Шарош | ||
| ||
Герб комітату Шарош | ||
| ||
Адміністративний центр (1910): Пряшів | ||
Населення (1910): 174600 | ||
Площа (1910): 3652 км² | ||
| ||
Мапа комітата |
Ша́рош, Ша́роський коміт́ат (угор. Sáros vármegye, лат. comitatus Sarossiensis) — історичний комітат у північно-східній частині Угорського королівства, що межував з австрійською провінцією Галичина (до 1772 року — частина Польщі) на півночі, комітатом Спиш на заході, на півдні, а також Земплинським комітатом на сході. Існував до 1919 року.
Історія
Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.
До 1919 року Шарош був адміністративно-територіальною одиницею у складі Угорського королівства. З 1919 територія Шароша є частиною Словаччини.
Географія
Географічно територія комітату Шарош обмежувалась Левоцькими горами, містами Кошиці та Свидник. Через комітат протікала річка Ториса.
Головним містом регіону спершу був Шариський Град, а з XVIII століття — Пряшів. У 1910 році територія комітату становила 3652 км².
Населення
Чисельність українців по роках у комітаті Шарош | |
---|---|
Рік | Відсоток |
1720 | 70,1 % |
1782 | 43,4 % |
1795 | 36,7 % |
1810 | 36,6 % |
1820-ті | 33,9 % |
1840-ві | 33,8 % |
1857 | 27,6 % |
1900 | 19,5 % |
1910 | 22,0 % |
Як показують переписи до кінця XVIII століття Шарош був заселений ще переважно русинами-українцями.
У 1439 р. у Шаришському комітаті було зафіксовано 14 православних храмів.
У XVIII столітті в комітаті Шарош русинів-українців у % від усього населення мешкало — 1720: 70,1 %, 1782: 43,4 %, а у 1795: 36,7 %.
Це було слідством мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців.
Вже наприкінці XIX-початку XX століть переважна частина Шароша була заселена словаками, менша, північна, входила до складу української етнічної території: 1 300 км², у 1914 — 46 700 населення, у тому числі 32 200 русинів, 9 700 словаків.
У 1910 році населення становило 174 600 осіб.
1900
Кількість жителів Шароського комітату у 1900 році нараховувала 174,470 тис. осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:
- Словаки: 115,141 (66,0 %)
- Русини: 33,988 (19,5 %)
- Угорці: 10,926 (6,3 %)
- Німці: 10,886 (6,2 %)
- Хорвати: 63 (0,0 %)
- Румуни: 33 (0,0 %)
- Серби: 5 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 3,428 (2,0 %)
За даними перепису 1900 року, комітат складався з таких релігійних громад:
- Католики: 93,753 (53,8 %)
- Греко-католики: 53,434 (30,6 %)
- Лютерани: 14,494 (8,3 %)
- Євреї: 12,262 (7,0 %)
- Кальвіністи: 487 (0,3 %)
- Православні: 28 (0,0 %)
- Унітарії: 6 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 6 (0,0 %)
1910
Кількість жителів Шарошського комітату у 1910 році нараховувала 174 620 тис.осіб і складалася з таких мовних спільнот, серед них:
- Словаки: 101,855 (58,3 %)
- Русини: 38,500 (22,0 %)
- Угорці: 18,088 (10,4 %)
- Німці: 9,447 (5,4 %)
- Румуни: 321 (0,2 %)
- Хорвати: 15 (0,0 %)
- Серби: 2 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 6,392 (3,7 %)
За даними перепису 1910 року, округ складався з таких релігійних громад:
- Католики: 94,223 (54,0 %)
- Греко-католики: 52,938 (30,3 %)
- Лютерани: 14,224 (8,1 %)
- Євреї: 12,323 (7,1 %)
- Кальвіністи: 838 (0,5 %)
- Православні: 61 (0,0 %)
- Унітарії: 12 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 1 (0,0 %)
Примітки
- Казубан, Владимир (2006). Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века - 1989 год : формирование этнических и политических границ украинского этноса (рос.). М.: Наука. с. 135,192.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - . KlimoTheca (угор.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 10 серпня 2021.
