Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берлінські наукові польоти на повітряних кулях (Berliner wissenschaftliche Luftfahrten) — серія із 67 пілотованих і 29 безпілотних польотів на повітряних кулях, здійснених з Берліна протягом 1888—1899 років німецькою . Польоти здійснювались для метеорологічних досліджень атмосфери та її погодних показників на різних висотах (температура, тиск і вологість). Їх здійснювали відомі німецькі вчені метеорологи (, Артур Берсон, та інші) на повітряних кулях, які спроєктував й створив лейтенант Ганс Гросс. Одним з результатів цієї серії наукових польотів, стало встановлення в 1894 році Артуром Берсоном рекорду висоти. Він піднявся на повітряній кулі «Фенікс» на висоту 9155 метрів (попередній рекорд належав британцям Джеймсу Глейшеру і , які 5 вересня 1862 року піднялись на висоту 8800 метрів на повітряній кулі «Мамонт»).
Передумови наукових польотів на повітряних кулях
У 19 столітті метеорологія вже не була суто описовою наукою. На основі законів класичної фізики, особливо механіки суцільних середовищ та термодинаміки, вона розвинулась в природничу науку про вимірювання та обчислення фізичних властивостей атмосфери. Основи термодинаміки атмосфери були розроблені ще в 1880-х роках, але опис динаміки все ще здійснювався з допомогою найпростіших законів, таких як . Наукове прогнозування погоди наприкінці 19 століття тільки зароджувалось. Це було пов'язано з все ще недостатніми знаннями вчених про атмосферні явища і процеси, а також з відсутністю достатньої кількості достовірних спостережень, дані з яких були отримані суто на поверхні землі. Про вертикальну будову атмосфери в ті часи існували лише туманні уявлення, які не були підтверджені жодним експериментом чи практичним спостереженням.
Про потенціал використання повітряної кулі для метеорологічних досліджень вчені й дослідники дізнались практично відразу після їх перших польотів. Коли 1 грудня 1783 року перший шарльєр вирушив в політ у Парижі, її винахідник професор Жак Шарль взяв із собою термометр і барометр. У наступному році, французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє створив першу програму наукових польотів від імені Французької академії, яку так і не вдалося реалізувати через брак коштів. В Німеччині вчений Георг Крістоф Ліхтенберг ще в 1784 році висунув двадцять п'ять тез про способи використання повітряної кулі, перша з яких стосувалась дослідження і вивчення атмосфери.
Перший політ з метою метеорологічних спостережень здійснив 30 листопада 1784 року американський лікар Джон Джеффріс на повітряній кулі професійного аеронавта Жана-П'єра Бланшара. Перше системне дослідження верхніх шарів атмосфери було проведено в період між 1862—1866 роками англійським метеорологом Джеймсом Глейшером. Під час власних 28 польотів на повітряній кулі він вимірював температуру, тиск й вологість повітря і спостерігав за швидкістю вітру на висоті майже 9000 метрів. Через безпосередній вплив сонячної радіації на прилади і їх розміщення всередині кошика повітряної кулі, а не назовні, дані Глейшера часто були помилковими, особливо на великих висотах. Проте, він заклав основи наукового прогнозування погоди і майбутньої науки аерології. В наступні роки науковими польотами займались перш за все французькі вчені, серед яких найвідомішими були Каміль Фламмаріон, Гастон Тіссандьє та . 1875 року здійснюючи науковий політ на повітряній кулі «Зеніт» сталась катастрофа в результаті якої, від гіпоксії, загинули двоє вчених Теодор Сівель і Жозеф Кроче-Спінеллі.
Ідея організації наукових польотів в Берліні
У 1885 році німецького фізика було призначено завідувати новоствореною кафедрою метеорології в університеті Фрідріха Вільгельма та директором «Прусського метеорологічного інституту» в Берліні. Він вирішив радикально реструктурувати інститут і 1 квітня 1886 року найняв трьох старших наукових співробітників, серед яких був магдебурзький лікар та метеоролог .
З 1883 року Асманн працював над вимірювальним приладом, який міг би точно визначати температуру повітря навіть під руйнівним впливом сонячної радіації. Коли Асманн разом з іншими провідними берлінськими метеорологами приєднався до німецької , заснованої в 1881 році, він познайомився з інженером Гансом фон Зігсфельдом. Разом, вчені розробили аспіраційний психрометр Асманна (Aspirationspsychrometer nach Aßmann), який усував вплив сонячної радіації за допомогою постійної вентиляції повітря. В момент винайдення психрометра Асманна, температурні профілі створенні в 1862—1866 роках Джеймсом Глейшером, які довго вважались достовірними даними, якраз почали викликати сумніви в низки європейських метеорологів. Асманн і Зігсфельд побачили для себе можливість практично дослідити результати Глейшера з допомогою свого нового приладу. Проте, для цього їм потрібно було робити виміри на висоті, а не на поверхні землі.
2 червня 1888 року Вільгельм фон Бецольд виступив з промовою на ювілейному 100-му засіданні німецької і запропонував ідею використання повітряних куль для розвитку метеорологічних досліджень. Ідея Бецольда була сприйнята позитивно і дуже скоро члени асоціації почали роботу над її реалізацією. Вже 23 червня 1888 року відбувся перший науковий політ на повітряній кулі Зігсфельда «Гердер». Згодом було утворено «Комітет з організації наукової аеронавтики», члени якого розпочали збір коштів на створення декількох власних повітряних куль для наукових польотів.
Фінансування польотів
Для реалізації ідеї Вільгельма фон Бецольда були потрібні значні кошти. Невелику повітряну кулю «Метеор» вдалось придбати за пожертвування відомих членів асоціації, серед яких були Отто Лілієнталь, Вернер фон Сіменс та . Прусська королівська академія наук виділила для асоціації одноразовий грант у розмірі 2000 марок. Приватні аеронавти виділили власні повітряні кулі для організації перших наукових польотів (Ганс фон Зігсфельд виділив кулю «Гердер», а Курт Кілліш-Горн повітряну кулю «M.W.»). Однак суми потрібної для будівництва власної повітряної кулі члени асоціації так і не зібрали.
В середині 1892 року «Комітет з організації наукової аеронавтики» у складі , , Германа фон Гельмгольца , Вільгельма Ферстера , Августа Кундта, та Вернера фон Сіменса написав листа німецькому кайзеру Вільгельму II з проханням виділити кошти на будівництво повітряної кулі. Вільгельм ІІ розглянув прохання і вирішив виділити з свого фонду 50 000 німецьких марок. За ці кошти в 1893 році було побудовано і обладнано науковими приладами повітряну кулю «Гумбольдт».
26 квітня 1893 року оболонка «Гумбольдта» спалахнула і згоріла після вибуху на місці його приземлення біля монастиря в Генрикуві. Одразу після аварії Вільгельм ІІ наказав виділити ще 32 000 марок на будівництво нової повітряної кулі «Фенікс» . Для фінансування додаткових польотів і для публікації їхніх наукових результатів у 1895 році з фонду кайзера було виділено ще 20 400 марок.
У 1897 році видавець і власник друкарні Фрідріх Георг Бюксенштейн пожертвував 1000 марок на будівництво безпілотної повітряної кулі «Cirrus II».
Потужну нематеріальну підтримку асоціації надали прусські військові, які були дуже зацікавленні у дослідженні можливостей повітряних куль для військового використання. В більшості польотів командування повітряними кулями взяли на себе офіцери «Німецького військового відділу дирижаблів». Метеорологам, які здійснювали наукові польоти, неодноразово дозволялось брати участь у військових зборах прусської армії і відділу дирижаблів. Військовий інженер і лейтенант Ганс Гросс був тимчасово звільнений від своїх обов'язків в армії і відповідав за будівництво повітряних куль для наукових польотів.
Учасники
Головним організатором серії наукових польотів в Берліні був німецький метеоролог . Окрім своєї офіційної посади на кафедрі метеорології в університеті Фрідріха Вільгельма, на початку 1889 року він також став головою , що дозволило йому активніше займатись розвитком ідеї наукових польотів. Асманн надав чудові прилади й інструменти, якими проводились всі наукові дослідження під час польотів. Особисто, він взяв участь лише у трьох наукових польотах.
Найбільше польотів здійснив Артур Берсон: він був керівником 9-ти наукових польотів, 31 політ здійснив як спостерігач і ще 10 разів літав самостійно. Друге місце за кількістю польотів посів лейтенант Ганс Гросс: він здійснив 33 польоти, з яких 28 разів був керівником і 5 разів спостерігачем. Третє місце за кількістю польотів посів , який літав 13 разів: 4 як керівник і 9 як спостерігач.
Серед інших учасників наукових польотів були власники повітряних куль «Гердер» і «M.W.» Hans Bartsch von Sigsfeld і Kurt Killisch von Horn. Декілька польотів пройшли під керівництвом німецьких офіцерів «Королівського військового відділу дирижаблів»: лейтенанта Neumann, лейтенанта Sperling, лейтенанта Gurlitt та майора Stephan von Nieber. Також, участь в польотах як спостерігачі брали відомі німецькі вчені і метеорологи з «Метеорологічного інституту Берліна»: Otto Baschin, Edmund Köbke та Victor Kremser. Згодом, до польотів приєднався вчений з «Берлінського сільськогосподарського університету» Richard Börnstein і його асистент Becker. До декількох наукових польотів долучались іноземні аеронавти й вчені, такі як британці Patrick Young Alexander і Stanley Spencer та керівник американської метеорологічної обсерваторії «Blue Hill» .
Повітряні кулі та наукове обладнання для польотів
Під час серії з 67 пілотованих наукових польотів, які здійснювались з Берліна в 1888—1899 роки було використано шістнадцять різних повітряних куль. Найвідомішими серед них були: «M.W.», «Гумбольдт», «Фенікс», «Falke», «Majestic», «Bussard», «Feldballon», «Vereinsballon І», «Vereinsballon ІІ», «Excelsior» і «Albatross».
Перші шість польотів було здійснено на приватних повітряних кулях «Herder» і «M.W.», власниками яких були Ганс фон Зігсфельд (Hans Bartsch von Sigsfeld) та Курт Кілліш-Горн (Kurt Killisch von Horn). 1893 року за гроші німецького кайзера Вільгельма ІІ було побудовано повітряну кулю «Гумбольдт». На «Гумбольдті» німецьким метеорологам вдалось здійснити лише 6 наукових польотів. 26 квітня 1893 року після приземлення біля монастиря в Генрикуві стався вибух і оболонка кулі вщент згоріла.
На заміну «Гумбольдту» було збудовано повітряну кулю «Фенікс», на якій було здійснено найбільшу кількість наукових польотів (23). Врахувавши недоліки допущенні в будівництві «Гумбольдта», Ганс Гросс приєднав до оболонки «Фенікса» спеціальний витяжний строп, потягнувши за який, пілот досить легко й швидко здував повітряну кулю. Це дозволило пілотам значно полегшити приземлення кулі і запобігти її повторному зльоту або небезпечному ковзанню по полях чи чагарниках. Такий спосіб безпечного приземлення використовують і на сучасних повітряних кулях. Також, Гросс скористався порадою Ганса фон Зігсфельда і тканину оболонки кулі регулярно просочували 10 % розчином хлорид кальцію, щоб зберегти її електропровідність й уникнути виникненню іскріння від електростатичного розряду (саме через таке іскріння і спалахнув газ в оболонці «Гумбольдта»).
Після 1895 року вчені стали частіше використовувати для наукових польотів повітряні кулі «Королівського військового відділу дирижаблів»: «Bussard», «Condor», «Albatross», «Dohle», «Feldballon» та «Posen». Декілька наукових польотів було здійснено на повітряних кулях «Excelsior» та «Majestic», власниками яких були відомі британські аеронавти Стенлі Спенсер (Stanley Spencer) та Патрік Янг Александер (Patrick Young Alexander).
