Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франьо Франц Мі клошич Миклосич Мікльосіч нім Franz von Miklosich 20 листопада 1813 Радомерщак 7 березня 1891 Відень сло

Міклошич Франьо

Міклошич Франьо

Франьо (Франц) Мі́клошич (Миклосич, Мікльосіч) (нім. Franz von Miklosich, 20 листопада 1813, Радомерщак — 7 березня 1891, Відень) — словенський, австрійський мовознавець. Вважається основоположником школи порівняльно-історичного вивчення граматики слов'янських мов, одним із найвизначніших представників славістики XIX століття. Вчитель Євгена Желехівського та Степана Смаль-Стоцького.

Франьо Міклошич
image
Франьо Міклошич
ПсевдоМиклосич, Франц Міклошич
Народився20 листопада 1813(1813-11-20)
Радомерщак, Лютомер, Словенія[1][2]
Помер7 березня 1891(1891-03-07) (77 років)
Відень, Австро-Угорщина[1][2]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Підданствоimage Австрійська імперія → image Австро-Угорщина
Національністьсловенець
Діяльністьмовознавець, громадський діяч
Відомий завдякимовознавець
Alma materҐрацький університет і Віденський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовсловенська[3][4], албанська, румунська, ромська, сербохорватська і німецька[4]
ЗакладВіденський університет і Ґрацький університет
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, d, Австрійська академія наук, Академія надписів та красного письменства (1890)[5], Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Прусська академія наук
Суспільний станаристократія
Титулграф
Посадаd
Нагороди
image

d (1857)

 image

Життєпис

Народився в селі Радомерщак поблизу Лютомера в Нижній Штирії, нині громада Лютомер, Помурський регіон, Словенія.

Навчався в гімназіях Вараждина, Марибора. Отримав ступінь доктора філософії в університеті Ґраца, де деякий час викладав; переїхав до Відня, став доктором юриспруденції. Незабаром повністю присвятив себе вивченню слов'янських мов. Працював у Віденській бібліотеці під керівництвом Ерне Копітара. Першою значною науковою працею Ф. Міклошича був коментар до «Порівняльної граматики…» Франца Боппа про зв'язки санскриту зі слов'янськими мовами.

1848 року ненадовго включився в політичне життя (голова віденського товариства «Словенія», співзасновник програми «Об'єднана Словенія», депутат верхньої палати ). 1849 року став на чолі щойно створеної кафедри слов'янських мов Віденського університету. З 1851 року академік Віденської академії наук. У 1854-55 роках — ректор Віденського університету.

Фундаментальна праця Ф. Міклошича у 4 томах, опублікована в 1852-75 роках. Пізніше 1 і 3 томи були повністю перероблені, вийшли другим виданням відповідно у 1879 і 1876 роках. Крім слов'янських мов, досліджував романські, албанську, грецьку, циганську, брав участь у створенні літературної словенської мови.

З 1882 року у Віденському університеті учнем Франьо Міклошича був мовознавець, педагог, визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини Степан Смаль-Стоцький (1885 року той у нього габілітувався).

Контактував з українським церковним, громадсько-політичним діячем, одним із засновників Головної Руської Ради Михайлом Малиновським. Підтримав з Павелом Йозефом Шафариком Івана Борисикевича, Рудольфа Моха, Михайла Куземського, Івана Федоровича, Григорія Шашкевича, які протестували проти рішення Аґенора Ґолуховського (старшого) в 1859 році про введення латинської азбуки в українське письмо (було скасоване 1861 року).

Доробок

  • Lexicon linguae Slovenicae veteris dialecti. — Vindobonae, 1850 (лат.)
  • Vergleichende Grammatik der slavischen Sprachen. 1. Lautenlehre, Wien 1852 (1879); Stammbildungslehre, Wien 1875. 3. Wortbildungslehre, Wien 1876 4. Syntx, Wien 1868—1874 (нім.)
  • Vergleichende Formenlehre der slavischen Sprachen. — Wien, 1856 (нім.)
  • Die Sprache der Bulgaren in Siebenbrgen / / DAWW 8. — 1856. — S. 105—146 (нім.)
  • Die Bildung der slavischen Personennamen, 1860 (нім.)
  • Lexicon Palaeuslovenico-graeco-latinum, Vindobonae 1862 — 65 (нім.)
  • Die Legende vom hl. Cyrillus. — Wien 1870 (нім.)
  • Geschichte der Lautbezeichnung im Bulgarischen. — Wien, 1883 (нім.)
  • Monumenta Serbica Spectantia Historiam Serbiae, Bosniae, Ragusii, 1858 (лат.)
  • Etymologisches Wörterbuch der slavischen Sprachen. — Wien, 1886 (нім.)
  • Über die Mundarten und Wanderungen der Zigeuner Europas, 12 частини. — 1872 — 80 (нім.)

Відзнаки

За працю, заслуги перед науковим товариством отримав титул графа, почесне громадянство міста Лютомера.

Примітки

  1. Миклошич Франц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
    d:Track:Q15975890d:Track:Q15977604
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  6. [Славяньске товариство имени Миклосича. — Зміст ч. 2 «Правди»] // Zbruč.
  7. Сімович В. Наукова діяльність академіка Смаль-Стоцького // Діло. — 1938. — 15 вер.
  8. Желехівський Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 2. — С. 667.
  9. Кисілевський К. Українознавчі праці акад. Степана Смаль-Стоцького // Записки НТШ. — 1960. — Т. CLXXII. — C. 28-69.
  10. Ігор Дуда. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 451
  11. Барна В., Паньків Є. Азбучна війна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 30. — .

