Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (лютий 2018) |
Сла́вія (араб. صلاوية Ṣ(a)lāwiya) — один із центрів Русі, поряд із Артанією та Куявією, описаний арабськими авторами X століття Аль-Істахрі та Ібн-Хаукалем під 920 роком.[] Вони користувались давнішими джерелами, зокрема твором , який не дійшов до нас. Славія разом із Куявією та Артанією підтримувала широкі міжнародні торгові зв'язки — зокрема, з мусульманським Сходом.
Джерела
Аль-Істахрі писав у 965 році:
Руси складаються з трьох племен, з яких одне ближче до Булгара… Друге плем'я, що живе далі за перше, називається Славією. Ще плем'я називається Артанією, а цар його живе в Арті. |
Гіпотези
За однією з гіпотез, Славія була об'єднанням племен, що існувало протягом VIII–IX століть. Славію локалізують на Півночі Русі, ототожнюючи з ільменськими слов'янами. Місто Славу ототожнюють із попередником Новгорода (це може бути Стара Ладога, існування якої в той час підтверджене археологічно).
За деякими новітніми дослідженнями Славію, яку арабські та перські географи згадували разом із Артанією та Куявією слід ототожнювати з Волинню.
Інші значення
Славянія, Віндланд (лат. Slavania; ; нім. Slavien) — вендська держава полабських слов'ян.
У 935—938 роках на лицарських турнірах у Магдебурзі брали участь князі Ратібор (Радеботто) і Велемир згідно документів імператора Генріха I Птахолова (Устав і привілеї турнірів у Магдебурзі, Збірка Грамот імперії):
...визначено в місті Магдебург, у літо втілення Бога Слова 938, в присутності всіх князів і вельмож імперії, які скликані з Німеччини, Галлії та Слов'янських народів (Славія), і яких імена за порядком поділу військ, влаштованих імператором проти ворогів...суть наступні: (1.) Герцоги і князі Варнім (Барнім) князь Померанії і Вендів, (2.) Велемир князь Руський (Рутени-Русини не в Київській Русі, лат. Belimarus princeps Russiae; а з північних територій західних слов'ян біля Балтійського моря, Південної Балтики). Далі, під прапором герцога Турінгського (від Тюрингія) Оттона, брата імператора, стоять наступні чини (3.) Вольдемар (лат. Voldemarus) Герцог Ютландії; (4.) Радеботто (Ратібор-Радибор) герцог Руський (лат. Radebotto dux Russiae); (5.) Венцеслав (Вінцеслав) князь Руський-Руґіїв (лат. Vinslaus princeps Rugiae, Wenceslaus princeps Rusciac)… |
Близько 1002 року коментатор Адама Бременського (близько 1075 року) свідчив про підпорядкування Болеславом Хоробрим в союзі з Оттоном III (†1002 р.) всієї Славії (Славонія: Західне Помор'я балтійських слов'ян, Полаб'я), «Русії» та «Порусії» (Пруссії).
У 1040-х роках до 1129 року, ранньофеодальна держава полабських слов'ян, що складалася з бодричів-ободритів, вільців-лютичів і поморян, існувала в межах узбережжя Балтійського моря між гирлами річок Лаба-Ельба та Одра-Одер. Ця спільнота «вендських-венедських» слов'янських племен, що перебувала під одною княжою владою, була тісно пов'язана з процесом феодалізації та необхідністю оборони від агресії германських племен.[]
Масова стихійна хвиля міграції полабських слов'ян зі Славії[] почалася після 929 року і тривала до 1164 р., через масштабну військової агресії німців. За маршрутом шляху з варяг у греки.
Період міграцій полабських слов'ян збігається з добою існування Київської Русі (IX—XII ст.). Також міграція населення зі Славії відбувалася після хрестового походу на слов'ян, коли частина мешканців регіону емігрувала у Східну Європу, протягом 1-2 поколінь після 1147 р. до 1207 року за свідченням Гельмольда, Генріха Латвійського від живих очевидців-учасників масового стихійного переселення: За маршрутом на схід Європи через Померанію вздовж берега Балтійського моря в Пруссію.
Адам Бременський до 1085 року засвідчив:
Славія (у слов'ян) у десять разів більше нашої Саксонії, якщо зараховувати до неї чехів та мешкаючих на тій стороні від р. Одри поляків, які не відрізняються від жителів Славянії ні своєю зовнішністю, ні мовою…Слов'янських народів існує багато. Серед них найбільш західні вагри, що живуть на кордоні з трансальбінґами. Їх місто, що лежить біля моря м. Алдінбург (Старград). Потім слідують ободрити, яких тепер називають «ререгами», а їхнє місто Магнополіс (Велеград — місто Велеса). На схід від нас (від Гамбурга) живуть «полабінґи» (полаби), місто яких називається Рацісбурґом (Ратибор — «Ратний ліс»). За ними «лінґони» (глиняни) і вараби (варни). Далі слідують хижани і черезпеняни, які відокремлюються від доленчан і ратарів річкою Піною (нім. Peene) і містом Димін (нім. Demmin). Там межа . Хижани й черезпеняни живуть на північ від річки Піни, доленчани та ратарі — на південь. Ці чотири народи з причини хоробрості називаються вільцями, або лютичами. Є ще й інші слов'янські племена, які живуть між Лабою і Одрою… з усіх них наймогутнішими є ратарі, що живуть у центрі…Їх місто — всесвітньовідома Ретра (Радигост, Радигощ) — сідалище ідолослужіння, там побудований величезний храм на честь демонів, головний з яких Радигост. Зображення його зроблено з золота, ложе — з пурпура. Саме місто має дев'ять воріт і оточене з усіх боків глибоким озером, через яке для переходу побудований дерев'яний міст, але через нього дозволяється переходити тільки тим, хто йде заради жертвопринесення або запитування оракула… Кажуть, що від Гамбурга до (цього) храму чотири дні шляху. |
Гельмольд з Босау до 1170 року засвідчив у «Слов'янській хроніці»:
Ольденбург, той, що на слов'янській мові називається Стариград, тобто «старе місто» розташований в землі вагрів (варягів Вагрії) на західній стороні Балтійського моря (Варязького моря) і є межею Славії.. Місто ж це… заселяли хоробріші мужі, оскільки, перебуваючи на передньому краї всієї Славії вони мали за сусідів данів та саксів і всі військові зіткнення або самі першими починали, або, якщо нападали інші, брали удар на себе… |
У 1245 р. Папа Римський Іннокентій IV звертався з відозвою до духовенства Богемії, Швеції, Норвегії, а також «провінцій Польщі, Лівонії, Славії, Русі і Поруссії», вимагаючи припинити переслідування ордену францисканців.
Державне утворення «Славія» середньовічні німецькі джерела називають як «Вендська держава» від слова «венеди» (слов'яни). А на німецькі карти під 1250 роком ще була нанесена Славія (як герцогство).[]
Але Славія у 1289 р. опинилася як залежне князівство у складі Священної Римської імперії (локалізована на півночі сучасної Мекленбург-Передньої Померанії), що мала у своєму складі етнічні території племінного союзу лютичів з островом племені ругів «Руян». З часом увійшло до складу герцогства Померанія-Вольгаст (з 1295 р. першим її герцогом був династії Грифичів): Західно-Поморське князівство зі столицею у місті Вологощ в землях лютичів.[]
Склад та поділ
Державне утворення Славія було союзом полабських племен, куди входили також:
Князі
Відомий князь Славії Прібислав з міста Пархім[] (місто в сучасній Мекленбург-Передній Померанії). Творцем вендської держави Славії вважають[] князя ободритів, Готшалка (правив у 1044—1066 роках), його наступником став князь Круто (1066—1093 роки).
Див. також
Примітки
- Диба Юрій. Словенська та Лехітська групи слов'ян у переліках народів ПВЛ
- Диба Юрій. Географія початкової русі за східними джерелами
- , «Словянские руны». — Москва, ИД «Гелиос», 2001 г. — С.52-55 (рос.)
- Helmoldus, INCIPIUNT CRONICA SLAVORUM EDITA A VENERABILI HELMOLDO PRESBITERO. LIBER I: Conversio Haroldi. Capitulum nonum [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- «Русь Полабская» [ 2014-11-04 у Wayback Machine.], 2012 г. (рос.)
- Морошкин Ф. Л., «Историко-критические исследования о руссах и славянах», г. СПб., 1842 г., С. 24-25 (рос.)
- Melchioris Goldasti Heiminsfeldii de Regni Bohemiae juribus et privilegiis. Francofurti ad Moenum. 1719, fol. p. 294 (лат.) (нім.)
