Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бешишниця звичайна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Swertia perennis L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Беши́шниця звича́йна (Swertia perennis) — багаторічна рослина родини тирличевих, типова представниця свого роду. Напіврозеткова рослина із брудно-фіолетовими зірчастими квітами. Поширена переважно в гірських, та, меншою мірою, рівнинних областях Європи, Азії та Північної Америки. Зростає на вологих луках та болотах. Регіонально рідкісний вид, узятий під охорону в декількох країнах Європи та в Канаді. Маловідома лікарська та декоративна рослина.
Назва
В Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин для цього виду вказані такі синонімічні назви: све́рція багаторі́чна, пітушок тревалий, шве́рція. Свою родову назву і похідний від неї варіант «шверція» ця рослина отримала на честь голландського садівника та ілюстратора (Сверта), який на початку 1600-х років опублікував важливий . Українська родова назва, ймовірно, обумовлена тим, що в давнину цією рослиною намагались лікувати бешиху, хоча сучасна медицина таких властивостей не підтверджує. Видовий епітет «звичайна» раніше вказував на значну географічну поширеність цієї рослини, втім, у зв'язку зі значним скороченням чисельності зараз він втратив свою наукову точність. Інший епітет, «багаторічна», вказує на особливості життєвого циклу бешишниці звичайної: здатність розвиватися протягом кількох років поспіль при щорічному цвітінні та плодоношенні.
В англійській мові ця рослина має народну назву star gentian («зірчастий тирлич»), яка вказує на особливу форму квіток та спорідненість і, відповідно, зовнішню схожість бешишниці звичайної із тирличами.
В російському Ботанічному словнику Анненкова для цього виду наведені такі народні назви як звѣробой горскій («звіробій гірський») та болотный василёк («болотяна волошка»). Очевидно, що видові епітети в обох випадках вказують на характерні місця зростання у горах та на болотах, синонімія із волошкою обумовлена кольором квітів, схожим із насиченою блакиттю загальновідомої волошки синьої, а вказівка на звіробій пояснюється зовнішньою схожістю форми суцвіття і квіток обох рослин (якщо не брати до уваги відмінності у кольорах).
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 8—70 (зрідка до 100) см, . Кореневище довге (за іншими відомостями коротке), висхідне (косе), чорне, всіяне мичками м'язистих коренів; воно має бічні бруньки, з яких виростають столони. Стебло, як правило, одне, прямостояче, просте, голе, при основі вкрите почорнілими залишками черешків минулорічних листків, інколи у верхній частині трохи галузиться. Прості голі листки бувають двох типів: нижні зібрані в розетку, верхні вкривають стебло. Прикореневі листки мають добре розвинені пласкі черешки, довжина яких або дорівнює довжині листкової пластинки, або трохи перевищує її (в середньому становить 8-17 см). Довжина цих листків сягає 3—13 см, ширина — 1—5,5 см, їхня листкова пластинка широколанцетна, яйцеподібна чи еліптична, зі звуженою основою та тупою верхівкою, лискуча. Прикореневі листки також мають 3—5 виразних жилок. Стеблові листки у кількості 1—2 (за іншими відомостями 2-5) пар зазвичай супротивні, рідше — чергові, стеблеосяжні, але не зрослі, ланцетні або видовжено-ланцетні, гострі. За розміром вони значно менші за прикореневі: 1,5—2,5 (за іншими відомостями 5-8) см завдовжки та 2-3 см завширшки.
