Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буря́тська література — література бурятського народу, що населяє в основному Бурятію.
Зародження бурятської літературної традиції
Багата фольклорна спадщина представлена казками, легендами, піснями, поетичним епосом — , бурятськими варіантами поширеного в Центральній і Східнії Азії епосу . Вважається, що сам етнонім "бурят" - літературного походження. Перша його згадка - у "Таємній історії монголів" (1240). Припускають, що ім'я походить від терміну "бурі" (монг.) - вовк, тобто має тотемний характер.
Писемна бурятська література виникла у 18 ст. і до початку 20 століття існувала тибетською і . Важливу роль у становленні бурятської літератури відіграв буддизм. Російська імперія, яка намагалася утримати у сфері впливу всі бурятські землі, визнала буддизм однією з офіційних релігій. Тоді ж був збудований перший бурятський монастир – Тамчінський (Гусиноозерський) дацан. Мережа нових монастирів сприяла поширенню писемності, грамоти, розвитку науки, національної літератури.
Література початку 20 століття
На початку 20 століття з'явилися письменники—просвітителі І.—Х. Гальшієв (автор філософсько—повчального твору «Свічадо мудрості»), Ц. Жамцарано, Б. Барадін, (П. Данбінов), Е. Ринчіно, Ч. Базарон. Тоді ж набули поширення рукописи п'єси. В той самий час почала розвиватися бурятською мовою.
У бурятську літературу прийшли А. Тороєв, І. Дадуєв, О. Балдаєв, Н. Будаєв, М. Гордєєв тощо. Визначну роль у становленні літератури відіграли поезія і проза Х. Намсараєва, який змальовував драматичні події XX століття. Активно осмислювали проблематику сталінських перетворень, Другої світової війни поети Б. Абідуєв, Ц. Галсанов, Ж. Тумунов, Солбоне Туя, Ц. Дашієв, Д. Намжилон, Б. Базарон, Д. Дашинімаєв, Мунко Сарідак (Б. Найдаков) тощо. Розвивається драматургія.
Пошуки нових художніх форм, тем, жанрів
У 30—ті рр. в літературу входять С. Дунаєв, А. Шадаєв, Ц. Дон (Циденжап Дондубон), Н. Балдано, Ж. Балданжабон, Ц. Номтоєв, Д. Хілтухін, Д. Мадасон, Ш. Німбуєв, Ц. Галсанов, Г. Цидинжапов, Д. Дамдінов, Ч. Цидендамбаєв, А. Бальбуров. Розширюються тематичні та жанрові обрії, опановуються нові . Значними творами цього періоду є повісті «Місяць у затемненні» (1932) та «Отруєння бринзою» (1935) Ц. Дона, «Циремпіл» Х. Намсараєва (1935 — 1937), алегорична поема «Бджоли» Б. Базарона (1932).
Для дітей пише Б. Абідуєв (поеми за мотивами ).
Існує професійна критика і літературознавство (М. Занданов, С. Ширабон, О. Хамгашалов).
Повоєнні роки
У повоєнні роки традиційні для бурятської літератури теми розробляються поряд з глибоким освоєнням сучасної проблематики. З великими художніми полотнами виступає Х. Намсараєв: роман «На світанку» (1950) — про важке життя бурятського народу, його героїчну боротьбу за визволення; повісті «Золота стріла» (1946), «Юнаки» (1947), «Троє друзів» (1950) — про післявоєнне будівництво Бурятії.
Історична проза
Тема Громадянської війни на території Бурятії розкрита в романі Ж. Тумунова «Степ прокинувся» (1949). Здобутком історичної прози став роман Ч. Цидендамбаєва «Доржі, син Банзара» (1953) — про видатного вченого19 століття (1957 — 1959 опубл. другу книгу роману — «Далеко від рідних степів»).
Епічний характер має історичний роман Д. Батожбая «Украдене щастя» (1959). Традиційні для СРСР теми про робітників та селян порушують Б. Мунгонов, Ч. Цидендамбаєв та інші. Твори на теми повоєнного життя опублікували поети Д. Мадасон, Б. Базарон, Ц. Номтоєв тощо.
