Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вид лат species одна з головних одиниць біологічної класифікації таксономічна категорія Зазвичай вид є якісно відокремле

Види

Види

Вид (лат. species) — одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія. Зазвичай, вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу. Стосовно організмів, що розмножуються статевим шляхом, вид зазвичай визначається як група організмів, які здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства шляхом схрещування. В організмів з безстатевим розмноженням, ситуація з визначенням цього поняття ускладнюється, і вид визначають на підставі схожості фенотипових ознак та гомології геномів.

image
Співвідношення основних таксономічних рангів
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вид (значення).

Концепції виду

Докладніше: Концепції виду

Справді, всі головні концепції виду, розроблені для організмів зі статевим розмноженням (насамперед, хребетні тварини і квіткові рослини), та поза цими групами концепції виду є надзвичайно хиткими і вимагають окремих групоспецифічних тлумачень (а таких груп — до 90 % наявного різноманіття живих організмів). Проте, у кожному разі видове різноманіття є основним рівнем диференціації живого.

З огляду на різноманіття форм диференціації живого та розмаїтість підходів до аналізу цієї багатоманітності, розрізняють низку різних концепцій виду, серед яких можна назвати морфологічну, біологічну, філогенетичну, ампліфікаційну, розпізнавальну, генетичну та інші. Найпоширенішою, хоча й найбільш суперечливою, є біологічна концепція, яку ще називають репродуктивною (формування генетично диференційованих і репродуктивно ізольованих популяцій, що здатні до симпатрії і вільно схрещуються тільки всередині себе).

Становлення терміна

image
Карл Лінней у 18 столітті ввів поняття біологічного виду

До кінця 17 століття відбулося накопичення відомостей про різноманіття форм тварин і рослин. Це призвело до уявлення про вид як про цілком справжню групу особин, схожих одна на одну приблизно так само, як походять один на одного члени окремої сім'ї, і відмітних від інших таких самих груп особин. Видом вважалися, наприклад, вовк, лисиця, ворона сіра, галка, дуб, береза, пшениця, овес тощо.

Зростання числа описуваних видів вимагало стандартизації їхніх назв і побудови ієрархічної системи і більших систематичних одиниць. Основна робота в цьому напрямку — «Система природи» (1735) шведського натураліста Карла Ліннея, в якій закладено основи сучасної систематики тварин і рослин. Лінней об'єднав близькі види в роди, а подібні роди — в ряди та класи, запровадив для позначення виду подвійну латинську номенклатуру (так звану, бінарну номенклатуру), в котрій кожен вид позначається назвою роду і наступною за нею видовою назвою. Наприкінці 18 століття систему Ліннея прийняли більшість біологів у світі.

У першій половині 19 століття французький науковець Жорж Леопольд Кюв'є розробив поняття типів будови, після чого тип як вищий таксон, тобто вища систематична категорія, був введений до «ліннеївської» системи. У цей самий час, почали складатися уявлення про зміну виду в ході розвитку живої природи. У підсумку, з'явилася еволюційна теорія Чарлза Дарвіна, викладена у його роботі «Походження видів шляхом природного добору» (див. також дарвінізм), яка показала свою необхідність для побудови природної філогенетичної системи, неодмінність умови виходити зі спадкоємності генетичного зв'язку між формами живих організмів.

До кінця 19 століття накопичено великий матеріал із внутрішньовидової географічної мінливості і введено поняття підвидів. Накопичення кількості описаних видів і підвидів тварин, рослин і мікроорганізмів (до середини 20 століття воно перевищило два мільйони) призвело, з одного боку, до «дроблення» виду та опису будь-яких локальних форм як виду, з другого боку, — почали «укрупнювати» вид, описуючи як вид групи або ряди географічних рас (підвидів), що утворюють сукупність явно родинних і зазвичай, пов'язаних один з одним переходами форм. Внаслідок цього, в систематиці з'явилися поняття «дрібних» видів — (за ім'ям французького ботаніка Алексіса Жордана), «великих» видів — (за ім'ям Карла Ліннея). Серед останніх, почали розрізняти монотипний і політипний види (решта складається з ряду підвидів).

