Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селяни – роман Владислава Реймонта, написаний автором у 1901–1908 роки, виданий книгою у 1904–1909. За цей твір письменник отримав Нобелівську премію з літератури у 1924 році. Роман описує життя мешканців села Ліпці протягом чотирьох пір року.
 Рукопис першої частини Селян | |
| Автор | Владислав Реймонт |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Chłopi |
| Мова | польська |
| Жанр | роман |
| Видавництво | |
| Видано | 1904 (том I, II), 1906 (том III), 1909 (том IV) |
| Попередній твір | d |
| |
Передумови написання твору
На момент написання твору селянська тема була дуже популярною у мистецтві та літературі. Риси цього жанру часто з’являлися у ранніх творах Реймонта. Водночас деякі вчені вважають, що безпосереднім поштовхом до написання твору про селян могла бути "Земля" Еміля Золі – Селяни могли б, згідно з цією гіпотезою, бути полемікою з твором французького романіста. Хоча Реймонт не знав французької мови на такому рівні, щоб вільно читати твір, тож міг ознайомитися з ним більш за все завдяки своїм друзям. Обидва твори поєднують в собі багато елементів: селянська тематика, описи роботи, сільських свят протягом чотирьох пір року. Ці збіги, однак, можуть виникати лише через обрану спільну тематику романів.
Історія написання і публікації роману
Перша версія повісті була готова вже 1901 року, проте незадовго до передачі тексту до друку Реймонт вирішив відредагувати початок повісті. Переглядаючи рукопис дійшов висновку, що зміст твору не збігається з його задумом. Незадоволений письменник вирішив почати роботу заново і спалити вже написаний роман. Було знищено 11 тисяч рядків. Першу версію твору могли знати лише кілька осіб, цілком імовірно, що однією з них був Юліан Охорович.
"Правильна" версія "Селян" була написана у 1901–1908 роки. Більша частина повісті була написана під час перебування письменника у Парижі, де, як запевняв Реймонт, йому було легше зосередитися на своїй роботі, ніж на польських землях. Реймонт організував собі велику трудову дисципліну: було заплановано щоденно писати частину селянського роману, працюючи водночас над іншими творами.
Роман вперше був опублікований частинами у журналі „Tygodniku Ilustrowanym” з 18 січня 1902 по 26 грудня 1908 з присвятою Зенону Пшесмицькому. У книжковій формі твір видавався партіями – перші два томи були видані 1904 року, третій том – 1906 року, натомість четвертий – у 1909. Перше видання містило підзаголовок Сучасний роман.
Зміст і форма роману
Місце дії
Дія роману відбувається у селі Ліпці, однак ця місцевість зовсім не відповідає реальному селу з однойменною назвою, що у наш час називається Ліпці Ремонтовські. Передусім не збігається з топографією місцевості. Також у романі відсутні згадки про варшавсько-віденьську залізничну колію, яка розташована поруч з реальним селом і яка відіграла значну роль у житті села. В свою чергу вигаданий прототип села був характерний для багатьох тогочасних сіл, розташованих на лодзьких землях, а не лише для реальних Ліпців.
Час у романі
Дія роману обіймає 10 місяців – розпочинається під кінець вересня, а завершується під кінець липня. Точний рік, коли відбувається дія, невідомий (використання героями коси, яка почала замінювяти серп близько 1890 року, вказує на те, що вона відбувається після 1890-х років). У другій частині ("Зима") є згадка, що свято Богоявлення припадало на понеділок. Це дозволяє припустити, що мова йде про 1890, 1896, 1902 або пізніші за циклом роки. Дещо далі оповідач згадує, що Попільна середа припала на березень. Цікаво, що єдиний між січневим повстанням та І світовою війною рік, який відповідає усім вказаним вище умовам, це - 1908. Але варто пам’ятати, що автор міг цілеспрямовано або несвідомо ввести в роман неточності, що стосуються дат. Роман поділений на чотири пори року, у кожній з цих частин містяться описи характерних для тих земель літургійних свят, звичаїв та сільськогосподарських робіт. Одночасне ведення дії у ритмі одного календарного і релігійного року та неокреслення точного історичного моменту, де він має місце, дозволило письменнику створити ефект безперервної тривалості і позаісторичності подій. Проте у творі наявні також і конкретні історичні події, серед яких, наприклад, участь селян у січневому повстанні. За нитку патріотизму і внесення дії Селян у історичний час Польщі у романі відповідає постать Роха, який розповідає легенди про історичну основу. Також це єдина постать, яка у творі відноситься до подій, що мають місце у майбутньому.
Вигаданий час неодноразово триває у романі для конкретних персонажів, наприклад, Антеку під час роботи на лісопилці до святок не вистачає лише 5 днів, але оповідач пише, що для нього тяжко минали "...день за днем, тиждень за тижнем". Внутрішній час Антека подовжується відносно реального, оскільки герой перебуває у тяжкій психологічній ситуації.
Наратив
Польський літературний критик Казимір Вика у есе "Проба нового прочитання „Селян” Реймонта" вирізнив три типи прочитання у Селянах, наділяючи їх трьома різними оповідачами, кожному з них приписуючи різну роль:
- Сільський балакун – оповідач за походженням з описаного середовища, полюбляє докладні і широкі описи з використанням говору. Належить до розповідних традицій. З’являється найчастіше серед інших типів оповідача у романі Реймонта. Відповідає передусім за фабульну складову твору, але часом описує і звичає-обрядову, релігійну.
- Стилізатор tylizator młodopolski – користується мовами поетики та інтелігентів Молодої Польщі. За частотою використання у творі займає друге місце серед оповідачів. Відповідає за ті прошарки, що стосуються життя і смерті та ритму природи.
- Реалістичний оглядач – послуговується мовою реалістичної прози, мислить переважно думками доби позитивізму. Використовується у романі найрідше. Проте його присутність проявляється деякою мірою у всіх складових (прошарках).
Персонажі
- Мацей Борина – найбагатший господар у селі, йому (у зачині роману) 58 років, дворазовий вдівець, дуже вимогливий до себе та інших, працелюбний, жабіний скупий, його третя жінка - молода Ягна. Тяжко поранений у битві за ліс ударом в голову персонажем Боровим. Вмирає під час посівів. Голова громади.
- Ягна Пачесівна – двадцятилітня донька Домінікови, пластично обдарована, заради маєтку виходить заміж за Борину. Не кохає його, тому зраджує чоловіку з Антеком та іншими.
- Антек Борина – син Мацея, одружений з Ганкою Биліцовною. Має подібний до батька характер. З початку його дружина подразнює. Зустрічається з мачухою (Ягною). У кінці твору починає кохати Ганку і захоплюватись нею. Має троє дітей. Після смерті батька обіймає посаду батька - голови громади.
- Ганка Боринова (Биліцовна) – жінка Антека. Спочатку не має своєї думки, її не люблять свекруха та чоловік. Є бідна. Після зрад набирається впевненості в собі, стає більш винахідливою, хитрою і гордою, що викликає у Антека подив.
- Ягустинка – стара, убога селянка, вигнана своїми дітьми з дому після перепису на них землі. Працьовита і водночас буркотлива, схильна до дратівливості і зловтішна, проте також може бути доброю та щирою.
- Магда – донька Борини, сестра Антека, дружина Михайла (коваля), з’являється під час отримання свого приданого
- Юзька – маленька донька Борини, займається господарством.
- Куба Соха – учасник січневого повстання, наймит Борин, добрий, працьовитий, браконьєром ходить на полювання. Вмирає у стайнях під час весілля Мацея Брини через надмірну кровотечу після самоампутації ноги (постріл у ногу Боровим під час нелегальних полювань).
