Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Буддизм у Бурятії бур Бүддын шажан форма буддизму поширена в Росії в регіонах населених бурятами Республіка Бурятія Заба

Буддизм у Бурятії

Буддизм у Бурятії

Буддизм у Бурятії (бур. Бүддын шажан) — форма буддизму, поширена в Росії в регіонах, населених бурятами (Республіка Бурятія, Забайкальський край, Іркутська область).

Буддизм у Бурятії
Країна image Росія
Адміністративна одиниця Бурятія
image Буддизм у Бурятії у Вікісховищі
image
Містерія Цам

Історія проникнення буддизму до бурятів

Історичні свідчення дають підстави стверджувати, що, починаючи з ІІ століття до зв. е.., протомонгольські народи (хунну, сяньбі, кидані) були знайомі з буддизмом. На території Іволгінського городища в хуннському похованні знайдено залишки буддійських чоток.

На початку XVII століття на північ до бурятського населення Забайкалля з Монголії проник буддизм Тибету. Спочатку був поширений серед етнічних груп, що вийшли незадовго до цього з Халхи — , сартулів, ; наприкінці XVII — на початку XVIII століття буддизм поширився на території всього Забайкалля. Друга лінія прийшла безпосередньо з Тибету, з монастиря Лабранг Трашик'їл.

1741 року імператриця Єлизавета Петрівна узаконила існування 11 данців і 150 лам при них (у липні 1991 року буддисти Бурятії відзначили 250-річчя офіційного визнання їх релігії в Росії). Тривалий час у бурятському буддизмі точилася боротьба за верховенство між та Гусиноозерським дацанами. В 1764 головний лама найстарішого в Бурятії Цонгольського дацана став Верховним ламою бурятів Забайкалля, отримавши титул («вчений-настоятель»). З 1809 року панування перейшло до настоятелів (шереете) Гусиноозерського дацана. Наприкінці XIX століття почалося інтенсивне проникнення буддизму в Предбайкаллі — Північну Бурятію, де він зустрів запеклий опір з боку шаманів та православних місіонерів. До Жовтневої революції 1917 року у Бурятії функціонувало 46 дацанов, парафії яких було переважно організовано за територіально-родовим принципом.

У 1920-х роках частина бурятів переселилася з Забайкалля (в основному з Аги) у Внутрішню Монголію (місцевість Шенехен) і продовжила там власні буддійські традиції на додаток до тих, що вже існували в цьому регіоні.

Розвиток бурятського буддизму

image
Цогчен-дуган в Іволгінському дацані. 2012 рік
image
Дуган Зеленої Тари в Іволгінському данці. 2012 рік
  • У 1701 році в Забайкаллі було 11 дацанів.
  • У 1727 році було проведено кордон між імперією Цін та Росією. Бурятські племена, що проживали і кочували в північній частині Монголії, увійшли до складу Росії. Перекривши кордони і домігшись відносної осілості кочівників-бурятів, російський уряд вирішив ухвалити певні рішення щодо віросповідних справ.
  • Наприкінці 1730-х — на початку 1740-х років було збудовано перший стаціонарний (Цонгольський) дацан.
  • В 1741 імператриця Єлизавета Петрівна прийняла Указ, за яким визнавалося існування «ламайської віри» і затверджувалася кількість данців (11) і кількість штатних лам (150). Буддизм був офіційно прийнятий як одна з державних релігій у Російській імперії.
  • У 1764 році засновано титул , першим Хамбо-ламою став Дамба-Доржо Заяєв.
  • У 1810 році було засновано Іройський дацан. У першій третині XIX ст. було побудовано 10 суме (буддійських храмів): Найдан (1813), Дамчок (1815), Шакьямуні (1829), Оточі (1817), Аюші (1814), Дара Ехе (1830), Номун сахюусан (1817), Мінтунг, Вірозама (1827) та Арьябала (1830).
  • До 1846 року в Бурятії було збудовано вже 34 дацани. Витрачаючи масу зусиль та матеріальних засобів, буряти зуміли імпортувати з Тибету, Китаю, Монголії велику кількість священної літератури та запозичити багато живих традицій як панівної школи Гелуг, так і інших напрямів буддизму.
  • У 1869 року в Цугольском дацані, під керівництвом монгольського лами Чой-манрамби, почалося вивчення індо-тибетської медицини, яке потім поширилося й інших місцях.
  • У 1878 році в була заснована школа Дуйнхор (Калачакри), чим і завершилося побудова основних напрямів вищої духовної освіти за зразком Тибету.
  • Швидко розвивалося друкарство; в 1887 році діяло вже 29 друкарень, які до їх руйнувань в 1930-і роки встигли видати близько 2000 назв книг тибетською та монгольською мовами.