Квітконос прямий, галузиться лише у верхній частині. Суцвіття — кінцева вузьколанцетна волоть 7—12 см завдовжки, складена з кількох , що загалом може налічувати від однієї до сорока квіток. Квітконіжки нижніх квіток довгі, квітконіжки верхніх за розміром дорівнюють самим квіткам. Квітки актиноморфні, двостатеві, п'ятичленні (дуже рідко — чотиричленні), без запаху. Чашечка завдовжки 4—8 мм із дуже короткою трубкою, яка може бути відсутня. Чашолистки вузьколінійні, загострені, коротші за оцвітину, зелені або зеленкувато-фіолетові. Оцвітина, подібно до чашечки, також має надзвичайно коротку (1,5-2 мм завдовжки) трубку, яка подекуди може бути не виражена взагалі — її долі розсічені майже до самої основи. Пелюстки завдовжки 10—16 мм, завширшки до 4 мм, видовженоланцетні, ближче до верхівки звужені, мають гострі, загострені або тупуваті кінці. Зазвичай вони мають брудно-фіолетовий, сіро-синій чи синьо-фіолетовий колір із поздовжніми переривчастими (пунктирними) темно-фіолетовими смугами; дуже рідко основне тло пелюсток може бути жовтувато-зеленим. При основі кожної пелюстки розташована пара круглих ямкуватих нектарників завширшки до 1 мм із війчастими чи бахромчастими краями. Самі нектарники темно-фіолетового кольору, а їхні війки чорно-червоні. Тичинок п'ять, тичинкові нитки завдовжки 6—8 мм, в нижній частині круглі в перерізі, ближче до верхівки пласкі, вони можуть бути як фіолетового, так і зеленого кольору. Пиляки завдовжки 1,5-2 мм, темно-брудно-фіолетові чи зеленкувато-жовті, еліптичні, дволопатеві, розташовані паралельно вісям тичинкових ниток. Маточка заввишки 5-6 мм із дуже коротким стовпчиком.
Плід — яйцеподібна одногнізда коробочка завдовжки 10—15 мм, що розкривається двома стулками. Насінини завширшки 1,5—2 мм, численні, пласкі, кільчасто крилаті, коричневі.
Число хромосом 2n = 28.
Хімічний склад
У бешишниці звичайній знайдені різноманітні цукри, в тому числі глюкоза, фруктоза, сахароза, а окрім них флавоноїди та .
Поширення
Бешишниця звичайна належить до європейсько-південносибірських видів із монтанно-субальпійським типом розповсюдження. Основна частина її ареалу охоплює більшість гірських систем Центральної, Атлантичної та Південної Європи. Так, у Центральній Європі вона поширена в Альпах, Центральному Французькому масиві, горах Юра та Судетах. Далі на схід знайдена у Карпатах. На півдні Європи у середземноморському басейні ця рослина приурочена до Балкан та Апеннін. На Піренейському півострові трапляється лише на північних схилах Піренеїв. Разом з тим, у Центральній та Східній Європі бешишниця звичайна зростає на рівнинних ділянках і в такий спосіб проникає до східного узбережжя Балтійського моря, Білорусі та півночі європейської частини Росії, зокрема, Смоленської, Псковської областей, хоча й тут вона тяжіє до ділянок із підвищеним рельєфом (наприклад, Іжорської височини). Раніше ця рослина зростала ще північніше — у Вологодській області, однак останні відомості щодо знахідок у цій місцевості датуються ще 1921 роком, тому, ця популяція вважається втраченою.
В Азії цей вид рослин описаний у китайській провінції Цзілінь, де зростає особливий підвид, поширений також і в Північній Америці. На північноамериканському материку бешишниця звичайна знайдена у гірських районах Канади та США, зокрема, у Скелястих горах та горах Валлова, причому у США вона поширена по всьому заходу — від Аляски на півночі, через штати Колорадо й Орегон до Каліфорнії та Нью-Мексико на півдні.
В Україні цей вид розглядають як рідкісний релікт, що зберігся від післяльодовикових стадій розвитку рослинності. Більшість його популяцій зосереджена на заході: в українській частині Карпат, Малому Поліссі, Опіллі, на Волинській височині, у північно-західній частині Поділля. В Українських Карпатах основні популяції бешишниці звичайної знайдені у гірських масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському і . Крім того, значна за площею та чисельністю популяція існує у долині Західного Бугу в межах . Раніше зафіксовані осередки у Розточчі, а також окремі популяції на Волині та Поділлі станом на 2017 рік вважають зниклими.