- Melchioris Goldasti, «Collectio constitutionum imperialium. Frankofurti», 1713, PP. 213—214 (лат.)
- Collectio constitutionum imperialium, Francofurti ad Moenum, an. 1713 (лат.)
- Des Deutschen Reich-Archiv patris gencralis oder Corpus juris publici Romano-Germanici, Continuatio II. Leipzig, 1720, fol. pag.56 (лат.) (нім.)
- Крамер, Pommerisehe Kirchen-Chronica, 1603 г. 40, Stettin, 21 (нім.) (лат.)
- MGH SS. T. I, Р. 624; Т. III, PP. 60-61; Titmari Merseburgensis episcopi. Chronicon. В., 1966, P. 56; Ср.: MGH SS. T. 14,1883, P. 381 (лат.)
- Антипов В., ВЕНДЫ-ВЕНЕДЫ (ПРЯМОЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО МИГРАЦИИ ПОЛАБСКИХ СЛАВЯН ПО СЕВЕРНОМУ БАЛТИЙСКОМУ ПУТИ) [ 2015-10-30 у Wayback Machine.], сайт «Інстытут беларускай гісторыі і культуры», г. Минск, 2012 г. (рос.)
- 4.1. КОГДА ПРИШЛИ ВЕНДЫ-ВЕНЕДЫ В ЛАТВИЮ (рос.)
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
Посилання
- Славія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- «Slavia» (Русь Полабская), Поморское Царство (рос.)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2015) |
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slaviya znachennya Sla viya arab صلاوية Ṣ a lawiya odin iz centriv Rusi poryad iz Artaniyeyu ta Kuyaviyeyu opisanij arabskimi avtorami X stolittya Al Istahri ta Ibn Haukalem pid 920 rokom dzherelo Voni koristuvalis davnishimi dzherelami zokrema tvorom yakij ne dijshov do nas Slaviya razom iz Kuyaviyeyu ta Artaniyeyu pidtrimuvala shiroki mizhnarodni torgovi zv yazki zokrema z musulmanskim Shodom DzherelaAl Istahri pisav u 965 roci Rusi skladayutsya z troh plemen z yakih odne blizhche do Bulgara Druge plem ya sho zhive dali za pershe nazivayetsya Slaviyeyu She plem ya nazivayetsya Artaniyeyu a car jogo zhive v Arti GipoteziZa odniyeyu z gipotez Slaviya bula ob yednannyam plemen sho isnuvalo protyagom VIII IX stolit Slaviyu lokalizuyut na Pivnochi Rusi ototozhnyuyuchi z ilmenskimi slov yanami Misto Slavu ototozhnyuyut iz poperednikom Novgoroda ce mozhe buti Stara Ladoga isnuvannya yakoyi v toj chas pidtverdzhene arheologichno Za deyakimi novitnimi doslidzhennyami Slaviyu yaku arabski ta perski geografi zgaduvali razom iz Artaniyeyu ta Kuyaviyeyu slid ototozhnyuvati z Volinnyu Inshi znachennyaSlavyaniya Vindland lat Slavania nim Slavien vendska derzhava polabskih slov yan U 935 938 rokah na licarskih turnirah u Magdeburzi brali uchast knyazi Ratibor Radebotto i Velemir zgidno dokumentiv imperatora Genriha I Ptaholova Ustav i privileyi turniriv u Magdeburzi Zbirka Gramot imperiyi viznacheno v misti Magdeburg u lito vtilennya Boga Slova 938 v prisutnosti vsih knyaziv i velmozh imperiyi yaki sklikani z Nimechchini Galliyi ta Slov yanskih narodiv Slaviya i yakih imena za poryadkom podilu vijsk vlashtovanih imperatorom proti vorogiv sut nastupni 1 Gercogi i knyazi Varnim Barnim knyaz Pomeraniyi i Vendiv 2 Velemir knyaz Ruskij Ruteni Rusini ne v Kiyivskij Rusi lat Belimarus princeps Russiae a z pivnichnih teritorij zahidnih slov yan bilya Baltijskogo morya Pivdennoyi Baltiki Dali pid praporom gercoga Turingskogo vid Tyuringiya Ottona brata imperatora stoyat nastupni chini 3 Voldemar lat Voldemarus Gercog Yutlandiyi 4 Radebotto Ratibor Radibor gercog Ruskij lat Radebotto dux Russiae 5 Venceslav Vinceslav knyaz Ruskij Rugiyiv lat Vinslaus princeps Rugiae Wenceslaus princeps Rusciac