Козінцев Григорій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козінцев.

Григо́рій Миха́йлович Ко́зінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — радянський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964). Брат радянської художниці Любові Козінцової.

Козінцев Григорій Михайлович рос. Козинцев Григорий Михайлович
Народився	22 березня 1905(1905-03-22) Київ
Помер	11 травня 1973(1973-05-11) (68 років) Ленінград
Поховання	Літераторські мостки
Громадянство	СРСР
Місце проживання	Київ
Діяльність	кінорежисер, сценарист, театральний режисер, кінопродюсер, режисер
Відомий завдяки	радянський кінорежисер, педагог
Знання мов	російська^[1]
Заклад	^d, Ленфільм, Російський державний інститут сценічних мистецтв і Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Родичі	Михайло Ісаакович Анна Григорівна
Брати, сестри	Козінцева Любов Михайлівна
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Нагороди	Народний артист СРСР (1964)
IMDb	ID 0468882
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікаря в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Олександри Екстер.

Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».

1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).

Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».

" Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером (1885—1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.

«Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).

Фільмографія

Режисер

• 1924 — Пригоди Октябрини
• 1924 —
• 1925 — Мішки проти Юденича
• 1926 — Чортове колесо
• 1926 — Шинель
• 1927 — Братик
• 1927 —
• 1929 — Новий Вавилон
• 1931 — Одна
• 1934 — Юність Максима
• 1937 — Повернення Максима
• 1938 — Виборзька сторона)
• 1941 — Бойова кінозбірка № 2. «Випадок на телеграфі»
• 1942 —
• 1942 — Одного разу вночі (кіноновела з Бойової кінозбірки «Наші дівчата»)
• 1945—1956 — Прості люди
• 1947 — Пирогов
• 1951—1953 — Бєлінський
• 1957 — Дон Кіхот
• 1964 — Гамлет
• 1970 — Король Лір

Всі фільми до «Выборгской стороны», а також фільм «Простые люди» — у співпраці з Л. З. Траубергом

Сценарист

• 1924 — Пригоди Октябрини
• 1924 —
• 1925 — Мішки проти Юденича (у співавт. з І. Е. Куниною)
• 1926 — Братик
• 1929 — Новий Вавилон
• 1931 — Одна
• 1934 — Юність Максима
• 1937 — Повернення Максима
• 1938 — Виборзька сторона)
• 1941 — Бойова кінозбірка № 1. «Зустріч з Максимом»
• 1945 — Прості люди
• 1951 — Бєлінський (у співавт. з і Е. П. Серебровською)
• 1964 — Гамлет
• 1970 — Король Лір

Всі сценарії від «Похождения Октябрины» до «Простые люди» написані разом з Л. З. Траубергом. Сценарій «Мишки против Юденича» спільно ще із І. Е. Куніною. Сценарій «Белинский» — спільно з Ю. П. Германом та Е. П. Серебровською

Пам'ять

2002 року Марина Чудіна зняла документальний фільм про життя та працю Григорія Козінцева.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела та література

• О. В. Ясь. Козінцев Григорій Михайлович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 436. — .
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.