Сучасний стан буддизму

image
Деваджин-дуган із Гусиноозерського дацана. Експонат Етнографічного музею народів Забайкалля
image
В Іволгінському данці

Наприкінці XIX — на початку XX століття в бурятському буддизмі почався потужний обновленський рух, який отримав подальший розвиток після встановлення в Бурятії Радянської влади.

У 1918 році вийшов декрет, який відокремив церкву від держави. У Бурятії дія закону розпочалася з 1925 року. З цього часу антирелігійна політика Комуністичної партії було спрямовано форсоване знищення духовної культури народів Росії, зокрема буддійської культури бурятів. Століттями створені та накопичені духовні цінності були зруйновані та знищені за короткий період. Із сорока семи дацанів, що діють, і дуганів на початку століття практично нічого не збереглося 1864 р. високоосвічених вчених-лам були відправлені до в'язниць, посилань, на каторжні роботи, сотні розстріляні.

Наприкінці Великої Вітчизняної війни вийшла Постанова Раднаркому БМ АРСР від 2 травня 1945 року за № 186 про відкриття буддійського храму «Хамбінське Суме» в улусі Середня Іволга. З 1946 були знову відкриті 2 дацана — Іволгінський в Бурятії і Агінський в Агінському Бурятському національному окрузі Читинської області.

У 1991 році при Іволгінському дацані було відкрито Буддійський інститут Даші Чойнхорлін, релігійний вищий навчальний заклад для підготовки кадрів священнослужителів, викладачів, перекладачів канонічних текстів, художників-іконописців. Процес освіти проводиться за системою монастирської освіти традиції Гоман-дацана монастиря Тибету Дрепунг.

У 1991 році кількість діючих дацанів у Бурятії досягла 12.

Особливості

image
Хамбо-лама (у центрі). Тамчинський дацан. 1886 рік

Буддизм у Бурятії є найпівнічнішим відгалуженням центрально-азіатської культурно-історичної варіації буддизму Махаяни, що сформувалася в Тибеті наприкінці XIV — початку XV століть і отримала назву Гелугпа (Гелуг, хоча є відомості про вплив традиції Ньінгма). Засновник цієї школи Дже Цонкапа (бур. Зонхобо, Зонхава) вважається послідовниками буддійської релігійної традиції в Бурятії нарівні з засновником Учення — Буддою Шакьямуні. Послідовники Гелугпа в Бурятії вважають за краще вживати або це самоназва школи, або загальний термін «вчення Будди», «махаянське вчення», підкреслюючи тим самим відсутність у буддизмі Тибету принципових відмінностей з вченням буддизму Махаяни.

image
Ехе обоо (Велике обидва) у Селенгінському районі Бурятії

Відмінності від інших шкіл виявляються в бурятському буддизмі в основному в культовій системі, в обрядовості та магічній практиці та обумовлені впливом традиційних, більш давніх та архаїчних вірувань, культів, обрядів тибетців та бурятів. Зокрема, в культову систему були введені та пристосовані народні обряди, ритуали та вірування, пов'язані з культом про шанування духів землі, гір, річок, дерев.

У релігійній практиці ченців велику роль грають методи тантричного походження, що утворюють основу буддизму Ваджраяни. Також особливу роль у «порятунку» віруючих від страждань Сансари грає вчитель-наставник (лама), вирішальне ж значення надається особистому морально-психологічному самовдосконаленню віруючого за допомогою тантричної практики, йогічного споглядання та інших езотеричних методів, що звільнитися від причинно-наслідкової залежності закону карми (але все ж неодмінно під керівництвом вчителя).

У філософському, психологічному та етичному вченні бурятського буддизму немає серйозних відмінностей від фундаментальних положень буддизму Махаяни, викладених у тибетському варіанті буддійського канону — Кенґюр (бур. Ганжуур) (108 томів) та Тенг'юр (бур. Данжуур) (225 томів).

Буддизм вплинув на розвиток традиційної науки і культури бурят-монголів. Особливо сильним та плідним був його вплив на формування та розвиток філософської думки, норм моральної поведінки, медицини, художньої літератури, образотворчого мистецтва та кулінарії .