60—ті роки 20 століття
Помітними явищами 60—х рр. стали романи «Співучі стріли» А. Бальбурова, «Голубі сопки» Ж. Балданжабона, повісті «Вірність» Ц. Галанова, «Обличчя людини» М. Дамдінова, «Білий місяць» Б. Мунгонова, «Сніговий обвал» М. Жигжитова, «Бурятка» Ч. Цидендамбаєва, «Зрілість приходить не відразу» Ц. Галанова, «Крила» Ц. Номтоєва, «Добро і зло» Ц Дамдінжапова та інші, в яких порушуються важливі морально—етичні, соціальні та історичні проблеми.
Сучасна бурятська література
В останні десятиліття 20 століття в прозі працюють К. Балков, В. Мітипов (автор історико—філософського роману «Долина безсмертників», 1975), Ц.—Ж. Жимбієв, чий роман «Рік вогняної змії» (1974) позначений пошуком нових форм.
У поезії поряд з О. Бадаєвим і М. Дамдіновим виступають В. Петонов, М. Самбуєв, С. Ангабаєв, Д. Дамбієв, Д. Улзутуєв, які шукають нових виражальних засобів для показу багатогранності свого ліричного героя.
Розвивається дитяча література (А. Бальбуров, Ж. Балданжабон, А. Жамбалон, А. Шадаєв, Б. Шойдоков тощо).
Літературознавство і критика
Літературознавство і критика збагатилися працями М. Хамаганова, Г. Туденова, В.Найдакова, В. Махатова, Р. Шерхунаєва, Ц.—А. Дугар—Німаєва, О. Уланова, Е. Уланова, Н. Шаракшинової, О. Соктоєва, І. Кіма, І. Мадасона, С. Забадаєва та ін.
утворена 1934. Виходять журнали бурятською і російською мовами («Байгал»).
Бурятсько-українські літературні взаємини
Бурятсько-українські літературні взаємини започатковано у 1930-х роках. 1936 року в Україні побували , Хоца Намсараєв, , Б. Базарон, 1954 року — Г. Чимітов, Ч. Цидендамбаєв, М. Дамдінов, Д. Жалсараєв.
1939 року в Улан-Уде вийшли «Вірші та поеми» Тараса Шевченка в перекладах Д. Дамдінова, Д. Чернінова, Ц. Галсанова, Ж. Балданжабона, Б. Абідуєва. Того ж року Ж. Балданжабон написав статтю «Великий Кобзар», де окреслив вплив Тараса Шевченка на творчість бурятських поетів. Переклади творів Тараса Шевченка та матеріали про нього широко друкувалися до 100-річчя з дня смерті поета — 1961—1964.
У перекладі українською мовою видано роман «Украдене щастя» Д. Батожабая (1962), вірші бурятських поетів друкувалися у збірці «Березова криниця» (1972), оповідання — у збірці «Оповідання письменників автономних республік, областей, національних округів та країв РРФСР» (1976), для дітей вийшли «Бурятські народні казки» (1977) тощо.
Поезії , Миколи Дамдінова опубліковано в кількох випусках збірки «Сузір'я». Українською мовою окремі твори бурятських письменників переклали Іван Коваленко, Марія Пригара, Павло Мовчан, Микола Томенко, Михайло Бахтинський та інші.
Джерела
- Хамаганов М. П. Бурят—монгольская советская литература. Иркутск, 1951
- Чалий Б. Бурят декламує Шевченка. «Радянська Україна», 1954, 5 листопада
- Уланов А. И. Бурятский фольклор и литература. Улан—Уде, 1959
- История бурятской советской литературы. Улан—Уде, 1967
- Литература Советской Бурятии. Творческие портреты современных писателей. Улан—Уде, 1973
- Соктоев А. Б. Становление художественной литературы Бурятии дооктябрьского периода. Улан—Уде, 1976
- Развитие социалистического реализма в бурятской литературе. Новосибирск, 1985
- Мах П. Байкальська легенда. «Вітчизна», 1975, № 4
- УЛЕ. К., 1988, т.1. — с.253 — 254.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burya tska literatura literatura buryatskogo narodu sho naselyaye v osnovnomu Buryatiyu Zarodzhennya buryatskoyi literaturnoyi tradiciyiBagata folklorna spadshina predstavlena kazkami legendami pisnyami poetichnim eposom buryatskimi variantami poshirenogo v Centralnij i Shidniyi Aziyi eposu Vvazhayetsya sho sam etnonim buryat literaturnogo pohodzhennya Persha jogo zgadka u Tayemnij istoriyi mongoliv 1240 Pripuskayut sho im ya pohodit vid terminu buri mong vovk tobto maye totemnij harakter Pisemna buryatska literatura vinikla u 18 st i do pochatku 20 stolittya isnuvala tibetskoyu i Vazhlivu rol u stanovlenni buryatskoyi literaturi vidigrav buddizm Rosijska imperiya yaka namagalasya utrimati u sferi vplivu vsi buryatski zemli viznala buddizm odniyeyu z oficijnih religij Todi zh buv zbudovanij pershij buryatskij monastir Tamchinskij Gusinoozerskij dacan Merezha novih monastiriv spriyala poshirennyu pisemnosti gramoti rozvitku nauki nacionalnoyi literaturi Literatura pochatku 20 stolittyaNa pochatku 20 stolittya z yavilisya pismenniki prosvititeli I H Galshiyev avtor filosofsko povchalnogo tvoru Svichado mudrosti C Zhamcarano B Baradin P Danbinov E Rinchino Ch Bazaron Todi zh nabuli poshirennya rukopisi p yesi V toj samij chas pochala rozvivatisya buryatskoyu movoyu U buryatsku literaturu prijshli A Toroyev I Daduyev O Baldayev N Budayev M Gordyeyev tosho Viznachnu rol u stanovlenni literaturi vidigrali poeziya i proza H Namsarayeva yakij zmalovuvav dramatichni podiyi XX stolittya Aktivno osmislyuvali problematiku stalinskih peretvoren Drugoyi svitovoyi vijni poeti B Abiduyev C Galsanov Zh Tumunov Solbone Tuya C Dashiyev D Namzhilon B Bazaron D Dashinimayev Munko Saridak B Najdakov tosho Rozvivayetsya dramaturgiya Poshuki novih hudozhnih form tem zhanrivU 30 ti rr v literaturu vhodyat S Dunayev A Shadayev C Don Cidenzhap Dondubon N Baldano Zh Baldanzhabon C Nomtoyev D Hiltuhin D Madason Sh Nimbuyev C Galsanov G Cidinzhapov D Damdinov Ch Cidendambayev A Balburov Rozshiryuyutsya tematichni ta zhanrovi obriyi opanovuyutsya novi Znachnimi tvorami cogo periodu ye povisti Misyac u zatemnenni 1932 ta Otruyennya brinzoyu 1935 C Dona Cirempil H Namsarayeva 1935 1937 alegorichna poema Bdzholi B Bazarona 1932 Dlya ditej pishe B Abiduyev poemi za motivami Isnuye profesijna kritika i literaturoznavstvo M Zandanov S Shirabon O Hamgashalov Povoyenni rokiU povoyenni roki tradicijni dlya buryatskoyi literaturi temi rozroblyayutsya poryad z glibokim osvoyennyam suchasnoyi problematiki Z velikimi hudozhnimi polotnami vistupaye H Namsarayev roman Na svitanku 1950 pro vazhke zhittya buryatskogo narodu jogo geroyichnu borotbu za vizvolennya povisti Zolota strila 1946 Yunaki 1947 Troye druziv 1950 pro pislyavoyenne budivnictvo Buryatiyi Istorichna prozaTema Gromadyanskoyi vijni na teritoriyi Buryatiyi rozkrita v romani Zh Tumunova Step prokinuvsya 1949 Zdobutkom istorichnoyi prozi stav roman Ch Cidendambayeva Dorzhi sin Banzara 1953 pro vidatnogo vchenogo19 stolittya 1957 1959 opubl drugu knigu romanu Daleko vid ridnih stepiv Epichnij harakter maye istorichnij roman D Batozhbaya Ukradene shastya 1959 Tradicijni dlya SRSR temi pro robitnikiv ta selyan porushuyut B Mungonov Ch Cidendambayev ta inshi Tvori na temi povoyennogo zhittya opublikuvali poeti D Madason B Bazaron C Nomtoyev tosho 60 ti roki 20 stolittyaPomitnimi yavishami 60 h rr stali romani Spivuchi strili A Balburova Golubi sopki Zh Baldanzhabona povisti Virnist C Galanova Oblichchya lyudini M Damdinova Bilij misyac B Mungonova Snigovij obval M Zhigzhitova Buryatka Ch Cidendambayeva Zrilist prihodit ne vidrazu C Galanova Krila C Nomtoyeva Dobro i zlo C Damdinzhapova ta inshi v yakih porushuyutsya vazhlivi moralno etichni socialni ta istorichni problemi Suchasna buryatska literaturaV ostanni desyatilittya 20 stolittya v prozi pracyuyut K Balkov V Mitipov avtor istoriko filosofskogo romanu Dolina bezsmertnikiv 1975 C Zh Zhimbiyev chij roman Rik vognyanoyi zmiyi 1974 poznachenij poshukom novih form U poeziyi poryad z O Badayevim i M Damdinovim vistupayut V Petonov M Sambuyev S Angabayev D Dambiyev D Ulzutuyev yaki shukayut novih virazhalnih zasobiv dlya pokazu bagatogrannosti svogo lirichnogo geroya Rozvivayetsya dityacha literatura A Balburov Zh Baldanzhabon A Zhambalon A Shadayev B Shojdokov tosho Literaturoznavstvo i kritikaLiteraturoznavstvo i kritika zbagatilisya pracyami M Hamaganova G Tudenova V Najdakova V Mahatova R Sherhunayeva C A Dugar Nimayeva O Ulanova E Ulanova N Sharakshinovoyi O Soktoyeva I Kima I Madasona S Zabadayeva ta in utvorena 1934 Vihodyat zhurnali buryatskoyu i rosijskoyu movami Bajgal Buryatsko ukrayinski literaturni vzayeminiBuryatsko ukrayinski literaturni vzayemini zapochatkovano u 1930 h rokah 1936 roku v Ukrayini pobuvali Hoca Namsarayev B Bazaron 1954 roku G Chimitov Ch Cidendambayev M Damdinov D Zhalsarayev 1939 roku v Ulan Ude vijshli Virshi ta poemi Tarasa Shevchenka v perekladah D Damdinova D Cherninova C Galsanova Zh Baldanzhabona B Abiduyeva Togo zh roku Zh Baldanzhabon napisav stattyu Velikij Kobzar de okresliv vpliv Tarasa Shevchenka na tvorchist buryatskih poetiv Perekladi tvoriv Tarasa Shevchenka ta materiali pro nogo shiroko drukuvalisya do 100 richchya z dnya smerti poeta 1961 1964 U perekladi ukrayinskoyu movoyu vidano roman Ukradene shastya D Batozhabaya 1962 virshi buryatskih poetiv drukuvalisya u zbirci Berezova krinicya 1972 opovidannya u zbirci Opovidannya pismennikiv avtonomnih respublik oblastej nacionalnih okrugiv ta krayiv RRFSR 1976 dlya ditej vijshli Buryatski narodni kazki 1977 tosho Poeziyi Mikoli Damdinova opublikovano v kilkoh vipuskah zbirki Suzir ya Ukrayinskoyu movoyu okremi tvori buryatskih pismennikiv pereklali Ivan Kovalenko Mariya Prigara Pavlo Movchan Mikola Tomenko Mihajlo Bahtinskij ta inshi DzherelaHamaganov M P Buryat mongolskaya sovetskaya literatura Irkutsk 1951 Chalij B Buryat deklamuye Shevchenka Radyanska Ukrayina 1954 5 listopada Ulanov A I Buryatskij folklor i literatura Ulan Ude 1959 Istoriya buryatskoj sovetskoj literatury Ulan Ude 1967 Literatura Sovetskoj Buryatii Tvorcheskie portrety sovremennyh pisatelej Ulan Ude 1973 Soktoev A B Stanovlenie hudozhestvennoj literatury Buryatii dooktyabrskogo perioda Ulan Ude 1976 Razvitie socialisticheskogo realizma v buryatskoj literature Novosibirsk 1985 Mah P Bajkalska legenda Vitchizna 1975 4 ULE K 1988 t 1 s 253 254