Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Листопадове повста́ння 1830—1831 років — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії.
| Листопадове повстання 1830—1831 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Захоплення Арсеналу. Картина Марцина Залеського. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 |  | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Юзеф Ґжеґож Хлопіцький Генріх Дембінський Ян Скринецький | Микола І, | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 190 000 | 180 000–200 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| Вбитих і поранених 40 000 | Вбитих: 22—23 000 (і більше) Поранених: 32 000 | ||||||
Розпочалося 29 листопада 1830 у Варшаві, охопило Королівство Польське, з 26 березня 1831 — Литву і поширилося на землі Правобережної України та Білорусі. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії й мало на меті відновлення Республіки Обох Народів. Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром I конституції Королівства Польського (1815), придушення ліберальної польської опозиції та патріотичних організацій, запровадження цензури й репресивно-поліційних порядків. Головною причиною спалаху Листопадового повстання було невиконання правителями Російської імперії положень конституції Королівства Польського з 1815 р. У 1819 році Олександр I скасував свободу друку і ввів превентивну цензуру. У 1821 році свобода зібрань була призупинена, а масонство заборонено.
Причини
Приводом для початку повстання стало поширення чутки про відряджання польського війська на придушення Липневої революції 1830 року у Франції. 17(29) листопада 1830 року група патріотично налаштованої шляхти на чолі з Л. Набєляком і С. Гощинським у порозумінні з таємним військовим товариством у школі підхорунжих, очолюваним , напали на палац намісника великого князя Костянтина Павловича — і казарми російських військ. Внаслідок захоплення міського арсеналу й озброєння міських низів, переходу на бік змовників частини польських військ повстання набуло масового характеру. Незабаром Варшава опинилась у руках повсталих, які не створили нового уряду, а передали владу Адміністративній Раді Королівства.
Створення Національного уряду
Дипломатично налаштовані представники ради (, Адам Чарторийський та ін.) прагнули домовитись із царем Миколою І на засадах збереження автономії Королівства у складі імперії. 1 грудня 1830 року демократично настроєні кола польського населення утворили на чолі з Й. Лелевелем і М. Мохнацьким, яке вимагало від уряду проведення політики на здобуття незалежності Польщі й здійснення демократичних реформ. Під його тиском Адміністративна Рада на початку грудня перетворилась на Тимчасовий Уряд, а сейм 18 грудня 1830 року затвердив диктатора генерала Ю. Хлопіцького. Консервативне керівництво повстанням на чолі з диктатором намагалось провадити переговори з Миколою I, але вони не дали результату. 18 січня 1831 року Хлопіцький зрікся диктаторства, був створений Національний уряд на чолі з князем А. Чарториським. Національний уряд схвалив програму боротьби за відновлення Польської держави у кордонах 1772. Патріотичне Товариство 25 січня провело у Варшаві багатолюдну демонстрацію, яка примусила сейм проголосити скинення Миколи І з польського престолу. В ці дні вперше з'явилося звернене до всіх гноблених Російською імперією народів гасло «За нашу і вашу свободу!».
Придушення повстання
Російський уряд кинув на придушення повстання значні військові сили (малоросійські козацькі полки). На початку лютого 1831 року російські війська під командуванням фельдмаршала розпочали наступ на Варшаву. Однак у битвах під Сточком, Ваврем і, особливо, Гроховом повстанці зупинили наступ російської армії. Навесні 1831 року вибухнули повстання польського населення у Литві, Білорусі та Правобережній Україні. В українських землях польські повстанці зустріли значну протидію з боку селянства. Створені переважно зі шляхти повстанські групи С. Ворцеля на Волині, на Житомирщині, на Поділлі і Київщині були у квітні-травні 1831 року розгромлені царськими військами. 26 травня 1831 головні польські сили під командуванням генерала Яна Скринецького зазнали поразки в битві під Остроленкою.
Від травня 1831 року повстання увійшло в смугу кризи: частина аристократії та шляхти почала залишати країну, сейм не затвердив навіть дуже поміркованої реформи переводу селян на чинш, чим зумовив відхід частини селянства від повстання. Зусилля Патріотичного Товариства наштовхувались на сильну протидію консервативних кіл в уряді, сеймі і війську, Політична боротьба влітку 1831 року призвела до стихійних заворушень варшавського населення, яке 15-16 серпня 1831 року вчинило розправу з підозрюваними у зраді керівниками. Національний уряд впав, а влада перейшла у руки генерала Я. Круковецького, який, проголосивши себе новим диктатором, розправився з організаторами заворушень в місті і заборонив Польський патріотичний клуб. Тим часом російські війська під командуванням фельдмаршала Івана Паскевича підійшли до Варшави і розпочали штурм міста. Попри запеклий опір повсталих 8 вересня (27 серпня) 1831 року Варшава змушена була капітулювати. Сейм, уряд та залишки польської армії перетнули кордони Австрії та Пруссії, де були інтерновані.
Царизм вдався до жорстоких репресій проти учасників повстання, скасував конституцію Королівства і, одночасно, більшість ознак автономії польських земель (сейм, армію, елементи державності). Попри поразку, Листопадове повстання сприяло зростанню національної самосвідомості поляків, утвердженню ідеї національної державності, поширенню демократичних ідей і настроїв, які проявились у прагненні до здійснення соціальних реформ та модернізації польського суспільства. Європейська громадська думка з симпатією поставилась до боротьби поляків з російським деспотизмом, а польське питання від того часу ототожнювалось зі справою боротьби проти реакції й абсолютизму за свободу та демократію у Європі. Західноєвропейські країни прийняли чисельну польську еміграцію (так звану «Велику еміграцію»).
Цікаве
- Про це повстання Олександром Ходзько була складена баллада "Herby" (польськ. Герби) присвячена польському орлові та литовській погоні .
Примітки
- Stefan Kieniewicz, Andrzej Zahorski, Władysław Zajewski Trzy powstania narodowe: kościuszkowskie, listopadowe, styczniowe. — Warszawa: Książka i Wiedza, 1992. — S. 273. (пол.)
- З доступної інформації робимо висновок, що втрати сягають понад 22 тис. осіб (сума вбитих, подана на основі втрат у битвах), але не всі битви мають таку статистику
- Галасы з-за небакраю: анталогія паэзіі свету ў беларускіх перакладах ХХ ст. Склад. М. Скобла. — Мн.: Лімарыус 2008. — 896 с.
- TMA: Herby / Гербы
- TMA: Herby/Herbai
- Dawid Hallmann: Herby (remix)
- Dawid Hallman & TMA - Herby
Джерела та література
- Зашкільняк Л. О. Польське повстання 1830—1831 [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 381. — .
Література
- В. Ю. Константинов. Польське повстання 1830—31 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — Київ : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — .
- Польське національне повстання 1830—1831 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів / за ред. Ігоря Кривошеї, Норберта Моравця. — Київ : КНТ, 2017. — 264 с. — .
Посилання
- Кавказька група польських письменників // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 449.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Листопадове повстання (1830—1831) |
- Андрій Руккас (28 листопада 2010). Посполите придушення. tyzhden.ua. Український тиждень. оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Listopadove povsta nnya 1830 1831 rokiv nacionalno vizvolne povstannya polyakiv i litovciv proti Rosijskoyi imperiyi Listopadove povstannya 1830 1831 Zahoplennya Arsenalu Kartina Marcina Zaleskogo Zahoplennya Arsenalu Kartina Marcina Zaleskogo Data 29 listopada 1830 21 zhovtnya 1831 Misce Korolivstvo Polske 1815 1915 Zahidnij kraj Rezultat porazka povstannya Storoni Rosijska imperiya Komanduvachi Yuzef Gzhegozh Hlopickij Genrih Dembinskij Yan Skrineckij Mikola I Vijskovi sili 190 000 180 000 200 000 Vtrati Vbitih i poranenih 40 000 Vbitih 22 23 000 i bilshe Poranenih 32 000 Rozpochalosya 29 listopada 1830 u Varshavi ohopilo Korolivstvo Polske z 26 bereznya 1831 Litvu i poshirilosya na zemli Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Bilorusi Povstannya vibuhnulo na hvili yevropejskih revolyucijnih i nacionalnih ruhiv spryamovanih proti dominuvannya troh absolyutistskih imperij na kontinenti Rosiyi Avstriyi ta Prussiyi j malo na meti vidnovlennya Respubliki Oboh Narodiv Bezposerednimi prichinami povstannya stalo porushennya darovanoyi carem Oleksandrom I konstituciyi Korolivstva Polskogo 1815 pridushennya liberalnoyi polskoyi opoziciyi ta patriotichnih organizacij zaprovadzhennya cenzuri j represivno policijnih poryadkiv Golovnoyu prichinoyu spalahu Listopadovogo povstannya bulo nevikonannya pravitelyami Rosijskoyi imperiyi polozhen konstituciyi Korolivstva Polskogo z 1815 r U 1819 roci Oleksandr I skasuvav svobodu druku i vviv preventivnu cenzuru U 1821 roci svoboda zibran bula prizupinena a masonstvo zaboroneno PrichiniPrivodom dlya pochatku povstannya stalo poshirennya chutki pro vidryadzhannya polskogo vijska na pridushennya Lipnevoyi revolyuciyi 1830 roku u Franciyi 17 29 listopada 1830 roku grupa patriotichno nalashtovanoyi shlyahti na choli z L Nabyelyakom i S Goshinskim u porozuminni z tayemnim vijskovim tovaristvom u shkoli pidhorunzhih ocholyuvanim napali na palac namisnika velikogo knyazya Kostyantina Pavlovicha i kazarmi rosijskih vijsk Vnaslidok zahoplennya miskogo arsenalu j ozbroyennya miskih niziv perehodu na bik zmovnikiv chastini polskih vijsk povstannya nabulo masovogo harakteru Nezabarom Varshava opinilas u rukah povstalih yaki ne stvorili novogo uryadu a peredali vladu Administrativnij Radi Korolivstva Stvorennya Nacionalnogo uryaduPovernennya chastin polskogo vijska z Vyezhbna do Varshavi Diplomatichno nalashtovani predstavniki radi Adam Chartorijskij ta in pragnuli domovitis iz carem Mikoloyu I na zasadah zberezhennya avtonomiyi Korolivstva u skladi imperiyi 1 grudnya 1830 roku demokratichno nastroyeni kola polskogo naselennya utvorili na choli z J Lelevelem i M Mohnackim yake vimagalo vid uryadu provedennya politiki na zdobuttya nezalezhnosti Polshi j zdijsnennya demokratichnih reform Pid jogo tiskom Administrativna Rada na pochatku grudnya peretvorilas na Timchasovij Uryad a sejm 18 grudnya 1830 roku zatverdiv diktatora generala Yu Hlopickogo Konservativne kerivnictvo povstannyam na choli z diktatorom namagalos provaditi peregovori z Mikoloyu I ale voni ne dali rezultatu 18 sichnya 1831 roku Hlopickij zriksya diktatorstva buv stvorenij Nacionalnij uryad na choli z knyazem A Chartoriskim Nacionalnij uryad shvaliv programu borotbi za vidnovlennya Polskoyi derzhavi u kordonah 1772 Patriotichne Tovaristvo 25 sichnya provelo u Varshavi bagatolyudnu demonstraciyu yaka primusila sejm progolositi skinennya Mikoli I z polskogo prestolu V ci dni vpershe z yavilosya zvernene do vsih gnoblenih Rosijskoyu imperiyeyu narodiv gaslo Za nashu i vashu svobodu Pridushennya povstannyaBij pid Ostrolenkoyu Rosijskij uryad kinuv na pridushennya povstannya znachni vijskovi sili malorosijski kozacki polki Na pochatku lyutogo 1831 roku rosijski vijska pid komanduvannyam feldmarshala rozpochali nastup na Varshavu Odnak u bitvah pid Stochkom Vavrem i osoblivo Grohovom povstanci zupinili nastup rosijskoyi armiyi Navesni 1831 roku vibuhnuli povstannya polskogo naselennya u Litvi Bilorusi ta Pravoberezhnij Ukrayini V ukrayinskih zemlyah polski povstanci zustrili znachnu protidiyu z boku selyanstva Stvoreni perevazhno zi shlyahti povstanski grupi S Vorcelya na Volini na Zhitomirshini na Podilli i Kiyivshini buli u kvitni travni 1831 roku rozgromleni carskimi vijskami 26 travnya 1831 golovni polski sili pid komanduvannyam generala Yana Skrineckogo zaznali porazki v bitvi pid Ostrolenkoyu Bij pid Stochkom Vid travnya 1831 roku povstannya uvijshlo v smugu krizi chastina aristokratiyi ta shlyahti pochala zalishati krayinu sejm ne zatverdiv navit duzhe pomirkovanoyi reformi perevodu selyan na chinsh chim zumoviv vidhid chastini selyanstva vid povstannya Zusillya Patriotichnogo Tovaristva nashtovhuvalis na silnu protidiyu konservativnih kil v uryadi sejmi i vijsku Politichna borotba vlitku 1831 roku prizvela do stihijnih zavorushen varshavskogo naselennya yake 15 16 serpnya 1831 roku vchinilo rozpravu z pidozryuvanimi u zradi kerivnikami Nacionalnij uryad vpav a vlada perejshla u ruki generala Ya Krukoveckogo yakij progolosivshi sebe novim diktatorom rozpravivsya z organizatorami zavorushen v misti i zaboroniv Polskij patriotichnij klub Tim chasom rosijski vijska pid komanduvannyam feldmarshala Ivana Paskevicha pidijshli do Varshavi i rozpochali shturm mista Popri zapeklij opir povstalih 8 veresnya 27 serpnya 1831 roku Varshava zmushena bula kapitulyuvati Sejm uryad ta zalishki polskoyi armiyi peretnuli kordoni Avstriyi ta Prussiyi de buli internovani Carizm vdavsya do zhorstokih represij proti uchasnikiv povstannya skasuvav konstituciyu Korolivstva i odnochasno bilshist oznak avtonomiyi polskih zemel sejm armiyu elementi derzhavnosti Popri porazku Listopadove povstannya spriyalo zrostannyu nacionalnoyi samosvidomosti polyakiv utverdzhennyu ideyi nacionalnoyi derzhavnosti poshirennyu demokratichnih idej i nastroyiv yaki proyavilis u pragnenni do zdijsnennya socialnih reform ta modernizaciyi polskogo suspilstva Yevropejska gromadska dumka z simpatiyeyu postavilas do borotbi polyakiv z rosijskim despotizmom a polske pitannya vid togo chasu ototozhnyuvalos zi spravoyu borotbi proti reakciyi j absolyutizmu za svobodu ta demokratiyu u Yevropi Zahidnoyevropejski krayini prijnyali chiselnu polsku emigraciyu tak zvanu Veliku emigraciyu CikavePro ce povstannya Oleksandrom Hodzko bula skladena ballada Herby polsk Gerbi prisvyachena polskomu orlovi ta litovskij pogoni PrimitkiStefan Kieniewicz Andrzej Zahorski Wladyslaw Zajewski Trzy powstania narodowe kosciuszkowskie listopadowe styczniowe Warszawa Ksiazka i Wiedza 1992 S 273 pol Z dostupnoyi informaciyi robimo visnovok sho vtrati syagayut ponad 22 tis osib suma vbitih podana na osnovi vtrat u bitvah ale ne vsi bitvi mayut taku statistiku Galasy z za nebakrayu antalogiya paezii svetu y belaruskih perakladah HH st Sklad M Skobla Mn Limaryus 2008 896 s TMA Herby Gerby TMA Herby Herbai Dawid Hallmann Herby remix Dawid Hallman amp TMA HerbyDzherela ta literaturaZashkilnyak L O Polske povstannya 1830 1831 11 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 381 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura V Yu Konstantinov Polske povstannya 1830 31 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in Kiyiv Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Polske nacionalne povstannya 1830 1831 rr na Pravoberezhnij Ukrayini vid mifiv do faktiv za red Igorya Krivosheyi Norberta Moravcya Kiyiv KNT 2017 264 s ISBN 978 966 373 820 8 PosilannyaKavkazka grupa polskih pismennikiv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 449 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Listopadove povstannya 1830 1831 Andrij Rukkas 28 listopada 2010 Pospolite pridushennya tyzhden ua Ukrayinskij tizhden originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 Div takozhPovstannya Kostyushka Polske povstannya 1830 1831 na Pravoberezhnij Ukrayini Polskij patriotichnij klub Polske povstannya 1863 1864 Polske povstannya 1863 1864 na Pravoberezhnij Ukrayini