Загребська область (хорв. Zagrebačka oblast) — адміністративно-територіальна одиниця першого рівня в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців. Існувала в 1922—1929 роках із центром у Загребі. Заснована Постановою про поділ країни на області від 26 червня 1922, якою було реорганізовано Королівство СХС. Розформована Законом про назву і поділ Королівства на адміністративні території від 3 жовтня 1929.
Загребська область | |
---|---|
Zagrebačka oblast | |
| |
Загребська область на адміністративній карті Королівства СХС (виділена червоним) | |
Адм. центр | Загреб |
Країна | Королівство Сербів, Хорватів і Словенців |
Населення | |
- повне | |
Площа | |
- повна | |
Дата заснування | 1922 |
Дата ліквідації | 1929 |
Великий жупан | Міле Крамарич |
Голова обласного комітету | Степан Радич |
Історія
Постановою про поділ країни на області від 26 червня 1922 та одночасно ухваленим «Законом про районне та обласне самоврядування» (SN № 92/1922), на підставі ст. 95 Конституції 1921 року Королівство СХС було поділено на 33 області, однією із яких стала Загребська, що територіально включала колишні Загребську і Вараждинську жупанії. Як і інші області, почала діяти лише в 1924 році, коли було призначено великого жупана (представника центральної влади), яким став Міле Крамарич. Великий жупан мав власний, керівний апарат, що ділився на 12 чи 13 підпорядкованих йому відділів. Спочатку області були лише територіальними підрозділами державної влади, а обласне самоврядування, яке здійснювалося через обласну скупщину та обласний комітет, було створено тільки після проведення обласних виборів на початку 1927 року. На чолі обласного комітету Загребської області став голова ХСП Степан Радич. Він розглядав обласне самоврядування як надзвичайну нагоду протистояти централізму і вважав, що таким чином можна впливати на економічний, фінансовий та культурно-освітній розвиток як цієї області, так і хорватських земель загалом. Положення Закону про обласне та районне самоврядування давали областям право на об'єднання задля досягнення певних спільних цілей у межах їхнього самоврядування. Радич намагався надати Загребській області більш вираженого хорватського характеру, що знайшло свій вияв у її гербі, який складався зі щита у формі шахівниці, оточеного вінком, витканим із пшеничних колосків. Цей герб був на печатках органів самоврядування, тобто на друкованих заголовках меморандумів цих органів. На печатці Загребської обласної скупщини хорватський картатий герб складався з 25 полів із початковим червоним полем. Запровадження диктатури та скасування областей у 1929 р. перервало подальше використання описаного герба. Цей же герб з'явився у другій половині 1930-х років на картонній обкладинці «Зібрання творів доктора Антуна Радича». Жодна інша область на етнічних хорватських землях не мала власного герба.
З ухваленням Закону про внесення змін до «Закону про муніципалітети та обласні самоврядування» в 1929 р. обласні скупщини та обласні комітети було розпущено, а великі жупани зобов'язувалися призначити комісарів обласного самоврядування, які перебрали б на себе повноваження скупщин і комітетів. Компетенція комісарів визначалася «Постановою про роботу комісарів обласного самоврядування» від 20 січня 1929 року. Комісар перебував під безпосереднім наглядом великого жупана. Комісари припинили свою діяльність 15 листопада 1929 р., коли їхні повноваження перейшли до бановин, утворених «Законом про назву і поділ Королівства» від 3 жовтня 1929 р. Після цього територія Загребської області ввійшла в Савську бановину. З 16 листопада 1929 р. області були «областями у стані ліквідації», а крайній строк ліквідації всіх органів самоврядування встановлювався на 4 грудня 1929 р.
Обласні вибори
Вибори в області відбулися лише раз 23 січня 1927 р.
Партії та коаліції | Всього депутатів | Від Загреба | Відсоток у скупщині | |
---|---|---|---|---|
Хорватська селянська партія | 70 | 4 | 87,5% | |
Самостійна демократична партія | 3 | 1 | 3,75% | |
Хорватська федералістська селянська партія | 3 | 3 | 3,75% | |
Незалежна робітнича партія (комуністи) | 2 | 2 | 2,5% | |
Хорватська партія права | 1 | 1 | 1,25% | |
Незалежні | 1 | - | 1,25% | |
Загалом | 80 | 11 | 100,0% |
Примітки
- Ljubo Boban: Hrvatske granice od 1918. do 1993. godine, Školska knjiga, Zagreb/ HAZU, Zagreb, Zagreb, 1993., III. izd., str. 23., 24., 27. i 30.
- (srp.) Administrativna podela zemlje na oblasti 26.04.1922. god. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)
- Jareb, Mario. Hrvatski nacionalni simboli, 1. izd., Alfa, Hrvatski institut za povijest, Zagreb, 2010., 192 str. [ 23 вересня 2021 у Wayback Machine.],
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 25 травня 2020.
- Paulina Radonjić Vranjković (грудень 2008). [Муніципальні та парламентські вибори у Загребі 1927 року]. Журнал — Інститут історії Хорватії (хорватською) . Інститут історії Хорватії філософського факультету Загребського університету. 40 (1): 249—274. ISSN 0353-295X. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 30 січня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagrebska oblast horv Zagrebacka oblast administrativno teritorialna odinicya pershogo rivnya v Korolivstvi Serbiv Horvativ i Slovenciv Isnuvala v 1922 1929 rokah iz centrom u Zagrebi Zasnovana Postanovoyu pro podil krayini na oblasti vid 26 chervnya 1922 yakoyu bulo reorganizovano Korolivstvo SHS Rozformovana Zakonom pro nazvu i podil Korolivstva na administrativni teritoriyi vid 3 zhovtnya 1929 Zagrebska oblastZagrebacka oblastZagrebska oblast na administrativnij karti Korolivstva SHS vidilena chervonim Zagrebska oblast na administrativnij karti Korolivstva SHS vidilena chervonim Adm centr ZagrebKrayina Korolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivNaselennya povnePlosha povnaData zasnuvannya 1922Data likvidaciyi 1929Velikij zhupan Mile KramarichGolova oblasnogo komitetu Stepan RadichIstoriyaStepan Radich Postanovoyu pro podil krayini na oblasti vid 26 chervnya 1922 ta odnochasno uhvalenim Zakonom pro rajonne ta oblasne samovryaduvannya SN 92 1922 na pidstavi st 95 Konstituciyi 1921 roku Korolivstvo SHS bulo podileno na 33 oblasti odniyeyu iz yakih stala Zagrebska sho teritorialno vklyuchala kolishni Zagrebsku i Varazhdinsku zhupaniyi Yak i inshi oblasti pochala diyati lishe v 1924 roci koli bulo priznacheno velikogo zhupana predstavnika centralnoyi vladi yakim stav Mile Kramarich Velikij zhupan mav vlasnij kerivnij aparat sho dilivsya na 12 chi 13 pidporyadkovanih jomu viddiliv Spochatku oblasti buli lishe teritorialnimi pidrozdilami derzhavnoyi vladi a oblasne samovryaduvannya yake zdijsnyuvalosya cherez oblasnu skupshinu ta oblasnij komitet bulo stvoreno tilki pislya provedennya oblasnih viboriv na pochatku 1927 roku Na choli oblasnogo komitetu Zagrebskoyi oblasti stav golova HSP Stepan Radich Vin rozglyadav oblasne samovryaduvannya yak nadzvichajnu nagodu protistoyati centralizmu i vvazhav sho takim chinom mozhna vplivati na ekonomichnij finansovij ta kulturno osvitnij rozvitok yak ciyeyi oblasti tak i horvatskih zemel zagalom Polozhennya Zakonu pro oblasne ta rajonne samovryaduvannya davali oblastyam pravo na ob yednannya zadlya dosyagnennya pevnih spilnih cilej u mezhah yihnogo samovryaduvannya Radich namagavsya nadati Zagrebskij oblasti bilsh virazhenogo horvatskogo harakteru sho znajshlo svij viyav u yiyi gerbi yakij skladavsya zi shita u formi shahivnici otochenogo vinkom vitkanim iz pshenichnih koloskiv Cej gerb buv na pechatkah organiv samovryaduvannya tobto na drukovanih zagolovkah memorandumiv cih organiv Na pechatci Zagrebskoyi oblasnoyi skupshini horvatskij kartatij gerb skladavsya z 25 poliv iz pochatkovim chervonim polem Zaprovadzhennya diktaturi ta skasuvannya oblastej u 1929 r perervalo podalshe vikoristannya opisanogo gerba Cej zhe gerb z yavivsya u drugij polovini 1930 h rokiv na kartonnij obkladinci Zibrannya tvoriv doktora Antuna Radicha Zhodna insha oblast na etnichnih horvatskih zemlyah ne mala vlasnogo gerba Z uhvalennyam Zakonu pro vnesennya zmin do Zakonu pro municipaliteti ta oblasni samovryaduvannya v 1929 r oblasni skupshini ta oblasni komiteti bulo rozpusheno a veliki zhupani zobov yazuvalisya priznachiti komisariv oblasnogo samovryaduvannya yaki perebrali b na sebe povnovazhennya skupshin i komitetiv Kompetenciya komisariv viznachalasya Postanovoyu pro robotu komisariv oblasnogo samovryaduvannya vid 20 sichnya 1929 roku Komisar perebuvav pid bezposerednim naglyadom velikogo zhupana Komisari pripinili svoyu diyalnist 15 listopada 1929 r koli yihni povnovazhennya perejshli do banovin utvorenih Zakonom pro nazvu i podil Korolivstva vid 3 zhovtnya 1929 r Pislya cogo teritoriya Zagrebskoyi oblasti vvijshla v Savsku banovinu Z 16 listopada 1929 r oblasti buli oblastyami u stani likvidaciyi a krajnij strok likvidaciyi vsih organiv samovryaduvannya vstanovlyuvavsya na 4 grudnya 1929 r Oblasni viboriVibori v oblasti vidbulisya lishe raz 23 sichnya 1927 r Partiyi ta koaliciyi Vsogo deputativ Vid Zagreba Vidsotok u skupshiniHorvatska selyanska partiya 70 4 87 5 Samostijna demokratichna partiya 3 1 3 75 Horvatska federalistska selyanska partiya 3 3 3 75 Nezalezhna robitnicha partiya komunisti 2 2 2 5 Horvatska partiya prava 1 1 1 25 Nezalezhni 1 1 25 Zagalom 80 11 100 0 PrimitkiLjubo Boban Hrvatske granice od 1918 do 1993 godine Skolska knjiga Zagreb HAZU Zagreb Zagreb 1993 III izd str 23 24 27 i 30 srp Administrativna podela zemlje na oblasti 26 04 1922 god 4 bereznya 2016 u Wayback Machine hor Jareb Mario Hrvatski nacionalni simboli 1 izd Alfa Hrvatski institut za povijest Zagreb 2010 192 str 23 veresnya 2021 u Wayback Machine ISBN 978 953 297 230 6 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 25 travnya 2020 Paulina Radonjic Vranjkovic gruden 2008 Municipalni ta parlamentski vibori u Zagrebi 1927 roku Zhurnal Institut istoriyi Horvatiyi horvatskoyu Institut istoriyi Horvatiyi filosofskogo fakultetu Zagrebskogo universitetu 40 1 249 274 ISSN 0353 295X Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 30 sichnya 2012