Видавнича фірма «Л. Ідзіковський» — нотовидавнича фірма, яка діяла у Києві у 1858—1919 роках.
Початок
Батьки Леона Вікентійовича Ідзіковського (1827, Краків —1865, Київ) — Вінцентій Ідзіковський та Катажина, уроджена Пелчинська. Леон був учнем у книгарні Я. Чеха в Кракові, а потім управителем книгарні Крістіана Теофіла Глюксберга (1796-1876) у Києві. Слід згадати, що в місті з 1841 року діяв магазин іноземних книг Йосипа Завадського, який з 1850 року ще й керував друкарнею Університету св. Володимира.
28 грудня 1858 Леон Ідзіковський заснував у Києві "Книжково-музичний магазин" по вул. Хрещатик, 29, поблизу вул. Лютеранської. Під його керівництвом було надруковано понад 200 видань, переважно польських авторів. Помер у Києві і похований на Байковому кладовищі на польській ділянці. Напис на пам’ятнику: "Леон Ідзіковський, родом із Кракова. Прожив 38 літ і помер в 1865. Брате, зітхання до БОГА".
Тим часом, 3 березня 1866 р. на Хрещатицькій площі в садибі Понятовських було відкрито Київську російську публічну бібліотеку.
Після смерті Леона Ідзіковського видавництво очолила його дружина — Герсилія Гнатівна (уродж. Бухаревич; 1832—1917). У цей період фірма стала одним з найбільших видавництв Російської імперії, підтримуючи контакти з іншими польськими книгарнями та книгарнями Франції, Німеччини, Австрії, Італії та Америки.
Фірма «Л. Ідзіковський» видавала як книги, так і ноти, однак саме нотно-видавнича діяльність є унікальною за величезною кількістю видань та якістю нотного репертуару. Це були клавіри опер та оперет українських композиторів — М. Лисенка, К. Стеценка, П. Ніщинського, арії з вокально-сценічних творів композиторів світової класики, фортепіанні концерти, інструментальні ансамблі, різноманітні твори для окремих інструментів, камерно-вокальну музику, твори педагогічного репертуару, оригінальні записи та обробки народної музики, а також твори легких жанрів, у тому числі музику кабаре й кафешантанів.
Попит на продукцію фірми зріс після того, як по сусідству, в Музичному провулку, в 1868 році було відкрито музичне училище.
При видавництві у 1870 році було відкрито читальний зал, який з часом переріс у розкішну приватну бібліотеку.
Варто згадати, що 1871 року по сусідству, на початку вул. Лютеранської, відкрив фотоательє Влодзімеж Висоцький, і в тому ж будинку діяло популярне "Варшавське кафе". 1875 року відкрив на Хрещатику свій перший «писчебумажный магазин» майбутній славетний видавець Стефан Кульженко. 1883 року в Києві відкрив власний магазин музичних інструментів чех Їндржих Їндржишек, а в 1911—1919 роках працювала його фірма грамзапису «Екстрафон».
Розквіт
З 1883 року син засновника Владислав Львович Ідзіковський (1864, Київ – 1944, Варшава) приєднався до керівництва, а незабаром очолив фірму. 1896 року видавець Б.Корейво продав фірмі Ідзіковських своє українське музичне видавництво по вул. Хрещатик, 33/35, разом з авторськими правами на видання творів українських композиторів, у т. ч. М.В.Лисенка.
1897 року при фірмі було засновано концертне бюро, що ним керувала старша донька засновника фірми Леона Ідзіковського Марія Львівна Ящевська — співачка, якій М.В.Лисенко присвятив пісню "Моя любонька" на слова А.Міцкевича. 1909 під час відзначення 50-річчя книгарні М.В.Лисенко виголосив промову, що "відзначалася надзвичайною сердечністю". В листопаді 1914 спадкоємці М.В.Лисенка продали фірмі усі твори композитора й права на них "назавжди й на всі країни".
1911 р. видавництво заснувало постійну філію у Варшаві. Комісіонерів (власні й орендовані склади, магазини) фірма мала у багатьох великих містах, а саме: Вільно, Владивосток, Воронеж, Катеринослав, Москва, Одеса, Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону, Харків таощо. На 1914 рік фонди книгарні нараховували понад 173 тис. видань російською, українською, французькою, польською, англійською, німецькою мовами, бібліотека мала багатий відділ дитячої літератури й передплачувала у різні часи від 110 до 140 назв журналів.
