Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ва́раждин (хорв. Varaždin, нім. Warasdin, угор. Varasd, лат. Varasdinum) — місто у північно-східній Хорватії, на Драві, за 81 км на північ від Загреба. В 2011 році налічувало 38839 жителів. Адміністративний центр Вараждинської жупанії.
| Вараждин Varaždin | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 46°18′ пн. ш. 16°20′ сх. д. / 46.300° пн. ш. 16.333° сх. д.Координати: 46°18′ пн. ш. 16°20′ сх. д. / 46.300° пн. ш. 16.333° сх. д. | |||||
| Країна | Хорватія | ||||
| Регіон | Вараждинська жупанія | ||||
| Столиця для | Вараждинська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
| Засновано | 1181 | ||||
| Площа | 34,22 км² | ||||
| Населення | 38 839 (2011) | ||||
| Агломерація | 46 946 | ||||
| Висота НРМ | 173 м | ||||
| Міста-побратими | Куманово, Залаеґерсеґ, d, Осер, Равенсбург, Монтале, Трнава, Птуй, Кобленц (2007), Пула | ||||
| Телефонний код | (385) 042 | ||||
| Часовий пояс | центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час (Вараждинська жупанія) | ||||
| GeoNames | 3188382 | ||||
| OSM | ↑226210 ·R (Вараждинська жупанія) | ||||
| Поштові індекси | 42 000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Іван Чехок (Хорв. соц.-ліб. партія) | ||||
| Вебсайт | varazdin.hr | ||||
| Мапа | |||||
  Вараждин Вараждин (Хорватія) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Вараждин у Вікісховищі | |||||
Місто відоме своєю бароковою архітектурою.
Назва
Назва міста походить від угорського угор. varoš, що означає місто.
Історія
У печері Віндія у Доні Вочі, що поблизу Вараждина, були знайдені рештки неандертальця віком приблизно 44 тис. років.
Археологічні розкопки доводять, що поселення існувало тут за часів римлян, про що свідчать назви двох існуючих вулиць — Віа-Мілітіум та Віа-Петовіа (сьогоднішні вулиці Браче-Радич та Оптуїска).
Перша письмова згадка про місто — 20 серпня 1181, коли король Бела III згадав під назвою Гарестін, поблизу термальних джерел (Вараждинське Топлиці).
В 1209 угорський король Андраш II надав Вараждину першому з хорватських міст грамоту вільного королівського міста. Місто стало економічним та військовим центром північної Хорватії. Через османські напади, місто було побудовано навколо старої фортеці. На початку 13 століття госпітальєри збудували у місті церкву та монастир.
Наприкінці XIV століття фортеця Вараждин перейшла під оруду графів Ціллі. Протягом наступних століть у Вараждині було декілька сеньйорів, найвпливовішими з яких були Франкопани, маркграф [en], який збудував ратушу; останнім був барон Іван Унгнад, який підсилив існуюче укріплення. Наприкінці XVI століття граф [en] став його власником, зайнявши спадкове становище префектів Вараждина (жупана), а фортеця залишалася у власності родини Ердьодь до 1925 року.
В 1756 році бан [en] оголосив Вараждин офіційною резиденцією і Вараждин став столицею всієї Хорватії. Тут засідали хорватський сабор та королівська хорватська рада, заснована імператрицею Марією Терезією.
Періоди Реформації та Контрреформації мали великий вплив на Вараждин. Єзуїти заснували школу (гімназію) та будинок єзуїтів, збудовано церкви та інші споруди у стилі бароко. У XVIII столітті Вараждин був резиденцією багатьох хорватських дворян, а в 1756 році став адміністративним центром Хорватії. Пожежа 1776 року знищила більшу частину міста, в результаті чого адміністративні установи повернулися до Загреба.
Вараждин був адміністративним центром Вараждинської жупанії Королівства Хорватія-Славонія у складі Австро-Угорської монархії, під орудою Королівства Угорщина після компромісу 1867 року.
У XIX столітті Вараждин було повністю перебудовано і розширено, процвітали ремесла та торгівля, а згодом і виробництво шовку та цегли. Засновано театр, музичну школу, пожежну частину.