Властивості

Традиційне визначення виду: вид — сукупність особин з такими властивостями:

Критерії виду

  • Морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
  • Фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
  • Біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, притаманні для особин певного виду.
  • Географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.
  • Екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
  • Генетичний — полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.
  • Цитологічний — стосується вивчення каріотипів організму певного виду.
  • Етологічний — зводиться до вивчення особливостей поведінки тварин певного виду.
  • Історичні — види, які не розрізняються за загальноприйнятими в діагностиці певної систематичної групи макроморфологічними критеріями, проте відрізняються за всіма іншими ознаками, відносяться до видів-двійників.

Характеристика

Біологічний вид, що задовольняє наведеним критеріям, водночас є:

Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:

Підвидові структури

В межах виду розрізняють підвиди, раси, екотипи, популяції та .

Статистика

Кількість описаних видів живих організмів на Землі складала станом на 2011 рік, приблизно 1,7 мільйона, у тому числі: хребетні тварини — 64 тисячі видів, безхребетні тварини — 1,3 мільйони видів, рослини (так само, червоні та зелені водорості) — 308 тисяч видів, гриби (разом з лишайниками) — 48 тисяч видів (за іншими даними — близько 100 тисяч видів):

image
Концепція кладистичного або філогенетичного виду полягає в тому, що вид — це найменша лінія, яка відрізняється неповторним набором генетичних або морфологічних ознак. Жодних вимог щодо репродуктивної ізоляції не робиться, що робить цю концепцію корисною також у палеонтології, де доступні лише викопні докази.

Група організмів — Число описаних видів (2011), тис.

  • Інші тварини — 68,8

Зникаючі види

Основна стаття: Види під загрозою вимирання

Вимирання стається, коли гине остання особина даного виду, але вона могла бути вимерлою раніше. Вважається, що майже 99% з 5 мільярдів видів, які коли-небудь населяли Землю, вимерли. Деякі загинули під час масових вимирань (наприклад, наприкінці пермського, тріасового та крейдового періоду), викликаних різними причинами: вулканічна активність, зміна клімату та зміни хімічного складу океанів й атмосфери. Вони мали помітний вплив на екологію, повітря, земну поверхню та води. Іншою формою вимирання є «проковтування» одного виду іншим, шляхом гібридизації.

Зникаючі види (Endangered species, EN) — це біологічні види, які схильні до загрози вимирання через свою ризиково малу чисельність або вплив певних чинників довкілля. У багатьох країнах є закони, що забезпечують захист цих видів: наприклад, заборона полювання, обмеження освоєння земель або створення заповідників чи відновлення кількості рідкісних тварин в зоопарках. Водночас, лише деякі види які схильні до загрози вимирання, отримують юридичний захист. Більшість же видів вимирають, чи можливо зникнуть, не отримавши відгуку суспільства.

Паравидові та інші суміжні визначення

  • клепто́н — вид, репродукція якого підтримується за рахунок суміжних видів; фактично гібридогенний комплекс, який може існувати за умови наявності одного з батьківських видів.
  • гібрид
  • барамін

Див. також

Література

  • Кистяковский А. Б. Половой отбор и видовые опознавательные признаки у птиц. — Киев: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1958. — 200 с.
  • Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977. — Киев: Наукова думка, 1978. — С. 50-73.
  • Парамонов С. Я. Проблема видоутворення і ареал // Збірник праць Зоол. музею. — 1935. — № 15. — С. 5-26.
  • Писанец Е. М. Таксономические взаимоотношения серых жаб (Bufo bufo complex) и некоторые теоретические и практические проблемы систематики. Сообщение 1 // Вестн. зоологии. — 2001. — Том 35, № 5. — С. 37-44.