З величезної кількості різних культових відправлень обрядового комплексу в бурятських дацанах нині відзначаються шість великих хуралів:

Буддійські храми та монастирі

image
Улан-Уденський данець «Хамбин Хурее»

Дацани на території Бурятії, Забайкальського краю та Іркутської області (етнічна Бурятія):

image
Сартул-Геґетуйський дацан
  1. Улан-Уденський дацан «Хамбин Хурее»: 671050 Республіка Бурятія, Улан-Уде.
  2. Жіночий дацан «Зунгон Даржалінг»: Улан-Уде
  3. Дацан «Рінпоче Багша»: Улан-Уде.
  4. : 674460, Забайкальський край, Агінський Бурятський округ, Агінський р-н, Агінське.
  5. : Іркутська область, Усть-Ординський Бурятський округ, Аларський р-н, .
  6. Ацагатський дацан: Республіка Бурятія, Заграївський р-н, Нарин-Ацагат.
  7. : 671613, Республіка Бурятія, Курумканський р-н, Курумкан.
  8. : 671914, Республіка Бурятія, Джидинський р-н, Гегетуй.
  9. : 671911, Республіка Бурятія, Джидинський р-н, Дирестуй.
  10. : 671971, Республіка Бурятія, Джидинський р-н, Додо-Ічетуй.
  11. Егітуйський дацан: Республіка Бурятія, Єравнінський р-н, Егіта.
  12. : 671930, Республіка Бурятія, Закам'янський р-н, Санага.
  13. Іволгінський дацан: 671210, Республіка Бурятія, Іволгінський р-н, Верхня Іволга. .
  14. Іройський дацан: 671172, Республіка Бурятія, Селенгінський р-н, у. Ташир. Веб сайт.
  15. Кіжингінський дацан: 671450, Республіка Бурятія, Кіжингінський р-н, Кіжинга.
  16. Дацан Балдан Брейбун: 671830, Республіка Бурятія, Кяхтинський р-н, Мурочі.
  17. Тугнуйський дацан: 671340, Республіка Бурятія, Мухоршибірський р-н, Мухоршибір.
  18. Окінський дацан: 671030, Республіка Бурятія, Окінський р-н, Орлик.
  19. Гусиноозерський (Тамчинський) дацан : 671294, Республіка Бурятія, Селенгінський р-н, Гусине Озеро.
  20. Киренський дацан: 671830, Республіка Бурятія, Тункінський р-н, Кирен.
  21. Хойморський дацан «Бодхідхарма»: 671023, Республіка Бурятія, Тункінський р-н, Аршан.
  22. Угданський дацан: 672043, Забайкальський край (Читинська область), Угдан.
  23. Узонський дацан: Забайкальський край (Читинська область), Узон.
  24. Усть-Ординський (Абаганатський) дацан: 666110, Іркутська обл, Усть-Ординський.
  25. Анінський дацан: 671410, Республіка Бурятія, Хоринський р-н, Ана (село).
  26. Чесанський дацан: 671462, Республіка Бурятія, Кижингінський р-н, Чесан.
  27. : 672012, Забайкальський край, Чита.
  28. Цугольський дацан: 674436, Забайкальський край, Цугол.

Див. також

Примітки

  1. В соответствии с докладом Александра Берзина Тибетский буддизм: история и перспективы развития. М., 1992 Архівна копія на сайті Wayback Machine. и данным словаря «Буддизм» (Л. Л. Абаева) (М., Республика, 1991)