- Яцек – родич спадкоємця, учасник січневого повстання, був засланий до Сибіру, але втік. Куба врятував йому під час повстання життя. З тих пір Яцек шукає його. На жаль, знаходить лише його могилу. Яцек - дуже добра людина, допомагає Ліпцянам.
- Рох – брав участь у повстанні, вчить дітей писати і читати, дуже віруючий. Втікає із села, бо за ним женуться росіяни.
- Ямброжи – також учасник повстання, працює в костелі, знається на багатьох речах. Дуже старий, має дерев’яну ногу.
- Вітек – сирота, наймит Борин, має організаторські здібності.
- Петрек – наймит Борин, прийнятий до Куби, учасник війни з турками, повернувся з полону.
- Матеуш – кавалер Ягни. Авантюрист, здатний побудувати хату і більшість інших речей.
- Агата – жебрачка родом з Ліпців, все, що збирає, ховає собі на похорон.
- Домінікова – вдова, мати Ягни, деспотична до своїх синів. Б’ється з Шимком.
- Шимек і Єнджик – сини Домінікови. Єнджик боїться матері, Шимек б’ється з нею, бо та не дозволяє йому одружитися.
- Війт – урядовець, кавалер Ягни, купує для неї подарунки з державної каси, через що його арештовують.
- Бартек Козел – вбогий, дурнуватий хлоп, який живе зі своїх крадіжок, його жінка вдається до бійки з жінкою Війта.
- Ясь – син органіста, молодий священнослужитель, яким дещо захоплюється Ягна.
- Ксьондз – названий мешканцями Ліпців добродієм, очолює місцеву парафію. Добрий і побожний.
- Коваль – чоловік Магди, зять Борини. Хитрий, подумує про маєток.
- Веронка – сестра Ганки, на початку свариться з нею. Дружина Стаха. Під час бурі їхня хата руйнується.
- Биліца – батько Ганки і Веронки. Старий чоловік, для дітей є тягарем. Купує внукам різні іграшки, курить тютюн.
- Янкель – єврей, завідує корчмою.
- Спадкоємець – шляхтич, що сперечається з Ліпцянами за ліс.
- Боровий – дуже сильна людина, слуга спадкоємця. Ненавидить ліпцян. Безпосередній винуватець смертей Куби і Борини. Вмирає під час битви за ліс з руки Антека.
Фільми на основі роману
- У 1922 році за мотивами роману було створено фільм "Селяни" (пол. Chłopi);
- У 1972 році у світ вийшов телесеріал "Селяни" (пол. Chłopi). Рік потому створено кіноверсію серіалу.
Бібліографія
- Józef Rurawski: Władysław Reymont. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1977.
- Barbara Kocówna: Reymont. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1971.
- Kazimierz Wyka: Chłopi. W: Literatura polska: przewodnik encyklopedyczny. red. Julian Krzyżanowski, Czesław Hernas. T. 1: A-M. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1991. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selyani roman Vladislava Rejmonta napisanij avtorom u 1901 1908 roki vidanij knigoyu u 1904 1909 Za cej tvir pismennik otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi u 1924 roci Roman opisuye zhittya meshkanciv sela Lipci protyagom chotiroh pir roku Selyani Rukopis pershoyi chastini SelyanAvtorVladislav RejmontNazva movoyu originaluChlopiMovapolskaZhanrromanVidavnictvoVidano1904 tom I II 1906 tom III 1909 tom IV Poperednij tvird Selyani u VikishovishiPeredumovi napisannya tvoruNa moment napisannya tvoru selyanska tema bula duzhe populyarnoyu u mistectvi ta literaturi Risi cogo zhanru chasto z yavlyalisya u rannih tvorah Rejmonta Vodnochas deyaki vcheni vvazhayut sho bezposerednim poshtovhom do napisannya tvoru pro selyan mogla buti Zemlya Emilya Zoli Selyani mogli b zgidno z ciyeyu gipotezoyu buti polemikoyu z tvorom francuzkogo romanista Hocha Rejmont ne znav francuzkoyi movi na takomu rivni shob vilno chitati tvir tozh mig oznajomitisya z nim bilsh za vse zavdyaki svoyim druzyam Obidva tvori poyednuyut v sobi bagato elementiv selyanska tematika opisi roboti silskih svyat protyagom chotiroh pir roku Ci zbigi odnak mozhut vinikati lishe cherez obranu spilnu tematiku romaniv Istoriya napisannya i publikaciyi romanuPersha versiya povisti bula gotova vzhe 1901 roku prote nezadovgo do peredachi tekstu do druku Rejmont virishiv vidredaguvati pochatok povisti Pereglyadayuchi rukopis dijshov visnovku sho zmist tvoru ne zbigayetsya z jogo zadumom Nezadovolenij pismennik virishiv pochati robotu zanovo i spaliti vzhe napisanij roman Bulo znisheno 11 tisyach ryadkiv Pershu versiyu tvoru mogli znati lishe kilka osib cilkom imovirno sho odniyeyu z nih buv Yulian Ohorovich Pravilna versiya Selyan bula napisana u 1901 1908 roki Bilsha chastina povisti bula napisana pid chas perebuvannya pismennika u Parizhi de yak zapevnyav Rejmont jomu bulo legshe zosereditisya na svoyij roboti nizh na polskih zemlyah Rejmont organizuvav sobi veliku trudovu disciplinu bulo zaplanovano shodenno pisati chastinu selyanskogo romanu pracyuyuchi vodnochas nad inshimi tvorami Roman vpershe buv opublikovanij chastinami u zhurnali Tygodniku Ilustrowanym z 18 sichnya 1902 po 26 grudnya 1908 z prisvyatoyu Zenonu Pshesmickomu U knizhkovij formi tvir vidavavsya partiyami pershi dva tomi buli vidani 1904 roku tretij tom 1906 roku natomist chetvertij u 1909 Pershe vidannya mistilo pidzagolovok Suchasnij roman Zmist i forma romanuMisce diyi Diya romanu vidbuvayetsya u seli Lipci odnak cya miscevist zovsim ne vidpovidaye realnomu selu z odnojmennoyu nazvoyu sho u nash chas nazivayetsya Lipci Remontovski Peredusim ne zbigayetsya z topografiyeyu miscevosti Takozh u romani vidsutni zgadki pro varshavsko vidensku zaliznichnu koliyu yaka roztashovana poruch z realnim selom i yaka vidigrala znachnu rol u zhitti sela V svoyu chergu vigadanij prototip sela buv harakternij dlya bagatoh togochasnih sil roztashovanih na lodzkih zemlyah a ne lishe dlya realnih Lipciv Chas u romani Diya romanu obijmaye 10 misyaciv rozpochinayetsya pid kinec veresnya a zavershuyetsya pid kinec lipnya Tochnij rik koli vidbuvayetsya diya nevidomij vikoristannya geroyami kosi yaka pochala zaminyuvyati serp blizko 1890 roku vkazuye na te sho vona vidbuvayetsya pislya 1890 h rokiv U drugij chastini Zima ye zgadka sho svyato Bogoyavlennya pripadalo na ponedilok Ce dozvolyaye pripustiti sho mova jde pro 1890 1896 1902 abo piznishi za ciklom roki Desho dali opovidach zgaduye sho Popilna sereda pripala na berezen Cikavo sho yedinij mizh sichnevim povstannyam ta I svitovoyu vijnoyu rik yakij vidpovidaye usim vkazanim vishe umovam ce 1908 Ale varto pam yatati sho avtor mig cilespryamovano abo nesvidomo vvesti v roman netochnosti sho stosuyutsya dat Roman podilenij na chotiri pori roku u kozhnij z cih chastin mistyatsya opisi harakternih dlya tih zemel liturgijnih svyat zvichayiv ta silskogospodarskih robit Odnochasne vedennya diyi u ritmi odnogo kalendarnogo i religijnogo roku ta neokreslennya tochnogo istorichnogo momentu de vin maye misce dozvolilo pismenniku stvoriti efekt bezperervnoyi trivalosti i pozaistorichnosti podij Prote u tvori nayavni takozh i konkretni istorichni podiyi sered yakih napriklad uchast selyan u sichnevomu povstanni Za nitku patriotizmu i vnesennya diyi Selyan u istorichnij chas Polshi u romani vidpovidaye postat Roha yakij rozpovidaye legendi pro istorichnu osnovu Takozh ce yedina postat yaka u tvori vidnositsya do podij sho mayut misce u majbutnomu Vigadanij chas neodnorazovo trivaye u romani dlya konkretnih personazhiv napriklad Anteku pid chas roboti na lisopilci do svyatok ne vistachaye lishe 5 dniv ale opovidach pishe sho dlya nogo tyazhko minali den za dnem tizhden za tizhnem Vnutrishnij chas Anteka podovzhuyetsya vidnosno realnogo oskilki geroj perebuvaye u tyazhkij psihologichnij situaciyi Narativ Polskij literaturnij kritik Kazimir Vika u ese Proba novogo prochitannya Selyan Rejmonta virizniv tri tipi prochitannya u Selyanah nadilyayuchi yih troma riznimi opovidachami kozhnomu z nih pripisuyuchi riznu rol Silskij balakun opovidach za pohodzhennyam z opisanogo seredovisha polyublyaye dokladni i shiroki opisi z vikoristannyam govoru Nalezhit do rozpovidnih tradicij Z yavlyayetsya najchastishe sered inshih tipiv opovidacha u romani Rejmonta Vidpovidaye peredusim za fabulnu skladovu tvoru ale chasom opisuye i zvichaye obryadovu religijnu Stilizator tylizator mlodopolski koristuyetsya movami poetiki ta inteligentiv Molodoyi Polshi Za chastotoyu vikoristannya u tvori zajmaye druge misce sered opovidachiv Vidpovidaye za ti prosharki sho stosuyutsya zhittya i smerti ta ritmu prirodi Realistichnij oglyadach poslugovuyetsya movoyu realistichnoyi prozi mislit perevazhno dumkami dobi pozitivizmu Vikoristovuyetsya u romani najridshe Prote jogo prisutnist proyavlyayetsya deyakoyu miroyu u vsih skladovih prosharkah PersonazhiMacej Borina najbagatshij gospodar u seli jomu u zachini romanu 58 rokiv dvorazovij vdivec duzhe vimoglivij do sebe ta inshih pracelyubnij zhabinij skupij jogo tretya zhinka moloda Yagna Tyazhko poranenij u bitvi za lis udarom v golovu personazhem Borovim Vmiraye pid chas posiviv Golova gromadi Yagna Pachesivna dvadcyatilitnya donka Dominikovi plastichno obdarovana zaradi mayetku vihodit zamizh za Borinu Ne kohaye jogo tomu zradzhuye choloviku z Antekom ta inshimi Antek Borina sin Maceya odruzhenij z Gankoyu Bilicovnoyu Maye podibnij do batka harakter Z pochatku jogo druzhina podraznyuye Zustrichayetsya z machuhoyu Yagnoyu U kinci tvoru pochinaye kohati Ganku i zahoplyuvatis neyu Maye troye ditej Pislya smerti batka obijmaye posadu batka golovi gromadi Ganka Borinova Bilicovna zhinka Anteka Spochatku ne maye svoyeyi dumki yiyi ne lyublyat svekruha ta cholovik Ye bidna Pislya zrad nabirayetsya vpevnenosti v sobi staye bilsh vinahidlivoyu hitroyu i gordoyu sho viklikaye u Anteka podiv Yagustinka stara uboga selyanka vignana svoyimi ditmi z domu pislya perepisu na nih zemli Pracovita i vodnochas burkotliva shilna do drativlivosti i zlovtishna prote takozh mozhe buti dobroyu ta shiroyu Magda donka Borini sestra Anteka druzhina Mihajla kovalya z yavlyayetsya pid chas otrimannya svogo pridanogo Yuzka malenka donka Borini zajmayetsya gospodarstvom Kuba Soha uchasnik sichnevogo povstannya najmit Borin dobrij pracovitij brakonyerom hodit na polyuvannya Vmiraye u stajnyah pid chas vesillya Maceya Brini cherez nadmirnu krovotechu pislya samoamputaciyi nogi postril u nogu Borovim pid chas nelegalnih polyuvan Yacek rodich spadkoyemcya uchasnik sichnevogo povstannya buv zaslanij do Sibiru ale vtik Kuba vryatuvav jomu pid chas povstannya zhittya Z tih pir Yacek shukaye jogo Na zhal znahodit lishe jogo mogilu Yacek duzhe dobra lyudina dopomagaye Lipcyanam Roh brav uchast u povstanni vchit ditej pisati i chitati duzhe viruyuchij Vtikaye iz sela bo za nim zhenutsya rosiyani Yambrozhi takozh uchasnik povstannya pracyuye v kosteli znayetsya na bagatoh rechah Duzhe starij maye derev yanu nogu Vitek sirota najmit Borin maye organizatorski zdibnosti Petrek najmit Borin prijnyatij do Kubi uchasnik vijni z turkami povernuvsya z polonu Mateush kavaler Yagni Avantyurist zdatnij pobuduvati hatu i bilshist inshih rechej Agata zhebrachka rodom z Lipciv vse sho zbiraye hovaye sobi na pohoron Dominikova vdova mati Yagni despotichna do svoyih siniv B yetsya z Shimkom Shimek i Yendzhik sini Dominikovi Yendzhik boyitsya materi Shimek b yetsya z neyu bo ta ne dozvolyaye jomu odruzhitisya Vijt uryadovec kavaler Yagni kupuye dlya neyi podarunki z derzhavnoyi kasi cherez sho jogo areshtovuyut Bartek Kozel vbogij durnuvatij hlop yakij zhive zi svoyih kradizhok jogo zhinka vdayetsya do bijki z zhinkoyu Vijta Yas sin organista molodij svyashennosluzhitel yakim desho zahoplyuyetsya Yagna Ksondz nazvanij meshkancyami Lipciv dobrodiyem ocholyuye miscevu parafiyu Dobrij i pobozhnij Koval cholovik Magdi zyat Borini Hitrij podumuye pro mayetok Veronka sestra Ganki na pochatku svaritsya z neyu Druzhina Staha Pid chas buri yihnya hata rujnuyetsya Bilica batko Ganki i Veronki Starij cholovik dlya ditej ye tyagarem Kupuye vnukam rizni igrashki kurit tyutyun Yankel yevrej zaviduye korchmoyu Spadkoyemec shlyahtich sho sperechayetsya z Lipcyanami za lis Borovij duzhe silna lyudina sluga spadkoyemcya Nenavidit lipcyan Bezposerednij vinuvatec smertej Kubi i Borini Vmiraye pid chas bitvi za lis z ruki Anteka Filmi na osnovi romanuU 1922 roci za motivami romanu bulo stvoreno film Selyani pol Chlopi U 1972 roci u svit vijshov teleserial Selyani pol Chlopi Rik potomu stvoreno kinoversiyu serialu Rurawski 1977 Kocowna 1971 Wyka 1991 U 2023 roci za motivami romanu bulo stvoreno animacijnij film Selyani pol Chlopi BibliografiyaJozef Rurawski Wladyslaw Reymont Warszawa Wiedza Powszechna 1977 Barbara Kocowna Reymont Warszawa Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza 1971 Kazimierz Wyka Chlopi W Literatura polska przewodnik encyklopedyczny red Julian Krzyzanowski Czeslaw Hernas T 1 A M Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1991 ISBN 8301053682