Екологія
Рослина морозостійка, світлолюбна та вологолюбна, віддає перевагу вапняковим ґрунтам (кальцефіл), може траплятися і на торфових. Зростає на трав'яних, чагарниково-трав'яних, мохових та лісових болотах (особливо карбонатних із джерельним живленням), на вологих луках, уздовж струмків та поблизу джерел, на вогких схилах серед каміння, у розріджених заболочених лісах. У горах трапляється в субальпійському поясі аж до межі із альпійською зоною, тобто на висотах до 2300—3200 м. Особини, що зростають на рівнинних болотах, входять до складу рослинних угруповань союзу і порядку , а також до фітоценозів Schoeneta (pura) ferruginei та Molinieto—Schoeneta (ferruginei), зрідка — Molinieto—Cariceta (davallianae). Особини, що зростають біля джерел і струмків у Карпатських горах, належать до союзу .
Цей вид здатен розмножуватись вегетативно та насінням. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою столонів, що виростають із бічних бруньок на кореневищі. Відділяючись від материнської кореневої системи, вони дають початок новим особинам. Цвітіння триває у різних частинах ареалу з червня по вересень, але в межах одного регіону не довше двох місяців, наприклад, у Швейцарії бешишниця звичайна квітне у липні — серпні, а в Україні — у серпні — вересні. Запилення відбувається за допомогою жуків та мух, проте, можлива й автогамія. Плоди достигають у вересні — жовтні.
Статус виду
В Україні бешишниця звичайна знаходиться на східній межі ареалу, тому умови зростання для неї тут не надто сприятливі. Внаслідок цього українські популяції цієї рослини є нечисленними та нечисельними, займають невеликі площі (як правило, до 0,1 га) та налічують сотні особин. Стан відносно великої популяції у Колтівській улоговині, яка налічує декілька тисяч особин, показує, що навіть в цих умовах проективне покриття виду незначне (1—5 %), що підтверджує думку про розсіяний характер розповсюдження бешишниці звичайної в Україні. Стан гірських популяцій оцінений науковцями як стабільний, в той час як рівнинним загрожує винищення. Цей факт тим більше викликає занепокоєння, оскільки рівнинні та гірські популяції належать до різних підвидів.
В основній частині ареалу бешишниця звичайна також не утворює густих і чистих заростей. Через це вона взята під охорону в Естонії, Чехії, Німеччині, Польщі, Литві. Стан виду визнаний «близьким до загрозливого» у Швейцарії, «вразливим» у Канаді, а в Україні він із подібним статусом занесений до Червоної книги. Окрім української, бешишниця звичайна занесена до Червоних книг Росії, Латвії та Республіки Білорусь. Основним чинником, що несприятливо впливає на чисельність цієї рослини, є зміна гідрологічного режиму оселищ (надмірне підтоплення чи осушна меліорація), додатковим — рекреаційне навантаження, випасання худоби, видобуток торфу та сінокіс під час цвітіння, який підриває генеративне відновлення популяцій. Охорону бешишниці звичайної в Україні здійснюють у Карпатському біосферному заповіднику, Карпатському національному природному парку, Бущанському заказнику та заказнику .
Використання
У народній медицині використовують усю надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Її заварюють окропом та настоюють; застосовують внутрішньо при гельмінтозах, гарячці, а також як засіб, що покращує травлення, збуджує апетит. Препарати бешишниці звичайною мають також тонізуючу дію.
Попри тьмяний колір квіток бешишниця звичайна придатна для озеленення, але її поширенню у колах квітникарів заважає рідкісність виду та відносна вимогливість до умов вирощування, притаманна усім рослинам джерельних боліт.
Таксономія
Представники цього виду вперше були знайдені в 1700-х роках у Баварії (Німеччина). Вже у 1753 році Карл Лінней описав бешишницю звичайну під сучасною латинською назвою.
Підвиди
У межах цього таксона виділяють наступні підвиди:
- Swertia perennis subsp. perennis — беши́шниця звича́йна типо́ва, номінативний підвид, поширений на рівнинних ділянках європейської частини ареалу;
- Swertia perennissubsp. alpestris — беши́шниця звича́йна альпі́йська розповсюджена у гірських областях європейської частини ареалу;
- Swertia perennissubsp. palustris — беши́шниця звичайна боло́тяна поширена у Європі, але приурочена до болотистих біотопів;
- Swertia perennissubsp. manshurica — бешишниця звича́йна маньчжу́рська розповсюджена в азійській та північноамериканській частинах ареалу.