У ХХ столітті Вараждин перетворився на промисловий центр Північно-Західної Хорватії. З появою Югославії місто спочатку входило до Загребської області, а потім до Савської бановини. Виробництво текстилю Tivar було засновано в 1918 році. У часи НДХ місто було адміністративним центром великої жупи Загір'я. 12 липня 1941 року Вараждин, оголошений усташами [en], став першим містом у Хорватії, який отримав цю відзнаку. Під час хорватської війни за незалежність 1991 року у Вараждині база Югославської Народної Армії [en], що призвело до мінімальної кількості жертв і забезпечило зброєю (вартістю 600 млн доларів) хорватську армію.
Економіка
Нині Вараждин — великий промисловий центр Хорватії. У місті розвинута текстильна, харчова промисловість та галузь ІТ. Тут розташований великий молокозавод «Віндія», відома текстильна фабрика «Вартекс», що дала назву футбольній команді вищої ліги «Вартекс» Вараждин.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 46 946 осіб, 6 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 38 839 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Вараждин, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 10,38 °C, середня максимальна — 25,07 °C, а середня мінімальна — -6,44 °C. Середня річна кількість опадів — 872 мм.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,30 | 7,32 | 11,97 | 16,54 | 21,68 | 25,07 | 24,44 | 23,71 | 19,48 | 14,40 | 8,53 | 4,51 | |
| Середня температура, °C | −0,57 | 1,44 | 6,09 | 10,68 | 15,82 | 19,21 | 20,57 | 19,84 | 15,62 | 10,54 | 4,66 | 0,66 | |
| Середній мінімум, °C | −6,44 | −4,43 | 0,24 | 4,78 | 9,93 | 13,34 | 16,71 | 15,97 | 11,74 | 6,68 | 0,79 | −3,23 | |
| Норма опадів, мм | 42 | 45 | 57 | 69 | 74 | 100 | 90 | 94 | 84 | 81 | 78 | 58 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.90 | 2.16 | 2.50 | 2.50 | 2.38 | 2.10 | 2.00 | 1.80 | 1.80 | 1.90 | 2.00 | 2.00 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4025 | 6761 | 10512 | 14881 | 18933 | 20801 | 21374 | 18573 | 13832 | 8627 | 4500 | 3232 | |
| Джерело: | |||||||||||||
Освіта і культура
Вараждин — культурний і освітній центр країни. У місті є театр, міський музей (розташований у Старому місті), його філія — Ентомологічний музей (у палаці Герцер), музична школа, медичне училище, технікуми електротехнічний та електромашинобудування, текстильний, геотехнічний і політехнічний інститути, філія Загребського університету з 2 факультетами — Геотехнічним та Організації і ІТ та ін.
Вараждин славиться своїми «вечорами музики бароко», які збирають виконавців і слухачів з багатьох країн. Концерти проходять у старовинних церквах і замках міста. Однією з найвідоміших щорічних подій, що притягує тисячі туристів, є «Шпанцирфест», (Špancirfest) — фестиваль вуличних артистів. З відомих культурних заходів слід згадати Trash Film Festival — Міжнародний кінофестиваль малобюджетних бойовиків і споріднених жанрів. Культурно-історичною принадою Вараждина є, безперечно, Вараждинська громадянська гвардія, яка щосуботи несе варту перед міською ратушею, бере участь у церемоніях на важливих міських та окружних ювілеях тощо.
За 40 кілометрів від міста височить красивий неоготичний замок Тракошчан.
Спорт
- У місті є Палац спорту Varaždin Arena, розвиваються такі види спорту як футбол, гандбол, баскетбол, волейбол, теніс, хокей, боротьба, водне поло, бадмінтон, велоспорт та ін.
- Місцевий футбольний клуб Varteks Varaždin виступає у першій хорватській лізі. Свої матчі він грає на стадіоні NK Varteks.
Відомі постаті
- Ватрослав Ягич — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст.
- — хорватський етнографічний діяч
- Міклошич Франьо — словенський, австрійський мовознавець.