- Toth S. Saros varmogye monografiaja. — Budapest. 1910. III. — S. 212.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 26 червня 2012.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2012.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комітат Шарош |
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SharoshGerb komitatu SharoshAdministrativnij centr 1910 PryashivNaselennya 1910 174600Plosha 1910 3652 km Mapa komitata Sha rosh Sha roskij komit at ugor Saros varmegye lat comitatus Sarossiensis istorichnij komitat u pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva sho mezhuvav z avstrijskoyu provinciyeyu Galichina do 1772 roku chastina Polshi na pivnochi komitatom Spish na zahodi na pivdni a takozh Zemplinskim komitatom na shodi Isnuvav do 1919 roku Administrativnij podil komitata SharoshSharishskij Grad na litografiyi Georga Hofnagelya 1617 rokuRuyini Sharishskogo graduIstoriyaPislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku Do 1919 roku Sharosh buv administrativno teritorialnoyu odiniceyu u skladi Ugorskogo korolivstva Z 1919 teritoriya Sharosha ye chastinoyu Slovachchini GeografiyaGeografichno teritoriya komitatu Sharosh obmezhuvalas Levockimi gorami mistami Koshici ta Svidnik Cherez komitat protikala richka Torisa Golovnim mistom regionu spershu buv Shariskij Grad a z XVIII stolittya Pryashiv U 1910 roci teritoriya komitatu stanovila 3652 km NaselennyaChiselnist ukrayinciv po rokah u komitati SharoshRik Vidsotok1720 70 1 1782 43 4 1795 36 7 1810 36 6 1820 ti 33 9 1840 vi 33 8 1857 27 6 1900 19 5 1910 22 0 Yak pokazuyut perepisi do kincya XVIII stolittya Sharosh buv zaselenij she perevazhno rusinami ukrayincyami U 1439 r u Sharishskomu komitati bulo zafiksovano 14 pravoslavnih hramiv U XVIII stolitti v komitati Sharosh rusiniv ukrayinciv u vid usogo naselennya meshkalo 1720 70 1 1782 43 4 a u 1795 36 7 Ce bulo slidstvom madyarizaciyi ta nabagato bilshe slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv Vzhe naprikinci XIX pochatku XX stolit perevazhna chastina Sharosha bula zaselena slovakami mensha pivnichna vhodila do skladu ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi 1 300 km u 1914 46 700 naselennya u tomu chisli 32 200 rusiniv 9 700 slovakiv U 1910 roci naselennya stanovilo 174 600 osib 1900 Kilkist zhiteliv Sharoskogo komitatu u 1900 roci narahovuvala 174 470 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot sered nih Slovaki 115 141 66 0 Rusini 33 988 19 5 Ugorci 10 926 6 3 Nimci 10 886 6 2 Horvati 63 0 0 Rumuni 33 0 0 Serbi 5 0 0 Inshi abo nevidomo 3 428 2 0 Za danimi perepisu 1900 roku komitat skladavsya z takih religijnih gromad Katoliki 93 753 53 8 Greko katoliki 53 434 30 6 Lyuterani 14 494 8 3 Yevreyi 12 262 7 0 Kalvinisti 487 0 3 Pravoslavni 28 0 0 Unitariyi 6 0 0 Inshi abo nevidomo 6 0 0 1910 Kilkist zhiteliv Sharoshskogo komitatu u 1910 roci narahovuvala 174 620 tis osib i skladalasya z takih movnih spilnot sered nih Slovaki 101 855 58 3 Rusini 38 500 22 0 Ugorci 18 088 10 4 Nimci 9 447 5 4 Rumuni 321 0 2 Horvati 15 0 0 Serbi 2 0 0 Inshi abo nevidomo 6 392 3 7 Za danimi perepisu 1910 roku okrug skladavsya z takih religijnih gromad Katoliki 94 223 54 0 Greko katoliki 52 938 30 3 Lyuterani 14 224 8 1 Yevreyi 12 323 7 1 Kalvinisti 838 0 5 Pravoslavni 61 0 0 Unitariyi 12 0 0 Inshi abo nevidomo 1 0 0 PrimitkiKazuban Vladimir 2006 Ukraincy v mire Dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god formirovanie etnicheskih i politicheskih granic ukrainskogo etnosa ros M Nauka s 135 192 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka KlimoTheca ugor Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 10 serpnya 2021 Toth S Saros varmogye monografiaja Budapest 1910 III S 212 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 26 chervnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 26 chervnya 2012 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komitat Sharosh Ce nezavershena stattya z geografiyi Slovachchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi