Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Земплін | ||
|
| ||
| Герб комітату Земплін | ||
|
| ||
| Заснований (12 ст.) | ||
| Скасований (1920 рік): | ||
| Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей. | ||
| Населення (1910): 343194 | ||
| Площа (1910): 6282 км² | ||
| Сьогоднішня приналежність: | ||
Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum, укр. Земплін) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і на півдні, на південному заході та Ужанським комітатом на сході.
Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).
Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.
Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.
Географія
Площа комітату становила 6269 км² (1910).
Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.
Гірський масив Земплінске Врхи.
Центр
Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.
Повіти
| Повіти (járás) | |
|---|---|
| Повіт | Повітовий центр |
| Бодроґкєз | Кіраліхелмец |
| Гелзец | Гелзец |
| Гомонна | Гомонна |
| Мезёлаборц | Мезьолаборц |
| Надьміхай | Надьміхай |
| Шарошпатак | Шарошпатак |
| Шаторальяуйхей | Шаторальяуйхей |
| Серенч | Серенч |
| Зінна | Зінна |
| Зтропко | Зтропко |
| Токай | Токай |
| Варанно | Варанно |
| Вільне місто (rendezett tanácsú város) | |
| Шаторальяуйхей | |
Населення
Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осіб.
| Чисельність українців по роках в комітаті Земплін | |
|---|---|
| Рік | Відсоток |
| 1720 | 56,1 % |
| 1782 | 41,8 % |
| 1795 | 42,7 % |
| 1810 | 41,8 % |
| 1820-ті | 42,7 % |
| 1840-ві | 36,0 % |
| 1857 | 29,4 % |
| 1900 | 10,6 % |
| 1910 | 11,4 % |
У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %. Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.
Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %. Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.
В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6 %), а в 1910 — 39,033 (11,4 %). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8 %) та 103.118 (30,0 %). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією — словакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.
За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).
1900
Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот:
- Угорці: 174,107 (53,1 %)
- Словаки: 106,114 (32,4 %)
- Русини: 34,831 (10,6 %)
- Німці: 8,072 (2,5 %)
- Румуни: 144 (0,0 %)
- Хорвати: 44 (0,0 %)
- Серби: 1 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 4680 (1,4 %)
За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:
- Католики: 123,967 (37,8 %)
- Греко-католики: 101,053 (30,8 %)
- Кальвіністи: 64,457 (19,7 %)
- Євреї: 31,533 (9,6 %)
- Лютерани: 6,807 (2,1 %)
- Православні: 127 (0,0 %)
- Унітарії: 20 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 29 (0,0 %)
1910
Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот:
- Угорці: 193,794 (56,5 %)
- Словаки: 92,943 (27,1 %)
- Русини: 39,033 (11,4 %)
- Німці: 9,749 (2,8 %)
- Румуни: 209 (0,0 %)
- Хорвати: 49 (0,0 %)
- Серби: 7 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 7410 (2,2 %)
За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:
- Католики: 132,395 (38,6 %)
- Греко-католики: 103,118 (30,0 %)
- Кальвіністи: 67,557 (19,7 %)
- Євреї: 33,041 (9,6 %)
- Лютерани: 6,822 (2,0 %)
- Православні: 189 (0,1 %)
- Унітарії: 30 (0,0 %)
- Інші або невідомо: 42 (0,0 %)
Примітки
- Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с.
- Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 квітня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
- Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 квітня 2019.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 26 червня 2012.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2012.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Земплін (комітат) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zemplin ZemplinGerb komitatu ZemplinZasnovanij 12 st Skasovanij 1920 rik za Trianonskim dogovoromAdministrativnij centr 1910 Shatoralyaujhej Naselennya 1910 343194Plosha 1910 6282 km Sogodnishnya prinalezhnist Slovachchina Ugorshina Ze mplin Ze mplinskij komit at ugor Zemplen slovac Zemplin nim Semplin lat Zemplinum ukr Zemplin istorichnij komitat zhupa u pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva yakij mezhuvav z avstrijskim koronnim krayem Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi na pivnochi Sharoshskim komitatom na zahodi komitatami Sabolch i na pivdni na pivdennomu zahodi ta Uzhanskim komitatom na shodi Mapa komitata ZemplinMapa povitiv jaras komitata ZemplinZemplinPodil kolishnogo komitata Zemplin pislya dogovoru Trianon 1920 Shatoralyaujhej cerkva i monastir