Визначні місця
Вараждин є найкраще збереженим і найбагатшим міським комплексом у континентальній Хорватії.
Старе місто (фортеця) — зразок середньовічних оборонних будівель. Будівництво розпочалося в 14 столітті, а в наступному столітті додалися округлі вежі, характерні для готичної архітектури Хорватії. Сьогодні в ньому розташований Міський музей. Фортеця зображена на реверсі хорватської банкноти 5 кун, випущеної в 1993 та 2001 роках.
Галерея давніх тав сучасних майстрів розташована у палаці Сермаж, побудованому у стилі рококо в 1750 році.
В 1523 році маркграф Георг Бранденбурзький побудував ратушу в стилі пізнього бароко, з гербом Вараждина біля підніжжя вежі, ратуша діє до сьогодення. Щосуботи проводиться церемонія зміни варти.
Собор у Вараждині, колишня єзуїтська церква, був побудований в 1647 році і вирізняється своїм входом у стилі бароко, вівтарем XVIII століття та картинами.
У місті є багато палаців та будинків у стилі бароко та рококо. Варто окремо згадати Варждинський Хорватський національний театр, побудований у 1873 р. за проектом віденських архітекторів .
Фестиваль барокової музики щорічно проводиться у Вараждіні з 1971 року та приваблює деяких найкращих музикантів та їхніх шанувальників з Хорватії та світу. Відвідувачам рекомендується також історичний вуличний фестиваль Шпанцир-фест що вересня.
У місті є своя стара міська гвардія під назвою Пургарі що бере участь у різних міських церемоніях, а також на щотижневій церемонії «зміни охоронців» перед ратушею.
Старе місто (Старий град)
Заповідник Старе місто — один з найбільших пам'яток міста Вараждин і одна з найбільших туристичних визначних пам'яток. Він розташований у північно-західній частині центра міста. Сьогодні є під орудою міського музею Вараждина.
Уперше згадується з 12 столітті, і вважається центром життя жупанії Вараждин. Протягом століть утримувались численні зміни власності та реконструкції.
Старе місто було представлене на сьогодні неіснуючій купюрі в 5 кун. На купюрі було дзеркально зображено фактичний зовнішній вигляд заповідника.
Церкви та монастирі
|
|
Барокові палаци
|
|
Вараждинський цвинтар
Цвинтар датується 1773 роком, і він був звичайним місцем до 1905 року, коли у Германа Галлера виникла ідея зробити його більш подібним до парку з великими деревами та алеями, щоб громадяни могли прогулятися. Реконструкція кладовища була здійснена між 1905 та 1947 роками, і його сучасний ландшафт та архітектура датуються цими роботами.
Також туристичні місця
- фортеця Stari Grad (Старе місто) — біла споруда XVI сторіччя
- палац XVII сторіччя, у якому розмістилась Галерея мистецтв
- францисканський майдан — Franjevački Trg
- францисканська церква Св. Іоанна Хрестителя з фресками XVIII сторіччя
- площа короля Томіслава
- ратуша (датована 1553-м роком)
- дім Яккомінта — стара кондитерська крамниця
- Собор Успіння Пресвятої Діви Марії з 1646 р.
- Ентомологічний музей
Транспорт
Автотранспорт
Поруч із Вараждином проходить [en], що сполучає Загреб та Чаковець/кордон Угорщини. Також поряд із Вараждином пролягає [en].
Залізниця
є кінцевою трьох залізничних ліній: [en] (до Голубовця), [en] (до Даля через Копривницю, Вировитицю та Осієк) та [en] (до Загреба).
Галерея
-
![image]()
Старе місто -
![image]()
Панорама міста -
![image]()
Центральний вараждинський майдан, відомий у народі як Корзо -
![image]()
Парафіяльна церква Св. Миколая у Вараждині -
![image]()
Колишня церква єзуїтів, нині — собор Вараждина -
![image]()
Палац Герцер -
![image]()
Палац Патачич
Примітки
- Hrvatski jezični portal - Varaždin. HJP. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- У алтайських неандертальців знайдено гени архаїчних сапієнсів, а у денисовців — гени гейдельберзьких людей. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- Tom Higham et al.: Revised direct radiocarbon dating of the Vindija G1 Upper Paleolithic Neandertals. In: PNAS. Band 103, Nr. 3, 2006, S. 553—557
- Varaždin history. varazdin.hr. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
- ; (2001). Holokaust u Zagrebu (Croatian) . Zagreb, Croatia: Novi liber. с. 260. ISBN .
