Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державна бібліотека в Берліні нім Staatsbibliothek zu Berlin найбільша універсальна наукова бібліотека Німеччини яка є в

Берлінська державна бібліотека

Берлінська державна бібліотека

Державна бібліотека в Берліні (нім. Staatsbibliothek zu Berlin) — найбільша універсальна наукова бібліотека Німеччини, яка є власністю Фонду прусської культурної спадщини.

Державна бібліотека в Берліні — Прусська культурна спадщина
The Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz
SBB[1]
image
image
Старий корпус бібліотеки (Унтер-ден-Лінден)
52°30′26″ пн. ш. 13°22′15″ сх. д. / 52.5072222222500002° пн. ш. 13.37083333336111224° сх. д. / 52.5072222222500002; 13.37083333336111224Координати: 52°30′26″ пн. ш. 13°22′15″ сх. д. / 52.5072222222500002° пн. ш. 13.37083333336111224° сх. д. / 52.5072222222500002; 13.37083333336111224
Країна:image Німеччина
Тип:універсальна наукова
РозташуванняБерлін
АдресаУнтер-ден-Лінден, 8,
D-10117, Мітте та Потсдамська вулиця, 33, Тіргартен, Берлін (Німеччина)
Заснована1661
Філії:3
Фонди:22,2 млн одиниць збереження
Директор:Барбара Шнайдер-Кемпф
Штат:бл. 1000
Сайт:staatsbibliothek-berlin.de
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Бібліотека заснована у 1661 році курфюрстом Бранденбурга Фрідріхом Вільгельмом як Курфюрстська бібліотека у Кельні на Шпре (нім. Churfürstliche Bibliothek zu Cölln an der Spree). У 1701 році Фридрих I переіменував її на Королівську бібліотеку в Берліні (нім. Königliche Bibliothek zu Berlin). Після повалення монархії у Німеччині у кінці Першої світової війни бібліотека отримала нову назву — Прусська державна бібліотека (нім. Preußische Staatsbibliothek).

Розвиток бібліотеки був перерваний у часи Другої світової війни. В цей час фонди бібліотеки (тоді близько трьох мільйонів томів книг та інших матеріалів) були вивезені у безпечні місця і приховані у 30 монастирях, замках та соляних шахтах Гессену та Сілезії. Після закінчення війни та (розділу Німеччини) у 1945 році лише незначна частина бібліотечних фондів була повернена у приміщення бібліотеки на (нині Будівля 1). Основні матеріали були перевезені до західної окупаційної зони у Марбург і повернулися до Берліна (у приміщення на Потсдамській вулиці, нині Будівля 2) лише у кінці 1970-х років. Інші частини фонду були вивезені до бібліотек Польщі та СРСР, де вони зберігаються досі. Найзначнішою серед цих колекцій є Берлінка (близько 300 тис. одиниць збереження), яка була оголошена частиною репарації Німеччини на користь Польщі. Наразі тривають міжурядові дискусії щодо повернення цих цінностей Німеччині.

Таким чином, після Другої світової війни на базі Прусської державної бібліотеки було утворено дві установи: Німецьку державну бібліотеку (нім. Deutsche Staatsbibliothek) у Східному Берліні та Державну бібліотеку прусської культурної спадщини (нім. Staatsbibliothek Preußischer Kulturbesitz) у Західному Берліні. У 1980-х рр. у цих бібліотеках розпочалися консультації щодо можливостей возз'єднання. Після об'єднання Німеччини ці процеси посилилися. Так, 1 травня 1990 року бібліотеками був опублікований спільний меморандум «Німецька державна бібліотека та Державна бібліотека прусської культурної спадщини і їхнє спільне майбутнє як Єдиної державної бібліотеки Берліна» (нім. Die Deutsche Staatsbibliothek und die Staatsbibliothek Preußischer Kulturbesitz und ihre gemeinsame Zukunft als «Vereinigte Staatsbibliotheken zu Berlin»). 1 січня 1992 року дві установи були передані у керування Фонду прусської культурної спадщини та об'єднані під сучасною назвою «Державна бібліотека в Берліні — Прусська культурна спадщина».

