Сигіт (Сигіт-Мармароський, Мармарош-Сигіт, Сігету-Мармацієй; рум. Sighetu Marmaţiei, угор. Máramarossziget) — місто в Румунії, розміщене в Мармароській котловині над горішньою Тисою на українсько-румунському етнографічному прикордонні; 37 640 меш. (2011), з них 1226 українців, решта — румуни, угорці й євреї. Друге за розміром місто в жудці Мармарош. Історичний центр Південної Мармарощини. Будівельна, текстильна, деревообробна і харчова промисловість. Поблизу міста розташований пункт контролю на кордоні з Україною «Сігету Мармацієй»—Солотвино.
Сигіт рум. Sighetu Marmaţiei | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Брама Сигіту | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
47°55′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 47.917° пн. ш. 23.883° сх. д.Координати: 47°55′ пн. ш. 23°53′ сх. д. / 47.917° пн. ш. 23.883° сх. д. | |||||
Країна | Румунія | ||||
Регіон | Марамуреш | ||||
Адмінцентр | d | ||||
Столиця для | Марамарощина і d | ||||
Засновано | 1326 | ||||
Площа | 111 км² | ||||
Населення | 37 640 тис. осіб (2011) | ||||
Висота НРМ | 274 м | ||||
Міста-побратими | Олава — Польща Коломия — Україна | ||||
Часовий пояс | , літній час і | ||||
Номери автомобілів | MM | ||||
GeoNames | 8334962 | ||||
Поштові індекси | 435500 | ||||
Міська влада | |||||
d | Овідіу Георге Немеш (рум. Ovidiu Gheorghe Nemeș), з 2012 | ||||
Вебсайт | primaria-sighet.ro | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Сигіт у Вікісховищі |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18.9 °C (66 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °С (26 °F).
Клімат Сигіта | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 12 | 16 | 26 | 27 | 31 | 32 | 34 | 32 | 31 | 26 | 17 | 16 | 34 |
Середній максимум, °C | 0 | 3 | 10 | 14 | 20 | 22 | 23 | 23 | 20 | 14 | 6 | 1 | 13 |
Середня температура, °C | −3 | 0 | 5 | 9 | 14 | 17 | 18 | 18 | 15 | 10 | 3 | −1 | 8 |
Середній мінімум, °C | −6 | −5 | 0 | 4 | 8 | 11 | 13 | 12 | 9 | 4 | 0 | −3 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −27 | −28 | −18 | −3 | −1 | 2 | 3 | 2 | −5 | −8 | −20 | −22 | −28 |
Днів з опадами | 16 | 12 | 12 | 13 | 13 | 14 | 12 | 9 | 9 | 10 | 14 | 17 | 151 |
Днів з дощем | 6 | 6 | 10 | 12 | 13 | 14 | 12 | 9 | 9 | 10 | 11 | 9 | 121 |
Днів зі снігом | 12 | 9 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 12 | 43 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Мармарош-Сигіт відомий з XIII ст., з 1394 — головне місто Мармароського комітату.
У 19 — 20 ст. в ньому діяли греко-католицька церква і «руська» (тобто українська) гімназія, в 1950-60 pp. — українські відділи при гімназії й педагогічній школі. Наразі у місті працює єдиний в Румунії Український Педагогічний ліцей ім. Т.Шевченка (директор професор Куреляк Василь, він же й офіційний українсько-румунський перекладач)
На поч. XX ст. в Мармарош-Сигіті відбулися два судових процеси проти закарпатських селян, які перейшли на православ'я; угорський уряд обвинувачував їх у зв'язках з Росією. В 1904 — 1906 засуджено на різні терміни ув'язнення 9 селян з Мармарош-Сигіта, а у 1913 — 14 — 96 осіб з різних сіл на чолі зі священиком О. Кабалюком Олексій Карпаторуський. Процеси мали розголос у Західній Європі і звернули увагу міжнародної думки.
18 грудня 1918 року у Мармароші Сигітському відбувся з'їзд делегатів українців Мармарощини, який висловився за приєднання Закарпаття до України. На з'їзді мали слово: Клочурак Степан та Климпуш Василь — Ясіня, Штефан Августин, Бращайко Михайло — Рахів, — Великий Бичків. 16 січня 1919 р. місто визволили війська Гуцульської республіки (входив загін Української Галицької армії) від угорських військ та адміністрації. Наступного дня вони зазнали поразки від дій переважних чисельно окупантів (румунська дивізія).