Посилання

Вид
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Означення у Вікісловнику?
image Вид у Віківидах?
image Вид у Вікісховищі?
  • Загороднюк І. В. Вид в біології як неперервна система // Феномен співіснування двох парадигм: креаціонізму та еволюційного вчення [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. І. Г. Ємельянова. — Київ: НВП «Вирій», 2001. — С. 153—181.
  • Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Вид в екології як популяційна система та як компонент біотичного угруповання [ 22 квітня 2007 у Wayback Machine.] // Вісник Дніпропетровського ун-ту. (Серія «Біологія, Екологія»). — 2003. — Випуск 11 (Том 1). — С. 8-13.
  • Загороднюк І. В. Інвазія як шлях видоутворення // Доповіді Національної академії наук України. — 2003. — № 10. — С. 187—194. [ 22 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Загороднюк І. В. Біологічний вид як ампліфікована сутність: ознаки буферизації та механізми її зрушення // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2004. — Випуск 14. — С. 5-15. [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Мосякин С. Л. Вид и видообразование у растений: фитоэйдологические взгляды М. В. Клокова и совре-менность / Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины. — Киев, 2008. — 72 c.
image Це незавершена стаття з біології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2016. Процитовано 2 листопада 2021. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  2. Ritzer, George, ред. (16 грудня 2011). The Wiley-Blackwell Companion to Sociology. doi:10.1002/9781444347388. Процитовано 2 листопада 2021.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2016. Процитовано 2 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. Stearns, Beverly Peterson; Stearns, Stephen C. (1 січня 2000). (англ.). Yale University Press. ISBN . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  5. Morrison, David A. (6 березня 2017). Species Concepts in Biology: Historical Development, Theoretical Foundations and Practical Relevance.—By Frank E. Zachos. Systematic Biology. Т. 67, № 1. с. 177—180. doi:10.1093/sysbio/syw109. ISSN 1063-5157. Процитовано 2 листопада 2021.
  6. Манець І.Г., Білецький В.С., Ященко І.О. Російсько-український словник із техногенної безпеки та екології / За редакцією докт. техн. наук, професора Б.А.Грядущого. — Донецьк: Донбас, 2004.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vid lat species odna z golovnih odinic biologichnoyi klasifikaciyi taksonomichna kategoriya Zazvichaj vid ye yakisno vidokremlenoyu formoyu zhivih istot osnovnoyu odiniceyu evolyucijnogo procesu Stosovno organizmiv sho rozmnozhuyutsya statevim shlyahom vid zazvichaj viznachayetsya yak grupa organizmiv yaki zdatni do produkuvannya zhittyezdatnogo i plodyuchogo potomstva shlyahom shreshuvannya V organizmiv z bezstatevim rozmnozhennyam situaciya z viznachennyam cogo ponyattya uskladnyuyetsya i vid viznachayut na pidstavi shozhosti fenotipovih oznak ta gomologiyi genomiv Spivvidnoshennya osnovnih taksonomichnih rangiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vid znachennya Koncepciyi viduDokladnishe Koncepciyi vidu Spravdi vsi golovni koncepciyi vidu rozrobleni dlya organizmiv zi statevim rozmnozhennyam nasampered hrebetni tvarini i kvitkovi roslini ta poza cimi grupami koncepciyi vidu ye nadzvichajno hitkimi i vimagayut okremih grupospecifichnih tlumachen a takih grup do 90 nayavnogo riznomanittya zhivih organizmiv Prote u kozhnomu razi vidove riznomanittya ye osnovnim rivnem diferenciaciyi