Вацлав (Венцеслав) Северин «Емір» Жевуський гербу Кривда (пол. Hrabia Wacław Seweryn Rzewuski herbu Krzywda, фр. Wenceslas Seweryn Rzewuski, нім. Graf Wenzeslaus Rzewuski, «Емір Золота Борода», «Отаман Ревуха», 15 грудня 1785, Львів — 14 травня 1831) — граф, шляхтич, організатор та учасник листопадового повстання, подорожанин, орієнталіст, верхівець і знавець коней. Псевдоніми, криптоніми, зокрема: Abu Assad, Arsian Emir, Tadz el-Faher, Tadż ul Fehr чи Tadż al-Fahr («Вінець слави» — від імені Венцеслав), Abd el-Niszan («Слуга знаку»), le Comte W. S. R., hrabia WSR, W. R.
Вацлав Северин «Емір» Жевуський | |
---|---|
пол. Wacław Seweryn Rzewuski | |
Ім'я при народженні | Wacław Seweryn Rzewuski |
Псевдо | Венцеслав |
Народився | 15 грудня 1785 Львів |
Помер | 14 травня 1831 (45 років) Дашів, Іллінецький район, Вінницька область ·зник безвісти після битви під Дашевом (убитий?) |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | поляк |
Місце проживання | Саврань, Відень, Кузьмин |
Діяльність | мандрівник, орієнталіст |
Знання мов | польська[2] |
Титул | граф; емір |
Військове звання | ротмістр |
Конфесія | католицтво |
Рід | Жевуські |
Батько | Северин Жевуський |
Мати | Констанція Жевуська |
У шлюбі з | Розалія Александра Францішка Любомирська |
Діти | Леон Каліста Вітольд |
|
Біографія
Син учасника Торговицької конфедерації Северина Жевуського, останнього польного гетьмана коронного, і Констанції Малґожати (іноді Марії Констанції) з Любомирських. Походить з відомої родини гетьманів: його батько, дід (Вацлав Петро) та прадід (Станіслав Матеуш) були коронними гетьманами.
Під час війни 1812 року перебував у Галичині, не захотів створити відділ добровольців для служби Російській імперії. У 1812—1813 роках перебував у Крем'янці, де підтримував стосунки з Тадеушем Чацьким, надав кошти для Волинського Ліцею, брав участь у публічних екзаменах.
Добрий знавець музики, грав на фортепіано, чудово співав по-італійськи, писав орієнтальну музику (а також прозу, вірші, філософські твори французькою та польською мовами, зокрема поему «Оксана»), бездоганно їздив верхи, чудово володів зброєю. У мороз виходив оголеним на вулицю і наказував поливати себе водою.
Був еміром і шейхом бедуїнів. Через його вченість і казкове багатство на Сході його сприймали як напівбога.
Перебування у Відні
Після того як Катерина ІІ позбавила Северина Жевуського маєтків, він змушений був виїхати до Відня з 8-літнім сином Венцеславом (1794), де той вивчив турецьку й арабську мови. Там Венцеслав познайомився 1803 року з Яном Потоцьким, який зацікавив його орієнталістикою, з відомими орієнталістами Г. Й. Клапротом, бароном Йозефом фон Гаммером, з яким видавав у 1808—1818 журнал Fundgruben des Orients.
Виховувався та навчався у військовому інституті. З волі батька пішов до австрійського гусарського полку, відзначився в битві під Асперном. Після смерті батька (1811), жив у сестри Марії, одруженої з Ярославом Потоцьким. У них познайомився з турецьким адміралом Раміз-пашою, який перебував в еміграції в Миколаєві. Раміз-паші сподобався Венцеслав Жевуський, який добре розмовляв східними мовами, і він запросив його до Туреччини. Але під Бухарестом Раміз-паша трагічно загинув, і Жевуський змушений був відкласти свою подорож.
Одружився 1805 року у Відні з княжною Розалією Любомирською (двоюрідною племіннецею). Жив у той час на Волині та в Ополі. Розалія 1815 жила у Відні, пізніше в Парижі, де познайомилася з Бальзаком. Їхня племіниця Евеліна Ганська була пізніше одружена з Бальзаком.
1808 і 1810 — народилися сини Жевуського.
Заснував перший у Європі інститут орієнталістичних досліджень. Першим почав видавати в Європі орієнталістичний журнал.
Подорож на Схід
У середині 1817 року вирушив на Близький Схід зі Саврані чи Кузьмина на Поділлі через Балкани до Стамбула, взявши зі собою надворного лікаря Костянтина Хотинецького, слугу Мартина, козака Сокола з Саврані та інших двірських козаків. У Стамбулі користувався протекцією російської амбасади 1818.
Відвідав Стамбул, Сирію (Алеппо), Ліван, Палестину, Ірак (Багдад), здобув довіру та дружбу ватажків бедуїнських племен, брав участь у їхньому повсякденному житті, святах, війнах. За відвагу отримав від бедуїнів титул Тадж ель-Фахр ель-Нішаан («Вінець Слави»). Уклав карти Мекки, Персії, Аравійського півострова.
Враження від подорожі на Схід виклав французькою мовою у мемуарах Sur Les Chevaux et Provenants des Races Orientales, оздоблених понад 400 кольоровими малюнками, а також нотами бедуїнської музики (з 1827 року зберігається у Національній бібліотеці Польщі; у XX ст. ними зацікавилися фахівці з Саудівської Аравії). Праця складається з двох томів: у першому змальовано Аравійський півострів та перебування там Жевуського, в другому описані породи арабських коней, догляд за ними тощо. У додатках міститься листування Жевуського з королем і королевою Віттенберзькими, з відомою орієнталісткою леді Естер Сангоп, а також малюнки, мапи, плани, ноти.
Повернення на Поділля
Повернувся 1821 року на Поділля, завів у своєму дворі в Саврані романтичний бедуїнсько-кочовий стиль життя з двірськими козаками й торбаністами.
Покровитель торбаніста Грегора Відорта. Заснував у Саврані школу бандуристів, лірників і кобзарів.
1825—1826 — належав до польського Патріотичного товариства (разом із Тимком Падурою, який був задіяний у школі торбаністів і бандуристів, заснованій Вацлавом).
Включившись у польське повстання 1830—1831 рр., виставив на допомогу повстанцям кавалерійський загін з 40-ка козаків, одягнутих у краківські «рогативки», на його улюблених арабських скакунах.
1831 — командував полком із 800 козаків із Балтської округи з кошем у Жабокричі. Діяв разом з 18-річним Володимиром Потоцьким, Ізидором і Олександром Собанськими.
Після програної битви з російським військом під командуванням генерала Л. Рота під Дашевом 14 травня 1831 назавжди зник за нез'ясованих обставин. найчастіше повторювалась версія про його вбивство з метою пограбування селянином чи козаком. Його вдова під час слідства вказала на козака на прізвисько «Кисіль», але російське слідство не дало позитивного результату. Його маєтки на Савранщині були конфісковані російськими окупантами.
У літературі та мистецтві
Вацлаву Жевуському присвятили свої твори Адам Міцкевич (вірш «Фарис»), Юліуш Словацький («Дума про Вацлава Жевуського»), Вінцентій Поль («Золотобородий гетьман»), («Вацлав Жевуський»).
Став героєм пісні Тимка Падури «Золотая борода», «Ревуха» («Спів Ревухи»): «Гей, пане гетьмане Золотая Борода (…), Гей, пане Ревуцький, прийде ну же, милий ляше».
Біографічний нарис про Жевуського, «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти», написав Віктор Петров (Домонтович).
На своїх картинах його зобразили Юліуш Коссак, Пйотр Міхаловський і Януарій Суходольский.
Пісні
- Пісня «Подорож Вацлава Жевуського» (муз. Грегора Відорта) — у супроводі торбану (mp3)
Світлини
- Жевуський (зліва) в Красносілці під час Листопадового повстання 1831 р.
- Вацлав Жевуський. Портрет роботи Олександра Орловського.
- "Емір Жевуський", Юліуш Коссак
- "Емір Жевуський на коні", Пйотр Міхаловський
- "Емір Жевуський в аравійській пустелі", Юліуш Коссак
- Портрет Вацлава Жевуського на коні. Робота Войцеха Коссака, 1875
- Портрет Вацлава Жевуського. Невідомий художник ХІХ ст., Національний музей у Варшаві
Див. також
Примітки
- Rzewuscy (01) [ 2013-09-27 у Wayback Machine.] (пол.)
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Stefan Kieniewicz. Rzewuski Wacław Seweryn… S. 181
- Stefan Kieniewicz. Rzewuski Wacław Seweryn… S. 183
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Budzyński M. Wacław Rzewuski: fantazya z czasów powstania podolsko-ukraińskiego w 1831 r. / M.Budzyński. — W Bruxelli: w druk. polskiej, 1841. — 90 s.
- Kapliński L. Emir Rzewuski / Leon Kapliński. — Poznań, 1881. — 76 s.
- Rolle A.J. Emir Rzewuski // Rolle A.J. Opowiadannia. Serya IV. — Warszawa : nakł. Gebethnera i Wolffa, 1884. — T. I. — S. 159—253.
- Siemienski Lukijan. Wacław Rzewuski i przygody w Arabii opowiedziane z pism pozostałych po nim, 1871.
- Kieniewicz Stefan. Rzewuski Wacław Seweryn // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/2. — Zeszyt 141. — S. 180—183.
Посилання
- Wacław Seweryn «Emir» Beydo-Rzewuski h. Krzywda (ID: 15.105.719) [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhevuskij Vaclav Venceslav Severin Emir Zhevuskij gerbu Krivda pol Hrabia Waclaw Seweryn Rzewuski herbu Krzywda fr Wenceslas Seweryn Rzewuski nim Graf Wenzeslaus Rzewuski Emir Zolota Boroda Otaman Revuha 15 grudnya 1785 Lviv 14 travnya 1831 graf shlyahtich organizator ta uchasnik listopadovogo povstannya podorozhanin oriyentalist verhivec i znavec konej Psevdonimi kriptonimi zokrema Abu Assad Arsian Emir Tadz el Faher Tadz ul Fehr chi Tadz al Fahr Vinec slavi vid imeni Venceslav Abd el Niszan Sluga znaku le Comte W S R hrabia WSR W R Vaclav Severin Emir Zhevuskijpol Waclaw Seweryn RzewuskiIm ya pri narodzhenniWaclaw Seweryn RzewuskiPsevdoVenceslavNarodivsya15 grudnya 1785 1785 12 15 LvivPomer14 travnya 1831 1831 05 14 45 rokiv Dashiv Illineckij rajon Vinnicka oblast znik bezvisti pislya bitvi pid Dashevom ubitij GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistpolyakMisce prozhivannyaSavran Viden KuzminDiyalnistmandrivnik oriyentalistZnannya movpolska 2 Titulgraf emirVijskove zvannyarotmistrKonfesiyakatolictvoRidZhevuskiBatkoSeverin ZhevuskijMatiKonstanciya ZhevuskaU shlyubi zRozaliya Aleksandra Francishka LyubomirskaDitiLeon Kalista VitoldGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin uchasnika Torgovickoyi konfederaciyi Severina Zhevuskogo ostannogo polnogo getmana koronnogo i Konstanciyi Malgozhati inodi Mariyi Konstanciyi z Lyubomirskih Pohodit z vidomoyi rodini getmaniv jogo batko did Vaclav Petro ta pradid Stanislav Mateush buli koronnimi getmanami Pid chas vijni 1812 roku perebuvav u Galichini ne zahotiv stvoriti viddil dobrovolciv dlya sluzhbi Rosijskij imperiyi U 1812 1813 rokah perebuvav u Krem yanci de pidtrimuvav stosunki z Tadeushem Chackim nadav koshti dlya Volinskogo Liceyu brav uchast u publichnih ekzamenah Dobrij znavec muziki grav na fortepiano chudovo spivav po italijski pisav oriyentalnu muziku a takozh prozu virshi filosofski tvori francuzkoyu ta polskoyu movami zokrema poemu Oksana bezdoganno yizdiv verhi chudovo volodiv zbroyeyu U moroz vihodiv ogolenim na vulicyu i nakazuvav polivati sebe vodoyu Buv emirom i shejhom beduyiniv Cherez jogo vchenist i kazkove bagatstvo na Shodi jogo sprijmali yak napivboga Perebuvannya u VidniPislya togo yak Katerina II pozbavila Severina Zhevuskogo mayetkiv vin zmushenij buv viyihati do Vidnya z 8 litnim sinom Venceslavom 1794 de toj vivchiv turecku j arabsku movi Tam Venceslav poznajomivsya 1803 roku z Yanom Potockim yakij zacikaviv jogo oriyentalistikoyu z vidomimi oriyentalistami G J Klaprotom baronom Jozefom fon Gammerom z yakim vidavav u 1808 1818 zhurnal Fundgruben des Orients Vihovuvavsya ta navchavsya u vijskovomu instituti Z voli batka pishov do avstrijskogo gusarskogo polku vidznachivsya v bitvi pid Aspernom Pislya smerti batka 1811 zhiv u sestri Mariyi odruzhenoyi z Yaroslavom Potockim U nih poznajomivsya z tureckim admiralom Ramiz pashoyu yakij perebuvav v emigraciyi v Mikolayevi Ramiz pashi spodobavsya Venceslav Zhevuskij yakij dobre rozmovlyav shidnimi movami i vin zaprosiv jogo do Turechchini Ale pid Buharestom Ramiz pasha tragichno zaginuv i Zhevuskij zmushenij buv vidklasti svoyu podorozh Odruzhivsya 1805 roku u Vidni z knyazhnoyu Rozaliyeyu Lyubomirskoyu dvoyuridnoyu pleminneceyu Zhiv u toj chas na Volini ta v Opoli Rozaliya 1815 zhila u Vidni piznishe v Parizhi de poznajomilasya z Balzakom Yihnya pleminicya Evelina Ganska bula piznishe odruzhena z Balzakom 1808 i 1810 narodilisya sini Zhevuskogo Zasnuvav pershij u Yevropi institut oriyentalistichnih doslidzhen Pershim pochav vidavati v Yevropi oriyentalistichnij zhurnal Podorozh na ShidU seredini 1817 roku virushiv na Blizkij Shid zi Savrani chi Kuzmina na Podilli cherez Balkani do Stambula vzyavshi zi soboyu nadvornogo likarya Kostyantina Hotineckogo slugu Martina kozaka Sokola z Savrani ta inshih dvirskih kozakiv U Stambuli koristuvavsya protekciyeyu rosijskoyi ambasadi 1818 Vidvidav Stambul Siriyu Aleppo Livan Palestinu Irak Bagdad zdobuv doviru ta druzhbu vatazhkiv beduyinskih plemen brav uchast u yihnomu povsyakdennomu zhitti svyatah vijnah Za vidvagu otrimav vid beduyiniv titul Tadzh el Fahr el Nishaan Vinec Slavi Uklav karti Mekki Persiyi Aravijskogo pivostrova Vrazhennya vid podorozhi na Shid viklav francuzkoyu movoyu u memuarah Sur Les Chevaux et Provenants des Races Orientales ozdoblenih ponad 400 kolorovimi malyunkami a takozh notami beduyinskoyi muziki z 1827 roku zberigayetsya u Nacionalnij biblioteci Polshi u XX st nimi zacikavilisya fahivci z Saudivskoyi Araviyi Pracya skladayetsya z dvoh tomiv u pershomu zmalovano Aravijskij pivostriv ta perebuvannya tam Zhevuskogo v drugomu opisani porodi arabskih konej doglyad za nimi tosho U dodatkah mistitsya listuvannya Zhevuskogo z korolem i korolevoyu Vittenberzkimi z vidomoyu oriyentalistkoyu ledi Ester Sangop a takozh malyunki mapi plani noti Ye takozh avtorom tvoru Podorozh do Palmiri 1821 Povernennya na PodillyaPovernuvsya 