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 07 червня 2018.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 07 червня 2018.
- Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 07 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- Croatian National Bank [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.]. Features of Kuna Banknotes [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.]: 5 kuna [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.] (1993 issue) & 5 kuna [Архівовано 6 травня 2009 у Wayback Machine.] (2001 issue). — Retrieved on 30 March 2009.
Посилання
- Сайт міста [Архівовано 29 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Сайт Фабрики Вартекс [Архівовано 10 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Va razhdin horv Varazdin nim Warasdin ugor Varasd lat Varasdinum misto u pivnichno shidnij Horvatiyi na Dravi za 81 km na pivnich vid Zagreba V 2011 roci nalichuvalo 38839 zhiteliv Administrativnij centr Varazhdinskoyi zhupaniyi Varazhdin Varazdin Miska ratushaMiska ratushaOsnovni dani46 18 pn sh 16 20 sh d 46 300 pn sh 16 333 sh d 46 300 16 333 Koordinati 46 18 pn sh 16 20 sh d 46 300 pn sh 16 333 sh d 46 300 16 333 Krayina HorvatiyaRegion Varazhdinska zhupaniyaStolicya dlya Varazhdinska zhupaniya zhupaniya Horvatiyi Zasnovano 1181Plosha 34 22 km Naselennya 38 839 2011 Aglomeraciya 46 946Visota NRM 173 mMista pobratimi Kumanovo Zalaegerseg d Oser Ravensburg Montale Trnava Ptuj Koblenc 2007 PulaTelefonnij kod 385 042Chasovij poyas centralnoyevropejskij chas Centralnoyevropejskij litnij chas Varazhdinska zhupaniya GeoNames 3188382OSM 226210 R Varazhdinska zhupaniya Poshtovi indeksi 42 000 Miska vlada Mer mista Ivan Chehok Horv soc lib partiya Vebsajt varazdin hr Mapa VarazhdinVarazhdin Horvatiya Varazhdin u Vikishovishi Misto vidome svoyeyu barokovoyu arhitekturoyu NazvaNazva mista pohodit vid ugorskogo ugor varos sho oznachaye misto IstoriyaU pecheri Vindiya u Doni Vochi sho poblizu Varazhdina buli znajdeni reshtki neandertalcya vikom priblizno 44 tis rokiv Arheologichni rozkopki dovodyat sho poselennya isnuvalo tut za chasiv rimlyan pro sho svidchat nazvi dvoh isnuyuchih vulic Via Militium ta Via Petovia sogodnishni vulici Brache Radich ta Optuyiska Persha pismova zgadka pro misto 20 serpnya 1181 koli korol Bela III zgadav pid nazvoyu Garestin poblizu termalnih dzherel Varazhdinske Toplici V 1209 ugorskij korol Andrash II nadav Varazhdinu pershomu z horvatskih mist gramotu vilnogo korolivskogo mista Misto stalo ekonomichnim ta vijskovim centrom pivnichnoyi Horvatiyi Cherez osmanski napadi misto bulo pobudovano navkolo staroyi forteci Na pochatku 13 stolittya gospitalyeri zbuduvali u misti cerkvu ta monastir Naprikinci XIV stolittya fortecya Varazhdin perejshla pid orudu grafiv Cilli Protyagom nastupnih stolit u Varazhdini bulo dekilka senjoriv najvplivovishimi z yakih buli Frankopani markgraf en yakij zbuduvav ratushu ostannim buv baron Ivan Ungnad yakij pidsiliv isnuyuche ukriplennya Naprikinci XVI stolittya graf en stav jogo vlasnikom zajnyavshi spadkove stanovishe prefektiv Varazhdina zhupana a fortecya zalishalasya u vlasnosti rodini Erdod do 1925 roku V 1756 roci ban en ogolosiv Varazhdin oficijnoyu rezidenciyeyu i Varazhdin stav stoliceyu vsiyeyi Horvatiyi Tut zasidali horvatskij sabor ta korolivska horvatska rada