У період між війнами місто знаходилось на кордоні між ЧСР та Румунією. Через місто проїжджали транскордонні потяги, зокрема швидкий потяг Прага-Ясіня, який з'єднував Рахівщину з рештою республіки. Наприкінці 1944 р. місцеві українці утворили народний комітет, який ухвалив приєднання міста з навколишніми українськими селами до України, однак реалізоване це не було. За комуністичного режиму тут ув'язнювали політичних дисидентів, яким нині присвячені пам'ятники та музей. У січні 2007 тут за участі президентів В. Ющенка та Т. Басеску знову відкритий історичний міст через Тису та міжнародний прикордонний перехід до українського селища Солотвино.
Українство
На міському православному кладовищі поховано багато українців. Зокрема — сігетський український парох.
Українці становлять 1.226 осіб (2,97 %) міста.(2010). В околицях міста — українські села (див. Мармарощина).
В місті діє Український ліцей імені Тараса Шевченка
Люди
- Берец Вільмош-Йожеф Іштванович — український художник і мистецтвознавець.
- Глюк Гаврило Мартинович — український живописець.
- Елі Візель — письменник, народився та жив у Мармарош-Сигіті до 1944 (коли всі євреї міста були відправлені до Аушвіц), лауреат Нобелівської премії миру 1986 р.
- Крістіан Орош — румунський футболіст
- Юнгер Бела Германович (1920—1992) — угорець, радянський український письменник, казкар, сценарист
- Еміль Денкуш (* 1974) — румунський футболіст.
Міста-побратими
Міста побратими | Країна |
---|---|
Олава | Польща |
Коломия | Україна |
Галерея
- Центр Сигіта. Будинок праворуч - український ліцей.
- Румунський Православний Собор
- Тарас Шевченко. Сигіт
- Вхід до храму Воздвиження Чесного Хреста УПЦ (Сигіт)
Примітки
- Клімат Сигіта
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 71. — .
- Ірина Ткачук (29 серпня 2016). Діалог столиць: Київ-Бухарест. Жінка-УКРАЇНКА.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
()
Джерела і література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сигіт |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Стражник Л. Добра нагода згуртувати гуцулів з обох берегів Тиси // Голос України. — 2018. — № 4 (7010) (9 січня). — С. 14. — (Суспільство).
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigit Sigit Marmaroskij Marmarosh Sigit Sigetu Marmaciyej rum Sighetu Marmaţiei ugor Maramarossziget misto v Rumuniyi rozmishene v Marmaroskij kotlovini nad gorishnoyu Tisoyu na ukrayinsko rumunskomu etnografichnomu prikordonni 37 640 mesh 2011 z nih 1226 ukrayinciv reshta rumuni ugorci j yevreyi Druge za rozmirom misto v zhudci Marmarosh Istorichnij centr Pivdennoyi Marmaroshini Budivelna tekstilna derevoobrobna i harchova promislovist Poblizu mista roztashovanij punkt kontrolyu na kordoni z Ukrayinoyu Sigetu Marmaciyej Solotvino Sigit rum Sighetu Marmaţiei Brama SigituBrama SigituOsnovni dani47 55 pn sh 23 53 sh d 47 917 pn sh 23 883 sh d 47 917 23 883 Koordinati 47 55 pn sh 23 53 sh d 47 917 pn sh 23 883 sh d 47 917 23 883 Krayina RumuniyaRegion MaramureshAdmincentr dStolicya dlya Maramaroshina i dZasnovano 1326Plosha 111 km Naselennya 37 640 tis osib 2011 Visota NRM 274 mMista pobratimi Olava Polsha Kolomiya UkrayinaChasovij poyas UTC 2 litnij chas i UTC 3Nomeri avtomobiliv MMGeoNames 8334962Poshtovi indeksi 435500 Miska vlada d Ovidiu George Nemesh rum Ovidiu Gheorghe Nemeș z 2012Vebsajt primaria sighet ro Mapa Sigit u VikishovishiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom z teplim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 18 9 C 66 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 3 S 26 F Klimat Sigita Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 12 16 26 27 31 32 34 32 31 26 17 16 34 Serednij maksimum C 0 3 10 14 20 22 23 23 20 14 6 1 13 Serednya temperatura C 3 0 5 9 14 17 18 18 15 10 3 1 8 Serednij minimum C 6 5 0 4 8 11 13 12 9 4 0 3 3 Absolyutnij minimum C 27 28 18 3 1 2 3 2 5 8 20 22 28 Dniv z opadami 16 12 12 13 13 14 12 9 9 10 14 17 151 Dniv z doshem 6 6 10 12 13 14 12 9 9 10 11 9 121 Dniv zi snigom 12 9 4 1 0 0 0 0 0 0 5 12 43 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaMarmarosh Sigit vidomij z XIII st z 1394 golovne misto Marmaroskogo komitatu U 19 20 st v nomu diyali greko katolicka cerkva i ruska tobto ukrayinska gimnaziya v 1950 60 pp ukrayinski viddili pri gimnaziyi j pedagogichnij shkoli Narazi u misti pracyuye yedinij v Rumuniyi Ukrayinskij Pedagogichnij licej im T Shevchenka direktor profesor Kurelyak Vasil vin zhe j oficijnij ukrayinsko rumunskij perekladach Na poch XX st v Marmarosh Sigiti vidbulisya dva sudovih procesi proti zakarpatskih selyan yaki perejshli na pravoslav ya ugorskij uryad obvinuvachuvav yih u zv yazkah z Rosiyeyu V 1904 1906 zasudzheno na rizni termini uv yaznennya 9 selyan z Marmarosh Sigita a u 1913 14 96 osib z riznih sil na choli zi svyashenikom O Kabalyukom Oleksij Karpatoruskij Procesi mali rozgolos u Zahidnij Yevropi i zvernuli uvagu mizhnarodnoyi dumki 18 grudnya 1918 roku u Marmaroshi Sigitskomu vidbuvsya z yizd delegativ ukrayinciv Marmaroshini yakij vislovivsya za priyednannya Zakarpattya do Ukrayini Na z yizdi mali slovo Klochurak Stepan ta Klimpush Vasil Yasinya Shtefan Avgustin Brashajko Mihajlo Rahiv Velikij Bichkiv 16 sichnya 1919 r misto vizvolili vijska Guculskoyi respubliki vhodiv zagin Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi vid ugorskih vijsk ta administraciyi Nastupnogo dnya voni zaznali porazki vid dij perevazhnih chiselno okupantiv rumunska diviziya U period mizh vijnami misto znahodilos na kordoni mizh ChSR ta Rumuniyeyu Cherez misto proyizhdzhali transkordonni potyagi zokrema shvidkij potyag Praga Yasinya yakij z yednuvav Rahivshinu z reshtoyu respubliki Naprikinci 1944 r miscevi ukrayinci utvorili narodnij komitet yakij uhvaliv priyednannya mista z navkolishnimi ukrayinskimi selami do Ukrayini odnak realizovane ce ne bulo Za komunistichnogo rezhimu tut uv yaznyuvali politichnih disidentiv yakim nini prisvyacheni pam yatniki ta muzej U sichni 2007 tut za uchasti prezidentiv V Yushenka ta T Basesku znovu vidkritij istorichnij mist cherez Tisu ta mizhnarodnij prikordonnij perehid do ukrayinskogo selisha Solotvino UkrayinstvoNa miskomu pravoslavnomu kladovishi pohovano bagato ukrayinciv Zokrema sigetskij ukrayinskij paroh Ukrayinci stanovlyat 1 226 osib 2 97 mista 2010 V okolicyah mista ukrayinski sela div Marmaroshina V misti diye Ukrayinskij licej imeni Tarasa ShevchenkaLyudiBerec Vilmosh Jozhef Ishtvanovich ukrayinskij hudozhnik i mistectvoznavec Glyuk Gavrilo Martinovich ukrayinskij zhivopisec Eli Vizel pismennik narodivsya ta zhiv u Marmarosh Sigiti do 1944 koli vsi yevreyi mista buli vidpravleni do Aushvic laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1986 r Kristian Orosh rumunskij futbolist Yunger Bela Germanovich 1920 1992 ugorec radyanskij ukrayinskij pismennik kazkar scenarist Emil Denkush 1974 rumunskij futbolist Mista pobratimiMista pobratimi Krayina Olava Polsha Kolomiya UkrayinaGalereyaCentr Sigita Budinok pravoruch ukrayinskij licej Rumunskij Pravoslavnij Sobor Taras Shevchenko Sigit Vhid do hramu Vozdvizhennya Chesnogo Hresta UPC Sigit PrimitkiPortal Rumuniya Klimat Sigita Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 S 71 ISBN 5 7707 7867 9 Irina Tkachuk 29 serpnya 2016 Dialog stolic Kiyiv Buharest Zhinka UKRAYiNKA a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Dzherela i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sigit Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Strazhnik L Dobra nagoda zgurtuvati guculiv z oboh beregiv Tisi Golos Ukrayini 2018 4 7010 9 sichnya S 14 Suspilstvo Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi