // Красный архив. — Л., 1935. — № 1. — С. 41—51.
  • Доклад комиссии присяжных поверенных 16 января 1905 г. по поводу событий в Петербурге 9—21 января 1905 г. // Красная летопись. — Л., 1922. — № 1. — С. 137—160.
  • К истории «Собрания русских фабрично-заводских рабочих С.-Петербурга». Архивные документы // Красная летопись. — Л., 1922. — № 1. — С. 288—329.

Спогади та свідчення сучасників

  • Г. А. Гапон. История моей жизни = The Story of My Life. — М. : «Книга», 1990. — С. 64.
  • А. Е. Карелин. Девятое января и Гапон. Воспоминания // Красная летопись. — Л., 1922. — № 1. — С. 106—116.
  • И. И. Павлов. Из воспоминаний о «Рабочем Союзе» и священнике Гапоне // Минувшие годы. — СПб., 1908. — № 3—4. — С. 21—57 (3), 79—107 (4).
  • С. Ю. Витте. Воспоминания. Царствование Николая II. — Берлин : «Слово», 1922. — Т. 2. — С. 571.
  • П. Лебедев (Саратовский). Красное воскресенье. (Воспоминания о 9-м января) // Правда. — М., 1923. — № от 22 января.
  • М. К. Лемке. 9 января 1905 г. (Листок дневника) // Красная летопись. — Л., 1922. — С. 120—123.
  • Е. А. Никольский. Записки о прошлом. — М. : «Русский путь», 2007. — С. 288.

Статті, дослідження, монографії

  • В. И. Ленин. Революционные дни // Вперёд. — Женева, 1905. — № 4 (31 (18) января).
  • С. Сухонин. 9 января 1905 года // Всемирный вестник. — СПб., 1905. — № 12. — С. 142—169.

Посилання

  • Император Николай II и события 9 января 1905 года в Санкт-Петербурге. Часть 1 [ 23 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • Император Николай II и события 9 января 1905 года в Санкт-Петербурге. Часть 2 [ 27 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • М. Горький. 9-е января. Очерк