zasnovana imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu Periodi Reformaciyi ta Kontrreformaciyi mali velikij vpliv na Varazhdin Yezuyiti zasnuvali shkolu gimnaziyu ta budinok yezuyitiv zbudovano cerkvi ta inshi sporudi u stili baroko U XVIII stolitti Varazhdin buv rezidenciyeyu bagatoh horvatskih dvoryan a v 1756 roci stav administrativnim centrom Horvatiyi Pozhezha 1776 roku znishila bilshu chastinu mista v rezultati chogo administrativni ustanovi povernulisya do Zagreba Varazhdin buv administrativnim centrom Varazhdinskoyi zhupaniyi Korolivstva Horvatiya Slavoniya u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi pid orudoyu Korolivstva Ugorshina pislya kompromisu 1867 roku U XIX stolitti Varazhdin bulo povnistyu perebudovano i rozshireno procvitali remesla ta torgivlya a zgodom i virobnictvo shovku ta cegli Zasnovano teatr muzichnu shkolu pozhezhnu chastinu U HH stolitti Varazhdin peretvorivsya na promislovij centr Pivnichno Zahidnoyi Horvatiyi Z poyavoyu Yugoslaviyi misto spochatku vhodilo do Zagrebskoyi oblasti a potim do Savskoyi banovini Virobnictvo tekstilyu Tivar bulo zasnovano v 1918 roci U chasi NDH misto bulo administrativnim centrom velikoyi zhupi Zagir ya 12 lipnya 1941 roku Varazhdin ogoloshenij ustashami en stav pershim mistom u Horvatiyi yakij otrimav cyu vidznaku Pid chas horvatskoyi vijni za nezalezhnist 1991 roku u Varazhdini baza Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi en sho prizvelo do minimalnoyi kilkosti zhertv i zabezpechilo zbroyeyu vartistyu 600 mln dolariv horvatsku armiyu EkonomikaNini Varazhdin velikij promislovij centr Horvatiyi U misti rozvinuta tekstilna harchova promislovist ta galuz IT Tut roztashovanij velikij molokozavod Vindiya vidoma tekstilna fabrika Varteks sho dala nazvu futbolnij komandi vishoyi ligi Varteks Varazhdin NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 46 946 osib 6 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 38 839 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Varazhdin do gromadi takozh vhodyat Chrnec Bishkupeckij Donij Kuchan Goyanec Gornij Kuchan Hrashicya Yalkovec Kuchan Marof Polyana Bishkupecka ZbelavaKlimatSerednya richna temperatura stanovit 10 38 C serednya maksimalna 25 07 C a serednya minimalna 6 44 C Serednya richna kilkist opadiv 872 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 5 30 7 32 11 97 16 54 21 68 25 07 24 44 23 71 19 48 14 40 8 53 4 51 Serednya temperatura C 0 57 1 44 6 09 10 68 15 82 19 21 20 57 19 84 15 62 10 54 4 66 0 66 Serednij minimum C 6 44 4 43 0 24 4 78 9 93 13 34 16 71 15 97 11 74 6 68 0 79 3 23 Norma opadiv mm 42 45 57 69 74 100 90 94 84 81 78 58 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 1 90 2 16 2 50 2 50 2 38 2 10 2 00 1 80 1 80 1 90 2 00 2 00 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4025 6761 10512 14881 18933 20801 21374 18573 13832 8627 4500 3232 Dzherelo Osvita i kulturaVarazhdin kulturnij i osvitnij centr krayini U misti ye teatr miskij muzej roztashovanij u Staromu misti jogo filiya Entomologichnij muzej u palaci Gercer muzichna shkola medichne uchilishe tehnikumi elektrotehnichnij ta elektromashinobuduvannya tekstilnij geotehnichnij i politehnichnij instituti filiya Zagrebskogo universitetu z 2 fakultetami Geotehnichnim ta Organizaciyi i IT ta in Varazhdin slavitsya svoyimi vechorami muziki