Кафедральний собор святих Михайла і Гудули (фр. Cathédrale Saints-Michel-et-Gudule de Bruxelles, нід. Kathedraal van Sint-Michiel en Sint-Goedele, лат. Cathedralis Sancti Michaelis et Gudulae Bruxellis) — католицький кафедральний собор (катедра) в столиці Бельгії місті Брюсселі; одна з найяскравіших пам'яток готичної архітектури і мистецтва країни.
Кафедральний собор святих Михайла і Гудули в Брюсселі Cathédrale Saints-Michel-et-Gudule de Bruxelles | |
---|---|
Загальний вид Брюссельського собору | |
50°50′52″ пн. ш. 4°21′37″ сх. д. / 50.84778° пн. ш. 4.36028° сх. д.Координати: 50°50′52″ пн. ш. 4°21′37″ сх. д. / 50.84778° пн. ш. 4.36028° сх. д. | |
Тип споруди | d і церква[1] |
Розташування | Бельгія, Брюссель |
Початок будівництва | 1047 рік |
Кінець будівництва | 1500 рік |
Висота | 64 м |
Стиль | Готика |
Належність | Римо-Католицька Церква |
Єпархія | Архідієцезія Мехелен-Брюссель |
Стан | d[2] |
Адреса | d (20) |
Оригінальна назва | фр. Cathédrale Saints-Michel-et-Gudule de Bruxelles нід. Kathedraal van Sint-Michiel en Sint-Goedele |
Епонім | Архангел Михаїл і d |
Присвячення | Архангел Михаїл і d |
Вебсайт | cathedralisbruxellensis.be |
Брюссельський собор (Брюссельський столичний регіон) | |
Брюссельський собор у Вікісховищі |
Опис
Брюссельський кафедральний собор являє собою симетричну готичну композицію з двома вежами. Усередині кожної вежі є довгі сходи, які виходять на терасу, розташовану на висоті 64 метрів.
Головний фасад культової споруди має четверо дверей з трьома стрілчастими порталами входів і скульптурами святих над ними. Він був побудований архітектором Яном ван Рейсбруком, автором брюссельської ратуші. Двері собору оздоблені кованими рельєфами. Над центральним входом до храму поміщений величезний вітраж.
Розміри собору:
- довжина — 114 м, притому довжина усередині споруди становить 109 м;
- максимальна ширина екстер'єру споруди — 57 м, а в середині собору максимальна ширина становить 54 м;
- висота двох веж — 64 метри (проти 35 метрів Собору Паризької Богоматері)
Усередині Брюссельського собору — висота головного залу становить 25 м, його ширина — 13,5 м, притому головний приділ завширшки 10 м, а висота його склепінь сягає 11 м (висота арок 10 м).
Інтер'єр храму прикрашають гарні вітражі, виконані в XVI столітті Яном Гаком, у XIX століття — Жаном-Баптистом Капроньє (Jean-Baptiste Capronnier). Нава собору оздоблена колонами з ажурними капітелями заввишки 6,7 м та статуями святих.
Лави для парафіян, традиційні для католицького храму, мають у брюссельському Соборі святих Михайла та Гудули темнобрунатний колір, що контрастує зі світлим залом. У культовій споруді є також орган.
У Брюссельському соборі роташований, крім іншого, мавзолей бельгійського національного героя Фредеріка де Мероде (фр. Frédéric de Mérode).
Історія
Граф Левена Ламберт II (нід. Lambert II van Leuven) у 1047 році організував перевезення мощей святої Гудули (фр. Gudule de Bruxelles, нід. Goedele van Brussel, Гудула Брюссельська) до церкви святого Михайла і заснував капітулу в ній. Відтоді за храмом закріпилась назва «церква святих Михайла і Гудули», яка згодом стала «Собор святих Михайла і Гудули». Ці святі є небесними заступниками-покровителями Брюсселя.
У 1200 році Генрі I Брабантський організував реконструкцію собору. А в 1226 році Генрі II Брабантський вирішив здійснити перебудову собору для повної зміни стилю культової споруди на готичний. Роботи зі зведення хорів тривали з 1226 до 1276 року. До 1450 будівництво фасаду в основному було завершено, а до 1485 року — закінчено також внутрішнє оздоблення храму.