Будівлі бібліотеки

image
Колишня будівля Старої бібліотеки на Бебельплац (прозвана Комодом)

До 1780 року бібліотека розміщувалася у аптекарському флігелі .

«Комод» на Оперній площі (1780—1913)

У другій половині XVIII ст. постало питання побудови для бібліотеки власного приміщення. За цю роботу у 1775 році взявся архітектор . Король Фридрих I Великий наказав скопіювати проєкт віденьського Гофбурга роботи архітектора . Будівлю для бібліотеки, зібрання якої нараховували на той час близько 150 тис. томів, було споруджено у 1780 році у західній частині Бебельплац, раніше Оперної площі (нім. Opernplatz), на Унтер-ден-Лінден. За свої витончені форми вже більше двохсот років берлінці з любов'ю називають будівлю Старої бібліотеки «комодом».

Тут є історичний парадокс: проєкт Міхаелертракту, у дещо зміненій формі, в самому Відні був реалізований лише у 1889—1893 рр. Таким чином, берлінська копія на сто років старша віденського оригіналу.

Зараз у «Комоді» розміщується юридичний факультет Гумбольдтського університету. У 1913—1914 роках Королівська бібліотека переїхала у нову будівлю за адресою Унтер-ден-Лінден 8, яка зараз є однією з двох головних будівель Державної бібліотеки в Берліні.

Будівля на Унтер-ден-Лінден (з 1914 року)

image
Внутрішній двір будівлі Державної бібліотеки на Унтер-ден-Лінден

Бібліотека на Унтер-ден-Лінден сформувалася як центр історичних досліджень. У 1903—1914 роках за проєктом архітектора та придворного зодчого для Королівської бібліотеки була збудована найбільша історична будівля округу Мітте площею 170 на 107 м. У 1944 році в ході воєнних дій був зруйнований функціональний і архітектурний центр будівлі — Купольний зал. Загалом, через бомбардування, було зруйновано 40% площ будівлі.

З 2000 року триває реконструкція будівлі з одночасною добудовою нових приміщень: головного читального зала, книгосховища відкритого доступу, сейфових книгосховищ, читального залу рідкісних видань та приміщень громадського призначення. Завершення робіт за проєктом «HG Merz» намічено на 2011 рік. Одночасно проводяться у історичній будівлі та об'єднання всіх корпусів у єдиний бібліотечний комплекс. Ці заходи мають на меті забезпечити до 2013 року всі умови для функціонування бібліотеки на найсучаснішому рівні.

Будівля на Потсдамській вулиці (з 1978 року)

image
Будівля Державної бібліотеки на Потсдамській вулиці в Культурфорумі

Бібліотека на Потсдамській вулиці створювалася як «бібліотека сучасності». Величезний «книжковий корабель» був побудований на території берлінського Культурфоруму за проєктом архітектора Ганса Шаруна у 1967—1978 роках. Після смерті Шаруна у 1972 році будівництво бібліотеки завершив його учень .

Широкому загалу ця будівля відома завдяки фільму Віма Вендерса «Небо над Берліном». Янголи — головні герої фільму — слухають думки читачів у читальних залах бібліотеки на Потсдамській вулиці.

Тридцятирічна експлуатація Будівлі 2 зумовила необхідність її часткової реставрації. Серед основних завдань відновлювальних робіт — заміна азбестових будівельних блоків споруди. У 1960—1970-х роках азбестові матеріали часто використовувались у будівництві. В тому числі, вони використовувались при будівництві «книжкового корабля» Культурфоруму. Сучасні вимірювання довели небезпечність повітря, забрудненого азбестовим пилом, для читачів та співробітників бібліотеки. Ремонтні роботи розпочалися у 2006 році. Щоб уникнути закриття великих площ приміщення для відвідувачів, був розроблений план ремонтних робіт, розрахований на 8-9 років.

