Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словакізація словац slovakizácia угор szlovákosítás сукупність дій та умов спрямованих на зміцнення культурних змін що з

Словакізація

Словакізація

Словакізація (словац. slovakizácia; угор. szlovákosítás) — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення культурних змін, що змушує людей несловацького етнічного походження ставати словаками. Цей процес можна назвати «прискореною асиміляцією». В історичному контексті поняття «словакізація» може означати державну політику, спрямовану на створення національної держави як у Словаччині, так і в колишній Чехословаччині.

image
Мовна мапа Словаччини за даними перепису 2021 року

Це поняття використовується стосовно угорців, українців-русинів, поляків, німців та євреїв. Якщо політику «словакізації» стосовно угорців можна пояснити відповіддю словаків на їхню «мадяризацію» угорцями, стосовно німців понімеченням, то «словакізації» стосовно українців, які ніколи не володіли етнічними землями населеними словаками, пояснити важко.

Словакізація українців Пряшівщини

Після Другої світової війни почався поступовий наступ на русинів-українців Чехословаччини, хоча їм обіцяли широкі культурні права. Спочатку відбувся перехід українських шкіл на словацьку мову (1949 — 60 шкіл, 1952 — 60 24, 1961 — 63 — 160). Словацька влада почала змушувати українських вчителів до залишення ними своїх місця праці, їх змушували проходити перекваліфікацію та вживати виключно словацьку мову в навчальному процесі. У 1968 році ці дискримінаційні заходи словацької влади проти українських вчителів викликали страйки.

У Чехословаччині словацька комуністична влада почала боротьбу з «українським буржуазним націоналізмом», що супроводжувалося переслідуваннями української інтелігенції. Також словацька комуністична влада поставила перед місцевими лемкам вибір: обрати ідентичність словацьку чи українську. Тоді вибір української ідентичності, коли не минула цілком загроза примусового виселення в радянську Україну, межував з героїзмом. Також у 1947 році понад 12 тис. українців Пряшівщини переселилися в Рівненську та Волинську області України, а 20 тис. – у промислові центри Чехії та Словаччини. Все це призвело до того, що в 1950 році лише 48 231 осіб визнавали себе русинами-українцями.

Одним з чинників «словакізації» українців став так званий Пряшівський синод 28 квітня 1950 року, коли під тиском комуністичної влади Греко-Католицька Церква в Чехословаччині була примусово скасована, монастирі ліквідовані, обидва єпископи ув'язнені, духовенство здебільшого вивезене до концентраційних таборів, а вірних оголошено православними. 23 листопада 1951 року було утворено так звану Автокефальну Православну Церкву ЧССР (ЧСПЦ), що її очолив росіянин Елевферій Воронцов, призначений Московським патріархом. Після цього значна частина вірних, переважно у містах, почала ходити у костьоли, що в подальшому сприяло «словакізації». Після відродження греко-католицької церкви вона стає одним з інструментів «словакізації» русинів-українців. Одним з полум'яних «словакізаторів» стає о. Іван Гірка, «словакізований» українець, батьки якого походять з Галичини.

Процес «словакізації» русинів-українців тривав, й триває нині. Так, 1921 року в с. Руське русини-українці становили 70,17% його населення, 2001 року вже жоден мешканець не ідентифікував себе ані русином, ані українцем. Така ж ситуація в с. Детрик, де у 1921 році 93,08% мешканців становили русини-українці, а вже 2001 року жоден його мешканець не називав себе русином чи українцем. У 1921 році в с. Руська Бистра 98,59% його мешканців становили русини-українці, а у 2001 році лише 3,91% його мешканців ідентифікували себе як русинів чи українців.

У 1990 році, при підтримці словацької влади, на противагу «Союзу русинів-українців Словаччини» виникла «Русинське відродження», яка входить до складу Світової ради русинів та виступає за відокремлення русинів від українців. Так русько-українську меншину Словаччини було розколото на українців та русинів. Як зазначив Микола Мушинка (словацький фольклорист та українознавець, мистецтвознавець, літературознавець, бібліограф), стосовно поділу русинів-українців на русинів та українців, це «є лише перехідним етапом до повної словакізації русинів-українців».