Література

  • Абаева Л. Л. Ламаизм в Бурятии // Буддизм: Словарь / Абаева Л. Л., Андросов В. П., Бакаева Э. П. и др. Под общ. ред. Н. Л. Жуковской, А. Н. Игнатовича, В. И. Корнева. — М. : Республика, 1992. — 288 с. — .
  • Бардуева Т. Ц.. Пандито Хамбо лама Даши-доржо Итигэлов и обновленческое движение в Бурятии // Вестник Бурятского государственного университета. — Улан-Удэ : Бурятский государственный университет, 2010. — № 8 (16 червня). — С. 165—168. — ISSN 1994–0866.
  • Ванчикова Ц. П. К вопросу об источниках по истории буддизма в Бурятии // Мир буддийской культуры: духовное наследие и современность : материалы международной конференции (7-8 сентября 2006 г.) / Адм. Агин. Бурят. авт. округа и др. — Улан-Удэ, 2006. — С. 10—17.
  • Ванчикова Ц. П., Чимитдоржин Д. Г.. История буддизма в Бурятии: 1945—2000 гг. Ин-т монголоведения, буддологии и тибетологии СО РАН, Иволгинский дацан; ред.: Л. Л. Абаева, С. Ю. Лепехов, Д. Д. Очирова. — Улан-Удэ : Изд-во БНЦ СО РАН, 2006. — 147 с.Ванчикова Ц. П., Чимитдоржин Д. Г.. История буддизма в Бурятии: 1945—2000 гг. Ин-т монголоведения, буддологии и тибетологии СО РАН, Иволгинский дацан; ред.: Л. Л. Абаева, С. Ю. Лепехов, Д. Д. Очирова. — Улан-Удэ : Изд-во БНЦ СО РАН, 2006. — 147 с.
  • Жамсуева Д. С.. Трансформация северного буддизма в условиях российского общества: (по материалам дацанов этнической Бурятии). — Иркутск : Оттиск, 2016. — 231 с. — .
  • Жуковская Н. Л. Возрождение буддизма в Бурятии: проблемы и перспективы. — М. : ИЭА РАН, 1997. — 24 с. — (Исследования по прикладной и неотложной этнологии № 104) — .
  • Манзанов Г. Е. Современное состояние религиозности в республике Бурятия // Религиоведение. — 2005. — № 2 (16 червня). — С. 79—87. — ISSN 2072-8662. з джерела 28 серпня 2014.
  • Уланов М. С. Буддизм в социокультурном пространстве России. — Элиста : Изд-во КалмГУ, 2009. — 236 с.
  • Цыремпилов Н. В. Буддизм и империя: бурятская буддийская община в России (XVIII — нач. XX в.) / отв. ред. Б. В. Базаров; Учреждение Рос. академии наук, Ин-т монголоведения, буддологии и тибетологии Сиб. отд-ния РАН. — Улан-Удэ : ИМБТ СО РАН, 2013. — 338 с.
  • Чимитдоржин Д. Г.. Буддизм в Бурятии 1945—2004 / Иволгинский дацан БТСР. — Изд. перераб. и доп. — Улан-Удэ : Бутэг, 2007. — 185 с.
  • Буддизм в Бурятии: истоки, история, современность: материалы конференции 23-24 июня 2001 г., Тамчинский дацан / Ин-т монголоведения, буддологии и тибетологии СО РАН, Науч.- произв. центр истории и культуры М-ва культуры РБ ; отв. ред. С. П. Нестеркин. — Улан-Удэ : Изд-во БНЦ СО РАН, 2002. — 194 с.
  • Буддизм в истории и культуре бурят: коллективная монография / под ред. И. Р. Гарри. — Улан-Удэ : Буряад-Монгол Ном, 2014. — .
  • Буддизм в общественно-политических процессах Бурятии и стран Центральной Азии / отв. ред. Л. Е. Янгутов. — Улан-Удэ : Издательство БГУ, 2012. — 160 с. — .
  • Буддизм в современных общественно-политических процессах Бурятии. — Улан-Удэ : Издательство БГУ, 2012. — 200 с. — .
  • Ламаизм в Бурятии XVIII — начала XX века: Структура и социальная роль культовой системы / Г. Р. Галданова, К. М. Герасимова, Д. Б. Дашиев, Г. Ц. Митупов; Отв. ред. д-р филос. наук В. В. Мантатов; Академия наук СССР, Сибирское отделение, Бурятский филиал.Бурятский институт общественных наук. — Новосибирск : Наука, Сибирское отд-ние, 1983. — 240 с. — 3700 прим.
  • Земля Ваджрапани. Буддизм в Забайкалье: науч. изд / сост. и науч. ред. Ц. П. Ванчикова; рук. проекта Б. Б. Жамсуев; под общ. ред. П. С. Вайшрамана; Адм. Агин. Бурят. авт. окр. — М. : Изд-во Феория, 2008. — 359 с.