До 2011 року у берлінському районі має завершитися будівництво третьої будівлі Державної бібліотеки в Берліні. Планування цієї будівлі розпочалося у 2004 році, роботи очолив мюнхенський архітектор Еберхард Віммер.

Фонди бібліотеки

Склад фондів

За своїм видовим та тематичним складом фонди Державної бібліотеки у Берліні є універсальними. Бібліотека має документи на різних носіях з усіх наукових дисциплін, проте, наявна деяка спеціалізація на психології, гуманітарних та суспільних науках. За мовною та територіальною ознаками фонд бібліотеки також є універсальним. Це особливо важливо в аспекті того, що Національна бібліотека Німеччини (на відміну від інших національних бібліотек) зосереджується виключно на німецькомовній літературі. Таким чином, опрацювання значної частини німецької екстеріорики (а саме, документів, що стосуються Німеччини, але видані іншими мовами) є важливим завданням Державної бібліотеки у Берліні як найбільшої універсальної бібліотеки держави.

Фонд універсальний за хронологічною ознакою. Лише половина документів бібліотечного фонду належить до так званих «сучасних фондів». Це приблизно 7000 000 книг і журналів, опублікованих на всіх мовах світу після 1945 року, офіційні документи та інші матеріали. Іншу половину фондів складають так звані «спеціальні фонди». Це приблизно 3 млн історичних гравюр, раритетних та особливо цінних книг, інкунабули, автографи великих науковців та митців, історичні рукописи західної та східної традицій тощо.

За видовим складом фонди бібліотеки включають:

Скарби бібліотеки

У Берлінській державній бібліотеці зберігаються унікальні цінності світової культури. Серед них, десятки тисяч безцінних автографів, 200 тисяч рідкісних друкованих видань, в тому числі ранньої епохи Мін, рукописи періоду Середніх віків та раннього Нового часу, колекція німецьких друкованих видань 1871—1912 років, архіви видатних вчених та історичні газети з усього світу тощо.

До найцінніших скарбів бібліотеки належать Псалтир Людовика Німецького (IX ст.) та розкішно оздоблений примірник Біблії Ґутенберґа. Найдавнішою рукописною книгою у фонді бібліотеки є коптський кодекс біблейської «Книги притч Соломонових» (III ст.), найдавніший друкований документ фонду — буддійський текст «Хякуманту Дарані» (VIII ст., Японія).

Дуже багатими є фонди нотних автографів великих композиторів. Так, бібліотека має значне зібрання рукописів Вольфганга Амадея Моцарта, в тому числі, автографи майже всіх його найвідоміших опер. Вона зберігає також 80% всіх автографів Йоганна Себастьяна Баха, в тому числі, нотні автографи таких творів, як сі-мінор, та «Страсті за Матвієм». Безцінний фонд автографів Людвіга ван Бетховена; бібліотека зберігає оригінали його четвертої, п'ятої, восьмої та дев'ятої симфоній. Автограф Дев'ятої симфонії Бетховена 2001 року був включений до міжнародного реєстру «Пам'ять світу». Серед інших визначних авторських рукописів, «Декамерон» Джованні Бокаччо, текст національного гімну Німеччини у рукописі Августа Генріха Гофманна фон Фаллерслебена, одне з особливо рідкісних видань Мартіна Лютера, автографи Готхольда Ефраїма Лессінга, Йоганна Вольфганга Ґете та Генріха фон Клейста. Окремо слід виділити також «Карту Німеччини» Миколи Кузанського (1491) та розкішний рукопис віршів Гафіза (1560).