Примітки

  1. Károly Kocsis, Eszter Kocsisné Hodosi, Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin, Simon Publications LLC, 1998, p. 62 [1][недоступне посилання]
  2. Alfred J. Rieber. Forced Migration in Central and Eastern Europe, 1939-1950. — Routledge, 2000. — .
  3. Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan. Encyclopedia of Rusyn History and Culture. — University of Toronto Press, 2002. — 75 с. — , 9780802035660.
  4. Yeshayahu A., Jelinek. The Lust for Power: Nationalism, Slovakia, and the Communists, 1918-1948. — East European Monographs, 1983. — 185 с. — , 9780880330190.
  5. Yehudah, Don; Karády, Viktor. A Social and Economic History of Central European Jewry. — Transaction Publishers, 1989. — 216 с. — , 9780887382116.
  6. Пряівщина. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2405-2414.
  7. Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття
  8. Забута українська Пряшівщина і номінація на єп. о. Івана Гірки
  9. Mušinka Mikuláš, Mušinka Alexander. Národnostná menšina pred zánikom? Štatisticky prehled Rusinsko-ukrajinskych obci na Slovensku v rokoch (1773) 1881-2001. – Prešov, 2011. – 608 s.
  10. Mušinka Mikuláš. Rusini-ukrajinci – jedna národnosť. – Prešov, 2011. – S. 12.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Slovakizaciya slovac slovakizacia ugor szlovakositas sukupnist dij ta umov spryamovanih na zmicnennya kulturnih zmin sho zmushuye lyudej neslovackogo etnichnogo pohodzhennya stavati slovakami Cej proces mozhna nazvati priskorenoyu asimilyaciyeyu V istorichnomu konteksti ponyattya slovakizaciya mozhe oznachati derzhavnu politiku spryamovanu na stvorennya nacionalnoyi derzhavi yak u Slovachchini tak i v kolishnij Chehoslovachchini Movna mapa Slovachchini za danimi perepisu 2021 roku Ce ponyattya vikoristovuyetsya stosovno ugorciv ukrayinciv rusiniv polyakiv nimciv ta yevreyiv Yaksho politiku slovakizaciyi stosovno ugorciv mozhna poyasniti vidpoviddyu slovakiv na yihnyu madyarizaciyu ugorcyami stosovno nimciv ponimechennyam to slovakizaciyi stosovno ukrayinciv yaki nikoli ne volodili etnichnimi zemlyami naselenimi slovakami poyasniti vazhko Slovakizaciya ukrayinciv PryashivshiniPislya Drugoyi svitovoyi vijni pochavsya postupovij nastup na rusiniv ukrayinciv Chehoslovachchini hocha yim obicyali shiroki kulturni prava Spochatku vidbuvsya perehid ukrayinskih shkil na slovacku movu 1949 60 shkil 1952 60 24 1961 63 160 Slovacka vlada pochala zmushuvati ukrayinskih vchiteliv do zalishennya nimi svoyih miscya praci yih zmushuvali prohoditi perekvalifikaciyu ta vzhivati viklyuchno slovacku movu v navchalnomu procesi U 1968 roci ci diskriminacijni zahodi slovackoyi vladi proti ukrayinskih vchiteliv viklikali strajki U Chehoslovachchini slovacka komunistichna vlada pochala borotbu z ukrayinskim burzhuaznim nacionalizmom sho suprovodzhuvalosya peresliduvannyami ukrayinskoyi inteligenciyi Takozh slovacka komunistichna vlada postavila pered miscevimi lemkam vibir obrati identichnist slovacku chi ukrayinsku Todi vibir ukrayinskoyi identichnosti koli ne minula cilkom zagroza primusovogo viselennya v radyansku Ukrayinu mezhuvav z geroyizmom Takozh u 1947 roci ponad 12 tis ukrayinciv Pryashivshini pereselilisya v Rivnensku ta Volinsku oblasti Ukrayini a 20 tis u promislovi centri Chehiyi