Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воло́ське князівство (рум. Țara Românească, рум. кирил. Цѣ́ра Рꙋмѫнѣ́скъ; лат. Valachia) — князівство на північ від Дунаю і на південь від Карпат, що існувало там з середини XIV століття до 1859 року, коли вона була об'єднана з Молдовським князівством в Об'єднане князівство Волощини і Молдови. У XV столітті потрапила у феодальну залежність від Османської імперії. З XVIII століття в країні встановлений фанаріотський режим. Назва волоського горіха походить від назви цього краю.
| Цѣра Рȣмѫнѣскъ Князівство Волощина | |||||
| васал османської імперії (1415 – 19 ст.) протекторат Російської імперії (18 – 19 ст.) | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Кимпулунг-Мусчел, Куртя-де-Арджеш 1317—1418 Тирговіште 1418—1659 Бухарест 1659—1859 | ||||
| Мови | середньоболгарська, церковнослов'янська (на початку офіційна), Румунська мова (у широкому вжитку, пізніше офіційна) | ||||
| Форма правління | Князівство | ||||
| воєвода, господар | |||||
| - 1310-52 (перший) | Басараб І | ||||
| - 1859-62 (останній) | Александру Йоан Куза | ||||
| Історія | |||||
| - Об'єднання під владою Бесараба І | 1330 | ||||
| - Мехмед I відновив Османську владу | 1419 | ||||
| - і | 1593-1621 | ||||
| - Договори: - Кючук-Кайнарджійський - Едірнський | 21 липня 1774 14 вересня 1829 | ||||
| - | 1834-35 | ||||
| - Унія: - з Молдовським князівством | 5 February 1859 (24 Jan ) | ||||
| |||||
Назва
- Валахія (лат. Valachia; рум. Valahia, МФА: [vaˈlahi.a]; англ. Wallachia, Walachia) — «країна валахів (волохів)»
- Влахія (нім. Wlachia)
- Волоська земля (ст.-укр. Волошская земля)
- Волощина (пол. Wołoszczyzna), Волохія
- Румунія (рум. Цѣра Рȣмѫнѣскъ, Ţara Românească, [ˈt͡sara romɨˈne̯askə])
- Ефлак (тур. Eflak) — назва Волощини в Оттоманській імперії
- Угровлахія (церк.-слов. Угровлахія), або Угро-Власька земля (церк.-слов. Землѧ Ѹгровлахїиска, Угро-Влахїйская земля) — у документах Мірчі I.
- Князівство Мунтенії й Олтенії (Muntenia i Oltenia)
- Куманія (лат. Cumania)
- Гавашалфелд, або Гірська земля (угор. Havasalföld, [ˈhɒvɒʃɒlføld])
Історія
Після відходу римлян (III століття) землі Румунії протягом декількох століть були об'єктом вторгнень готів, гунів, аварів, слов'ян та інших народів. Романізоване населення Середнього і Нижнього Подунав'я в східнослов'янських джерелах називалося волохами. Значна його частина в IX—X століттях прийняла християнство східного обряду. На цих територіях утворилися пізніше Волоське і Молдавське князівства. Разом з християнством поширилася слов'янська писемність, внаслідок чого староболгарська мова аж до середини XVIII століття залишалась тут офіційною мовою церкви та державного діловодства.
Вже в X—XI століттях на території сучасної Румунії стали виникати земельні володіння (кнезати), власники яких називалися по-слов'янськи князями. Проте більшість сільського населення аж до XIV століття складали вільні общинники.
За історичними літописами князівство було створено Басарабом I в 1330 році, який повстав проти угорського короля Карла Роберта та захопив землі по обох берегах річки Олт і зробив столицею своїх володінь Кимпулунг-Мусчел. Басараб I відмовився передати Угорщині землі Фагараш, Алмаші та Дробета-Турну-Северин та розбив Карла Роберта в битві при Посаді (1330). У 1334 році ногайці захоплюють Кілію, і правління Басараба I припинилося.
У 1358 році угорці захопили землі на південь від Дунаю і змусили волоського правителя визнати свій сюзеренітет. У 1428 році був укладений мирний договір з турками, що стало початком їхнього панування.
