Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Аркадіївна Пригара (* 20 лютого 1908, Москва — † 8 вересня 1983 Київ) — українська поетеса, перекладачка, лауреатка премії імені Лесі Українки (1979).
| Марія Пригара | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 7 (20) лютого 1908[1] Москва, Російська імперія | |||
| Померла | 8 вересня 1983 (75 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | дитяча письменниця, поетеса, прозаїк, перекладачка, письменниця | |||
| Сфера роботи | українська література[2] і переклад[2] | |||
| Alma mater | Інститут народної освіти (1931) | |||
| Роки активності | з 1924 | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Біографія
Народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Потім родина переїхала до Криворіжжя, Через деякий час сім'я переїхала в Київ, а потім — у Білу Церкву. Підлітком захворіла на туберкульоз, що змусило родину у 1924 році переїхати до Одеси. В Одесі навчалася спочатку в профілактично-санітарному технікумі, а потім в Інституті народної освіти. Перший вірш («Повстанець»)надруковано в одеській газеті «Червоний степ» 1928 року.
Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945–1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок».
Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.
Під час II Світової Війни працювала в Саратові на радіостанції імені Т. Г. Шевченка. Після повернення до Києва вела велику роботу як заступник редактора журналу «Барвінок» (1945–1950), допомагала молодим дитячим письменникам.
У поетичному доробку М. Пригари — найбільш відомі збірки поезій: «Дорогами війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «Школярі» (1951), «Казки» (1956), «Ростемо завзяті» (1959), «Ми любим сонце і весну» (1960), «Містечко чудес» (1962), «На лісовій галявині» (1963), «Якщо ми знайомі» (1965).
Плідно працювала Марія Пригара і у царині художнього перекладу. Її перу належать українські переклади роману «Фараон» Б. Пруса, поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?», романів та повістей Ванди Василевської «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов», «Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів В. Реймонта «Селяни», Е. Ожешко «Хам», Є. Путрамента «Роздоріжжя». Для дітей вона переклала українською мовою твори С. Маршака, К. Чуковського, А. Барто, С. Михалкова та ін.
У 1979 р. за «Вибрані твори. В 2-х томах» (1978) Марія Пригара була удостоєна літературної премії імені Лесі Українки.
Пішла з життя 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено меморіальну дошку.
Освіта
У 1931 році здобула вищу освіту в Одеському ІНО (інституті народної освіти).
Кар'єра
Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945 −1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок».
Творчість
Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.
Іншу грань ліричної героїні поетеси розкривають її збірки «дорослої» лірики: «Дорогою війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «Надвечір'я» (1977).
Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу. Її перу належать українські переклади роману Болеслава Пруса «Фараон», поеми Миколи Некрасова [ru]», романів та повістей Ванди Василевської «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов», «Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів Владислава Реймонта «Селяни», Елізи Ожешко «Хам», [pl] «Роздоріжжя»: як бачимо, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало.
Автор лібрето «Вовк і семеро козенят».
Відзнаки
За «Вибрані твори. В 2-х томах» (1978) Марія Пригара була удостоєна премії імені Лесі Українки (1979).
Вшанування пам'яті
На київському будинку «Роліт», що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування пам'яті її встановлено меморіальну дошку.
Посилання
- Марія Пригара. Журнал «Вітчизна» № 7-8, 2005 р.
- Марія Пригара. Байбак-мандрівник.
- Читати «Казка про ведмедика» // Українські літературні казки
- Читати «Байбак-мандрівник» // Українські літературні казки
- Твори для дітей Марії Пригари в бібліотеці TOU
Література
- Пригара М. А. Михайлик — джура козацький: Іст. повість: Для мол. та серед. шк. віку. — К., 2004. — 146 с.: іл. — (Козаченьки).(укр.)
- Пригара М. А. Козак Голота: Зб. оповід. за мотивами укр. нар. дум. — К., 1966. — 80 с.: іл.
- Пригара М. А. Вибрані твори: Для мол. шк. віку. — К., 1978. — Т. 1-2.
- ХХ сторіччя української поезі: Антологія «Вітчизни»: Марія Пригара (1908—1983) // Вітчизна. — 2005. — № 7/8. — С. 109-118.