Посилання

  • Офіційний сайт Буддійської традиційної Сангхі Росії
  • Сайт «Буддизм у Калмикії»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Buddizm u Buryatiyi bur Bүddyn shazhan forma buddizmu poshirena v Rosiyi v regionah naselenih buryatami Respublika Buryatiya Zabajkalskij kraj Irkutska oblast Buddizm u BuryatiyiKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaBuryatiya Buddizm u Buryatiyi u VikishovishiMisteriya CamIstoriya proniknennya buddizmu do buryativIstorichni svidchennya dayut pidstavi stverdzhuvati sho pochinayuchi z II stolittya do zv e protomongolski narodi hunnu syanbi kidani buli znajomi z buddizmom Na teritoriyi Ivolginskogo gorodisha v hunnskomu pohovanni znajdeno zalishki buddijskih chotok Na pochatku XVII stolittya na pivnich do buryatskogo naselennya Zabajkallya z Mongoliyi pronik buddizm Tibetu Spochatku buv poshirenij sered etnichnih grup sho vijshli nezadovgo do cogo z Halhi sartuliv naprikinci XVII na pochatku XVIII stolittya buddizm poshirivsya na teritoriyi vsogo Zabajkallya Druga liniya prijshla bezposeredno z Tibetu z monastirya Labrang Trashik yil 1741 roku imperatricya Yelizaveta Petrivna uzakonila isnuvannya 11 danciv i 150 lam pri nih u lipni 1991 roku buddisti Buryatiyi vidznachili 250 richchya oficijnogo viznannya yih religiyi v Rosiyi Trivalij chas u buryatskomu buddizmi tochilasya borotba za verhovenstvo mizh ta Gusinoozerskim dacanami V 1764 golovnij lama najstarishogo v Buryatiyi Congolskogo dacana stav Verhovnim lamoyu buryativ Zabajkallya otrimavshi titul vchenij nastoyatel Z 1809 roku panuvannya perejshlo do nastoyateliv shereete Gusinoozerskogo dacana Naprikinci XIX stolittya pochalosya intensivne proniknennya buddizmu v Predbajkalli Pivnichnu Buryatiyu de vin zustriv zapeklij opir z boku shamaniv ta pravoslavnih misioneriv Do Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku u Buryatiyi funkcionuvalo 46 dacanov parafiyi yakih bulo perevazhno organizovano za teritorialno rodovim principom U 1920 h rokah chastina buryativ pereselilasya z Zabajkallya v osnovnomu z Agi u Vnutrishnyu Mongoliyu miscevist Shenehen i prodovzhila tam vlasni buddijski tradiciyi na dodatok do tih sho vzhe isnuvali v comu regioni Rozvitok buryatskogo buddizmuCogchen dugan v Ivolginskomu dacani 2012 rikDugan Zelenoyi Tari v Ivolginskomu danci 2012 rikU 1701 roci v Zabajkalli bulo 11 dacaniv U 1727 roci bulo provedeno kordon mizh imperiyeyu Cin ta Rosiyeyu Buryatski plemena sho prozhivali i kochuvali v pivnichnij chastini Mongoliyi uvijshli do skladu Rosiyi Perekrivshi kordoni i domigshis vidnosnoyi osilosti kochivnikiv buryativ rosijskij uryad virishiv uhvaliti pevni rishennya shodo virospovidnih sprav Naprikinci 1730 h na pochatku 1740 h rokiv bulo zbudovano pershij stacionarnij Congolskij dacan V 1741 imperatricya Yelizaveta Petrivna prijnyala Ukaz za yakim viznavalosya isnuvannya lamajskoyi viri i zatverdzhuvalasya kilkist danciv 11 i kilkist shtatnih lam 150 Buddizm buv oficijno prijnyatij yak odna z derzhavnih religij u Rosijskij imperiyi U 1764 roci zasnovano titul pershim Hambo lamoyu stav Damba Dorzho Zayayev U 1810 roci bulo zasnovano Irojskij dacan U pershij tretini XIX st bulo pobudovano 10 sume buddijskih hramiv Najdan 1813 Damchok 1815 Shakyamuni 1829 Otochi 1817 Ayushi 1814 Dara Ehe 1830 Nomun sahyuusan 1817 Mintung Virozama 1827 ta Aryabala 1830 Do 1846 roku v Buryatiyi bulo zbudovano vzhe 34 dacani Vitrachayuchi masu zusil ta materialnih zasobiv buryati zumili importuvati z Tibetu Kitayu Mongoliyi veliku kilkist svyashennoyi literaturi ta zapozichiti bagato zhivih tradicij yak panivnoyi shkoli Gelug tak i inshih napryamiv buddizmu U 1869 roku v Cugolskom dacani pid kerivnictvom mongolskogo lami Choj manrambi pochalosya vivchennya indo tibetskoyi medicini yake potim poshirilosya j inshih miscyah U 1878 roci v bula zasnovana shkola Dujnhor Kalachakri chim i zavershilosya pobudova osnovnih napryamiv vishoyi duhovnoyi osviti za zrazkom Tibetu Shvidko rozvivalosya drukarstvo v 1887 roci diyalo vzhe 29 drukaren yaki do yih rujnuvan v 1930 i roki vstigli vidati blizko 2000 nazv knig tibetskoyu ta mongolskoyu movami Suchasnij stan buddizmuDevadzhin dugan iz Gusinoozerskogo dacana Eksponat Etnografichnogo muzeyu narodiv ZabajkallyaV Ivolginskomu danci Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya v buryatskomu buddizmi pochavsya potuzhnij obnovlenskij ruh yakij otrimav podalshij rozvitok pislya vstanovlennya v Buryatiyi Radyanskoyi vladi U 1918 roci vijshov dekret yakij vidokremiv cerkvu vid derzhavi U Buryatiyi diya zakonu rozpochalasya z 1925 roku Z cogo chasu antireligijna politika Komunistichnoyi partiyi bulo spryamovano forsovane znishennya duhovnoyi kulturi narodiv Rosiyi zokrema buddijskoyi kulturi buryativ Stolittyami stvoreni ta nakopicheni duhovni cinnosti buli zrujnovani ta znisheni za korotkij period Iz soroka semi dacaniv sho diyut i duganiv na pochatku stolittya praktichno nichogo ne zbereglosya 1864 r visokoosvichenih vchenih lam buli vidpravleni do v yaznic posilan na katorzhni roboti sotni rozstrilyani Naprikinci Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vijshla Postanova Radnarkomu BM ARSR vid 2 travnya 1945 roku za 186 pro vidkrittya buddijskogo hramu Hambinske Sume v ulusi Serednya Ivolga Z 1946 buli znovu vidkriti 2 dacana Ivolginskij v Buryatiyi i Aginskij v Aginskomu Buryatskomu nacionalnomu okruzi Chitinskoyi oblasti U 1991 roci pri Ivolginskomu dacani bulo vidkrito Buddijskij institut Dashi Chojnhorlin religijnij vishij navchalnij zaklad dlya pidgotovki kadriv svyashennosluzhiteliv vikladachiv perekladachiv kanonichnih tekstiv hudozhnikiv ikonopisciv Proces osviti provoditsya za sistemoyu monastirskoyi osviti tradiciyi Goman dacana monastirya Tibetu Drepung U 1991 roci kilkist diyuchih dacaniv u Buryatiyi dosyagla 12 OsoblivostiHambo lama u centri Tamchinskij dacan 1886 rik Buddizm u Buryatiyi ye najpivnichnishim vidgaluzhennyam centralno aziatskoyi kulturno istorichnoyi variaciyi buddizmu Mahayani sho sformuvalasya v Tibeti naprikinci XIV pochatku XV stolit i otrimala nazvu Gelugpa Gelug hocha ye vidomosti pro vpliv tradiciyi Ningma Zasnovnik ciyeyi shkoli Dzhe Conkapa bur Zonhobo Zonhava vvazhayetsya poslidovnikami buddijskoyi religijnoyi tradiciyi v Buryatiyi narivni z zasnovnikom Uchennya Buddoyu Shakyamuni Poslidovniki Gelugpa v Buryatiyi vvazhayut za krashe vzhivati abo ce samonazva shkoli abo zagalnij termin vchennya Buddi mahayanske vchennya pidkreslyuyuchi tim samim vidsutnist u buddizmi Tibetu principovih vidminnostej z vchennyam buddizmu Mahayani Ehe oboo Velike obidva u Selenginskomu rajoni Buryatiyi Vidminnosti vid inshih shkil viyavlyayutsya v buryatskomu buddizmi v osnovnomu v kultovij sistemi v obryadovosti ta magichnij praktici ta obumovleni vplivom tradicijnih bilsh davnih ta arhayichnih viruvan kultiv obryadiv tibetciv ta buryativ Zokrema v kultovu sistemu buli vvedeni ta pristosovani narodni obryadi rituali ta viruvannya pov yazani z kultom pro shanuvannya duhiv zemli gir richok derev U religijnij praktici chenciv veliku rol grayut metodi tantrichnogo pohodzhennya sho utvoryuyut osnovu buddizmu Vadzhrayani Takozh osoblivu rol u poryatunku viruyuchih vid strazhdan Sansari graye vchitel nastavnik lama virishalne zh znachennya nadayetsya osobistomu moralno psihologichnomu samovdoskonalennyu viruyuchogo za dopomogoyu tantrichnoyi praktiki jogichnogo spoglyadannya ta inshih ezoterichnih metodiv sho zvilnitisya vid prichinno naslidkovoyi zalezhnosti zakonu karmi ale vse zh neodminno pid kerivnictvom vchitelya U filosofskomu psihologichnomu ta etichnomu vchenni buryatskogo buddizmu nemaye serjoznih vidminnostej vid fundamentalnih polozhen buddizmu Mahayani vikladenih u tibetskomu varianti buddijskogo kanonu Kengyur bur Ganzhuur 108 tomiv ta Teng yur bur Danzhuur 225 tomiv Buddizm vplinuv na rozvitok tradicijnoyi nauki i kulturi buryat mongoliv Osoblivo silnim ta plidnim buv jogo vpliv na formuvannya ta rozvitok filosofskoyi dumki norm moralnoyi povedinki medicini hudozhnoyi literaturi obrazotvorchogo mistectva ta kulinariyi Z velicheznoyi kilkosti riznih kultovih vidpravlen obryadovogo kompleksu v buryatskih dacanah nini vidznachayutsya shist velikih huraliv Sagaalgan Novij rik Dujnhor Kalachakra Gandan Shunserme Narodzhennya Probudzhennya ta Parinirvana Buddi Shakyamuni ochikuvannya prihodu Buddi majbutnogo svitovogo periodu Majtrejyi shodzhennya Buddi z nebes Tushita den pam yati Conkapi Buddijski hrami ta monastiriUlan Udenskij danec Hambin Huree Dacani na teritoriyi Buryatiyi Zabajkalskogo krayu ta Irkutskoyi oblasti etnichna Buryatiya Sartul Gegetujskij dacanUlan Udenskij dacan Hambin Huree 671050 Respublika Buryatiya Ulan Ude Zhinochij dacan Zungon Darzhaling Ulan Ude Dacan Rinpoche Bagsha Ulan Ude 674460 Zabajkalskij kraj Aginskij Buryatskij okrug Aginskij r n Aginske Irkutska oblast Ust Ordinskij Buryatskij okrug Alarskij r n Acagatskij dacan Respublika Buryatiya Zagrayivskij r n Narin Acagat 671613 Respublika Buryatiya Kurumkanskij r n Kurumkan 671914 Respublika Buryatiya Dzhidinskij r n Gegetuj 671911 Respublika Buryatiya Dzhidinskij r n Direstuj 671971 Respublika Buryatiya Dzhidinskij r n Dodo Ichetuj Egitujskij dacan Respublika Buryatiya Yeravninskij r n Egita 671930 Respublika Buryatiya Zakam yanskij r n Sanaga Ivolginskij dacan 671210 Respublika Buryatiya Ivolginskij r n Verhnya Ivolga Irojskij dacan 671172 Respublika Buryatiya Selenginskij r n u Tashir Veb sajt Kizhinginskij dacan 671450 Respublika Buryatiya Kizhinginskij r n Kizhinga Dacan Baldan Brejbun 671830 Respublika Buryatiya Kyahtinskij r n Murochi Tugnujskij dacan 671340 Respublika Buryatiya Muhorshibirskij r n Muhorshibir Okinskij dacan 671030 Respublika Buryatiya Okinskij r n Orlik Gusinoozerskij Tamchinskij dacan 671294 Respublika Buryatiya Selenginskij r n Gusine Ozero Kirenskij dacan 671830 Respublika Buryatiya Tunkinskij r n Kiren Hojmorskij dacan Bodhidharma 671023 Respublika Buryatiya Tunkinskij r n Arshan Ugdanskij dacan 672043 Zabajkalskij kraj Chitinska oblast Ugdan Uzonskij dacan Zabajkalskij kraj Chitinska oblast Uzon Ust Ordinskij Abaganatskij dacan 666110 Irkutska obl Ust Ordinskij Aninskij dacan 671410 Respublika Buryatiya Horinskij r n Ana selo Chesanskij dacan 671462 Respublika Buryatiya Kizhinginskij r n Chesan 672012 Zabajkalskij kraj Chita Cugolskij dacan 674436 Zabajkalskij kraj Cugol Div takozhAgvan DorzhiyevPrimitkiV sootvetstvii s dokladom Aleksandra Berzina Tibetskij buddizm istoriya i perspektivy razvitiya M 1992 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine i dannym slovarya Buddizm L L Abaeva M Respublika 1991 LiteraturaAbaeva L L Lamaizm v Buryatii Buddizm Slovar Abaeva L L Androsov V P Bakaeva E P i dr Pod obsh red N L Zhukovskoj A N Ignatovicha V I Korneva M Respublika 1992 288 s ISBN 5 250 01657 X Bardueva T C Pandito Hambo lama Dashi dorzho Itigelov i obnovlencheskoe dvizhenie v Buryatii Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta Ulan Ude Buryatskij gosudarstvennyj universitet 2010 8 16 chervnya S 165 168 ISSN 1994 0866 Vanchikova C P K voprosu ob istochnikah po istorii buddizma v Buryatii Mir buddijskoj kultury duhovnoe nasledie i sovremennost materialy mezhdunarodnoj konferencii 7 8 sentyabrya 2006 g Adm Agin Buryat avt okruga i dr Ulan Ude 2006 S 10 17 Vanchikova C P Chimitdorzhin D G Istoriya buddizma v Buryatii 1945 2000 gg In t mongolovedeniya buddologii i tibetologii SO RAN Ivolginskij dacan red L L Abaeva S Yu Lepehov D D Ochirova Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2006 147 s Vanchikova C P Chimitdorzhin D G Istoriya buddizma v Buryatii 1945 2000 gg In t mongolovedeniya buddologii i tibetologii SO RAN Ivolginskij dacan red L L Abaeva S Yu Lepehov D D Ochirova Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2006 147 s Zhamsueva D S Transformaciya severnogo buddizma v usloviyah rossijskogo obshestva po materialam dacanov etnicheskoj Buryatii Irkutsk Ottisk 2016 231 s ISBN 978 5 9909344 2 9 Zhukovskaya N L Vozrozhdenie buddizma v Buryatii problemy i perspektivy M IEA RAN 1997 24 s Issledovaniya po prikladnoj i neotlozhnoj etnologii 104 ISBN 5 201 13711 3 Manzanov G E Sovremennoe sostoyanie religioznosti v respublike Buryatiya Religiovedenie 2005 2 16 chervnya S 79 87 ISSN 2072 8662 z dzherela 28 serpnya 2014 Ulanov M S Buddizm v sociokulturnom prostranstve Rossii Elista Izd vo KalmGU 2009 236 s Cyrempilov N V Buddizm i imperiya buryatskaya buddijskaya obshina v Rossii XVIII nach XX v otv red B V Bazarov Uchrezhdenie Ros akademii nauk In t mongolovedeniya buddologii i tibetologii Sib otd niya RAN Ulan Ude IMBT SO RAN 2013 338 s Chimitdorzhin D G Buddizm v Buryatii 1945 2004 Ivolginskij dacan BTSR Izd pererab i dop Ulan Ude Buteg 2007 185 s Buddizm v Buryatii istoki istoriya sovremennost materialy konferencii 23 24 iyunya 2001 g Tamchinskij dacan In t mongolovedeniya buddologii i tibetologii SO RAN Nauch proizv centr istorii i kultury M va kultury RB otv red S P Nesterkin Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2002 194 s Buddizm v istorii i kulture buryat kollektivnaya monografiya pod red I R Garri Ulan Ude Buryaad Mongol Nom 2014 ISBN 978 5 9905883 0 1 Buddizm v obshestvenno politicheskih processah Buryatii i stran Centralnoj Azii otv red L E Yangutov Ulan Ude Izdatelstvo BGU 2012 160 s ISBN 978 5 9793 0470 0 Buddizm v sovremennyh obshestvenno politicheskih processah Buryatii Ulan Ude Izdatelstvo BGU 2012 200 s ISBN 978 5 9793 0559 2 Lamaizm v Buryatii XVIII nachala XX veka Struktura i socialnaya rol kultovoj sistemy G R Galdanova K M Gerasimova D B Dashiev G C Mitupov Otv red d r filos nauk V V Mantatov Akademiya nauk SSSR Sibirskoe otdelenie Buryatskij filial Buryatskij institut obshestvennyh nauk Novosibirsk Nauka Sibirskoe otd nie 1983 240 s 3700 prim Zemlya Vadzhrapani Buddizm v Zabajkale nauch izd sost i nauch red C P Vanchikova ruk proekta B B Zhamsuev pod obsh red P S Vajshramana Adm Agin Buryat avt okr M Izd vo Feoriya 2008 359 s PosilannyaOficijnij sajt Buddijskoyi tradicijnoyi Sanghi Rosiyi Sajt Buddizm u Kalmikiyi

Дата публікації:
Топ