Більшість польотів 1897—1899 років здійснювались на двох легких спортивних повітряних кулях «Vereinsballon І» та «Vereinsballon ІІ». Часто ці польоти здійснювались одночасно, а оскільки повітряні кулі були дуже легкими то й висота їх польотів з часом постійно зростала.
Більшість повітряних куль були обладнанні важким якорем, який використовували для безпечного приземлення. Проте, після встановлення Гроссом витяжної стропи на «Фенікс», яка дозволяла кулі безпечно приземлятись, від якоря стали частіше відмовлятись, щоб не нести зайвий баласт. В більшості випадків, до обладнання кулі також включали буксирний трос, який мав довжину приблизно 100 м для менших повітряних куль і 150 м для більших. Як підйомний газ в польотах зазвичай використовувався водень або більш дешевий світильний газ. Дуже часто це могла бути і суміш водню зі світильним газом.
Більшість із 29 безпілотних наукових польотів було здійснено на повітряних кулях «Метеор», «Cirrus» та «Cirrus II». Повітряну кулю «Метеор» було виготовлено з полакованого шовку і вона могла досягати висоти близько 800 метрів. Її об'єм становив 130 м³, а наповнювали кулю зазвичай світильним газом. Повітряна безпілотна куля «Cirrus І» також була виготовлена з шовку. Її об'єм становив 250 м³. Під час свого п'ятого польоту вона доставила вимірювальні наукові прилади на висоту майже 22 км. «Cirrus II» був виготовлений з прогумованого шовку нижчої якості і мав об'єм 400 м³. Він міг літати на ті ж висоти, що й «Cirrus І».
Серед наукового обладнання, яке вчені брали з собою у польоти можна виділити барометр-анероїд, створений Отто Боне в Берліні та ртутний барометр від берлінської компанії «Rudolf Fuess». Також, для безперервного запису атмосферного тиску, вчені брали з собою барограф створений Річардом Фрересом в Парижі. Окрім цього, в дослідженнях використовувався потрійний аспіраційний психрометр від компанії «Fuess». Він складався з одного сухого і двох зволожених термометрів, які були розташовані в постійному потоці повітря від вентилятора з годинниковим механізмом. Температуру повітря також вимірювали з допомогою чорного колбового термометра від компанії «Fuess». Серед основного обладнання також були компас , кишеньковий годинник, телескоп і апарат для миттєвої зйомки (один з перших прототипів фотоапарата) виготовлений компанією «CP Goerz» на основі апаратів від фотографа Оттомара Аншютца (Ottomar Anschütz). Щоб вимірювати температуру без впливу тепла тіла пасажирів в гондолі, аспіраційний психрометр був прикріплений до спеціальної штанги назовні. Оскільки, на великих висотах температура повітря була нижчою за точку замерзання ртутного стовпчика, для її вимірювань вчені використовували і спиртовий термометр. Під час кожного окремого польоту все наукове обладнання розширювалось або змінювалось.
| Повітряна куля | Об'єм кулі (м³) | Матеріал оболонки кулі | К-сть польотів | Додаткові відомості |
|---|---|---|---|---|
| «Herder» | 1 600 | лакована бавовна | 1 | приватна повітряна куля Ганса фон Зігсфельда (Hans Bartsch von Sigsfeld) |
| «M.W.» | 1 180 | лакована бавовна | 5 | приватна повітряна куля Курта Кілліша-Горна (Kurt Killisch von Horn) |
| «Гумбольдт» | 2 514 | прогумована бавовна | 6 | спеціально спроєктована Гансом Гроссом повітряна куля для наукових польотів |
| «Фенікс» | 2 630 | прогумована бавовна | 23 | спеціально спроєктована Гансом Гроссом повітряна куля для наукових польотів |
| «Falke» | 290 | шкіра Голдбітера (Goldbeater's skin) | 3 | старенька військова повітряна куля британського виробництва |
| «Sperber» | 800 | лакована бавовна | 1 | повітряна куля вилучена німецьким банком за борги в професійного аеронавта |
| «Vereinsballon» I та II | 1 250 | прогумована бавовна | 13 | спортивні повітряні кулі «Німецької асоціації розвитку аеронавтики», дуже легкі і здатні летіти на великі висоти |
| «Majestic» | 3 000 | лакований шовк | 3 | приватна куля британця Патріка Янга Александера (Patrick Young Alexander) |
| «Excelsior» | 1 600 | лакована бавовна | 1 | приватна куля британця Стенлі Спенсера (Stanley Spencer) |
| «Bussard», «Condor», «Albatross», «Dohle» | 1 300 | прогумована бавовна | 7 | повітряні кулі «Королівського військового відділу дирижаблів» |
| «Posen» | 1 000 | прогумована бавовна | 1 | військова повітряна куля німецького «відділу аеронавтики» |
| «Feldballon» | 500 | прогумована бавовна | 1 | військова повітряна куля німецького «відділу аеронавтики» |
Короткий огляд польотів
Підготовчі польоти
Перші шість польотів, які Ріхард Асманн назвав «підготовчими» відбувались в 1888—1891 роках. Їх здійснили на повітряних кулях «Herder» і «M.W.».
23 червня 1888 року відбувся перший науковий політ на повітряній кулі «Herder». Його здійснили військовий аеронавт Ганс фон Зігсфельд, професійний аеронавт Річард Опіц і метеоролог Віктор Кремсер. Політ стартував з майданчика біля газового заводу «Шенебергер». Наповнена повітряна куля піднялась на висоту майже 2500 метрів і пролетіла до замку Бункенбург (Bunkenburg) біля села Лахендорф. Під час польоту, Зігсфельд випробував різні способи кріплення психрометра до гондоли повітряної кулі.
Наступні п'ять польотів були здійснені в 1891 році на повітряній кулі «M.W.». У двох з них особисто взяв участь сам . Крім нього, свої перші наукові польоти здійснили Ганс Гросс та Артур Берсон. Під час четвертого польоту «M.W.», 24 жовтня 1891 року, до німецьких вчених приєднався американський метеоролог й засновник обсерваторії «Blue Hill» . Після п'ятого польоту на «M.W.», у листопаді 1891 року, в «Асоціації розвитку аеронавтики» вичерпались всі доступні кошти виділені на організацію польотів. Трохи пізніше, власник повітряної кулі Курт Кілліш-Горн, надовго покинув Берлін й забрав повітряну кулю з собою. Тому наукові польоти на деякий час припинились. Згодом, Асманн, Берсон і Гросс опублікували наукові результати польотів «M.W.» і вони стали основою для прохання про виділення коштів від німецького уряду на будівництво нової повітряної кулі. 1893 року асоціація отримала потрібні кошти від імператора Вільгельма II й була створена повітряна куля «Гумбольдт».
Основні польоти
У 1893—1894 роках відбулось 36 «основних польотів», як їх називав Ріхард Асманн. 23 з них здійснювались на повітряній кулі «Фенікс», ще 6 на «Гумбольдті», а решта на кулях «Bussard», «Falke» і «Majestic». Польоти були розроблені так, щоб вони охоплювали якнайширший діапазон погодних ситуацій. Також, враховувався час доби та пора року, щоб отримати повну картину фізичних умов у верхніх шарах атмосфери. В цей період, були здійснені й декілька одночасних польотів на кількох повітряних кулях, деякі з яких координувалися на міжнародному рівні. Залучені метеорологи, перш за все Артур Берсон і Райнхард Зюрінг, намагалися досягти найбільшої висоти із значним ризиком для власного життя.
Перші шість польотів були здійснені на повітряній кулі «Гумбольдт» під керівництвом Ганса Гросса. Кулю створили і обладнали науковими приладами на гроші виділенні німецьким кайзером Вільгельмом ІІ. Сам кайзер був присутнім під час старту першого польоту 1 березня 1893 року. Під час другого польоту «Гумбольдт» зазнав падіння з висоти понад 3000 метрів, через зламаний клапан, яким спускали надлишок водню в оболонці кулі. Після шостого польоту, оболонка кулі вщент згоріла через вибух водню після приземлення.
Наприкінці 1893 року Ганс Гросс спроєктував і створив нову повітряну кулю «Фенікс». Це була одна з найсучасніших повітряних куль Німеччини, обладнана найновішими науковими приладами. На «Феніксі» було здійснено найбільше наукових польотів (23). 6-7 липня 1894 року Артур Берсон встановив німецький рекорд тривалості польоту, пролетівши на «Феніксі» 18 годин і 35 хвилин. 4 грудня 1984 року Берсон на «Феніксі» піднявся на висоту 9155 метрів і встановив новий світовий рекорд.
Коли звістка про успіхи Берлінських наукових польотів поширилась Європою, британський аеронавт Патрік Янг Александер приїхав до Берліна, щоб особисто взяти участь в польотах на своїй кулі «Majestic». Він декілька разів літав на своїй кулі одночасно з Берсоном і Гроссом, щоб розширити діапазон наукових вимірів і здійснювати їх одночасно з декількох повітряних куль.
Коли у вересні 1896 року в Парижі було засновано «Міжнародну комісію з наукових дирижаблів» її очолив німецький метеоролог Х'юго Гергезелль. Берлінські метеорологи стали регулярно брати участь в міжнародних одночасних польотах, організованих комісією.
В 1895 році Асманн видав перший детальний звіт про Берлінські наукові польоти. Він одразу став популярним в колі вчених. Та не всі схвалювали роботу Асманна, який часто критикував і ставив під сумнів достовірність вимірів температури над Лондоном Джеймса Глейшера. Видатний шведський метеоролог Нільс Екхольм критикував Асманна й берлінських вчених і вважав значні відмінності в виміряних температурних профілях Лондона та Берліна реальними. Він закликав провести додаткові наукові польоти в Англії та Німеччині з використанням приладів Глейшера та Асманна. Такі польоти відбулися 15 вересня 1898 року. Політ в лондонському районі Crystal Palace був організований і профінансований Патріком Александром. В ньому взяв участь Артур Берсон, який летів з британським аеронавтом Стенлі Спенсером на його повітряній кулі «Excelsior». В той же день і час, Зюрінг піднявся на повітряній кулі «Vereinsballon» із спортивного парку Фріденау в Берліні. Обидва польоти планувалось здійснити на якнайбільшу висоту. «Excelsior» досяг висоти 8320 метрів, а «Vereinsballon» — 6191 метрів. На вимірах здійснених на поверхні землі перед польотами, між Берліном і Лондоном була різниця температур в 7 градусів. А на вимірах здійсненних на висотах 5000-6000 м ця різниця практично повністю зникла. Такі результати повністю підтвердили попередні висновки Асманна та Берсона і ще більше популяризували в Європі результати Берлінських наукових польотів.
В 1897—1899 роках наукові польоти здійснювались здебільшого на двох спортивних повітряних кулях «Vereinsballon І» і «Vereinsballon ІІ». Проте, їхні результати лише доповнювали попередні виміри здійснені на «Гумбольдті» і «Феніксі». Значно повніші результати в цей період, вчені отримали з польотів безпілотних повітряних куль «Cirrus І» і «Cirrus ІІ». Ці маленькі і легкі кулі досягали висоти, яка перевищувала 20 км.