Видавництво і книгарня «Леон Ідзіковський» нараховували понад 150 працівників, постійний штат бібліотеки складався з 10 осіб. Власної друкарні фірма не мала, поліграфічними базами видавництва були нотодрукарні К. Г. Редера у Лейцпцизі, І. І. Чоколова в Києві, по вул. Велика Житомирська, 20 та Г. М. Пуховича у Ростові-на-Дону. .
Видавничий дім відігравав помітну роль у культурно-мистецькому житті Києва, виступав співорганізатором виставок образотворчого мистецтва, відкрив на зламі 19–20 ст. власний художній салон, був знаний своєю харитативною діяльністю. З часом у місті було відкрито ще 2 філії цього книготоргового й видавничого підприємства, а Владислав Львович став співвласником третини акцій "Drukarni Polskiej w Kijowie", що нею, зокрема, опубліковано працю Є.Філіповича "Album kapłanów dyecezji Łucko-Żytomierskiej i Kamienieckiej" (1917). Книгарня оперативно постачала на український книжковий ринок новинки берлінських, варшавських, краківських, львівських, паризьких видавництв.
В роки Першої світової війни польські книговидавці активізували діяльність в Україні, у зв'язку з масовим переміщенням польської людності з окупованих німцями теренів Царства Польського на українські землі. До Києва, зокрема, прибуло понад 40 тис. польських біженців, переважно інтелігенції. Апогеєм польського книгодрукування в Україні став 1916, коли було видано 204 книги, в т. ч. фірмою "Leon Idzikowski" – 80 (39 %). Загалом упродовж 1865–1920 фірма "Leon Idzikowski" випустила в світ понад 7 тис. назв найрізноманітнішої літератури, включаючи й нотні видання. Фірма мала два власних магазини у Києві — «Владислав Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 33/35) і «Леон Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 29).
Гості
В книгарні Ідзіковських призначали зустрічі представники польської, української і російської інтелігенції. Знаменита книгозбірня була свого часу дуже популярною й справила великий позитивний вплив на киян, насамперед молодь, студентство. Розкішний читальний зал із скляною стелею міг одночасно вмістити майже 500 осіб. Фактично бібліотека була й своєрідним літературно-музичним салоном, оскільки тут провадилися поетичні читання, літературні диспути, виступали модні виконавці. Вона багаторазово згадується в "Повісті про життя" К. Г. Паустовського (книга перша, "Далекі роки").
Оскільки архіви на збереглися, можна лише здогадатися, хто з відомих чи майбутніх славетних митців вдячно згадував цей культурний центр. Це могли бути, зокрема:
- Наполеон Орда
- Міхал Чайковський
- Михайло Врубель разом з дружиною, відомою оперною співачкою Надією Забілою-Врубель
- Володимир Пухальський
- Софія Русова
- Ганна Горенко - майбутня Анна Ахматова
- Олександра Григорович-Екстер
- Олексій Каплер та Григорій Козінцев
- ... та багато інших.
Руїна
Під час окупації Києва в лютому 1918 більшовиками книгарня була спалена. Внаслідок революційної експропріації приватних підприємств на території України фірма «Л. Ідзіковський» припинила своє існування 1919 р. і продовжила роботу у Варшаві (1921—1944), де функціонувала її філія ще з 1911 у центрі міста — на вул. Маршалковській, 119.
Майно фірми було націоналізовано, частково розграбовано; фрагментарно фонди бібліотеки влилися до складу Центральної польської бібліотеки в Києві 1920–30-х рр. На базі фірми «Л. Ідзіковський» було створено Київське відділення нотовидавничого сектору Державного Видавництва України. На розі Хрещатика та Лютеранської розмістилися Київське аптечне управління та магазин “Сангігієна”.
10 листопада 1933 року «за заслуги в розвитку та організації польської книготоргівлі» президент Республіки Польща Ігнацій Мосціцький нагородив Владислава Ідзіковського Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі. 1937 року Владислав Львович до 25-річчя смерті М.В.Лисенка у "Biuletynie Polsko-Ukraińskim" опублікував спогади про композитора. Того ж 1937 року митрополит Андрей Шептицький відкупив у нього рукописи й авторські права на 350 творів М.В.Лисенка, а також на твори інших українських композиторів. Підприємство припинило свою діяльність у серпні 1944 – під час придушення гітлерівцями Варшавського повстання; 1945–50 провадило антикварну торгівлю книжками.
Близько 1940 року на місці одноповерхової будівлі колишньої книгарні Ідзіковських за проектом арх. Й. Каракіса почалося спорудження житлового будинку, який згорів у вогненному штормі в кінці вересня 1941 року. З 1960 року по сусідству розташована станція метро "Хрещатик".