Примітки

  1. Ксенофонтов И. Н. Георгий Гапон: вымысел и правда. — М.: РОССПЭН, 1996

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kriva va nedi lya 9 22 sichnya 1905 ros Krovavoe voskresene den rozstrilu i rozgonu 2 5 tisyachnoyi mirnoyi demonstraciyi robitnikiv sho pryamuvali do Zimovogo palacu rezidenciyu rosijskogo carya Mikoli II z prohannyam polipshiti umovi zhittya ta namirom peredati peticiyu robitnikiv i zhiteliv Sankt Peterburga podiya vidbulasya 9 sichnya za starim stilem 22 sichnya za novim 1905 roku u Sankt Peterburzi Demonstraciyu ocholyuvav vidomij svyashenik Georgij Gapon Pered Zimovim palacom demonstrantiv znenacka atakuvalo carske vijsko Zgidno z danimi policiyi todi zaginulo blizko 100 osib i blizko 300 bulo poraneno jmovirno cifri zanizheno Ci podiyi viklikali velike oburennya v Rosiyi data vvazhayetsya pochatkom Revolyuciyi 1905 roku Krivava nedilya Krayina Rosijska imperiya Misce roztashuvannyaSankt Peterburg Data j chas9 22 sichnya 1905 Krivava nedilya u Vikishovishi Ranok 9 sichnya bilya Narvskoyi brami Gravyura Georgij Gapon na Zborah rosijskih fabrichno zavodskih robitnikiv m Sankt Peterburgu Svyashenik Georgij Gapon 9 sichnyaPeredistoriyaSichen 1905 roku v Peterburzi pochavsya strajkom na Putilovskomu zavodi sho vimagav vstanovlennya 8 godinnogo robochogo dnya garantovanogo minimumu zarplati skasuvannya obov yazkovosti ponadnormovih robit i t d Po zakliku Peterburzkogo komitetu bilshovikiv proletariat sela pidtrimav strajkuyuchih zagalnim politichnim strajkom u yakomu nezabarom brali uchast 150 tisyach cholovik U cej chas svyashenik Suprun Bogdan zaproponuvav robitnikam plan organizaciyi mirnoyi hodi do imperatora Buv skladenij tekst virnopiddanskoyi peticiyi imperatoru Na robochih zborah Peterburga v peticiyu pid vplivom bilshovikiv buli poryad z ekonomichnimi vimogami vklyucheni j politichni peredacha zemli selyanam sklikannya Ustanovchih zboriv svoboda slova druku robochih soyuziv pripinennya vijni z Yaponiyeyu viddilennya cerkvi vid derzhavi Imperatorskij uryad buv nalyakanij rozmahom strajkovogo ruhu u Peterburzi buv ogoloshenij voyennij stan u misti bulo zoseredzheno ponad 40 tisyach soldativ i policiyi Provedennya demonstraciyi v cih umovah nosilo provokacijnij harakter 8 sichnya bilshoviki zvernulisya z vidozvoyu u yakij govorilosya sho robitniki domozhutsya zvilnennya ne podacheyu peticij a tilki zbrojnim povstannyam narodu proti imperializmu Ale znachna chastina robitnikiv she virila v imperatora i zapobigti demonstraciyi ne vdalosya Uvecheri togo zh dnya do golovi komitetu ministriv S Yu Vitte pribula deputaciya inteligentiv u yaku vhodiv Maksim Gorkij iz prohannyam zapobigti krovoprolittyu Vitte vidislav deputaciyu do ministra vnutrishnih sprav Svyatopolk Mirskogo ale ostannij navit ne prijnyav yiyi Podiyi nedili 9 22 sichnya 1905Zranku robitniki vsih rajoniv Peterburga rushili do Zimovogo palacu razom z nimi jshli zhinki diti stari lyudi nesli korogvi ikoni imperatorski portreti spivali molitvi Usogo na vulici vijshlo ponad 140 tisyach cholovik O 12 godini dnya kavaleriya atakuvala hid bilya Narvskih vorit pihota dala p yat zalpiv Gapon sho jshov z kolonoyu Narvskogo rajonu znik Cherez godinu bilya Troyickogo mosta buli zustrinuti vognem koloni Viborzkoyi j Peterburzkoyi storin O 2 j godini dnya chastini Preobrazhenskogo polku sho stoyali bilya Zimovogo palacu dali tri zalpi po lyudyah sho perebuvali v Oleksandrivskomu sadu bilya Palacovogo mostu i budinku Golovnogo shtabu Nakaz strilyati po mirnomu natovpu viddav dyadko imperatora velikij knyaz Volodimir Oleksandrovich Oleksandrivskij park buv zasiyanij sotnyami vbitih i poranenih kavaleriya j kinni zhandarmi rubali robitnikiv shashkami dobivali poranenih ne zhaliyuchi ni zhinok ni ditej ni starih Zalpi grimili na Nevskomu prospekti na Morskij i Gorohovij vulicyah bilya Kazanskogo