Список польотів
| 23 червня | 1888 | замок Bunkenburg в Альдені, Нижня Саксонія | Перший науковий політ в Берліні | ||||||
| 30 січня | 1891 | село Шенвальде, Мекленбург-Передня Померанія | Перший науковий політ повітряної кулі «M.W.» | ||||||
| 13 березня | 1891 | село Фербеллін, Бранденбург | Політ над болотами Rhinluch, найдовший політ «M.W.» | ||||||
| 8 серпня | 1891 | містечко Мешковиці, Західнопоморське воєводство | Складне приземлення, тормозний якір «M.W.» зачепився за паркан міського маєтку | ||||||
| 24 жовтня | 1891 | околиці міста Оранієнбург, Бранденбург | «M.W.» пролетів найменшу відстань через брак баласту | ||||||
| 27 листопада | 1891 | містечко Хойна, Західнопоморське воєводство | Останній науковий політ повітряної кулі «M.W.» | ||||||
| 1 березня | 1893 | село Осово біля Новогард, Поморське воєводство | Перший науковий політ повітряної кулі «Гумбольдт», проф. Ассманн зламав ногу під час приземлення | ||||||
| 14 березня | 1893 | містечко Рогозьно, Великопольське воєводство | Вибух під час польоту, падіння з висоти 3000 метрів і аварійне приземлення | ||||||
| 28 березня | 1893 | село Германсдорф біля Аннаберг-Бухгольц | Аварійний старт польоту, оболонка кулі прорвалась і отримала невелику дірку під час старту | ||||||
| 7 квітня | 1893 | містечко Кронах, Верхня Франконія | Проліт над Альтенбургом, пілоти скинули місту листа з привітом від герцога Альберта Альтенбурзького | ||||||
| 19 квітня | 1893 | район Прешен біля Бад-Мускау, округ Дрезден | Повітряна куля подолала найменшу відстань через спокійну погоду і відсутність потужних вітрів | ||||||
| 26 квітня | 1893 | монастир в Генрикуві біля Зембиці, Нижньосілезьке воєводство | Останній науковий політ повітряної кулі «Гумбольдт», оболонка кулі згоріла під час вибуху водню одразу після приземлення | ||||||
| 14-15 липня | 1893 | село Pielitz біля Бауцен, Саксонія | Перший політ повітряної кулі «Фенікс», за стартом польоту слідкував німецький фізик Герман фон Гельмгольц | ||||||
| 25 липня | 1893 | село Клобучино біля Гданськ, Поморське воєводство | Другий політ «Фенікса», вперше успішно застосовано витяжний строп для швидкого здування оболонки кулі після приземлення | ||||||
| 18 серпня | 1893 | замок Kreba в селі Креба-Нойдорф, Саксонія | Приземлення біля стародавнього замку і зустріч з графом Einsiedel | ||||||
| 1-2 вересня | 1893 | містечко Одолянув, Великопольське воєводство | Нічний політ «Фенікса», вимушене приземлення через близькість кордону з Російською Імперією | ||||||
| 29 вересня | 1893 | село Хотково, Поморське воєводство | П'ятий політ «Фенікса», в проф. Bornstein погіршилось самопочуття під час польоту і його довелось перервати завчасно | ||||||
| 19 жовтня | 1893 | замок Сіхров, Ліберецький край | Приземлення біля стародавнього замку і зустріч з графом Allain Ronan | ||||||
| 10 листопада | 1893 | село Лауенферде, Нижня Саксонія | Складне приземлення в гірському районі на галявину оточену лісом і скелями | ||||||
| 2 грудня | 1893 | містечко Шенау, Баден-Вюртемберг | Приземлення повітряної кулі тривало більше години, газ в оболонці розширився і не дозволяв їй опуститись на висоту нижче 1000 метрів | ||||||
| 15 грудня | 1893 | село Gross Tinz біля Легниця, Нижньосілезьке воєводство | Складне приземлення в струмок, оболонка повітряної кулі намокла і отримала невеликі пошкодження від гілок верби, яка росла на березі | ||||||
| 12 січня | 1894 | містечко Барт (нім. Barth), Мекленбург-Передня Померанія | Десятий політ «Фенікса», повітряна куля досягла узбережжя Балтійського моря | ||||||
| 17 лютого | 1894 | містечко Бехинє, Південночеський край | Зимовий політ з екстремальними мінусовими температурами | ||||||
| 16 березня | 1894 | містечко Černošín біля Пльзень, Пльзенський край | В майора Nieber із зростанням висоти погіршилось самопочуття і Гросс з Берсоном були змушені спустити «Фенікс» на землю | ||||||
| 10-11 квітня | 1894 | містечко Гайде, Шлезвіг-Гольштейн | Повітряна куля долетіла до узбережжя Балтійського моря | ||||||
| 26 квітня | 1894 | село Густов біля Щецин, Західнопоморське воєводство | «Фенікс» пролетів над річкою Одер, на висоті 4000 метрів використовувались балони з киснем для дихання | ||||||
| 11 травня | 1894 | маєток Willershusen біля Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія | За стартом повітряної кулі біля Берліна спостерігав німецький імператор Вільгельм ІІ | ||||||
| 11 травня | 1894 | село Brusendorf біля Шенефельд, Бранденбург | Перший політ повітряної кулі «Posen» | ||||||
| 18 травня | 1894 | село Köselitz біля Косвіг, Саксонія-Ангальт | Перший політ повітряної кулі «Falke» | ||||||
| 9 червня | 1894 | село Schmolz біля Вроцлав, Нижня Сілезія | Повітряна куля перед приземленням потрапила в дощові хмари і сильно намокла | ||||||
| 1 липня | 1894 | маєток Münchshof біля Барнтруп, Північний Рейн-Вестфалія | Один з найдовших польотів «Фенікса», куля протрималась в небі довше ніж всі попередні польоти | ||||||
| 6-7 липня | 1894 | між містечками Süderfelling і Troldhede, Ютландія | Рекордний за тривалістю політ «Фенікса». Повітряна куля перелетіла морську затоку Балтійського моря перед приземленням в Ютландії | ||||||
| 1 серпня | 1894 | село Kirschbaum біля Суленцин, Любуське воєводство | Другий політ повітряної кулі «Falke» | ||||||
| 4 серпня | 1894 | село Ramkau біля Гданськ, Поморське воєводство | Один з найдовших польотів «Фенікса», куля перелетіла річку Одер і досягла узбережжя Балтійського моря | ||||||
| 9 серпня | 1894 | село Gross Ziegenort біля Щецин, Західнопоморське воєводство | «Фенікс» був змушений приземлитись передчасно через несприятливі вітри і наближення узбережжя Балтійського моря | ||||||
| 6 вересня | 1894 | село Grassee біля Дравсько-Поморське, Західнопоморське воєводство | Пілоти не взяли в політ балони з киснем і коли в асистента Becker погіршилось самопочуття Берсон здійснив приземлення «Фенікса» | ||||||
| 6 вересня | 1894 | село Райнікендорф біля Берліна | Перший політ повітряної кулі «Majestic» | ||||||
| 5-6 жовтня | 1894 | містечко Штадтштайнах біля Кульмбах, Баварія | Нічний політ повітряної кулі «Majestic», один з найдовших наукових польотів | ||||||
| 12 жовтня | 1894 | містечко Барбі, Саксонія-Ангальт | Третій політ повітряної кулі «Falke» | ||||||
| 19 жовтня | 1894 | село Samswegen біля Нідере-Берде, Саксонія-Ангальт | Перший політ повітряної кулі «Bussard» | ||||||
| 4 грудня | 1894 | село Schönwohld біля Кіль, Шлезвіг-Гольштейн | «Фенікс» піднявся на рекордну висоту 9155 метрів | ||||||
| 4 грудня | 1894 | село Пассе біля Нойклостер, Мекленбург-Передня Померанія | Зимовий політ повітряної кулі «Majestic» | ||||||
| 15 лютого | 1895 | село Ginderich біля Везель, Північний Рейн-Вестфалія | Перший політ повітряної кулі «Albatross» | ||||||
| 15 червня | 1895 | село Zwischen біля Кошалін, Західнопоморське воєводство | Другий політ повітряної кулі «Bussard» | ||||||
| 2 травня | 1896 | містечко Зангергаузен, Саксонія-Ангальт | Останній політ «Фенікса», оболонка повітряної кулі впала на дерева і зазнала значних пошкоджень, які не підлягали ремонту | ||||||
| 14 листопада | 1896 | село Völkshagen біля Рібніц-Дамгартен, Мекленбург-Передня Померанія | Третій політ повітряної кулі «Bussard» | ||||||
| 18 лютого | 1897 | село Вільгельмсдорф біля Накло-над-Нотецем, Куявсько-Поморське воєводство | Перший політ повітряної кулі «Feldballon» | ||||||
| 18 лютого | 1897 | село Abbau Kahlstadt біля Познань, Великопольське воєводство | Перший політ повітряної кулі «Condor» | ||||||
| 13 травня | 1897 | містечко Фрідріхсталь, Саар | Перший політ повітряної кулі «Sperber» | ||||||
| 18 червня | 1897 | село Alexanderhof біля Пренцлау, Бранденбург | Перший політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 20 червня | 1897 | село Ноєнгаген-бай-Берлін, Бранденбург | Другий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 27 червня | 1897 | залізнична станція Вустермарк на залізниці Lehrter Bahn, Бранденбург | Третій політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 18 липня | 1897 | село Брізен біля Франкфурт-на-Майні, Гессен | Четвертий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 10 жовтня | 1897 | село Wulkow біля Франкфурт-на-Майні, Гессен | П'ятий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 13 лютого | 1898 | село Гайнфельд, Рейнланд-Пфальц | Шостий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 10 березня | 1898 | село Klein Schönwalde біля Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія | Сьомий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 8 червня | 1898 | село Hof Bräsegard біля Брезегард-бай-Піхер, Мекленбург-Передня Померанія | Восьмий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 8 червня | 1898 | село Schmergow на річці Гафель біля Грос-Кройц, Бранденбург | Перший політ повітряної кулі «Vereinsballon ІІ» | ||||||
| 8 червня | 1898 | село (Квітцебель) біля Бад-Вільснак, Бранденбург | Перший політ повітряної кулі «Dohle» | ||||||
| 8 червня | 1898 | містечко Ратенов, Бранденбург | Другий політ повітряної кулі «Condor» | ||||||
| 26-27 серпня | 1898 | село Адманнсгаген-Баргесгаген біля Варнемюнде, Мекленбург-Передня Померанія | Дев'ятий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 15 вересня | 1898 | село Cranham біля Romford, Гайверінг | Одночасний міжнародний політ, здійснювався в Лондоні в один час з польотом Зюрінга на "Vereinsballon в Берліні | ||||||
| 15 вересня | 1898 | село Černilov біля Градець-Кралове, Краловоградецький край | Одночасний міжнародний політ, здійснювався в Берліні в один час з польотом Берсона і Спенсера на «Excelsior» в Лондоні | ||||||
| 3 жовтня | 1898 | село Pietzpuhl біля Магдебург, Саксонія-Ангальт | Одинадцятий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 24 березня | 1899 | село Schwadtken біля Ландсберг-ам-Лех, Баварія | Дванадцятий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 3 жовтня | 1899 | село Лісево біля Грудзьондз, Куявсько-Поморське воєводство | Тринадцятий політ повітряної кулі «Vereinsballon» | ||||||
| 3 жовтня | 1899 | парк Lewitz біля Тшцель, Любуське воєводство | Другий політ повітряної кулі «Vereinsballon ІІ» |
Результати наукових польотів
Берлінські наукові польоти дозволили провести одні з перших системних спостережень за температурою і вологістю повітря. Використання під час польотів найновіших наукових приладів дозволили показати, що значення температури, виміряні в попередніх польотах на великих висотах, були дуже неточні, що було пов'язано, перш за все, з недостатнім захистом термометра від сонячного випромінювання. Зокрема, були виявлені помилки в дослідженнях британського вченого Джеймса Глейшера. Берлінські наукові польоти встановили нові правила і стандарти якості, які згодом застосовувались під час регулярних зондувань верхніх шарів атмосфери з допомогою метеозондів і повітряних зміїв. Завдяки міжнародним одночасним польотам, були створені детальні температурні профілі і карти атмосфери над Європою. Відомий німецький метеоролог Карл-Хайнц Бернхардт підсумовуючи значення Берлінських наукових польотів писав:
 | Берлінські наукові польоти стали кульмінацією практичних досліджень тропосфери з використанням класичних фізичних і аеронавігаційних законів і стали віхою в розвитку третього виміру для метеорологічних досліджень . |  |
Ці польоти мали значний вплив на відкриття і в 1902 році стратосфери.