baroko yaki zbirayut vikonavciv i sluhachiv z bagatoh krayin Koncerti prohodyat u starovinnih cerkvah i zamkah mista Odniyeyu z najvidomishih shorichnih podij sho prityaguye tisyachi turistiv ye Shpancirfest Spancirfest festival vulichnih artistiv Z vidomih kulturnih zahodiv slid zgadati Trash Film Festival Mizhnarodnij kinofestival malobyudzhetnih bojovikiv i sporidnenih zhanriv Kulturno istorichnoyu prinadoyu Varazhdina ye bezperechno Varazhdinska gromadyanska gvardiya yaka shosuboti nese vartu pered miskoyu ratusheyu bere uchast u ceremoniyah na vazhlivih miskih ta okruzhnih yuvileyah tosho Za 40 kilometriv vid mista visochit krasivij neogotichnij zamok Trakoshchan SportU misti ye Palac sportu Varazdin Arena rozvivayutsya taki vidi sportu yak futbol gandbol basketbol volejbol tenis hokej borotba vodne polo badminton velosport ta in Miscevij futbolnij klub Varteks Varazdin vistupaye u pershij horvatskij lizi Svoyi matchi vin graye na stadioni NK Varteks Vidomi postatiVatroslav Yagich horvatskij lingvist paleograf i arheograf literaturoznavec istorik filolog slavist horvatskij etnografichnij diyach Mikloshich Frano slovenskij avstrijskij movoznavec Viznachni miscyaVarazhdin ye najkrashe zberezhenim i najbagatshim miskim kompleksom u kontinentalnij Horvatiyi Stare misto fortecya zrazok serednovichnih oboronnih budivel Budivnictvo rozpochalosya v 14 stolitti a v nastupnomu stolitti dodalisya okrugli vezhi harakterni dlya gotichnoyi arhitekturi Horvatiyi Sogodni v nomu roztashovanij Miskij muzej Fortecya zobrazhena na reversi horvatskoyi banknoti 5 kun vipushenoyi v 1993 ta 2001 rokah Galereya davnih tav suchasnih majstriv roztashovana u palaci Sermazh pobudovanomu u stili rokoko v 1750 roci V 1523 roci markgraf Georg Brandenburzkij pobuduvav ratushu v stili piznogo baroko z gerbom Varazhdina bilya pidnizhzhya vezhi ratusha diye do sogodennya Shosuboti provoditsya ceremoniya zmini varti Sobor u Varazhdini kolishnya yezuyitska cerkva buv pobudovanij v 1647 roci i viriznyayetsya svoyim vhodom u stili baroko vivtarem XVIII stolittya ta kartinami U misti ye bagato palaciv ta budinkiv u stili baroko ta rokoko Varto okremo zgadati Varzhdinskij Horvatskij nacionalnij teatr pobudovanij u 1873 r za proektom videnskih arhitektoriv Germana Gelmera ta Ferdinanda Felnera Festival barokovoyi muziki shorichno provoditsya u Varazhdini z 1971 roku ta privablyuye deyakih najkrashih muzikantiv ta yihnih shanuvalnikiv z Horvatiyi ta svitu Vidviduvacham rekomenduyetsya takozh istorichnij vulichnij festival Shpancir fest sho veresnya U misti ye svoya stara miska gvardiya pid nazvoyu Purgari sho bere uchast u riznih miskih ceremoniyah a takozh na shotizhnevij ceremoniyi zmini ohoronciv pered ratusheyu Stare misto Starij grad Zapovidnik Stare misto odin z najbilshih pam yatok mista Varazhdin i odna z najbilshih turistichnih viznachnih pam yatok Vin roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini centra mista Sogodni ye pid orudoyu miskogo muzeyu Varazhdina Upershe zgaduyetsya z 12 stolitti i vvazhayetsya centrom zhittya zhupaniyi Varazhdin Protyagom stolit utrimuvalis chislenni zmini vlasnosti ta rekonstrukciyi Stare misto bulo predstavlene na sogodni neisnuyuchij kupyuri v 5 kun Na kupyuri bulo dzerkalno zobrazheno faktichnij zovnishnij viglyad zapovidnika Cerkvi ta monastiri Parafiyalna cerkva