soboru U pidsumku 9 sichnya bulo vbito bilshe tisyachi j poraneno bilshe 2 tisyach cholovik 9 sichnya 1905 r Kinnota bilya Pevcheskogo mostu zatrimuye ruh hodi do Zimovogo palacu Suspilna reakciyaKrivava rozprava skolihnula vsyu krayinu rizko zrosla aktivnist strajkovogo ruhu u sichni 1905 r za daleko ne povnimi oficijnimi danimi strajkuvalo ponad 440 000 robitnikiv z nih vid 30 do 60 z politichnih motiviv a v lyutomu blizko 300 000 osib Zagalna kilkist strajkuyuchih v sichni lyutomu 1905 roku priblizno na 200 000 osib perevishuvalo chislo uchasnikiv strajkovogo ruhu za poperedni chotiri roki 1901 1904 rr Reakciya rosijskih robitnikiv bula geografichno duzhe nerivnomirnoyu vidnosno strimanoyu v Centralnij Rosiyi ta burhlivoyu na nacionalnih okrayinah 28 sichnya polski socialisti yak PPS tak i SDKPiL zaklikali do zagalnogo strajku ponad 400 000 robitnikiv uzyali uchast u strajkah po vsomu Carstvu Polskomu yaki prodovzhuvalisya protyagom 4 h tizhniv Zagalni strajki vidbulisya v Pribaltici u Reveli Vilno i Bilostoci shozha kartina strajkiv demonstracij barikad i vijskovih zitknen sposterigalasya v Tiflisi zvidki bezlad perekinuvsya na vsyu Gruziyu 18 31 sichnya V I Lenin u svoyij statti Pochatok revolyuciyi v Rosiyi opublikovanij v zhenevskij gazeti Vpered zaklikav do negajnogo povalennya uryadu Proletariat buv dovedenij do povstannya uryadom Teper navryad chi mozhlivi sumnivi shodo namiriv uryadu zumisne dati porivnyano bezpereshkodno rozvivatisya strajkovomu ruhu ta pochatisya shirokij demonstraciyi bazhayuchi dovesti spravu do zastosuvannya vijskovoyi sili I vono dovelo do cogo Tisyachi ubitih i poranenih taki pidsumki krivavoyi nedili 9 sichnya v Peterburzi Vijsko peremoglo bezzbrojnih robitnikiv zhinok ta ditej Vijsko zdolalo voroga rozstrilyuyuchi robitnikiv sho lezhali na zemli Mi dali yim horoshij urok z nevimovnim cinizmom govoryat teper imperatorski slugi i yih yevropejski lakeyi z konservativnoyi burzhuaziyi LiteraturaIstorichni dokumenti Peticiya rabochih Sankt Peterburga dlya podachi caryu Nikolayu II Krasnaya letopis L 1925 2 S 30 31 Peticiya rabochih i zhitelej Sankt Peterburga dlya podachi caryu Nikolayu II Krasnaya letopis L 1925 2 S 33 35 Doklad direktora Departamenta policii A Lopuhina o sobytiyah 9 go yanvarya 1905 g Krasnaya letopis L 1922 1 S 330 338 Zapiski prokurora Peterburgskoj sudebnoj palaty ministru yusticii 4 9 yanvarya 1905 g Krasnyj arhiv L 1935 1 S 41 51 Doklad komissii prisyazhnyh poverennyh 16 yanvarya 1905 g po povodu sobytij v Peterburge 9 21 yanvarya 1905 g Krasnaya letopis L 1922 1 S 137 160 K istorii Sobraniya russkih fabrichno zavodskih rabochih S Peterburga Arhivnye dokumenty Krasnaya letopis L 1922 1 S 288 329 Spogadi ta svidchennya suchasnikiv G A Gapon Istoriya moej zhizni The Story of My Life M Kniga 1990 S 64 A E Karelin Devyatoe yanvarya i Gapon Vospominaniya Krasnaya letopis L 1922 1 S 106 116 I I Pavlov Iz vospominanij o Rabochem Soyuze i svyashennike Gapone Minuvshie gody SPb 1908 3 4 S 21 57 3 79 107 4 S Yu Vitte Vospominaniya Carstvovanie Nikolaya II Berlin Slovo 1922 T 2 S 571 P Lebedev Saratovskij Krasnoe voskresene Vospominaniya o 9 m yanvarya Pravda M 1923 ot 22 yanvarya M K Lemke 9 yanvarya 1905 g Listok dnevnika Krasnaya letopis L 1922 S 120 123 E A Nikolskij Zapiski o proshlom M Russkij put 2007 S 288 Statti doslidzhennya monografiyi V I Lenin Revolyucionnye dni Vperyod Zheneva 1905 4 31 18 yanvarya S Suhonin 9 yanvarya 1905 goda Vsemirnyj vestnik SPb 1905 12 S 142 169 PosilannyaImperator Nikolaj II i sobytiya 9 yanvarya 1905 goda v Sankt Peterburge Chast 1 23 travnya 2009 u Wayback Machine Imperator Nikolaj II i sobytiya 9 yanvarya 1905 goda v Sankt Peterburge Chast 2 27 lyutogo 2012 u Wayback Machine M Gorkij 9 e yanvarya OcherkPrimitkiKsenofontov I N Georgij Gapon vymysel i pravda M ROSSPEN 1996

Дата публікації:
Топ