Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бе́рнгард Ганс Генрі Шару́н (нім. Bernhard Hans Henry Scharoun; 20 вересня 1893, Бремен — 25 листопада 1972, Берлін) — німецький архітектор, один з провідних представників органічної архітектури.
| Ганс Шарун | |
|---|---|
| Bernhard Hans Henry Scharoun нім. Hans Scharoun | |
 | |
| Народження | 20 вересня 1893 |
| Смерть | 25 листопада 1972 (79 років) |
| Поховання | d |
| Країна |  Німеччина |
| Навчання | Берлінський технічний університет |
| Діяльність | архітектор, викладач університету, дизайнер, містобудівник |
| Найважливіші споруди | Берлінська філармонія, d, Державна бібліотека в Берліні, d, d і d |
| Заклад | Берлінський технічний університет і Академія образотворчих мистецтв у Вроцлаві |
| Нагороди | Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1959), Премія Еразма (1970) |
 Ганс Шарун у Вікісховищі | |
Біографія
1893—1924 роки
Після закінчення школи, протягом 1912—1914 років Ганс Шарун вивчав архітектуру у Вищій технічній школі Берліна (в той час Вища королівська технічна школа в Шарлоттенбурзі), проте університет не закінчив. Його інтерес до архітектурі проявився ще в шкільні роки: у 16 років він створив свої перші проекти, у 18 років вперше взяв участь в архітектурному конкурсі на нову церкву в Бремергафені. 1915 року Шаруна призвали до війська, але на фронт він не потрапив, а працював на відбудові зруйнованої Східної Пруссії. Там же після Першої світової війни, в Інстербузі, він заснував власне архітектурне бюро, в якому реалізував декілька своїх проектів та організовував художні виставки, зокрема першу в Східній Пруссії виставку експресіоністської художньої групи . Зберігся житловий комплекс «Строкатий ряд», єдина його вціліла робота на території колишньої Східної Пруссії (зараз Калінінградська область Російської Федерації).
1925—1932 років
1925 року Ганс Шарун отримав професуру в Державній академії мистецтв і ремесел в Бреслау, де викладав аж до її закриття в 1932 році. Ще 1919 року Шарун увійшов у коло архітекторів-експресіоністів «Скляний ланцюг» під проводом Бруно Таута. 1926 року він вступив до архітектурного об'єднання «Кільце» (нім. Der Ring). 1927 року за проектом Шаруна було споруджено житловий будинок в штутгартському виставковому селищі «Вайсенгоф», а наприкінці 1920-х років був реалізований його проект мікрорайону у Берліні. Виходячи з теорії про «нову архітектуру», Ганс Шарун представляв архітектурний напрямок, що проголосив звільнення від формального «раціоналізму» наперед відомих простих геометричних форм і схем. Його пріоритетом було створення особливого функціонального характеру архітектурної споруди, в якій центральну роль відігравало оформлення соціального житлового простору.
1933—1945 років
До моменту приходу до влади націонал-соціалістів Шарун вже вважався надзвичайно успішним і відомим архітектором (зокрема відомість Шаруну приніс «Будинок Шмінке» в саксонському Лебау (1933)). На відміну від багатьох друзів і колег зі «Скляного ланцюга» та «Кільця», які виїхали в еміграцію, він залишився в Німеччині. Протягом наступного десятиліття він будував вілли для вузького кола знайомих та родичів. Зовні Шарун допасовував свої роботи до офіційний приписів націонал-соціалістського режиму, проте внутрішнє планування та оздоблення залишалася типовим для Шаруна. Під час війни Шарун брав участь в усуненні руйнувань від авіанальотів. Свої архітектурні ідеї та погляди Шарун потайки фіксував на численних акварельних малюнках. Створюючи у своїй уяві ці архітектурні споруди, він готував себе до нового етапу своєї творчості після націонал-соціалізму.
1946—1972 роки
Після Другої світової війни Ганс Шарун був призначений союзницькою адміністрацією радником з містобудування та керівником відділу магістратури з будівництва та житла. На виставці «Берлін проектує — перший звіт», що проходила в залах ще не знесеного берлінського Міського палацу (Шарун виступав за його порятунок), його «проектний колектив» представив свої ідеї з відновлення Берліна в новому дусі «міського ландшафту». Але ці ідеї не були сприйняті, а перші вибори магістрату позбавили Шаруна його посади.