Синоніми
За відомостями сайту The Plant List для цього виду зареєстровані наступні синоніми:
- Blepharaden perennis (L.) Dulac;
- Gentiana palustris All. — синонім Swertia perennissubsp. palustris;
- Gentiana paniculata Lam.;
- Gentiana swertia E.H.L.Krause;
- Swertia alpestris Baumg. — синонім Swertia perennissubsp. alpestris;
- Swertia manshurica (Kom.) Kitag. — синонім Swertia perennissubsp. manshurica;
- Swertia obtusa Ledeb.;
- Swertia perennis var. manshurica Kom. — синонім Swertia perennissubsp. manshurica;
- Swertia perennis var. obtusa (Ledeb.) Griseb.;
- Swertia perennis subsp. obtusa Hara;
- Swertia punctata Baumg..
Джерела
- Swertia perennis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Червона книга України. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
- [Swertia perennis L. — бешишниця звичайна]. Сайт «Ботаніка» ((англ.)) . Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 17 вересня 2017.
- Swertia perennis L. Національний інформаційний центр зі швейцарської флори. ((англ.)) . Процитовано 17 вересня 2017.
- Swertia perennis // Ботанический словарь / сост. Н. И. Анненков. — СПб.: Тип. Имп. АН, 1878. — XXI + 645 с. (рос.)
- . Флора Китаю. ((англ.)) . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2017.
- [Сверція багаторічна]. Червона книга Республіки Білорусь. ((рос.)) . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
- Флора СССР. В 30-ти томах / Главный редактор акад. В. Л. Комаров; Редакторы тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — М., Л.: АН СССР, 1952. — Т. XVIII. — С. 630. (рос.)
- [Swertia perennis L. Опис таксона]. Сайт «Плантаріум» ((рос.)) . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
- [Сверція багаторічна]. Червона книга Росії. ((рос.)) . Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
- Екологічні особливості оселищ рідкісних видів рослин Українських Карпат [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.] / Ю. Й. Кобів // Український ботанічний журнал — 2010. — Т. 67, № 3. — С. 355—372.
- . Сайт «Рослинний покрив Верхобузького горбогірного пасма». Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 17 вересня 2017.
- The Plant List: Swertia perennis [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beshishnicya zvichajna Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Evdikoti Ajsteridi Poryadok Tirlichecviti Gentianales Rodina Tirlichevi Gentianaceae Rid Beshishnicya Swertia Vid Beshishnicya zvichajna Binomialna nazva Swertia perennis L 1753 Posilannya Vikishovishe Swertia perennis Vikividi Swertia perennis The Plant List kew 2590292 Beshi shnicya zvicha jna Swertia perennis bagatorichna roslina rodini tirlichevih tipova predstavnicya svogo rodu Napivrozetkova roslina iz brudno fioletovimi zirchastimi kvitami Poshirena perevazhno v girskih ta menshoyu miroyu rivninnih oblastyah Yevropi Aziyi ta Pivnichnoyi Ameriki Zrostaye na vologih lukah ta bolotah Regionalno ridkisnij vid uzyatij pid ohoronu v dekilkoh krayinah Yevropi ta v Kanadi Malovidoma likarska ta dekorativna roslina NazvaV Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin dlya cogo vidu vkazani taki sinonimichni nazvi sve rciya bagatori chna pitushok trevalij shve rciya Svoyu rodovu nazvu i pohidnij vid neyi variant shverciya cya roslina otrimala na chest gollandskogo sadivnika ta