Результати окремих наукових польотів друкувались в статтях у метеорологічному журналі «Das Wetter». Асманн і Берсон написали в журналі 12 і 18 статей відповідно. 1895 року, після перших 49 наукових польотів, Ріхард Асманн написав проміжний звіт в журналі «Meteorologischen Zeitschrift». Повний звіт, який вмістив всі дані й вимірювання з 94 наукових польотів (пілотованих і безпілотних), а також їх детальний науковий аналіз, було опубліковано в книзі «Wissenschaftliche Luftfahrten», яку надрукували в трьох томах в 1899—1900 роках. Перший і другий том книги містять детальний опис кожного окремого польоту, з табличними даними, графічними зображеннями і детальними звітами від пілотів повітряної кулі. Третій том містить короткий науковий аналіз спостережень здійснених під час польотів. Завершується робота теоретичним висновком професора .
Перше видання книги було представлене кайзеру Вільгельму II 10 червня 1900 року. Представляли його Вільгельм фон Бецольд, Ріхард Асманн, Артур Берсон і Ганс Гросс. На знак визнання їхніх досягнень, імператор призначив фон Бецольда і Асманна таємними радниками. Берсон і Гросс отримали Орден Червоного орла IV ступеня і Орден Корони IV ступеня.
Міжнародне співтовариство аерологів сприйняло Берлінські наукові польоти дуже позитивно. Детальний огляд на двадцяти сторінках опублікував у 1901 році Х'юго Гергезелл, президент «Міжнародної комісії з наукової аеронавтики». В журналі «Wiener Luftschiffer-Zeitung», Віктор Зільберер (Viktor Silberer), президент «Віденського аероклубу», похвалив звіт з Берлінських наукових польотів і сказав, що «на сьогоднішній день, це найважливіша та наймасштабніша робота, яку має аеронавігаційна література всіх націй на землі». 1903 року Нідерландська королівська академія наук нагородила Асманна і Берсона «медаллю Байса-Баллота», яку вручають лише раз на десятиліття за видатні досягнення в галузі метеорології.
Примітки
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten», 1899 рік
- З статті Karl Heinz Bernhardt «Zur Erforschung der Atmosphäre mit dem Freiballon — die Berliner wissenschaftlichen Luftfahrten (1888—1899)»
- З статті Р. Асманна «Загальний огляд наукового повітроплавання до 1887 року» («Allgemeine Uebersicht über die Entwickelung der wissenschaftlichen Luftschiffahrt bis zum Jahre 1887»), книга «Wissenschaftliche Luftfahrten», (ст.3)
- . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- З книги H. Steinhagen «Der Wettermann. Leben und Werk Richard Aßmanns in Dokumenten und Episoden» (Findling, Neuenhagen 2005, ст. 99)
- З статті Вільяма фон Бецольда «Важливість аеронавтики для метеорології» («Die Bedeutung der Luftschiffahrt für die Meteorologie») в журналі «Luftschiffahrt» (№ 7, 1888, с. 193—203)
- З книги Richard Assman «Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons», 1900 рік (с.61-184)
- З книги Richard Assman, Arthur Berson «Beitrage zur Erforschung der Atmosphare mittels des Luftballons», 1900 рік (с.97)
- З статті H. Steinhagen «До 150-річчя Артура Берсона» («Zum 150 Geburtstag von Arthur Berson») в журналі «Mitteilungen» (квітень 2009, ст.11-13)
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten, ausgeführt vom Deutschen verein zur förderung der luftschiffahrt in Berlin», 1899 рік (с.129-132)
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten», 1899 рік (с.139-457)
- статті Р. Асманна «Прилади та методи спостережень» («Das Instrumentarium und die Beobachtungsmethoden») в книзі «Wissenschaftliche luftfahrten» (том 1, ст. 164.)
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten», 1899 рік
- Опис польоту на повітряній кулі «Herder» в книзі «Wissenschaftliche luftfahrten» (ст. 3)
- З книги Richard Assman «Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons», 1900 рік (с.33-50)
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten, ausgeführt vom Deutschen verein zur förderung der luftschiffahrt in Berlin», 1899 рік (с.76-79)
- З книги Richard Assman «Wissenschaftliche luftfahrten», 1899 рік (с.238-361)
- З книги Hermann Moedebeck «Подорож дирижаблем: його минуле та майбутнє», 1906 рік, (с.35)
- Стаття про одночасні польоти повітряних куль «Excelsior» та «Vereinsballon» (с.591-602
- З книги Richard Assman «Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons», 1900 рік (с.102-103)
- Сайт обсерваторії Тейсерена де Бора[недоступне посилання]
- З статті V. Silberer «Wiener Luftschiffer-Zeitung», 1902 рік (ст.61)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlinski naukovi poloti na povitryanih kulyah Berliner wissenschaftliche Luftfahrten seriya iz 67 pilotovanih i 29 bezpilotnih polotiv na povitryanih kulyah zdijsnenih z Berlina protyagom 1888 1899 rokiv nimeckoyu Poloti zdijsnyuvalis dlya meteorologichnih doslidzhen atmosferi ta yiyi pogodnih pokaznikiv na riznih visotah temperatura tisk i vologist Yih zdijsnyuvali vidomi nimecki vcheni meteorologi Artur Berson ta inshi na povitryanih kulyah yaki sproyektuvav j stvoriv lejtenant Gans Gross Odnim z rezultativ ciyeyi seriyi naukovih polotiv stalo vstanovlennya v 1894 roci Arturom Bersonom rekordu visoti Vin pidnyavsya na povitryanij kuli Feniks na visotu 9155 metriv poperednij rekord nalezhav britancyam Dzhejmsu Glejsheru i yaki 5 veresnya 1862 roku pidnyalis na visotu 8800 metriv na povitryanij kuli Mamont Povitryana kulya Gumboldt padaye z visoti 3000 metriv pid chas svogo naukovogo polotu 14 bereznya 1893 rokuPeredumovi naukovih polotiv na povitryanih kulyahDzhejms Glejsher i Genri Koksvell zdijsnyuyut rekordnij polit na visotu 8 800 m 5 veresnya 1862 roku U 19 stolitti meteorologiya vzhe ne bula suto opisovoyu naukoyu Na osnovi zakoniv klasichnoyi fiziki osoblivo mehaniki sucilnih seredovish ta termodinamiki vona rozvinulas v prirodnichu nauku pro vimiryuvannya ta obchislennya fizichnih vlastivostej atmosferi Osnovi termodinamiki atmosferi buli rozrobleni she v 1880 h rokah ale opis dinamiki vse she zdijsnyuvavsya z dopomogoyu najprostishih zakoniv takih yak Naukove prognozuvannya pogodi naprikinci 19 stolittya tilki zarodzhuvalos Ce bulo pov yazano z vse she nedostatnimi znannyami vchenih pro atmosferni yavisha i procesi a takozh z vidsutnistyu dostatnoyi kilkosti dostovirnih sposterezhen dani z yakih buli otrimani suto na poverhni zemli Pro vertikalnu budovu atmosferi v ti chasi isnuvali lishe tumanni uyavlennya yaki ne buli pidtverdzheni zhodnim eksperimentom chi praktichnim sposterezhennyam Pro potencial vikoristannya povitryanoyi kuli dlya meteorologichnih doslidzhen vcheni j doslidniki diznalis praktichno vidrazu pislya yih pershih polotiv Koli 1 grudnya 1783 roku pershij sharlyer virushiv v polit u Parizhi yiyi vinahidnik profesor Zhak Sharl vzyav iz soboyu termometr i barometr U nastupnomu roci francuzkij himik Antuan Loran Lavuazye stvoriv pershu programu naukovih polotiv vid imeni Francuzkoyi akademiyi yaku tak i ne vdalosya realizuvati cherez brak koshtiv V Nimechchini vchenij Georg Kristof Lihtenberg she v 1784 roci visunuv dvadcyat p yat tez pro sposobi vikoristannya povitryanoyi kuli persha z yakih stosuvalas doslidzhennya i vivchennya atmosferi Pershij polit z metoyu meteorologichnih sposterezhen zdijsniv 30 listopada 1784 roku amerikanskij likar Dzhon Dzheffris na povitryanij kuli profesijnogo aeronavta Zhana P yera Blanshara Pershe sistemne doslidzhennya verhnih shariv atmosferi bulo provedeno v period mizh 1862 1866 rokami anglijskim meteorologom Dzhejmsom Glejsherom Pid chas vlasnih 28 polotiv na povitryanij kuli vin vimiryuvav temperaturu tisk j vologist povitrya i sposterigav za shvidkistyu vitru na visoti majzhe 9000 metriv Cherez bezposerednij vpliv sonyachnoyi radiaciyi na priladi i yih rozmishennya vseredini koshika povitryanoyi kuli a ne nazovni dani Glejshera chasto buli pomilkovimi osoblivo na velikih visotah Prote vin zaklav osnovi naukovogo prognozuvannya pogodi i majbutnoyi nauki aerologiyi V nastupni roki naukovimi polotami zajmalis persh za vse francuzki vcheni sered yakih najvidomishimi buli Kamil Flammarion Gaston Tissandye ta 1875 roku zdijsnyuyuchi naukovij polit na povitryanij kuli Zenit stalas katastrofa v rezultati yakoyi vid gipoksiyi zaginuli dvoye vchenih Teodor Sivel i Zhozef Kroche Spinelli Ideya organizaciyi naukovih polotiv v BerliniNimecki meteorologi Rihard Asmann zliva i Artur Berson sprava Aspiracijnij psihrometr Asmanna U 1885 roci nimeckogo fizika bulo priznacheno zaviduvati novostvorenoyu kafedroyu meteorologiyi v universiteti Fridriha Vilgelma ta direktorom Prusskogo meteorologichnogo institutu v Berlini Vin virishiv radikalno restrukturuvati institut i 1 kvitnya 1886 roku najnyav troh starshih naukovih spivrobitnikiv sered yakih buv magdeburzkij likar ta meteorolog Z 1883 roku Asmann pracyuvav nad vimiryuvalnim priladom yakij mig bi tochno viznachati temperaturu povitrya navit pid rujnivnim vplivom sonyachnoyi radiaciyi Koli Asmann razom z inshimi providnimi berlinskimi meteorologami priyednavsya do nimeckoyi zasnovanoyi v 1881 roci vin poznajomivsya z inzhenerom Gansom fon Zigsfeldom Razom vcheni rozrobili aspiracijnij psihrometr Asmanna Aspirationspsychrometer nach Assmann yakij usuvav vpliv sonyachnoyi radiaciyi za dopomogoyu postijnoyi ventilyaciyi povitrya V moment vinajdennya psihrometra Asmanna temperaturni profili stvorenni v 1862 1866 rokah Dzhejmsom Glejsherom yaki dovgo vvazhalis dostovirnimi danimi yakraz pochali viklikati sumnivi v nizki