Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воздви́ження Че́сного Хреста́ Госпо́днього (Здвиження, Здвиг) — народнно-християнське свято, яке припадає на 14 вересня. Це одне з дванадесятих свят, що відзначається в пам'ять про знайдення хреста, на якому розіп'яли Ісуса. У народному календарі це свято Здвиження, коли земля рухається ближче до зими. З цього дня настають холоди, птахи відлітають у вирій, а плазуни ховаються по норах[].
| Воздвиження Хреста Господнього | |
|---|---|
 Стародавня ікона Церкви Воздвиження Чесного Хреста в м.Копичинці | |
| Офіційна назва | Воздвиження Чесного Хреста Господнього |
| Інші назви | Здвиження |
| Дата |
|
 Воздвиження Хреста Господнього у Вікісховищі | |
Історія
Церкви Заходу та більша частина церков Сходу святкують Воздвиження Чесного Хреста Господнього 14 вересня за григоріанським і новоюліанським календарями. Деякі Східні церкви відзначають це свято 14 (27) вересня за юліанським календарем. Це свято належить до 12-ти великих свят Східної Церкви та має один день передпразництва та 7 днів попразництва.
Історики Східної Церкви вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення цього свята: віднайдення у IV столітті Хреста, на якому розіп'яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму в VII столітті.
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Гелені (св. Олені), матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
Початок празникові Воздвиження дало посвячення храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня — 14 вересня — відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610–641 роки) по своїй перемозі над персами знайшов св. Хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтоді празник носить назву: «Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста».
Оскільки празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть та прирівнювався до Великої П'ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий піст.
Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних свят, але як історія знайдення св. Господнього Хреста, так й історія установлення свята покриті серпанком різних легенд, і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут йдеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, тобто особливо урочистий обряд почитання та прославляння Святого Хреста.
Воздвиження Хреста Господнього
У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів — Адріан — віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гріб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера. Протягом тривалого часу на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвоприношення.
Але минуло 300 років, і християни знайшли гріб Господній та хрест Божий. Ця визначна для всього віруючого люду подія сталася за часів Костянтина Великого, першого з римських імператорів, який вирішив припинити гоніння християн (за легендою, він побачив на небі знамення Боже — хрест із надписом: «Цим переможеш»). Намагаючись виконати волю Божу, Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення Хреста й гробу Господніх. Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. І нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери. Храм негайно зруйнували й витягли на світ Божий християнські цінності: Гріб Господній, хрест, на якому було розіп'ято Спасителя, та чотири гвіздки, якими начебто було прибито Сина Божого до хреста. За деякими переказами, було знайдено не один, а аж три хрести та дощечку з написом, зробленим за наказом Понтія Пілата. Патріарх Макарій вирішив дізнатися, на якому ж саме хресті було розіп'ято Ісуса Христа, тому почав накладати по черзі кожен хрест на покійного. Коли на мертву людину було покладено хрест Господній, мрець ожив. Отже, люди знову отримали можливість поклонятися християнським святиням. Вони побачили диво, що сталося, і попросили патріарха Макарія воздвигнути хрест Господній, щоб віруючі люди могли бачити його бодай здаля. Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалима часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено святкування Воздвиження Хреста Господнього.
Католицька церква
Як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» отець Юліян Катрій, щодо святкування цього свята відубувається в різних Церквах, то Грецька церква, наприклад, відзначає його 6 березня, а Римо-католицька церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі свят за Папи Римського Івана ХХІІІ 1960 року свято викреслили із церковного календаря католицької церкви.
Православна церква
Характерною ознакою свята Воздвиження є врочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час утреньої. У Східній Церкві відомі різні обряди Воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори Синай, Константинопольський обряд. Щодо Воздвиження Хреста Господнього на Русі, то цей обряд згадується тут у ХІІІ столітті. Патріарший Собор 1276 року дозволив Воздвиження в усіх церквах.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- . ukrinform.ua. Укрінформ. 27.09.2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- . Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
Джерела
- Бурій В. М. Народно-православний календар. — Черкаси : Вертикаль, 2009.
Посилання
- Воздвиження Хреста Господнього // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Чесного Хреста // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2050. — 1000 екз.
- Здвиги, Здвиження [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 487. — 1000 екз.
- Що не можна робити в свято Воздвиження Хреста Господнього [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.].