ilyustratora Sverta yakij na pochatku 1600 h rokiv opublikuvav vazhlivij Ukrayinska rodova nazva jmovirno obumovlena tim sho v davninu ciyeyu roslinoyu namagalis likuvati beshihu hocha suchasna medicina takih vlastivostej ne pidtverdzhuye Vidovij epitet zvichajna ranishe vkazuvav na znachnu geografichnu poshirenist ciyeyi roslini vtim u zv yazku zi znachnim skorochennyam chiselnosti zaraz vin vtrativ svoyu naukovu tochnist Inshij epitet bagatorichna vkazuye na osoblivosti zhittyevogo ciklu beshishnici zvichajnoyi zdatnist rozvivatisya protyagom kilkoh rokiv pospil pri shorichnomu cvitinni ta plodonoshenni V anglijskij movi cya roslina maye narodnu nazvu star gentian zirchastij tirlich yaka vkazuye na osoblivu formu kvitok ta sporidnenist i vidpovidno zovnishnyu shozhist beshishnici zvichajnoyi iz tirlichami V rosijskomu Botanichnomu slovniku Annenkova dlya cogo vidu navedeni taki narodni nazvi yak zvѣroboj gorskij zvirobij girskij ta bolotnyj vasilyok bolotyana voloshka Ochevidno sho vidovi epiteti v oboh vipadkah vkazuyut na harakterni miscya zrostannya u gorah ta na bolotah sinonimiya iz voloshkoyu obumovlena kolorom kvitiv shozhim iz nasichenoyu blakittyu zagalnovidomoyi voloshki sinoyi a vkazivka na zvirobij poyasnyuyetsya zovnishnoyu shozhistyu formi sucvittya i kvitok oboh roslin yaksho ne brati do uvagi vidminnosti u kolorah OpisListki velikim planom Pup yanki i kvitki tipovogo koloru Kvitki netipovo svitlogo zabarvlennya Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 8 70 zridka do 100 sm Korenevishe dovge za inshimi vidomostyami korotke vishidne kose chorne vsiyane michkami m yazistih koreniv vono maye bichni brunki z yakih virostayut stoloni Steblo yak pravilo odne pryamostoyache proste gole pri osnovi vkrite pochornilimi zalishkami chereshkiv minulorichnih listkiv inkoli u verhnij chastini trohi galuzitsya Prosti goli listki buvayut dvoh tipiv nizhni zibrani v rozetku verhni vkrivayut steblo Prikorenevi listki mayut dobre rozvineni plaski chereshki dovzhina yakih abo dorivnyuye dovzhini listkovoyi plastinki abo trohi perevishuye yiyi v serednomu stanovit 8 17 sm Dovzhina cih listkiv syagaye 3 13 sm shirina 1 5 5 sm yihnya listkova plastinka shirokolancetna yajcepodibna chi eliptichna zi zvuzhenoyu osnovoyu ta tupoyu verhivkoyu liskucha Prikorenevi listki takozh mayut 3 5 viraznih zhilok Steblovi listki u kilkosti 1 2 za inshimi vidomostyami 2 5 par zazvichaj suprotivni ridshe chergovi stebleosyazhni ale ne zrosli lancetni abo vidovzheno lancetni gostri Za rozmirom voni znachno menshi za prikorenevi 1 5 2 5 za inshimi vidomostyami 5 8 sm zavdovzhki ta 2 3 sm zavshirshki Kvitkonos pryamij galuzitsya lishe u verhnij chastini Sucvittya kinceva vuzkolancetna volot 7 12 sm zavdovzhki skladena z kilkoh sho zagalom mozhe nalichuvati vid odniyeyi do soroka kvitok Kvitkonizhki nizhnih kvitok dovgi kvitkonizhki verhnih za rozmirom dorivnyuyut samim kvitkam Kvitki aktinomorfni dvostatevi p yatichlenni duzhe ridko chotirichlenni bez zapahu Chashechka zavdovzhki 4 8 mm iz duzhe korotkoyu trubkoyu yaka mozhe buti vidsutnya Chasholistki vuzkolinijni zagostreni korotshi za ocvitinu zeleni abo zelenkuvato fioletovi Ocvitina podibno do chashechki takozh maye nadzvichajno korotku 1 5 2 mm zavdovzhki trubku yaka podekudi mozhe buti ne virazhena vzagali yiyi