У 1516 році в соборі принц Нідерландський був проголошений королем Іспанії Карлом V.
У 1803 році на службі в Брюссельському соборі був присутній Наполеон Бонапарт.
1815 року в соборі правили святкову месу після перемоги в битві при Ватерлоо.
У соборі за традицією відбуваються знаменні події в житті бельгійської королівської родини — весілля принца Леопольда і принцеси Астрід (1926), принца Альберта і принцеси Паоли (1959), короля Бодуена і королеви Фабіоли (1960), принца Філіпа і принцеси Матильди (1999), принца Лорана і принцеса Клер (2003) та похорони короля Альберта I (1934), королеви Астрід (1935), королеви Єлизавети (1965), короля Бодуена (1993).
1961 року собор отримав статус сокафедрального собору Архідієцезії Мехелен-Брюссель. У 1983—99 роках у Брюссельському соборі проводились реставраційні роботи.
У 1995 році кафедральний собор святих Михайла і Гудули відвідав папа римський Іван-Павло II.
Галерея
вид на собор збоку | головний фасад | вітраж і арка склепіння | орган Брюссельського собору |
Виноски
- archINFORM — 1994.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брюссельський собор |
- Офіційна вебсторінка собору [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] (нід.) (фр.) (англ.) (ісп.) (італ.) (пол.)
- Кафедральний собор святих Михайла і Гудули на www.brusselspictures.com [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кафедральний собор святих Михайла і Гудули на www.trabel.com [ 12 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Брюссельський собор на www.werbeka.com [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
- Histoire du règne de Charles-Quint en Belgique, Volume 5, Par Alexandre Henne (фр.)
- Raymond van Schoubroeck, Hans-Günther Schneider: Kathedrale St. Michael und St. Gudula, Brüssel. Kunstführer Nr. 2463, Verlag Schnell & Steiner, Regensburg 2003, (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli fr Cathedrale Saints Michel et Gudule de Bruxelles nid Kathedraal van Sint Michiel en Sint Goedele lat Cathedralis Sancti Michaelis et Gudulae Bruxellis katolickij kafedralnij sobor katedra v stolici Belgiyi misti Bryusseli odna z najyaskravishih pam yatok gotichnoyi arhitekturi i mistectva krayini Kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli v Bryusseli Cathedrale Saints Michel et Gudule de BruxellesZagalnij vid Bryusselskogo soboru50 50 52 pn sh 4 21 37 sh d 50 84778 pn sh 4 36028 sh d 50 84778 4 36028 Koordinati 50 50 52 pn sh 4 21 37 sh d 50 84778 pn sh 4 36028 sh d 50 84778 4 36028Tip sporudi d i cerkva 1 Roztashuvannya Belgiya BryusselPochatok budivnictva 1047 rikKinec budivnictva 1500 rikVisota 64 mStil GotikaNalezhnist Rimo Katolicka CerkvaYeparhiya Arhidiyeceziya Mehelen BryusselStan d 2 Adresa d 20 Originalna nazva fr Cathedrale Saints Michel et Gudule de Bruxelles nid Kathedraal van Sint Michiel en Sint GoedeleEponim Arhangel Mihayil i dPrisvyachennya Arhangel Mihayil i dVebsajt cathedralisbruxellensis beBryusselskij sobor Bryusselskij stolichnij region Bryusselskij sobor u VikishovishiOpisFragmenti portalu centralnogo fasadu Inter yer kafedralnogo soboru Bryusselskij kafedralnij sobor yavlyaye soboyu simetrichnu gotichnu kompoziciyu z dvoma vezhami Useredini kozhnoyi vezhi ye dovgi shodi yaki vihodyat na terasu roztashovanu na visoti 64 metriv Golovnij fasad kultovoyi sporudi maye chetvero dverej z troma strilchastimi portalami vhodiv i skulpturami svyatih nad nimi Vin buv pobudovanij arhitektorom Yanom van Rejsbrukom avtorom bryusselskoyi ratushi Dveri soboru ozdobleni kovanimi relyefami Nad centralnim vhodom do hramu pomishenij velicheznij vitrazh