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frano Franc Mi kloshich Miklosich Miklosich nim Franz von Miklosich 20 listopada 1813 Radomershak 7 bereznya 1891 Viden slovenskij avstrijskij movoznavec Vvazhayetsya osnovopolozhnikom shkoli porivnyalno istorichnogo vivchennya gramatiki slov yanskih mov odnim iz najviznachnishih predstavnikiv slavistiki XIX stolittya Vchitel Yevgena Zhelehivskogo ta Stepana Smal Stockogo Frano MikloshichFrano MikloshichPsevdoMiklosich Franc MikloshichNarodivsya20 listopada 1813 1813 11 20 Radomershak Lyutomer Sloveniya 1 2 Pomer7 bereznya 1891 1891 03 07 77 rokiv Viden Avstro Ugorshina 1 2 PohovannyaVidenskij centralnij cvintarPiddanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistslovenecDiyalnistmovoznavec gromadskij diyachVidomij zavdyakimovoznavecAlma materGrackij universitet i Videnskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiZnannya movslovenska 3 4 albanska rumunska romska serbohorvatska i nimecka 4 ZakladVidenskij universitet i Grackij universitetChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv d Avstrijska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1890 5 Peterburzka akademiya nauk Bolgarska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk i Prusska akademiya naukSuspilnij stanaristokratiyaTitulgrafPosadadNagorodid 1857 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Radomershak poblizu Lyutomera v Nizhnij Shtiriyi nini gromada Lyutomer Pomurskij region Sloveniya Navchavsya v gimnaziyah Varazhdina Maribora Otrimav stupin doktora filosofiyi v universiteti Graca de deyakij chas vikladav pereyihav do Vidnya stav doktorom yurisprudenciyi Nezabarom povnistyu prisvyativ sebe vivchennyu slov yanskih mov Pracyuvav u Videnskij biblioteci pid kerivnictvom Erne Kopitara Pershoyu znachnoyu naukovoyu praceyu F Mikloshicha buv komentar do Porivnyalnoyi gramatiki Franca Boppa pro zv yazki sanskritu zi slov yanskimi movami 1848 roku nenadovgo vklyuchivsya v politichne zhittya golova videnskogo tovaristva Sloveniya spivzasnovnik programi Ob yednana Sloveniya deputat verhnoyi palati 1849 roku stav na choli shojno stvorenoyi kafedri slov yanskih mov Videnskogo universitetu Z 1851 roku akademik Videnskoyi akademiyi nauk U 1854 55 rokah rektor Videnskogo universitetu Fundamentalna pracya F Mikloshicha u 4 tomah opublikovana v 1852 75 rokah Piznishe 1 i 3 tomi buli povnistyu pererobleni vijshli drugim vidannyam vidpovidno u 1879 i 1876 rokah Krim slov yanskih mov doslidzhuvav romanski albansku grecku cigansku brav uchast u stvorenni literaturnoyi slovenskoyi movi Z 1882 roku u Videnskomu universiteti uchnem Frano Mikloshicha buv movoznavec pedagog viznachnij gromadsko politichnij kulturnij ekonomichnij diyach Bukovini Stepan Smal Stockij 1885 roku toj u nogo gabilituvavsya Kontaktuvav z ukrayinskim cerkovnim gromadsko politichnim diyachem odnim iz zasnovnikiv Golovnoyi Ruskoyi Radi Mihajlom Malinovskim Pidtrimav z Pavelom Jozefom Shafarikom Ivana Borisikevicha Rudolfa Moha Mihajla Kuzemskogo Ivana Fedorovicha Grigoriya Shashkevicha yaki protestuvali proti rishennya Agenora Goluhovskogo starshogo v 1859 roci pro vvedennya latinskoyi azbuki v ukrayinske pismo bulo skasovane 1861 roku DorobokLexicon linguae Slovenicae veteris dialecti Vindobonae 1850 lat Vergleichende Grammatik der slavischen Sprachen 1 Lautenlehre Wien 1852 1879 Stammbildungslehre Wien 1875 3 Wortbildungslehre Wien 1876 4 Syntx Wien 1868 1874 nim Vergleichende Formenlehre der slavischen Sprachen Wien 1856 nim Die Sprache der Bulgaren in Siebenbrgen DAWW 8 1856 S 105 146 nim Die Bildung der slavischen Personennamen 1860 nim Lexicon Palaeuslovenico graeco latinum Vindobonae 1862 65 nim Die Legende vom hl Cyrillus Wien 1870 nim Geschichte der Lautbezeichnung im Bulgarischen Wien 1883 nim Monumenta Serbica Spectantia Historiam Serbiae Bosniae Ragusii 1858 lat Etymologisches Worterbuch der slavischen Sprachen Wien 1886 nim Uber die Mundarten und Wanderungen der Zigeuner Europas 12 chastini 1872 80 nim VidznakiZa pracyu zaslugi pered naukovim tovaristvom otrimav titul grafa pochesne gromadyanstvo mista Lyutomera PrimitkiMikloshich Franc Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Slovenska biografija Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti ISSN 2350 5370 d Track Q15975890d Track Q15977604 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https aibl fr academiciens depuis 1663 Slavyanske tovaristvo imeni Miklosicha Zmist ch 2 Pravdi Zbruc Simovich V Naukova diyalnist akademika Smal Stockogo Dilo 1938 15 ver Zhelehivskij Yevgen Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 S 667 Kisilevskij K Ukrayinoznavchi praci akad Stepana Smal Stockogo Zapiski NTSh 1960 T CLXXII C 28 69 Igor Duda Goluhovskij Agenor Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 451 Barna V Pankiv Ye Azbuchna vijna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 30 ISBN 966 528 197 6 DzherelaO G Mikloshich Miklosich Frano Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 4 S 1574 Miklosich Franc Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 993 1000 ekz

Дата публікації:
Топ