doli rozsicheni majzhe do samoyi osnovi Pelyustki zavdovzhki 10 16 mm zavshirshki do 4 mm vidovzhenolancetni blizhche do verhivki zvuzheni mayut gostri zagostreni abo tupuvati kinci Zazvichaj voni mayut brudno fioletovij siro sinij chi sino fioletovij kolir iz pozdovzhnimi pererivchastimi punktirnimi temno fioletovimi smugami duzhe ridko osnovne tlo pelyustok mozhe buti zhovtuvato zelenim Pri osnovi kozhnoyi pelyustki roztashovana para kruglih yamkuvatih nektarnikiv zavshirshki do 1 mm iz vijchastimi chi bahromchastimi krayami Sami nektarniki temno fioletovogo koloru a yihni vijki chorno chervoni Tichinok p yat tichinkovi nitki zavdovzhki 6 8 mm v nizhnij chastini krugli v pererizi blizhche do verhivki plaski voni mozhut buti yak fioletovogo tak i zelenogo koloru Pilyaki zavdovzhki 1 5 2 mm temno brudno fioletovi chi zelenkuvato zhovti eliptichni dvolopatevi roztashovani paralelno visyam tichinkovih nitok Matochka zavvishki 5 6 mm iz duzhe korotkim stovpchikom Plid yajcepodibna odnognizda korobochka zavdovzhki 10 15 mm sho rozkrivayetsya dvoma stulkami Nasinini zavshirshki 1 5 2 mm chislenni plaski kilchasto krilati korichnevi Chislo hromosom 2n 28 Himichnij sklad U beshishnici zvichajnij znajdeni riznomanitni cukri v tomu chisli glyukoza fruktoza saharoza a okrim nih flavonoyidi ta PoshirennyaBeshishnicya zvichajna nalezhit do yevropejsko pivdennosibirskih vidiv iz montanno subalpijskim tipom rozpovsyudzhennya Osnovna chastina yiyi arealu ohoplyuye bilshist girskih sistem Centralnoyi Atlantichnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Tak u Centralnij Yevropi vona poshirena v Alpah Centralnomu Francuzkomu masivi gorah Yura ta Sudetah Dali na shid znajdena u Karpatah Na pivdni Yevropi u seredzemnomorskomu basejni cya roslina priurochena do Balkan ta Apennin Na Pirenejskomu pivostrovi traplyayetsya lishe na pivnichnih shilah Pireneyiv Razom z tim u Centralnij ta Shidnij Yevropi beshishnicya zvichajna zrostaye na rivninnih dilyankah i v takij sposib pronikaye do shidnogo uzberezhzhya Baltijskogo morya Bilorusi ta pivnochi yevropejskoyi chastini Rosiyi zokrema Smolenskoyi Pskovskoyi oblastej hocha j tut vona tyazhiye do dilyanok iz pidvishenim relyefom napriklad Izhorskoyi visochini Ranishe cya roslina zrostala she pivnichnishe u Vologodskij oblasti odnak ostanni vidomosti shodo znahidok u cij miscevosti datuyutsya she 1921 rokom tomu cya populyaciya vvazhayetsya vtrachenoyu V Aziyi cej vid roslin opisanij u kitajskij provinciyi Czilin de zrostaye osoblivij pidvid poshirenij takozh i v Pivnichnij Americi Na pivnichnoamerikanskomu materiku beshishnicya zvichajna znajdena u girskih rajonah Kanadi ta SShA zokrema u Skelyastih gorah ta gorah Vallova prichomu u SShA vona poshirena po vsomu zahodu vid Alyaski na pivnochi cherez shtati Kolorado j Oregon do Kaliforniyi ta Nyu Meksiko na pivdni V Ukrayini cej vid rozglyadayut yak ridkisnij relikt sho zberigsya vid pislyalodovikovih stadij rozvitku roslinnosti Bilshist jogo populyacij zoseredzhena na zahodi v ukrayinskij chastini Karpat Malomu Polissi Opilli na Volinskij visochini u pivnichno zahidnij chastini Podillya V Ukrayinskih Karpatah osnovni populyaciyi beshishnici zvichajnoyi znajdeni u girskih masivah Chornogora Svidovec Marmaroskomu i Krim togo znachna za plosheyu ta chiselnistyu populyaciya