У 1768 році під час російсько-турецької війни (1768—1774) Волощина перейшла під управління Росії, чому сприяло антитурецьке повстання Пірву Кантакузена. Однак міста Бреїла, Джурджу і Турну-Мегуреле залишалися під прямим османським правлінням з 1417 до 1829 року.
Адріанопольський мирний договір 1829 року надав Дунайським князівствам автономію. Валахії були повернуті Бреїла, Джурджу і Турну-Мегуреле. Договір також дозволив Молдовському та Волоському князівствам вільно торгувати з іншими державами. У цей період була відновлена волоська армія (1831), проведена податкова реформа, а також проведені містобудівні роботи в Бухаресті та інших містах. Дунайські князівства з 1829 року перебували під контролем Російської імперії. Після закінчення Кримської війни на Паризькому конгресі було прийнято рішення позбавити Російську імперію прав на Волощину і Молдову. Також три південні повіти Бессарабської губернії передавалися Молдовському князівству.
У 1848 році на території Волоського князівства вибухнула революція, яка мала за мету демократизувати суспільство та провести реформи на користь селян (на той час селянське питання гостро стояло у обох Дунайських князівствах). Народні заворушення розпочалися 9 червня, згодом охопивши Бухарест. 11 червня влада в країні перейшла до тимчасового уряду. Влітку влада ще належала революційному урядові, але ситуація була вкрай критичною. Країна пережила декілька невдалих державних переворотів, влаштованих боярами.
13 вересня до Бухареста наблизилася османська армія Фуад-паші та штурмувала місто. Революція зазнала поразки, вслід за османськими військами до Волощини увійшли російські. Між Росією та Османською імперією був підписаний Балталиманський договір, що значно обмежував автономію Волощини та Молдовського князівства у складі Османської імперії.
Вже після 1849 року румунський національний рух консолідувався. Усвідомивши свої помилки, опозиціонери висунули на перший план об'єднання Дунайських князівств у єдину державу. Проведення ліберальних реформ планувалося румунською інтелігенцією вже на основі майбутньої єдиної держави. Частина інтелігенції повернулася в Дунайські князівства після 1854 року, коли звідти пішли реакційні російські війська. У Яссах та Бухаресті за підтримки Когелнічану видавалися газети «Тімпул», «Стяуа Дунеря», «Роминія літераре» і «Патрія». У газетах центральною темою була культурна єдність князівств і необхідність створення єдиної Румунії. У Дунайських князівствах тим часом склалася складна ситуація. Феодальний лад, який так і не був ліквідований революціями 1848 року, впливав на розвиток цих держав. Низька купівельна спроможність населення, викликана недостатніми доходами і вузькість внутрішнього ринку гальмували розвиток Волощини та Молдови. Юніоністи намагалися досягти своєї мети легальними методами, за допомогою Адунаря Обштяске. Їх противниками стало консервативно налаштоване «велике» боярство і наближені до господарів чиновники. У першу чергу це пояснювалося побоюванням втрати прибуткових місць у владі і лояльності господаря. Бояри побоювалися того, що ліберально налаштовані юніоністи отримають підтримку серед селянства і зможуть позбавити їх землі. Таким чином, після Кримської війни у Волощині та Молдові виникло два протиборчі табори — юніоністи і боярство. Всі політичні суперечки та розбіжності точились навколо створення єдиної румунської держави.
7 липня 1857 року в Молдовському князівстві відбулися вибори в Ад-гок, але більша частина населення їх бойкотувала. У такій ситуації султан змушений був визнати, що Вогориде вибори сфальсифікував, і призначити нові. У результаті других виборів у молдовський Ад-гок пройшло багато представників юніоністського руху. У 1858 році в Парижі відбулося ще одне засідання представників великих держав. Цього разу однією з основних тем став розгляд резолюцій, запропонованих торік диванами Ад-гок. Конгрес тривав з 10 травня до 7 серпня, на ньому була прийнята спеціальна Паризька конвенція про устрій Дунайських князівств. Незважаючи на прийняте рішення, конвенція не була остаточним рішенням румунського національного питання, і те залишалося відкритим. Після того, як Російська імперія програла Кримську війну і вивела свої війська з князівств, ті стали залежними від держав Західної Європи. З Волощини і Молдови на захід вивозилося зерно й сировина для промислового виробництва, тому ті стали залежними від західних капіталів (зокрема британських і французьких). Пізніше Велика Британія і Франція планували знайти для Волощини та Молдови єдиного монарха, лояльного до них, після чого половинчасте об'єднання князівств повинно бути завершено. Конвенція, прийнята в Парижі, не принесла очікуваного юніоністам негайного об'єднання Волощини та Молдови в єдину державу. Вони усвідомили, що боротьбу за об'єднання слід проводити своїми силами, не покладаючись на інші держави. Попри це, юніоністи пізніше скористалися половинчастим об'єднанням князівств, сформувавши на його основі цілісну державу. Союз із Князівством Молдови в 1859 р. у 24 грудня 1861 року став правонаступником князівства Румунії.
Галерея
-
![image]()
1390 -
![image]()
Прапор Волощини у 1600, La Metoposcopia, 1625. -
![image]()
Національний прапор для судноплавства на Дунаї і на морі (1836), Джон Б. Хоббс і J. S. Hobbs -
![image]()
Волощина між XIII - XVI століттями -
![image]()
Волощина на голландській мапі 1650 року -
![image]()
На гіпотетичній мапі країни 1855 року Волощина називається Цара Роминяске -
![image]()
Волоська піхота 1837 року -
![image]()
-
![image]()
Прапор Волощини у 1858 році
Див. також
Карти
- Валахія на карті 16 ст. [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Romania & Moldova
- Пещак 1974, документ № 62.
- Пещак 1974, документ № 52.
- John B. Norie et J. S. Hobbs: Flags of all Seafaring Nations, 1848, 73 pp. with 24 plates showing 306 illustrations in color, reeditat de Rudolf Hoffmann: Flaggen aller seefahrenden Nationen, Ed. Maritim, Hamburg, Germania, 1987,
Бібліографія
Джерела
- Пещак, М. М. Грамоти XIV ст. Київ: Наукова думка, 1974.
Монографії
- Steven W. Sowards: Moderne Geschichte des Balkans. Der Balkan im Zeitalter des Nationalismus. BoD 2004, (нім.).
- Daniel Ursprung: Die Walachei als historische Region — Schnittstelle europäischer Verflechtungen an der Peripherie. (нім.)
- Hrsg. von Thede Kahl, Michael Metzeltin, Mihai Răzvan Ungureanu: Rumänien: Raum und Bevölkerung. Geschichte und Geschichtsbilder. Kultur. Gesellschaft und Politik heute. Wirtschaft. Recht und Verfassung. Historische Regionen.. Lit Verlag, Wien/Münster 2006. S. 807–824. (нім.).
- Gerhard Ernst: Romanische Sprachgeschichte. S. 736(нім.)
- Ebba Hagenberg-Miliu, Ebba-Christina Hagenberg-Miliu: Rumänien. S. 38(рум.)
- Klaus Kreiser: Der osmanische Staat 1300—1922. S. 21(нім.)
- Istoria Poporului Român — Biblioteca de Istorie. — Editura Ştiinţifică, 1970(рум.).
- Vlad Georgescu. Istoria ideilor politice româneşti (1369—1878). — Munich, 1987(рум.).
- Neagu Djuvara. Între Orient şi Occident. Ţările române la începutul epocii moderne. — Bucharest, 1995(рум.).
Довідники
- Ісаєвич, Я. Д. Волощина [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 627. — .
