Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Возз'є́днання Закарпáття із ЗУНР — процес входження Угорської Русі (Закарпаття) до Західно-Української Народної Республіки у 1918—1919 роках. Возз'єднання не було успішним і процес швидко завершився через несприятливу міжнародну політичну ситуацію у Східній Європі після завершення Першої світової війни, зазіхання на територію Закарпаття інших держав та внутрішні чинники. Допомога ЗУНР часто була прихованою та недієвою, основною причиною чого, була потреба мати «вікно» у Європу для торгівлі нафтою і лісом, закупівлі зброї, амуніції, тощо.
Історія
Після розпаду Австро-Угорщини у Закарпатті проукраїнські державотворні процеси проходили мляво. Українці складали лише 55 % населення Закарпаття. Інші національності — угорці, євреї, німці — агресивно ставилися до різних проявів самовизначення українців і спроб встановлення української державності.
9 жовтня 1918 року після віча в Ужгороді створено Руську Народну Раду (РНРада), яка мала боротися за автономію для русинів Угорської Русі. Подібну РНРаду створено 8 листопада на вічі у Старій Любовні (Пряшівщина). Вона вже вимагала виходу зі складу Угорщини та об'єднання з Україною. На противагу українському державницькому рухові, на Закарпатті діяли мадяронський (прихильники Угорщини) та москвофільський рухи. 9 листопада 1918 року в Ужгороді мадярони утворили «Угро-руську народну раду» (Рада рутенів Мадярії) на чолі з каноніком Мукачівської греко-католицької єпархії Симеоном Сабовим (1863—1929). Угро-руська народна рада прийняла «Меморандум», у якому заявила, що угро-руський народ приєднується до своєї батьківщини-Угорщини й виступає за недоторканість її території. У цей самий час угорський уряд схвалив закон про автономію Руського Краю, до якого входили комітати: Мараморош, Угоча, Берег, Унґ. При угорському уряді була утворена посада міністра для справ Руського Краю. Водночас у Пряшеві під егідою москвофілів було утворено , лідери якої поширювали в українському середовищі ідею приєднання до Чехословаччини.
18 жовтня 1918 року Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки проголосила про утворення Української держави на українській етнічній території Австро-Угорщини, до якої мала б увійти також «українська полоса північно-східної Угорщини» — Закарпаття та Пряшівщина. 13 листопада Українська Національна Рада проголосила у Львові утворення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Було затверджено «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії», у якому зокрема йшлося про приналежність до ЗУНР українських частин угорських комітатів Спиш, Шарош, Земплин, Унґ, Берег, Угоча та Мараморош.
Активно соборницький проукраїнський рух діяв серед гуцулів. 8 листопада у селі Ясіня відбулося загальне віче, яке проголосило возз'єднання з Україною та створення власного органу влади — Української Народної Ради, яку очолив місцевий мешканець, поручник австро-угорського війська Степан Клочурак (1895—1980). 18 грудня 1918 року адвокат Іван Гощук скликав у Сиготі збори гуцулів, щоб вони дали клятву вірності Угорщині. Однак гуцули не дали йому докінчити промови, стягли його з трибуни і поставили рахівського адвоката Михайла Бращайка на голову зборів. Збори проголосили з'єднання Закарпаття з Україною і вибрали Гуцульську Народню Раду, яка присягла на синьо-жовтому прапорі, що «буде завжди боронити права українського народу». Проте 22 грудня угорський військовий загін зайняв Ясіню та розігнав Гуцульську Народну Раду.
2 січня 1919 року делегати від Закарпаття Степан Клочурак, Євген Пуза та Іван Климпуш у Станіславові зустрілися з Євгеном Петрушевичем. Делегати передали рішення зборів про возз'єднання з Україною і попросили керівництво ЗУНР про військову допомогу. В ніч на 8 січня 1919 року до Ясіні прибув бойовий загін під командою четаря С. Зибачинського, який разом з гуцулами захопив у полон 250 угорських вояків. Вояків роззброїли та відпустили додому, а офіцерів протримали у полоні ще тиждень.
У Ясіні організували й озброїли декілька гуцульських сотень під командуванням поручника УГА . 12 січня прибуло підкріплення з 400 вояків та 20 старшин УГА під командою . Наступного дня стрільці та гуцули зайняли село Кваси, 14 січня — Рахів, 15 січня — Великий Бичків, а 16-го зайняли Сигіт. Наступною ціллю мав бути Хуст. Проте до міста підійшла румунська армія. Загони УГА змушені були відступити, при чому вони потрапили у засідку і втратили близько 400 людей вбитими або пораненими.