На вшанування пам'яті з 2016 року в Києві є вулиця імені сім'ї Ідзіковських.
Джерела
- Савченко І. Видавнича фірма «Леон Ідзіковський» (до 150-річчя заснування) // Бібліотечний вісник. — 2009. — № 3. — С. 49—58.
- Рубльов О.С. Ідзіковські [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3: Е—Й. — 672 с.: іл. — .
- Издания Леона Идзиковского в Киеве // Практический иллюстрированный путеводитель по Киеву. С приложением: плана города, плана пещер, альбома видов Киева и 32 политэкипажей в тексте. Составил К. Свирский. — Киев: типо-лит. "Прогресс", 1901. — С. VII—XII.(рос. дореф.)
- Ідзіковські // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 192-193.
Посилання
- Zarządzenie o nadaniu Wielkiej Wstęgi Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Komandorskiego z Gwiazdą Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Komandorskiego Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Oficerskiego Orderu Odrodzenia Polski oraz Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 22 січня 2024.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidavnicha firma L Idzikovskij notovidavnicha firma yaka diyala u Kiyevi u 1858 1919 rokah PochatokBatki Leona Vikentijovicha Idzikovskogo 1827 Krakiv 1865 Kiyiv Vincentij Idzikovskij ta Katazhina urodzhena Pelchinska Leon buv uchnem u knigarni Ya Cheha v Krakovi a potim upravitelem knigarni Kristiana Teofila Glyuksberga 1796 1876 u Kiyevi Slid zgadati sho v misti z 1841 roku diyav magazin inozemnih knig Josipa Zavadskogo yakij z 1850 roku she j keruvav drukarneyu Universitetu sv Volodimira 28 grudnya 1858 Leon Idzikovskij zasnuvav u Kiyevi Knizhkovo muzichnij magazin po vul Hreshatik 29 poblizu vul Lyuteranskoyi Pid jogo kerivnictvom bulo nadrukovano ponad 200 vidan perevazhno polskih avtoriv Pomer u Kiyevi i pohovanij na Bajkovomu kladovishi na polskij dilyanci Napis na pam yatniku Leon Idzikovskij rodom iz Krakova Prozhiv 38 lit i pomer v 1865 Brate zithannya do BOGA Tim chasom 3 bereznya 1866 r na Hreshatickij ploshi v sadibi Ponyatovskih bulo vidkrito Kiyivsku rosijsku publichnu biblioteku Pislya smerti Leona Idzikovskogo vidavnictvo ocholila jogo druzhina Gersiliya Gnativna urodzh Buharevich 1832 1917 U cej period firma stala odnim z najbilshih vidavnictv Rosijskoyi imperiyi pidtrimuyuchi kontakti z inshimi polskimi knigarnyami ta knigarnyami Franciyi Nimechchini Avstriyi Italiyi ta Ameriki Shriftovij shtempel knigarni Idzikovskih Vitrina knigarni Idzikovskih na Hreshatiku 29 foto blizko 1900 roku Noktyurni Shopena Firma L Idzikovskij vidavala yak knigi tak i noti odnak same notno vidavnicha diyalnist ye unikalnoyu za velicheznoyu kilkistyu vidan ta yakistyu notnogo repertuaru Ce buli klaviri oper ta operet ukrayinskih kompozitoriv M Lisenka K Stecenka P Nishinskogo ariyi z vokalno scenichnih tvoriv kompozitoriv svitovoyi klasiki fortepianni koncerti instrumentalni ansambli riznomanitni tvori dlya okremih instrumentiv kamerno vokalnu muziku tvori pedagogichnogo repertuaru originalni zapisi ta obrobki narodnoyi muziki a takozh tvori legkih zhanriv u tomu chisli muziku kabare j kafeshantaniv Popit na produkciyu firmi zris pislya togo yak po susidstvu v Muzichnomu provulku v 1868 roci bulo vidkrito muzichne uchilishe Pri vidavnictvi u 1870 roci bulo vidkrito chitalnij zal yakij z chasom pereris u rozkishnu privatnu biblioteku Varto zgadati sho 1871 roku po susidstvu na pochatku vul Lyuteranskoyi vidkriv fotoatelye Vlodzimezh Visockij i v tomu zh budinku diyalo