Значна частка особливо цінних документів була втрачена бібліотекою під час Другої світової війни. Частина фондів, евакуйованих від бомбардувань, після закінчення війни опинилися на території Польщі. Ця частина фондів, відома як «Берлінка», включає близько 300 тис. томів середньовічних рукописів, автографів (в тому числі, Мартіна Лютера, Йоганна Вольфганга Ґете, Фрідріха Шиллера, братів Грімм та ін.), більшість нотних автографів Моцарта та Бетховена.

Докладніше: Берлінка (бібліотека)

Обслуговування

Для пошуку та замовлення документів бібліотека пропонує читачам систему електронних каталогів і картотек. Правила користування бібліотекою дозволяють доступ до фондів будь-яким особам віком понад 18 років.

Література

  • Peter Jörg Becker und Tilo Brandis: Staatsbibliothek zu Berlin, Preußischer Kulturbesitz, altdeutsche Handschriften. Kulturstiftung d. L. 1995
  • Ralph Breslau: Verlagert, verschollen, vernichtet … Das Schicksal der im Zweiten Weltkrieg ausgelagerten Bestände der Preußischen Staatsbibliothek. Staatsbibliothek zu Berlin, Berlin 1995
  • Walter Ederer und Werner Schochow (Hrsg.): 325 Jahre Staatsbibliothek in Berlin. Das Haus und seine Leute. 1986
  • Barbara Schneider-Kempf: 25 Jahre Scharoun-Bau. 25 Jahre Staatsbibliothek an der Potsdamer Straße. Berlin 2004
  • Werner Schochow: Bücherschicksale. Die Verlagerungsgeschichte der Preußischen Staatsbibliothek. Auslagerung, Zerstörung, Entfremdung, Rückführung. Dargestellt aus den Quellen. Berlin 2003
  • Gudrun Voigt: Die kriegsbedingte Auslagerung von Beständen der Preußischen Staatsbibliothek und ihre Rückführung. Eine historische Skizze auf der Grundlage von Archivmaterialien. Kleine historische Reihe des Laurentius Verlages. Bd. 8. Laurentius, Hannover 1995