Посилання
- Волощина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Валахія [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voloshina znachennya Volo ske knyazivstvo rum Țara Romanească rum kiril Cѣ ra Rꙋmѫnѣ sk lat Valachia knyazivstvo na pivnich vid Dunayu i na pivden vid Karpat sho isnuvalo tam z seredini XIV stolittya do 1859 roku koli vona bula ob yednana z Moldovskim knyazivstvom v Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi U XV stolitti potrapila u feodalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi Z XVIII stolittya v krayini vstanovlenij fanariotskij rezhim Nazva voloskogo goriha pohodit vid nazvi cogo krayu Cѣra Rȣmѫnѣsk Knyazivstvo Voloshinavasal osmanskoyi imperiyi 1415 19 st protektorat Rosijskoyi imperiyi 18 19 st 1330 1859Prapor GerbVoloshini istorichni kordoni na kartiStolicya Kimpulung Muschel Kurtya de Ardzhesh 1317 1418 Tirgovishte 1418 1659 Buharest 1659 1859Movi serednobolgarska cerkovnoslov yanska na pochatku oficijna Rumunska mova u shirokomu vzhitku piznishe oficijna Forma pravlinnya Knyazivstvovoyevoda gospodar 1310 52 pershij Basarab I 1859 62 ostannij Aleksandru Joan KuzaIstoriya Ob yednannya pid vladoyu Besaraba I 1330 Mehmed I vidnoviv Osmansku vladu 1419 i 1593 1621 Dogovori Kyuchuk Kajnardzhijskij Edirnskij 21 lipnya 1774 14 veresnya 1829 1834 35 Uniya z Moldovskim knyazivstvom 5 February 1859 24 Jan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VoloshinaIstoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvatiNazvaValahiya lat Valachia rum Valahia MFA vaˈlahi a angl Wallachia Walachia krayina valahiv volohiv Vlahiya nim Wlachia Voloska zemlya st ukr Voloshskaya zemlya Voloshina pol Woloszczyzna Volohiya Rumuniya rum Cѣra Rȣmѫnѣsk Ţara Romanească ˈt sara romɨˈne aske Eflak tur Eflak nazva Voloshini v Ottomanskij imperiyi Ugrovlahiya cerk slov Ugrovlahiya abo Ugro Vlaska zemlya cerk slov Zemlѧ Ѹgrovlahyiiska Ugro Vlahyijskaya zemlya u dokumentah Mirchi I Knyazivstvo Munteniyi j Olteniyi Muntenia i Oltenia Kumaniya lat Cumania Gavashalfeld abo Girska zemlya ugor Havasalfold ˈhɒvɒʃɒlfold Bogdaniya Moldova Eflak Voloshina i Erdel Semigraddya IstoriyaPislya vidhodu rimlyan III stolittya zemli Rumuniyi protyagom dekilkoh stolit buli ob yektom vtorgnen gotiv guniv avariv slov yan ta inshih narodiv Romanizovane naselennya Serednogo i Nizhnogo Podunav ya v shidnoslov yanskih dzherelah nazivalosya volohami Znachna jogo chastina v IX X stolittyah prijnyala hristiyanstvo shidnogo obryadu Na cih teritoriyah utvorilisya piznishe Voloske i Moldavske knyazivstva Razom z hristiyanstvom poshirilasya slov yanska pisemnist vnaslidok chogo starobolgarska mova azh do seredini XVIII stolittya zalishalas tut oficijnoyu movoyu cerkvi ta derzhavnogo dilovodstva Vzhe v X XI stolittyah na teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi stali vinikati zemelni volodinnya knezati vlasniki yakih nazivalisya po slov yanski knyazyami Prote bilshist silskogo naselennya azh do XIV stolittya skladali vilni obshinniki Za istorichnimi litopisami knyazivstvo bulo stvoreno Basarabom I v 1330 roci yakij povstav proti ugorskogo korolya Karla Roberta ta zahopiv zemli po oboh beregah richki Olt i zrobiv stoliceyu svoyih volodin Kimpulung Muschel Basarab I vidmovivsya peredati Ugorshini zemli Fagarash Almashi ta Drobeta Turnu Severin ta rozbiv Karla Roberta v bitvi pri Posadi 1330 U 1334 roci nogajci zahoplyuyut Kiliyu i pravlinnya Basaraba I pripinilosya U 1358 roci ugorci zahopili zemli na pivden vid Dunayu i zmusili voloskogo pravitelya viznati svij syuzerenitet U 1428 roci buv ukladenij mirnij dogovir z turkami sho stalo pochatkom yihnogo panuvannya U 1768 roci pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Voloshina perejshla pid upravlinnya Rosiyi chomu spriyalo antiturecke povstannya Pirvu Kantakuzena Odnak mista Breyila Dzhurdzhu i Turnu Megurele zalishalisya pid pryamim osmanskim pravlinnyam z 1417 do 1829 roku Adrianopolskij mirnij dogovir 1829 roku nadav Dunajskim knyazivstvam avtonomiyu Valahiyi buli povernuti Breyila Dzhurdzhu i Turnu Megurele Dogovir takozh dozvoliv Moldovskomu ta Voloskomu knyazivstvam vilno torguvati z inshimi derzhavami U cej period bula vidnovlena voloska armiya 1831 provedena podatkova reforma a takozh provedeni mistobudivni roboti v Buharesti ta inshih mistah Dunajski knyazivstva z 1829 roku perebuvali pid kontrolem Rosijskoyi imperiyi Pislya zakinchennya Krimskoyi vijni na Parizkomu kongresi bulo prijnyato rishennya pozbaviti Rosijsku imperiyu prav na Voloshinu i Moldovu Takozh tri pivdenni poviti Bessarabskoyi guberniyi peredavalisya Moldovskomu knyazivstvu U 1848 roci na teritoriyi Voloskogo knyazivstva vibuhnula revolyuciya yaka mala za metu demokratizuvati suspilstvo ta provesti reformi na korist selyan na toj chas selyanske pitannya gostro stoyalo u oboh Dunajskih knyazivstvah Narodni zavorushennya rozpochalisya 9 chervnya zgodom ohopivshi Buharest 11 chervnya vlada v krayini perejshla do timchasovogo uryadu Vlitku vlada she nalezhala revolyucijnomu uryadovi ale situaciya bula vkraj kritichnoyu Krayina perezhila dekilka nevdalih derzhavnih perevorotiv vlashtovanih boyarami 13 veresnya do Buharesta nablizilasya osmanska armiya Fuad pashi ta shturmuvala misto Revolyuciya zaznala porazki vslid za osmanskimi vijskami do Voloshini uvijshli rosijski Mizh Rosiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu buv pidpisanij Baltalimanskij dogovir sho znachno obmezhuvav avtonomiyu Voloshini ta Moldovskogo knyazivstva u skladi Osmanskoyi imperiyi Vzhe pislya 1849 roku rumunskij nacionalnij ruh konsoliduvavsya Usvidomivshi svoyi pomilki opozicioneri visunuli na pershij plan ob yednannya Dunajskih knyazivstv u yedinu derzhavu Provedennya liberalnih reform planuvalosya rumunskoyu inteligenciyeyu vzhe na osnovi majbutnoyi yedinoyi derzhavi Chastina inteligenciyi povernulasya v Dunajski knyazivstva pislya 1854 roku koli zvidti pishli reakcijni rosijski vijska U Yassah ta Buharesti za pidtrimki Kogelnichanu vidavalisya gazeti Timpul Styaua Dunerya Rominiya literare i Patriya U gazetah centralnoyu temoyu bula kulturna yednist knyazivstv i neobhidnist stvorennya yedinoyi Rumuniyi U Dunajskih knyazivstvah tim chasom sklalasya skladna situaciya Feodalnij lad yakij tak i ne buv likvidovanij revolyuciyami 1848 roku vplivav na rozvitok cih derzhav Nizka kupivelna spromozhnist naselennya viklikana nedostatnimi dohodami i vuzkist vnutrishnogo rinku galmuvali rozvitok Voloshini ta Moldovi Yunionisti namagalisya dosyagti svoyeyi meti legalnimi metodami za dopomogoyu Adunarya Obshtyaske Yih protivnikami stalo konservativno nalashtovane velike boyarstvo i nablizheni do gospodariv chinovniki U pershu chergu ce poyasnyuvalosya poboyuvannyam vtrati pributkovih misc u vladi i loyalnosti gospodarya Boyari poboyuvalisya togo sho liberalno nalashtovani yunionisti otrimayut pidtrimku sered selyanstva i zmozhut pozbaviti yih zemli Takim chinom pislya Krimskoyi vijni u Voloshini ta Moldovi viniklo dva protiborchi tabori yunionisti i boyarstvo Vsi politichni superechki ta rozbizhnosti tochilis navkolo stvorennya yedinoyi rumunskoyi derzhavi 7 lipnya 1857 roku v Moldovskomu knyazivstvi vidbulisya vibori v Ad gok ale bilsha chastina naselennya yih bojkotuvala U takij situaciyi sultan zmushenij buv viznati