zhivogo Z oglyadu na riznomanittya form diferenciaciyi zhivogo ta rozmayitist pidhodiv do analizu ciyeyi bagatomanitnosti rozriznyayut nizku riznih koncepcij vidu sered yakih mozhna nazvati morfologichnu biologichnu filogenetichnu amplifikacijnu rozpiznavalnu genetichnu ta inshi Najposhirenishoyu hocha j najbilsh superechlivoyu ye biologichna koncepciya yaku she nazivayut reproduktivnoyu formuvannya genetichno diferencijovanih i reproduktivno izolovanih populyacij sho zdatni do simpatriyi i vilno shreshuyutsya tilki vseredini sebe Stanovlennya termina Karl Linnej u 18 stolitti vviv ponyattya biologichnogo vidu Do kincya 17 stolittya vidbulosya nakopichennya vidomostej pro riznomanittya form tvarin i roslin Ce prizvelo do uyavlennya pro vid yak pro cilkom spravzhnyu grupu osobin shozhih odna na odnu priblizno tak samo yak pohodyat odin na odnogo chleni okremoyi sim yi i vidmitnih vid inshih takih samih grup osobin Vidom vvazhalisya napriklad vovk lisicya vorona sira galka dub bereza pshenicya oves tosho Zrostannya chisla opisuvanih vidiv vimagalo standartizaciyi yihnih nazv i pobudovi iyerarhichnoyi sistemi i bilshih sistematichnih odinic Osnovna robota v comu napryamku Sistema prirodi 1735 shvedskogo naturalista Karla Linneya v yakij zakladeno osnovi suchasnoyi sistematiki tvarin i roslin Linnej ob yednav blizki vidi v rodi a podibni rodi v ryadi ta klasi zaprovadiv dlya poznachennya vidu podvijnu latinsku nomenklaturu tak zvanu binarnu nomenklaturu v kotrij kozhen vid poznachayetsya nazvoyu rodu i nastupnoyu za neyu vidovoyu nazvoyu Naprikinci 18 stolittya sistemu Linneya prijnyali bilshist biologiv u sviti U pershij polovini 19 stolittya francuzkij naukovec Zhorzh Leopold Kyuv ye rozrobiv ponyattya tipiv budovi pislya chogo tip yak vishij takson tobto visha sistematichna kategoriya buv vvedenij do linneyivskoyi sistemi U cej samij chas pochali skladatisya uyavlennya pro zminu vidu v hodi rozvitku zhivoyi prirodi U pidsumku z yavilasya evolyucijna teoriya Charlza Darvina vikladena u jogo roboti Pohodzhennya vidiv shlyahom prirodnogo doboru div takozh darvinizm yaka pokazala svoyu neobhidnist dlya pobudovi prirodnoyi filogenetichnoyi sistemi neodminnist umovi vihoditi zi spadkoyemnosti genetichnogo zv yazku mizh formami zhivih organizmiv Do kincya 19 stolittya nakopicheno velikij material iz vnutrishnovidovoyi geografichnoyi minlivosti i vvedeno ponyattya pidvidiv Nakopichennya kilkosti opisanih vidiv i pidvidiv tvarin roslin i mikroorganizmiv do seredini 20 stolittya vono perevishilo dva miljoni prizvelo z odnogo boku do droblennya vidu ta opisu bud yakih lokalnih form yak vidu z drugogo boku pochali ukrupnyuvati vid opisuyuchi yak vid grupi abo ryadi geografichnih ras pidvidiv sho utvoryuyut sukupnist yavno rodinnih i zazvichaj pov yazanih odin z odnim perehodami form Vnaslidok cogo v sistematici z yavilisya ponyattya dribnih vidiv za im yam francuzkogo botanika Aleksisa Zhordana velikih vidiv za im yam Karla Linneya Sered ostannih pochali rozriznyati monotipnij i politipnij vidi reshta skladayetsya z ryadu pidvidiv VlastivostiTradicijne viznachennya vidu vid sukupnist osobin z takimi vlastivostyami Zdatnih do shreshuvannya z utvorennyam plidnogo potomstva Takih sho naselyayut chitko viznachenij areal Tih yakim pritamanna nizka spilnih morfologichnih ta fiziologichnih oznak ta tipiv vzayemovidnoshen z biotichnim ta abiotichnim seredovishem Viddilena vid inshih podibnih grup majzhe povnoyu vidsutnistyu gibridnih form Kriteriyi viduMorfologichnij sukupnist podibnostej osobin