Rozmiri soboru dovzhina 114 m pritomu dovzhina useredini sporudi stanovit 109 m maksimalna shirina ekster yeru sporudi 57 m a v seredini soboru maksimalna shirina stanovit 54 m visota dvoh vezh 64 metri proti 35 metriv Soboru Parizkoyi Bogomateri Useredini Bryusselskogo soboru visota golovnogo zalu stanovit 25 m jogo shirina 13 5 m pritomu golovnij pridil zavshirshki 10 m a visota jogo sklepin syagaye 11 m visota arok 10 m Inter yer hramu prikrashayut garni vitrazhi vikonani v XVI stolitti Yanom Gakom u XIX stolittya Zhanom Baptistom Kapronye Jean Baptiste Capronnier Nava soboru ozdoblena kolonami z azhurnimi kapitelyami zavvishki 6 7 m ta statuyami svyatih Lavi dlya parafiyan tradicijni dlya katolickogo hramu mayut u bryusselskomu Sobori svyatih Mihajla ta Guduli temnobrunatnij kolir sho kontrastuye zi svitlim zalom U kultovij sporudi ye takozh organ U Bryusselskomu sobori rotashovanij krim inshogo mavzolej belgijskogo nacionalnogo geroya Frederika de Merode fr Frederic de Merode IstoriyaViglyad neushkodzhenoyi kafedri Bryusselya pid chas II Svitovoyi vijni traven cherven 1940 Graf Levena Lambert II nid Lambert II van Leuven u 1047 roci organizuvav perevezennya moshej svyatoyi Guduli fr Gudule de Bruxelles nid Goedele van Brussel Gudula Bryusselska do cerkvi svyatogo Mihajla i zasnuvav kapitulu v nij Vidtodi za hramom zakripilas nazva cerkva svyatih Mihajla i Guduli yaka zgodom stala Sobor svyatih Mihajla i Guduli Ci svyati ye nebesnimi zastupnikami pokrovitelyami Bryusselya U 1200 roci Genri I Brabantskij organizuvav rekonstrukciyu soboru A v 1226 roci Genri II Brabantskij virishiv zdijsniti perebudovu soboru dlya povnoyi zmini stilyu kultovoyi sporudi na gotichnij Roboti zi zvedennya horiv trivali z 1226 do 1276 roku Do 1450 budivnictvo fasadu v osnovnomu bulo zaversheno a do 1485 roku zakincheno takozh vnutrishnye ozdoblennya hramu U 1516 roci v sobori princ Niderlandskij buv progoloshenij korolem Ispaniyi Karlom V U 1803 roci na sluzhbi v Bryusselskomu sobori buv prisutnij Napoleon Bonapart 1815 roku v sobori pravili svyatkovu mesu pislya peremogi v bitvi pri Vaterloo U sobori za tradiciyeyu vidbuvayutsya znamenni podiyi v zhitti belgijskoyi korolivskoyi rodini vesillya princa Leopolda i princesi Astrid 1926 princa Alberta i princesi Paoli 1959 korolya Boduena i korolevi Fabioli 1960 princa Filipa i princesi Matildi 1999 princa Lorana i princesa Kler 2003 ta pohoroni korolya Alberta I 1934 korolevi Astrid 1935 korolevi Yelizaveti 1965 korolya Boduena 1993 1961 roku sobor otrimav status sokafedralnogo soboru Arhidiyeceziyi Mehelen Bryussel U 1983 99 rokah u Bryusselskomu sobori provodilis restavracijni roboti U 1995 roci kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli vidvidav papa rimskij Ivan Pavlo II GalereyaNight image vid na sobor zboku golovnij fasad vitrazh i arka sklepinnya organ Bryusselskogo soboruVinoskiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bryusselskij sobor Oficijna vebstorinka soboru 11 listopada 2020 u Wayback Machine nid fr angl isp ital pol Kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli na www brusselspictures com 24 listopada 2010 u Wayback Machine angl Kafedralnij sobor svyatih Mihajla i Guduli na www trabel com 12 lipnya 2006 u Wayback Machine angl Bryusselskij sobor na www werbeka com 2 grudnya 2010 u Wayback Machine nim Histoire du regne de Charles Quint en Belgique Volume 5 Par Alexandre Henne fr Raymond van Schoubroeck Hans Gunther Schneider Kathedrale St Michael und St Gudula Brussel Kunstfuhrer Nr 2463 Verlag Schnell amp Steiner Regensburg 2003 ISBN 3 7954 6342 4 nim