isnuye u dolini Zahidnogo Bugu v mezhah Ranishe zafiksovani oseredki u Roztochchi a takozh okremi populyaciyi na Volini ta Podilli stanom na 2017 rik vvazhayut zniklimi EkologiyaRoslina morozostijka svitlolyubna ta vologolyubna viddaye perevagu vapnyakovim gruntam kalcefil mozhe traplyatisya i na torfovih Zrostaye na trav yanih chagarnikovo trav yanih mohovih ta lisovih bolotah osoblivo karbonatnih iz dzherelnim zhivlennyam na vologih lukah uzdovzh strumkiv ta poblizu dzherel na vogkih shilah sered kaminnya u rozridzhenih zabolochenih lisah U gorah traplyayetsya v subalpijskomu poyasi azh do mezhi iz alpijskoyu zonoyu tobto na visotah do 2300 3200 m Osobini sho zrostayut na rivninnih bolotah vhodyat do skladu roslinnih ugrupovan soyuzu i poryadku a takozh do fitocenoziv Schoeneta pura ferruginei ta Molinieto Schoeneta ferruginei zridka Molinieto Cariceta davallianae Osobini sho zrostayut bilya dzherel i strumkiv u Karpatskih gorah nalezhat do soyuzu Cej vid zdaten rozmnozhuvatis vegetativno ta nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya vidbuvayetsya za dopomogoyu stoloniv sho virostayut iz bichnih brunok na korenevishi Viddilyayuchis vid materinskoyi korenevoyi sistemi voni dayut pochatok novim osobinam Cvitinnya trivaye u riznih chastinah arealu z chervnya po veresen ale v mezhah odnogo regionu ne dovshe dvoh misyaciv napriklad u Shvejcariyi beshishnicya zvichajna kvitne u lipni serpni a v Ukrayini u serpni veresni Zapilennya vidbuvayetsya za dopomogoyu zhukiv ta muh prote mozhliva j avtogamiya Plodi dostigayut u veresni zhovtni Status viduV Ukrayini beshishnicya zvichajna znahoditsya na shidnij mezhi arealu tomu umovi zrostannya dlya neyi tut ne nadto spriyatlivi Vnaslidok cogo ukrayinski populyaciyi ciyeyi roslini ye nechislennimi ta nechiselnimi zajmayut neveliki ploshi yak pravilo do 0 1 ga ta nalichuyut sotni osobin Stan vidnosno velikoyi populyaciyi u Koltivskij ulogovini yaka nalichuye dekilka tisyach osobin pokazuye sho navit v cih umovah proektivne pokrittya vidu neznachne 1 5 sho pidtverdzhuye dumku pro rozsiyanij harakter rozpovsyudzhennya beshishnici zvichajnoyi v Ukrayini Stan girskih populyacij ocinenij naukovcyami yak stabilnij v toj chas yak rivninnim zagrozhuye vinishennya Cej fakt tim bilshe viklikaye zanepokoyennya oskilki rivninni ta girski populyaciyi nalezhat do riznih pidvidiv V osnovnij chastini arealu beshishnicya zvichajna takozh ne utvoryuye gustih i chistih zarostej Cherez ce vona vzyata pid ohoronu v Estoniyi Chehiyi Nimechchini Polshi Litvi Stan vidu viznanij blizkim do zagrozlivogo u Shvejcariyi vrazlivim u Kanadi a v Ukrayini vin iz podibnim statusom zanesenij do Chervonoyi knigi Okrim ukrayinskoyi beshishnicya zvichajna zanesena do Chervonih knig Rosiyi Latviyi ta Respubliki Bilorus Osnovnim chinnikom sho nespriyatlivo vplivaye na chiselnist ciyeyi roslini ye zmina gidrologichnogo rezhimu oselish nadmirne pidtoplennya chi osushna melioraciya dodatkovim rekreacijne navantazhennya vipasannya hudobi vidobutok torfu ta sinokis pid chas cvitinnya yakij pidrivaye generativne vidnovlennya populyacij Ohoronu beshishnici zvichajnoyi v Ukrayini zdijsnyuyut u Karpatskomu biosfernomu zapovidniku Karpatskomu nacionalnomu prirodnomu parku Bushanskomu zakazniku ta zakazniku VikoristannyaU narodnij medicini