vidu za budovoyu Do nogo vidnosyat usi materialni strukturi vid hromosom do osoblivostej budovi organiv ta yihnih sistem Fiziologichnij podibnist abo vidminnist u procesah zhittyediyalnosti osobin odnogo chi riznih vidiv Biohimichnij osoblivosti himichnogo skladu ta perebigu pevnih biohimichnih reakcij pritamanni dlya osobin pevnogo vidu Geografichnij polyagaye v tomu sho populyaciyi kozhnogo vidu zaselyayut pevnu chastinu biosferi areal yaka vidriznyayetsya vid arealiv blizkih vidiv i plosha ta konturi arealiv ye vidovoyu oznakoyu Ekologichnij ohoplyuye vsi kriteriyi oskilki populyaciyi kozhnogo vidu mayut svoyu ekologichnu nishu v biogeocenozi Genetichnij polyagaye u shozhosti DNK okremih predstavnikiv abo grup osobin Citologichnij stosuyetsya vivchennya kariotipiv organizmu pevnogo vidu Etologichnij zvoditsya do vivchennya osoblivostej povedinki tvarin pevnogo vidu Istorichni vidi yaki ne rozriznyayutsya za zagalnoprijnyatimi v diagnostici pevnoyi sistematichnoyi grupi makromorfologichnimi kriteriyami prote vidriznyayutsya za vsima inshimi oznakami vidnosyatsya do vidiv dvijnikiv HarakteristikaBiologichnij vid sho zadovolnyaye navedenim kriteriyam vodnochas ye Osnovnoyu strukturnoyu odiniceyu v sistemi zhivih istot Yakisnim etapom biologichnoyi evolyuciyi Osnovnoyu taksonomichnoyu odiniceyu v biologichnij klasifikaciyi Osnovni taksonomichni rangi kategoriyi obov yazkovo prisutni v klasifikaciyi bud yakogo organizmu i ye takimi Domen domain Carstvo regnum Tip phylum dlya tvarin abo Viddil division dlya roslin bakterij arhej ta gribiv Klas classis Ryad ordo dlya tvarin abo Poryadok dlya roslin ta inshe Rodina familia Rid genus Vid species Pidvidovi strukturiV mezhah vidu rozriznyayut pidvidi rasi ekotipi populyaciyi ta StatistikaKilkist opisanih vidiv zhivih organizmiv na Zemli skladala stanom na 2011 rik priblizno 1 7 miljona u tomu chisli hrebetni tvarini 64 tisyachi vidiv bezhrebetni tvarini 1 3 miljoni vidiv roslini tak samo chervoni ta zeleni vodorosti 308 tisyach vidiv gribi razom z lishajnikami 48 tisyach vidiv za inshimi danimi blizko 100 tisyach vidiv Koncepciya kladistichnogo abo filogenetichnogo vidu polyagaye v tomu sho vid ce najmensha liniya yaka vidriznyayetsya nepovtornim naborom genetichnih abo morfologichnih oznak Zhodnih vimog shodo reproduktivnoyi izolyaciyi ne robitsya sho robit cyu koncepciyu korisnoyu takozh u paleontologiyi de dostupni lishe vikopni dokazi Grupa organizmiv Chislo opisanih vidiv 2011 tis Ssavci 5 5 Ptahi 10 1 Plazuni 9 4 Zemnovodni 6 8 Ribi 32 1 Komahi ponad 1000 Pavukopodibni 102 2 Molyuski 85 Rakopodibni 47 Koralovi polipi 2 2 Inshi tvarini 68 8 Pokritonasinni 268 Golonasinni 1 1 Sudinni sporovi 12 Mohopodibni 16 2 Chervoni ta Zeleni vodorosti 10 4 Lishajniki 17 Gribi 31 5 Buri vodorosti 3 1Znikayuchi vidiOsnovna stattya Vidi pid zagrozoyu vimirannya Vimirannya stayetsya koli gine ostannya osobina danogo vidu ale vona mogla buti vimerloyu ranishe Vvazhayetsya sho majzhe 99 z 5 milyardiv vidiv yaki koli nebud naselyali Zemlyu vimerli Deyaki zaginuli pid chas masovih vimiran napriklad naprikinci permskogo triasovogo ta krejdovogo periodu viklikanih riznimi prichinami vulkanichna aktivnist zmina klimatu ta zmini himichnogo skladu okeaniv j atmosferi Voni mali pomitnij vpliv na ekologiyu povitrya zemnu poverhnyu ta vodi Inshoyu formoyu vimirannya ye prokovtuvannya odnogo vidu inshim shlyahom gibridizaciyi Znikayuchi vidi Endangered species EN ce biologichni vidi yaki shilni do zagrozi vimirannya cherez svoyu rizikovo malu chiselnist