paulinivZamok Rakoci v Sharoshpataku Isnuvav z XI stolittya do 1920 roku koli pivnichna chastina komitatu perejshla do skladu Chehoslovackoyi respubliki teper Slovachchina div Zemplin Pislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku Pivnichna chastina kolishnogo komitatu zbigayetsya z teritoriyami suchasnih administrativnih okrugiv Slovachchini Gumenne Vranov nad Toplou Trebishov Mihajlivci Medzhilabirci Snina Pivdenna chastina nini vhodit do skladu Ugorshini medye Borshod Abauj Zemplen Nevelika chastina kolishnogo komitatu okolici Chopa bula v chervni 1945 priyednana do Zakarpatskoyi Ukrayini GeografiyaPlosha komitatu stanovila 6269 km 1910 Dolini richok Bodrog Gornad Laborec Latoricya Ondava Tisa Toplya Girskij masiv Zemplinske Vrhi CentrPochinayuchi z XI stolittya administrativnimi centrami komitatu buli Zemplinskij Grad Blatni Potok Sechovce i Shatoralyaujhej PovitiPoviti jaras Povit Povitovij centrBodrogkyez KiralihelmecGelzec GelzecGomonna GomonnaMezyolaborc MezolaborcNadmihaj NadmihajSharoshpatak SharoshpatakShatoralyaujhej ShatoralyaujhejSerench SerenchZinna ZinnaZtropko ZtropkoTokaj TokajVaranno VarannoVilne misto rendezett tanacsu varos ShatoralyaujhejNaselennyaShe v 1830 ti roki na teritoriyi Zemplinskogo komitatu prozhivalo najchiselnishe z usih komitativ Ugorskogo korolivstva ukrayinske naselennya blizko 100 tisyach osib Chiselnist ukrayinciv po rokah v komitati ZemplinRik Vidsotok1720 56 1 1782 41 8 1795 42 7 1810 41 8 1820 ti 42 7 1840 vi 36 0 1857 29 4 1900 10 6 1910 11 4 U XVIII stolitti v komitati Zemplin rusiniv ukrayinciv bulo tut she bilshe 1720 roci 56 1 1782 41 8 a u 1795 42 7 Pislya perevedennya v 1791 1792 rr pochatkovih shkil z ukrayinskoyi movi na ugorsku pochalasya shalena madyarizaciya Vzhe v XIX stolitti kilkist rusiniv ukrayinciv pochala strimko zmenshuvatis u 1810 roci 41 8 1820 ti 42 7 1840 vi 36 0 a u 1857 29 4 Yak mi bachimo bilshu chastinu Zemplina zaselyuvali rusini ukrayinci i tilki v seredini XIX stolittya yih obijshli ugorci V ostannij chverti XIX stolittya vzhe bilsha chastina Zemplina bula zaselena slovakami pivnich ta ugorcyami pivden mensha najpivnichnisha gorishnya vhodila do skladu ukrayinskoyi etnografichnoyi teritoriyi Yak vidno z perepisiv naselennya Zemplinskogo komitatu za 1900 rusiniv bulo 34 831 10 6 a v 1910 39 033 11 4 Greko katolikiv yaki bez sumnivu buli za pohodzhennyam rusinami ukrayincyami bulo vidpovidno 101 053 30 8 ta 103 118 30 0 Taku riznicyu mizh oficijno viznanoyu kilkistyu rusiniv i greko katolikiv mozhna poyasniti potuzhnoyu asimilyaciyeyu slovakizaciyeyu j osoblivo madyarizaciyeyu Neznachno zrosla z 1900 do 1910 chastka pravoslavnih z 127 do 189 osib sho bulo pov yazano z poshirennyam moskvofilstva sered miscevogo naselennya z vidpovidnim navernennyam z greko katolicizmu na pravoslav ya Za ostannim ugorskim perepisom naselennya stanovilo 343 194 osib 1910 1900 Naselennya Zemplinskogo komitatu v 1900 narahovuvalo 327 993 tis osib i skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 174 107 53 1 Slovaki 106 114 32 4 Rusini 34 831 10 6 Nimci 8 072 2 5 Rumuni 144 0 0 Horvati 44 0 0 Serbi 1 0 0 Inshi abo nevidomo 4680 1 4 Za danimi perepisu 1900 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Katoliki 123 967 37 8 Greko katoliki 101 053 30 8 Kalvinisti 64 457 19 7 Yevreyi 31 533 9 6 Lyuterani 6 807 2 1 Pravoslavni 127 0 0 Unitariyi 20 0 0 Inshi abo nevidomo 29 0 0 1910 Naselennya Zemplinskogo komitata v 1910 narahovuvalo 343 194 tis osib i skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 193 794 56 5 Slovaki 92 943 27 1 Rusini 39 033 11 4 Nimci 9 749 2 8 Rumuni 209 0 0 Horvati 49 0 0 Serbi 7 0 0 Inshi abo nevidomo 7410 2 2 Za danimi perepisu 1910 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Katoliki 132 395 38 6 Greko katoliki 103 118 30 0 Kalvinisti 67 557 19 7 Yevreyi 33 041 9 6 Lyuterani 6 822 2 0 Pravoslavni 189 0 1 Unitariyi 30 0 0 Inshi abo nevidomo 42 0 0 PrimitkiKabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z chervnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 279 s Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z chervnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s 192 s Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z chervnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god nedostupne posilannya z chervnya 2019 In t ros istorii RAN M Nauka 2006 192 s Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2019 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 26 chervnya 2012 Kt lib pte hu Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 26 chervnya 2012 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zemplin komitat