Примітки

  1. https://www.service.bund.de/Content/DE/DELeistungen/A/Abkuerzungsverzeichnis-des-Bundes-BMI-BVA.html
  2. (нім.). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  3. (нім.). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
  4. (нім.). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
  5. (нім.). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
  6. (нім.). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
  7. (рос.) (PDF). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  8. (нім.) (PDF). Staatsbibliothek zu Berlin — Preußischer Kulturbesitz. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 12 червня 2010.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державна бібліотека в Берліні
  • Офіційна сторінка бібліотеки [ 7 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Штабікат - електронний каталог бібліотеки [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Тетяна Себта: Україніка в Берлінській державній бібліотеці прусської культурної спадщини та федеральному архіві в Берліні [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhavna biblioteka v Berlini nim Staatsbibliothek zu Berlin najbilsha universalna naukova biblioteka Nimechchini yaka ye vlasnistyu Fondu prusskoyi kulturnoyi spadshini Derzhavna biblioteka v Berlini Prusska kulturna spadshina The Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz SBB 1 Starij korpus biblioteki Unter den Linden 52 30 26 pn sh 13 22 15 sh d 52 5072222222500002 pn sh 13 37083333336111224 sh d 52 5072222222500002 13 37083333336111224 Koordinati 52 30 26 pn sh 13 22 15 sh d 52 5072222222500002 pn sh 13 37083333336111224 sh d 52 5072222222500002 13 37083333336111224Krayina NimechchinaTip universalna naukovaRoztashuvannyaBerlinAdresaUnter den Linden 8 D 10117 Mitte ta Potsdamska vulicya 33 Tirgarten Berlin Nimechchina Zasnovana1661Filiyi 3Fondi 22 2 mln odinic zberezhennyaDirektor Barbara Shnajder KempfShtat bl 1000Sajt staatsbibliothek berlin de Mediafajli u VikishovishiIstoriyaBiblioteka zasnovana u 1661 roci kurfyurstom Brandenburga Fridrihom Vilgelmom yak Kurfyurstska biblioteka u Kelni na Shpre nim Churfurstliche Bibliothek zu Colln an der Spree U 1701 roci Fridrih I pereimenuvav yiyi na Korolivsku biblioteku v Berlini nim Konigliche Bibliothek zu Berlin Pislya povalennya monarhiyi u Nimechchini u kinci Pershoyi svitovoyi vijni biblioteka otrimala novu nazvu Prusska derzhavna biblioteka nim Preussische Staatsbibliothek Rozvitok biblioteki buv perervanij u chasi Drugoyi svitovoyi vijni V cej chas fondi biblioteki todi blizko troh miljoniv tomiv knig ta inshih materialiv buli vivezeni u bezpechni miscya i prihovani u 30 monastiryah zamkah ta solyanih shahtah Gessenu ta Sileziyi Pislya zakinchennya vijni ta rozdilu Nimechchini u 1945 roci lishe neznachna chastina bibliotechnih fondiv bula povernena u primishennya biblioteki na nini Budivlya 1 Osnovni materiali buli perevezeni do zahidnoyi okupacijnoyi zoni u Marburg i povernulisya do Berlina u primishennya na Potsdamskij vulici nini Budivlya 2 lishe u kinci 1970 h rokiv Inshi chastini fondu buli vivezeni do bibliotek Polshi ta SRSR de voni zberigayutsya dosi Najznachnishoyu sered cih kolekcij ye Berlinka blizko 300 tis odinic zberezhennya yaka bula ogoloshena chastinoyu reparaciyi Nimechchini na korist Polshi Narazi trivayut mizhuryadovi diskusiyi shodo povernennya cih cinnostej Nimechchini Takim chinom pislya Drugoyi svitovoyi vijni na bazi Prusskoyi derzhavnoyi biblioteki bulo utvoreno dvi ustanovi Nimecku derzhavnu biblioteku nim Deutsche Staatsbibliothek u Shidnomu Berlini ta Derzhavnu biblioteku prusskoyi kulturnoyi