Blizko 1002 roku komentator Adama Bremenskogo blizko 1075 roku svidchiv pro pidporyadkuvannya Boleslavom Horobrim v soyuzi z Ottonom III 1002 r vsiyeyi Slaviyi Slavoniya Zahidne Pomor ya baltijskih slov yan Polab ya Rusiyi ta Porusiyi Prussiyi U 1040 h rokah do 1129 roku rannofeodalna derzhava polabskih slov yan sho skladalasya z bodrichiv obodritiv vilciv lyutichiv i pomoryan isnuvala v mezhah uzberezhzhya Baltijskogo morya mizh girlami richok Laba Elba ta Odra Oder Cya spilnota vendskih venedskih slov yanskih plemen sho perebuvala pid odnoyu knyazhoyu vladoyu bula tisno pov yazana z procesom feodalizaciyi ta neobhidnistyu oboroni vid agresiyi germanskih plemen dzherelo Za nimeckimi dzherelami Venedska derzhava veleti na karti 481 814 rokiv Slaviya pripinila isnuvannya v 1160 r dzherelo Masova stihijna hvilya migraciyi polabskih slov yan zi Slaviyi kudi pochalasya pislya 929 roku i trivala do 1164 r cherez masshtabnu vijskovoyi agresiyi nimciv Za marshrutom shlyahu z varyag u greki Period migracij polabskih slov yan zbigayetsya z doboyu isnuvannya Kiyivskoyi Rusi IX XII st Takozh migraciya naselennya zi Slaviyi vidbuvalasya pislya hrestovogo pohodu na slov yan koli chastina meshkanciv regionu emigruvala u Shidnu Yevropu protyagom 1 2 pokolin pislya 1147 r do 1207 roku za svidchennyam Gelmolda Genriha Latvijskogo vid zhivih ochevidciv uchasnikiv masovogo stihijnogo pereselennya Za marshrutom na shid Yevropi cherez Pomeraniyu vzdovzh berega Baltijskogo morya v Prussiyu Adam Bremenskij do 1085 roku zasvidchiv Slaviya u slov yan u desyat raziv bilshe nashoyi Saksoniyi yaksho zarahovuvati do neyi chehiv ta meshkayuchih na tij storoni vid r Odri polyakiv yaki ne vidriznyayutsya vid zhiteliv Slavyaniyi ni svoyeyu zovnishnistyu ni movoyu Slov yanskih narodiv isnuye bagato Sered nih najbilsh zahidni vagri sho zhivut na kordoni z transalbingami Yih misto sho lezhit bilya morya m Aldinburg Stargrad Potim sliduyut obodriti yakih teper nazivayut reregami a yihnye misto Magnopolis Velegrad misto Velesa Na shid vid nas vid Gamburga zhivut polabingi polabi misto yakih nazivayetsya Racisburgom Ratibor Ratnij lis Za nimi lingoni glinyani i varabi varni Dali sliduyut hizhani i cherezpenyani yaki vidokremlyuyutsya vid dolenchan i ratariv richkoyu Pinoyu nim Peene i mistom Dimin nim Demmin Tam mezha Hizhani j cherezpenyani zhivut na pivnich vid richki Pini dolenchani ta ratari na pivden Ci chotiri narodi z prichini horobrosti nazivayutsya vilcyami abo lyutichami Ye she j inshi slov yanski plemena yaki zhivut mizh Laboyu i Odroyu z usih nih najmogutnishimi ye ratari sho zhivut u centri Yih misto vsesvitnovidoma Retra Radigost Radigosh sidalishe idolosluzhinnya tam pobudovanij velicheznij hram na chest demoniv golovnij z yakih Radigost Zobrazhennya jogo zrobleno z zolota lozhe z purpura Same misto maye dev yat vorit i otochene z usih bokiv glibokim ozerom cherez yake dlya perehodu pobudovanij derev yanij mist ale cherez nogo dozvolyayetsya perehoditi tilki tim hto jde zaradi zhertvoprinesennya abo zapituvannya orakula Kazhut sho vid Gamburga do cogo hramu chotiri dni shlyahu Gelmold z Bosau do 1170 roku zasvidchiv u Slov yanskij hronici Oldenburg toj sho na slov yanskij movi nazivayetsya Starigrad tobto stare misto roztashovanij v zemli vagriv varyagiv Vagriyi na zahidnij storoni Baltijskogo morya Varyazkogo morya