abo vpliv pevnih chinnikiv dovkillya U bagatoh krayinah ye zakoni sho zabezpechuyut zahist cih vidiv napriklad zaborona polyuvannya obmezhennya osvoyennya zemel abo stvorennya zapovidnikiv chi vidnovlennya kilkosti ridkisnih tvarin v zooparkah Vodnochas lishe deyaki vidi yaki shilni do zagrozi vimirannya otrimuyut yuridichnij zahist Bilshist zhe vidiv vimirayut chi mozhlivo zniknut ne otrimavshi vidguku suspilstva Paravidovi ta inshi sumizhni viznachennyaklepto n vid reprodukciya yakogo pidtrimuyetsya za rahunok sumizhnih vidiv faktichno gibridogennij kompleks yakij mozhe isnuvati za umovi nayavnosti odnogo z batkivskih vidiv gibrid baraminDiv takozhGibridi ssavciv Poznachennya sho vikoristovuyutsya v najmenuvannyah taksoniv PrirodaLiteraturaKistyakovskij A B Polovoj otbor i vidovye opoznavatelnye priznaki u ptic Kiev Izd vo Kiev gos un ta 1958 200 s Klokov M V Biologicheskaya differenciaciya v taksonomicheskom i fitoejdologicheskom aspektah Novosti sistematiki vysshih i nizshih rastenij 1977 Kiev Naukova dumka 1978 S 50 73 Paramonov S Ya Problema vidoutvorennya i areal Zbirnik prac Zool muzeyu 1935 15 S 5 26 Pisanec E M Taksonomicheskie vzaimootnosheniya seryh zhab Bufo bufo complex i nekotorye teoreticheskie i prakticheskie problemy sistematiki Soobshenie 1 Vestn zoologii 2001 Tom 35 5 S 37 44 PosilannyaVid u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biologiya Oznachennya u Vikislovniku Vid u Vikividah Vid u Vikishovishi Zagorodnyuk I V Vid v biologiyi yak neperervna sistema Fenomen spivisnuvannya dvoh paradigm kreacionizmu ta evolyucijnogo vchennya 28 travnya 2015 u Wayback Machine Za red I G Yemelyanova Kiyiv NVP Virij 2001 S 153 181 Zagorodnyuk I V Yemelyanov I G Vid v ekologiyi yak populyacijna sistema ta yak komponent biotichnogo ugrupovannya 22 kvitnya 2007 u Wayback Machine Visnik Dnipropetrovskogo un tu Seriya Biologiya Ekologiya 2003 Vipusk 11 Tom 1 S 8 13 Zagorodnyuk I V Invaziya yak shlyah vidoutvorennya Dopovidi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2003 10 S 187 194 22 kvitnya 2022 u Wayback Machine Zagorodnyuk I V Biologichnij vid yak amplifikovana sutnist oznaki buferizaciyi ta mehanizmi yiyi zrushennya Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya 2004 Vipusk 14 S 5 15 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Mosyakin S L Vid i vidoobrazovanie u rastenij fitoejdologicheskie vzglyady M V Klokova i sovre mennost Institut botaniki im N G Holodnogo NAN Ukrainy Kiev 2008 72 c Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PDF Arhiv originalu PDF za 16 travnya 2016 Procitovano 2 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ritzer George red 16 grudnya 2011 The Wiley Blackwell Companion to Sociology doi 10 1002 9781444347388 Procitovano 2 listopada 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 16 travnya 2016 Procitovano 2 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Stearns Beverly Peterson Stearns Stephen C 1 sichnya 2000 angl Yale University Press ISBN 978 0 300 08469 6 Arhiv originalu za 2 listopada 2021 Procitovano 2 listopada 2021 Morrison David A 6 bereznya 2017 Species Concepts in Biology Historical Development Theoretical Foundations and Practical Relevance By Frank E Zachos Systematic Biology T 67 1 s 177 180 doi 10 1093 sysbio syw109 ISSN 1063 5157 Procitovano 2 listopada 2021 Manec I G Bileckij V S Yashenko I O Rosijsko ukrayinskij slovnik iz tehnogennoyi bezpeki ta ekologiyi Za redakciyeyu dokt tehn nauk profesora B A Gryadushogo Doneck Donbas 2004

Дата публікації:
Топ