yevropejskih meteorologiv Asmann i Zigsfeld pobachili dlya sebe mozhlivist praktichno dosliditi rezultati Glejshera z dopomogoyu svogo novogo priladu Prote dlya cogo yim potribno bulo robiti vimiri na visoti a ne na poverhni zemli 2 chervnya 1888 roku Vilgelm fon Becold vistupiv z promovoyu na yuvilejnomu 100 mu zasidanni nimeckoyi i zaproponuvav ideyu vikoristannya povitryanih kul dlya rozvitku meteorologichnih doslidzhen Ideya Becolda bula sprijnyata pozitivno i duzhe skoro chleni asociaciyi pochali robotu nad yiyi realizaciyeyu Vzhe 23 chervnya 1888 roku vidbuvsya pershij naukovij polit na povitryanij kuli Zigsfelda Gerder Zgodom bulo utvoreno Komitet z organizaciyi naukovoyi aeronavtiki chleni yakogo rozpochali zbir koshtiv na stvorennya dekilkoh vlasnih povitryanih kul dlya naukovih polotiv Finansuvannya polotivNimeckij kajzer Vilgelm II Dlya realizaciyi ideyi Vilgelma fon Becolda buli potribni znachni koshti Neveliku povitryanu kulyu Meteor vdalos pridbati za pozhertvuvannya vidomih chleniv asociaciyi sered yakih buli Otto Liliyental Verner fon Simens ta Prusska korolivska akademiya nauk vidilila dlya asociaciyi odnorazovij grant u rozmiri 2000 marok Privatni aeronavti vidilili vlasni povitryani kuli dlya organizaciyi pershih naukovih polotiv Gans fon Zigsfeld vidiliv kulyu Gerder a Kurt Killish Gorn povitryanu kulyu M W Odnak sumi potribnoyi dlya budivnictva vlasnoyi povitryanoyi kuli chleni asociaciyi tak i ne zibrali V seredini 1892 roku Komitet z organizaciyi naukovoyi aeronavtiki u skladi Germana fon Gelmgolca Vilgelma Ferstera Avgusta Kundta ta Vernera fon Simensa napisav lista nimeckomu kajzeru Vilgelmu II z prohannyam vidiliti koshti na budivnictvo povitryanoyi kuli Vilgelm II rozglyanuv prohannya i virishiv vidiliti z svogo fondu 50 000 nimeckih marok Za ci koshti v 1893 roci bulo pobudovano i obladnano naukovimi priladami povitryanu kulyu Gumboldt 26 kvitnya 1893 roku obolonka Gumboldta spalahnula i zgorila pislya vibuhu na misci jogo prizemlennya bilya monastirya v Genrikuvi Odrazu pislya avariyi Vilgelm II nakazav vidiliti she 32 000 marok na budivnictvo novoyi povitryanoyi kuli Feniks Dlya finansuvannya dodatkovih polotiv i dlya publikaciyi yihnih naukovih rezultativ u 1895 roci z fondu kajzera bulo vidileno she 20 400 marok U 1897 roci vidavec i vlasnik drukarni Fridrih Georg Byuksenshtejn pozhertvuvav 1000 marok na budivnictvo bezpilotnoyi povitryanoyi kuli Cirrus II Potuzhnu nematerialnu pidtrimku asociaciyi nadali prusski vijskovi yaki buli duzhe zacikavlenni u doslidzhenni mozhlivostej povitryanih kul dlya vijskovogo vikoristannya V bilshosti polotiv komanduvannya povitryanimi kulyami vzyali na sebe oficeri Nimeckogo vijskovogo viddilu dirizhabliv Meteorologam yaki zdijsnyuvali naukovi poloti neodnorazovo dozvolyalos brati uchast u vijskovih zborah prusskoyi armiyi i viddilu dirizhabliv Vijskovij inzhener i lejtenant Gans Gross buv timchasovo zvilnenij vid svoyih obov yazkiv v armiyi i vidpovidav za budivnictvo povitryanih kul dlya naukovih polotiv UchasnikiLejtenant Gans Gross Golovnim organizatorom seriyi naukovih polotiv v Berlini buv nimeckij meteorolog Okrim svoyeyi oficijnoyi posadi na kafedri meteorologiyi v universiteti Fridriha Vilgelma na pochatku 1889 roku vin takozh stav golovoyu sho dozvolilo jomu aktivnishe zajmatis rozvitkom ideyi naukovih polotiv Asmann nadav chudovi priladi j instrumenti yakimi provodilis vsi naukovi doslidzhennya pid chas polotiv Osobisto vin vzyav uchast lishe u troh naukovih polotah Najbilshe polotiv zdijsniv Artur Berson vin buv kerivnikom 9 ti naukovih polotiv 31 polit zdijsniv yak sposterigach i she 10 raziv litav samostijno Druge misce za kilkistyu polotiv posiv lejtenant Gans Gross vin zdijsniv 33 poloti z yakih 28 raziv buv kerivnikom i 5 raziv sposterigachem Tretye misce za kilkistyu polotiv posiv yakij litav 13 raziv 4 yak kerivnik i 9 yak sposterigach Sered inshih uchasnikiv naukovih polotiv buli vlasniki povitryanih kul Gerder i M W Hans Bartsch von Sigsfeld i Kurt Killisch von Horn Dekilka polotiv projshli pid kerivnictvom nimeckih oficeriv Korolivskogo vijskovogo viddilu dirizhabliv lejtenanta Neumann lejtenanta Sperling lejtenanta Gurlitt ta majora Stephan von Nieber Takozh uchast v polotah yak sposterigachi brali vidomi nimecki vcheni i meteorologi z Meteorologichnogo institutu Berlina Otto Baschin Edmund Kobke ta Victor Kremser Zgodom do polotiv priyednavsya vchenij z Berlinskogo silskogospodarskogo universitetu Richard Bornstein i jogo asistent Becker Do dekilkoh naukovih polotiv doluchalis inozemni aeronavti j vcheni taki yak britanci Patrick Young Alexander i Stanley Spencer ta kerivnik amerikanskoyi meteorologichnoyi observatoriyi Blue Hill Spisok uchasnikiv Berlinskih naukovih polotiv na povitryanih kulyah 1888 1899 rr p p Im ya ta prizvishe K st polotiv Posada zvannya Organizaciya yaka vidpravila v polit 1 Artur Berson 50 9 yak kerivnik 41 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 2 Gans Gross 33 28 yak kerivnik 5 yak sposterigach lejtenant Korolivskij vijskovij viddil dirizhabliv 3 13 4 yak kerivnik 9 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 4 Otto Bashin Otto Baschin 5 0 yak kerivnik 5 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 5 Stefan fon Niber Stephan von Nieber 4 3 yak kerivnik 1 yak sposterigach major Korolivskij vijskovij viddil dirizhabliv 6 3 0 yak kerivnik 3 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 7 Richard Bernshtejn Richard Bornstein 3 0 yak kerivnik 3 yak sposterigach meteorolog Berlinskij silskogospodarskij universitet 8 Kurt Killish Gorn Kurt Killisch von Horn 3 0 yak kerivnik 3 yak sposterigach aeronavt Nimecka asociaciya rozvitku aeronavtiki 9 Patrik Yang Aleksandr Patrick Young Alexander 3 1 yak kerivnik 2 yak sposterigach aeronavt Nimecka asociaciya rozvitku aeronavtiki 10 Edmund Kobke Edmund Kobke 2 0 yak kerivnik 2 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 11 Viktor Kremser Victor Kremser 2 0 yak kerivnik 2 yak sposterigach meteorolog Meteorologichnij institut Berlina 12 lejtenant Sperling 2 2 yak kerivnik 0 yak sposterigach lejtenant Korolivskij vijskovij viddil dirizhabliv 13 lejtenant Neumann 2 1 yak kerivnik 1 yak sposterigach lejtenant Korolivskij vijskovij viddil dirizhabliv 14 1 0 yak kerivnik 1 yak sposterigach meteorolog Amerikanska meteorologichna observatoriya Blue Hill 15 Gans fon Zigsfeld Hans Bartsch von Sigsfeld 1 1 yak kerivnik 0 yak sposterigach meteorolog Nimecka asociaciya rozvitku aeronavtiki 16 Stenli Spenser Stanley Spencer 1 1 yak kerivnik 0 yak sposterigach aeronavt Nimecka asociaciya rozvitku aeronavtiki 17 asistent Becker 1 0 yak kerivnik 1 yak sposterigach meteorolog Berlinskij silskogospodarskij universitet 18 lejtenant Gurlitt 1 1 yak kerivnik 0 yak sposterigach lejtenant Korolivskij vijskovij viddil dirizhabliv 19 Richard Opic 1 0 yak kerivnik 1 yak sposterigach aeronavt Nimecka asociaciya rozvitku aeronavtikiPovitryani kuli ta naukove obladnannya dlya polotivRozmishennya obladnannya na povitryanij kuli Gumboldt malyunok Gansa Grossa Gondola povitryanoyi kuli M W 1891 rik Pid chas seriyi z 67 pilotovanih naukovih polotiv yaki zdijsnyuvalis z Berlina v 1888 1899 roki bulo vikoristano shistnadcyat riznih povitryanih kul Najvidomishimi sered nih buli M W Gumboldt Feniks Falke Majestic Bussard Feldballon Vereinsballon I Vereinsballon II Excelsior i Albatross Pershi shist polotiv bulo zdijsneno na privatnih povitryanih kulyah Herder i M W vlasnikami yakih buli Gans fon Zigsfeld Hans Bartsch von Sigsfeld ta Kurt Killish Gorn Kurt Killisch von Horn 1893 roku za groshi nimeckogo kajzera Vilgelma II bulo pobudovano povitryanu kulyu Gumboldt Na Gumboldti nimeckim meteorologam vdalos zdijsniti lishe 6 naukovih polotiv 26 kvitnya 1893 roku pislya prizemlennya bilya monastirya v Genrikuvi stavsya vibuh i obolonka kuli vshent zgorila Na zaminu Gumboldtu bulo zbudovano povitryanu kulyu Feniks na yakij bulo zdijsneno najbilshu kilkist naukovih polotiv 23 Vrahuvavshi nedoliki dopushenni v budivnictvi Gumboldta Gans Gross priyednav do obolonki Feniksa specialnij vityazhnij strop potyagnuvshi za yakij pilot dosit legko j shvidko zduvav povitryanu kulyu Ce dozvolilo pilotam znachno polegshiti prizemlennya kuli i zapobigti yiyi povtornomu zlotu abo nebezpechnomu kovzannyu po polyah chi chagarnikah Takij sposib bezpechnogo prizemlennya vikoristovuyut i na suchasnih povitryanih kulyah Takozh Gross skoristavsya poradoyu Gansa fon Zigsfelda i tkaninu obolonki kuli regulyarno prosochuvali 10 rozchinom hlorid kalciyu shob zberegti yiyi elektroprovidnist j uniknuti viniknennyu iskrinnya vid elektrostatichnogo rozryadu same cherez take iskrinnya i spalahnuv gaz v obolonci Gumboldta Pislya 1895 roku vcheni stali chastishe vikoristovuvati dlya naukovih polotiv povitryani kuli Korolivskogo vijskovogo viddilu dirizhabliv Bussard Condor Albatross Dohle Feldballon ta Posen Dekilka naukovih polotiv bulo zdijsneno na povitryanih kulyah Excelsior ta Majestic vlasnikami yakih buli vidomi britanski aeronavti Stenli Spenser Stanley Spencer ta Patrik Yang Aleksander Patrick Young Alexander Bilshist polotiv 1897 1899 rokiv zdijsnyuvalis na dvoh legkih sportivnih povitryanih kulyah Vereinsballon I ta Vereinsballon II Chasto ci poloti zdijsnyuvalis odnochasno a oskilki povitryani kuli buli duzhe legkimi to j visota yih polotiv