sho Vogoride vibori sfalsifikuvav i priznachiti novi U rezultati drugih viboriv u moldovskij Ad gok projshlo bagato predstavnikiv yunionistskogo ruhu U 1858 roci v Parizhi vidbulosya she odne zasidannya predstavnikiv velikih derzhav Cogo razu odniyeyu z osnovnih tem stav rozglyad rezolyucij zaproponovanih torik divanami Ad gok Kongres trivav z 10 travnya do 7 serpnya na nomu bula prijnyata specialna Parizka konvenciya pro ustrij Dunajskih knyazivstv Nezvazhayuchi na prijnyate rishennya konvenciya ne bula ostatochnim rishennyam rumunskogo nacionalnogo pitannya i te zalishalosya vidkritim Pislya togo yak Rosijska imperiya prograla Krimsku vijnu i vivela svoyi vijska z knyazivstv ti stali zalezhnimi vid derzhav Zahidnoyi Yevropi Z Voloshini i Moldovi na zahid vivozilosya zerno j sirovina dlya promislovogo virobnictva tomu ti stali zalezhnimi vid zahidnih kapitaliv zokrema britanskih i francuzkih Piznishe Velika Britaniya i Franciya planuvali znajti dlya Voloshini ta Moldovi yedinogo monarha loyalnogo do nih pislya chogo polovinchaste ob yednannya knyazivstv povinno buti zaversheno Konvenciya prijnyata v Parizhi ne prinesla ochikuvanogo yunionistam negajnogo ob yednannya Voloshini ta Moldovi v yedinu derzhavu Voni usvidomili sho borotbu za ob yednannya slid provoditi svoyimi silami ne pokladayuchis na inshi derzhavi Popri ce yunionisti piznishe skoristalisya polovinchastim ob yednannyam knyazivstv sformuvavshi na jogo osnovi cilisnu derzhavu Soyuz iz Knyazivstvom Moldovi v 1859 r u 24 grudnya 1861 roku stav pravonastupnikom knyazivstva Rumuniyi Galereya1390 Prapor Voloshini u 1600 La Metoposcopia 1625 Nacionalnij prapor dlya sudnoplavstva na Dunayi i na mori 1836 Dzhon B Hobbs i J S Hobbs Voloshina mizh XIII XVI stolittyami Voloshina na gollandskij mapi 1650 roku Na gipotetichnij mapi krayini 1855 roku Voloshina nazivayetsya Cara Rominyaske Voloska pihota 1837 roku Tudor Vladimiresku Prapor Voloshini u 1858 rociDiv takozhSpisok gospodariv VoloshiniKartiValahiya na karti 16 st 4 listopada 2013 u Wayback Machine PrimitkiRomania amp Moldova Peshak 1974 dokument 62 Peshak 1974 dokument 52 John B Norie et J S Hobbs Flags of all Seafaring Nations 1848 73 pp with 24 plates showing 306 illustrations in color reeditat de Rudolf Hoffmann Flaggen aller seefahrenden Nationen Ed Maritim Hamburg Germania 1987 ISBN 3 89225 153 6BibliografiyaDzherela Peshak M M Gramoti XIV st Kiyiv Naukova dumka 1974 Monografiyi Steven W Sowards Moderne Geschichte des Balkans Der Balkan im Zeitalter des Nationalismus BoD 2004 ISBN 3 8334 0977 0 nim Daniel Ursprung Die Walachei als historische Region Schnittstelle europaischer Verflechtungen an der Peripherie ISBN 3 8258 0069 5 nim Hrsg von Thede Kahl Michael Metzeltin Mihai Răzvan Ungureanu Rumanien Raum und Bevolkerung Geschichte und Geschichtsbilder Kultur Gesellschaft und Politik heute Wirtschaft Recht und Verfassung Historische Regionen Lit Verlag Wien Munster 2006 S 807 824 ISBN 3 7000 0593 8 nim Gerhard Ernst Romanische Sprachgeschichte S 736 nim Ebba Hagenberg Miliu Ebba Christina Hagenberg Miliu Rumanien S 38 rum Klaus Kreiser Der osmanische Staat 1300 1922 S 21 nim Istoria Poporului Roman Biblioteca de Istorie Editura Stiinţifică 1970 rum Vlad Georgescu Istoria ideilor politice romanesti 1369 1878 Munich 1987 rum Neagu Djuvara Intre Orient si Occident Ţările romane la inceputul epocii moderne Bucharest 1995 rum Dovidniki Isayevich Ya D Voloshina 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 627 ISBN 966 00 0734 5 PosilannyaVoloshina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Valahiya 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1