populyarne Varshavske kafe 1875 roku vidkriv na Hreshatiku svij pershij pischebumazhnyj magazin majbutnij slavetnij vidavec Stefan Kulzhenko 1883 roku v Kiyevi vidkriv vlasnij magazin muzichnih instrumentiv cheh Yindrzhih Yindrzhishek a v 1911 1919 rokah pracyuvala jogo firma gramzapisu Ekstrafon RozkvitZ 1883 roku sin zasnovnika Vladislav Lvovich Idzikovskij 1864 Kiyiv 1944 Varshava priyednavsya do kerivnictva a nezabarom ocholiv firmu 1896 roku vidavec B Korejvo prodav firmi Idzikovskih svoye ukrayinske muzichne vidavnictvo po vul Hreshatik 33 35 razom z avtorskimi pravami na vidannya tvoriv ukrayinskih kompozitoriv u t ch M V Lisenka 1897 roku pri firmi bulo zasnovano koncertne byuro sho nim keruvala starsha donka zasnovnika firmi Leona Idzikovskogo Mariya Lvivna Yashevska spivachka yakij M V Lisenko prisvyativ pisnyu Moya lyubonka na slova A Mickevicha 1909 pid chas vidznachennya 50 richchya knigarni M V Lisenko vigolosiv promovu sho vidznachalasya nadzvichajnoyu serdechnistyu V listopadi 1914 spadkoyemci M V Lisenka prodali firmi usi tvori kompozitora j prava na nih nazavzhdi j na vsi krayini 1911 r vidavnictvo zasnuvalo postijnu filiyu u Varshavi Komisioneriv vlasni j orendovani skladi magazini firma mala u bagatoh velikih mistah a same Vilno Vladivostok Voronezh Katerinoslav Moskva Odesa Sankt Peterburg Rostov na Donu Harkiv taosho Na 1914 rik fondi knigarni narahovuvali ponad 173 tis vidan rosijskoyu ukrayinskoyu francuzkoyu polskoyu anglijskoyu nimeckoyu movami biblioteka mala bagatij viddil dityachoyi literaturi j peredplachuvala u rizni chasi vid 110 do 140 nazv zhurnaliv Vidavnictvo i knigarnya Leon Idzikovskij narahovuvali ponad 150 pracivnikiv postijnij shtat biblioteki skladavsya z 10 osib Vlasnoyi drukarni firma ne mala poligrafichnimi bazami vidavnictva buli notodrukarni K G Redera u Lejcpcizi I I Chokolova v Kiyevi po vul Velika Zhitomirska 20 ta G M Puhovicha u Rostovi na Donu Logotip Polskoyi drukarni u Kiyevi Vidavnichij dim vidigravav pomitnu rol u kulturno misteckomu zhitti Kiyeva vistupav spivorganizatorom vistavok obrazotvorchogo mistectva vidkriv na zlami 19 20 st vlasnij hudozhnij salon buv znanij svoyeyu haritativnoyu diyalnistyu Z chasom u misti bulo vidkrito she 2 filiyi cogo knigotorgovogo j vidavnichogo pidpriyemstva a Vladislav Lvovich stav spivvlasnikom tretini akcij Drukarni Polskiej w Kijowie sho neyu zokrema opublikovano pracyu Ye Filipovicha Album kaplanow dyecezji Lucko Zytomierskiej i Kamienieckiej 1917 Knigarnya operativno postachala na ukrayinskij knizhkovij rinok novinki berlinskih varshavskih krakivskih lvivskih parizkih vidavnictv V roki Pershoyi svitovoyi vijni polski knigovidavci aktivizuvali diyalnist v Ukrayini u zv yazku z masovim peremishennyam polskoyi lyudnosti z okupovanih nimcyami tereniv Carstva Polskogo na ukrayinski zemli Do Kiyeva zokrema pribulo ponad 40 tis polskih bizhenciv perevazhno inteligenciyi Apogeyem polskogo knigodrukuvannya v Ukrayini stav 1916 koli bulo vidano 204 knigi v t ch firmoyu Leon Idzikowski 80 39 Zagalom uprodovzh 1865 1920 firma Leon Idzikowski vipustila v svit ponad 7 tis nazv najriznomanitnishoyi literaturi vklyuchayuchi j notni vidannya Firma mala dva vlasnih magazini u Kiyevi Vladislav Idzikovskij po vul Hreshatik 33 35 i Leon Idzikovskij po vul Hreshatik 29 GostiV knigarni Idzikovskih priznachali zustrichi predstavniki polskoyi ukrayinskoyi i rosijskoyi inteligenciyi Znamenita knigozbirnya bula svogo chasu duzhe populyarnoyu j spravila