z chasom postijno zrostala Bilshist povitryanih kul buli obladnanni vazhkim yakorem yakij vikoristovuvali dlya bezpechnogo prizemlennya Prote pislya vstanovlennya Grossom vityazhnoyi stropi na Feniks yaka dozvolyala kuli bezpechno prizemlyatis vid yakorya stali chastishe vidmovlyatis shob ne nesti zajvij balast V bilshosti vipadkiv do obladnannya kuli takozh vklyuchali buksirnij tros yakij mav dovzhinu priblizno 100 m dlya menshih povitryanih kul i 150 m dlya bilshih Yak pidjomnij gaz v polotah zazvichaj vikoristovuvavsya voden abo bilsh deshevij svitilnij gaz Duzhe chasto ce mogla buti i sumish vodnyu zi svitilnim gazom Bilshist iz 29 bezpilotnih naukovih polotiv bulo zdijsneno na povitryanih kulyah Meteor Cirrus ta Cirrus II Povitryanu kulyu Meteor bulo vigotovleno z polakovanogo shovku i vona mogla dosyagati visoti blizko 800 metriv Yiyi ob yem stanoviv 130 m a napovnyuvali kulyu zazvichaj svitilnim gazom Povitryana bezpilotna kulya Cirrus I takozh bula vigotovlena z shovku Yiyi ob yem stanoviv 250 m Pid chas svogo p yatogo polotu vona dostavila vimiryuvalni naukovi priladi na visotu majzhe 22 km Cirrus II buv vigotovlenij z progumovanogo shovku nizhchoyi yakosti i mav ob yem 400 m Vin mig litati na ti zh visoti sho j Cirrus I Sered naukovogo obladnannya yake vcheni brali z soboyu u poloti mozhna vidiliti barometr aneroyid stvorenij Otto Bone v Berlini ta rtutnij barometr vid berlinskoyi kompaniyi Rudolf Fuess Takozh dlya bezperervnogo zapisu atmosfernogo tisku vcheni brali z soboyu barograf stvorenij Richardom Freresom v Parizhi Okrim cogo v doslidzhennyah vikoristovuvavsya potrijnij aspiracijnij psihrometr vid kompaniyi Fuess Vin skladavsya z odnogo suhogo i dvoh zvolozhenih termometriv yaki buli roztashovani v postijnomu potoci povitrya vid ventilyatora z godinnikovim mehanizmom Temperaturu povitrya takozh vimiryuvali z dopomogoyu chornogo kolbovogo termometra vid kompaniyi Fuess Sered osnovnogo obladnannya takozh buli kompas kishenkovij godinnik teleskop i aparat dlya mittyevoyi zjomki odin z pershih prototipiv fotoaparata vigotovlenij kompaniyeyu CP Goerz na osnovi aparativ vid fotografa Ottomara Anshyutca Ottomar Anschutz Shob vimiryuvati temperaturu bez vplivu tepla tila pasazhiriv v gondoli aspiracijnij psihrometr buv prikriplenij do specialnoyi shtangi nazovni Oskilki na velikih visotah temperatura povitrya bula nizhchoyu za tochku zamerzannya rtutnogo stovpchika dlya yiyi vimiryuvan vcheni vikoristovuvali i spirtovij termometr Pid chas kozhnogo okremogo polotu vse naukove obladnannya rozshiryuvalos abo zminyuvalos Povitryani kuli na yakih zdijsnyuvalis pilotovani naukovi poloti z Berlina 1888 1899 rr Povitryana kulya Ob yem kuli m Material obolonki kuli K st polotiv Dodatkovi vidomosti Herder 1 600 lakovana bavovna 1 privatna povitryana kulya Gansa fon Zigsfelda Hans Bartsch von Sigsfeld M W 1 180 lakovana bavovna 5 privatna povitryana kulya Kurta Killisha Gorna Kurt Killisch von Horn Gumboldt 2 514 progumovana bavovna 6 specialno sproyektovana Gansom Grossom povitryana kulya dlya naukovih polotiv Feniks 2 630 progumovana bavovna 23 specialno sproyektovana Gansom Grossom povitryana kulya dlya naukovih polotiv Falke 290 shkira Goldbitera Goldbeater s skin 3 starenka vijskova povitryana kulya britanskogo virobnictva Sperber 800 lakovana bavovna 1 povitryana kulya viluchena nimeckim bankom za borgi v profesijnogo aeronavta Vereinsballon I ta II 1 250 progumovana bavovna 13 sportivni povitryani kuli Nimeckoyi asociaciyi rozvitku aeronavtiki duzhe legki i zdatni letiti na veliki visoti Majestic 3 000 lakovanij shovk 3 privatna kulya britancya Patrika Yanga Aleksandera Patrick Young Alexander Excelsior 1 600 lakovana bavovna 1 privatna kulya britancya Stenli Spensera Stanley Spencer Bussard Condor Albatross Dohle 1 300 progumovana bavovna 7 povitryani kuli Korolivskogo vijskovogo viddilu dirizhabliv Posen 1 000 progumovana bavovna 1 vijskova povitryana kulya nimeckogo viddilu aeronavtiki Feldballon 500 progumovana bavovna 1 vijskova povitryana kulya nimeckogo viddilu aeronavtiki Korotkij oglyad polotivGans Gross i Artur Berson zdijsnyuyut naukovij polit na povitryanij kuli Feniks 1894 rik Povitryana kulya Excelsior z Arturom Bersonom i Stenli Spenserom na bortu gotuyetsya zdijsniti naukovij polit v Londoni 15 veresnya 1898 roku Prizemlennya povitryanoyi kuli Feniks pislya naukovogo polotu 1896 rik Pidgotovchi poloti Pershi shist polotiv yaki Rihard Asmann nazvav pidgotovchimi vidbuvalis v 1888 1891 rokah Yih zdijsnili na povitryanih kulyah Herder i M W 23 chervnya 1888 roku vidbuvsya pershij naukovij polit na povitryanij kuli Herder Jogo zdijsnili vijskovij aeronavt Gans fon Zigsfeld profesijnij aeronavt Richard Opic i meteorolog Viktor Kremser Polit startuvav z majdanchika bilya gazovogo zavodu Sheneberger Napovnena povitryana kulya pidnyalas na visotu majzhe 2500 metriv i proletila do zamku Bunkenburg Bunkenburg bilya sela Lahendorf Pid chas polotu Zigsfeld viprobuvav rizni sposobi kriplennya psihrometra do gondoli povitryanoyi kuli Nastupni p yat polotiv buli zdijsneni v 1891 roci na povitryanij kuli M W U dvoh z nih osobisto vzyav uchast sam Krim nogo svoyi pershi naukovi poloti zdijsnili Gans Gross ta Artur Berson Pid chas chetvertogo polotu M W 24 zhovtnya 1891 roku do nimeckih vchenih priyednavsya amerikanskij meteorolog j zasnovnik observatoriyi Blue Hill Pislya p yatogo polotu na M W u listopadi 1891 roku v Asociaciyi rozvitku aeronavtiki vicherpalis vsi dostupni koshti vidileni na organizaciyu polotiv Trohi piznishe vlasnik povitryanoyi kuli Kurt Killish Gorn nadovgo pokinuv Berlin j zabrav povitryanu kulyu z soboyu Tomu naukovi poloti na deyakij chas pripinilis Zgodom Asmann Berson i Gross opublikuvali naukovi rezultati polotiv M W i voni stali osnovoyu dlya prohannya pro vidilennya koshtiv vid nimeckogo uryadu na budivnictvo novoyi povitryanoyi kuli 1893 roku asociaciya otrimala potribni koshti vid imperatora Vilgelma II j bula stvorena povitryana kulya Gumboldt Osnovni poloti U 1893 1894 rokah vidbulos 36 osnovnih polotiv yak yih nazivav Rihard Asmann 23 z nih zdijsnyuvalis na povitryanij kuli Feniks she 6 na Gumboldti a reshta na kulyah Bussard Falke i Majestic Poloti buli rozrobleni tak shob voni ohoplyuvali yaknajshirshij diapazon pogodnih situacij Takozh vrahovuvavsya chas dobi ta pora roku shob otrimati povnu kartinu fizichnih umov u verhnih sharah atmosferi V cej period buli zdijsneni j dekilka odnochasnih polotiv na kilkoh povitryanih kulyah deyaki z yakih koordinuvalisya na mizhnarodnomu rivni Zalucheni meteorologi persh za vse Artur Berson i Rajnhard Zyuring namagalisya dosyagti najbilshoyi visoti iz znachnim rizikom dlya vlasnogo zhittya Pershi shist polotiv buli zdijsneni na povitryanij kuli Gumboldt pid kerivnictvom Gansa Grossa Kulyu stvorili i obladnali naukovimi priladami na groshi vidilenni nimeckim kajzerom Vilgelmom II Sam kajzer buv prisutnim pid chas startu pershogo polotu 1 bereznya 1893 roku Pid chas drugogo polotu Gumboldt zaznav padinnya z visoti ponad 3000 metriv cherez zlamanij klapan yakim spuskali nadlishok vodnyu v obolonci kuli Pislya shostogo polotu obolonka kuli vshent zgorila cherez vibuh vodnyu pislya prizemlennya Naprikinci 1893 roku Gans Gross sproyektuvav i stvoriv novu povitryanu kulyu Feniks Ce bula odna z najsuchasnishih povitryanih kul Nimechchini obladnana najnovishimi naukovimi priladami Na Feniksi bulo zdijsneno najbilshe naukovih polotiv 23 6 7 lipnya 1894 roku Artur Berson vstanoviv nimeckij rekord trivalosti polotu proletivshi na Feniksi 18 godin i 35 hvilin 4 grudnya 1984 roku Berson na Feniksi pidnyavsya na visotu 9155 metriv i vstanoviv novij svitovij rekord Koli zvistka pro uspihi Berlinskih naukovih polotiv poshirilas Yevropoyu britanskij aeronavt Patrik Yang Aleksander priyihav do Berlina shob osobisto vzyati uchast v polotah na svoyij kuli Majestic Vin dekilka raziv litav na svoyij kuli odnochasno z Bersonom i Grossom shob rozshiriti diapazon naukovih vimiriv i zdijsnyuvati yih odnochasno z dekilkoh povitryanih kul Koli u veresni 1896 roku v Parizhi bulo zasnovano Mizhnarodnu komisiyu z naukovih dirizhabliv yiyi ocholiv nimeckij meteorolog H yugo Gergezell Berlinski meteorologi stali regulyarno brati uchast v mizhnarodnih odnochasnih polotah organizovanih komisiyeyu V 1895 roci Asmann vidav pershij detalnij zvit pro Berlinski naukovi poloti Vin odrazu stav populyarnim v koli vchenih Ta ne vsi shvalyuvali robotu Asmanna yakij chasto kritikuvav i staviv pid sumniv dostovirnist vimiriv temperaturi nad Londonom Dzhejmsa Glejshera Vidatnij shvedskij meteorolog Nils Ekholm kritikuvav Asmanna j berlinskih vchenih i vvazhav znachni vidminnosti v vimiryanih temperaturnih profilyah Londona ta Berlina realnimi Vin zaklikav provesti dodatkovi naukovi poloti v Angliyi ta Nimechchini z vikoristannyam priladiv Glejshera ta Asmanna Taki poloti vidbulisya 15 veresnya 1898 roku Polit v londonskomu rajoni Crystal Palace buv organizovanij i profinansovanij Patrikom Aleksandrom V nomu vzyav uchast Artur Berson yakij letiv z britanskim aeronavtom Stenli Spenserom na jogo povitryanij kuli Excelsior V toj zhe den i chas Zyuring pidnyavsya na povitryanij kuli Vereinsballon iz sportivnogo parku Fridenau v Berlini Obidva poloti planuvalos zdijsniti na yaknajbilshu visotu Excelsior dosyag visoti 8320 metriv a Vereinsballon 6191 