Владислав Реймонт | |||||
---|---|---|---|---|---|
пол. Władysław Stanisław Reymont | |||||
Ім'я при народженні | пол. Władysław Stanisław Rejment | ||||
Народився | 7 травня 1867 Кобеле-Великі, d, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія | ||||
Помер | 5 грудня 1925 (58 років) Варшава, Польська Республіка[1] | ||||
Поховання | Повонзківський цвинтар | ||||
Країна | Російська імперія Польська Республіка | ||||
Національність | поляки[2] | ||||
Діяльність | письменник, прозаїк-романіст, сценарист, прозаїк | ||||
Сфера роботи | художня література[d] | ||||
Мова творів | польська | ||||
Роки активності | з 1896 | ||||
Magnum opus | Селяни (роман) і d | ||||
Членство | d | ||||
Партія | Національна ліга[d] і d (5 грудня 1925) | ||||
У шлюбі з | d | ||||
Автограф | |||||
Нагороди | | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1924) | ||||
| |||||
Владислав Реймонт у Вікісховищі | |||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Владислав Реймонт (пол. Władysław Stanisław Reymont; 7 травня 1867, — 5 грудня 1925, Варшава) — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». 1893 року Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював письменником. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь.
Життєвий шлях
Владислав народився у сім'ї сільського органіста. Його батько — Юзеф Реймонт був освіченою людиною. Мама — Антоніна з роду Купчинських, походила із збіднілої краківської шляхти; пізніше цей факт з життя матері Реймонт буде часто згадувати у своїх творах.
Батьки хотіли, щоб син став органістом. Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував по Польщі, а також по Європі. Закінчив Варшавську недільну ремісничу школу. В 1880 −1884 вчився на кравця у Варшаві. Закінчивши навчання, здобув степінь підмайстра. З 1884 по 1888 був актором у трупах мандрівних театрів. Потім, завдяки старанням батька, працював на Варшавсько-Віденській залізниці як дрібний службовець. 1890 року померла мати письменника. Свої перші вірші написав у 1882 році.
13 липня 1890 року внаслідок аварії на залізниці Реймонт з двома зламаними ребрами потрапив до лікарні. У медичній карті зазначено, що в потерпілого зламано 12 ребер. Завдяки чому отримав відшкодування у розмірі 38 500 рублів.
15 липня 1902 року Реймонт одружився з Аурелією Шабльовською. У цьому ж році помер брат письменника — Францішек.
В 1905 році Владислав Реймонт був свідком Революції 1905 року. Свої спостереження зі страйку і демонстрації проти царя Миколи ІІ автор описав у «Сторінках з нотатника».
У 1920 році письменник купує маєток.
5 грудня 1925 року письменника не стало.
Сейм Республіки Польща оголосив 2000 рік — роком Владислава Реймонта.
Творчість
Дебютував в літературі в 1893. Його творчість поєднує традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.
Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних в тематичному і жанровому відношенні. У збірках «Зустріч» (1897), «Перед світанком» (1902), в повісті «Справедливо» (1899) показано побут села. У романах «Комедіантка» (1896) і «Бродіння» (1897) зображуються побут і устої провінційного чиновництва, акторського середовища.
Автор роману «Вампір» (1911) і історичній трилогії «1794 рік» (1913—1918) про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.
Творчість Реймонта характеризується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. 1924 року Владислав Реймонт здобув Нобелівську нагороду за повість «Селяни» (Chłopi).
Обіцяна земля
Ця повість є однією з найкращих у творчості письменника. Була перекладена на багато іноземних мов. Також знято фільм по мотивах цієї повісті. Матеріали для написання праці Реймонт почав збирати ще у 1896 році, для того майже рік провів у Лодзі. Властивим героєм цього твору є капіталістичне місто, власне Лодзь. Письменник порівнює його до монстра, який знищує людей. Головна тема повісті, показ того, як троє головних героїв «робили гроші». Перший родом з Польщі (Кароль Боровецький), другий герой — німець (Макс Баум), а третій єврей (Мориц Вельт). Той факт, що всі вони з різних країн, зовсім не розділює їх, а мотивує героїв до конкуренції. Спільними зусиллями вони відкривають фабрику.
Твори
- Komediantka (Комедіантка, 1896)
- Fermenty (Ферменти, 1897)
- Ziemia obiecana (Земля обітована, 1898)
- Chłopi (Селяни, 1904—1909)
- Rok (Рок, 1794, 1914—1919)
- Wampir (Вампір, 1911)
- Bunt (Бунт, 1924)
Українські переклади
Вперше переклав роман Вл. Реймонта «Мужики»[1] Михайло Павлик в 1907 р. Український письменник, друг Івана Франка.
Переклад роману Реймонта «Селяни» робив відомий політичний діяч УСРР Михайло Лебединець (у Харкові 1930 видано дві перші частини роману).
Роман «Мрійник» вперше перекладено у видавництві «Якабу Паблішинг», 2023 року, перекладачка — Лідія Кіцила.
Роман «Мрійник» увійшов до переліку 12 романів, вперше перекладених українською в межах грантового проєкту «Креативна Європа», наданого в межах підтримки України. Видано тиражем 1200 примірників.
Пам'ять
Посилання
- Реймонт Владислав Станіслав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 410. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Владислав Реймонт |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Владислав Реймонт |
- Autobiography given at award of Nobel Prize in 1924 [ 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11878854X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.universalis.fr/encyclopedie/ladislas-stanislas-reymont/
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Павлик Михайло Іванович. Вікіпедія (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Vladislav Rejmontpol Wladyslaw Stanislaw ReymontIm ya pri narodzhenni pol Wladyslaw Stanislaw RejmentNarodivsya 7 travnya 1867 1867 05 07 Kobele Veliki d Radomska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiyaPomer 5 grudnya 1925 1925 12 05 58 rokiv Varshava Polska Respublika 1 Pohovannya Povonzkivskij cvintarKrayina Rosijska imperiya Polska RespublikaNacionalnist polyaki 2 Diyalnist pismennik prozayik romanist scenarist prozayikSfera roboti hudozhnya literatura d Mova tvoriv polskaRoki aktivnosti z 1896Magnum opus Selyani roman i dChlenstvo dPartiya Nacionalna liga d i d 5 grudnya 1925 U shlyubi z dAvtografNagorodi Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Komandor ordena Pochesnogo legionuPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1924 Vladislav Rejmont u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Vladislav Rejmont pol Wladyslaw Stanislaw Reymont 7 travnya 1867 5 grudnya 1925 Varshava polskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1924 roku Jogo najvidomishim tvorom ye roman Selyani 1893 roku Rejmont zhiv u Varshavi vid 1893 roku i pracyuvav pismennikom Opublikuvav svij pershij roman Komediantka u 1896 roci Rejmont nalezhav do kola neoromantikiv Moloda Polsha Na chest pismennika nazvano aeroport v misti Lodz Zhittyevij shlyahVladislav narodivsya u sim yi silskogo organista Jogo batko Yuzef Rejmont buv osvichenoyu lyudinoyu Mama Antonina z rodu Kupchinskih pohodila iz zbidniloyi krakivskoyi shlyahti piznishe cej fakt z zhittya materi Rejmont bude chasto zgaduvati u svoyih tvorah Batki hotili shob sin stav organistom Vladislav vidmovlyavsya hoditi do shkoli duzhe chasto shukav sebe u riznih profesiyah bagato podorozhuvav po Polshi a takozh po Yevropi Zakinchiv Varshavsku nedilnu remisnichu shkolu V 1880 1884 vchivsya na kravcya u Varshavi Zakinchivshi navchannya zdobuv stepin pidmajstra Z 1884 po 1888 buv aktorom u trupah mandrivnih teatriv Potim zavdyaki starannyam batka pracyuvav na Varshavsko Videnskij zaliznici yak dribnij sluzhbovec 1890 roku pomerla mati pismennika Svoyi pershi virshi napisav u 1882 roci 13 lipnya 1890 roku vnaslidok avariyi na zaliznici Rejmont z dvoma zlamanimi rebrami potrapiv do likarni U medichnij karti zaznacheno sho v poterpilogo zlamano 12 reber Zavdyaki chomu otrimav vidshkoduvannya u rozmiri 38 500 rubliv 15 lipnya 1902 roku Rejmont odruzhivsya z Aureliyeyu Shablovskoyu U comu zh roci pomer brat pismennika Francishek V 1905 roci Vladislav Rejmont buv svidkom Revolyuciyi 1905 roku Svoyi sposterezhennya zi strajku i demonstraciyi proti carya Mikoli II avtor opisav u Storinkah z notatnika U 1920 roci pismennik kupuye mayetok 5 grudnya 1925 roku pismennika ne stalo Sejm Respubliki Polsha ogolosiv 2000 rik rokom Vladislava Rejmonta TvorchistDebyutuvav v literaturi v 1893 Jogo tvorchist poyednuye tradiciyi kritichnogo realizmu z elementami naturalizmu i simvolizmu Neveliku chastinu tvorchoyi spadshini skladayut virshi Avtor opovidan povistej romaniv riznomanitnih v tematichnomu i zhanrovomu vidnoshenni U zbirkah Zustrich 1897 Pered svitankom 1902 v povisti Spravedlivo 1899 pokazano pobut sela U romanah Komediantka 1896 i Brodinnya 1897 zobrazhuyutsya pobut i ustoyi provincijnogo chinovnictva aktorskogo seredovisha Avtor romanu Vampir 1911 i istorichnij trilogiyi 1794 rik 1913 1918 pro Polshu kincya XVIII stolittya i nacionalno vizvolne povstannya pid kerivnictvom Tadeusha Kostyushko Tvorchist Rejmonta harakterizuyetsya riznomanitnistyu Pismennik pisav na rizni temi vikoristovuvav rizni literaturni formi Chasto u tvorchomu dorobku pismennika z yavlyalas kritika suspilstva 1924 roku Vladislav Rejmont zdobuv Nobelivsku nagorodu za povist Selyani Chlopi Obicyana zemlya Cya povist ye odniyeyu z najkrashih u tvorchosti pismennika Bula perekladena na bagato inozemnih mov Takozh znyato film po motivah ciyeyi povisti Materiali dlya napisannya praci Rejmont pochav zbirati she u 1896 roci dlya togo majzhe rik proviv u Lodzi Vlastivim geroyem cogo tvoru ye kapitalistichne misto vlasne Lodz Pismennik porivnyuye jogo do monstra yakij znishuye lyudej Golovna tema povisti pokaz togo yak troye golovnih geroyiv robili groshi Pershij rodom z Polshi Karol Boroveckij drugij geroj nimec Maks Baum a tretij yevrej Moric Velt Toj fakt sho vsi voni z riznih krayin zovsim ne rozdilyuye yih a motivuye geroyiv do konkurenciyi Spilnimi zusillyami voni vidkrivayut fabriku TvoriKomediantka Komediantka 1896 Fermenty Fermenti 1897 Ziemia obiecana Zemlya obitovana 1898 Chlopi Selyani 1904 1909 Rok Rok 1794 1914 1919 Wampir Vampir 1911 Bunt Bunt 1924 Ukrayinski perekladiVpershe pereklav roman Vl Rejmonta Muzhiki 1 Mihajlo Pavlik v 1907 r Ukrayinskij pismennik drug Ivana Franka Pereklad romanu Rejmonta Selyani robiv vidomij politichnij diyach USRR Mihajlo Lebedinec u Harkovi 1930 vidano dvi pershi chastini romanu Roman Mrijnik vpershe perekladeno u vidavnictvi Yakabu Pablishing 2023 roku perekladachka Lidiya Kicila Roman Mrijnik uvijshov do pereliku 12 romaniv vpershe perekladenih ukrayinskoyu v mezhah grantovogo proyektu Kreativna Yevropa nadanogo v mezhah pidtrimki Ukrayini Vidano tirazhem 1200 primirnikiv Pam yatLiteraturna Premiya imeni Vladislava RejmontaPosilannyaRejmont Vladislav Stanislav Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 410 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vladislav Rejmont Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vladislav Rejmont Autobiography given at award of Nobel Prize in 1924 3 sichnya 2013 u Wayback Machine angl PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11878854X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www universalis fr encyclopedie ladislas stanislas reymont Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 12 travnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pavlik Mihajlo Ivanovich Vikipediya ukr 30 sichnya 2023 Procitovano 13 lyutogo 2023