spadshini nim Staatsbibliothek Preussischer Kulturbesitz u Zahidnomu Berlini U 1980 h rr u cih bibliotekah rozpochalisya konsultaciyi shodo mozhlivostej vozz yednannya Pislya ob yednannya Nimechchini ci procesi posililisya Tak 1 travnya 1990 roku bibliotekami buv opublikovanij spilnij memorandum Nimecka derzhavna biblioteka ta Derzhavna biblioteka prusskoyi kulturnoyi spadshini i yihnye spilne majbutnye yak Yedinoyi derzhavnoyi biblioteki Berlina nim Die Deutsche Staatsbibliothek und die Staatsbibliothek Preussischer Kulturbesitz und ihre gemeinsame Zukunft als Vereinigte Staatsbibliotheken zu Berlin 1 sichnya 1992 roku dvi ustanovi buli peredani u keruvannya Fondu prusskoyi kulturnoyi spadshini ta ob yednani pid suchasnoyu nazvoyu Derzhavna biblioteka v Berlini Prusska kulturna spadshina Budivli bibliotekiKolishnya budivlya Staroyi biblioteki na Bebelplac prozvana Komodom Do 1780 roku biblioteka rozmishuvalasya u aptekarskomu fligeli Komod na Opernij ploshi 1780 1913 U drugij polovini XVIII st postalo pitannya pobudovi dlya biblioteki vlasnogo primishennya Za cyu robotu u 1775 roci vzyavsya arhitektor Korol Fridrih I Velikij nakazav skopiyuvati proyekt videnskogo Gofburga roboti arhitektora Budivlyu dlya biblioteki zibrannya yakoyi narahovuvali na toj chas blizko 150 tis tomiv bulo sporudzheno u 1780 roci u zahidnij chastini Bebelplac ranishe Opernoyi ploshi nim Opernplatz na Unter den Linden Za svoyi vitoncheni formi vzhe bilshe dvohsot rokiv berlinci z lyubov yu nazivayut budivlyu Staroyi biblioteki komodom Tut ye istorichnij paradoks proyekt Mihaelertraktu u desho zminenij formi v samomu Vidni buv realizovanij lishe u 1889 1893 rr Takim chinom berlinska kopiya na sto rokiv starsha videnskogo originalu Zaraz u Komodi rozmishuyetsya yuridichnij fakultet Gumboldtskogo universitetu U 1913 1914 rokah Korolivska biblioteka pereyihala u novu budivlyu za adresoyu Unter den Linden 8 yaka zaraz ye odniyeyu z dvoh golovnih budivel Derzhavnoyi biblioteki v Berlini Budivlya na Unter den Linden z 1914 roku Vnutrishnij dvir budivli Derzhavnoyi biblioteki na Unter den Linden Biblioteka na Unter den Linden sformuvalasya yak centr istorichnih doslidzhen U 1903 1914 rokah za proyektom arhitektora ta pridvornogo zodchogo dlya Korolivskoyi biblioteki bula zbudovana najbilsha istorichna budivlya okrugu Mitte plosheyu 170 na 107 m U 1944 roci v hodi voyennih dij buv zrujnovanij funkcionalnij i arhitekturnij centr budivli Kupolnij zal Zagalom cherez bombarduvannya bulo zrujnovano 40 plosh budivli Z 2000 roku trivaye rekonstrukciya budivli z odnochasnoyu dobudovoyu novih primishen golovnogo chitalnogo zala knigoshovisha vidkritogo dostupu sejfovih knigoshovish chitalnogo zalu ridkisnih vidan ta primishen gromadskogo priznachennya Zavershennya robit za proyektom HG Merz namicheno na 2011 rik Odnochasno provodyatsya u istorichnij budivli ta ob yednannya vsih korpusiv u yedinij bibliotechnij kompleks Ci zahodi mayut na meti zabezpechiti do 2013 roku vsi umovi dlya funkcionuvannya biblioteki na najsuchasnishomu rivni Budivlya na Potsdamskij vulici z 1978 roku Budivlya Derzhavnoyi biblioteki na Potsdamskij vulici v Kulturforumi Biblioteka na Potsdamskij vulici stvoryuvalasya yak biblioteka suchasnosti Velicheznij knizhkovij korabel buv pobudovanij na teritoriyi berlinskogo Kulturforumu za proyektom arhitektora Gansa Sharuna u 1967 1978 rokah Pislya smerti Sharuna u 1972 roci budivnictvo biblioteki zavershiv jogo uchen Shirokomu zagalu cya budivlya vidoma zavdyaki filmu Vima Vendersa Nebo nad Berlinom Yangoli golovni geroyi filmu sluhayut dumki chitachiv u chitalnih zalah biblioteki na