metriv Na vimirah zdijsnenih na poverhni zemli pered polotami mizh Berlinom i Londonom bula riznicya temperatur v 7 gradusiv A na vimirah zdijsnennih na visotah 5000 6000 m cya riznicya praktichno povnistyu znikla Taki rezultati povnistyu pidtverdili poperedni visnovki Asmanna ta Bersona i she bilshe populyarizuvali v Yevropi rezultati Berlinskih naukovih polotiv V 1897 1899 rokah naukovi poloti zdijsnyuvalis zdebilshogo na dvoh sportivnih povitryanih kulyah Vereinsballon I i Vereinsballon II Prote yihni rezultati lishe dopovnyuvali poperedni vimiri zdijsneni na Gumboldti i Feniksi Znachno povnishi rezultati v cej period vcheni otrimali z polotiv bezpilotnih povitryanih kul Cirrus I i Cirrus II Ci malenki i legki kuli dosyagali visoti yaka perevishuvala 20 km Spisok polotivSpisok pilotovanih polotiv 1888 1899 rr Polit Den Rik Povitryana kulya Piloti Vidstan km Trivalist Visota m Misce posadki Dodatkovi vidomosti pro polit 1 23 chervnya 1888 Gerder Kremser Sigsfeld 215 6g 39hv 2473 zamok Bunkenburg v Aldeni Nizhnya Saksoniya Pershij naukovij polit v Berlini 2 30 sichnya 1891 M W Gross Kurt Killisch 139 3g 3hv 1330 selo Shenvalde Meklenburg Perednya Pomeraniya Pershij naukovij polit povitryanoyi kuli M W 3 13 bereznya 1891 M W Gross 54 4g 17hv 1805 selo Ferbellin Brandenburg Polit nad bolotami Rhinluch najdovshij polit M W 4 8 serpnya 1891 M W Berson Kurt Killisch lejt Gurlitt 89 2g 46hv 1720 mistechko Meshkovici Zahidnopomorske voyevodstvo Skladne prizemlennya tormoznij yakir M W zachepivsya za parkan miskogo mayetku 5 24 zhovtnya 1891 M W Gross Berson 34 3g 5hv 1240 okolici mista Oraniyenburg Brandenburg M W proletiv najmenshu vidstan cherez brak balastu 6 27 listopada 1891 M W Gross Berson Kurt Killisch 90 3g 14hv 1370 mistechko Hojna Zahidnopomorske voyevodstvo Ostannij naukovij polit povitryanoyi kuli M W 7 1 bereznya 1893 Gumboldt Gross prof Viktor Kremser 202 6g 16hv 4355 selo Osovo bilya Novogard Pomorske voyevodstvo Pershij naukovij polit povitryanoyi kuli Gumboldt prof Assmann zlamav nogu pid chas prizemlennya 8 14 bereznya 1893 Gumboldt Gross Berson 250 3g 47hv 6105 mistechko Rogozno Velikopolske voyevodstvo Vibuh pid chas polotu padinnya z visoti 3000 metriv i avarijne prizemlennya 9 28 bereznya 1893 Gumboldt Gross Berson 275 9g 2hv 3590 selo Germansdorf bilya Annaberg Buhgolc Avarijnij start polotu obolonka kuli prorvalas i otrimala neveliku dirku pid chas startu 10 7 kvitnya 1893 Gumboldt Gross Berson prof Kobke 320 8g 34hv 5200 mistechko Kronah Verhnya Frankoniya Prolit nad Altenburgom piloti skinuli mistu lista z privitom vid gercoga Alberta Altenburzkogo 11 19 kvitnya 1893 Gumboldt Gross Berson prof Otto Bashin 150 7g 30hv 4565 rajon Preshen bilya Bad Muskau okrug Drezden Povitryana kulya podolala najmenshu vidstan cherez spokijnu pogodu i vidsutnist potuzhnih vitriv 12 26 kvitnya 1893 Gumboldt Gross Berson 370 10g 59hv 4265 monastir v Genrikuvi bilya Zembici Nizhnosilezke voyevodstvo Ostannij naukovij polit povitryanoyi kuli Gumboldt obolonka kuli zgorila pid chas vibuhu vodnyu odrazu pislya prizemlennya 13 14 15 lipnya 1893 Feniks Gross Berson 185 9g 1hv 1930 selo Pielitz bilya Baucen Saksoniya Pershij polit povitryanoyi kuli Feniks za startom polotu slidkuvav nimeckij fizik German fon Gelmgolc 14 25 lipnya 1893 Feniks Gross Berson 390 7g 6hv 4210 selo Klobuchino bilya Gdansk Pomorske voyevodstvo Drugij polit Feniksa vpershe uspishno zastosovano vityazhnij strop dlya shvidkogo zduvannya obolonki kuli pislya prizemlennya 15 18 serpnya 1893 Feniks Gross Berson prof Bornstein 325 9g 54hv 3330 zamok Kreba v seli Kreba Nojdorf Saksoniya Prizemlennya bilya starodavnogo zamku i zustrich z grafom Einsiedel 16 1 2 veresnya 1893 Feniks Gross Berson 325 9g 54hv 3330 mistechko Odolyanuv Velikopolske voyevodstvo Nichnij polit Feniksa vimushene prizemlennya cherez blizkist kordonu z Rosijskoyu Imperiyeyu 17 29 veresnya 1893 Feniks Gross Berson prof Bornstein 345 8g 17hv 3950 selo Hotkovo Pomorske voyevodstvo P yatij polit Feniksa v prof Bornstein pogirshilos samopochuttya pid chas polotu i jogo dovelos perervati zavchasno 18 19 zhovtnya 1893 Feniks Gross Berson 240 6g 8hv 6060 zamok Sihrov Libereckij kraj Prizemlennya bilya starodavnogo zamku i zustrich z grafom Allain Ronan 19 10 listopada 1893 Feniks Gross Berson 300 10g 42hv 4100 selo Lauenferde Nizhnya Saksoniya Skladne prizemlennya v girskomu rajoni na galyavinu otochenu lisom i skelyami 20 2 grudnya 1893 Feniks Gross Berson 255 3g 50hv 3380 mistechko Shenau Baden Vyurtemberg Prizemlennya povitryanoyi kuli trivalo bilshe godini gaz v obolonci rozshirivsya i ne dozvolyav yij opustitis na visotu nizhche 1000 metriv 21 15 grudnya 1893 Feniks Gross Berson prof Kobke 275 7g 23hv 3210 selo Gross Tinz bilya Legnicya Nizhnosilezke voyevodstvo Skladne prizemlennya v strumok obolonka povitryanoyi kuli namokla i otrimala neveliki poshkodzhennya vid gilok verbi yaka rosla na berezi 22 12 sichnya 1894 Feniks Gross Berson 205 5g 2hv 5015 mistechko Bart nim Barth Meklenburg Perednya Pomeraniya Desyatij polit Feniksa povitryana kulya dosyagla uzberezhzhya Baltijskogo morya 23 17 lyutogo 1894 Feniks Gross Berson prof Baschin 385 8g 6hv 4050 mistechko Behinye Pivdennocheskij kraj Zimovij polit z ekstremalnimi minusovimi temperaturami 24 16 bereznya 1894 Feniks Gross Berson major Nieber 315 6g 55hv 4365 mistechko Cernosin bilya Plzen Plzenskij kraj V majora Nieber iz zrostannyam visoti pogirshilos samopochuttya i Gross z Bersonom buli zmusheni spustiti Feniks na zemlyu 25 10 11 kvitnya 1894 Feniks Gross Berson lejt Sperling 345 10g 1hv 2470 mistechko Gajde Shlezvig Golshtejn Povitryana kulya doletila do uzberezhzhya Baltijskogo morya 26 26 kvitnya 1894 Feniks Gross Berson 145 6g 39hv 4915 selo Gustov bilya Shecin Zahidnopomorske voyevodstvo Feniks proletiv nad richkoyu Oder na visoti 4000 metriv vikoristovuvalis baloni z kisnem dlya dihannya 27 11 travnya 1894 Feniks Gross Berson 200 4g 8hv 4665 mayetok Willershusen bilya Grajfsvald Meklenburg Perednya Pomeraniya Za startom povitryanoyi kuli bilya Berlina sposterigav nimeckij imperator Vilgelm II 28 11 travnya 1894 Posen lejt Sperling 45 2g 19hv 1765 selo Brusendorf bilya Shenefeld Brandenburg Pershij polit povitryanoyi kuli Posen 29 18 travnya 1894 Falke Berson 105 6g 23hv 3375 selo Koselitz bilya Kosvig Saksoniya Angalt Pershij polit povitryanoyi kuli Falke 30 9 chervnya 1894 Feniks Berson lejt Sperling prof Baschin 305 7g 9hv 5275 selo Schmolz bilya Vroclav Nizhnya Sileziya Povitryana kulya pered prizemlennyam potrapila v doshovi hmari i silno namokla 31 1 lipnya 1894 Feniks Gross Berson 310 14g 20hv 3850 mayetok Munchshof bilya Barntrup Pivnichnij Rejn Vestfaliya Odin z najdovshih polotiv Feniksa kulya protrimalas v nebi dovshe nizh vsi poperedni poloti 32 6 7 lipnya 1894 Feniks Berson 515 18g 35hv 3900 mizh mistechkami Suderfelling i Troldhede Yutlandiya Rekordnij za trivalistyu polit Feniksa Povitryana kulya pereletila morsku zatoku Baltijskogo morya pered prizemlennyam v Yutlandiyi 33 1 serpnya 1894 Falke Berson 110 4g 11hv 1700 selo Kirschbaum bilya Sulencin Lyubuske voyevodstvo Drugij polit povitryanoyi kuli Falke 34 4 serpnya 1894 Feniks Gross Berson 405 11g 8hv 3485 selo Ramkau bilya Gdansk Pomorske voyevodstvo Odin z najdovshih polotiv Feniksa kulya pereletila richku Oder i dosyagla uzberezhzhya Baltijskogo morya 35 9 serpnya 1894 Feniks Berson prof Baschin prof Bornstein 150 2g 51hv 6220 selo Gross Ziegenort bilya Shecin Zahidnopomorske voyevodstvo Feniks buv zmushenij prizemlitis peredchasno cherez nespriyatlivi vitri i nablizhennya uzberezhzhya Baltijskogo morya 36 6 veresnya 1894 Feniks Berson asistent Becker 200 7g 6hv 5035 selo Grassee bilya Dravsko Pomorske Zahidnopomorske voyevodstvo Piloti ne vzyali v polit baloni z kisnem i koli v asistenta Becker pogirshilos samopochuttya Berson zdijsniv prizemlennya Feniksa 37 6 veresnya 1894 Majestic Neumann Alexander 10 0g 46hv 1100 selo Rajnikendorf bilya Berlina Pershij polit povitryanoyi kuli Majestic 38 5 6 zhovtnya 1894 Majestic Berson Alexander 310 12g 54hv 5300 mistechko Shtadtshtajnah bilya Kulmbah Bavariya Nichnij polit povitryanoyi kuli Majestic odin z najdovshih naukovih polotiv 39 12 zhovtnya 1894 Falke Berson 120 6g 54hv 3680 mistechko Barbi Saksoniya Angalt Tretij polit povitryanoyi kuli Falke 40 19 zhovtnya 1894 Bussard Gross Berson major Nieber major Waldenberg 130 5g 53hv 1620 selo Samswegen bilya Nidere Berde Saksoniya Angalt Pershij polit povitryanoyi kuli Bussard 41 4 grudnya 1894 Feniks Berson 310 5g 17hv 9155 selo Schonwohld bilya Kil Shlezvig Golshtejn Feniks pidnyavsya na rekordnu visotu 9155 metriv 42 4 grudnya 1894 Majestic Alexander 190 5g 29hv 3400 selo Passe bilya Nojkloster Meklenburg Perednya Pomeraniya Zimovij polit povitryanoyi kuli Majestic 43 15 lyutogo 1895 Albatross Gross Berson major Nieber lejt Trieb 490 6g 50hv 2225 selo Ginderich bilya Vezel Pivnichnij Rejn Vestfaliya Pershij polit povitryanoyi kuli Albatross 44 15 chervnya 1895 Bussard Gross Berson 285 9g 37hv 1340 selo Zwischen bilya Koshalin Zahidnopomorske voyevodstvo Drugij polit povitryanoyi kuli Bussard 45 2 travnya 1896 Feniks Gross prof Brahmer major Nieber 255 10g 50hv 4615 mistechko Zangergauzen Saksoniya Angalt Ostannij polit Feniksa obolonka povitryanoyi kuli vpala na dereva i zaznala znachnih poshkodzhen yaki ne pidlyagali