Svyatogo Mikolaya Yezuyitskij koledzh ta cerkva Svyatoyi Mariyi sogodni Kafedralnij sobor Franciskanskij monastir ta cerkva svyatogo Ivana Hrestitelya Ursulinskij zhinochij monastir ta cerkva Rizdva Hristovogo Kapucinskij monastir ta cerkva Svyatoyi Trijci Kaplicya Svyatogo Floriana Kaplicya Svyatogo Vita Kaplicya svyatih Fabiana i Sebastyana Kaplicya Svyatogo Roha en Barokovi palaci Ratusha Buzhanskij palac Palac en Palac Eggershdorferiv Palac Erdodi Palac Erdodi en Palac Gerzeriv Palac Ginterholzeriv Palac Yankovichej Palac en Palac Varazhdinskoyi zhupaniyi Palac Zagrebskogo Kaptolu Palac Patachichiv Palac Patachichiv Puttariv Palac Petkovichiv Palac Prinskih Prasinski Shermage Sadiba Polin Varazhdinskij cvintar Cvintar datuyetsya 1773 rokom i vin buv zvichajnim miscem do 1905 roku koli u Germana Gallera vinikla ideya zrobiti jogo bilsh podibnim do parku z velikimi derevami ta aleyami shob gromadyani mogli progulyatisya Rekonstrukciya kladovisha bula zdijsnena mizh 1905 ta 1947 rokami i jogo suchasnij landshaft ta arhitektura datuyutsya cimi robotami Takozh turistichni miscya fortecya Stari Grad Stare misto bila sporuda XVI storichchya palac XVII storichchya u yakomu rozmistilas Galereya mistectv franciskanskij majdan Franjevacki Trg franciskanska cerkva Sv Ioanna Hrestitelya z freskami XVIII storichchya plosha korolya Tomislava ratusha datovana 1553 m rokom dim Yakkominta stara konditerska kramnicya Sobor Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi z 1646 r Entomologichnij muzejTransportAvtotransport Poruch iz Varazhdinom prohodit en sho spoluchaye Zagreb ta Chakovec kordon Ugorshini Takozh poryad iz Varazhdinom prolyagaye en Zaliznicya ye kincevoyu troh zaliznichnih linij en do Golubovcya en do Dalya cherez Koprivnicyu Viroviticyu ta Osiyek ta en do Zagreba GalereyaStare misto Panorama mista Centralnij varazhdinskij majdan vidomij u narodi yak Korzo Parafiyalna cerkva Sv Mikolaya u Varazhdini Kolishnya cerkva yezuyitiv nini sobor Varazhdina Palac Gercer Palac PatachichPrimitkiHrvatski jezicni portal Varazdin HJP Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 U altajskih neandertalciv znajdeno geni arhayichnih sapiyensiv a u denisovciv geni gejdelberzkih lyudej Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020 Tom Higham et al Revised direct radiocarbon dating of the Vindija G1 Upper Paleolithic Neandertals In PNAS Band 103 Nr 3 2006 S 553 557 Varazdin history varazdin hr Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2013 2001 Holokaust u Zagrebu Croatian Zagreb Croatia Novi liber s 260 ISBN 978 9 53604 519 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 07 chervnya 2018 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 07 chervnya 2018 Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 07 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 3 chervnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Croatian National Bank Arhivovano 6 travnya 2009 u Wayback Machine Features of Kuna Banknotes Arhivovano 6 travnya 2009 u Wayback Machine 5 kuna Arhivovano 6 travnya 2009 u Wayback Machine 1993 issue amp 5 kuna Arhivovano 6 travnya 2009 u Wayback Machine 2001 issue Retrieved on 30 March 2009 Portal Horvatiya PosilannyaSajt mista Arhivovano 29 travnya 2012 u Wayback Machine Sajt Fabriki Varteks Arhivovano 10 lyutogo 2009 u Wayback Machine