1946 року Шарун став професором кафедри містобудування архітектурного факультету створеного на базі Вищої технічної школи Технічного університету Берліна.
У повоєнний час Шарун будує багато і різноманітно: комплекс висотних будинків «Ромео» та «Джульєтта» в Штутгарті (1954—1959), гімназія імені брата й сестри Шолль в Люнені (1956-62), знаменитий будинок Берлінської філармонії (1956—1963) та інші. Берлінська філармонія, що вважається одним з найяскравіших архітектурних об'єктів цього роду, була першим концертним залом нового часу, де глядачі розташовувалися по колу, а оркестр і диригент — в центрі зали. Ций принцип організації концертного залу було використано в новоспоруджений концертних залах Лос-Анджелеса, Копенгагена, Парижа, Гамбурга та інших міст. Берлінська філармонія вважається шедевром у творчості Ганса Шаруна.
Будівля посольства Німеччини в Бразилії, споруджена протягом 1963—1969 років, є єдиним творінням архітектора за межами Німеччини.
З 1955 до 1968 року Шарун був президентом Берлінської академії мистецтв (Західний Берлін), а з 1968 року став її почесним президентом.
Помер Ганс Шарун 1972 року в Західному Берліні. Похований на Лісовому кладовищі в берлінському районі .
Після 1972 року
Кілька відомих робіт Шаруна побачили світ лише після його смерті: будівля Німецького музею судноплавства в рідному місті архітектора Бремергафені, Міського театру у Вольфсбурзі та Державної бібліотеки в Берліні, що входить до комплексу «Культурфоруму».
За концепцією Шаруна, поруч з Берлінською філармонією його учень і партнер в архітектурному бюро Едгар Віснієвскі реалізував свій проект Залу камерної музики та Державного інституту музикознавства з Музеєм музичних інструментів. Свій золотавий колір, задуманий ще Шаруном, фасад філармонії набув у 1980-ті роки після обробки алюмінієвими пластинами, пофарбованими в золотий колір, спочатку з міркувань економії фасад був просто пофарбований охрою.
Визнання
- 1954 — Почесний доктор Берлінського технічного університету;
- 1954 — Премія Фріца Шумахера, Гамбург;
- 1955 — Берлінська премія мистецтва;
- 1959 — Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»;
- 1962 — Почесний сенатор Берлінського технічного університету;
- 1964 — Велика премія Спілки німецьких архітекторів
- 1965 — Почесний доктор Римського університету
- 1965 — Премія Огуста Перре
- 1969 — Почесний громадянин міста Берліна
- 1970 — Премія Еразма
Література
- J. Christoph Bürkle: Hans Scharoun und die Moderne. Ideen, Projekte, Theaterbau. Frankfurt 1986 (Neufass. Artemis, 1993 )
- Peter Blundell Jones: Hans Scharoun. Eine Monographie. Stuttgart 1980.
- Peter Blundell Jones: Hans Scharoun. (англ.) London, 1995.
- Otto Maier: Bauen als Philosophie. Hans Scharoun zum 100. Geburtstag In: Baumeister 9/1993, S. 5
- Paolo Vincenzo Genovese: Hans Scharoun.Scuola a Lünen (італ.) Torino, 2001.
- Eckehard Janofske: Architektur-Räume, Idee und Gestalt bei Hans Scharoun. Braunschweig 1984
- Jörg C. Kirschenmann, Eberhard Syring: Hans Scharoun. Außenseiter der Moderne. Taschen, Köln 2004, .
- Jörg C. Kirschenmann, Eberhard Syring: Hans Scharoun. Die Forderung des Unvollendeten. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1993, .
- Peter Pfankuch (Hrsg.): Hans Scharoun. Bauten, Entwürfe, Texte. In: Schriftenreihe der Akademie der Künste, Band 10. Berlin, 1974, Neuauflage 1993, .
- Andreas und Ilka Ruby: Hans Scharoun. Haus Möller. Köln 2004.
- Christine Hoh-Slodczyk. Scharoun, Bernhard Hans Henry. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2005, Band 22, S. 576–578 (Digitalisat).
- Christina Threuter: Hans Scharouns Architekturzeichnungen aus der Zeit von 1939 bis 1945. Peter Lang Verlag, Frankfurt am Main 1994.
- Christina Threuter: «Organisches Bauen» versus «Nationaler Stil». Hans Scharoun und das Scheitern seiner Tätigkeit in der DDR. In: Holger Barth (Hg.): Grammatik sozialistischer Architekturen. Lesarten historischer Städtebauforschung zur DDR. Berlin 2001, S. 279—292.
- Achim Wendschuh (Hrsg.): Hans Scharoun. Zeichnungen, Aquarelle, Texte. In: Schriftenreihe der Akademie der Künste, Band 22. Berlin 1993, .
- Edgar Wisniewski: Die Berliner Philharmonie und ihr Kammermusiksaal. Der Konzertsaal als Zentralraum. Gebrüder Mann, Berlin 1993, .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hans Scharoun |
- Бібліографія. Ганс Шарун // Німецька національна бібліотека
- Ганс Шарун в
- Біографія в ювілейному збірнику: [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.] 125 Jahre Technische Universität Berlin
- Про Шаруна на сайті Haus-Schminke [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Hans Scharoun-Gesellschaft, Berlin — Товариство Ганса Шаруна в Берліні [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бібліографія на сайті baufachinformation.de [ 9 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be rngard Gans Genri Sharu n nim Bernhard Hans Henry Scharoun 20 veresnya 1893 18930920 Bremen 25 listopada 1972 Berlin nimeckij arhitektor odin z providnih predstavnikiv organichnoyi arhitekturi Gans SharunBernhard Hans Henry Scharoun nim Hans ScharounGans Sharun 1966 Narodzhennya 20 veresnya 1893 1893 09 20 Bremen NimechchinaSmert 25 listopada 1972 1972 11 25 79 rokiv BerlinPohovannya dKrayina NimechchinaNavchannya Berlinskij tehnichnij universitetDiyalnist arhitektor vikladach universitetu dizajner mistobudivnikNajvazhlivishi sporudi Berlinska filarmoniya d Derzhavna biblioteka v Berlini d d i dZaklad Berlinskij tehnichnij universitet i Akademiya obrazotvorchih mistectv u VroclaviNagorodi Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1959 Premiya Erazma 1970 Gans Sharun u Vikishovishi Bagatokvartirnij budinok na Gogencollerdamm 35 36 Berlin Vilmersdorf 1929 1930 Budinok Shminke v Lebau 1930 1933 Visotni budinki Romeo i Dzhuleta v Shtutgarti 1954 1959 Berlinska filarmoniya 1956 1963 Nove primishennya Derzhavnoyi biblioteki v Berlini 1964 1978 Chitalnij zal Derzhavnoyi biblioteki v Berlini 1964 1978 Biografiya1893 1924 roki Pislya zakinchennya shkoli protyagom 1912 1914 rokiv Gans Sharun vivchav arhitekturu u Vishij tehnichnij shkoli Berlina v toj chas Visha korolivska tehnichna shkola v Sharlottenburzi prote universitet ne zakinchiv Jogo interes do arhitekturi proyavivsya she v shkilni roki u 16 rokiv vin stvoriv svoyi pershi proekti u 18 rokiv vpershe vzyav uchast v arhitekturnomu konkursi na novu cerkvu v Bremergafeni 1915 roku Sharuna prizvali do vijska ale na front vin ne potrapiv a pracyuvav na vidbudovi zrujnovanoyi Shidnoyi Prussiyi Tam zhe pislya Pershoyi svitovoyi vijni v Insterbuzi vin zasnuvav vlasne arhitekturne byuro v yakomu realizuvav dekilka svoyih proektiv ta organizovuvav hudozhni vistavki zokrema pershu v Shidnij Prussiyi vistavku ekspresionistskoyi hudozhnoyi grupi Zberigsya zhitlovij kompleks Strokatij ryad yedina jogo vcilila robota na teritoriyi kolishnoyi Shidnoyi Prussiyi zaraz Kaliningradska oblast Rosijskoyi Federaciyi 1925 1932 rokiv 1925 roku Gans Sharun otrimav profesuru v Derzhavnij akademiyi mistectv i remesel v Breslau de vikladav azh do yiyi zakrittya v 1932 roci She 1919 roku Sharun uvijshov u kolo arhitektoriv ekspresionistiv Sklyanij lancyug pid provodom Bruno Tauta 1926 roku vin vstupiv do arhitekturnogo ob yednannya Kilce nim Der Ring 1927 roku za proektom Sharuna bulo sporudzheno zhitlovij budinok v shtutgartskomu vistavkovomu selishi Vajsengof a naprikinci 1920 h rokiv buv realizovanij jogo proekt mikrorajonu u Berlini Vihodyachi z teoriyi pro novu arhitekturu Gans Sharun predstavlyav arhitekturnij napryamok sho progolosiv zvilnennya vid formalnogo racionalizmu napered vidomih prostih geometrichnih form i shem Jogo prioritetom bulo stvorennya osoblivogo funkcionalnogo harakteru arhitekturnoyi sporudi v yakij centralnu rol vidigravalo oformlennya socialnogo zhitlovogo prostoru 1933 1945 rokiv Do momentu prihodu do vladi nacional socialistiv Sharun vzhe vvazhavsya nadzvichajno uspishnim i vidomim arhitektorom zokrema vidomist Sharunu prinis Budinok Shminke v saksonskomu Lebau 1933 Na vidminu vid bagatoh druziv i koleg zi Sklyanogo lancyuga ta Kilcya yaki viyihali v emigraciyu vin zalishivsya v Nimechchini Protyagom nastupnogo desyatilittya vin buduvav villi dlya vuzkogo kola znajomih ta rodichiv Zovni Sharun dopasovuvav svoyi roboti do oficijnij pripisiv nacional socialistskogo rezhimu prote vnutrishnye planuvannya ta ozdoblennya zalishalasya tipovim dlya Sharuna Pid chas vijni Sharun brav uchast v usunenni rujnuvan vid avianalotiv Svoyi arhitekturni ideyi ta poglyadi Sharun potajki fiksuvav na chislennih akvarelnih malyunkah Stvoryuyuchi u svoyij uyavi ci arhitekturni sporudi vin gotuvav sebe do novogo etapu svoyeyi tvorchosti pislya nacional socializmu 1946 1972 roki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Gans Sharun buv priznachenij soyuznickoyu administraciyeyu radnikom z mistobuduvannya ta kerivnikom viddilu magistraturi z budivnictva ta zhitla Na vistavci Berlin proektuye pershij zvit sho prohodila v zalah she ne znesenogo berlinskogo Miskogo palacu Sharun vistupav za jogo poryatunok jogo proektnij kolektiv predstaviv svoyi ideyi z vidnovlennya Berlina v novomu dusi miskogo landshaftu Ale ci ideyi ne buli sprijnyati a pershi vibori magistratu pozbavili Sharuna jogo posadi 1946 roku Sharun stav profesorom kafedri mistobuduvannya arhitekturnogo fakultetu stvorenogo na bazi Vishoyi tehnichnoyi shkoli Tehnichnogo universitetu Berlina U povoyennij chas Sharun buduye bagato i riznomanitno kompleks visotnih budinkiv Romeo ta Dzhulyetta v Shtutgarti 1954 1959 gimnaziya imeni brata j sestri Sholl v Lyuneni 1956 62 znamenitij budinok Berlinskoyi filarmoniyi 1956 1963 ta inshi Berlinska filarmoniya sho vvazhayetsya odnim z najyaskravishih arhitekturnih ob yektiv cogo rodu bula pershim koncertnim zalom novogo chasu de glyadachi roztashovuvalisya po kolu a orkestr i dirigent v centri zali Cij princip organizaciyi koncertnogo zalu bulo vikoristano v novosporudzhenij koncertnih zalah Los Andzhelesa Kopengagena Parizha Gamburga ta inshih mist Berlinska filarmoniya vvazhayetsya shedevrom u tvorchosti Gansa Sharuna Budivlya posolstva Nimechchini v Braziliyi sporudzhena protyagom 1963 1969 rokiv ye yedinim tvorinnyam arhitektora za mezhami Nimechchini Z 1955 do 1968 roku Sharun buv prezidentom Berlinskoyi akademiyi mistectv Zahidnij Berlin a z 1968 roku stav yiyi pochesnim prezidentom Pomer Gans Sharun 1972 roku v Zahidnomu Berlini Pohovanij na Lisovomu kladovishi v berlinskomu rajoni Mogila Gansa Sharuna na Lisovomu kladovishi v Pislya 1972 roku Kilka vidomih robit Sharuna pobachili svit lishe pislya jogo smerti budivlya Nimeckogo muzeyu sudnoplavstva v ridnomu misti arhitektora Bremergafeni Miskogo teatru u Volfsburzi ta Derzhavnoyi biblioteki v Berlini sho vhodit do kompleksu Kulturforumu Za koncepciyeyu Sharuna poruch z Berlinskoyu filarmoniyeyu jogo uchen i partner v arhitekturnomu byuro Edgar Visniyevski realizuvav svij proekt Zalu kamernoyi muziki ta Derzhavnogo institutu muzikoznavstva z Muzeyem muzichnih instrumentiv Svij zolotavij kolir zadumanij she Sharunom fasad filarmoniyi nabuv u 1980 ti roki pislya obrobki alyuminiyevimi plastinami pofarbovanimi v zolotij kolir spochatku z mirkuvan ekonomiyi fasad buv prosto pofarbovanij ohroyu Viznannya1954 Pochesnij doktor Berlinskogo tehnichnogo universitetu 1954 Premiya Frica Shumahera Gamburg 1955 Berlinska premiya mistectva 1959 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 1962 Pochesnij senator Berlinskogo tehnichnogo universitetu 1964 Velika premiya Spilki nimeckih arhitektoriv 1965 Pochesnij doktor Rimskogo universitetu 1965 Premiya Ogusta Perre 1969 Pochesnij gromadyanin mista Berlina 1970 Premiya ErazmaLiteraturaJ Christoph Burkle Hans Scharoun und die Moderne Ideen Projekte Theaterbau Frankfurt 1986 Neufass Artemis 1993 ISBN 3760881394 Peter Blundell Jones Hans Scharoun Eine Monographie Stuttgart 1980 Peter Blundell Jones Hans Scharoun angl London 1995 Otto Maier Bauen als Philosophie Hans Scharoun zum 100 Geburtstag In Baumeister 9 1993 S 5 Paolo Vincenzo Genovese Hans Scharoun Scuola a Lunen ital Torino 2001 Eckehard Janofske Architektur Raume Idee und Gestalt bei Hans Scharoun Braunschweig 1984 Jorg C Kirschenmann Eberhard Syring Hans Scharoun Aussenseiter der Moderne Taschen Koln 2004 ISBN 3 8228 2449 6 Jorg C Kirschenmann Eberhard Syring Hans Scharoun Die Forderung des Unvollendeten Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart 1993 ISBN 3 421 03048 0 Peter Pfankuch Hrsg Hans Scharoun Bauten Entwurfe Texte In Schriftenreihe der Akademie der Kunste Band 10 Berlin 1974 Neuauflage 1993 ISBN 3 88331 971 6 Andreas und Ilka Ruby Hans Scharoun Haus Moller Koln 2004 Christine Hoh Slodczyk Scharoun Bernhard Hans Henry Neue Deutsche Biographie Berlin 2005 Band 22 S 576 578 Digitalisat Christina Threuter Hans Scharouns Architekturzeichnungen aus der Zeit von 1939 bis 1945 Peter Lang Verlag Frankfurt am Main 1994 Christina Threuter Organisches Bauen versus Nationaler Stil Hans Scharoun und das Scheitern seiner Tatigkeit in der DDR In Holger Barth Hg Grammatik sozialistischer Architekturen Lesarten historischer Stadtebauforschung zur DDR Berlin 2001 S 279 292 Achim Wendschuh Hrsg Hans Scharoun Zeichnungen Aquarelle Texte In Schriftenreihe der Akademie der Kunste Band 22 Berlin 1993 ISBN 3 88331 972 4 Edgar Wisniewski Die Berliner Philharmonie und ihr Kammermusiksaal Der Konzertsaal als Zentralraum Gebruder Mann Berlin 1993 ISBN 3 7861 1714 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hans Scharoun Bibliografiya Gans Sharun Nimecka nacionalna biblioteka Gans Sharun v Biografiya v yuvilejnomu zbirniku 11 chervnya 2020 u Wayback Machine 125 Jahre Technische Universitat Berlin Pro Sharuna na sajti Haus Schminke 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Hans Scharoun Gesellschaft Berlin Tovaristvo Gansa Sharuna v Berlini 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Bibliografiya na sajti baufachinformation de 9 bereznya 2007 u Wayback Machine