remontu 46 14 listopada 1896 Bussard Berson prof Kehler 205 11g 37hv 5805 selo Volkshagen bilya Ribnic Damgarten Meklenburg Perednya Pomeraniya Tretij polit povitryanoyi kuli Bussard 47 18 lyutogo 1897 Feldballon Berson 205 7g 47hv 4632 selo Vilgelmsdorf bilya Naklo nad Notecem Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Pershij polit povitryanoyi kuli Feldballon 48 18 lyutogo 1897 Condor prof Kehler 230 6g 55hv 3758 selo Abbau Kahlstadt bilya Poznan Velikopolske voyevodstvo Pershij polit povitryanoyi kuli Condor 49 13 travnya 1897 Sperber Berson 340 9g 4hv 5730 mistechko Fridrihstal Saar Pershij polit povitryanoyi kuli Sperber 50 18 chervnya 1897 Vereinsballon Berson Neumann 106 2g 47hv 2197 selo Alexanderhof bilya Prenclau Brandenburg Pershij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 51 20 chervnya 1897 Vereinsballon Berson 25 0g 58hv 1786 selo Noyengagen baj Berlin Brandenburg Drugij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 52 27 chervnya 1897 Vereinsballon Berson 8 2g 40hv 2118 zaliznichna stanciya Vustermark na zaliznici Lehrter Bahn Brandenburg Tretij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 53 18 lipnya 1897 Vereinsballon Berson 2 4g 6hv 2760 selo Brizen bilya Frankfurt na Majni Gessen Chetvertij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 54 10 zhovtnya 1897 Vereinsballon prof Stade 3 3g 10hv 2213 selo Wulkow bilya Frankfurt na Majni Gessen P yatij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 55 13 lyutogo 1898 Vereinsballon Berson 225 5g 33hv 2171 selo Gajnfeld Rejnland Pfalc Shostij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 56 10 bereznya 1898 Vereinsballon Gross 182 7g 57hv 1419 selo Klein Schonwalde bilya Grajfsvald Meklenburg Perednya Pomeraniya Somij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 57 8 chervnya 1898 Vereinsballon Berson 185 13g 30hv 5477 selo Hof Brasegard bilya Brezegard baj Piher Meklenburg Perednya Pomeraniya Vosmij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 58 8 chervnya 1898 Vereinsballon II 57 7g 32hv 5274 selo Schmergow na richci Gafel bilya Gros Krojc Brandenburg Pershij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon II 59 8 chervnya 1898 Dohle Gross i 2 oficeri 112 9g 6hv 4272 selo Kvitcebel bilya Bad Vilsnak Brandenburg Pershij polit povitryanoyi kuli Dohle 60 8 chervnya 1898 Condor prof Siegsfeld i 2 oficeri 72 7g 5hv 2930 mistechko Ratenov Brandenburg Drugij polit povitryanoyi kuli Condor 61 26 27 serpnya 1898 Vereinsballon Berson 215 5g 40hv 331 selo Admannsgagen Bargesgagen bilya Varnemyunde Meklenburg Perednya Pomeraniya Dev yatij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 62 15 veresnya 1898 Excelsior Berson Stanley Spencer 30 1g 50hv 8320 selo Cranham bilya Romford Gajvering Odnochasnij mizhnarodnij polit zdijsnyuvavsya v Londoni v odin chas z polotom Zyuringa na Vereinsballon v Berlini 63 15 veresnya 1898 Vereinsballon 312 5g 49hv 6191 selo Cernilov bilya Gradec Kralove Kralovogradeckij kraj Odnochasnij mizhnarodnij polit zdijsnyuvavsya v Berlini v odin chas z polotom Bersona i Spensera na Excelsior v Londoni 64 3 zhovtnya 1898 Vereinsballon Berson 118 6g 23hv 7377 selo Pietzpuhl bilya Magdeburg Saksoniya Angalt Odinadcyatij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 65 24 bereznya 1899 Vereinsballon 512 6g 52hv 7953 selo Schwadtken bilya Landsberg am Leh Bavariya Dvanadcyatij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 66 3 zhovtnya 1899 Vereinsballon Berson prof Hergesell 672 5g 19hv 6625 selo Lisevo bilya Grudzondz Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Trinadcyatij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon 67 3 zhovtnya 1899 Vereinsballon II 178 3g 0hv 2393 park Lewitz bilya Tshcel Lyubuske voyevodstvo Drugij polit povitryanoyi kuli Vereinsballon II Rezultati naukovih polotivTri tomi praci Asmanna i Bersona Wissenschaftliche Luftfahrten Berlinski naukovi poloti dozvolili provesti odni z pershih sistemnih sposterezhen za temperaturoyu i vologistyu povitrya Vikoristannya pid chas polotiv najnovishih naukovih priladiv dozvolili pokazati sho znachennya temperaturi vimiryani v poperednih polotah na velikih visotah buli duzhe netochni sho bulo pov yazano persh za vse z nedostatnim zahistom termometra vid sonyachnogo viprominyuvannya Zokrema buli viyavleni pomilki v doslidzhennyah britanskogo vchenogo Dzhejmsa Glejshera Berlinski naukovi poloti vstanovili novi pravila i standarti yakosti yaki zgodom zastosovuvalis pid chas regulyarnih zonduvan verhnih shariv atmosferi z dopomogoyu meteozondiv i povitryanih zmiyiv Zavdyaki mizhnarodnim odnochasnim polotam buli stvoreni detalni temperaturni profili i karti atmosferi nad Yevropoyu Vidomij nimeckij meteorolog Karl Hajnc Bernhardt pidsumovuyuchi znachennya Berlinskih naukovih polotiv pisav Berlinski naukovi poloti stali kulminaciyeyu praktichnih doslidzhen troposferi z vikoristannyam klasichnih fizichnih i aeronavigacijnih zakoniv i stali vihoyu v rozvitku tretogo vimiru dlya meteorologichnih doslidzhen Ci poloti mali znachnij vpliv na vidkrittya i v 1902 roci stratosferi Rezultati okremih naukovih polotiv drukuvalis v stattyah u meteorologichnomu zhurnali Das Wetter Asmann i Berson napisali v zhurnali 12 i 18 statej vidpovidno 1895 roku pislya pershih 49 naukovih polotiv Rihard Asmann napisav promizhnij zvit v zhurnali Meteorologischen Zeitschrift Povnij zvit yakij vmistiv vsi dani j vimiryuvannya z 94 naukovih polotiv pilotovanih i bezpilotnih a takozh yih detalnij naukovij analiz bulo opublikovano v knizi Wissenschaftliche Luftfahrten yaku nadrukuvali v troh tomah v 1899 1900 rokah Pershij i drugij tom knigi mistyat detalnij opis kozhnogo okremogo polotu z tablichnimi danimi grafichnimi zobrazhennyami i detalnimi zvitami vid pilotiv povitryanoyi kuli Tretij tom mistit korotkij naukovij analiz sposterezhen zdijsnenih pid chas polotiv Zavershuyetsya robota teoretichnim visnovkom profesora Pershe vidannya knigi bulo predstavlene kajzeru Vilgelmu II 10 chervnya 1900 roku Predstavlyali jogo Vilgelm fon Becold Rihard Asmann Artur Berson i Gans Gross Na znak viznannya yihnih dosyagnen imperator priznachiv fon Becolda i Asmanna tayemnimi radnikami Berson i Gross otrimali Orden Chervonogo orla IV stupenya i Orden Koroni IV stupenya Mizhnarodne spivtovaristvo aerologiv sprijnyalo Berlinski naukovi poloti duzhe pozitivno Detalnij oglyad na dvadcyati storinkah opublikuvav u 1901 roci H yugo Gergezell prezident Mizhnarodnoyi komisiyi z naukovoyi aeronavtiki V zhurnali Wiener Luftschiffer Zeitung Viktor Zilberer Viktor Silberer prezident Videnskogo aeroklubu pohvaliv zvit z Berlinskih naukovih polotiv i skazav sho na sogodnishnij den ce najvazhlivisha ta najmasshtabnisha robota yaku maye aeronavigacijna literatura vsih nacij na zemli 1903 roku Niderlandska korolivska akademiya nauk nagorodila Asmanna i Bersona medallyu Bajsa Ballota yaku vruchayut lishe raz na desyatilittya za vidatni dosyagnennya v galuzi meteorologiyi PrimitkiZ knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten 1899 rik Z statti Karl Heinz Bernhardt Zur Erforschung der Atmosphare mit dem Freiballon die Berliner wissenschaftlichen Luftfahrten 1888 1899 Z statti R Asmanna Zagalnij oglyad naukovogo povitroplavannya do 1887 roku Allgemeine Uebersicht uber die Entwickelung der wissenschaftlichen Luftschiffahrt bis zum Jahre 1887 kniga Wissenschaftliche Luftfahrten st 3 Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Z knigi H Steinhagen Der Wettermann Leben und Werk Richard Assmanns in Dokumenten und Episoden Findling Neuenhagen 2005 st 99 Z statti Vilyama fon Becolda Vazhlivist aeronavtiki dlya meteorologiyi Die Bedeutung der Luftschiffahrt fur die Meteorologie v zhurnali Luftschiffahrt 7 1888 s 193 203 Z knigi Richard Assman Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons 1900 rik s 61 184 Z knigi Richard Assman Arthur Berson Beitrage zur Erforschung der Atmosphare mittels des Luftballons 1900 rik s 97 Z statti H Steinhagen Do 150 richchya Artura Bersona Zum 150 Geburtstag von Arthur Berson v zhurnali Mitteilungen kviten 2009 st 11 13 Z knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten ausgefuhrt vom Deutschen verein zur forderung der luftschiffahrt in Berlin 1899 rik s 129 132 Z knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten 1899 rik s 139 457 statti R Asmanna Priladi ta metodi sposterezhen Das Instrumentarium und die Beobachtungsmethoden v knizi Wissenschaftliche luftfahrten tom 1 st 164 Z knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten 1899 rik Opis polotu na povitryanij kuli Herder v knizi Wissenschaftliche luftfahrten st 3 Z knigi Richard Assman Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons 1900 rik s 33 50 Z knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten ausgefuhrt vom Deutschen verein zur forderung der luftschiffahrt in Berlin 1899 rik s 76 79 Z knigi Richard Assman Wissenschaftliche luftfahrten 1899 rik s 238 361 Z knigi Hermann Moedebeck Podorozh dirizhablem jogo minule ta majbutnye 1906 rik s 35 Stattya pro odnochasni poloti povitryanih kul Excelsior ta Vereinsballon s 591 602 Z knigi Richard Assman Beitrage zur erforschung der atmosphare mittels des luftballons 1900 rik s 102 103 Sajt observatoriyi Tejserena de Bora nedostupne posilannya Z statti V Silberer Wiener Luftschiffer Zeitung 1902 rik st 61