i ye mezheyu Slaviyi Misto zh ce zaselyali horobrishi muzhi oskilki perebuvayuchi na perednomu krayi vsiyeyi Slaviyi voni mali za susidiv daniv ta saksiv i vsi vijskovi zitknennya abo sami pershimi pochinali abo yaksho napadali inshi brali udar na sebe U 1245 r Papa Rimskij Innokentij IV zvertavsya z vidozvoyu do duhovenstva Bogemiyi Shveciyi Norvegiyi a takozh provincij Polshi Livoniyi Slaviyi Rusi i Porussiyi vimagayuchi pripiniti peresliduvannya ordenu franciskanciv Derzhavne utvorennya Slaviya serednovichni nimecki dzherela nazivayut yak Vendska derzhava vid slova venedi slov yani A na nimecki karti pid 1250 rokom she bula nanesena Slaviya yak gercogstvo neavtoritetne dzherelo Ale Slaviya u 1289 r opinilasya yak zalezhne knyazivstvo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi lokalizovana na pivnochi suchasnoyi Meklenburg Perednoyi Pomeraniyi sho mala u svoyemu skladi etnichni teritoriyi pleminnogo soyuzu lyutichiv z ostrovom plemeni rugiv Ruyan Z chasom uvijshlo do skladu gercogstva Pomeraniya Volgast z 1295 r pershim yiyi gercogom buv dinastiyi Grifichiv Zahidno Pomorske knyazivstvo zi stoliceyu u misti Vologosh v zemlyah lyutichiv neavtoritetne dzherelo Sklad ta podil Derzhavne utvorennya Slaviya bulo soyuzom polabskih plemen kudi vhodili takozh bodrichi obodriti vilci lyutichi Knyazi Dokladnishe Obodricki knyazi Vidomij knyaz Slaviyi Pribislav z mista Parhim neavtoritetne dzherelo misto v suchasnij Meklenburg Perednij Pomeraniyi Tvorcem vendskoyi derzhavi Slaviyi vvazhayut hto knyazya obodritiv Gotshalka praviv u 1044 1066 rokah jogo nastupnikom stav knyaz Kruto 1066 1093 roki Div takozhGardarik Ruteni Rusini Ruskij Boguslav I Ukri Slavoniya Kuyaviya polska Kuyaviya Artaniya Antskij soyuzPrimitkiDiba Yurij Slovenska ta Lehitska grupi slov yan u perelikah narodiv PVL Diba Yurij Geografiya pochatkovoyi rusi za shidnimi dzherelami Slovyanskie runy Moskva ID Gelios 2001 g S 52 55 ros Helmoldus INCIPIUNT CRONICA SLAVORUM EDITA A VENERABILI HELMOLDO PRESBITERO LIBER I Conversio Haroldi Capitulum nonum 4 bereznya 2016 u Wayback Machine lat Rus Polabskaya 2014 11 04 u Wayback Machine 2012 g ros Moroshkin F L Istoriko kriticheskie issledovaniya o russah i slavyanah g SPb 1842 g S 24 25 ros Melchioris Goldasti Heiminsfeldii de Regni Bohemiae juribus et privilegiis Francofurti ad Moenum 1719 fol p 294 lat nim Melchioris Goldasti Collectio constitutionum imperialium Frankofurti 1713 PP 213 214 lat Collectio constitutionum imperialium Francofurti ad Moenum an 1713 lat Des Deutschen Reich Archiv patris gencralis oder Corpus juris publici Romano Germanici Continuatio II Leipzig 1720 fol pag 56 lat nim Kramer Pommerisehe Kirchen Chronica 1603 g 40 Stettin 21 nim lat MGH SS T I R 624 T III PP 60 61 Titmari Merseburgensis episcopi Chronicon V 1966 P 56 Sr MGH SS T 14 1883 P 381 lat Antipov V VENDY VENEDY PRYaMOE SVIDETELSTVO MIGRACII POLABSKIH SLAVYaN PO SEVERNOMU BALTIJSKOMU PUTI 2015 10 30 u Wayback Machine sajt Instytut belaruskaj gistoryi i kultury g Minsk 2012 g ros 4 1 KOGDA PRIShLI VENDY VENEDY V LATVIYu ros DzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 PosilannyaSlaviya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Slavia Rus Polabskaya Pomorskoe Carstvo ros Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2015 Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi