Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брюссе́льський столи́чний регіо́н (фр. Région de Bruxelles-Capitale, нід. Brussels Hoofdstedelijk Gewest) — один з трьох регіонів Бельгії, суб'єкт федерації нарівні з Фландрією і Валлонією та де-факто — столиця Європейського Союзу.
| Брюссельський столичний регіон | |||
|---|---|---|---|
| — Регіон Бельгії — | |||
| Région de Bruxelles-Capitale Brussels Hoofdstedelijk Gewest | |||
| |||
| Прізвисько: столиця Європи Кумедне місто | |||
| Координати: 50°50′48″ пн. ш. 4°21′09″ сх. д. / 50.84667° пн. ш. 4.35250° сх. д. | |||
| Країна | Бельгія | ||
| Населене | Близько 580 року | ||
| Засноване | 979 рік | ||
| Статус регіону | 18 червня 1989 року | ||
| Площа | |||
| - Регіон Бельгії | 161,4 км² | ||
| Висота над р.м. | 13 м | ||
| Населення (8 серпня 2018 року) | |||
| - Регіон Бельгії | 1 191 604 | ||
| - Густота | 7382,9/км² | ||
| - Агломерація | 2 120 000 | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
| Вебсайт: www.brussels.irisnet.be | |||
 | |||
  Брюссельський столичний регіон | |||
Брюссельський столичний регіон є найбільшою у Бельгії міською агломерацією, що складається з 19 муніципалітетів, у тому числі Міста Брюссель, адміністративного центру Фламандської і французької громад Бельгії.
Кожен з 19 муніципалітетів має свого бургомістра, ратушу і т. д. Фактично вони є районами одного міста (часто кордон проходить по середині вулиці). Формальна назва «Брюссель» стосується лише одного з вищезгаданих муніципалітетів, але на практиці її вживають до всієї агломерації.
Брюссель з'явився як місто-фортеця у 10-му столітті, засноване Карлом I. Населення регіону становить 1,2 мільйона осіб, а усе населення агломерації станом на 2017 рік — понад 2,14 мільйона, що є найвищим показником у Бельгії.
З часів закінчення Другої світової війни Брюссель є одним з головних центрів світової політики. Будучи місцем розташування інституцій Європейського Союзу і штаб-квартири НАТО, Брюссель став багатомовною домівкою для численних міжнародних організацій, політиків і дипломатів.
Історично нідерландськомовний Брюссель з часів набуття Бельгією незалежності у 1830 році, перетворився майже на цілком франкомовний регіон, однак офіційними вважаються обидві мови. Усі дорожні знаки, назви вулиць і більша частина реклами й назв послуг подаються обома мовами. Брюссель також дедалі більше стає багатомовним. Близько третини населення вважають англійську мову другою мовою, а велика кількість мігрантів-іноземців говорять іншими мовами.
Політика
Законодавчий орган Брюссельського столичного регіону — Брюссельський столичний парламент (фр. Le Parlement bruxellois, нід. Brussels Hoofdstedelijk Parlement), що обирається жителями регіону в ході прямих загальних виборів. Освіта і культура перебувають в компетенції не Брюссельського столичного парламенту, а Фламандського і Франкомовного товариства (залежно від мови). Для координації дій цих двох спільнот на території Брюсселя створений Брюссельська столична рада (фр. Le Conseil bruxellois, нід. Brusselse Hoofdstedelijke Raad), що складається з нідерландсько- і франкомовних представників.
Уряд Брюссельського столичного регіону призначається депутатами Брюссельського столичного парламенту строком на п'ять років. Уряд складається з франкомовного міністра-президента, двох нідерландськомовних і двох франкомовних міністрів.
Столична функція
Формально столицею Бельгії є тільки місто (муніципалітет) Брюссель, але на практиці столичні установи розподілені по різних муніципалітетах Брюссельського столичного регіону. Таким чином весь регіон в цілому є столицею Європейського союзу, Бельгії, Франкомовної громади, Фламандської громади і Фландрії.
Комуни
Будучи фактично єдиним містом, Великий Брюссель складається з дев'ятнадцяти комун, кожна з яких має свого бургомістра, свою ратушу, свою раду депутатів тощо. В таблиці наведено список комун із поштовими індексами:
| # | Назва українською | Назва французькою | Назва нідерландською | Поштовий код (коди) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Андерлехт | Anderlecht | Anderlecht | 1070 |
| 2 | Одергем | Auderghem | Oudergem | 1160 |
| 3 | Беркем-Сент-Агат | Berchem-Sainte-Agathe | Sint-Agatha-Berchem | 1082 |
| 4 | Брюссель | Ville de Bruxelles | Stad Brussel | 1000, 1020, 1120, 1130, 1040, 1050 |
| 5 | Еттербек | Etterbeek | Etterbeek | 1040 |
| 6 | Евер | Evere | Evere | 1140 |
| 7 | Форе | Forest | Vorst | 1190 |
| 8 | Гансхорен | Ganshoren | Ganshoren | 1083 |
| 9 | Іксель | Ixelles | Elsene | 1050 |
| 10 | Жет | Jette | Jette | 1090 |
| 11 | Кукельберг | Koekelberg | Koekelberg | 1081 |
| 12 | Моленбек-Сен-Жан | Molenbeek-Saint-Jean | Sint-Jans-Molenbeek | 1080 |
| 13 | Сен-Жіль | Saint-Gilles | Sint-Gillis | 1060 |
| 14 | Сен-Жосс-тен-Ноде | Saint-Josse-ten-Noode | Sint-Joost-ten-Node | 1210 |
| 15 | Схарбек | Schaerbeek | Schaarbeek | 1030 |
| 16 | Уккел | Uccle | Ukkel | 1180 |
| 17 | Ватермаль-Буафор | Watermael-Boitsfort | Watermaal-Bosvoorde | 1170 |
| 18 | Волюве-Сен-Ламбер | Woluwe-Saint-Lambert | Sint-Lambrechts-Woluwe | 1200 |
| 19 | Волюве-Сен-П'єр | Woluwe-Saint-Pierre | Sint-Pieters-Woluwe | 1150 |
Клімат
Клімат Брюсселя — помірний морський. Морські повітряні маси, що утворюються над Північним морем, розташованим неподілк, зумовлюють невеликі амплітуди добової та річної температури і високу відносну вологість повітря. Найспекотнішими місяцями є липень і серпень з середньою температурою 17,0 °C, найхолоднішим — січень із середнім мінімумом в 2,5 °C. Середньорічна температура становить 9,7 °C. Кількість годин сонячного світла на рік — 1585.
Для морського клімату типово велика кількість опадів. Так, за рік в Брюсселі випадають 821 мм опадів, найбільша кількість (по 79 мм) — в листопаді та грудні.
| Клімат Брюсселя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 15,3 | 20,0 | 24,2 | 28,7 | 34,1 | 38,8 | 37,1 | 36,5 | 34,9 | 27,8 | 20,6 | 16,7 | 38,8 |
| Середній максимум, °C | 5,7 | 6,6 | 10,4 | 14,2 | 18,1 | 20,6 | 23,0 | 22,6 | 19,0 | 14,7 | 9,5 | 6,1 | 14,2 |
| Середня температура, °C | 3,3 | 3,7 | 6,8 | 9,8 | 13,6 | 16,2 | 18,4 | 18,0 | 14,9 | 11,1 | 6,8 | 3,9 | 10,54 |
| Середній мінімум, °C | 0,7 | 0,7 | 3,1 | 5,3 | 9,2 | 11,9 | 14,0 | 13,6 | 10,9 | 7,8 | 4,1 | 1,6 | 6,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −21,1 | −18,3 | −13,6 | −5,7 | −2,2 | 0,3 | 4,4 | 3,9 | 0,0 | −6,8 | −12,8 | −17,7 | −21,1 |
| Норма опадів, мм | 76.1 | 63.1 | 70.0 | 51.3 | 66.5 | 71.8 | 73.5 | 79.3 | 68.9 | 74.9 | 76.4 | 81.0 | 852.4 |
| Джерело: http://www.meteo.be/meteo/view/fr/360361-Parametres.html | |||||||||||||
Двомовність
Брюссельський столичний регіон двомовний. Це означає, що всі офіційні публікації видаються французькою і нідерландською мовами. Також всі вулиці, муніципалітети, станції метрополітену тощо мають по дві офіційні назви. Хоча Брюссель історично належить до Фландрії, франкомовні вже давно складають переважну більшість (близько 85-90 % населення).
Тим не менше дані цифри не передають мовну ситуацію з повною точністю. Найчастіше люди, які відносять себе до франкомовної громади також добре володіють нідерландською мовою, іноді навіть на рівні рідної мови. Багато брюссельців (перш за все, старше покоління) можуть вільно спілкуватися навіть трьома мовами — французькою, нідерландською і брюссельським діалектом (один з фламандських діалектів), який дуже сильно відрізняється від літературної нідерландської мови. Про представників цієї групи можна сказати, що вони оволоділи даними мовами «стихійно», у процесі природного спілкування та соціальних контактів.
В останні роки франкомовні батьки часто відправляють своїх дітей вчитися у школи з викладанням нідерландською мовою. Пов'язано це з посиленням ролі нідерландської мови в Бельгії. Традиційно вважається, що дітям, яким однаково зручно спілкуватися обома мовами, буде легше досягти успіху в житті.
Містобудування
Архітектура
Протягом декількох століть у Брюсселі тривав конфлікт між франкомовною і фламандською громадами, завдяки чому дві території розвивалися відокремлено, кожна зі своїми культурними, архітектурними та економічними особливостями. У центрі міста в архітектурі переважають середньовічні будинки у фламандському стилі, зокрема, у стилі (фламандського бароко) і брабантської готики. Найяскравіший приклад — архітектурний ансамбль площі Гран-плас, створений в XVI — XVIII століттях.
У кінці XIX століття домінуючу позицію перейняла валлонська (франкомовна) громада, тому більшість будівель XIX—XX століть були виконані у французькому стилі. Один із засновників стилю модерн з його плавними незвичайними формами, Віктор Орта навчався в Бельгійській Академії мистецтв у Брюсселі і після закінчення навчання почав змінювати місто. Чотири будинки за проектом Орта були занесені в список об'єктів Світової спадщини: будинок Едмона Тассель, Музей Орта, будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде. Інший приклад югендстилю зі списку Всесвітньої спадщини — палац Стокле, побудований на початку XX століття віденським архітектором Йозефом Гоффманом. Під час розквіту ар-нуво місто активно розросталося, тому багато брюссельських передмість можуть похвалитися архітектурою в стилі модерн. Найбільш примітні в цьому плані комуни Іксель, Еттербек, Схарбек і Сен-Жіль.
Після закінчення Першої світової війни популярним стає стиль ар-деко, що являє собою синтез модерну і неокласицизму. Деякі будівлі були виконані в цьому стилі (наприклад, архітектура базиліки Святого Серця являє собою змішання ар-деко і неоготики), однак Брюссель залишився столицею ар-нуво.
Транспорт
Автомобільний транспорт
У Брюсселі сходяться численні лінії автомобільних сполучень країни. Автомагістральна мережа схожа за своєю будовою з французькою: подібно до паризьких периферичних бульварів, у Брюсселі існує кільцева автомагістраль R0, до якої сходяться дороги з усіх напрямків. Вся мережа автомагістралей добре освітлена.
Через велике скупчення транспорту на великих перехрестях, багато доріг було перенесено під землю. Так, під землею сховані не тільки прямі ділянки, але і розвилки і навіть світлофори. Один з тунелів веде безпосередньо від магістралі в східній частині міста на квартал, де розташовані заклади ЄС.
Станом на 2007 рік у Брюсселі працює близько восьмисот приватних фірм-операторів таксі. Загальна кількість автомобілів таксі — 1200, на них працювало 3200 водіїв. У місті було 633 стоянки таксі. Всі приватні фірми підпорядковуються Дирекції таксі Міністерства Брюссельського столичного регіону. Служби таксі діють у межах Брюссельського столичного регіону Бельгії, а також у найближчих передмістях. Всі оператори таксі застосовують єдину тарифну систему. Всі автомобілі-таксі Брюсселя мають на даху світний знак, з написом TAXI червоними літерами на білому фоні і малюнком жовтого ірису (символ Брюсселя). Автомобілі таксі пофарбовані, як правило, у білий або чорний колір.
Авіатранспорт
Брюссель обслуговують два міжнародні аеропорти:
- Брюссель-Завентем — 12 км на північний схід від Брюсселя до однойменної комуні
- Брюссель-Шарлеруа в Шарлеруа — 50 км на південь від столиці
Морський транспорт
Порт Брюсселя з щорічним обігом 7850 тисяч тонн є одним з найбільших в Бельгії. Канал Брюссель-Шельда з'єднує його з річкою Шельдою і таким чином з портом Антверпена і Північним морем. Канал Брюссель-Шарлеруа здійснює зв'язок з Валлонією.
Залізничний транспорт
Найбільші вокзали Брюсселя — Північний, Центральний та Південний — з'єднані між собою Північно-південним тунелем. Потяги міжнародного сполучення прибувають зазвичай на Південний вокзал, де налагоджено сполучення з Парижем, Амстердамом, Кельном (поїзди Thalys, TGV, ICE) і Лондоном (Eurostar). Вокзал Брюссель-Люксембург спочатку був призначений для зв'язку організацій ЄС, проте останнім часом все частіше використовується і звичайними містянами.
Міський громадський транспорт
Мережа громадського транспорту складається з трьох ліній метрополітену, двох ліній пре-метро (підземні трамвайні лінії), 18 трамвайних ліній і 50 автобусних маршрутів. Усі станції і зупинки мають назви нідерландською і французькою мовами. Оператором громадського транспорту в Брюсселі є («Товариство міжмуніципального транспорту Брюсселя» — STIB/MIVB) (фр. Société des Transports Intercommunaux Bruxellois — STIB / нід. Maatschappij voor het Intercommunaal Vervoer te Brussel - MIVB.
Система метро складається з трьох ліній (1A, 1B і 2). Середня відстань між станціями становить 650 метрів. Лінії 1A і 1B проходять зі сходу на захід і мають загальний ділянку в центрі міста. Лінія 2 — кільцева, у вигляді п'ятикутника, що повторює риси історичного ядра Брюсселя. П'ятикутник був повністю закритий у 2009 році.
Крім метро існують дві підземні трамвайні лінії — пре-метро. Найважливіша з ліній з'єднує Північний вокзал з Центральним. Міський транспорт працює до 0.30, нічні маршрути (крім автобусної лінії N71) діють тільки у вихідні дні, квиток на них трохи дорожче, ніж в денні години. Ціни за проїзд на таксі в Брюсселі досить високі.
Брюссель пов'язаний з передмістями поїздами NMBS / SNCB, численними автобусними маршрутами STIB / MIVB, De Lijn TEC і трамвайними маршрутами STIB / MIVB № 4, 19, 97, 44, 39. Для поліпшення залізничного сполучення в 2004 році було прийнято рішення реконструкції мережі приміських експрес-електричок Réseau Express Régional / Gewestelijk ExpresNet за прикладом паризької мережі RER. Основну частину мережі було запущено у 2012 році, роботи на деяких її частинах тривали до 2016 року, остаточне завершення робіт з модернізації очікується у 2025 році.
Примітки
- . City-Data.com. Архів оригіналу за 20 березня 2007. Процитовано 10 січня 2008.
- Herbez, Ariel (30 травня 2009). . Le Temps (French) . Switzerland. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 28 травня 2010.
Plus que jamais, Bruxelles mérite son statut de capitale de la bande dessinée.
- Cheap flights to Brussels. Easyjet. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
- Population of the Brussels region, briobrussel.be, retrieved on August 6th, 2018[недоступне посилання з лютого 2019]
- Demey, Thierry (2007). Brussels, capital of Europe. S. Strange (trans.). Brussels: Badeaux. ISBN .
- History of Brussels. Brussels.org. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 29 червня 2010.
- . Архів оригіналу (excel-file) за 17 September 2008. Процитовано 17 вересня 2008. Населення усіх муніципалітетів у Бельгії станом на 1 січня 2008 2008. Retrieved on 18 October 2008.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 October 2008. Процитовано 19 жовтня 2008. Визначення зони метрополії в Бельгії. Зону метрополії Брюсселя поділено на 3 рівні. Перший рівень — центральна агломерація (geoperationaliseerde agglomeratie) з населення у 1 451 047 мешканців (2008-01-01). З додаванням числа мешканців найближчого оточення (banlieue) буде в загальному 1 831 496 мешканців. І, при врахуванні зовнішньої зони, тісно пов'язаної з центром транспортом (forensenwoonzone) населення буде становити 2 676 701 мешканець.
- (PDF). April 2017. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- Protocol (No 6) on the location of the seats of the institutions and of certain bodies, offices, agencies and departments of the European Union, Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union, OJ C 83, 30.3.2010, p. 265–265. EUR-Lex. 30 березня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 3 серпня 2010.
- . BBC News. 14 червня 2010. Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 29 червня 2010.
- Frédéric Chardon (4 грудня 2017). [Brussels French-speaking at 92%, according to tax declarations]. La Libre.be (фр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- Hughes, Dominic (15 липня 2008). . BBC News. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 29 червня 2010.
- Philippe Van Parijs (1 березня 2016). . The Brussels Times. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 26 жовтня 2018.
- O'Donnell, Paul; Toebosch, AnneMarie. Multilingualism in Brussels: «I'd Rather Speak English». Journal of Multilingual and Multicultural Development, 2008, v. 29 n. 2 p. 154—169.
- Welcome to Brussels. Brussels.org. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 5 липня 2009.
- Janssens, Rudi (2013). [BRIO language barometer 3: diversity as standard] (PDF) (нід.). Brussels Informatie-, Documentatie- en Onderzoekscentrum. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2018. Процитовано 26 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 6 березня 2011.
- Офіційна сторінка порту Брюсселя [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (нід.)
- . RTBF Info (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 13 грудня 2015.
Посилання
- Статистичні дані для регіону [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.] (фр.) (нід.)
- Brussels-Capital Region [ 21 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт для туристів [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- GIS Brussels-Capital Region [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flower Carpet in Brussels 2014 [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bryusse lskij stoli chnij regio n fr Region de Bruxelles Capitale nid Brussels Hoofdstedelijk Gewest odin z troh regioniv Belgiyi sub yekt federaciyi narivni z Flandriyeyu i Valloniyeyu ta de fakto stolicya Yevropejskogo Soyuzu Bryusselskij stolichnij region Region Belgiyi Region de Bruxelles Capitale Brussels Hoofdstedelijk Gewest Kolazh dekilkoh vidiv Bryusselya pershij vgori vid na centralnu chastina mista i dilovij Pivnichnij kvartal drugij ryad livoruch svyato kvitiv na ploshi Gran Plas drugij ryad pravoruch Bryusselska ratusha i en 3 j Park p yatdesyatirichchya 4 j ryad livoruch Manneken Pis 4 j ryad poseredini Kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli 4 j ryad pravoruch en nizhnij ryad Korolivskij palac Prapor Logotip Prizvisko stolicya Yevropi Kumedne misto Koordinati 50 50 48 pn sh 4 21 09 sh d 50 84667 pn sh 4 35250 sh d 50 84667 4 35250 KrayinaBelgiya Naselene Blizko 580 rokuZasnovane 979 rikStatus regionu 18 chervnya 1989 roku Plosha Region Belgiyi 161 4 km Visota nad r m 13 m Naselennya 8 serpnya 2018 roku Region Belgiyi 1 191 604 Gustota 7382 9 km Aglomeraciya 2 120 000 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Vebsajt www brussels irisnet be Roztashuvannya regionu na mapi Belgiyi ta YeSRoztashuvannya regionu na mapi Belgiyi ta YeS Bryusselskij stolichnij regionRoztashuvannya mista na mapi Belgiyi Bryusselskij stolichnij region ye najbilshoyu u Belgiyi miskoyu aglomeraciyeyu sho skladayetsya z 19 municipalitetiv u tomu chisli Mista Bryussel administrativnogo centru Flamandskoyi i francuzkoyi gromad Belgiyi Kozhen z 19 municipalitetiv maye svogo burgomistra ratushu i t d Faktichno voni ye rajonami odnogo mista chasto kordon prohodit po seredini vulici Formalna nazva Bryussel stosuyetsya lishe odnogo z vishezgadanih municipalitetiv ale na praktici yiyi vzhivayut do vsiyeyi aglomeraciyi Bryussel z yavivsya yak misto fortecya u 10 mu stolitti zasnovane Karlom I Naselennya regionu stanovit 1 2 miljona osib a use naselennya aglomeraciyi stanom na 2017 rik ponad 2 14 miljona sho ye najvishim pokaznikom u Belgiyi Z chasiv zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Bryussel ye odnim z golovnih centriv svitovoyi politiki Buduchi miscem roztashuvannya institucij Yevropejskogo Soyuzu i shtab kvartiri NATO Bryussel stav bagatomovnoyu domivkoyu dlya chislennih mizhnarodnih organizacij politikiv i diplomativ Istorichno niderlandskomovnij Bryussel z chasiv nabuttya Belgiyeyu nezalezhnosti u 1830 roci peretvorivsya majzhe na cilkom frankomovnij region odnak oficijnimi vvazhayutsya obidvi movi Usi dorozhni znaki nazvi vulic i bilsha chastina reklami j nazv poslug podayutsya oboma movami Bryussel takozh dedali bilshe staye bagatomovnim Blizko tretini naselennya vvazhayut anglijsku movu drugoyu movoyu a velika kilkist migrantiv inozemciv govoryat inshimi movami PolitikaZakonodavchij organ Bryusselskogo stolichnogo regionu Bryusselskij stolichnij parlament fr Le Parlement bruxellois nid Brussels Hoofdstedelijk Parlement sho obirayetsya zhitelyami regionu v hodi pryamih zagalnih viboriv Osvita i kultura perebuvayut v kompetenciyi ne Bryusselskogo stolichnogo parlamentu a Flamandskogo i Frankomovnogo tovaristva zalezhno vid movi Dlya koordinaciyi dij cih dvoh spilnot na teritoriyi Bryusselya stvorenij Bryusselska stolichna rada fr Le Conseil bruxellois nid Brusselse Hoofdstedelijke Raad sho skladayetsya z niderlandsko i frankomovnih predstavnikiv Uryad Bryusselskogo stolichnogo regionu priznachayetsya deputatami Bryusselskogo stolichnogo parlamentu strokom na p yat rokiv Uryad skladayetsya z frankomovnogo ministra prezidenta dvoh niderlandskomovnih i dvoh frankomovnih ministriv Stolichna funkciya Dokladnishe Bryussel i Yevropejskij Soyuz Formalno stoliceyu Belgiyi ye tilki misto municipalitet Bryussel ale na praktici stolichni ustanovi rozpodileni po riznih municipalitetah Bryusselskogo stolichnogo regionu Takim chinom ves region v cilomu ye stoliceyu Yevropejskogo soyuzu Belgiyi Frankomovnoyi gromadi Flamandskoyi gromadi i Flandriyi KomuniBuduchi faktichno yedinim mistom Velikij Bryussel skladayetsya z dev yatnadcyati komun kozhna z yakih maye svogo burgomistra svoyu ratushu svoyu radu deputativ tosho V tablici navedeno spisok komun iz poshtovimi indeksami Nazva ukrayinskoyu Nazva francuzkoyu Nazva niderlandskoyu Poshtovij kod kodi 1 Anderleht Anderlecht Anderlecht 1070 2 Odergem Auderghem Oudergem 1160 3 Berkem Sent Agat Berchem Sainte Agathe Sint Agatha Berchem 1082 4 Bryussel Ville de Bruxelles Stad Brussel 1000 1020 1120 1130 1040 1050 5 Etterbek Etterbeek Etterbeek 1040 6 Ever Evere Evere 1140 7 Fore Forest Vorst 1190 8 Ganshoren Ganshoren Ganshoren 1083 9 Iksel Ixelles Elsene 1050 10 Zhet Jette Jette 1090 11 Kukelberg Koekelberg Koekelberg 1081 12 Molenbek Sen Zhan Molenbeek Saint Jean Sint Jans Molenbeek 1080 13 Sen Zhil Saint Gilles Sint Gillis 1060 14 Sen Zhoss ten Node Saint Josse ten Noode Sint Joost ten Node 1210 15 Sharbek Schaerbeek Schaarbeek 1030 16 Ukkel Uccle Ukkel 1180 17 Vatermal Buafor Watermael Boitsfort Watermaal Bosvoorde 1170 18 Volyuve Sen Lamber Woluwe Saint Lambert Sint Lambrechts Woluwe 1200 19 Volyuve Sen P yer Woluwe Saint Pierre Sint Pieters Woluwe 1150KlimatKlimat Bryusselya pomirnij morskij Morski povitryani masi sho utvoryuyutsya nad Pivnichnim morem roztashovanim nepodilk zumovlyuyut neveliki amplitudi dobovoyi ta richnoyi temperaturi i visoku vidnosnu vologist povitrya Najspekotnishimi misyacyami ye lipen i serpen z serednoyu temperaturoyu 17 0 C najholodnishim sichen iz serednim minimumom v 2 5 C Serednorichna temperatura stanovit 9 7 C Kilkist godin sonyachnogo svitla na rik 1585 Dlya morskogo klimatu tipovo velika kilkist opadiv Tak za rik v Bryusseli vipadayut 821 mm opadiv najbilsha kilkist po 79 mm v listopadi ta grudni Klimat Bryusselya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 15 3 20 0 24 2 28 7 34 1 38 8 37 1 36 5 34 9 27 8 20 6 16 7 38 8 Serednij maksimum C 5 7 6 6 10 4 14 2 18 1 20 6 23 0 22 6 19 0 14 7 9 5 6 1 14 2 Serednya temperatura C 3 3 3 7 6 8 9 8 13 6 16 2 18 4 18 0 14 9 11 1 6 8 3 9 10 54 Serednij minimum C 0 7 0 7 3 1 5 3 9 2 11 9 14 0 13 6 10 9 7 8 4 1 1 6 6 9 Absolyutnij minimum C 21 1 18 3 13 6 5 7 2 2 0 3 4 4 3 9 0 0 6 8 12 8 17 7 21 1 Norma opadiv mm 76 1 63 1 70 0 51 3 66 5 71 8 73 5 79 3 68 9 74 9 76 4 81 0 852 4 Dzherelo http www meteo be meteo view fr 360361 Parametres htmlDvomovnistDokladnishe Frankizaciya Bryusselya Ocinka chastok poshirennya mov u pobuti Stolichnij region 2013 lishe Francuzka francuzka i niderlandska niderlandska francuzka i ne niderlandska ani francuzka ani niderlandska Bryusselskij stolichnij region dvomovnij Ce oznachaye sho vsi oficijni publikaciyi vidayutsya francuzkoyu i niderlandskoyu movami Takozh vsi vulici municipaliteti stanciyi metropolitenu tosho mayut po dvi oficijni nazvi Hocha Bryussel istorichno nalezhit do Flandriyi frankomovni vzhe davno skladayut perevazhnu bilshist blizko 85 90 naselennya Tim ne menshe dani cifri ne peredayut movnu situaciyu z povnoyu tochnistyu Najchastishe lyudi yaki vidnosyat sebe do frankomovnoyi gromadi takozh dobre volodiyut niderlandskoyu movoyu inodi navit na rivni ridnoyi movi Bagato bryusselciv persh za vse starshe pokolinnya mozhut vilno spilkuvatisya navit troma movami francuzkoyu niderlandskoyu i bryusselskim dialektom odin z flamandskih dialektiv yakij duzhe silno vidriznyayetsya vid literaturnoyi niderlandskoyi movi Pro predstavnikiv ciyeyi grupi mozhna skazati sho voni ovolodili danimi movami stihijno u procesi prirodnogo spilkuvannya ta socialnih kontaktiv V ostanni roki frankomovni batki chasto vidpravlyayut svoyih ditej vchitisya u shkoli z vikladannyam niderlandskoyu movoyu Pov yazano ce z posilennyam roli niderlandskoyi movi v Belgiyi Tradicijno vvazhayetsya sho dityam yakim odnakovo zruchno spilkuvatisya oboma movami bude legshe dosyagti uspihu v zhitti MistobuduvannyaArhitektura Protyagom dekilkoh stolit u Bryusseli trivav konflikt mizh frankomovnoyu i flamandskoyu gromadami zavdyaki chomu dvi teritoriyi rozvivalisya vidokremleno kozhna zi svoyimi kulturnimi arhitekturnimi ta ekonomichnimi osoblivostyami U centri mista v arhitekturi perevazhayut serednovichni budinki u flamandskomu stili zokrema u stili flamandskogo baroko i brabantskoyi gotiki Najyaskravishij priklad arhitekturnij ansambl ploshi Gran plas stvorenij v XVI XVIII stolittyah U kinci XIX stolittya dominuyuchu poziciyu perejnyala vallonska frankomovna gromada tomu bilshist budivel XIX XX stolit buli vikonani u francuzkomu stili Odin iz zasnovnikiv stilyu modern z jogo plavnimi nezvichajnimi formami Viktor Orta navchavsya v Belgijskij Akademiyi mistectv u Bryusseli i pislya zakinchennya navchannya pochav zminyuvati misto Chotiri budinki za proektom Orta buli zaneseni v spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini budinok Edmona Tassel Muzej Orta budinok Solvej budinok Van Etvelde Inshij priklad yugendstilyu zi spisku Vsesvitnoyi spadshini palac Stokle pobudovanij na pochatku XX stolittya videnskim arhitektorom Jozefom Goffmanom Pid chas rozkvitu ar nuvo misto aktivno rozrostalosya tomu bagato bryusselskih peredmist mozhut pohvalitisya arhitekturoyu v stili modern Najbilsh primitni v comu plani komuni Iksel Etterbek Sharbek i Sen Zhil Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni populyarnim staye stil ar deko sho yavlyaye soboyu sintez modernu i neoklasicizmu Deyaki budivli buli vikonani v comu stili napriklad arhitektura baziliki Svyatogo Sercya yavlyaye soboyu zmishannya ar deko i neogotiki odnak Bryussel zalishivsya stoliceyu ar nuvo Ratusha zrazok piznoyi brabantskoyi gotiki Pobudovana na pochatku XV stolittya vidbudovana v XVIII stolitti Gildijski budinki v stili flamandskogo baroko kinec XVII pochatok XVIII st Zmishannya stiliv ar deko i neogotiki v arhitekturi baziliki Sakre Ker XX stolittya Muzej Orta Palac StokleTransportAvtomobilnij transport U Bryusseli shodyatsya chislenni liniyi avtomobilnih spoluchen krayini Avtomagistralna merezha shozha za svoyeyu budovoyu z francuzkoyu podibno do parizkih periferichnih bulvariv u Bryusseli isnuye kilceva avtomagistral R0 do yakoyi shodyatsya dorogi z usih napryamkiv Vsya merezha avtomagistralej dobre osvitlena Cherez velike skupchennya transportu na velikih perehrestyah bagato dorig bulo pereneseno pid zemlyu Tak pid zemleyu shovani ne tilki pryami dilyanki ale i rozvilki i navit svitlofori Odin z tuneliv vede bezposeredno vid magistrali v shidnij chastini mista na kvartal de roztashovani zakladi YeS Stanom na 2007 rik u Bryusseli pracyuye blizko vosmisot privatnih firm operatoriv taksi Zagalna kilkist avtomobiliv taksi 1200 na nih pracyuvalo 3200 vodiyiv U misti bulo 633 stoyanki taksi Vsi privatni firmi pidporyadkovuyutsya Direkciyi taksi Ministerstva Bryusselskogo stolichnogo regionu Sluzhbi taksi diyut u mezhah Bryusselskogo stolichnogo regionu Belgiyi a takozh u najblizhchih peredmistyah Vsi operatori taksi zastosovuyut yedinu tarifnu sistemu Vsi avtomobili taksi Bryusselya mayut na dahu svitnij znak z napisom TAXI chervonimi literami na bilomu foni i malyunkom zhovtogo irisu simvol Bryusselya Avtomobili taksi pofarbovani yak pravilo u bilij abo chornij kolir Aviatransport Magistral z vkazivnikom na aeroport Zaventem Bryussel obslugovuyut dva mizhnarodni aeroporti Bryussel Zaventem 12 km na pivnichnij shid vid Bryusselya do odnojmennoyi komuni Bryussel Sharlerua v Sharlerua 50 km na pivden vid stolici Morskij transport Port Bryusselya z shorichnim obigom 7850 tisyach tonn ye odnim z najbilshih v Belgiyi Kanal Bryussel Shelda z yednuye jogo z richkoyu Sheldoyu i takim chinom z portom Antverpena i Pivnichnim morem Kanal Bryussel Sharlerua zdijsnyuye zv yazok z Valloniyeyu Zaliznichnij transport Nimeckij potyag ICE ta francuzkij Thalys na Pivdennomu vokzali Najbilshi vokzali Bryusselya Pivnichnij Centralnij ta Pivdennij z yednani mizh soboyu Pivnichno pivdennim tunelem Potyagi mizhnarodnogo spoluchennya pribuvayut zazvichaj na Pivdennij vokzal de nalagodzheno spoluchennya z Parizhem Amsterdamom Kelnom poyizdi Thalys TGV ICE i Londonom Eurostar Vokzal Bryussel Lyuksemburg spochatku buv priznachenij dlya zv yazku organizacij YeS prote ostannim chasom vse chastishe vikoristovuyetsya i zvichajnimi mistyanami Miskij gromadskij transport Dokladnishe Bryusselskij metropoliten ta Bryusselskij tramvaj Merezha gromadskogo transportu skladayetsya z troh linij metropolitenu dvoh linij pre metro pidzemni tramvajni liniyi 18 tramvajnih linij i 50 avtobusnih marshrutiv Usi stanciyi i zupinki mayut nazvi niderlandskoyu i francuzkoyu movami Operatorom gromadskogo transportu v Bryusseli ye Tovaristvo mizhmunicipalnogo transportu Bryusselya STIB MIVB fr Societe des Transports Intercommunaux Bruxellois STIB nid Maatschappij voor het Intercommunaal Vervoer te Brussel MIVB Sistema metro skladayetsya z troh linij 1A 1B i 2 Serednya vidstan mizh stanciyami stanovit 650 metriv Liniyi 1A i 1B prohodyat zi shodu na zahid i mayut zagalnij dilyanku v centri mista Liniya 2 kilceva u viglyadi p yatikutnika sho povtoryuye risi istorichnogo yadra Bryusselya P yatikutnik buv povnistyu zakritij u 2009 roci Krim metro isnuyut dvi pidzemni tramvajni liniyi pre metro Najvazhlivisha z linij z yednuye Pivnichnij vokzal z Centralnim Miskij transport pracyuye do 0 30 nichni marshruti krim avtobusnoyi liniyi N71 diyut tilki u vihidni dni kvitok na nih trohi dorozhche nizh v denni godini Cini za proyizd na taksi v Bryusseli dosit visoki Bryussel pov yazanij z peredmistyami poyizdami NMBS SNCB chislennimi avtobusnimi marshrutami STIB MIVB De Lijn TEC i tramvajnimi marshrutami STIB MIVB 4 19 97 44 39 Dlya polipshennya zaliznichnogo spoluchennya v 2004 roci bulo prijnyato rishennya rekonstrukciyi merezhi primiskih ekspres elektrichok Reseau Express Regional Gewestelijk ExpresNet za prikladom parizkoyi merezhi RER Osnovnu chastinu merezhi bulo zapusheno u 2012 roci roboti na deyakih yiyi chastinah trivali do 2016 roku ostatochne zavershennya robit z modernizaciyi ochikuyetsya u 2025 roci Primitki City Data com Arhiv originalu za 20 bereznya 2007 Procitovano 10 sichnya 2008 Herbez Ariel 30 travnya 2009 Le Temps French Switzerland Arhiv originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 28 travnya 2010 Plus que jamais Bruxelles merite son statut de capitale de la bande dessinee Cheap flights to Brussels Easyjet Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 Population of the Brussels region briobrussel be retrieved on August 6th 2018 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Demey Thierry 2007 Brussels capital of Europe S Strange trans Brussels Badeaux ISBN 2 9600414 2 9 History of Brussels Brussels org Arhiv originalu za 20 travnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2010 Arhiv originalu excel file za 17 September 2008 Procitovano 17 veresnya 2008 Naselennya usih municipalitetiv u Belgiyi stanom na 1 sichnya 2008 2008 Retrieved on 18 October 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 29 October 2008 Procitovano 19 zhovtnya 2008 Viznachennya zoni metropoliyi v Belgiyi Zonu metropoliyi Bryusselya podileno na 3 rivni Pershij riven centralna aglomeraciya geoperationaliseerde agglomeratie z naselennya u 1 451 047 meshkanciv 2008 01 01 Z dodavannyam chisla meshkanciv najblizhchogo otochennya banlieue bude v zagalnomu 1 831 496 meshkanciv I pri vrahuvanni zovnishnoyi zoni tisno pov yazanoyi z centrom transportom forensenwoonzone naselennya bude stanoviti 2 676 701 meshkanec PDF April 2017 Arhiv originalu PDF za 3 travnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Protocol No 6 on the location of the seats of the institutions and of certain bodies offices agencies and departments of the European Union Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union OJ C 83 30 3 2010 p 265 265 EUR Lex 30 bereznya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2010 BBC News 14 chervnya 2010 Arhiv originalu za 1 lipnya 2010 Procitovano 29 chervnya 2010 Frederic Chardon 4 grudnya 2017 Brussels French speaking at 92 according to tax declarations La Libre be fr Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2018 Hughes Dominic 15 lipnya 2008 BBC News Arhiv originalu za 19 lipnya 2008 Procitovano 29 chervnya 2010 Philippe Van Parijs 1 bereznya 2016 The Brussels Times Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2018 O Donnell Paul Toebosch AnneMarie Multilingualism in Brussels I d Rather Speak English Journal of Multilingual and Multicultural Development 2008 v 29 n 2 p 154 169 Welcome to Brussels Brussels org Arhiv originalu za 20 travnya 2013 Procitovano 5 lipnya 2009 Janssens Rudi 2013 BRIO language barometer 3 diversity as standard PDF nid Brussels Informatie Documentatie en Onderzoekscentrum Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 26 travnya 2015 Arhiv originalu za 9 veresnya 2010 Procitovano 6 bereznya 2011 Oficijna storinka portu Bryusselya 5 chervnya 2020 u Wayback Machine nid RTBF Info fr FR Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2015 PosilannyaBrussels u sestrinskih Vikiproyektah Brussels u Vikimandrah Brussels u Vikishovishi Statistichni dani dlya regionu 7 veresnya 2011 u Wayback Machine fr nid Brussels Capital Region 21 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt dlya turistiv 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl GIS Brussels Capital Region 21 travnya 2014 u Wayback Machine angl Flower Carpet in Brussels 2014 14 travnya 2013 u Wayback Machine angl