velikij pozitivnij vpliv na kiyan nasampered molod studentstvo Rozkishnij chitalnij zal iz sklyanoyu steleyu mig odnochasno vmistiti majzhe 500 osib Faktichno biblioteka bula j svoyeridnim literaturno muzichnim salonom oskilki tut provadilisya poetichni chitannya literaturni disputi vistupali modni vikonavci Vona bagatorazovo zgaduyetsya v Povisti pro zhittya K G Paustovskogo kniga persha Daleki roki Oskilki arhivi na zbereglisya mozhna lishe zdogadatisya hto z vidomih chi majbutnih slavetnih mitciv vdyachno zgaduvav cej kulturnij centr Ce mogli buti zokrema Napoleon Orda Mihal Chajkovskij Mihajlo Vrubel razom z druzhinoyu vidomoyu opernoyu spivachkoyu Nadiyeyu Zabiloyu Vrubel Volodimir Puhalskij Sofiya Rusova Ganna Gorenko majbutnya Anna Ahmatova Oleksandra Grigorovich Ekster Oleksij Kapler ta Grigorij Kozincev ta bagato inshih RuyinaPid chas okupaciyi Kiyeva v lyutomu 1918 bilshovikami knigarnya bula spalena Vnaslidok revolyucijnoyi ekspropriaciyi privatnih pidpriyemstv na teritoriyi Ukrayini firma L Idzikovskij pripinila svoye isnuvannya 1919 r i prodovzhila robotu u Varshavi 1921 1944 de funkcionuvala yiyi filiya she z 1911 u centri mista na vul Marshalkovskij 119 Majno firmi bulo nacionalizovano chastkovo rozgrabovano fragmentarno fondi biblioteki vlilisya do skladu Centralnoyi polskoyi biblioteki v Kiyevi 1920 30 h rr Na bazi firmi L Idzikovskij bulo stvoreno Kiyivske viddilennya notovidavnichogo sektoru Derzhavnogo Vidavnictva Ukrayini Na rozi Hreshatika ta Lyuteranskoyi rozmistilisya Kiyivske aptechne upravlinnya ta magazin Sangigiyena 10 listopada 1933 roku za zaslugi v rozvitku ta organizaciyi polskoyi knigotorgivli prezident Respubliki Polsha Ignacij Moscickij nagorodiv Vladislava Idzikovskogo Licarskim hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi 1937 roku Vladislav Lvovich do 25 richchya smerti M V Lisenka u Biuletynie Polsko Ukrainskim opublikuvav spogadi pro kompozitora Togo zh 1937 roku mitropolit Andrej Sheptickij vidkupiv u nogo rukopisi j avtorski prava na 350 tvoriv M V Lisenka a takozh na tvori inshih ukrayinskih kompozitoriv Pidpriyemstvo pripinilo svoyu diyalnist u serpni 1944 pid chas pridushennya gitlerivcyami Varshavskogo povstannya 1945 50 provadilo antikvarnu torgivlyu knizhkami Blizko 1940 roku na misci odnopoverhovoyi budivli kolishnoyi knigarni Idzikovskih za proektom arh J Karakisa pochalosya sporudzhennya zhitlovogo budinku yakij zgoriv u vognennomu shtormi v kinci veresnya 1941 roku Z 1960 roku po susidstvu roztashovana stanciya metro Hreshatik Na vshanuvannya pam yati z 2016 roku v Kiyevi ye vulicya imeni sim yi Idzikovskih DzherelaSavchenko I Vidavnicha firma Leon Idzikovskij do 150 richchya zasnuvannya Bibliotechnij visnik 2009 3 S 49 58 Rublov O S Idzikovski Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Izdaniya Leona Idzikovskogo v Kieve Prakticheskij illyustrirovannyj putevoditel po Kievu S prilozheniem plana goroda plana pesher alboma vidov Kieva i 32 politekipazhej v tekste Sostavil K Svirskij Kiev tipo lit Progress 1901 S VII XII ros doref Idzikovski Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 192 193 PosilannyaZarzadzenie o nadaniu Wielkiej Wstegi Orderu Odrodzenia Polski Krzyza Komandorskiego z Gwiazda Orderu Odrodzenia Polski Krzyza Komandorskiego Orderu Odrodzenia Polski Krzyza Oficerskiego Orderu Odrodzenia Polski oraz Krzyza Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski isap sejm gov pl Procitovano 22 sichnya 2024 Div takozhIdzikovski