ta Slovachchini Vse ce prizvelo do togo sho v 1950 roci lishe 48 231 osib viznavali sebe rusinami ukrayincyami Odnim z chinnikiv slovakizaciyi ukrayinciv stav tak zvanij Pryashivskij sinod 28 kvitnya 1950 roku koli pid tiskom komunistichnoyi vladi Greko Katolicka Cerkva v Chehoslovachchini bula primusovo skasovana monastiri likvidovani obidva yepiskopi uv yazneni duhovenstvo zdebilshogo vivezene do koncentracijnih taboriv a virnih ogolosheno pravoslavnimi 23 listopada 1951 roku bulo utvoreno tak zvanu Avtokefalnu Pravoslavnu Cerkvu ChSSR ChSPC sho yiyi ocholiv rosiyanin Elevferij Voroncov priznachenij Moskovskim patriarhom Pislya cogo znachna chastina virnih perevazhno u mistah pochala hoditi u kostoli sho v podalshomu spriyalo slovakizaciyi Pislya vidrodzhennya greko katolickoyi cerkvi vona staye odnim z instrumentiv slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv Odnim z polum yanih slovakizatoriv staye o Ivan Girka slovakizovanij ukrayinec batki yakogo pohodyat z Galichini Proces slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv trivav j trivaye nini Tak 1921 roku v s Ruske rusini ukrayinci stanovili 70 17 jogo naselennya 2001 roku vzhe zhoden meshkanec ne identifikuvav sebe ani rusinom ani ukrayincem Taka zh situaciya v s Detrik de u 1921 roci 93 08 meshkanciv stanovili rusini ukrayinci a vzhe 2001 roku zhoden jogo meshkanec ne nazivav sebe rusinom chi ukrayincem U 1921 roci v s Ruska Bistra 98 59 jogo meshkanciv stanovili rusini ukrayinci a u 2001 roci lishe 3 91 jogo meshkanciv identifikuvali sebe yak rusiniv chi ukrayinciv U 1990 roci pri pidtrimci slovackoyi vladi na protivagu Soyuzu rusiniv ukrayinciv Slovachchini vinikla Rusinske vidrodzhennya yaka vhodit do skladu Svitovoyi radi rusiniv ta vistupaye za vidokremlennya rusiniv vid ukrayinciv Tak rusko ukrayinsku menshinu Slovachchini bulo rozkoloto na ukrayinciv ta rusiniv Yak zaznachiv Mikola Mushinka slovackij folklorist ta ukrayinoznavec mistectvoznavec literaturoznavec bibliograf stosovno podilu rusiniv ukrayinciv na rusiniv ta ukrayinciv ce ye lishe perehidnim etapom do povnoyi slovakizaciyi rusiniv ukrayinciv PrimitkiKaroly Kocsis Eszter Kocsisne Hodosi Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin Simon Publications LLC 1998 p 62 1 nedostupne posilannya Alfred J Rieber Forced Migration in Central and Eastern Europe 1939 1950 Routledge 2000 ISBN 9780714651323 Magocsi Paul R Pop Ivan Encyclopedia of Rusyn History and Culture University of Toronto Press 2002 75 s ISBN 0802035663 9780802035660 Yeshayahu A Jelinek The Lust for Power Nationalism Slovakia and the Communists 1918 1948 East European Monographs 1983 185 s ISBN 0880330198 9780880330190 Yehudah Don Karady Viktor A Social and Economic History of Central European Jewry Transaction Publishers 1989 216 s ISBN 0887382118 9780887382116 Pryaivshina Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1973 T 7 S 2405 2414 Lemkivskij pidsumok HH st j perspektivi na HHI e stolittya Zabuta ukrayinska Pryashivshina i nominaciya na yep o Ivana Girki Musinka Mikulas Musinka Alexander Narodnostna mensina pred zanikom Statisticky prehled Rusinsko ukrajinskych obci na Slovensku v rokoch 1773 1881 2001 Presov 2011 608 s Musinka Mikulas Rusini ukrajinci jedna narodnost Presov 2011 S 12

Дата публікації:
Топ