Зауваження
- Деякими православними церквами святкується 14 (27) вересня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vozdvi zhennya Che snogo Hresta Gospo dnogo Zdvizhennya Zdvig narodnno hristiyanske svyato yake pripadaye na 14 veresnya Ce odne z dvanadesyatih svyat sho vidznachayetsya v pam yat pro znajdennya hresta na yakomu rozip yali Isusa U narodnomu kalendari ce svyato Zdvizhennya koli zemlya ruhayetsya blizhche do zimi Z cogo dnya nastayut holodi ptahi vidlitayut u virij a plazuni hovayutsya po norah dzherelo Vozdvizhennya Hresta GospodnogoVozdvizhennya Hresta GospodnogoStarodavnya ikona Cerkvi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v m KopichinciOficijna nazvaVozdvizhennya Chesnogo Hresta GospodnogoInshi nazviZdvizhennyaData14 veresnya za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami Zahidni cerkvi ta bilsha chastina Shidnih cerkov14 27 veresnya za yulianskim kalendarem Chastina Shidnih cerkov Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo u VikishovishiIstoriyaCerkvi Zahodu ta bilsha chastina cerkov Shodu svyatkuyut Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 14 veresnya za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami Deyaki Shidni cerkvi vidznachayut ce svyato 14 27 veresnya za yulianskim kalendarem Ce svyato nalezhit do 12 ti velikih svyat Shidnoyi Cerkvi ta maye odin den peredpraznictva ta 7 dniv popraznictva Istoriki Shidnoyi Cerkvi vvazhayut sho peredusim dvi podiyi lyagli v osnovu vstanovlennya cogo svyata vidnajdennya u IV stolitti Hresta na yakomu rozip yali Isusa ta povernennya cogo hresta z Persiyi do Yerusalimu v VII stolitti Same slovo vozdvizhennya oznachaye pidnesennya tobto urochistij obryad pochitannya ta proslavlyannya Hresta Gospodnogo Shodo vidnajdennya Gospodnogo Hresta to hristiyanska tradiciya peredala nam kilka riznih legend Tri z nih pripisuyut vidnajdennya Hresta sv Geleni sv Oleni materi imperatora Kostyantina Velikogo Datoyu vidnajdennya Hresta oriyentovno vvazhayut 326 rik Istoriki ne mayut informaciyi pro vozdvizhennya Hresta Gospodnogo odrazu pislya jogo vidnajdennya Pochatok praznikovi Vozdvizhennya dalo posvyachennya hramu Voskresinnya Gospodnogo yakij zbuduvav sv Kostyantin Velikij na Golgofi u Yerusalimi Posvyachennya hramu vidbulosya za yerusalimskogo yepiskopa Makariya 13 veresnya 335 roku Nastupnogo dnya 14 veresnya vidbulosya vrochiste vozdvizhennya vidnajdenogo Hresta Gospodnogo Druga vazhliva podiya sho zrobila zagalnim praznik Vozdvizhennya na Shodi j na Zahodi ce povernennya sv Gospodnogo Hresta z perskoyi nevoli Perskij car u 614 roci zdobuv Yerusalim i zabrav Gospodnij Hrest do svoyeyi stolici v Ktesifoni U 628 roci cisar Iraklij 610 641 roki po svoyij peremozi nad persami znajshov sv Hrest i prinis jogo do Yerusalima de 14 veresnya vidbulosya druge vrochiste vozdvizhennya pidnesennya sv Hresta Vidtodi praznik nosit nazvu Vsemirne tobto vsesvitnye Vozdvizhennya Chesnogo j Zhittyedajnogo Hresta Oskilki praznik Vozdvizhennya nagaduvav Hristove rozp yattya i smert ta pririvnyuvavsya do Velikoyi P yatnici to z najdavnishih chasiv stalo tradiciyeyu sv Cerkvi v cej den doderzhuvati suvorij pist Svyato Vozdvizhennya Chesnogo Hresta nalezhit do duzhe starovinnih svyat ale yak istoriya znajdennya sv Gospodnogo Hresta tak j istoriya ustanovlennya svyata pokriti serpankom riznih legend i nelegko tut vidrizniti istorichnu dijsnist vid zvichajnoyi pobozhnoyi legendi Treba zauvazhiti sho u svyatkuvanni cogo praznika ne jdetsya pro zvichajne pochitannya pokloninnya sv Hrestovi yake buvaye v Hrestopoklonnu nedilyu Tut jdetsya pro te sho vlastivo stanovit cej praznik ta pro sho govorit sama nazva praznika Vozdvizhennya sho znachit Pidnesennya tobto osoblivo urochistij obryad pochitannya ta proslavlyannya Svyatogo Hresta Vozdvizhennya Hresta GospodnogoU davni chasi rimski imperatori robili chislenni sprobi znishiti navit najmenshi spogadi pro zhittya j diyannya Isusa Hrista pro svyashenni miscya iz nim pov yazani Odin z imperatoriv Adrian viddav nakaz zasipati zemleyu svyashennu goru Golgofu a takozh Grib Gospodnij Na shtuchno stvorenomu imperatorom pagorbi zbudovano svyatilishe bogini Veneri ta postavleno statuyu boga Yupitera Protyagom trivalogo chasu na comu misci zbiralisya yazichniki dlya vikonannya kultovih dij zokrema zhertvoprinoshennya Ale minulo 300 rokiv i hristiyani znajshli grib Gospodnij ta hrest Bozhij Cya viznachna dlya vsogo viruyuchogo lyudu podiya stalasya za chasiv Kostyantina Velikogo pershogo z rimskih imperatoriv yakij virishiv pripiniti goninnya hristiyan za legendoyu vin pobachiv na nebi znamennya Bozhe hrest iz nadpisom Cim peremozhesh Namagayuchis vikonati volyu Bozhu Kostyantin Velikij vidpraviv do Yerusalima caricyu Gelenu svoyu matir shob vona doklala maksimum zusil zadlya vidnajdennya Hresta j grobu Gospodnih Trivalij chas yiyi poshuki ne mali uspihu nezvazhayuchi na vsi starannya I nareshti svyatini bulo znajdeno pid hramom yazichnickoyi bogini Veneri Hram negajno zrujnuvali j vityagli na svit Bozhij hristiyanski cinnosti Grib Gospodnij hrest na yakomu bulo rozip yato Spasitelya ta chotiri gvizdki yakimi nachebto bulo pribito Sina Bozhogo do hresta Za deyakimi perekazami bulo znajdeno ne odin a azh tri hresti ta doshechku z napisom zroblenim za nakazom Pontiya Pilata Patriarh Makarij virishiv diznatisya na yakomu zh same hresti bulo rozip yato Isusa Hrista tomu pochav nakladati po cherzi kozhen hrest na pokijnogo Koli na mertvu lyudinu bulo pokladeno hrest Gospodnij mrec ozhiv Otzhe lyudi znovu otrimali mozhlivist poklonyatisya hristiyanskim svyatinyam Voni pobachili divo sho stalosya i poprosili patriarha Makariya vozdvignuti hrest Gospodnij shob viruyuchi lyudi mogli bachiti jogo bodaj zdalya Caricya Gelena pislya vsih cih podij privezla do Yerusalima chastochku vid hresta Gospodnogo ta znajdeni gvizdki Kostyantin Velikij viddav nakaz pobuduvati v Yerusalimi hram na chest Hristovogo Voskresinnya Nastupnogo dnya pislya osvyachennya cogo novogo hramu IV stolittya bulo vstanovleno svyatkuvannya Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo Katolicka cerkva Yak zaznachaye u knizi Piznaj svij obryad otec Yuliyan Katrij shodo svyatkuvannya cogo svyata vidubuvayetsya v riznih Cerkvah to Grecka cerkva napriklad vidznachaye jogo 6 bereznya a Rimo katolicka cerkva svyatkuvala cyu podiyu 3 travnya ale pri reformi svyat za Papi Rimskogo Ivana HHIII 1960 roku svyato vikreslili iz cerkovnogo kalendarya katolickoyi cerkvi Pravoslavna cerkva Harakternoyu oznakoyu svyata Vozdvizhennya ye vrochiste vshanuvannya Gospodnogo Hresta cherez obryad pidnesennya jogo pid chas utrenoyi U Shidnij Cerkvi vidomi rizni obryadi Vozdvizhennya Hresta zokrema obryad sv Atanasiya na Atosi obryad gori Sinaj Konstantinopolskij obryad Shodo Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo na Rusi to cej obryad zgaduyetsya tut u HIII stolitti Patriarshij Sobor 1276 roku dozvoliv Vozdvizhennya v usih cerkvah Div takozhCerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta GospodnogoPrimitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 ukrinform ua Ukrinform 27 09 2017 Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 18 veresnya 2020 DzherelaBurij V M Narodno pravoslavnij kalendar Cherkasi Vertikal 2009 PosilannyaVozdvizhennya Hresta Gospodnogo Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Chesnogo Hresta Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2050 1000 ekz Zdvigi Zdvizhennya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 487 1000 ekz Sho ne mozhna robiti v svyato Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo 13 bereznya 2016 u Wayback Machine ZauvazhennyaDeyakimi pravoslavnimi cerkvami svyatkuyetsya 14 27 veresnya za yulianskim kalendarem zokrema Yerusalimskoyu Rosijskoyu Serbskoyu Gruzinskoyu Polskoyu i Makedonskoyu pravoslavnimi cerkvami