- Марія Пригара // Дивосвіт «Веселки»: Антол. л-ри для дітей та юнацтва: В 3 т. — К., 2005. — Т.2. — С.301-308.
- Ярмыш Ю. Ф. Мария Пригара // Ярмыш Ю. Ф. Детская литература Украины: Очерки. — М., 1982. — С.202-216.
- Лучук В. Щасливий дар: [Про перекладацьку майстерність Марії Пригари] // Літ. Україна. — 1978. — 7 березня.
- Шкаровська І. Такими були ми… // Вечір. Київ. — 1978. — 20 лют. — (Письменник про письменника).
- Українська радянська енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1959.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Arkadiyivna Prigara 20 lyutogo 1908 Moskva 8 veresnya 1983 Kiyiv ukrayinska poetesa perekladachka laureatka premiyi imeni Lesi Ukrayinki 1979 Mariya PrigaraNarodilasya7 20 lyutogo 1908 1 Moskva Rosijska imperiyaPomerla8 veresnya 1983 1983 09 08 75 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistdityacha pismennicya poetesa prozayik perekladachka pismennicyaSfera robotiukrayinska literatura 2 i pereklad 2 Alma materInstitut narodnoyi osviti 1931 Roki aktivnostiz 1924NagorodiBiografiyaNarodilasya 20 lyutogo 1908 roku v Moskvi u rodini sluzhbovcya Potim rodina pereyihala do Krivorizhzhya Cherez deyakij chas sim ya pereyihala v Kiyiv a potim u Bilu Cerkvu Pidlitkom zahvorila na tuberkuloz sho zmusilo rodinu u 1924 roci pereyihati do Odesi V Odesi navchalasya spochatku v profilaktichno sanitarnomu tehnikumi a potim v Instituti narodnoyi osviti Pershij virsh Povstanec nadrukovano v odeskij gazeti Chervonij step 1928 roku Pracyuvala v gazeti Proletarska pravda u vidavnictvah Pid chas vijni na radiostanciyi imeni T G Shevchenka v Saratovi U 1945 1950 rokah bula zastupnikom redaktora zhurnalu Barvinok Pershi knizhki dlya ditej vijshli 1929 roku Ce Vesna na seli ta Dityachij sadok Desyatki knizhok Mariyi Prigari vihovuvali v kilkoh pokolinnyah ukrayinskih ditej lyubov do batkivshini yiyi istoriyi j prirodi Ce j pejzazhni poeziyi Mi lyubim sonce i vesnu i Misto chudes i osoblivo taki istorichni kazki j povisti yak Kozak Golota 1966 Mihajlik dzhura kozackij Yak tri brati z Azova tikali Marusya Boguslavka Teche Dnipro v sinye more ta inshi Pid chas II Svitovoyi Vijni pracyuvala v Saratovi na radiostanciyi imeni T G Shevchenka Pislya povernennya do Kiyeva vela veliku robotu yak zastupnik redaktora zhurnalu Barvinok 1945 1950 dopomagala molodim dityachim pismennikam U poetichnomu dorobku M Prigari najbilsh vidomi zbirki poezij Dorogami vijni 1944 Naperedodni 1947 Sestri 1948 Shkolyari 1951 Kazki 1956 Rostemo zavzyati 1959 Mi lyubim sonce i vesnu 1960 Mistechko chudes 1962 Na lisovij galyavini 1963 Yaksho mi znajomi 1965 Plidno pracyuvala Mariya Prigara i u carini hudozhnogo perekladu Yiyi peru nalezhat ukrayinski perekladi romanu Faraon B Prusa poemi M Nekrasova Komu na Rusi zhiti dobre romaniv ta povistej Vandi Vasilevskoyi Vogni na bolotah Rajduga Prosto lyubov Kimnata na gorishi Pisnya nad vodami romaniv V Rejmonta Selyani E Ozheshko Ham Ye Putramenta Rozdorizhzhya Dlya ditej vona pereklala ukrayinskoyu movoyu tvori S Marshaka K Chukovskogo A Barto S Mihalkova ta in U 1979 r za Vibrani tvori V 2 h tomah 1978 Mariya Prigara bula udostoyena literaturnoyi premiyi imeni Lesi Ukrayinki Pishla z zhittya 8 veresnya 1983 roku Na kiyivskomu budinku sho na vulici Mihajla Kocyubinskogo na znak vshanuvannya yiyi pam yati vstanovleno memorialnu doshku OsvitaU 1931 roci zdobula vishu osvitu v Odeskomu INO instituti narodnoyi osviti Kar yeraPracyuvala v gazeti Proletarska pravda u vidavnictvah Pid chas vijni na radiostanciyi imeni T G Shevchenka v Saratovi U 1945 1950 rokah bula zastupnikom redaktora zhurnalu Barvinok TvorchistPershi knizhki dlya ditej vijshli 1929 roku Ce Vesna na seli ta Dityachij sadok Desyatki knizhok Mariyi Prigari vihovuvali v kilkoh pokolinnyah ukrayinskih ditej lyubov do batkivshini yiyi istoriyi j prirodi Ce j pejzazhni poeziyi Mi lyubim sonce i vesnu i Misto chudes i osoblivo taki istorichni kazki j povisti yak Kozak Golota 1966 Mihajlik dzhura kozackij Yak tri brati z Azova tikali Marusya Boguslavka Teche Dnipro v sinye more ta inshi Inshu gran lirichnoyi geroyini poetesi rozkrivayut yiyi zbirki dorosloyi liriki Dorogoyu vijni 1944 Naperedodni 1947 Sestri 1948 Nadvechir ya 1977 Plidno pracyuvala Mariya Prigara u carini hudozhnogo perekladu Yiyi peru nalezhat ukrayinski perekladi romanu Boleslava Prusa Faraon poemi Mikoli Nekrasova ru romaniv ta povistej Vandi Vasilevskoyi Vogni na bolotah Rajduga Prosto lyubov Kimnata na gorishi Pisnya nad vodami romaniv Vladislava Rejmonta Selyani Elizi Ozheshko Ham pl Rozdorizhzhya yak bachimo perevazhno z polskoyi yakoyu pismennicya volodila doskonalo Avtor libreto Vovk i semero kozenyat VidznakiZa Vibrani tvori V 2 h tomah 1978 Mariya Prigara bula udostoyena premiyi imeni Lesi Ukrayinki 1979 Vshanuvannya pam yatiNa kiyivskomu budinku Rolit sho na vulici Mihajla Kocyubinskogo na znak vshanuvannya pam yati yiyi vstanovleno memorialnu doshku Memorialna doshka Mariyi Prigari u KiyeviPosilannyaMariya Prigara Zhurnal Vitchizna 7 8 2005 r Mariya Prigara Bajbak mandrivnik Chitati Kazka pro vedmedika Ukrayinski literaturni kazki Chitati Bajbak mandrivnik Ukrayinski literaturni kazki Tvori dlya ditej Mariyi Prigari v biblioteci TOULiteraturaPrigara M A Mihajlik dzhura kozackij Ist povist Dlya mol ta sered shk viku K 2004 146 s il Kozachenki ukr Prigara M A Kozak Golota Zb opovid za motivami ukr nar dum K 1966 80 s il Prigara M A Vibrani tvori Dlya mol shk viku K 1978 T 1 2 HH storichchya ukrayinskoyi poezi Antologiya Vitchizni Mariya Prigara 1908 1983 Vitchizna 2005 7 8 S 109 118 Mariya Prigara Divosvit Veselki Antol l ri dlya ditej ta yunactva V 3 t K 2005 T 2 S 301 308 Yarmysh Yu F Mariya Prigara Yarmysh Yu F Detskaya literatura Ukrainy Ocherki M 1982 S 202 216 Luchuk V Shaslivij dar Pro perekladacku majsternist Mariyi Prigari Lit Ukrayina 1978 7 bereznya Shkarovska I Takimi buli mi Vechir Kiyiv 1978 20 lyut Pismennik pro pismennika Ukrayinska radyanska enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya URE 1959 d Track Q1899d Track Q4139143d Track Q2478929 Czech National Authority Database d Track Q13550863