1821 roku na Podillya zaviv u svoyemu dvori v Savrani romantichnij beduyinsko kochovij stil zhittya z dvirskimi kozakami j torbanistami Pokrovitel torbanista Gregora Vidorta Zasnuvav u Savrani shkolu banduristiv lirnikiv i kobzariv 1825 1826 nalezhav do polskogo Patriotichnogo tovaristva razom iz Timkom Paduroyu yakij buv zadiyanij u shkoli torbanistiv i banduristiv zasnovanij Vaclavom Vklyuchivshis u polske povstannya 1830 1831 rr vistaviv na dopomogu povstancyam kavalerijskij zagin z 40 ka kozakiv odyagnutih u krakivski rogativki na jogo ulyublenih arabskih skakunah 1831 komanduvav polkom iz 800 kozakiv iz Baltskoyi okrugi z koshem u Zhabokrichi Diyav razom z 18 richnim Volodimirom Potockim Izidorom i Oleksandrom Sobanskimi Pislya progranoyi bitvi z rosijskim vijskom pid komanduvannyam generala L Rota pid Dashevom 14 travnya 1831 nazavzhdi znik za nez yasovanih obstavin najchastishe povtoryuvalas versiya pro jogo vbivstvo z metoyu pograbuvannya selyaninom chi kozakom Jogo vdova pid chas slidstva vkazala na kozaka na prizvisko Kisil ale rosijske slidstvo ne dalo pozitivnogo rezultatu Jogo mayetki na Savranshini buli konfiskovani rosijskimi okupantami U literaturi ta mistectviVaclavu Zhevuskomu prisvyatili svoyi tvori Adam Mickevich virsh Faris Yuliush Slovackij Duma pro Vaclava Zhevuskogo Vincentij Pol Zolotoborodij getman Vaclav Zhevuskij Stav geroyem pisni Timka Paduri Zolotaya boroda Revuha Spiv Revuhi Gej pane getmane Zolotaya Boroda Gej pane Revuckij prijde nu zhe milij lyashe Biografichnij naris pro Zhevuskogo Oj poyihav Revuha ta po moryu gulyati napisav Viktor Petrov Domontovich Na svoyih kartinah jogo zobrazili Yuliush Kossak Pjotr Mihalovskij i Yanuarij Suhodolskij Pisni Pisnya Podorozh Vaclava Zhevuskogo muz Gregora Vidorta u suprovodi torbanu mp3 SvitliniZhevuskij zliva v Krasnosilci pid chas Listopadovogo povstannya 1831 r Vaclav Zhevuskij Portret roboti Oleksandra Orlovskogo Emir Zhevuskij Yuliush Kossak Emir Zhevuskij na koni Pjotr Mihalovskij Emir Zhevuskij v aravijskij pusteli Yuliush Kossak Portret Vaclava Zhevuskogo na koni Robota Vojceha Kossaka 1875 Portret Vaclava Zhevuskogo Nevidomij hudozhnik HIH st Nacionalnij muzej u VarshaviDiv takozhZhevuskiPrimitkiRzewuscy 01 2013 09 27 u Wayback Machine pol Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Stefan Kieniewicz Rzewuski Waclaw Seweryn S 181 Stefan Kieniewicz Rzewuski Waclaw Seweryn S 183LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Budzynski M Waclaw Rzewuski fantazya z czasow powstania podolsko ukrainskiego w 1831 r M Budzynski W Bruxelli w druk polskiej 1841 90 s Kaplinski L Emir Rzewuski Leon Kaplinski Poznan 1881 76 s Rolle A J Emir Rzewuski Rolle A J Opowiadannia Serya IV Warszawa nakl Gebethnera i Wolffa 1884 T I S 159 253 Siemienski Lukijan Waclaw Rzewuski i przygody w Arabii opowiedziane z pism pozostalych po nim 1871 Kieniewicz Stefan Rzewuski Waclaw Seweryn Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 Tom XXXIV 2 Zeszyt 141 S 180 183 PosilannyaWaclaw Seweryn Emir Beydo Rzewuski h Krzywda ID 15 105 719 23 bereznya 2016 u Wayback Machine pol