У цей час 15 січня 1919 року Стрийська Окружна Команда УГА вислала курінь стрільців під командою поручника , який мав зайняти Мукачево. Стрільці виїхали поїздом з Лавочного через Воловець та Сваляву і без опору зайняли Мукачево. Проте 21 січня командування Галицької Армії відкликало курінь Я. Небиловця із Закарпаття, а місто зайняли угорці.
18 січня 1919 р. із Самбора на Ужгород залізницею вирушила третя самбірська група УГА у складі підрозділу сотника , яка отримала наказ від окружного командира сотника М. Мельника зайняти Ужанську долину та оголосити Ужгородський комітат територією ЗУНР. З огляду на загрозу окупації цієї частини регіону Чехословаччиною, 17 січня 1919 р. президент Є. Петрушевич повідомив Прагу, що його військо займе ці території. Для виконання цього амбітного плану сотникові однак виділили занадто малі сили — всього 70 стрільців з одним скорострілом та обмежену кількість боєприпасів. 19 січня 1919 р. військовий залізничний транспорт, прикрашений національним жовто-блакитним прапором, вирушив із Самбора через Турку-Ужок до Волосянки, де відразу натрапив на передовий підрозділ чехословацького війська. Українська сторона була змушена вступити у переговори, в ході яких було з'ясовано, що ще 12 січня 1919 р. чехословацькі війська отримали дозвіл Антанти на окупацію залізничної лінії Ужгород-Ужок разом з річкою Уж та її лівим берегом. Відтак, під загрозою роззброєння та інтернування, українські війська були змушені 20 січня 1919 року покинути територію Закарпаття.
21 січня 1919 року в Хусті зібралися 420 делегатів «Загального Собору всіх русинів, жиючих в Угорщині», які представляли українців Закарпаття. На Соборі було вирішено не визнавати мадярський «закон про автономію Руської Країни у складі Угорщини» та ухвалено рішення про з'єднання з Україною на правах автономії. Було вибрано Центральну Народну Раду зі 100 членів. Головою ради призначили Михайла Бращайка. Сформовано делегації для вручення цього рішення керівникам українських народних республік — ЗУНР і УНР. Наступного дня, 22 січня 1919 року, на Соборній площі у Києві, де відбувався історичний Акт Злуки, ЗУНР говорила і від імені Закарпаття.
Політична ситуація в Закарпатті ускладнювалася втручанням інших держав у його внутрішні справи. За згодою Антанти, 12 січня 1919 чехословацькі військові частини зайняли Ужгород, далі територію краю на захід від річки Уж. Східні регіони Закарпаття почали окуповувати румунські війська. За Сен-Жерменським мирним договором 1919 року Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословаччини.
Див. також
Примітки
- Гай-Нижник П., Яремчук В. На шляху до Української державності в Закарпатті // Збірник наукових праць НДІ українознавства. — Київ, 2008. — Т. ХХІІ. — С. 300—319.
- Августин Штефан. Українське військо в Закарпатті // Вісті Комбатанта Ч. 4-5. — Торонто — Нью Йорк, 1966.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 71. — .
- Клочурак С. До волі. — Ню Йорк, 1978. — С. 109.
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. — Львів, 1998. — С. 249.
- Молєщій І. Моя виправа на Закарпаття // Літопис Червоної Калини. — ч. 4. — 1937. — С. 4.
- Віднянський С. Всенародні збори угорських русинів 1919 [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vozz ye dnannya Zakarpattya iz ZUNR proces vhodzhennya Ugorskoyi Rusi Zakarpattya do Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u 1918 1919 rokah Vozz yednannya ne bulo uspishnim i proces shvidko zavershivsya cherez nespriyatlivu mizhnarodnu politichnu situaciyu u Shidnij Yevropi pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni zazihannya na teritoriyu Zakarpattya inshih derzhav ta vnutrishni chinniki Dopomoga ZUNR chasto bula prihovanoyu ta nediyevoyu osnovnoyu prichinoyu chogo bula potreba mati vikno u Yevropu dlya torgivli naftoyu i lisom zakupivli zbroyi amuniciyi tosho IstoriyaPislya rozpadu Avstro Ugorshini u Zakarpatti proukrayinski derzhavotvorni procesi prohodili mlyavo Ukrayinci skladali lishe 55 naselennya Zakarpattya Inshi nacionalnosti ugorci yevreyi nimci agresivno stavilisya do riznih proyaviv samoviznachennya ukrayinciv i sprob vstanovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti 9 zhovtnya 1918 roku pislya vicha v Uzhgorodi stvoreno Rusku Narodnu Radu RNRada yaka mala borotisya za avtonomiyu dlya rusiniv Ugorskoyi Rusi Podibnu RNRadu stvoreno 8 listopada na vichi u Starij Lyubovni Pryashivshina Vona vzhe vimagala vihodu zi skladu Ugorshini ta ob yednannya z Ukrayinoyu Na protivagu ukrayinskomu derzhavnickomu ruhovi na Zakarpatti diyali madyaronskij prihilniki Ugorshini ta moskvofilskij ruhi 9 listopada 1918 roku v Uzhgorodi madyaroni utvorili Ugro rusku narodnu radu Rada ruteniv Madyariyi na choli z kanonikom Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Simeonom Sabovim 1863 1929 Ugro ruska narodna rada prijnyala Memorandum u yakomu zayavila sho ugro ruskij narod priyednuyetsya do svoyeyi batkivshini Ugorshini j vistupaye za nedotorkanist yiyi teritoriyi U cej samij chas ugorskij uryad shvaliv zakon pro avtonomiyu Ruskogo Krayu do yakogo vhodili komitati Maramorosh Ugocha Bereg Ung Pri ugorskomu uryadi bula utvorena posada ministra dlya sprav Ruskogo Krayu Vodnochas u Pryashevi pid egidoyu moskvofiliv bulo utvoreno lideri yakoyi poshiryuvali v ukrayinskomu seredovishi ideyu priyednannya do Chehoslovachchini 18 zhovtnya 1918 roku Ukrayinska Nacionalna Rada Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki progolosila pro utvorennya Ukrayinskoyi derzhavi na ukrayinskij etnichnij teritoriyi Avstro Ugorshini do yakoyi mala b uvijti takozh ukrayinska polosa pivnichno shidnoyi Ugorshini Zakarpattya ta Pryashivshina 13 listopada Ukrayinska Nacionalna Rada progolosila u Lvovi utvorennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR Bulo zatverdzheno Timchasovij osnovnij zakon pro derzhavnu samostijnist ukrayinskih zemel buvshoyi avstro ugorskoyi monarhiyi u yakomu zokrema jshlosya pro prinalezhnist do ZUNR ukrayinskih chastin ugorskih komitativ Spish Sharosh Zemplin Ung Bereg Ugocha ta Maramorosh Stepan Klochurak Aktivno sobornickij proukrayinskij ruh diyav sered guculiv 8 listopada u seli Yasinya vidbulosya zagalne viche yake progolosilo vozz yednannya z Ukrayinoyu ta stvorennya vlasnogo organu vladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Radi yaku ocholiv miscevij meshkanec poruchnik avstro ugorskogo vijska Stepan Klochurak 1895 1980 18 grudnya 1918 roku advokat Ivan Goshuk sklikav u Sigoti zbori guculiv shob voni dali klyatvu virnosti Ugorshini Odnak guculi ne dali jomu dokinchiti promovi styagli jogo z tribuni i postavili rahivskogo advokata Mihajla Brashajka na golovu zboriv Zbori progolosili z yednannya Zakarpattya z Ukrayinoyu i vibrali Guculsku Narodnyu Radu yaka prisyagla na sino zhovtomu prapori sho bude zavzhdi boroniti prava ukrayinskogo narodu Prote 22 grudnya ugorskij vijskovij zagin zajnyav Yasinyu ta rozignav Guculsku Narodnu Radu Mihajlo Brashajko 2 sichnya 1919 roku delegati vid Zakarpattya Stepan Klochurak Yevgen Puza ta Ivan Klimpush u Stanislavovi zustrilisya z Yevgenom Petrushevichem Delegati peredali rishennya zboriv pro vozz yednannya z Ukrayinoyu i poprosili kerivnictvo ZUNR pro vijskovu dopomogu V nich na 8 sichnya 1919 roku do Yasini pribuv bojovij zagin pid komandoyu chetarya S Zibachinskogo yakij razom z guculami zahopiv u polon 250 ugorskih voyakiv Voyakiv rozzbroyili ta vidpustili dodomu a oficeriv protrimali u poloni she tizhden U Yasini organizuvali j ozbroyili dekilka guculskih soten pid komanduvannyam poruchnika UGA 12 sichnya pribulo pidkriplennya z 400 voyakiv ta 20 starshin UGA pid komandoyu Nastupnogo dnya strilci ta guculi zajnyali selo Kvasi 14 sichnya Rahiv 15 sichnya Velikij Bichkiv a 16 go zajnyali Sigit Nastupnoyu cillyu mav buti Hust Prote do mista pidijshla rumunska armiya Zagoni UGA zmusheni buli vidstupiti pri chomu voni potrapili u zasidku i vtratili blizko 400 lyudej vbitimi abo poranenimi U cej chas 15 sichnya 1919 roku Strijska Okruzhna Komanda UGA vislala kurin strilciv pid komandoyu poruchnika yakij mav zajnyati Mukachevo Strilci viyihali poyizdom z Lavochnogo cherez Volovec ta Svalyavu i bez oporu zajnyali Mukachevo Prote 21 sichnya komanduvannya Galickoyi Armiyi vidklikalo kurin Ya Nebilovcya iz Zakarpattya a misto zajnyali ugorci 18 sichnya 1919 r iz Sambora na Uzhgorod zalizniceyu virushila tretya sambirska grupa UGA u skladi pidrozdilu sotnika yaka otrimala nakaz vid okruzhnogo komandira sotnika M Melnika zajnyati Uzhansku dolinu ta ogolositi Uzhgorodskij komitat teritoriyeyu ZUNR Z oglyadu na zagrozu okupaciyi ciyeyi chastini regionu Chehoslovachchinoyu 17 sichnya 1919 r prezident Ye Petrushevich povidomiv Pragu sho jogo vijsko zajme ci teritoriyi Dlya vikonannya cogo ambitnogo planu sotnikovi odnak vidilili zanadto mali sili vsogo 70 strilciv z odnim skorostrilom ta obmezhenu kilkist boyepripasiv 19 sichnya 1919 r vijskovij zaliznichnij transport prikrashenij nacionalnim zhovto blakitnim praporom virushiv iz Sambora cherez Turku Uzhok do Volosyanki de vidrazu natrapiv na peredovij pidrozdil chehoslovackogo vijska Ukrayinska storona bula zmushena vstupiti u peregovori v hodi yakih bulo z yasovano sho she 12 sichnya 1919 r chehoslovacki vijska otrimali dozvil Antanti na okupaciyu zaliznichnoyi liniyi Uzhgorod Uzhok razom z richkoyu Uzh ta yiyi livim beregom Vidtak pid zagrozoyu rozzbroyennya ta internuvannya ukrayinski vijska buli zmusheni 20 sichnya 1919 roku pokinuti teritoriyu Zakarpattya 21 sichnya 1919 roku v Husti zibralisya 420 delegativ Zagalnogo Soboru vsih rusiniv zhiyuchih v Ugorshini yaki predstavlyali ukrayinciv Zakarpattya Na Sobori bulo virisheno ne viznavati madyarskij zakon pro avtonomiyu Ruskoyi Krayini u skladi Ugorshini ta uhvaleno rishennya pro z yednannya z Ukrayinoyu na pravah avtonomiyi Bulo vibrano Centralnu Narodnu Radu zi 100 chleniv Golovoyu radi priznachili Mihajla Brashajka Sformovano delegaciyi dlya vruchennya cogo rishennya kerivnikam ukrayinskih narodnih respublik ZUNR i UNR Nastupnogo dnya 22 sichnya 1919 roku na Sobornij ploshi u Kiyevi de vidbuvavsya istorichnij Akt Zluki ZUNR govorila i vid imeni Zakarpattya Politichna situaciya v Zakarpatti uskladnyuvalasya vtruchannyam inshih derzhav u jogo vnutrishni spravi Za zgodoyu Antanti 12 sichnya 1919 chehoslovacki vijskovi chastini zajnyali Uzhgorod dali teritoriyu krayu na zahid vid richki Uzh Shidni regioni Zakarpattya pochali okupovuvati rumunski vijska Za Sen Zhermenskim mirnim dogovorom 1919 roku Zakarpattya pid nazvoyu Pidkarpatska Rus uvijshlo do skladu Chehoslovachchini Div takozhGuculska respublika Madyaroni Pidkarpatska Rus Velika UgorshinaPrimitkiGaj Nizhnik P Yaremchuk V Na shlyahu do Ukrayinskoyi derzhavnosti v Zakarpatti Zbirnik naukovih prac NDI ukrayinoznavstva Kiyiv 2008 T HHII S 300 319 Avgustin Shtefan Ukrayinske vijsko v Zakarpatti Visti Kombatanta Ch 4 5 Toronto Nyu Jork 1966 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 il S 71 ISBN 5 7707 7867 9 Klochurak S Do voli Nyu Jork 1978 S 109 Litvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv 1998 S 249 Molyeshij I Moya viprava na Zakarpattya Litopis Chervonoyi Kalini ch 4 1937 S 4 Vidnyanskij S Vsenarodni zbori ugorskih rusiniv 1919 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il