Potsdamskij vulici Tridcyatirichna ekspluataciya Budivli 2 zumovila neobhidnist yiyi chastkovoyi restavraciyi Sered osnovnih zavdan vidnovlyuvalnih robit zamina azbestovih budivelnih blokiv sporudi U 1960 1970 h rokah azbestovi materiali chasto vikoristovuvalis u budivnictvi V tomu chisli voni vikoristovuvalis pri budivnictvi knizhkovogo korablya Kulturforumu Suchasni vimiryuvannya doveli nebezpechnist povitrya zabrudnenogo azbestovim pilom dlya chitachiv ta spivrobitnikiv biblioteki Remontni roboti rozpochalisya u 2006 roci Shob uniknuti zakrittya velikih plosh primishennya dlya vidviduvachiv buv rozroblenij plan remontnih robit rozrahovanij na 8 9 rokiv Do 2011 roku u berlinskomu rajoni maye zavershitisya budivnictvo tretoyi budivli Derzhavnoyi biblioteki v Berlini Planuvannya ciyeyi budivli rozpochalosya u 2004 roci roboti ocholiv myunhenskij arhitektor Eberhard Vimmer Fondi bibliotekiSklad fondiv Za svoyim vidovim ta tematichnim skladom fondi Derzhavnoyi biblioteki u Berlini ye universalnimi Biblioteka maye dokumenti na riznih nosiyah z usih naukovih disciplin prote nayavna deyaka specializaciya na psihologiyi gumanitarnih ta suspilnih naukah Za movnoyu ta teritorialnoyu oznakami fond biblioteki takozh ye universalnim Ce osoblivo vazhlivo v aspekti togo sho Nacionalna biblioteka Nimechchini na vidminu vid inshih nacionalnih bibliotek zoseredzhuyetsya viklyuchno na nimeckomovnij literaturi Takim chinom opracyuvannya znachnoyi chastini nimeckoyi eksterioriki a same dokumentiv sho stosuyutsya Nimechchini ale vidani inshimi movami ye vazhlivim zavdannyam Derzhavnoyi biblioteki u Berlini yak najbilshoyi universalnoyi biblioteki derzhavi Fond universalnij za hronologichnoyu oznakoyu Lishe polovina dokumentiv bibliotechnogo fondu nalezhit do tak zvanih suchasnih fondiv Ce priblizno 7000 000 knig i zhurnaliv opublikovanih na vsih movah svitu pislya 1945 roku oficijni dokumenti ta inshi materiali Inshu polovinu fondiv skladayut tak zvani specialni fondi Ce priblizno 3 mln istorichnih gravyur raritetnih ta osoblivo cinnih knig inkunabuli avtografi velikih naukovciv ta mitciv istorichni rukopisi zahidnoyi ta shidnoyi tradicij tosho Za vidovim skladom fondi biblioteki vklyuchayut 10 mln knig 4 400 inkunabul 18 300 zahidnih rukopisiv 80 000 rukopisiv 250 000 avtografiv 66 350 notnih avtografiv 1 400 osobistih arhiviv 450 000 drukovanih notnih vidan 960 000 kart i atlasiv 38 000 peredplat periodichnih ta serialnih vidan 180 000 arhiviv istorichnih gazet ta 400 gazetnih peredplat Chiselni bazi danih 2 3 mln ta mikrofilmiv 13 5 mln estampiv reprodukcij ta inshih Skarbi biblioteki U Berlinskij derzhavnij biblioteci zberigayutsya unikalni cinnosti svitovoyi kulturi Sered nih desyatki tisyach bezcinnih avtografiv 200 tisyach ridkisnih drukovanih vidan v tomu chisli rannoyi epohi Min rukopisi periodu Serednih vikiv ta rannogo Novogo chasu kolekciya nimeckih drukovanih vidan 1871 1912 rokiv arhivi vidatnih vchenih ta istorichni gazeti z usogo svitu tosho Do najcinnishih skarbiv biblioteki nalezhat Psaltir Lyudovika Nimeckogo IX st ta rozkishno ozdoblenij primirnik Bibliyi Gutenberga Najdavnishoyu rukopisnoyu knigoyu u fondi biblioteki ye koptskij kodeks biblejskoyi Knigi pritch Solomonovih III st najdavnishij drukovanij dokument fondu buddijskij tekst Hyakumantu Darani VIII st Yaponiya Duzhe bagatimi ye fondi notnih avtografiv velikih kompozitoriv Tak biblioteka maye znachne zibrannya rukopisiv Volfganga Amadeya Mocarta v tomu chisli avtografi majzhe vsih jogo najvidomishih oper Vona zberigaye takozh 80 vsih avtografiv Joganna Sebastyana Baha v tomu chisli notni avtografi takih tvoriv yak si minor ta Strasti za Matviyem Bezcinnij fond avtografiv Lyudviga van Bethovena biblioteka zberigaye originali jogo chetvertoyi p yatoyi vosmoyi ta dev yatoyi simfonij Avtograf Dev yatoyi simfoniyi Bethovena 2001 roku buv vklyuchenij do mizhnarodnogo reyestru Pam yat svitu Sered inshih viznachnih avtorskih rukopisiv Dekameron Dzhovanni Bokachcho tekst nacionalnogo gimnu Nimechchini u rukopisi Avgusta Genriha Gofmanna fon Fallerslebena odne z osoblivo ridkisnih vidan Martina Lyutera avtografi Gotholda Efrayima Lessinga Joganna Volfganga Gete ta Genriha fon Klejsta Okremo slid vidiliti takozh Kartu Nimechchini Mikoli Kuzanskogo 1491 ta rozkishnij rukopis virshiv Gafiza 1560 Znachna chastka osoblivo cinnih dokumentiv bula vtrachena bibliotekoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Chastina fondiv evakujovanih vid bombarduvan pislya zakinchennya vijni opinilisya na teritoriyi Polshi Cya chastina fondiv vidoma yak Berlinka vklyuchaye blizko 300 tis tomiv serednovichnih rukopisiv avtografiv v tomu chisli Martina Lyutera Joganna Volfganga Gete Fridriha Shillera brativ Grimm ta in bilshist notnih avtografiv Mocarta ta Bethovena Dokladnishe Berlinka biblioteka ObslugovuvannyaDlya poshuku ta zamovlennya dokumentiv biblioteka proponuye chitacham sistemu elektronnih katalogiv i kartotek Pravila koristuvannya bibliotekoyu dozvolyayut dostup do fondiv bud yakim osobam vikom ponad 18 rokiv LiteraturaPeter Jorg Becker und Tilo Brandis Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz altdeutsche Handschriften Kulturstiftung d L 1995 Ralph Breslau Verlagert verschollen vernichtet Das Schicksal der im Zweiten Weltkrieg ausgelagerten Bestande der Preussischen Staatsbibliothek Staatsbibliothek zu Berlin Berlin 1995 ISBN 3 88053 060 2 Walter Ederer und Werner Schochow Hrsg 325 Jahre Staatsbibliothek in Berlin Das Haus und seine Leute 1986 ISBN 3 88226 275 3 Barbara Schneider Kempf 25 Jahre Scharoun Bau 25 Jahre Staatsbibliothek an der Potsdamer Strasse Berlin 2004 Werner Schochow Bucherschicksale Die Verlagerungsgeschichte der Preussischen Staatsbibliothek Auslagerung Zerstorung Entfremdung Ruckfuhrung Dargestellt aus den Quellen Berlin 2003 ISBN 3 11 017764 1 Gudrun Voigt Die kriegsbedingte Auslagerung von Bestanden der Preussischen Staatsbibliothek und ihre Ruckfuhrung Eine historische Skizze auf der Grundlage von Archivmaterialien Kleine historische Reihe des Laurentius Verlages Bd 8 Laurentius Hannover 1995 ISBN 3 931614 08 5Primitkihttps www service bund de Content DE DELeistungen A Abkuerzungsverzeichnis des Bundes BMI BVA html nim Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 30 travnya 2010 nim Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 12 chervnya 2010 nim Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 12 chervnya 2010 nim Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu za 18 bereznya 2010 Procitovano 12 chervnya 2010 nim Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 12 chervnya 2010 ros PDF Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu PDF za 1 grudnya 2010 Procitovano 30 travnya 2010 nim PDF Staatsbibliothek zu Berlin Preussischer Kulturbesitz Arhiv originalu PDF za 1 chervnya 2010 Procitovano 12 chervnya 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavna biblioteka v Berlini Oficijna storinka biblioteki 7 grudnya 2020 u Wayback Machine Shtabikat elektronnij katalog biblioteki 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Tetyana Sebta Ukrayinika v Berlinskij derzhavnij biblioteci prusskoyi kulturnoyi spadshini ta federalnomu arhivi v Berlini 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