vikoristovuyut usyu nadzemnu chastinu roslini zibranu pid chas cvitinnya Yiyi zavaryuyut okropom ta nastoyuyut zastosovuyut vnutrishno pri gelmintozah garyachci a takozh yak zasib sho pokrashuye travlennya zbudzhuye apetit Preparati beshishnici zvichajnoyu mayut takozh tonizuyuchu diyu Popri tmyanij kolir kvitok beshishnicya zvichajna pridatna dlya ozelenennya ale yiyi poshirennyu u kolah kvitnikariv zavazhaye ridkisnist vidu ta vidnosna vimoglivist do umov viroshuvannya pritamanna usim roslinam dzherelnih bolit TaksonomiyaPredstavniki cogo vidu vpershe buli znajdeni v 1700 h rokah u Bavariyi Nimechchina Vzhe u 1753 roci Karl Linnej opisav beshishnicyu zvichajnu pid suchasnoyu latinskoyu nazvoyu Pidvidi U mezhah cogo taksona vidilyayut nastupni pidvidi Swertia perennis subsp perennis beshi shnicya zvicha jna tipo va nominativnij pidvid poshirenij na rivninnih dilyankah yevropejskoyi chastini arealu Swertia perennissubsp alpestris beshi shnicya zvicha jna alpi jska rozpovsyudzhena u girskih oblastyah yevropejskoyi chastini arealu Swertia perennissubsp palustris beshi shnicya zvichajna bolo tyana poshirena u Yevropi ale priurochena do bolotistih biotopiv Swertia perennissubsp manshurica beshishnicya zvicha jna manchzhu rska rozpovsyudzhena v azijskij ta pivnichnoamerikanskij chastinah arealu Sinonimi Za vidomostyami sajtu The Plant List dlya cogo vidu zareyestrovani nastupni sinonimi Blepharaden perennis L Dulac Gentiana palustris All sinonim Swertia perennissubsp palustris Gentiana paniculata Lam Gentiana swertia E H L Krause Swertia alpestris Baumg sinonim Swertia perennissubsp alpestris Swertia manshurica Kom Kitag sinonim Swertia perennissubsp manshurica Swertia obtusa Ledeb Swertia perennis var manshurica Kom sinonim Swertia perennissubsp manshurica Swertia perennis var obtusa Ledeb Griseb Swertia perennis subsp obtusa Hara Swertia punctata Baumg DzherelaSwertia perennis Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Chervona kniga Ukrayini Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Swertia perennis L beshishnicya zvichajna Sajt Botanika angl Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2017 Swertia perennis L Nacionalnij informacijnij centr zi shvejcarskoyi flori angl Procitovano 17 veresnya 2017 Swertia perennis Botanicheskij slovar sost N I Annenkov SPb Tip Imp AN 1878 XXI 645 s ros Flora Kitayu angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 17 veresnya 2017 Sverciya bagatorichna Chervona kniga Respubliki Bilorus ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Flora SSSR V 30 ti tomah Glavnyj redaktor akad V L Komarov Redaktory toma B K Shishkin E G Bobrov M L AN SSSR 1952 T XVIII S 630 ros Swertia perennis L Opis taksona Sajt Plantarium ros Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Sverciya bagatorichna Chervona kniga Rosiyi ros Arhiv originalu za 8 lipnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Ekologichni osoblivosti oselish ridkisnih vidiv roslin Ukrayinskih Karpat 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Yu J Kobiv Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2010 T 67 3 S 355 372 Sajt Roslinnij pokriv Verhobuzkogo gorbogirnogo pasma Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 17 veresnya 2017 The Plant List Swertia perennis 29 lipnya 2020 u Wayback Machine angl